З 1 липня Італія офіційно перейняла від Великої Британії головування у Талліннському механізмі – міжнародній ініціативі, що координує підтримку України у сфері кібербезпеки.
Протягом наступних шести місяців італійський уряд профінансує нові проєкти з кіберзахисту України на 1 млн євро. Загальний внесок Італії до Талліннського механізму становитиме 2 млн євро.
Серед ключових напрямів роботи під час головування Італії:
посилення кіберзахисту державних органів на національному та регіональному рівнях;
захист об’єктів критичної інфраструктури;
розвиток комплексної кіберстійкості;
професійна підготовка українських фахівців із кібербезпеки.
У Мінцифри наголошують, що ці кроки допоможуть ефективніше координувати міжнародну допомогу та зміцнити захист українського цифрового простору.
Заступник міністра цифрової трансформації з питань кібербезпеки Віталій Балашов зазначив, що російська кіберагресія є складовою ширшої війни проти європейської безпеки, а Талліннський механізм перетворює міжнародну підтримку на конкретні інструменти для захисту державних сервісів і критичної інфраструктури.
Водночас Велика Британія, яка очолювала ініціативу раніше, профінансувала низку проєктів для Міністерства закордонних справ, Держспецзв’язку та Державної прикордонної служби України.
Також спільно з Нідерландами та Чехією реалізується міжнародний проєкт технічної допомоги CYFER, у межах якого вже запущено сім ініціатив Талліннського механізму.
Окрему увагу Італія приділяє підтримці українських регіонів. Зокрема, майже 900 тис. євро спрямовано на модернізацію кіберінфраструктури та створення захищеної мережі в Тернопільській області. Ще понад 570 тис. євро виділено на створення безпечної інформаційно-аналітичної системи в Одеській області.
Крім того, італійські партнери профінансували аналітичний огляд Національної системи кібербезпеки України-2025 та підтримали участь молодіжної збірної України у змаганнях European Cybersecurity Challenge.
Талліннський механізм створили у грудні 2023 року для координації міжнародної допомоги Україні у сфері кібербезпеки. До нього входять 14 країн-партнерів, а Європейський Союз, НАТО та Світовий банк беруть участь у роботі механізму як офіційні спостерігачі.
На зустрічі «енергетичного Рамштайну» у Ґданську міжнародні партнери оголосили про щонайменше 375 млн євро допомоги для відновлення енергетичної інфраструктури України та внесків до Фонду підтримки енергетики.
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.
За результатами зустрічі партнери оголосили про додаткову допомогу українському енергетичному сектору:
Сполучені Штати Америки — 175 млн доларів США
Швеція — 137 млн євро
Норвегія — 77 млн євро
Естонія — 2,125 млн євро
Ісландія — 550 тис. євро
Литва – 4 млн євро.
«Дякую кожній державі, міжнародній організації та компанії, які залишаються поруч з Україною. Ця підтримка допомагає відновлювати енергетичну інфраструктуру, захищати критичні об’єкти та забезпечувати мільйони українців світлом», – зазначив Шмигаль.
Військова допомога Україні залишається стабільно високою, а основний акцент зміщується на безпілотники. Водночас обсяги фінансової та гуманітарної допомоги помітно скоротилися у перші чотири місяці 2026 року.
Про це свідчать дані звіту дослідження Кільського інституту світової економіки.
У дослідженні зазначається, що у березні та квітні 2026 року Німеччина виділила військову допомогу в розмірі 4,2 мільярда євро, в основному на протиповітряну оборону та безпілотники. Велика Британія виділила 1,3 мільярда євро, а Норвегія – ще 600 мільйонів євро.
Найбільший пакет фінансової допомоги надійшов не з Європи, а від Японії, яка виділила 1,1 мільярда євро в рамках другого траншу кредитного механізму ERA, забезпеченого коштами від заморожених російських активів.
Більше грошей для зброї, але менше на “гуманітарку”
Нові дані свідчать про зростаючу розбіжність між військовою та невійськовою підтримкою. У період з січня по квітень 2026 року європейські військові асигнування в середньому становили 2 мільярди євро на місяць у реальному вираженні, що все ще нижче рівня 2025 року (2,4 мільярда євро на місяць), але значно вище рівнів 2022 – 2024 років.
Натомість фінансова та гуманітарна допомога різко скоротилася. За той самий період Європа виділяла в середньому 500 мільйонів євро на місяць у реальному вираженні, що становить менше однієї п’ятої від середнього показника 2025 року.
“Європа зберегла динаміку своєї посиленої військової підтримки України у 2026 році, – каже Крістоф Требеш, керівник організації Ukraine Support Tracker. – Водночас обсяги фінансової та гуманітарної допомоги різко скоротилися – головним чином тому, що кредит ЄС у розмірі 90 мільярдів євро був заблокований на кілька місяців, перш ніж був офіційно схвалений у квітні. Ключове питання зараз полягає в тому, як швидко європейські зобов’язання фактично перетворяться на нові обсяги допомоги”.
Вся ставка на дрони
Дослідники зауважують, що у березні та квітні 2026 року відмічене різке зростання обсягів фінансування, пов’язаного з безпілотниками. Велика Британія виділила щонайменше 120 000 дронів – це найбільша допомога, коли-небудь виділена в рамках одноразового розподілу коштів. Німеччина та Норвегія виділили приблизно по 500 мільйонів євро кожна на закупівлю дронів, а Нідерланди – близько 250 мільйонів євро.
Значення безпілотників у європейській військовій допомозі суттєво зросло всього за кілька років. У реальному вираженні підтверджена двостороння військова допомога, виділена на безпілотники, зросла з 400 мільйонів євро у 2022 році до 1 мільярда євро у 2024 році та 1,2 мільярда євро у 2025 році, а потім різко збільшилася приблизно до 1,6 мільярда євро лише за перші чотири місяці 2026 року.
Ці цифри включають лише ті кошти, які можна однозначно віднести до донорів з Європи. Тому фактичний обсяг, ймовірно, ще вищий, кажуть дослідники.
“Європейські донори зараз активно беруть участь у фінансуванні та виробництві безпілотників у великих масштабах, – каже Требеш. – У результаті підтримка України дедалі більше перетворюється на двосторонній обмін: фінансова допомога надходить в Україну, а технологічні досягнення повертаються до Європи”.
Конгрес Сполучених Штатівггг навряд чи схвалить новий пакет фінансової допомоги Україні, водночас підтримавши посилення санкцій проти Росії.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це сказав голова комітету у закордонних справах Палати представників США, республіканець Браян Маст, в інтерв’ю “Радіо Свобода“.
На його думку, європейські країни повинні взяти на себе “більшу відповідальність” за підтримку України, оскільки війна відбувається “на їхньому подвір’ї”.
“Я не вірю, що ви побачите новий американський пакет безпекової допомоги Україні – на 6 мільярдів доларів, 60 мільярдів чи будь-яку іншу суму”, – сказав він.
За словами конгресмена, Вашингтон продовжить надавати Україні розвідувальну підтримку та дозволятиме продаж і передачу озброєння, “навіть якщо Конгрес не затвердить нового масштабного пакета допомоги”.
Його заяви відображають дедалі більш скептичне ставлення до підтримки України серед республіканців, наближених до президента США Дональда Трампа, попри заклики частини політиків з обох партій щодо нової допомоги Києву та жорсткіших санкцій проти Москви.
Німеччина у 2026 році планує надати Україні допомогу на 11,5 млрд євро. Відповідні видатки передбачає бюджет країни.
Про це повідомляє Welt.
Як зазначає видання, бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет сьогодні, 14 листопада, вранці. Зокрема, загальні витрати становитимуть близько 524,5 млрд євро. Це на 4 млрд євро більше, ніж планувалося спочатку.
Більш суттєві коригування торкнулися обсягу нових запозичень: комітет схвалив залучення майже 98 млрд євро тільки для основного бюджету. Це приблизно на 8 млрд більше, ніж спочатку передбачав проєкт федерального уряду.
Однією з найбільших змін стали витрати на допомогу Україні. Мінфін запропонував збільшити їх на 3 млрд євро – з 8,5 млрд євро до 11,5 млрд євро.
Додаткові кошти планують спрямувати на безпілотники, бронетехніку, а також на заміну двох комплексів протиповітряної оборони Patriot.
У Міністерстві оборони Німеччини звернули увагу, що це найбільший на сьогоднішній день внесок у зміцнення обороноздатності України, яка зазнала нападу з боку росії.
Збільшення витрат на допомогу Україні стало можливим завдяки послабленню боргових обмежень на оборонні витрати.
Україна потребує близько 60 млрд доларів зовнішнього фінансування на 2026-2027 роки. Частину фінансування планують отримати через “репараційний кредит” за рахунок активів Росії.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Мінфіну.
Марченко сказав про це під час засідання Круглого столу міністрів на підтримку України, яке відбулося 15 жовтня у Вашингтоні.
Захід організували спільно уряд України, Світовий банк і МВФ. У ньому взяли участь президент Світового банку Аджай Банга, директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва та представники країн-партнерів.Play Video
За даними пресслужби, міжнародні партнери відзначили стабільність фінансової системи України та успіхи у фіскальних реформах. Водночас вони погодилися, що країна все ще потребує значної підтримки для покриття бюджетного дефіциту.
Марченко подякував партнерам за допомогу, яка з лютого 2022 року перевищила 152 млрд доларів. Лише у 2025 році Україна вже отримала понад 36,9 млрд доларів міжнародної підтримки.
Міністр наголосив, що через війну тиск на державні фінанси зберігається. Щоб збалансувати бюджет 2026 року, Україна розраховує на нові програми співпраці з МВФ і запуск механізму використання заморожених російських активів.
“Україна продовжує виконувати всі свої зобов’язання, зберігаючи макрофінансову стабільність навіть під час війни. Але наші потреби залишаються значними. Для фінансової стійкості в 2026–2027 роках потрібно залучити додаткові ресурси, зокрема через використання російських активів”, – сказав Марченко.
Мінфін вже працює з країнами-партнерами над запуском механізму “Репараційний кредит”. Він передбачає використання заморожених російських активів для залучення коштів на пріоритетні потреби України. За словами Марченка, важливо досягти політичної угоди щодо цього механізму якнайшвидше.
Також Україна спільно з МВФ готує нову програму співпраці, яка має враховувати середньострокові потреби економіки. Програма включатиме підтримку бюджетних видатків, стабілізацію боргу та заходи для зміцнення фінансової системи.
50% поляків вважає, що допомога, яку Польща надає біженцям з України, є занадто великою. Майже така ж кількість виступає проти подальшого прийому українців.
Про це свідчить останнє опитування польського Центру дослідження громадської думки (CBOS), пише Polsat News.
Опитування показало, що за останні пів року ставлення поляків до прийому українських біженців знову дещо погіршилося. Ця тенденція спостерігається з невеликими перервами з середини 2023 року.
Прийом біженців: Частка голосів на підтримку прийому біженців з України є найнижчою (48%), а голосів проти – найвищою (45%) з 2014 року, коли CBOS почав ставити це питання.
Оцінка обсягу допомоги
У польському суспільстві зараз переважає думка, що обсяг допомоги є надмірним:
50% опитаних вважають, що допомога, яку Польща пропонує, є занадто великою.
46% вважають, що її масштаб є відповідним.
Умови для соціальних пільг
Опитування також виявило, що більшість поляків підтримують жорсткіші умови для доступу українців до соціальних пільг:
58% поляків вважають, що доступ до таких пільг і послуг, як виплата “800 плюс” або безкоштовна медична допомога, повинні мати тільки ті українці, які працюють і платять податки в Польщі.
25% опитаних вважають, що, крім роботи та сплати податків, українці, які отримують доступ до цих послуг, повинні також мати статус біженця.
8% респондентів вважають, що українці в Польщі взагалі не повинні користуватися такими пільгами.
Світовий банк надав Україні новий транш фінансової допомоги у розмірі 133 млн доларів США. Гроші були перераховані за програмою SURGE, спрямованою на підтримку фіскального управління.
Там зазначили, що кошти вже надійшли до загального фонду державного бюджету.
«Головна мета проєкту – забезпечити ефективне управління публічними інвестиціями. Він спрямований на підвищення якості фіскального управління в громадах, удосконалення середньострокового й програмного бюджетування, оптимізацію адміністрування доходів, а також врахування гендерних і кліматичних аспектів у фінансовій політиці», – зазначено у повідомленні.
У Мінфіні додали, що до кінця року Україна планує отримати за цією програмою ще 396 млн доларів США.
За три з половиною роки з моменту повномасштабного російського вторгнення Україна отримала понад 145 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги.
Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Згідно з його словами, лише у 2025 році вже залучені понад $30,6 млрд зовнішнього фінансування при потребі у $39,3 млрд.
При цьому окремо міністр відзначив надходження доходів від заморожених активів рф. У межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), започаткованої у 2024 році, Україна отримала близько $23 млрд з передбачених 50 млрд.
Водночас, Марченко наголосив, що в умовах триваючої війни уряд і надалі спрямовує всі внутрішні ресурси на оборону, для покриття соціальних видатків держава розраховує на підтримку міжнародних партнерів – МВФ, ЄС та країн G7.
У Польщі Сенат 17 вересня ухвалив новий закон про іноземців і допомогу громадянам України – документ підготували після вето президента Кароля Навроцького на іншу законодавчу ініціативу про статус українців у Польщі.
Зазначається, що сенат Польщі не вносив своїх правок до документа, ухваленого Сеймом минулого тижня, тому вважається остаточно ухваленим парламентом і очікуватиме підпису президента Кароля Навроцького.
Серед іншого, закон подовжує легальність перебування в Польщі громадян України, які втекли від війни, до 4 березня 2026 року.
Він посилює контроль над отриманням іноземцями соцдопомоги, зокрема програми 800+. Право на неї буде пов’язане з професійною активністю та навчанням дітей у польській школі. Винятком, наприклад, є батьки дітей з інвалідністю.
Також запроваджується обмеження щодо можливості користування медичними послугами дорослими громадянами України. Йдеться, зокрема, про медичні та лікарські програми, лікувальну реабілітацію та стоматологічне лікування.
