Верховна Рада ухвалила рішення про створення Тимчасової слідчої комісії, яка займатиметься розслідуванням дій посадовців, що можуть загрожувати економічній безпеці України. Очолить новостворену ТСК народний депутат Ярослав Железняк.
Зазначається, що ухваленою ініціативою утворюється Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.
Основними завданнями комісії є розслідування можливих протиправних дій посадових осіб СБУ, Національної поліції, Бюро економічної безпеки, Державної митної служби, Державної податкової служби, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державної служби фінансового моніторингу, Державної аудиторської служби, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державної прикордонної служби та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.
Також ТСК здійснюватиме збір інформації щодо технічної допомоги, кредитів (позик), наданих Україні іноземними та міжнародними організаціями з початку повномасштабного вторгнення, аналіз стану виконання взятих Україною у зв’язку з цим зобов’язань.
Головою Тимчасової слідчої комісії став народний депутат Ярослав Железняк (депутатська фракція „Голос”), а заступником – народна депутатка Анастасія Радіна (фракція „Слуга народу”).
Очікується, що ухвалення та реалізація ініціативи дозволить здійснити ефективний парламентський контроль, шляхом проведення розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. А також дозволить краще здійснювати моніторинг виконання зобов’язань України перед міжнародними та іноземними організаціями, які є умовою для надання Україні міжнародної технічної допомоги та кредитів (позик).
Вбачається, що це сприятиме зміцненню економічної безпеки держави.
Світовий банк оновив прогноз економічного розвитку України, знизивши очікування зростання ВВП у 2026 році до 1,2%.
Такий оновлений прогноз опублікував Світовий банк у Економічному огляді Європи та Центральної Азії (ЄЦА).
Для порівняння, торік економіка зросла на 1,8%. Водночас у 2027 році прогнозується відновлення динаміки – зростання може прискоритися до 4%.
У документі зазначається, що на економічні перспективи України продовжують суттєво впливати як внутрішні, так і зовнішні чинники:
„Очікується, що зростання в Україні цього року сповільниться до 1,2% через зростання цін на енергоносії, посилення воєнних дій, обмеження робочої сили та фіскальний тиск”.
Таким чином, нові оцінки свідчать про більш стримані перспективи економічного зростання у короткостроковій перспективі, попри очікуване поступове відновлення в наступні роки.
Глава Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль заявив, що світ стоїть перед «найбільшою загрозою енергетичній безпеці в історії людства».
«У мене немає враження, що політичні діячі вже усвідомили масштаб проблеми, в якій ми перебуваємо», – сказав він «Frankfurter Allgemeine Zeitung» (FAZ).
Біроль проводить історичне порівняння: «Збитки вже більші, ніж від двох великих нафтових шоків 1973 і 1979 років разом узятих». Уже зараз у світі не вистачає близько одинадцяти мільйонів барелів нафти на день – більше, ніж у ті кризові роки. Тоді це було близько десяти мільйонів барелів на день. Із газом ситуація ще драматичніша: втрати на Близькому Сході становлять близько 140 мільярдів кубометрів – майже вдвічі більше, ніж унаслідок конфлікту в Україні.
Особливо критичною є ситуація в Ормузькій протоці: тут проходять не лише нафта і газ, а й добрива, сірка та гелій. Біроль попереджає: «Це головні артерії світової економіки, і майже всі вони паралізовані». Навіть якщо ситуація стабілізується, наслідки залишаться: зупинені родовища зможуть відновити роботу лише через шість місяців.
МЕА вже вивільнило 400 мільйонів барелів зі стратегічних резервів. Але Біроль чітко заявляє: можливі подальші кроки. «Це 20% наших запасів, тож у нас ще є 80%». Громадянам рекомендують менше користуватися транспортом і більше працювати з дому.
Нові нафтові родовища в Європі? Для Біроля це не швидке рішення:
«Навіть якщо вони почнуть нові дослідження в понеділок, пройде десять років, перш ніж нафта надійде на ринок. Сьогодні ситуація не була б такою складною, якби в Німеччині все ще працювали електростанції. Я думаю, що вони з’являться на ринку на початку 2030-х років».
Українська економіка входить у 2026 рік без відчуття «чуда», але й без очікування обвалу. Журналіст Юрій Дощатов у матеріалі для РБК-Україна зібрав прогнози аналітичних центрів, інвестиційних компаній та окремих економістів, і майже жоден із них не бачить ні падіння ВВП, ні стрибків інфляції, ні різких валютних шоків – за умови, що війна триватиме у нинішній конфігурації.
Ключовим запобіжником від найгірших сценаріїв стали домовленості з Євросоюзом. У грудні в ЄС погодили кредит для України обсягом 90 млрд євро за рахунок спільних запозичень країн-членів. Ці гроші розподілені на два роки: по 45 млрд євро у 2026-му та 2027-му, з можливістю спрямовувати їх як на соціальні видатки, так і на фінансування армії. Це рішення, як нагадує РБК-Україна, стало передумовою запуску нової програми з МВФ обсягом 8,1 млрд доларів.
ВВП: між 1% і 5% з поправкою на війну
Центр економічної стратегії, який зібрав прогнози МВФ, Міністерства економіки, НБУ, KSE та Dragon Capital, показує широкий коридор очікувань: від 2,4% зростання ВВП у разі продовження активних бойових дій до 5% у сценарії миру. Мінекономіки закладає у свій прогноз 2,5% зростання, Світовий банк – до 2%.
В аналітичній групі ICU дивляться обережніше і говорять про приблизно 1,2% реального зростання ВВП у 2026 році. Там прямо пояснюють, що стримувальними факторами залишаються дефіцит електроенергії, пошкоджена транспортна інфраструктура, тимчасові простої великих виробництв та обережність бізнесу щодо інвестицій через високі безпекові ризики.
Головна економістка Dragon Capital Олена Білан додає ще один важливий штрих: на її думку, відсутність «енергетичного перемир’я» позбавляє економіку додаткового відсотка зростання. Вона прямо говорить, що саме стабільність в енергетиці могла б дати плюс до ВВП, однак, очікувати такого сценарію наразі немає.
Колишній радник президента Олег Устенко, якого також цитує видання, не бачить джерел швидкого відновлення в аграрному експорті чи металургії. Він нагадує, що посівні площі скоротилися, врожайність буде нижчою, а перспективи зростання в металургії обмежені. Натомість і Білан, і Устенко сходяться на думці, що головним драйвером зростання у 2026 році залишиться військово-промисловий комплекс і державні витрати, сфокусовані на обороні.
Ціни та інфляція: помірні коливання без «цінового шоку»
За оцінками Центру економічної стратегії, інфляція в Україні у 2026 році коливатиметься в діапазоні 6,6–9,2% і не перевищить очікуваний рівень за 2025 рік (9,2%).
В ICU орієнтуються на прогноз НБУ – близько 6,6% річної інфляції. Аналітики цієї групи очікують, що в першій половині року зростання цін буде доволі повільним, а з літа прискориться, однак загалом за підсумками року показник залишиться нижчим за 7%. Вони пояснюють це тим, що фундаментальний інфляційний тиск послаблюється: доходи населення зростають повільно, споживачі поводяться обережніше через невизначеність, а ключові продукти харчування на внутрішньому ринку не є дефіцитними.
Саме таке уповільнення інфляції, за оцінкою експертів, дає Нацбанку можливість знизити облікову ставку з нинішніх 15,5% до 13,5% протягом року.
Олег Устенко, натомість, оцінює коридор для інфляції ширше – у межах 10–15%. У коментарі для РБК-Україна він застерігає, що ризики залишаються, зокрема через можливі збої з надходженням міжнародної допомоги та потенційні коригування бюджету.
Курс гривні: що кажуть ICU, держбюджет і Устенко
Аналітики ICU вважають, що на тлі сповільнення інфляції й одночасного зростання зовнішніх дисбалансів, високого імпорту та попиту на валюту НБУ доведеться дещо послабити гривню. Їхній прогноз на кінець 2026 року – близько 44,3 гривні за долар США.
При цьому, як нагадує РБК-Україна, державний бюджет на 2026 рік розраховувався, виходячи з більш «песимістичного» курсу 45,7 гривні за долар. Традиційно Мінфін закладає у макропрогноз дещо завищене значення, щоб мати більший номінальний ресурс доходів.
Устенко в цьому питанні також налаштований доволі стримано. Він вважає реалістичним коридор 43–46 гривень за долар і 50–56 гривень за євро, підкреслюючи, що за наявного обсягу міжнародної допомоги і валютних резервів НБУ є всі можливості утримувати курс у цих межах.
Де ховаються головні ризики
Перший ризик, який може змінити прогнози – це традиційний для воєнного часу фактор інтенсивності бойових дій і масштаб пошкоджень інфраструктури, передусім енергетичної та транспортної. Саме вони, за оцінками ICU, здатні гальмувати роботу великих виробництв і обмежувати експорт.
Другий ризик пов’язаний із внутрішніми доходами бюджету. Устенко звертає увагу, що план збору податків і інших надходжень розрахований з огляду на зростання ВВП на 2,5%. Якщо ж «базовим» стане сценарій на рівні 1% зростання, держава може недоотримати щонайменше 3 млрд доларів доходів, що за поточним курсом означає понад 130–150 млрд гривень. Він прямо називає це серйозним ризиком, який може змусити уряд переглядати держбюджет.
Третій фактор – ритмічність міжнародної допомоги. Навіть за погоджених сум і затверджених програм з ЄС і МВФ, затримки з надходженням коштів можуть порушити фінансову стабільність і створити додатковий тиск на курс і ринок запозичень.
«Новий» рік без різких поворотів
Отож, за оцінками ЦЕС, ICU, Dragon Capital та окремих економістів, навряд чи 2026-й стане роком економічного прориву. Експерти прогнозують помірне зростання ВВП, контрольовану інфляція, поступове послаблення гривні та збереження таких ризиків як війна і графік зовнішнього фінансування.
Наступні зустрічі будуть вже в Парижі, щоб напрацювати спільний план вже зі Штатами, з європейськими країнами, з Канадою і Норвегією.
Україна спільно з міжнародними партнерами напрацювала та погодила так званий Prosperity Framework – пакет економічного зростання, який є складовою безпекових і майбутніх мирних угод. Про це заявив міністр економіки, довкілля та міського господарства Олексій Соболєв на брифінгу в Офісі президента після зустрічі з радниками з питань національної безпеки, передає РБК-Україна.
„Ми останніми тижнями разом з американською стороною, разом з Світовим Банком і групою Світового Банку напрацьовували документ, який каже, скільки необхідно капіталу для того, щоб відбудувати Україну і сильно наростити економічний рост до України, щоб Україна була самодостатня і люди поверталися в Україну”, – зазначив Соболєв.
Зокрема, було обговорено, які джерела для цього вже сьогодні, які можуть виникнути в наступні 10 років, а також звідки взяти приватні джерела, публічні джерела, а також змішані джерела такого капіталу. І зокрема, через які інструменти цей капітал може надходити в Україну. Тобто, це інструменти, які вже існують, такі як інвестиційні фонди і спеціальні програми, так і інструменти, які потрібно разом побудувати. За словами міністра, це все йде разом з безпековою рамкою.
Соболєв додав, що у вівторок план обговорять з американською стороною.
„Зараз в нас була сесія з безпековими координаторами і цей план ми погодили і ми домовилися далі з ними співпрацювати. Наступні зустрічі будуть вже в Парижі, вже в у вівторок для того, щоб напрацювати спільний план вже зі Штатами, з європейськими країнами, і ще і Канадою, і Норвегією”, – розповів він.
Щоквартальне економічне зростання Сполучених Штатів може скоротитися вдвічі через триваюче припинення роботи уряду, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент щодо наслідків 40-денного примусового закриття федеральних установ.
Міністр фінансів США у недільному політичному шоу на каналі CBS, підкреслив, що сприятливе економічне зростання, яке спостерігалося у перших двох кварталах, може зупинитися і навіть скоротитися вдвічі, якщо припинення роботи уряду, економічні наслідки якого з кожним днем стають дедалі серйознішими, продовжиться.
Скотт Бессент нагадав, що скорочення повітряного руху, запроваджене через брак федеральних авіадиспетчерів, вплине не лише на мандрівників, а й на вантажні рейси, що призведе до перебоїв у ланцюжку поставок, також можуть виникнути перебої у вантажних перевезеннях на початку святкового сезону.
За словами міністра, для перезапуску державних установ необхідно, щоб 5 сенаторів-демократів у верхній палаті Конгресу вирішили проголосувати за тимчасовий бюджет.
Станом на суботу у Сполучених Штатах було скасовано 1000 рейсів, а близько 5000 затримано, причому сотні рейсів були скасовані і в неділю вранці. Міністерство транспорту США наказало скоротити повітряний рух у США на 10 відсотків, починаючи з п’ятниці, щоб зменшити навантаження на авіадиспетчерів.
Федеральне управління цивільної авіації (Federal Aviation Administration) зіткнулося з тривалою нестачею робочої сили, яка загострилася через припинення роботи уряду. Працівники не отримують зарплату, тому влаштовуються на другу роботу, щоб зводити кінці з кінцями. Під час припинення роботи федеральні службовці перебувають у неоплачуваній відпустці. Міністр транспорту США Шон Даффі визнав, що все більше авіадиспетчерів вимушено залишають робочі місця через фінансову невизначеність. Хоча вони належать до категорії критично важливих працівників і мають працювати навіть під час припинення фінансування, відсутність гарантованої оплати змушує багатьох брати лікарняні. Закон забороняє державним службовцям страйкувати, але ситуація з персоналом настільки напружена, що навіть короткочасна відсутність кількох диспетчерів призводить до серйозних перебоїв у розкладі рейсів.
Сенатор-демократ Адам Шифф в ефірі телеканалу CBS у неділю підтвердив, що не має наміру приєднуватися до республіканців у прийнятті тимчасового бюджету. Він стверджує, що мета – продовжити термін дії положень системи соціального медичного страхування Барака Обами, яка закінчується цього року. Він також зазначив, що було запропоновано компромісну пропозицію, яка продовжить дію переваг системи медичного страхування ще на один рік, давши час для розробки довгострокового рішення.
Президент США Дональд Трамп у неділю в дописі в соціальних мережах закликав до створення абсолютно нової системи охорони здоров’я на заміну Закону про доступну медичну допомогу, прийнятого за часів президентства Барака Обами. Він назвав чинну систему «найгіршою з можливих» та надзвичайно дорогою. Президент запропонував, щоб федеральні кошти, які зараз виплачуються медичним страховикам, були перераховані безпосередньо громадянам для покриття їхньої медичної допомоги.
В Міністерстві оборони Естонії припускають, що незабаром економіка Росії може перестати справлятися з витратами війни.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це заявив керівник відділу боєготовності Міноборони Естонії Герт Каю, якого цитує ERR.
З моменту початку повномасштабної війни Росії проти України минуло 187 тижнів, у Міністерстві оборони Естонії не побачили ознак швидкого закінчення бойових дій. При цьому в російському суспільстві поступово знижується підтримка війни.
На економічні труднощі країни безпосередньо впливає цілеспрямоване руйнування Україною об’єктів енергетичної інфраструктури, а також зросла ефективність українських безпілотників.
„Тактика України покращилася, а самі безпілотники стали технічно досконалішими: збільшено кількість вибухівки, підвищено швидкість і знижено помітність. У сумі це дає результат”, – сказав Каю.
Крім того, за його словами, в Росії скорочується кількість громадян, придатних для служби в армії.
Ринки облігацій ще не враховують, що американські митні надходження рано чи пізно скоротяться, оскільки компанії переформатують свою діяльність, заявив у п’ятницю в інтерв’ю CNBC Джозеф Стігліц.
На думку американського професора економіки, лауреата Нобелівської премії, все це означає, що фінансове становище Сполучених Штатів гірше, ніж ми зараз про це думаємо. Щодо американсько-європейської торговельної угоди, експерт зазначив: Брюссель отримав невигідну пропозицію, але був змушений погодитися, оскільки в війні в Україні він значною мірою залежить від Америки.
Останніми днями у всьому світі зросли доходи від довгострокових облігацій, поки що не можна говорити про паніку на ринку, але інвестори явно стурбовані значним обсягом боргу та станом бюджетів. Американські доходи також зросли, проте, на думку Джозефа Стігліца, ринок все ще не оцінює належним чином фіскальну ситуацію в США. Нобелівський лауреат з економіки не має сумнівів, що Америка зможе себе фінансувати, проте останніми днями з’явився аналіз, згідно з яким очікуваний рівень реальної процентної ставки на наступні десять років зріс із 2% до 2,5%.
Стігліц погоджується, що очікується підвищення процентних ставок, на його думку, ринок облігацій повільно реагує на зміну ситуації. В інтерв’ю на економічному форумі в Амбросетті економіст додає, що інвестори ще навіть не зреагували на те, що Дональд Трамп покриватиме дефіцит американського бюджету за рахунок митних надходжень.
За наявними даними, митні надходження різко зросли, але, на думку Стігліца, компаніям потрібно трохи часу для переформатування своїх ланцюгів поставок, щоб вони могли закуповувати сировину та комплектуючі з найменшими витратами. А коли це станеться, американські митні надходження також скоротяться.
Отже, я вважаю, що фінансове становище США буде гіршим, ніж те, що ми бачимо зараз у прогнозах, які розраховують на відносно високі митні надходження, — зазначив Стігліц в інтерв’ю CNBC.
Також на економічному форумі в Італії виступив Джейсон Фурман, колишній член економічного консультативного комітету Барака Обами, який вважає, що Трамп будує свою економічну політику на високому бюджетному дефіциті та митних надходженнях.
У інтерв’ю Стігліц також згадав про американо-європейську митну угоду. На його думку, Брюссель був змушений укласти невигідну угоду, але у нього не було іншого вибору, оскільки зараз він веде війну в Україні проти Росії і тому потребує американських оборонних потужностей.
Близький соратник Трампа вважає, що 500-відсоткові тарифи для Китаю змусять Сі Цзіньпіня натиснути на Путіна щодо завершення війни.
Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем вважає, що США мають продовжувати економічний тиск на Росію, щоб примусити її до врегулювання війни в Україні. Про це він сказав в етері Fox News, передає Politico.
„Моя порада президенту Трампу і [держсекретареві Марко Рубіо] така: ви повинні переконати Путіна, що якщо ця війна не закінчиться справедливо і з честю, а Україна також не піде на поступки, ми знищимо російську економіку”, – сказав Грем.
Він додав, що у США є можливості це зробити. За його словами, ключовою частиною рівняння є вторинні економічні санкції на країни, які купують російські енергоносії. Грем підтримує законопроект Сенату, який дозволить Трампу накласти 500-відсоткові збори на ці країни.
Він нагадав, що на початку серпня Трамп підвищив тарифи для Індії до 50 відсотків через те, що ця країна закуповує російську нафту. Грем стверджує, що саме ці санкції змусили Путіна погодитися на візит до Аляски. А тиск на Китай – іншого великого споживача російської нафти – може виявитися ще більш вирішальним, сказав він.
„Якщо ми скажемо Китаю, що він наступний, то зможемо покласти край цій війні”, – сказав Грем.
Він назвав лідера Китаю Сі Цзіньпіня другою за важливістю особою на планеті, яка може припинити війну.
„Якщо він піде до Путіна і скаже, що час покласти край цій війні, що він більше не може йому допомагати, бо той ставить під загрозу його країну, то ця війна закінчиться”, – вважає сенатор.
Грем наголосив, що Європа також повинна бути готова до подальших санкцій проти Росії, щоб зупинити бойові дії. Звертаючись до європейських союзників він закликав їх піднімати планку. Зокрема, ввести мита для всіх країн, які купують російську нафту і газ за низькими цінами.
Світова економіка переживає найслабше зростання з часів спаду через COVID-19, на тлі того, як торговельна війна президента США Дональда Трампа підриває імпульс провідних економік, включаючи Сполучені Штати, показали прогнози ОЕСР, пише Financial Times.
У вівторок організація знизила свій прогноз щодо світового виробництва та більшості провідних економік G20, попередивши, що угоди про ослаблення торгових бар’єрів „гратимуть важливу роль” у пожвавленні інвестицій та запобіганні високим цінам.
Очікується, що світове зростання становитиме 2,9% у 2025 та 2026 роках, заявила ОЕСР у своєму останньому повному прогнозі. Цей показник послідував після 3% щороку з 2020 року, коли виробництво впало через пандемію.
Зростання економіки США сповільниться особливо різко, знизившись з 2,8% минулого року до всього лише 1,6% у 2025 році та 1,5% у 2026 році, тоді як сплеск вищої інфляції не дозволить ФРС знизити ставки цього року, заявила ОЕСР.
Остання оцінка є зниженням проміжних прогнозів за березень, які передували оголошенням Трампа про мита в „день звільнення” 2 квітня. Навіть тоді ОЕСР попередила про „значні втрати”, спричинені зборами та пов’язану з ними невизначеністю щодо політики.
З того часу Трамп частково знизив деякі мита, але підвищення середньої ефективної ставки тарифу в США, як і раніше, „безпрецедентне”: з 2,5% до більш ніж 15% – найвищого рівня з часів Другої світової війни, зазначила ОЕСР.
Орган, що базується в Парижі, також скоротив прогнози на 2025 рік для країн G20, включаючи Китай, Францію, Індію, Японію, Південну Африку і Велику Британію, порівняно з проміжним прогнозом на березень.
Альваро Перейра, головний економіст ОЕСР, сказав, що країнам необхідно терміново укласти угоди, які зменшать торговельні бар’єри. „Інакше вплив на зростання буде дуже значним, – сказав він. – Це матиме величезні наслідки для всіх”.
Порівняно з останнім повним прогнозом ОЕСР у грудні, перспективи зростання майже для всіх країн були знижені, сказав Перейра.
„Ослаблені економічні перспективи будуть відчуватися в усьому світі, майже без винятків”, – заявила ОЕСР.
До гальмування зростання та інвестицій додає невизначеність щодо спрямування глобальної торговельної політики. Митні заходи США дуже коливалися: Трамп ввів величезні мита для Китаю, перш ніж частково пом’якшити заходи, при цьому погрожуючи високими митами для інших економік, включаючи ЄС.
Трамп також пообіцяв запровадити низку галузевих бар’єрів, включаючи подвоєння мит на імпорт сталі та алюмінію до 50 відсотків.
ОЕСР підготувала свої прогнози з огляду на припущення, що митні ставки станом на середину травня збережуться, попри невдачі, включаючи рішення суду минулого тижня, у якому було встановлено, що Трамп перевищив свої повноваження, ввівши мита „дня звільнення”.
Почасти в результаті цього очікується, що інфляція в США до кінця 2025 року зросте майже до 4 відсотків і залишиться вищою за цільовий показник ФРС у 2026 році, що означає, що центральний банк країни, імовірно, зачекає до наступного року, перш ніж знизити процентні ставки, заявила ОЕСР.
Останні показники вказують на „помітне охолодження” реального зростання ВВП у США, поряд із значним зростанням інфляційних очікувань, попередила організація.
Загалом прогноз ОЕСР на цей рік було урізано приблизно для трьох чвертей країн G20 порівняно з її проміжним прогнозом на березень.
Згідно з новим прогнозом, зростання економіки Китаю сповільниться з 5 відсотків минулого року до 4,7 відсотка у 2025 році та 4,3 відсотка у 2026 році, тоді як єврозона зросте всього на 1 відсоток цього року та на 1,2 відсотка у 2026 році.
Економіка Японії зросте всього на 0,7 відсотка та 0,4 відсотка у цьому та наступному році відповідно. Прогнозувалося, що економіка Великої Британії зросте на 1,3 відсотка цього року і на 1 відсоток у 2026 році, що нижче за очікувані темпи в 1,4 і 1,2 відсотка відповідно в березні.
Глобальна торгівля зросте на 2,8 відсотка у 2025 році та на 2,2 відсотка у 2026 році, що значно нижче за прогнози ОЕСР у грудні.
ОЕСР попередила, що фіскальні ризики зростають разом із торговою напругою, а вимоги збільшення видатків на оборону посилять тиск на витрати.
„Історично завищені” оцінки акцій підвищують вразливість до негативних шоків на фінансових ринках.
Тривалий період слабких інвестицій збільшив довгострокові проблеми, з якими стикаються економіки країн ОЕСР, і це ще більше підриває перспективи зростання.
„Попри зростання прибутку, компанії ухиляються від інвестицій в основний капітал на користь накопичення фінансових активів та повернення коштів акціонерам, – заявила ОЕСР. – Збільшення інвестицій матиме вирішальне значення для відродження нашої економіки та покращення державних фінансів”.
