Європейська комісія у вівторок, 1 квітня, перерахувала Україні черговий транш у межах програми Ukraine Facility.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, пише „Європейська правда”.
Єврокомісія перерахувала Україні 3,5 млрд євро в межах Ukraine Facility. Шмигаль зазначив, що ці кошти допоможуть країні надалі підтримувати макроекономічну стабільність.
„Єврокомісія відзначила відданість нашої країни впровадженню реформ на шляху до повноправного членства в ЄС”, – зазначив він.
Прем’єр зазначив, що загальна фінансова допомога в межах механізму Ukraine Facility вже досягла 19,6 млрд євро.
Міністерка економіки Юлія Свириденко Україна розповіла, що з отриманих 3,5 млрд євро: 3,1 млрд – пільгові кредити, 400 млн – грантові кошти. Ці кошти допоможуть покрити важливі та пріоритетні бюджетні видатки.
За її словами, фінансування надійшло після виконання Україною всіх вимог Плану України на четвертий квартал 2024 року. Загалом це 13 індикаторів – гармонізація українського законодавства з європейськими нормами, посилення цифрової трансформації, енергетичної незалежності.
„Сумарно за минулий рік ми виконали 36 індикаторів. Вперше в історії України виконано всі визначені на рік індикатори програми реформ. На цей рік наша мета ще амбітніша – виконати 56”, – додала вона.
Загальна сума прямої бюджетної підтримки, наданої урядом США протягом 2022-2024 років, склала близько 30 млрд доларів. З них Пенсійний фонд України отримав 12,7 млрд доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Рахункової палати.
Допомога від США була реалізована через кілька основних угод:
Проєкт „Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine) – 27,05 млрд доларів, з них для ПФУ – 12,7 млрд доларів.
Додаткова угода № 8 до Угоди про виконання завдання у сфері розвитку (09.07.2022 № TF0B9122) – 1,7 млрд доларів.
Грант Цільового фонду багатостороннього донорського співробітництва (21.04.2022 № TF0B8350) – 1,1 млрд доларів.
Рахункова палата в межах чотирьох аудитів здійснила перевірку використання частини прямої бюджетної підтримки США Україні.
Результати аудитів свідчать, що фінансова підтримка, надана Україні США, „використовувалася ефективно та відповідно до визначених цілей”.
„Вона була вирішальним фактором стійкості країни, особливо на початку широкомасштабного вторгнення. Партнерські кошти дали змогу уникнути кризи у сфері соціальних виплат, своєчасно виплачувати пенсії та заробітні плати, підтримати систему охорони здоров’я та забезпечити базові гуманітарні потреби населення”, – йдеться в повідомленні.
Міністр оборони Британії Джон Гілі заявив, що цього року його країна виділить Україні на військову допомогу 4,5 млрд фунтів стерлінгів.
Про це він сказав, відкриваючи у середу засідання формату „Рамштайн”, повідомляє „Європейська правда”.
Гілі заявив Контактній групі з питань оборони України, що 2025 рік є „критичним роком” для війни в Україні.
„Ми повинні зробити подальші кроки для зміцнення України… зі свого боку, Велика Британія цього року виділить 4,5 млрд фунтів стерлінгів на військову допомогу”, – оголосив міністр.
Україна „по суті погодилася” надати США рідкоземельні метали на суму 500 млрд доларів як оплату за військову допомогу, яку Вашингтон надав Києву.
Про це заявив президент США Дональд Трамп, повідомляє New York Post.
„У них надзвичайно цінна земля з точки зору рідкоземельних [металів], з точки зору нафти і газу, з точки зору інших речей. Я хочу, щоб наші гроші були в безпеці, тому що ми витрачаємо сотні мільярдів доларів [в Україні]”, – сказав Трамп Fox News.
Під час інтерв’ю Трамп наполягав на тому, що США повинні мати доступ до природних ресурсів України незалежно від того, чи вдасться успішно укласти мирну угоду між росією та Україною, стверджуючи, що „понад 300 мільярдів доларів”, які США надали Україні, затьмарюють внесок інших країн у військові дії.
„Вони можуть укласти угоду. Вони можуть не укласти угоду. Вони можуть стати росіянами коли-небудь, або вони можуть не стати росіянами коли-небудь. Але у нас будуть усі ці гроші в [Україні], і я кажу, я хочу їх повернути”, – сказав президент США.
Трамп заявив, що продовжувати надавати допомогу охопленій війною Україні просто так було б „нерозумно”. „Я сказав їм: „Ми повинні… Ми повинні щось отримати. Ми не можемо продовжувати платити ці гроші””, – заявив він.
„Я сказав їм, що мені потрібно рідкоземельних [металів] на суму, еквівалентну приблизно 500 млрд доларів, і вони, по суті, погодилися це зробити”, – розповів Трамп.
Президент України Володимир Зеленський висловив підтримку взаємній ресурсній угоді зі США в обмін на гарантії безпеки в рамках потенційного мирного врегулювання.
„Якщо ми говоримо про угоду, то давайте укладати угоду, ми тільки за неї”, – сказав Зеленський агентству Reuters. „Нам потрібно зупинити Путіна і захистити те, що у нас є – дуже багатий Дніпровський регіон у центральній Україні”.
На території України зосереджено близько 5% світових світових мінеральних ресурсів, є багаті родовища титану, урану, заліза, марганцю і літію, а також рідкісноземельних металів, які вважаються життєво важливими для національної безпеки США.
Норвезька рада у справах біженців припинила до кінця лютого надавати допомогу людям у майже 20 країнах, серед яких є Україна. Все через закриття програм USAID.
Про це повідомили в організації.
У повідомленні йдеться, що організація вперше у своїй історії змушена зупинити заплановану та термінову роботу з надання допомоги сотням тисяч людей у майже 20 країнах, які постраждали від війн, стихійних лих та переміщень.
Як пояснили в Раді, ці радикальні заходи спричинило те, що США зупинили, частково зупинили або не відшкодували фінансування глобальних програм надзвичайної допомоги.
Також там наголосили, що наслідки припинення надання допомоги будуть відчутні в усьому світі, зокрема і в Україні. Так, в Україні Норвезькій раді у справах біженців довелося зупинити розподіл екстреної допомоги для 57 тисяч людей у населених пунктах уздовж лінії фронту.
«Це відбувається під час зими, внаслідок чого люди не можуть опалювати свої будинки та отримувати доступ до товарів першої потреби, як-от їжі», — повідомили у Раді.
Також в організації зазначили, що змушені звільнити гуманітарних працівників у всьому світі.
[type] => post [excerpt] => Норвезька рада у справах біженців припинила до кінця лютого надавати допомогу людям у майже 20 країнах, серед яких є Україна. Все через закриття програм USAID. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1739264400 [modified] => 1739223077 ) [title] => Норвезька рада у справах біженців призупинила надання допомоги Україні [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=57215&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 57234 [uk] => 57215 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 57216 [image] => Array ( [id] => 57216 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/ec98079c46ce4b88f460b29ed1f94669-21961.jpg [original_lng] => 21599 [original_w] => 715 [original_h] => 473 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/ec98079c46ce4b88f460b29ed1f94669-21961-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/ec98079c46ce4b88f460b29ed1f94669-21961-300x198.jpg [width] => 300 [height] => 198 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/ec98079c46ce4b88f460b29ed1f94669-21961.jpg [width] => 715 [height] => 473 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/ec98079c46ce4b88f460b29ed1f94669-21961.jpg [width] => 715 [height] => 473 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/ec98079c46ce4b88f460b29ed1f94669-21961.jpg [width] => 715 [height] => 473 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/ec98079c46ce4b88f460b29ed1f94669-21961.jpg [width] => 715 [height] => 473 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/ec98079c46ce4b88f460b29ed1f94669-21961.jpg [width] => 715 [height] => 473 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1739215877:2 [_thumbnail_id] => 57216 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 1170 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 508094618000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 84406 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 297887 [1] => 561382 ) [tags_name] => Array ( [0] => допомога Україні [1] => Норвезька рада у справах біженців ) ) [5] => Array ( [id] => 56429 [content] =>
ООН планує залучити понад 2,6 млрд доларів для допомоги українцям у 2025 році. Це передбачає План гуманітарних потреб та реагування ООН в Україні.
Про це повідомляє прем’єр-міністра України Денис Шмигаль у соцмережах.
Шмигаль обговорив реалізацію цього плану із заступником Генсека ООН з гуманітарних питань, координатором надзвичайної допомоги Томом Флетчером та Верховним комісаром ООН у справах біженців Філіппо Гранді.
„Говорили також про діючі та нові програми підтримки. Зокрема, звернув увагу на такі пріоритетні проєкти як забезпечення питною водою громад на півдні України, розмінування, альтернативні джерела тепла й енергії, відновлення житла й будівництво укриттів, програми для розвитку бізнесу”, – написав Шмигаль.
За його словами, Україна очікує, що всі програми допомоги для українців будуть продовжені, а також розраховує на вагомий внесок ООН у гуманітарне розмінування нашої держави цього року, зокрема шляхом започаткування нових програм і проєктів.
„Подякував за гуманітарні програми, спрямовані на підтримку переселенців і проходження зимового періоду, реалізовані спільно з Урядом України. На проходження цього опалювального сезону ООН передбачив залучення 492 млн доларів”, – уточнив очільник українського уряду.
У 2024 році різними видами допомоги від ООН були охоплені 8,5 млн українців.
Чеська компанія STV GROUP передала Україні чек на 765 тисяч євро для закупівлі протитанкових гранатометів RPG-7.
Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України в Telegram.
Передача чека відбулася 14 листопада в посольстві України у Чехії.
«14 листопада в посольстві України в Чехії відбулась передача символічного чека на протитанкові гранатомети RPG-7 для Сил оборони України на суму 765 000 євро (20 мільйонів чеських крон) компанією STV GROUP», – йдеться у повідомленні.
У МЗС наголосили, що RPG-7 є зброєю, яка довела свою високу ефективність у бойових умовах.
«Передача цієї військової допомоги є ще одним прикладом солідарності та підтримки наших чеських друзів. Переконаний, що ці гранатомети в руках наших героїчних військових відіграють значну роль в обороні від агресора», – наголосив посол Василь Зварич.
Країна випередила всіх міжнародних партнерів за обсягом наданої допомоги Україні відносно ВВП.
Польща від початку російського вторгнення у 2022 році стала лідером серед союзників за обсягом військової та гуманітарної допомоги наданої Україні щодо свого ВВП. Про це у суботу, 9 листопада, йдеться на сайті президента Польщі.
Загальна сума допомоги Варшави Києву становить 3,23 мільярда євро, що складає 4,91% від польського ВВП. З цієї суми 0,71% було витрачено на підтримку України, а 4,2% – на допомогу українським біженцям.
Таким чином, Польща випередила Естонію, яка до цього часу лідирувала за розміром допомоги щодо ВВП.
Вказується, що Польща також стала провідним постачальником важкої техніки для України. Вона передала понад 1000 одиниць техніки, зокрема 350 з майже 800 танків, що надійшли в Україну, були надані Польщею.
„Ці постачання значно перевищують допомогу від інших великих союзників, таких як США, Велика Британія, Німеччина, Швеція, Норвегія та Іспанія. Зокрема, Польща відправила 14 танків Leopard 2A4, 60 танків PT-91, а також 280 одиниць старішої техніки Т72 (T72M, T72M1, T72M1R). Також було передано 250 бойових машин піхоти БМП-1, 100 бронетранспортерів КТО Росомаха, дев’ять розвідувальних машин БРДМ-2, більш як сто самохідних артилерійських установок і понад 30 реактивних систем залпового вогню БМ-21 Град”, – акцентували у Варшаві.
Також Українські Повітряні сили отримали від Польщі 14 літаків МіГ-29 і 12 вертольотів Мі-24.
До того ж Польща передала десятки безпілотників для розвідки, сотні безпілотників-камікадзе, зенітні і протиракетні комплекси, а також більше ніж 100 мільйонів боєприпасів різних типів і 20 000 комплектів Starlink.
У звіті також зазначено, що у Польщі наразі проживають близько 980 000 українців. У 2022 році на їх утримання було витрачено 1,13 мільярда євро, а у 2023 році – 580 мільйонів євро.
До пакета увійшли ракети Stinger; боєприпаси для HIMARS; боєприпаси калібру 155 мм та 105 мм; радари; ракети TOW; протитанкові системи Javelin і AT-4; бронемашини HMMWV.
Сполучені Штати Америки 9 серпня оголосили новий пакет військової допомоги для України на 125 млн доларів. Про це повідомила пресслужба Міноборони США.
До нового пакета увійшли:
ракети Stinger;
боєприпаси для HIMARS;
артилерійські боєприпаси калібру 155 мм та 105 мм;
багатофункціональні радари;
протитанкові ракети TOW;
протитанкові системи Javelin і AT-4;
неназвана кількість броньованих машин HMMWV;
боєприпаси до стрілецької зброї;
підривне обладнання та боєприпаси;
обладнання для захисту критичної інфраструктури;
запчастини та допоміжне обладнання.
Востаннє США виділяли військову допомогу для України 29 липня. Пакет допомоги був на суму 200 млн.доларів.Тоді США надали Україні озброєння у рамках двох пакетів військової допомоги. Туди, зокрема, увійшли ракети для реактивних систем залпового вогню HIMARS.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Кабінет міністрів Німеччини планує схвалити бюджет на 2025 рік після місяців суперечок, сподіваючись, що сильне економічне піднесення допоможе йому скоротити розрив у 17 млрд євро між прогнозованими видатками та доходами.
Про це повідомляє Reuters.
Найбільша економіка єврозони уникла рецесії на початку року, але зростання виявилося повільнішим, ніж очікувалося, і уряд Німеччини, як і Великобританії та Франції, щосили намагається закрити бюджетну діру.
Бюджет наступного року буде менш щедрим для України: уряд скоротить військову допомогу країні до 4 млрд євро із приблизно 8 млрд євро у 2024 році, йдеться у проекті бюджету, з яким ознайомилося агентство Reuters.
Бюджет на 2025 рік містить середньострокове фінансове планування до 2028 року, коли має закінчитися спеціальний фонд збройних сил, необхідний для досягнення мінімальних цілей витрат НАТО.
Через кілька днів після вторгнення росії в Україну в 2022 році канцлер Олаф Шольц оголосив про „Zeitenwende” (німецькою „історичний поворотний момент”), що передбачає створення спеціального фонду у розмірі 100 млрд євро для модернізації армії та досягнення контрольного показника НАТО з витрат на оборону, еквівалентному 2% від валового внутрішнього продукту.
У 2028 році в регулярному бюджеті буде дефіцит у розмірі 39 млрд євро, а для досягнення мети НАТО без спеціального фонду буде потрібно 28 млрд євро, повідомили джерела в міністерстві фінансів. За даними джерел, у 2026 та 2027 роках буде дефіцит фінансування у розмірі 13 млрд євро.
Проблеми коаліції
Складання бюджету на 2025 рік та середньострокової фінансової дорожньої карти до 2028 року було складним, оскільки міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер зажадав періоду фіскальної консолідації після більш високих витрат під час пандемії COVID-19 та нещодавньої енергетичної кризи.
Крім того, за даними міністерства фінансів, нові правила Європейського союзу ще більше обмежують бюджетний потенціал Німеччини, вимагаючи суворіших коригувань, ніж передбачені національними правилами.
„Я очікую, що кожна держава-член дотримуватиметься наших фіскальних правил, – заявив Лінднер у понеділок перед зустріччю міністрів фінансів ЄС. – У наших спільних інтересах підтримуватиме стійкість нашого державного боргу”.
За рік до федеральних виборів досягнення угоди щодо бюджету та довгоочікуваного пакету заходів щодо стимулювання економіки стало серйозним випробуванням для коаліції, яку часто звинувачують у тому, що її гальмують внутрішні розбіжності.
На європейських виборах у червні правлячі партії у коаліційному уряді Німеччини виступили невдало: украй права партія „Альтернатива для Німеччини” посіла друге місце після консерваторів.
