Впроваджене в ЄС вуглецеве мито CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) виявилося не стільки екологічною ініціативою, скільки елементом торговельної війни та механізмом захисту європейських виробників. Про це пише Олександр Мороз на шпальтах видання РБК Україна.
Як зазначив директор GMK Center Станіслав Зінченко, спочатку CBAM презентували як спосіб скорочення викидів CO2, проте тепер ЄС відкрито визнає його насамперед засобом економічної політики. Україна має активніше відстоювати свої інтереси у цьому питанні.
Екологічний чи економічний важіль впливу?
Європейські виробники чинять тиск на керівництво ЄС, вимагаючи посилення CBAM для зменшення конкуренції. Водночас сам Євросоюз не був готовий до всіх нюансів механізму: найбільші труднощі виникли в адмініструванні та звітності.
Тим часом інші країни, зокрема Велика Британія, Норвегія, Тайвань, Австралія, Канада та Південна Корея, також розробляють аналогічні мита.
В Україні CBAM досі сприймається як екологічна ініціатива, хоча в ЄС він уже функціонує як економічний інструмент. При цьому уряд не демонструє активності у переговорах із європейськими партнерами, що послаблює позиції країни. Водночас український експорт до ЄС зростає — у 2024 році його обсяг досяг $25 млрд, а 15% поставок уже підпадають під CBAM.
За прогнозами GMK Center, вплив CBAM на Україну лише посилюватиметься: через скорочення квот та зростання ціни на CO2 до 2030 року втрати експорту можуть скласти $1,8 млрд, а сукупні втрати у 2026-2030 роках — $4,7 млрд. Окрім того, очікується скорочення інвестицій у промисловість на $3 млрд, оскільки без стабільного експорту вкладення стають невигідними.
Зінченко наголошує, що, попри статус кандидата в ЄС, Україна в питаннях CBAM прирівнюється до третіх країн, як-от Туреччина чи Китай. Для зміни цієї ситуації Київ має наполягати на рівноправних умовах для своїх виробників.
Український експорт може стати неконкурентоспроможним
У перший рік повноцінного функціонування CBAM українським виробникам чавуну та сталі доведеться здійснювати платежі за новими правилами на загальну суму 311 млн доларів. Надалі економічний тиск тільки зростатиме. Очікувані втрати за основними видами металопродукції розподіляються так:
– чавун – 96 млн доларів,
– сталеві напівфабрикати – 588 млн доларів,
– прокат – 899 млн доларів,
– труби – 39 млн доларів,
– інші металопродукти – 25 млн доларів.
Аналітики попереджають, що до 2030 року CBAM може зробити експорт українського цементу, добрив, чавуну, квадратних заготовок та сортового прокату неконкурентоспроможним. Це зумовлено високою вуглецевоємністю виробництва та необхідністю сплати значних податків за викиди CO2 при постачанні продукції до ЄС.
Відтермінування запровадження мита – питання виживання
На думку генерального директора „Центру Екології та Розвитку Нових Технологій” Владислава Антипова, CBAM становить не лише загрозу для української економіки, але й питання виживання ключових експортних галузей країни, зокрема металургії. Він наголошує, що Україні необхідно домагатися відтермінування впровадження мита, спираючись на положення про форс-мажорні обставини.
„Українська продукція, що підпадає під CBAM, охоплює металургію, добрива, електроенергію, водень, цемент та інші важливі сектори. Враховуючи, що вартість CBAM-сертифікатів зростатиме, навантаження на виробників тільки збільшиться. На нашу думку, війна є очевидним форс-мажором, який має стати підставою для відтермінування застосування CBAM до України. Ми закликаємо українських перемовників з ЄС подати відповідну заяву до Європейської комісії”, – зазначив Антипов.
Він також уточнив, що питаннями адміністрування CBAM опікується європейський департамент податків та мит (TAXUD). Саме в цю інституцію слід спрямовувати запит про відтермінування впровадження механізму для України через війну та збройну агресію Росії. З огляду на те, що під CBAM потрапляє майже 5 млрд доларів українського експорту, такі дії є необхідними для зменшення потенційних економічних збитків.
Замість пасивного очікування нових обмежень Україна повинна активно включитися в міжнародний діалог щодо CBAM, щоб захистити власну економіку та отримати пільги або відстрочку через війну.
Раніше Федерація роботодавців України підрахувала, що з повним запуском CBAM у 2026 році країна може втратити 4,6% ВВП, а до 2034 року скорочення робочих місць сягне 120 тисяч. Видання Politico також зазначало, що Європа допомагає Україні фінансово, але водночас вводить CBAM, який щороку коштуватиме країні 1,4 млрд євро. Уникнути цих збитків можна, якщо домогтися відтермінування мита.
