Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через посилення російських ракетних і дронових ударів по чорноморських портах.
Про це заявили в Українській аграрній конфедерації, передає Reuters.
Через атаки рф щомісячні можливості відвантаження зерна через ключові порти Одеської області скоротилися приблизно з 6 млн тонн до 4 млн тонн. Понад 90% експорту аграрної продукції України, зокрема зерна та рослинних олій, проходить через три порти на півдні Одеської області.
В аграрній конфедерації заявили, що росія систематично завдає ударів по портовій інфраструктурі, терміналах і всьому транспортно-логістичному ланцюгу, зокрема використовуючи балістичні ракети.
Через пошкодження інфраструктури трейдери стикаються з проблемами із закупівлею, продажем, транспортуванням і накопиченням вантажів. За даними «Укрзалізниці», у період із 2 до 8 липня кількість зерновозів, які прямували до портів Одеси, скоротилася на 11%, а обсяги експорту зменшилися на 17%.
Як відомо, один із найбільших українських експортерів зерна Kernel Holding цього тижня призупинив роботу в порту Чорноморськ через серію російських атак. Крім того, чотири з 13 великих зернових терміналів у портах Одеської області припинили закупівлю зерна.
Аналітики зазначають, що через зростання ризиків судновласники неохоче заходять до українських портів, що спричинило підвищення вартості перевезень. Експерти оцінюють втрати потужностей накопичення зерна в глибоководних портах приблизно у 2,5 млн тонн на місяць.
Україна залишається одним із ключових експортерів аграрної продукції у світі. У попередні сезони країна забезпечувала близько 6% світового експорту пшениці та близько 11% експорту кукурудзи.
[type] => post [excerpt] => Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через посилення російських ракетних і дронових ударів по чорноморських портах. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1784208780 [modified] => 1784213022 ) [title] => Російські атаки скоротили експорт зерна України на 2 млн тонн щомісяця [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72653&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 72653 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 72654 [image] => Array ( [id] => 72654 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large.jpg [original_lng] => 188516 [original_w] => 1140 [original_h] => 760 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240332-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1784202223:8 [_karpat_ai_import_snapshot] => a:9:{s:10:"source_url";s:129:"https://www.slovoidilo.ua/2026/07/16/novyna/ekonomika/ukrayina-vtratyla-tretynu-potuzhnostej-eksportu-zerna-cherez-rosijski-ataky";s:12:"source_plain";s:4592:"Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через посилення російських ракетних і дронових ударів по чорноморських портах. Про це заявили в Українській аграрній конфедерації, передає Reuters. Як змінився експорт зернових після початку великої війниПопри повномасштабне вторгнення Україна лишається важливим для світу експортером зернових. Як змінився експорт зернових культур після початку великої війни – на інфографіці. 4 травня 2026, 12:38 Через атаки рф щомісячні можливості відвантаження зерна через ключові порти Одеської області скоротилися приблизно з 6 млн тонн до 4 млн тонн. Понад 90% експорту аграрної продукції України, зокрема зерна та рослинних олій, проходить через три порти на півдні Одеської області. В аграрній конфедерації заявили, що росія систематично завдає ударів по портовій інфраструктурі, терміналах і всьому транспортно-логістичному ланцюгу, зокрема використовуючи балістичні ракети. Через пошкодження інфраструктури трейдери стикаються з проблемами із закупівлею, продажем, транспортуванням і накопиченням вантажів. За даними «Укрзалізниці», у період із 2 до 8 липня кількість зерновозів, які прямували до портів Одеси, скоротилася на 11%, а обсяги експорту зменшилися на 17%. Як відомо, один із найбільших українських експортерів зерна Kernel Holding цього тижня призупинив роботу в порту Чорноморськ через серію російських атак. Крім того, чотири з 13 великих зернових терміналів у портах Одеської області припинили закупівлю зерна. Аналітики зазначають, що через зростання ризиків судновласники неохоче заходять до українських портів, що спричинило підвищення вартості перевезень. Експерти оцінюють втрати потужностей накопичення зерна в глибоководних портах приблизно у 2,5 млн тонн на місяць. Україна залишається одним із ключових експортерів аграрної продукції у світі. У попередні сезони країна забезпечувала близько 6% світового експорту пшениці та близько 11% експорту кукурудзи. Нагадаємо, раніше «Слово і діло» розповідало про найбільші компанії, які займаються експортом українського зерна, а також про те, як росія цілеспрямовано зривала зернову угоду від самого початку її існування. А з нашої інфографіки можна дізнатися, як змінився експорт зернових після початку повномасштабної війни. Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло». Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps. ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM найважливіше від «Слово і діло» Підписатися";s:8:"ai_title";s:129:"Російські атаки скоротили експорт зерна України на 2 млн тонн щомісяця";s:10:"ai_excerpt";s:266:"Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через посилення російських ракетних і дронових ударів по чорноморських портах.";s:16:"ai_content_plain";s:3100:"Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через посилення російських ракетних і дронових ударів по чорноморських портах. Про це заявили в Українській аграрній конфедерації, передає Reuters. Через атаки рф щомісячні можливості відвантаження зерна через ключові порти Одеської області скоротилися приблизно з 6 млн тонн до 4 млн тонн. Понад 90% експорту аграрної продукції України, зокрема зерна та рослинних олій, проходить через три порти на півдні Одеської області. В аграрній конфедерації заявили, що росія систематично завдає ударів по портовій інфраструктурі, терміналах і всьому транспортно-логістичному ланцюгу, зокрема використовуючи балістичні ракети. Через пошкодження інфраструктури трейдери стикаються з проблемами із закупівлею, продажем, транспортуванням і накопиченням вантажів. За даними «Укрзалізниці», у період із 2 до 8 липня кількість зерновозів, які прямували до портів Одеси, скоротилася на 11%, а обсяги експорту зменшилися на 17%. Як відомо, один із найбільших українських експортерів зерна Kernel Holding цього тижня призупинив роботу в порту Чорноморськ через серію російських атак. Крім того, чотири з 13 великих зернових терміналів у портах Одеської області припинили закупівлю зерна. Аналітики зазначають, що через зростання ризиків судновласники неохоче заходять до українських портів, що спричинило підвищення вартості перевезень. Експерти оцінюють втрати потужностей накопичення зерна в глибоководних портах приблизно у 2,5 млн тонн на місяць. Україна залишається одним із ключових експортерів аграрної продукції у світі. У попередні сезони країна забезпечувала близько 6% світового експорту пшениці та близько 11% експорту кукурудзи.";s:10:"applied_at";s:25:"2026-07-16T09:43:15+00:00";s:6:"status";s:14:"accepted_as_is";s:7:"user_id";i:8;s:11:"compared_at";s:25:"2026-07-16T10:34:06+00:00";} [_thumbnail_id] => 72654 [_edit_last] => 8 [views_count] => 114 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 1048394533001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 240 [1] => 3879 [2] => 1635989 [3] => 1635991 [4] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => експорт [1] => зерно [2] => Одеська область [3] => російські атаки [4] => Україна ) ) [1] => Array ( [id] => 72056 [content] =>
Крок фактично означає повну заборону на експорт товарів подвійного призначення до зазначених компаній, що посилює правила, які раніше вимагали лише наявності експортних ліцензій.
Міністерство торгівлі Китаю 22 червняповідомило про запровадження заборони на експорт товарів подвійного призначення для 10 суб’єктів із США, а також про виключення ще 46 американських компаній з участі в державних закупівлях, передає Reuters.
Зазначається, що Китай додав до свого списку експортного контролю компанії MP Materials та USA Rare Earth, а також вісім інших американських підприємств, які, за його словами, пов’язані з американськими збройними силами, у відповідь на те, що Вашингтон цього місяця наклав обмеження на кілька китайських компаній.
Ці заходи є відповіддю на “зловмисну практику уряду США” і були вжиті з метою захисту національної безпеки та інтересів, а також для виконання міжнародних зобов’язань.
“Організаціям та фізичним особам у будь-якій країні чи регіоні заборонено передавати або постачати товари подвійного призначення, що походять з Китаю, зазначеним суб’єктам”, – йдеться у заяві, в якій також наголошується, що експортну діяльність слід негайно припинити.
Цей крок фактично означає повну заборону на експорт товарів подвійного призначення до зазначених компаній, що посилює правила, які раніше вимагали лише наявності експортних ліцензій.
За оцінками аналітиків, дії Китаю є здебільшого символічною відповіддю на список 1260H Пентагону, до якого увійшли китайські технологічні компанії, які, на думку американської сторони, надають допомогу китайським збройним силам.
В окремому повідомленні Міністерство фінансів Китаю заявило, що вирішило вжити заходів проти 46 американських компаній. Китайським покупцям тепер заборонено закуповувати будь-яку продукцію, вироблену цими компаніями, хоча підприємства, що фінансуються США та працюють у Китаї, все ще можуть це робити.
Збільшення кількості російських атак на українські морські порти та судна може скоротити обсяги щомісячних поставок зерна на третину. Вони вже призвели до зростання збитків для операторів терміналів, які, за їхніми словами, вони не можуть покрити самостійно, повідомляє Reuters.
Україна – один з найбільших експортерів зерна у світі, але значною мірою залежить від чорноморських портів, які обробляють понад 90% її експорту. Через порти Одеської області нещодавно проходило близько 6 мільйонів тонн вантажів на місяць.
Посилені ракетні атаки ворога, зокрема безпілотниками, на порти, судна, залізниці та енергетичну інфраструктуру загрожують потоку вантажів.
“Потенційно, обсяги експорту з одеських портів можуть впасти до 4 мільйонів метричних тонн на місяць через напади. Близько 1 мільйона тонн можна перенаправити на дунайські термінали, але не більше – логістика там дорога”, – каже заступник міністра економіки Тарас Висоцький.
Падіння на 30% експорту в ключові місяці може стати значним викликом для експортерів, оскільки Україна вступає в новий сезон з великими перехідними запасами, що чинитиме тиск на внутрішні ціни, зменшуючи доходи фермерів.
Перебої з експортом також можуть мати широкі наслідки для економіки України, де сільськогосподарський експорт залишається ключовим джерелом надходжень в іноземній валюті. Це також може вплинути на світові ринки. В останні сезони на Україну припадало близько 6% глобального експорту пшениці та близько 11% світового експорту кукурудзи.
Удари по терміналах
росія неодноразово атакувала українські порти та енергетичну інфраструктуру під час війни. За оцінками, збитки портових терміналів з початку повномасштабної агресії становлять 1,5 мільярда доларів. При цьому вони не мають достатньо власних грошей на відновлення.
Висоцький каже, що уряд знає про це, але бюджетні ресурси наразі зосереджені на підготовці енергетики України до зими, коли очікується, що росія посилить удари по енергетичному сектору. Для операторів терміналів збитки не обмежуються будівлями чи сховищами. Вони кажуть, що порти використовують спеціалізоване обладнання, яке важко швидко замінити.
Також посилилися атаки на судна, що заходять у порти або завантажуються в них, що підвищує вартість фрахту та робить судновласників менш схильними заходити в порти.
За оцінками, перехідні запаси зерна станом на 1 липня доходили до 9,5 мільйона тонн. У липні минулого року в Україні було 7 мільйонів тонн зерна, а роком раніше – 6,4 мільйона тонн. Ці обсяги потенційно могли бути експортовані, але логістичні проблеми завадили відвантаженню. У поточному сезоні, який завершується в червні, Україна експортувала 34,9 мільйона тонн зерна порівняно з 39,5 мільйона сезоном раніше.
Лідери ЄС у четвер обговорять, чи потрібні блоку нові посилені торговельні механізми захисту, щоб стримати зростання китайського експорту, який у Брюсселі вважають екзистенційною загрозою для європейської промисловості та робочих місць.
Про це повідомляє Agence France-Presse.
У Європейському Союзі зростає консенсус щодо того, що він надто залежить від Китаю, і Брюссель побоюється, що це робить його вразливим до потенційного економічного тиску та шоків у постачанні.
Торговельний дефіцит блоку у товарах минулого року сягнув близько 360 мільярдів євро (417 мільярдів доларів), що означає, що китайський експорт значно перевищував імпорт до ЄС.
Наші торговельні відносини з Китаєм досягли точки, яка потребує перезавантаження. Не конфронтації, а балансування
– заявив головний торговельний представник ЄС Марош Шефчович.
Хоча столиці ЄС погоджуються щодо загальної діагностики проблеми з Китаєм, їхні позиції розходяться щодо лікування.
Одним зі способів посилити торговельний інструментарій ЄС може бути створення нового механізму для запровадження секторальних тарифів, наприклад у хімічній або “зеленій” промисловості — за зразком політики президента Дональда Трампа.
Президент Франції Еммануель Макрон минулого місяця закликав до “європейського еквівалента розділу 301” — торговельного інструменту, який Трамп використовував для запровадження масштабних тарифів, — заявивши, що “суверенітет Європи під загрозою”.
Німеччина досі займала обережну позицію, оскільки її економіка сильніше наражається на ризик можливих заходів у відповідь, тоді як Іспанія намагалася уникати напруженості, прагнучи китайських інвестицій.
Як зазначає видання, Берлін, схоже, починає схилятися до французької позиції.
Німецький чиновник заявив, що Берлін “відкритий” до нових інструментів, якщо вони необхідні, за умови що вони “не будуть спрямовані на конкретних отримувачів”.
Занепокоєння щодо домінування Китаю не обмежується ЄС.
На Заході зростають побоювання через контроль Пекіна над ринком рідкісноземельних мінералів, які використовуються в побутовій електроніці, і питання Китаю також обговорювалося під час переговорів лідерів G7 у Франції цього тижня.
Справжнім сигналом тривоги стало те, що минулого року Китай запровадив експортний контроль на рідкісноземельні елементи, що спричинило шок у глобальних ланцюгах постачання.
Основними ринками збуту заморожених ягід та горіхів є такі країни як Польща, Німеччина, Чехія та Франція.
Україна нарощує експорт заморожених малини, ожини та інших ягід. Його вартість зросла з $53,4 млн у 2023 році до $114,6 млн у 2024 році та $176,4 млн у 2025 році. Про це йдеться у дослідженні сектору ягід та горіхів України, презентованому на форумі “Розвиток експорту ягідного і горіхового сектора України” у Києві, передає Інтерфакс-Україна.
За словами радниці директора ДУ “Офіс з розвитку підприємництва та експорту” Ольги Гвоздьової, основними ринками збуту цієї продукції є Польща, Німеччина, Чехія та Франція.
За даними дослідження, експорт свіжих ягід – лохини, чорниці та журавлини – після зростання з $16,8 млн у 2023 році до $27,9 млн у 2024 році у 2025 році скоротився до $22,4 млн. Основними покупцями залишаються Нідерланди, Велика Британія, Німеччина та Молдова.
Експорт волоських горіхів без шкаралупи після збільшення з $68,1 млн у 2023 році до $82 млн у 2024 році у 2025 році знизився до $61,9 млн. Найбільшими покупцями цієї продукції були Франція та Нідерланди.
Експорт волоських горіхів у шкаралупі також скоротився – з $8,6 млн у 2024 році до $5,5 млн у 2025 році, при цьому основним ринком збуту залишався Ірак, йдеться у документі.
“Після скорочення у 2022 році зараз ми поступово наздоганяємо попередні показники”, – зазначила Гвоздьова.
Угорський напрямок забезпечив 64% усіх постачань електроенергії за кордон у травні.
Україна у травні наростила експорт електроенергії у 2,8 раза порівняно з квітнем – до 94 тис. МВт-год. Водночас країна залишається нетто-імпортером електроенергії. Про це свідчать дані ExPro Electricity.
Найбільше зростання зафіксували за румунським напрямом – більш ніж у п’ять разів, до 16,2 тис. МВт-год.
Угорський напрямок забезпечив 64% усіх постачань електроенергії за кордон у травні.
Загалом із початку року Україна експортувала 157,5 тис. МВт-год електроенергії. Порівняно з травнем 2025 року обсяги експорту майже не змінилися.
Водночас імпорт електроенергії у травні скоротився на 29% порівняно з квітнем – до 398 тис. МВт-год. Постачання зменшилися за всіма напрямками, окрім Словаччини.
Найбільша частка імпорту також припала на Угорщину – 52% від загального обсягу.
Попри зростання експорту, Україна залишалася нетто-імпортером: обсяги імпорту більш ніж у чотири рази перевищили експорт.
Польща оштрафувала місцеву компанію на 20 млн злотих ($5,5 млн), оскільки та порушила санкції ЄС, продаючи розкішні автомобілі до росії.
Про це повідомили в уряді Польщі.
Компанія, якою керують громадяни Білорусі на південному сході Польщі, у 2022–2023 роках закуповувала автомобілі преміумкласу в Західній Європі, а потім експортувала їх до росії через Польщу, Литву та Білорусь.
Всього було виявлено 100 автомобілів таких виробників, як BMW, Audi, Mercedes, Lamborghini, Porsche та Bentley, на суму понад 49 млн злотих, які були частиною незаконної торгівлі. Податкова служба KAS назвала її одним із “найбільших випадків такого роду” у Польщі.
“Зібрані докази вказують на те, що керівництво компанії діяло свідомо та навмисно брало участь в обході санкцій”, – йдеться у повідомленні.
Варшава вже кілька місяців переслідує компанії, які порушують санкції ЄС проти росії, оскільки різні галузі промисловості повідомляли владі про недобросовісну конкуренцію через ухилення від санкцій, зокрема щодо продажу добрив, деревини, предметів розкоші та тракторів.
Заборона на продаж до росії предметів розкоші вартістю понад 300 євро та автомобілів вартістю понад 50 тисяч євро була частиною санкцій, які блок ввів проти росії після її повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
За даними міністерства економіки Німеччини, Берлін тимчасово значно спростив умови експорту певних видів військово-морського та протиповітряного обладнання до країн Перської затоки та України, повідомляє Reuters.
«Через безрозбірливі атаки Ірану проти країн Перської затоки в регіоні різко зріс попит на військове обладнання, особливо засоби протиповітряної оборони», – заявила міністерка Катерина Райхе. Оскільки існують побоювання, що Іран повністю замінує Ормузьку протоку, через яку проходить 20% світового експорту нафти, Берлін спростив процедуру постачання обладнання, необхідного для знешкодження морських мін.
Міністерка додала, що за допомогою нової тимчасової ліцензії переглядаються вимоги щодо експорту зброї з Німеччини. Експортна ліцензія, яка діятиме протягом шести місяців, поширюється, крім України, на Саудівську Аравію, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Бахрейн та Оман.
Суть змін полягає в тому, що експортерам у таких випадках не потрібно попередньо отримувати індивідуальну ліцензію від німецького відомства з контролю за експортом (BAFA). Звичайно, певні вимоги залишаються: компанії повинні реєструватися та щомісяця складати звіти про обсяги експорту.
Китай обмежив експорт рідкісноземельних магнітів та інших критично важливих матеріалів для десятків провідних японських компаній у межах загострення конфлікту з Токіо, повідомляє FT.
У вівторок, 24 лютого, Міністерство торгівлі Китаю заявило, що заморозить постачання матеріалів “подвійного призначення”, які використовуються як у цивільній, так і у військовій промисловості, 20 японським компаніям. Ще 20 компаній будуть додані до “списку для спостереження”.
Заходи, які стосуються дочірніх компаній Mitsubishi Heavy Industries та автовиробників Subaru і Hino Motors, мають на меті “стримати ремілітаризацію Японії та її ядерні амбіції”, заявив представник китайського Міністерства торгівлі. Нові заходи набувають чинності “негайно”.
Обмеження поглиблюють конфлікт Китаю з Японією і демонструють, як Пекін використовує своє домінування в ланцюгах поставок критично важливих матеріалів для дипломатичного тиску. Світова автомобільна промисловість значною мірою залежить від Китаю в поставках рідкісноземельних магнітів.
Суперечка виникла торік у листопаді після того, як прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі заявила, що гіпотетичне вторгнення Китаю на Тайвань може становити “екзистенційну загрозу” для її країни, натякнувши, що Токіо може відповісти збройною силою. Пекін вважає Тайвань своєю територією та не виключає можливість застосування сили для отримання контролю над островом.
На Мюнхенській конференції з безпеки цього місяця міністр закордонних справ Китаю Ван Ї звинуватив Токіо в амбіціях окупувати Тайвань, який колись був японською колонією.
“Помилкові заяви японських лідерів щодо Тайваню викривають незгасну амбіцію Японії щодо вторгнення і колонізації Тайваню та привид відродження мілітаризму”, — сказав Ван.
Минулого місяця Китай оголосив про намір заборонити експорт товарів подвійного використання, призначених для японських збройних сил. До цих товарів належать такі важливі мінерали, як галій, германій, сурма і графіт, сучасне виробниче обладнання та верстати, рідкоземи й магніти, а також матеріали, пов’язані з виробництвом акумуляторів.
До 20 японських компаній, для яких у вівторок Китай заборонив постачання товарів подвійного призначення, входять підприємства, пов’язані з оборонною сферою, такі як MHI, Kawasaki Heavy, IHI та NEC.
Міністерство торгівлі Китаю також окреслило процес, який уповільнить поставки рідкоземів групам у “списку спостереження”, до якого потрапили Subaru і виробник вантажівок Hino, а також TDK, великий постачальник батарей для смартфонів та інших електронних компонентів. Ці компанії повинні зобов’язатися, “що товари подвійного призначення не будуть використовуватися для будь-яких цілей, які сприяють посиленню військового потенціалу Японії”.
Subaru і Hino постачають оборонне обладнання, таке як авіаційні системи, вертольоти та військові вантажівки, але заходи Китаю можуть завдати удару по цивільному бізнесу компаній.
IHI заявила, що “перевіряє факти та буде уважно стежити за ситуацією”. Кілька японських автовиробників вже висловили занепокоєння обмеженням поставок рідкоземів.
Дипломати в Токіо кажуть, що позиція Пекіна, схоже, стала жорсткішою після переконливої перемоги Такаїчі на виборах цього місяця. Такаїчі проводила передвиборчу кампанію, обіцяючи зміцнити національну безпеку, й заявила, що буде продовжувати реалізацію планів щодо поправок до пацифістської конституції Японії.
З 18 лютого 2026 року Угорщина переходить на застосування Фази 6 NCTS та Системи контролю імпорту ICS2. Це означає, що тепер додатково до українських декларацій Т1 для в’їзду на територію Європейського Союзу через Угорщину обов’язково потрібно подавати Загальну декларацію прибуття (ENS) через систему ICS2.
Водночас в Угорщині діятиме перехідний період до 15 березня 2026 року, протягом якого ENS ще прийматимуться через стару систему ICS. Після цієї дати всі ENS будуть прийматися тільки через ICS2.
Рекомендуємо врахувати дану інформацію при плануванні маршрутів через територію Угорщини.
