Замовлення на 50 тисяч ударних безпілотників для України фінансує Німеччина. Це одне з найбільших відомих закупівельних замовлень на дрони від західного уряду для Києва.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Йдеться про FPV-дрони Shrike з оглядом від першої особи, які виробляє великий український виробник SkyFall.
Безпілотники оснащені програмним забезпеченням американської оборонно-технологічної компанії Auterion – воно призначене для автономного відстеження та ураження рухомих цілей на завершальному етапі польоту.
За словами гендиректора Auterion Лоренца Майєра, вартість контракту становить близько 90 мільйонів євро (103 мільйони доларів), а фінансує його європейська країна. Частину дронів вже доставили уряду України, решту мають відправити цього року.
У SkyFall підтвердили участь Німеччини, однак відмовились коментувати деталі закупівлі. Міністерство оборони Німеччини від коментарів утрималось, посилаючись на оперативну безпеку. Українське Міноборони теж не коментувало угоду.
Україна отримала від Євросоюзу ще 3,8 мільярда євро. Ці гроші спрямують на фінансування українського війська та оборонного сектору.
Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
“Ці кошти буде спрямовано на фінансування пріоритетних оборонних потреб – виробництво українських дронів, посилення спроможностей ОПК та забезпечення термінових поставок для потреб фронту”, – зазначила вона.
Свириденко розповіла, що транш став першою суто оборонною допомогою для України в межах нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan.
Прем’єрка також зауважила, що 25 червня до державного бюджету вже надійшло 3,2 мільярда євро фінансової допомоги в межах цієї ж позики. Тоді кошти виділили на загальну бюджетну підтримку країни.
Таким чином, загальний обсяг фінансування, яке Україна вже одержала за цим інструментом, досяг 7 мільярдів євро.
Цьому регіону потрібна економічна активність, інвестиції та робочі місця, наголосив латвійський прем’єр.
Угода між Латвією і Україною щодо співпраці у сфері безпілотних систем передбачає спільне виробництво, у межах якого таке підприємство має з’явитись неподалік кордону Латвії з Росією. Про це заявив прем’єр-міністр Андріс Кулбергс, повідомляє Delfi.
Він пояснив, що підписана на початку червня угода з Україною щодо співпраці у сфері безпілотних систем передбачає у тому числі спільне виробництво. Зокрема, планується швидке спорудження такого підприємства неподалік кордону з Росією.
Латвійський прем’єр зазначив, що з боку уряду зроблять усе необхідне для того, щоб це підприємство могло розміститися неподалік кордону. Кулбергс зазначив, що цьому регіону потрібна економічна активність, інвестиції та робочі місця.
Також Кулбергс розповів, що у липні-серпні уздовж кордонів країни з Білоруссю та Росією мають запрацювати нові рішення для протидії безпілотникам, які дозволять не застосовувати авіацію у разі кожної повітряної загрози.
Московський нафтопереробний завод не відновить роботу ще щонайменше півроку після атак українських дронів.
Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на джерела.
Нафтопереробний завод, розташований на південній околиці Москви, є найбільшим постачальником пального в області області. Протягом червня його двічі атакували українські безпілотники, що змусило його повністю зупинити роботу.
“На ремонт знадобиться щонайменше півроку”, – зазначив один зі співрозмовників Reuters, коментуючи пошкодження Московського нафтопереробного заводу.
В агентстві додали, що українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, що спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на пальне та довгі черги на заправках
Внаслідок української дронової атаки 16 червня Московський нафтопереробний завод призупинив роботу.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела у галузі.
За словами співрозмовників агентства, внаслідок удару по підприємству компанії «Газпром нефть», розташованому на південному сході Москви, було пошкоджено основну установку первинної переробки нафти, на яку припадає 53% виробничих потужностей заводу.
Друга установка, за даними джерел, має відновити роботу ближчим часом.
На відео очевидця, яке перевірило Reuters, видно масштабну пожежу та густий чорний дим після атаки. Пізніше місцеві служби з надзвичайних ситуацій заявили, що пожежу ліквідували і вона не вплинула на роботу підприємства, однак джерела агентства це заперечили.
Також Зеленський заявив про здатність країни збільшити масштаби виробництва дронів вдвічі.
Президент України Володимир Зеленський анонсував виготовлення Україною 10 млн безпілотників до кінця поточного 2026 року і заявив про здатність країни збільшити масштаби виробництва вдвічі. Про це він сказав в інтерв’ю за підсумками зустрічей на полях саміту країн “великої сімки” (G7) у м. Евіан-ле-Бен (Франція).
“Зараз ми маємо виробити близько 10 мільйонів безпілотників протягом цього року. Але ми можемо подвоїти. І це також, я думаю, хороша новина з нашої точки зору”, – зазначив він.
За словами Зеленського, окрім цього, “ще є гарні новини з нашої галузі, з напрямку Miltech”.
“Це також добре. Гарні санкції почали діяти, але санкцій недостатньо”, – наголосив президент.
Заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО заявив про значний потенціал української оборонної промисловості та закликав партнерів посилити фінансування і підтримку ключових військових програм.
idén.
Про це йдеться в публікації Міністерства оборони України.
Українська оборонна промисловість здатна в перспективі виробляти до 20 мільйонів безпілотників щорічно, а також випускати тисячі ракет різного призначення – як для глибоких ударів, так і для систем протиповітряної оборони.
Заклик до партнерів НАТО
Заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час онлайн-виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО, що цьогоріч відбувалася в Литві та зібрала майже 250 парламентаріїв із країн Альянсу та держав-партнерів.
Він наголосив на необхідності посилення міжнародної підтримки та інвестицій в українське оборонне виробництво, а також закликав союзників вийти на рівень допомоги в розмірі 60 млрд доларів у поточному році.
Пріоритетні напрямки підтримки
За словами представника Міноборони, Україні необхідні оперативні рішення, які дадуть змогу посилити обороноздатність уже найближчим часом. Серед ключових напрямів:
системи протиповітряної оборони та ракети для Patriot;
артилерійські боєприпаси калібру 155 мм;
фінансування поставок через механізм PURL;
прямі інвестиції у виробництво українських дронів і ракет.
Банік підкреслив, що за наявності стабільного фінансування українські підприємства здатні швидко масштабувати виробництво і забезпечити фронт необхідним озброєнням уже протягом року.
Технологічний досвід війни
Україна, за словами заступника міністра, вже змінила характер сучасної війни, зробивши її більш технологічною та економічно ефективною.
Зокрема, застосування ударних дронів середньої дальності дає змогу завдавати тисячі ударів щомісяця та порушувати логістику противника в глибині його території.
Також він наголосив на розвитку FPV-дронів і цифрових рішень, які забезпечують розвідку, аналіз даних і оперативне ухвалення рішень у реальному часі.
Партнерство з НАТО
Окремо Банік наголосив, що Україна готова ділитися із союзниками бойовим досвідом, технологіями і даними, отриманими під час війни.
За його словами, це дасть змогу зміцнити обороноздатність країн НАТО і розвивати спільні технологічні рішення.
Він зазначив, що Україна розглядає співпрацю з Альянсом як довгострокову і взаємовигідну, засновану на обміні досвідом та інтеграції оборонних можливостей.
Верховна Рада України ухвалила закон щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання армії наземних роботизованих комплексів.
Як зазначається, Рада ухвалила законопроєкт №15259, який передбачає звільнення від ПДВ операцій з постачання наземних безпілотних систем на територію України.
«Прийняті зміни дозволять задовольнити потреби бойових військових частин у забезпеченні наземними роботизованими комплексами, а також забезпечити ефективність витрачання бюджетних коштів під час постачання наземних роботизованих комплексів для Сил оборони», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, йдеться про системи, які застосовуються для транспортування боєприпасів, евакуації поранених, а також виконання розвідувальних завдань.
Згідно з документом, пільга на звільнення від ПДВ для постачання НРК діятиме до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
За даними нардепа Ярослава Железняка, за відповідне рішення в цілому проголосували 294 народні депутати.
У німецькій оборонній компанії Quantum Systems, що постачає розвідувальні дрони Vector Україні, розповіли про перші місяці роботи спільного підприємства з українським партнером, компанією Frontline Robotics, пише військовий портал Defense Express.
Автори нагадали, що спільна компанія була створена наприкінці минулого року. Виробничі потужності розташовані у Німеччині. І перший дрон для Сил оборони (Linza 3.0) було випущено вже за два місяці. А ще за два місяці – вироблено першу партію цих дронів. До кінця року планується випустити до 10 тисяч безпілотників.
Як розповів керуючий директор спільного підприємства та віцепрезидент QS Маттіас Лехна, зараз на спільному підприємстві працює вже понад 100 фахівців, і до кінця року їх має бути 200. Він наголошує, що спільне українсько-німецьке підприємство орієнтовано виключно на виробництві дронів і не буде займатися дослідно-конструкторськими роботами.
Зазначається, що мета спільного підприємства – передати досвід Німеччині. Так, Лехна вважає, що їх дрони можуть потенційно зацікавити й інших замовників. Тому дрони Linza готують до потенційних тендерів.
У цей дрон інтегрують програмне забезпечення Mosaic UXS. Аналітики зазначили, що воно “забезпечує управління безпілотниками, наземними роботизованими комплексами і морськими дронами, і також довзоляє інтегрувати в одну систему зразки від різних виробників”.
Відзначили і нюанси виробництва дронів у Німеччині. Наприклад, спочатку низку компонентів постачали з Азії (ймовірно, йдеться передусім про Китай) та України. А тепер працюють над тим, щоб заміщувати їх компонентами від місцевих виробників, наприклад, йдеться про деталі з вуглеволокна.
“Виробництво дронів у Німеччині означає дорожчу робочу силу. Також на збільшення собівартості дронів впливає заміна компонентів з більш дешевих на дорожчі європейського виробництва. Втім, це має свої позитивні моменти — наприклад, створення нових ланцюжків постачань в умовах дефіциту та те, що закупівля комплектуючих у таких країнах, як Китай, несе свої ризики. Для України це додаткові запасні шляхи та виробничі потужності на випадок тих чи інших форс-мажорів”, – додали аналітики.
Наприкінці минулого року в Україні зафіксували перші випадки використання дронів для вчинення кримінальних правопорушень.
Про це заявив голова Нацполіції Іван Вигівський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Інтерфакс-Україна“.
Його слова пролунали під час міжнародної конференції “Об’єднані заради справедливості. Відповідальність за злочини проти цивільного населення”, організованої Офісом Генпрокурора та урядом Нідерландів.
“Наприкінці 2025 року ми зафіксували перші випадки застосування дронів не лише як інструменту ведення бойових дій, а й для вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень. Йдеться, зокрема, про замах на вбивство у Львівській області та підготовку теракту в Дніпропетровській області”, – розповів Вигівський.
Він наголосив, що це свідчить про появу нової загрози — використання безпілотників у кримінальному середовищі поза зоною бойових дій.
Голова Нацполіції зазначив, що протидія таким викликам потребує не тільки оперативних і технічних рішень, а й змін у законодавстві. Він повідомив про розробку законопроєкту, який комплексно врегульовує сферу використання дронів.
“Йдеться про формування прозорої контрольованої системи обігу безпілотних технологій, яка дозволить мінімізувати ризики їх використання в злочинних цілях”, – розповів Вигівський.
Він пояснив, що документ має визначити, хто придбав дрон та користується ним.
“Після війни ті наші навчені військові, яких держава не забезпечить роботою, які не будуть відчувати себе потрібними суспільству, можуть стати на бік злочинності”, – наголосив голова Нацполіції.
