Поки президент полює за рідкісноземельними копалинами, Сполучені Штати є одним з найбільших їх виробників у світі. Насправді проблема не у видобутку, а переробці, значна частина якої наразі здійснюється в Китаї.
Загроза Гренландії, шантаж України та угода про видобуток корисних копалин у Конго вказують на той самий факт: США полюють на родовища рідкісноземельних металів. Але поки що не зрозуміло, де будуть перероблятися ці копалини, необхідні для виготовлення смартфонів і винищувачів, адже відправляти рідкісноземельні елементи на переробку до Китаю не можна. Утім Дональд Трамп шукає альтернативне джерело в КНР, як це робив і його попередник-демократ Байден.
Участь Китаю в переробці рідкоземельних елементів неминуча
Нам дуже потрібні рідкісноземельні елементи, наголошує Дональд Трамп. Гарне гасло, якщо врахувати, що це стратегічні корисні копалини, найбільшим виробником яких є Китай, а Сполучені Штати намагаються зменшити свою залежність від Пекіна щодо критично важливих мінералів.
Насправді США вже мають великі запаси рідкісноземельних елементів і видобувають 12% їх світових запасів. Але дві третини з них експортуються до Китаю. Азійська країна обробляє 85% рідкісноземельної сировини у світі.
Не вистачає не шахт, а збагачувальних фабрик.
У той час як Сполучені Штати скоротили значну частину своїх потужностей з переробки мінералів, Китай став провідним світовим переробником рідкісноземельних елементів: кобальту, міді та багатьох інших.
Втрата потужностей з переробки рідкісноземельних металів у Сполучених Штатах – лише один із прикладів. Деіндустріалізація США в кінцевому підсумку пішла на користь їхньому геополітичному супернику. Штати майже припинили виробництво ключових продуктів, зокрема контейнеровозів, деяких фармацевтичних компонентів і значної кількості верстатів, тому що їх дешевше та ефективніше виробляти за кордоном. І в цьому питанні Китай виявився головним переможцем.
До 1990-х років США були основним переробником мінералів і металів. Але згодом завдяки дешевій робочій силі та більш м’яким екологічним нормам домінуючим гравцем став Китай.
Цинковий завод було врятовано в останню хвилину
Рідкісноземельні елементи не єдина проблема. Позаминулого року в центрі уваги опинився цинковий завод на Волл-стріт у Кларксвіллі. Це середнє за розмірами, відносно сучасне підприємство в штаті Теннессі. До того часу тільки голландські власники та чиновники з економічного розвитку округу Монтгомері мали уявлення про те, чому воно є стратегічно важливим. Читачі американських газет були здивовані, дізнавшись, що голландський завод Nyrstar – єдиний промисловий об’єкт на континентальній частині США, де галій і германій можна доводити до якості, придатної для виготовлення електроніки. Обидва елементи необхідні для виробництва мікросхем до смартфонів і радарних систем. Відтоді як Китай, найбільший світовий постачальник, припинив експорт галію та германію, спричинивши в Сполучених Штатах значний дефіцит, Кларксвілл став головним полем битви в торговельній війні.
Місцевий завод Nyrstar, що належить сировинному гіганту Trafigura, запустив проєкт вартістю 190 мільйонів доларів, завдяки якому вже цього року може почати виробництво галію та германію електронного класу. Після нарощування виробництва на підприємстві отримуватимуть близько 40 тонн галію та 30 тонн германію на рік, що задовольнить 80% потреб США.
Фондові ринки опинилися в стані невизначеності вже в перші дні після інавгурації нового президента США. Політика Дональда Трампа спричинила занепокоєння щодо майбутнього української економіки зокрема, оскільки він фактично розпочав економічне протистояння з рядом країн.
Невизначеність та падіння індексів
Трамп визнав, що його кроки можуть негативно вплинути не лише на партнерів, а й на економіку США. Він уникнув прогнозів щодо можливої рецесії, заявивши лише про „перехідний період”. На тлі цього фондові ринки почали різко падати.
За даними Bloomberg, у понеділок відбувся активний розпродаж акцій, а основні біржові індекси досягли мінімальних значень цього року. Nasdaq 100 знизився на 3,8%, S&P 500 впав на 2,7%. Технологічний сектор пережив найбільший спад із 2022 року, адже інвестори втратили впевненість у стабільності ринку. З середини лютого S&P 500 втратив понад 8%, що еквівалентно близько 4 трлн доларів.
Масові звільнення в США
Додатковим ударом стало скорочення держслужбовців у рамках реформ, очолюваних Ілоном Маском, який отримав керівну роль у Департаменті ефективності уряду (DOGE). Вже у лютому звільнили до 2000 працівників Міністерства енергетики, включаючи співробітників адміністрації з ядерної безпеки. Також скорочення відбулися у міністерствах внутрішніх справ, сільського господарства та охорони здоров’я. Маск запровадив нові вимоги до звітності, погрожуючи звільненням тим, хто не звітує про виконану роботу.
Передумови для кризи
На думку аналітиків, ситуація на ринках залишається нестабільною через торгові війни та невизначеність. „Через ці фактори угоди ставляться на паузу, що негативно впливає на економіку”, – зазначив Сергій Фурса з Dragon Capital. Висока інфляція не дозволяє ФРС знижувати процентні ставки, що може спровокувати економічний спад.
Олександр Мартиненко вказує на зростаючий попит на золото та інші цінні метали через підвищений рівень ризику. Тим часом енергоносії дешевшають, оскільки ОПЕК збільшує видобуток нафти, а світовий попит знижується.
Глава аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій зауважив, що хаотичність рішень Трампа лише підсилює невизначеність. „Ринки шукають безпечніші активи, що призводить до падіння фондових індексів та ослаблення долара”, – зазначив він.
Торгові війни набирають обертів
На початку свого правління Трамп ввів 25% мита на товари з Мексики та Канади, а також 10% – на китайський імпорт. У січні аналогічні заходи були застосовані щодо Колумбії, що викликало дзеркальні санкції. Згодом під торгові обмеження потрапили й країни ЄС.
„Багато країн роками обкрадали Америку через нечесні торговельні практики та нелегальні постачання наркотиків. Ми припиняємо це!” – заявив Трамп.
Ці кроки вже викликали відповідну реакцію світової спільноти, що може призвести до подальшої дестабілізації глобальної економіки.
Україна та ризик глобальної кризи
Наразі падіння світових фондових ринків не становить прямої загрози для України. Однак у разі глобальної кризи уникнути негативних наслідків буде складно, зазначають експерти.
«Поточні процеси не мають безпосереднього впливу на Україну, адже у нас немає розвиненого фондового ринку чи вільного руху капіталу, отже, і значного його відтоку. Проте, якщо почнеться масштабна криза, країни-партнери будуть зосереджені на порятунку власних економік, що зменшить доступність фінансової допомоги для України», — пояснює економіст Олександр Паращій.
Сергій Фурса підтримує цю думку, додаючи, що Україні може загрожувати падіння цін на металургійну продукцію в разі глобальної рецесії, що позначиться на експорті. Також масштабна криза може ускладнити виділення фінансової підтримки від європейських країн. Водночас він зазначає, що ЄС наразі планує суттєве збільшення витрат на допомогу Україні, зокрема за рахунок заморожених активів РФ.
Ще один ризик — відновлення України після завершення бойових дій. «Для повоєнного відновлення потрібні інвестиції, але у разі глобальної кризи вони можуть не надійти», — зазначає Фурса.
Олександр Паращій наголошує, що залучення інвестицій у будь-якому разі буде непростим процесом. Інвестори розраховують на прибутковість своїх вкладень і будуть інвестувати лише за умови відповідних гарантій та сприятливого бізнес-клімату.
Американський президент заявив, що чекає на „швидке” підписання угоди про розподіл доходів від видобутку корисних копалин.
Президент США Дональд Трамп вчергове заявив, що чекає на „швидке” підписання угоди про розподіл доходів від видобутку корисних копалин в Україні. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Сполучені Штати обговорюють з Україною потенціал американських фірм, які володіють українськими електростанціями, запевняє американський лідер.
„Нині ми говоримо про територію. Ми говоримо про лінії розмежування, говоримо про енергетику, власність на електростанції. Дехто каже, що електростанція має належати Сполученим Штатам… тому що у нас є досвід”, – стверджує Трамп.
За словами голови Білого дому, нові тарифи можуть запровадити вже 2 квітня.
Він пояснив це тим, що Венесуела «навмисно та обманним шляхом» відправила до Сполучених Штатів під прикриттям тисячі злочинців, багато з яких є вбивцями та людьми дуже жорстокого характеру.
«Серед банд, відправлених ними до Сполучених Штатів, є Tren de Aragua, якій було присвоєно статус «іноземна терористична організація». Ми знаходимося в процесі їхнього повернення до Венесуели – це велике завдання! Крім того, Венесуела дуже вороже ставиться до Сполучених Штатів та свобод, які ми підтримуємо», – додав американський лідер.
Інвестори стурбовані уповільненням економіки та підвищеними ризиками рецесії через торговельні тарифи президента США Дональда Трампа.
Світові ціни на золото оновили історичні максимуми на тлі геополітичної напруженості та економічної невизначеності. Про це свідчать дані торгів на біржі Comex у середу, 19 березня.
Так, на максимумі вартість ф’ючерсів сягнула $3052 за унцію. А станом на 10:50 за київським часом їхня вартість відкотилася до позначки $3049.
Як пише Reuters, зростання цін на дорогоцінний метал відбувається на тлі геополітичної напруженості та економічної невизначеності.
„Інвестори стурбовані уповільненням економіки та підвищеними ризиками рецесії через торговельні тарифи президента США Дональда Трампа, які, як вони вважають, можуть розпалити інфляцію”, – йдеться у статті.
Також нові торговельні мита загострили напруженість між країнами. У лютому набув чинності єдиний 25% податок на сталь та алюміній. Секторальні та тарифи у відповідь будуть введені 2 квітня.
„Якщо засідання FOMC (Федеральний комітет з відкритого ринку) прийме м’який тон у відповідь на зростаючу невизначеність, це забезпечить подальше зростання ціни золота. Це може стати зеленим світлом для подолання позначки $3050”, – заявив головний аналітик ринку KCM Trade Тім Уотерер.
Федеральна резервна система завершить дводенне засідання з грошово-кредитної політики сьогодні. Очікується збереження базової процентної ставки у діапазоні 4,25-4,5%, уточнює агентство.
Раніше золото рекордно дорожчало через тарифну політику президента США Дональда Трампа. Він запровадив мита проти Канади, Мексики, Китаю та ЄС, а вони теж відповіли підвищенням тарифів.
Трамп не лише вивчає, але й веде з російським енергетичним гігантом «Газпром» переговори про співпрацю в певних сферах.
Невідомо, чи бере адміністрація лідера США безпосередню участь у перемовинах, але президент росії неодноразово згадував про співпрацю в енергетичній сфері.
Якщо США та рф домовляться щодо цього питання, то газопровід для Європи може бути забезпечений, сказав Путін і додав: «Це може бути вигідно для Європи, тому що вона отримає дешевий російський газ». Index повідомляє, що заяви російського президента призвели до падіння європейських цін на газ на 4,5%.
Трамп припустив, що Сполучені Штати зацікавлені в можливій співпраці, незважаючи на американські та європейські санкції, запроваджені через війну.
На потенційні цілі США можуть сильно вплинути бізнес-можливості, які випливають з мирної угоди, що має покласти край війні. Державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо вже припустив, що Вашингтон може послабити партнерство між росією та Китаєм.
Але європейські чиновники сумніваються, що адміністрація Трампа зможе вбити клин між Москвою та Пекіном, які значно зблизилися з початком російсько-української війни.
Як повідомляють джерела Bloomberg, «Газпром» прагне, щоб Вашингтон допоміг йому перезапустити газопровід «Північний потік». Російська державна газова компанія ще до війни скоротила, а згодом припинила поставки й остаточно пошкодила обидва трубопроводи у 2022 році після диверсійної атаки.
Нещодавно американські бізнесмени поклали око на швейцарську операційну компанію, яка управляє «Північним потоком 2», і придбали частку в проєкті.
Путін неодноразово заявляв, що готовий відновити постачання газу до Європи неушкодженою ділянкою «Північного потоку 2», але рішення в кінцевому підсумку залишається за Німеччиною, яка підтримує Україну.
Хоча ЄС та адміністрація Трампа обговорювали можливість імпорту європейськими компаніями більшої кількості скрапленого природного газу (СПГ) зі Сполучених Штатів, деякі країни Євросоюзу почали відмовлятися від нього через ставлення президента США до України та Європи, а також через невизначеність у багатьох питаннях. Але очевидно, що будь-яка угода з «Газпромом» посилить ці побоювання.
У статті нагадується, що після припинення транзиту газу через Україну значно зросла роль газопроводу «Турецький потік». Однак той факт, що попри на санкції Європа досі купує рекордні обсяги російського СПГ, свідчить про серйозні енергетичні апетити континенту. Водночас це правда, що на сьогодні «Газпром» постачає до Європи лише 10–15% від загального обсягу газу, замість колишніх 40–45%.
Президент США Дональд Трамп погрожує ввести 200% мито на всі вина та інші алкогольні вироби, що надходять з країн Євросоюзу, якщо блок не зніме мита на віскі.
“Європейський Союз, один із найбільш ворожих і зловживаючих органів оподаткування та тарифікації у світі, який був створений з єдиною метою скористатися Сполученими Штатами, щойно ввів жахливі 50% мита на віскі”, ‒ йдеться у дописі Трампа на Truth Social.
Президент додав, що у разі, коли тариф не буде негайно скасовано, США незабаром введуть 200% тариф на всі вина, шампанське та алкогольну продукцію з Франції та інших країн Євросоюзу.
“Це буде чудово для винного та шампанського бізнесу в США”, ‒ зауважив він.
США із завтрашнього дня, 12 березня, вводять мита у розмірі 50% на всю сталь та алюміній, що поставляються з Канади.
Про це в Truth Social оголосив президент США Дональд Трамп, передає CNN.
«Виходячи з того, що Онтаріо, Канада, встановило 25%-ний тариф на «електрику», що надходить до Сполучених Штатів, я доручив своєму міністру торгівлі ввести додатковий 25%-ний тариф, до 50%, на всю сталь і алюміній, що поставляються в Сполучені Штати з Канади», – написав він.
Трамп також пригрозив «суттєво» підвищити тарифи на автомобілі, що ввозяться до США з Канади, починаючи з 2 квітня. За його словами, ці мита «по суті назавжди закриють автомобільний бізнес у Канаді».
«Єдине, що має сенс, — щоб Канада стала нашим заповітним П’ятдесят першим штатом. Це змусило б усі мита та все інше повністю зникнути. Податки канадців будуть суттєво знижені, вони будуть у безпеці… Штучна лінія поділу, проведена багато років тому, нарешті зникне, і ми матимемо найбезпечнішу та найгарнішу країну у світі. І ваш блискучий гімн «О, Канада» продовжуватиме звучати», – додав він.
Найбільше заробив Алішер Усманов, власник холдингу USM, що контролює активи у сфері металургії, видобутку корисних копалин, телекомунікацій та технологій. Його статки збільшилися на $3,19 млрд – до $16,4 млрд.
Після повернення Дональда Трампа у Білий дім та покращення відносин між Москвою і Вашингтоном статки російських мільярдерів зросли на $16,5 млрд. Про це свідчать дані рейтингу Bloomberg Billionaires Index.
Загальний рівень 20 найзаможніших росіян досяг $295,3 млрд.
Найбільше заробив Алішер Усманов, власник холдингу USM, що контролює активи у сфері металургії, видобутку корисних копалин, телекомунікацій та технологій. Його статки збільшилися на $3,19 млрд – до $16,4 млрд.
На другому місці – найзаможніший росіянин і акціонер Норнікелю Володимир Потанін, який став багатшим на $2,22 млрд (до $30,1 млрд).
Трійку лідерів закриває Сулейман Керімов, чий капітал зріс на $1,68 млрд (до $8,72 млрд).
Зростання також показали:
Віктор Вексельберг (Ренова) – +$1,79 млрд (до $9,08 млрд),
Віктор Рашников (ММК) – +$1,5 млрд (до $11 млрд),
Андрій Гур’єв (Фосагро) – +$1,26 млрд (до $10,1 млрд).
Втім, не всі російські мільярдери змогли примножити свої статки. Найбільших втрат зазнав власник НЛМК Володимир Лисин – його капітал зменшився на $1,97 млрд (до $23,9 млрд). Також суттєво втратив співзасновник Альфа-Груп Михайло Фрідман – мінус $1,85 млрд (до $12,9 млрд).
Серед тих, хто зазнав збитків, також:
Геннадій Тимченко (НОВАТЕК, Сибур) – мінус $1,26 млрд (до $9,73 млрд),
Леонід Міхельсон (НОВАТЕК) – мінус $785 млн (до $21,6 млрд),
Олексій Мордашов (Северсталь, Силові машини) – мінус $370 млн (до $22,9 млрд).
За даними Bloomberg, у 2024 році загальні статки 25 найзаможніших росіян зросли на $18,5 млрд. Найбільше заробили Лисин (+$5,05 млрд), Мордашов (+$3,3 млрд) та колишній кандидат у президенти РФ Михайло Прохоров (+$2,68 млрд).
Президент США Дональд Трамп відклав введення мит щодо товарів із Мексики. Рішення було ухвалене після розмови з президенткою цієї країни Клаудією Шейнбаум.
«Я погодився, що Мексика не буде зобов’язана платити мита на будь-що, що підпадає під Угоду USMCA. Ця Угода діє до 2 квітня. Я зробив це в якості компромісу і з поваги до президентки Шейнбаум», – написав Трамп.
Він додав, що обидві країни старанно працюють над посиленням спільного кордону для запобігання в’їзду нелегальних мігрантів у США та запобігання поширенню фентанілу.
Разом з тим, американські мита щодо канадських товарів поки що продовжують діяти.