Україна спрямує понад 880 млн грн гранту ЄБРР на впровадження систем STATCOM. Це дозволить запобігати аваріям і каскадним відключенням після пошкодження енергооб’єктів.
Про це повідомляє міністр енергетики Денис Шмигаль у четвер у соцмережах.
Україна збирається впровадити систему STATCOM для захисту від аварій і каскадних відключень, особливо після пошкодження енергооб’єктів, отримала грант у 880 млн грн, повідомив перший віцепрем’єр-міністр — написав він.
«Понад 880 млн грн в межах гранту ЄБРР та Міжнародної асоціації розвитку цього року спрямуємо на впровадження сучасних систем STATCOM та їхній фізичний захист», — повідомив Шмигаль.
STATCOM, пояснив він, — це «сучасна технологія, своєрідний „стабілізатор” електромережі», який, як очікується, дозволить:
підтримувати стабільну напругу навіть за різких змін споживання чи генерації електроенергії;
запобігати аваріям і каскадним відключенням, особливо після пошкодження енергооб’єктів;
підвищувати стійкість енергосистеми під час пікових навантажень і після ракетних ударів;
зменшувати втрати електроенергії під час її передачі;
розширювати можливості транскордонної торгівлі електроенергією.
Такі системи, пояснив Шмигаль, вже є одним із ключових елементів сучасних електромереж у країнах ЄС та США. Їх впровадження також є одним із зобов’язань України в межах інтеграції до європейського енергетичного ринку та синхронізації з ENTSO-E.
«Це інвестиція не лише у відновлення після російських атак, а й у створення сучасної енергетичної інфраструктури, інтегрованої з європейською енергосистемою та здатної забезпечувати надійне електропостачання українців», — вказав віцепрем’єр.
Також, з його слів, уряд розширив дію експериментального проєкту з реалізації планів стійкості регіонів на операторів критичної інфраструктури. «Це дозволить швидше реалізовувати проєкти із захисту енергооб’єктів, будівництва нової генерації та приєднання до мереж», — пояснив він.
Завдяки додатковому імпорту електрики найближчі дні в Україні можуть пройти без відключень світла.
Завдяки залученню додаткового імпорту електроенергії Україна зможе пройти найближчі дні без застосування графіків обмежень електропостачання. Про це повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль в Facebook у четвер, 2 липня.
За підсумками засідання штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці він констатував, що аномальна спека та постійні російські атаки створюють колосальне навантаження на енергосистему України.
“Для стабілізації ситуації цього тижня дав низку доручень. Один із ключових пунктів уже реалізовано – ми забезпечили залучення додаткового імпорту електроенергії. Завдяки цьому рішенню сьогодні та найближчі дні країна зможе пройти без застосування графіків обмежень електропостачання”, – заявив Шмигаль.
Головною темою засідання, за словами міністра, був поточний стан ремонтних робіт: “Маємо скоригований план – відновити впродовж року до 6 ГВт потужності. Роботи виконуються відповідно до затверджених графіків”.
Учасники засідання також проаналізували розбудову децентралізованої генерації. Як зауважив віцепрем’єр, загалом лише за останні 3,5 місяці регіони ввели в експлуатацію 338,7 МВт, найбільше – у Києві та області, а також на Житомирщині.
Окремо обговорили захист об’єктів енергетики. Шмигаль нагадав, що системна робота із залучення міжнародної фінансової підтримки триває. До Фонду підтримки енергетики України вже зараховані понад 152,6 млн євро внесків від партнерів, зокрема від Швеції, Нідерландів, Великої Британії, Італії, Канади, Австралії, Німеччини, Ісландії, Португалії, Словенії, Хорватії та Латвії.
“Додатково очікуємо на надходження ще 15,4 млн євро – від Європейської комісії та Данії. Ця підтримка допомагає відновлювати інфраструктуру та закуповувати необхідне для ремонтів обладнання”, – підсумував міністр.
Україна розпочала масштабну підготовку енергосистеми до наступного опалювального сезону, який може стати таким же важким, як і попередній.
Про це заявив міністр енергетики України Денис Шмигаль, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його виступ на Конференції з питань відновлення України.
За словами міністра, наступна зима буде дуже складною, тому підготовка всієї інфраструктури триває спільно з міжнародними партнерами. План відновлення та захисту включає кілька ключових етапів.
Генерація. Окрім відновлення 10 ГВт пошкоджених потужностей, планується створити близько 3 гігаватів нових децентралізованих об’єктів. Вони зможуть працювати автономно та будуть менш вразливими до російських атак.
Захист. В Україні будують багаторівневу систему захисту енергооб’єктів від ракетних та дронових ударів, а також посилюють ППО.
Переговори. Україна закликає партнерів посилювати санкційний тиск на РФ, щоб погіршити її економіку та змусити сісти за стіл переговорів.
“Я впевнений, що всі ці заходи допоможуть нам вистояти наступної зими. Незалежно від того, чи буде це зима під час війни, чи війна вже припиниться, ця зима буде складною, і ми повинні бути до неї готові”, – наголосив Шмигаль.
Він також додав, що підготовка координується з Європейською комісією та Фондом підтримки енергетики, зокрема, напередодні успішно пройшла четверта зустріч у форматі “Енергетичний Рамштайн”.
У межах Конференції з відновлення URC2026 у Гданську державні та приватні компанії енергетичного сектору України підпишуть угоди на залучення понад 1 млрд євро фінансування.
Про це в ефірі телемарафону повідомив перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль, передає кореспондент Укрінформу.
Він зазначив, що уже була підписана угода на 210 млн фунтів стерлінгів на постачання пального для українських АЕС від британської компанії Urenco.
“Також сьогодні підписуємо угоду на 300 млн доларів для Нафтогазу від американського Ексімбанку, на 90 млн євро для Укренерго від Європейського банку реконструкції та розвитку. І ще 28 угод на суму понад 1 млрд євро сьогодні підписують наші державні і приватні компанії”, – сказав Шмигаль.
За його словами, це буде вагомим результатом для підтримки української енергетики перед початком зими.
Міністр додав, що також була підписана угода із нідерландськими партнерами про спрямування 178 млн євро на підготовку до зими. Зокрема. до пакету допомоги буде входити закупівля газових турбін, трансформаторів.
Крім того, у рамках конференції Україна та Світовий банк презентують концепт оновленої Енергетичної стратегії. Шмигаль підкреслив, що необхідно створювати підгрунтя для розбудови енергосистеми, яка має стати бустером для відновлення економіки.
Окремо міністр зазначив, що “енергетичний Рамштайн”, засідання якого відбулося напередодні, стає системним і розширюється. Зокрема, до формату приєдналися неєвропейські країни – Південна Корея, Японія, США.
В Україні розробили модель енергетичної стійкості, що складається з чотирьох рівнів і має забезпечити більшу автономність та захищеність енергосистеми в умовах криз.
Про це заявив міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на форумі «Архітектура безпеки».
За словами урядовця, держава, яка в умовах кризи не контролює власне енергопостачання, втрачає можливість ухвалювати автономні рішення, навіть за формального збереження суверенітету. Нова модель передбачає створення розгалуженої системи «енергетичних сот», де кожен елемент є автономним, але водночас інтегрованим у загальну структуру. Це має мінімізувати ризики каскадних відключень у разі пошкодження окремих частин системи.
Енергетична стійкість поділяється на чотири рівні:
перший рівень – державний, який відповідає за базову генерацію, атомну енергетику, магістральні мережі, диспетчеризацію, баланс системи та стратегічні резерви;
другий рівень передбачає регіональну енергетичну автономність із власними генерувальними потужностями, запасами обладнання, логістикою та сценаріями роботи в умовах дефіциту. При цьому межі таких регіонів можуть не збігатися з адміністративним поділом областей;
третій рівень – громади, які мають забезпечувати функціонування критичної інфраструктури, зокрема лікарень, водоканалів, теплокомуненерго та освітніх закладів, завдяки локальній автономності;
четвертий рівень охоплює бізнес, підприємства, індустріальні парки, ОСББ та енергетичних агрегаторів, які мають стати активними учасниками енергосистеми. Йдеться про здатність виробляти, накопичувати та повертати електроенергію в мережу.
Шмигаль наголосив, що це фактично впровадження принципу субсидіарності в енергетиці, коли кожен рівень виконує ті функції, які може робити найефективніше. За його словами, громади та бізнес повинні брати на себе частину завдань, які не потребують централізованого управління.
Україна сподівається, що після відновлення транзиту нафти по нафтопроводу “Дружба” може поновитися імпорт нафтопродуктів з Угорщини, зокрема дизеля. І ціна на нього знизиться.
Про це заявив міністр енергетики України Денис Шмигаль журналістам після засідання Ukraine Energy Coordination Group у Києві.
“Вважаю, що труба, яка є між Угорщиною і Україною має використовуватися, тим більше, що зараз є проблематика на ринку пального. Тому це допоможе нам отримати додаткові об’єми, можливо здешевити дизельні ресурси завдяки роботи трубопровідного транспорт”, – сказав Шмигаль.
Він зазначив, що уряд не веде перемовини стосовно імпорту пального – це питання компаній.
Але при цьому, міністр підкреслив, що питання подальшого імпорту пального “буде пропрацьовано” з “Укртранснафтою” і угорською компанією MOL.
Варто зазначити, що Україна переважно купує в Угорщини дизельне пальне. Постачання здійснювалося переважно залізницею і нафтопродуктопроводом.
Угорщина і Словаччина мають виключення з заборони імпорту трубопровідной нафти з росії. Але нафтопродуки з цієї нафти обидві країни можуть використовувати лише для власним потреб і імпорту виключно в Україну.
Україна планує збільшити потужність атомної генерації до 25 ГВт до 2050 року.
Про це заявив міністр енергетики Денис Шмигаль під час зустрічі з наглядовою радою «Енергоатому».
За його словами, хочуть, зокрема, добудувати два енергоблоки на Хмельницькій АЕС.
«Одне з ключових завдань – нарощування потужностей атомної генерації, яка буде основою нової енергетичної архітектури України. Наша амбіція – 25 ГВт номінальної потужності атомної генерації до 2050 року. На порядку денному – завершення будівництва 3-го та 4-го блоків на Хмельницькій АЕС. У перспективі – зведення 5-го і 6-го енергоблоків ХАЕС», – сказав Шмигаль.
Міністр додав, що Україна прагне побудувати повний вертикально інтегрований цикл: від видобутку урану та виробництва власного ядерного палива до зберігання відпрацьованих відходів. Важливим етапом цього процесу стане приєднання підприємства «СхідГЗК» до «Енергоатому», відповідний законопроєкт уже перебуває у Верховній Раді.
Також під час зустрічі обговорили фінансовий стан Укренерго і проведення аудиту її діяльності.
Міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що українська енергосистема вистояла після масованих атак росії, але тепер країна має подолати шість ключових викликів у сфері енергетики.
Про це він заявив під час виступу у Верховній Раді, передає кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.
За словами міністра, від початку повномасштабного вторгнення росія завдала майже 6 тис. ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Лише протягом минулого року і цієї зими ворог випустив понад 700 ракет і більш як 20 тис. дронів, спрямованих передусім на енергетичні об’єкти.
“Від початку опалювального сезону було пошкоджено понад 9 гігават генерації та десятки об’єктів розподілу, – зазначив Шмигаль. – Але ми витримали, вистояли, енергосистема залишилась цілісною. Дякую за це українському війську, дякую за це українським енергетикам”.
Очільник Міненерго зазначив, що першим викликом для галузі є ситуація на світовому паливному ринку, яка загострюється через війну на Близькому Сході.
За його словами, Україна імпортує понад 85% пального, тому коливання на світових ринках безпосередньо впливають і на внутрішню ситуацію. Водночас уряд працює над тим, щоб уникнути дефіциту пального.
“Наше першочергове завдання – Міністерство енергетики забезпечить наявність ресурсу, не допустити повторення ситуації весни 2022 року. Пріоритети розставлені чітко. Перший пріоритет – це сили оборони оборони. Запасів дизелю і авіагасу достатньо. Закупівлі тривають. Переговори з партнерами про додаткове постачання розпочато”, – додав він.
Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що на відновлення та модернізацію енергосектору України упродовж 10 років потрібно понад 90 мільярдів доларів.
Шмигаль наголосив, що майже 80% від загальної суми потреб – 71 мільярд доларів – необхідні для відновлення та модернізації генеруючих потужностей.
Інші потреби розподіляються так:
6,4 мільярда доларів – для відновлення теплового господарства;
5,2 мільярда доларів – на відбудову газотранспортної інфраструктури;
4,6 мільярда доларів – нафтова галузь, включно з переробкою.
“За даними RDNA5, лише для швидкого відновлення енергетики у 2026 році необхідно $4,9 млрд”, – наголосив Шмигаль.
Прем’єр також повідомив, що Україна спільно зі Світовим банком розпочинає роботу над оновленою Енергетичною стратегією.
Документ має визначити нове бачення розвитку сектору, а також міститиме детальну дорожню карту відновлення й модернізації енергетичної системи.
Робота над п’ятою оцінкою завданих збитків і потреб у відновленні України стартувала в листопаді 2025 року. Вона охоплює період із 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року.
Оцінювання проводять Група Світового банку, Уряд України, Європейська комісія, Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні партнери.
Франція надасть грантову фінансову підтримку на суму €71 мільйон, з яких €64 мільйони підуть на потреби енергетики.
Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив власній кореспондентці Укрінформу, коментуючи підсумки свого візиту до Парижа.
“Ми домовилися, що Франція надасть грантову фінансову підтримку в розмірі €71 мільйон, серед них €64 мільйони енергетичному сектору України”, – зазначив Шмигаль.
Він додав, що запросив міністра економіки, фінансів та промисловості, енергетики та цифрового суверенітету Франції Ролана Лескюра до Києва на відзначення 40 річниці Чорнобильської катастрофи.
Як повідомляв Укрінформ, Франція надасть грантову фінансову підтримку в розмірі €71 мільйон, частина якої буде спрямована на енергетичний сектор України. Про це домовилися під час зустрічі перший-віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль з міністром економіки, фінансів та промисловості, енергетики та цифрового суверенітету Франції Роланом Лескюром.
Сторони також підписали документ щодо співпраці у сфері ядерної енергетики.
