Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із місією Міжнародного валютного фонду, яка продовжує роботу в Києві, що, за словами прем’єра, сприяє кращому розумінню фінансових потреб країни.
Про це він повідомив у Телеграм у четвер, 14 листопада.
Глава уряду зауважив, що за результатами попереднього етапу переговорів Україна завершила п’ятий перегляд програми розширеного фінансування EFF наприкінці жовтня, виконавши всі структурні маяки для наступного етапу. Тож, з огляду на це, українська сторона очікує отримати черговий транш від МВФ у розмірі 1,1 мільярда доларів наприкінці грудня.
Під час зустрічі обговорили реалізацію реформ, закладених у меморандумі співпраці з МВФ, а також прогрес, якого досягла Україна у виконанні поставлених вимог. За словами Шмигаля, МВФ високо оцінює досягнення України на цьому шляху.
Також були порушені питання макрофінансової стабільності та необхідності зовнішнього фінансування. За словами прем’єра, уряд підготував проєкт держбюджету до другого читання і має чітке уявлення щодо покриття ключових видатків, спираючись на підтримку МВФ, Світового банку, США та ЄС, зокрема через програму Ukraine Facility та інструмент ERA.
У межах підготовки до зими уряд України домовився з партнерами про збільшення фізичного обсягу імпорту електроенергії до 2,1 ГВт та про додатковий обсяг „аварійної підтримки”.
Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час Київського міжнародного економічного форуму у Телеграм, передає Укрінформ.
„Зараз ситуація (в енергетиці – ред.) під контролем, проведені всі необхідні ремонти, побудовано захист енергооб’єктів. Проходження зими залежить насамперед від інтенсивності російських атак на нашу енергосистему. Ми готуємося за всіма можливими напрямами. Домовились про збільшення фізичного обсягу імпорту електроенергії з 1,7 до 2,1 ГВт. Окремо домовились про додатковий обсяг так званої аварійної підтримки”, – сказав він.
Шмигаль додав, що триває розбудова розподіленої генерації. За його словами, для бізнесу працюють державні програми підтримки на встановлення альтернативних джерел енергії. Прем’єр підкреслив, що в Україні є достатній запас різного обладнання, газу в сховищах й вугілля на складах.
„Бізнес також може імпортувати електроенергію, аби убезпечити себе від потенційних відключень взимку”, – підкреслив він.
Водночас під час форуму глава уряду охарактеризував питання макрофінансової стабільності.
„У нас є абсолютне розуміння, як будемо закривати дефіцит бюджету у 2025 році. Продовжуємо програму з МВФ, Ukraine Facility з Європейським Союзом. Отримаємо від країн G7 та ЄС 50 млрд дол. від використання заморожених російських активів. Країна буде мати кошти на фінансування армії та всіх пріоритетних видатків бюджету”, – сказав Прем’єр.
Шмигаль зауважив, що у межах форуму до обговорення долучилися представники бізнесу. Серед основних тем були також економіка, логістика, бронювання й підтримку бізнесу.
Протягом 2024-го і 2025 року Україна потребуватиме загалом майже $55 млрд зовнішньої фінансової допомоги.
Про це прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив 27 жовтня у Facebook.
„[Взяв] участь у міністерському круглому столі на підтримку України у Світовому банку. Окреслив потреби в зовнішньому фінансуванні на цей і наступний роки. Це $16,5 млрд і $38,4 млрд відповідно. Розраховуємо покрити їх за рахунок програми Ukraine Facility, EFF, американської допомоги і внесками інших партнерів”, – написав він.
Очільник уряду нагадав також, що протягом тижня, що минає, Україна отримала $1,1 млрд чергового траншу від Міжнародного валютного фонду.
„Це кошти на покриття найпріоритетніших видатків. Загалом за час повномасштабної війни отримали від фонду понад $11,3 млрд”, – підкреслив Шмигаль.
Крім того, він висловив сподівання, що вже цьогоріч Україна отримає приблизно $50 млрд, які Європейський союз та країни G7 погодилися виділити „за рахунок заморожених російських активів у межах механізму ERA”.
„Вони стануть основою нашої фінансової стійкості в найближчому майбутньому”, – вважає Шмигаль.
В Україні вже розпочинається опалювальний сезон. До тепла підключаються об’єкти соціальної інфраструктури, насамперед лікарні, школи, садочки.
Про це повідомив сьогодні на засіданні Кабміну прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, конкретні дати подачі тепла визначаються погодними умовами, відповідно до яких влада громад ухвалює свої рішення.
„Працюють усі 9 енергоблоків українських АЕС, покриваючи основні потреби в генерації. Отримуємо нове генераційне обладнання. Банки кредитують бізнес у межах урядових енергетичних програм. Схвалено заявок на 7,9 млрд грн, фактично видано понад 2 млрд грн кредитних коштів. Для населення схвалено кредитних коштів на понад 204 млн грн”, – уточнив прем’єр.
За його словами влада наразі робить все, щоб узимку всі українці мали вдома світло і тепло, а підприємства працювали безперебійно.
Українська екологічна система сильно постраждала внаслідок російської широкомасштабної військової агресії. Наразі завдані збитки природному довкіллю оцінюються вже в 65 мільярдів доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Під час Конференції в Гельсінках з обговорення пункту 8 „Екологічна безпека” формули миру, ініційованої президентом України глава уряду зазначив, що російська війна проти України „спричинила масштабні екологічні руйнування, що призвели до безпрецедентного забруднення довкілля”.
„Нинішні збитки українським екосистемам оцінюються в 65 мільярдів доларів. Третина українських лісів та 20% природоохоронних територій України уже постраждала від війни”, – розповів Шмигаль.
Чиновник додав, що також під загрозою опинилося 35% біорізноманіття Європи, яким володіє Україна.
„Перед усіма нами стоїть важливе завдання – виробити спільне бачення того, як захистити природу та життя людей. Україна готова розробляти спільне бачення та конкретні кроки на цьому шляху, застосовуючи принцип „ворог повинен заплатити””, – наголосив Шмигаль.
Також прем’єр назвав „декілька ключових завдань, щодо яких потрібно узгодити спільну стратегію”. Йдеться про:
відстеження, реєстрації та звітування щодо всіх екологічних наслідків, впливів, втрат і збитків через війну РФ проти України,
збір цінних відгуків високого рівня та технічних коментарів від українських партнерів,
напрацювання наступних спільних кроків „для притягнення російського агресора до відповідальності за всі екологічні злочини, які були здійснені проти України”.
Шмигаль акцентував увагу, що екологічна безпека „є передумовою економічного та соціального розвитку”. Відтак необхідно „знайти рішення та ресурси як найкраще можемо захистити та відновити нашу природу та екологію”.
За 9 місяців 2024 року із Держбюджету було спрямовано 28,2 млрд грн на субсидії та пільги.
Про це прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив сьогодні на засіданні уряду, інформує урядовий портал.
За його словами, наразі 2,8 млн родин користуються житловими субсидіями та пільгами. За 9 місяців цього року держава спрямувала на ці виплати 28,2 млрд грн.
„Така підтримка триватиме. Розмір виплат на опалювальний сезон автоматично перераховується Пенсійним фондом. Коштів у державному бюджеті закладено достатньо…Ця зима буде складною, але Україна впорається з усіма викликами. Обов’язково вистоїмо та переможемо!”, – додав прем’єр.
Україна майже завершила підготовку до опалювального сезону. Заготовлених на складах газу та вугілля повинно вистачити на зиму.
Про це повідомляє прем’єр-міністра України Денис Шмигаль на засіданні уряду.
Він зазначив, що Україна стоїть на порозі опалювального сезону. Перший напрямкам підготовки – це інфраструктура.
„Готовність житлових будинків на сьогодні понад 99%. Кількість шкіл, садочків та лікарень, готових до проходження зими, теж наближається до 100%. Понад 18 тисяч котелень та 4,8 тисячі центральних теплових пунктів перебувають на стадії готовності до подачі тепла”, – повідомив прем’єр.
Як заявив Шмигаль, другий напрям – це накопичення ресурсів. За його словами, в газосховищах України наразі 12,2 млрд куб. м блакитного палива, а також 3,1 млн тонн вугілля на складах.
„Цього достатньо для проходження зими. Усі 9 енергоблоків АЕС, що підконтрольні Україні, наразі працюють”, – додав глава уряду.
Ще одним важливим напрямком є створення децентралізованої генерації. Працюють програми енергетичної стійкості з видачі пільгових кредитів. Загалом банки вже видали різним категоріям позичальників кредитів на 2 млрд гривень у рамках програм.
При уряді створили штаб, який займатиметься і контролюватиме готовність українських регіонів і громад до „зимових викликів”.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час наради з головами обласних військових адміністрацій за участі віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби та заступника керівника Офісу президента Віктора Микити.
„Необхідно враховувати будь-які сценарії та оперативно реагувати на надзвичайні ситуації. Перед Міненерго й керівниками областей стоять чіткі завдання щодо захисту енергооб’єктів, формування необхідних запасів та розбудови децентралізованої генерації. Маємо рухатися в цих питаннях злагоджено й швидко”, – заявив очільник Кабміну.
Окрім цього, на нараді обговорили захист і відновлення об’єктів критичної інфраструктури, а також будівництва укриттів у школах.
„Уряд виділив на це відповідні кошти. Важливо розуміти поточний стан і потреби. Області мають також активніше комунікувати з міжнародними партнерами для залучення підтримки на реалізацію пріоритетних проєктів. Для цього з боку уряду створені всі умови”, – сказав прем’єр-міністр.
Внаслідок чергової російської масованої атаки на українську енергетику зазнали обстрілу три об’єкти передачі електроенергії.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram.
„Цієї ночі ворог здійснив чергову масовану атаку на українську енергетику, застосувавши для цього дрони та ракети. Зокрема, було атаковано три об’єкти передачі електроенергії, один із них – у Миколаївській області. Але своїх цілей російські терористи не досягли – енергосистема України працює в збалансованому режимі, вимкнень електропостачання не заплановано”, – написав він.
Прем’єр розповів, що сьогодні урядова команда в Миколаївській області оглянула перебіг будівництва інженерного захисту на енергетичних підстанціях.
Також урядовці ознайомилися з процесом встановлення двох когенераційних установок потужністю 1,5 МВт кожна, що забезпечать теплом понад 200 багатоквартирних житлових будинків, п’ять медичних та 24 освітніх заклади.
„Загалом до нового опалювального сезону Миколаївоблтеплоенерго зобов’язалося побудувати 5 об’єктів розподіленої генерації на базі газопоршневих когенераційних установок загальною потужністю 5,5 МВт”, – резюмував прем’єр.
