Південна Корея підтвердила надання Україні пакета фінансової допомоги у розмірі 100 мільйонів доларів США.
Про це заявив глава держави Володимир Зеленський у Телеграмі-каналі 8 липня.
«Зустрівся з президентом Республіки Корея Лі Чже Мьоном. Радий нашій першій зустрічі. Ми зацікавлені в продуктивних відносинах із Південною Кореєю, і сьогодні говорили про те, що потрібно для обох наших країн. Вдячний за рішення виділити 100 мільйонів доларів на комплексний пакет підтримки для нашої країни», – зазначив Зеленський.
Також із президентом Південної Кореї поспілкувався й міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Він зазначив, що сторони обмінялись думками стосовно того, що безпека України та Південної Кореї пов’язані. Передусім через факт залучення російською стороною військових з Північної Кореї в агресії проти України.
Азербайджан готовий передати Україні власний досвід повоєнної відбудови територій, зокрема законодавчі механізми, які використовувалися після відновлення територіальної цілісності країни для повернення громадян.
Про це повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій України за підсумками зустрічі з парламентською делегацією Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки. Під час переговорів сторони обговорили перспективи двосторонньої співпраці у сфері відновлення України та залучення інвестицій.
Основну увагу учасники зустрічі приділили створенню фінансових механізмів, які дозволять розширити присутність азербайджанського бізнесу на українському ринку.
Також ішлося про можливість спільної роботи з азійськими інвестиційними фондами для фінансування відбудови України.
Окремо сторони обговорили перспективи створення спільних підприємств, зокрема у сфері виробництва муніципального транспорту та будівництва із залученням азербайджанських компаній і фахівців.
Азербайджанська сторона також запросила представників Міністерства розвитку громад та територій України відвідати регіони країни, щоб ознайомитися з практичним досвідом повоєнної відбудови та налагодити прямі контакти з потенційними інвесторами.
На липневому саміті НАТО в Анкарі союзники планують затвердити нові контракти на мільярди доларів, передбачити підтримку України і розширити виробництво зброї.
Також у спільній декларації лідери планують підтвердити відданість статті 5 про взаємну оборону та знову оголосити Росію довгостроковою загрозою, повідомляє Politico.
Саміт відбудеться 7–8 липня в турецькій столиці на тлі критики з боку США через те, що європейські союзники не підтримали Вашингтон у війні з Іраном. Текст спільної заяви, як і минулого року, буде коротким, проте посли країн НАТО все ще узгоджують його деталі, тому фінальний варіант може змінитися.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прагне зосередити саміт на нарощуванні оборонно-промислового виробництва. Це рішення має об’єднати Альянс і згладити внутрішні розбіжності. Крім того, укладання нових оборонних угод принесе вигоду США, що є важливим економічним аргументом для президента Дональда Трампа.
Раніше Рютте зазначав, що європейські країни та Канада торік збільшили витрати на оборону на 139 мільярдів доларів порівняно з 2024 роком після домовленості виділяти 3,5% ВВП на армію до 2035 року.
У чернетці декларації зафіксували допомогу Україні. Союзники зобов’язуються виділити 70 мільярдів євро на військову підтримку України цього року та обіцяють щонайменше таку ж суму на наступний рік. За даними дипломатів, США не братимуть участі в цьому фінансуванні, а саме питання допомоги Києву може стати найбільш суперечливим на переговорах.
Крім того, через зміну пріоритетів США Європа бере на себе більше відповідальності за власну оборону. Раніше очільник Пентагону Піт Гегсет оголосив про шестимісячний перегляд американської військової присутності в Європі, а Вашингтон скоротив кількість техніки (літаків, підводних човнів і дронів), яку НАТО може використовувати в разі війни. У відповідь європейські члени Альянсу обіцяють інвестувати у системи протиповітряної оборони, безпілотники та засоби глибокого ураження (далекобійні ракети).
Німеччина хоче, щоб 6,6 млрд євро з Фонду миру Євросоюзу (EPF), розблоковані Угорщиною, були повністю передані Україні. Польща хоче повного повернення близько 450 млн євро за передану Україні зброю. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик в ефірі RMF FM.
Глава дипломатичного відомства ЄС Кая Каллас запропонувала розподілити 6,6 млрд євро, передбачивши часткове пропорційне відшкодування (10%), підтримку навчальної місії для українських військових та спільні закупівлі зброї для України, Польща відхиляє цей план.
“Ці гроші – це наші гроші. На практиці менше цих грошей означає менше грошей на армію”, – заявив Томчик.
Польща звинувачує Брюссель у тому, що той “намагається змінювати правила посеред гри”.
У свою чергу Німеччина, яка в процентному відношенні вносить найбільший внесок до EPF, вважає, що розблоковані кошти слід передати Україні, а не повертати до національних бюджетів.
Заступник міністра оборони ФРН Себастіан Гартманн закликав партнерів, щоб усі невикористані на початковому етапі виплати з фонду були спрямовані на підтримку України, оскільки EPF був створений як механізм солідарності.
“Країни, які першими надавали зброю, наприклад Польща чи Словаччина, і чиї пожертви вже були враховані та призначені до виплати, не хочуть погоджуватися на зменшення розміру виплат, чого ж вимагають країни, які почали надавати допомогу пізніше, як-от Німеччина”, – повідомляє мовник з посиланнями на польські дипломатичні джерела.
Подібну до Німеччини позицію займають скандинавські країни. Також Франція ближча до позиції Каллас, ніж Польща, оскільки обсяг французької допомоги в рамках цього фонду був невеликим, тобто очікуване повернення також не буде надто значним.
Однак Франція не погодилася з первинною ідеєю глави дипломатії, щоб країни ЄС купували зброю для України в рамках механізму PURL у США. Польщу, натомість, підтримує Словаччина, яка першою заявила, що вимагатиме повного відшкодування за передану Україні зброю. Це питання тепер обговорюватиметься на технічному рівні, а потім має потрапити на розгляд послів.
[type] => post [excerpt] => Німеччина хоче, щоб 6,6 млрд євро з Фонду миру Євросоюзу (EPF), розблоковані Угорщиною, були повністю передані Україні. Польща хоче повного повернення близько 450 млн євро за передану Україні зброю. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі ... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1781195520 [modified] => 1781185957 ) [title] => Польща хоче повернення близько €450 млн за зброю, передану Україні [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=71796&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 71815 [uk] => 71796 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 71797 [image] => Array ( [id] => 71797 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [original_lng] => 139457 [original_w] => 610 [original_h] => 385 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117-300x189.png [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [width] => 610 [height] => 385 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [width] => 610 [height] => 385 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [width] => 610 [height] => 385 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [width] => 610 [height] => 385 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [width] => 610 [height] => 385 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1781175158:8 [_thumbnail_id] => 71797 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 484 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 980399278001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 209 [1] => 1844 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => допомога [1] => Польща [2] => Україна ) ) [4] => Array ( [id] => 71660 [content] =>
Уряд Фінляндії пропонує скоротити допомогу по безробіттю для іммігрантів на десять відсотків.
Про це повідомляє Yle.
Законопроєкт, представлений у четвер, 4 червня, в парламенті, передбачає, що іммігранти, які прожили у Фінляндії менше трьох років, отримуватимуть допомогу з безробіття приблизно на 77 євро на місяць менше, ніж інші безробітні.
На початковому етапі іммігранти отримуватимуть скорочену допомогу в розмірі 33,64 євро на день, тобто в середньому близько 723 євро на місяць замість звичайних 800 євро.
Повну допомогу можна отримати і до закінчення трьох років: для цього потрібно або виконати умову щодо трудового стажу, або довести достатнє володіння фінською або шведською мовою на іспиті. Уряд обґрунтовує новий законопроєкт стимулюванням інтеграції.
Навесні цей план уряду вже зіткнувся з труднощами.
З’ясувалося, що скорочення допомог іммігрантам, задумане заради економії, призведе до зворотного ефекту – зростання бюджетних витрат. Початкова оцінка посадовців була в корені неправильною.
Причина зростання витрат у тому, що завдяки новому законопроєкту у іммігрантів з’являється право на мовне навчання або послуги зі сприяння працевлаштуванню протягом шести місяців від початку безробіття. Організація цих послуг коштує грошей.
Навесні влада побоювалася, що витрати можуть становити навіть десятки мільйонів євро на рік.
У підсумку новий законопроєкт містить оцінку, згідно з якою загалом реформа погіршить стан державних фінансів майже на 10 мільйонів євро на рік.
Доля законопроєкту в парламенті ще не вирішена. Його також розгляне конституційний комітет.
Голова конституційного комітету Хейккі Вестман заявив, що конституція не перешкоджає скороченню допомоги для іммігрантів.
Все залежить від того, чи достатньо вагомі підстави для скорочення допомоги.
Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні фінансової допомоги у розмірі майже 2,8 млрд євро.
Про це йдеться у заяві прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко.
Оцінка Єврокомісії та виконання реформ
Виділення чергового траншу стало можливим після того, як Європейська комісія позитивно оцінила виконання умов Плану України за четвертий квартал 2025 року. Кошти надаються в межах масштабної чотирирічної програми підтримки Ukraine Facility.
Свириденко висловила вдячність народним депутатам за оперативне ухвалення необхідних законів.
Станом на кінець травня 2026 року спільними зусиллями уряду та парламенту вже виконано 86 кроків Плану України, а ще 65 перебувають на стадії реалізації.
“Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції. Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру”, – наголосила очільниця уряду.
Деталі програми Ukraine Facility
Програма Ukraine Facility є ключовим інструментом фінансової підтримки України в умовах війни. Загальний бюджет ініціативи на 2024-2027 роки становить 50 млрд євро.
З урахуванням нового траншу, від початку роботи цього інструменту у 2024 року Україна вже отримала 26,8 млрд євро європейської допомоги.
Україна та Японія підписали грантову угоду у межах Програми екстреного відновлення, яка передбачає допомогу Києву у розмірі 40 мільйонів доларів.
Про це повідомив, віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у Телеграм-каналі.
Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) перерахує допомогу у межах п’ятої фази програми.
За словами міністра, гроші спрямують на критично важливі напрями відновлення та підтримки стійкості України.
«Йдеться про близько 40 млн доларів США. Понад 15 млн доларів фінансування піде на відновлення та покращення громадської інфраструктури. Це техніка та обладнання для комунальних підприємств, морської інфраструктури, а також модернізація критично важливих об’єктів», – написав Кулеба.
Також ще понад 15 мільйонів доларів спрямують на медичні та оздоровчі послуги. А решта коштів – піде на підтримку агросектору та розвиток суспільного мовлення.
«Наразі за підтримки уряду Японії впроваджуються масштабні проєкти у сферах енергетики, транспорту, водопостачання, медицини, освіти, гуманітарного розмінування, управління відходами руйнувань і комунальної інфраструктури. Загальний обсяг фінансування перевищує 700 млн доларів США, – додав міністр.
Також Кулеба подякував уяду Японії та JICA за системну підтримку України.
Зазначимо, JICA – державна установа уряду Японії, що реалізує міжнародні програми розвитку та надає підтримку країнам-партнерам у відновленні економіки, модернізації та розвитку приватного сектору. Для України JICA є одним із ключових партнерів.
Швеція готує новий пакет антикризових заходів обсягом 17,5 млрд шведських крон (близько $1,8 млрд) у відповідь на глобальну енергетичну кризу, що посилюється на тлі війни на Близькому Сході.
Про це повідомила міністерка фінансів Елізабет Свантессон, пише SVT, передає “Європейська правда”.
Як зазначається, додатковий бюджет не має окремого джерела фінансування, тому уряд планує покрити витрати шляхом запозичень.
“Ми надаємо підтримку там, де вона потрібна – домогосподарствам та галузям, які постраждали від війни на Близькому Сході”, – наголосила Свантессон.
Очікується, що новий бюджет буде представлений у парламенті найближчим часом. Він має передбачати підтримку сільськогосподарського та авіаційного секторів, які найбільше постраждали від зростання цін на енергоносії.
Прем’єр-міністр Ульф Крістерссон наголосив, що заходи спрямовані на пом’якшення наслідків глобальної кризи, яка вже вплинула на економічне зростання країни.
Україна отримає частину траншу Європейського Союзу у межах кредитної програми обсягом 90 млрд євро вже цього місяця.
Про це заявила голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, інформує пресслужба Верховної Ради у Телеграм-каналі.
За її словами, саме у травні надійде оборонна частина допомоги від ЄС у розмірі 28,3 млрд євро. Залишок – у 16,7 млрд євро – Україна має отримати вже у червні. Ці гроші призначені на покриття дефіциту бюджету.
«Кредит від ЄС Ukraine Support Loan у 45 млрд євро складається з двох частин: транш військової підтримки – надійде у травні, та бюджетної – у червні. Йдеться про 28,3 млрд євро на оборонні потреби і 16,7 млрд євро на покриття дефіциту бюджету», – наголосила Роксолана Підласа.
За її словами, кошти військової підтримки Україна спрямує на закупівлю та виробництво зброї.
Національний банк України очікує надходження міжнародної допомоги у розмірі понад 95 млрд доларів, що дозволить забезпечити стійкість валютного ринку в країні.
Ця міжнародна фінансова підтримка, має надійти протягом 2026-2027 років, повідомляють у пресслужбі НБУ.
Також регулятор зазначив, невизначеність щодо зовнішньої підтримки України суттєво знизилася після розблокування Євросоюзом кредиту на 90 млрд євро в межах програми Ukraine Support Loan (USL) у квітні.
«Надходження першого траншу заплановане на червень. Очікується й подальше фінансування за програмами Ukraine Facility від ЄС та Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) від країн Групи семи у 2026–2027 роках, а також у межах механізму розширеного фінансування (EFF) від МВФ у 2026‒2029 роках», – зазначили в НБУ.
Тож, загалом у 2026 році прогнозується надходження понад 53 млрд доларів міжнародної допомоги, а також близько 42 млрд доларів у 2027 році. Протягом 2028 року – від міжнародних партнерів має надійти ще 22 млрд доларів.
Ці гроші, за даними регулятора, дозволять профінансувати усі критичні видатки бюджету та зберігати високий рівень міжнародних резервів (60-67 млрд доларів у 2026-2028 роках). Також НБУ зможе підтримувати стійкість валютного ринку.
«У разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляційного тиску», – йдеться у повідомленні Нацбанку.
Окрім цього, регулятор повідомив, що зберіг облікову ставку на рівні 15%.
«Це дозволить підтримати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань на тлі посилення цінового тиску», – прокоментували рішення в НБУ.
В Нацбанку пояснюють, таким чином інфляція в Україні «повернеться на траєкторію стійкого сповільнення» – до цілі 5% на горизонті політики.
