За два місяці на зовнішні ринки було поставлено 4,7 млн тонн кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становило $982 млн.
Найбільш експортованим товаром України за січень-лютий поточного року стала кукурудза, частка якої в експорті сільгосппродукції становила 26,5% і 16% від експорту держави загалом. Про це повідомила Державна митна служба (ДМС) у вівторок, 18 березня.
Вказано, що за два місяці на зовнішні ринки було поставлено 4,7 млн тонн кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становило $982 млн.
До п’ятірки імпортерів української кукурудзи увійшли Іспанія – 933 тис. тонн, Італія – 725 тис. тонн, Туреччина – 639 тис. тонн, Єгипет – 593 тис. тонн та Нідерланди – 514 тис. тонн.
Україні залишилося кілька тижнів, щоб узгодити з Європейською комісією механізм імпорту української сільськогосподарської продукції до ЄС після завершення 5 червня дії автономних торговельних заходів (АТЗ).
Про це під час аграрної конференції заявив заступник міністра економіки та торговельний представник України Тарас Качка, повідомляє Інтерфакс-Україна.
За його словами, нині тривають переговори щодо подальшого торговельного режиму для 40 категорій товарів, які підпадають під тарифні квоти. Він також зазначив, що майже 25 із них раніше не експортувалися в обсягах, що перевищували ці квоти до 2022 року.
„Багато категорій продукції вважаються чутливими, хоча їхній експорт перевищував встановлені обмеження. Ми сподіваємося, що ЄС не трактуватиме їх як загрозу для власного ринку і погодиться на їхню лібералізацію”, — пояснив він.
Серед чутливих товарів, визначених у межах АТЗ, Європейська комісія особливо виділяє мед, кукурудзу, висівки, крупи, цукор, яйця та м’ясо птиці. Українська сторона вже підготувала пропозиції щодо кожного з цих продуктів і зараз веде переговори про їхню подальшу долю.
Качка підкреслив, що найбільш складні дискусії точаться навколо експорту цукру. „Ми значно наростили виробництво, але це не означає, що український експорт руйнує європейський ринок. Навпаки, він допоміг ЄС у моменти дефіциту”, — зазначив урядовець.
Ще одним проблемним питанням є імпорт м’яса птиці. Європейська комісія наполягає на тому, що цей сегмент має бути відкритий насамперед для малих і середніх виробників, а не лише для великих агрохолдингів.
Протягом найближчих тижнів Україна та ЄС мають ухвалити рішення щодо переліку чутливих товарів та можливих квот на їхній експорт.
Що далі?
Деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, Болгарія, Румунія та Словаччина, виступають за повернення до довоєнного квотування української агропродукції після завершення автономних торговельних заходів.
Нагадаємо, що з 5 червня 2024 року в ЄС діятимуть оновлені правила безмитної торгівлі агропродукцією з Україною, які триватимуть рік. Спочатку автономні торговельні заходи було запроваджено 4 червня 2022 року для підтримки української економіки. У травні 2023 року Європарламент проголосував за продовження цих заходів ще на рік.
Качка наголосив, що основна проблема не в цифрах, а у політичному підході: „Дебати щодо української продукції часто використовуються в політичних іграх та розпалюванні настроїв серед фермерів у ЄС. Проте фактично Україна не має надмірної продуктивності за жодною з категорій товарів, які викликають дискусії”.
Як приклад, він навів ситуацію з кукурудзою: „Обсяги виробництва цієї культури в ЄС перевищують показники України, а щодо пшениці ця різниця ще більша”.
У 2024 році 27 держав-членів ЄС зібрали 135 млн тонн пшениці, що закріплює за Європейським Союзом статус одного з провідних виробників цієї культури.
„Всі розуміють, що до 6 червня рішення має бути знайдено, але воно не повинно обмежувати нас рамками 2014 року. Торговельні параметри чутливих товарів визначатимуться між квотами, закріпленими у регламенті АТЗ, та максимальним експортним обсягом 2023 року”, — резюмував Качка.
За його прогнозом, надмірних обмежень на постачання кукурудзи не буде, оскільки попит у ЄС перевищує чинний ліміт у 15 млн тонн на рік. Водночас питання експорту пшениці залишається відкритим через різні підходи окремих країн ЄС.
Втрати української економіки від обмежень експорту
Якщо Європейський Союз не продовжить торговельні преференції для України після 6 червня 2025 року, вітчизняна економіка може щороку зазнавати втрат у розмірі від 3,5 до 4 мільярдів євро. Зокрема, ця тема порушувалася під час конференції «Агросектор-2025: виклики та можливості в нових умовах», що відбулася в Києві 27 лютого 2025 року, передає Новоє Время.
За словами голови Наглядової ради аналітичного центру «We Build Ukraine» Олександра Кубракова, навіть в умовах повномасштабної війни агропромисловий сектор залишається важливою складовою економіки України. У 2024 році аграрна галузь забезпечила понад 50% валютних надходжень до державного бюджету. Крім того, за даними аналітичного центру «We Build Ukraine» та консалтингової компанії Boston Consulting Group, АПК входить до числа восьми ключових галузей, розвиток яких, відповідно до Стратегії економічного зростання, може призвести до суттєвого збільшення ВВП країни протягом наступного десятиліття.
З моменту підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році частка Євросоюзу в зовнішньоторговельному балансі України суттєво зросла — з 30% у 2013 році до 56% у 2023-му. Минулого року експорт українських товарів до ЄС сягнув 23,4 мільярда доларів, що становило 64,6% від загального обсягу експорту. Такі дані містяться в дослідженні «Стратегічні орієнтири розвитку торговельно-економічних відносин України з ЄС», яке було підготовлене на замовлення Федерації роботодавців України за підтримки МЗС Данії. Результати були представлені на парламентських слуханнях у комітетах Верховної Ради, що займаються економічною та аграрною політикою.
Україна має потенціал щорічно отримувати до 2 мільярдів євро податкових надходжень від контрольованого експорту власного озброєння.
Таку оцінку висловив заступник голови NAUDI Сергій Висоцький під час заходу УП „Війна 2025. Зброя, люди, гроші”.
За його словами, український оборонно-промисловий комплекс здатний виробляти військову техніку та зброю на суму близько 20 мільярдів доларів щорічно. Однак для повного завантаження виробничих потужностей бракує 12 мільярдів доларів. Щоб компенсувати цей дефіцит, можна залучати зовнішні інвестиції або ж використовувати механізм контрольованого експорту озброєння.
„Оскільки нині працює лише 30-40% виробничих потужностей, можна частково компенсувати нестачу фінансування за рахунок експорту. Це може приносити державному бюджету до 2 мільярдів євро податків щороку”, – зазначив Висоцький.
Він також наголосив, що отримані податкові надходження можуть бути спрямовані на подальше нарощування виробництва.
При цьому виконавча директорка Технологічних сил України Катерина Михалко підкреслила, що жодних юридичних заборон на експорт української зброї за кордон не існує.
„На сьогодні немає жодного закону чи постанови, які б офіційно обмежували експорт озброєння. Це парадоксально, адже ринок фактично заблокований без будь-якого правового регулювання”, – пояснила вона.
За її словами, навіть надлишкова техніка залишається всередині країни, не виходячи на міжнародний ринок.
Оборонний сектор переріс ринок України
За останні два роки кількість оборонних підприємств в Україні зросла в кілька разів, а новітні військові розробки продемонстрували ефективність у найбільш технологічному конфлікті сучасності. Колишні стартапи, що спеціалізувалися на виробництві безпілотників, перетворилися на масштабні компанії із сотнями співробітників, а невеликі майстерні поступово еволюціонують у повноцінні виробничі підприємства.
Світова геополітична напруга – зокрема, конфлікти на Близькому Сході, у Перській затоці та загострення ситуації навколо Тайваню – спричинила стрімке зростання попиту на зброю. Водночас бойовий досвід України створив унікальні ніші на глобальному ринку, які вже сьогодні могли б зайняти вітчизняні компанії.
„Якщо Україна не почне закріплювати свої позиції у цих нішах та розвивати міжнародне співробітництво, то цю можливість швидко використають західні конкуренти, які теж випробовують свою техніку на нашій війні”, – зазначив один із виробників під час закритої дискусії між представниками оборонної промисловості та уряду.
Вихід на міжнародний ринок значно покращить інвестиційну привабливість українських оборонних компаній, відкриваючи доступ до нових фінансових ресурсів. Це також приверне увагу іноземних інвесторів, які побачать в Україні перспективного гравця на глобальному ринку озброєнь.
Фінансові експерти зазначають, що укладання експортних контрактів допоможе підприємствам залучати кредитні кошти. Наразі це є проблемою, оскільки більшості оборонних компаній бракує стабільних довгострокових замовлень.
Чому експортувати зброю небезпечно?
Втім, дозвіл на експорт озброєння супроводжується низкою викликів.
Перший ризик – інформаційний. Україна, яка звертається до партнерів із проханням про військову допомогу, одночасно продаючи зброю за кордон, може стати мішенню для маніпуляцій та пропаганди.
Другий аргумент противників експорту – держава має зберігати монополію на закупівлю зброї, оскільки це дозволяє їй диктувати виробникам вигідні умови контрактів.
Третя загроза – можливість потрапляння українських передових розробок до рук російських військових через посередницькі країни, що може призвести до витоку важливих технологій і розвідувальних даних.
Зброярі створили обʼєднану платформу
Тим часом, в Україні офіційно розпочала діяльність Українська рада зброярів – об’єднана платформа, що консолідує приватний сектор оборонної промисловості для співпраці з державними органами, військовими та міжнародними партнерами.
Про це повідомила пресслужба організації.
До складу Ради увійшли такі ключові об’єднання та компанії: Ліга оборонних підприємств України, Українські роботизовані сили, Асоціація виробників РЕБ/РЕР, Techosystem Defense, Оборонний Альянс України, Асоціація виробників безпілотних систем та супутніх технологій «АРМАДА», а також інвестиційний фонд D3 Venture Capital.
Очолив Раду зброярів Олександр Камишін, який обіймає посаду радника президента України зі стратегічних питань та раніше був міністром із питань стратегічних галузей промисловості.
Виконавчим директором став Ігор Федірко – колишній заступник директора «Укроборонсервісу» з питань гуманітарного розмінування та керівник Державного центру гуманітарного розмінування.
У заяві Ради зазначається, що об’єднання виробників в єдину адвокаційну структуру є поширеною світовою практикою, яка довела свою ефективність.
Повторні заходи є частиною політики Росії щодо регулювання постачання енергоресурсів в умовах економічних санкцій та внутрішніх потреб.
Російський уряд знову запроваджує заборону на експорт бензину з 1 березня по 31 серпня 2025 року. Обмеження не поширюються на постачання від безпосередніх виробників нафтопродуктів. Про це інформують росЗМІ.
Зазначається, що нова міра є частиною політики Росії щодо регулювання постачання енергоресурсів в умовах економічних санкцій та внутрішніх потреб.
Це вже не перший випадок запровадження таких обмежень: з 1 березня по 31 серпня 2024 року діяла аналогічна заборона, яка згодом була продовжена до кінця 2024 року. Заборона на експорт бензину була введена з метою стабілізації внутрішнього ринку пального та підтримки економіки нафтопереробної галузі Росії.
За період з вересня 2024 по січень 2025 Україна експортувала понад 352 тисячі тонн цукру. Це на 17% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону.
Про це повідомляє Національна асоціація цукровиків „Укрцукор”.
В асоціації зазначили, що весь обсяг пішов на світовий ринок. Для порівняння, у вересні 2023 – січні 2024 років лише 9,5% експорту спрямовували за межі України.
Суттєве зростання частки світового ринку в експорті цукру стало результатом зусиль українських цукровиків з пошуку альтернативних ринків збуту через обмеження, які наклав на український цукор Європейський Союз.
Найбільшими покупцями українського цукру стали Туреччина (19% загального експорту), Лівія, Сомалі, Шрі-Ланка та Північна Македонія.
З 1 січня 2025 року Україна знову отримала право постачати цукор до ЄС, а виробники можуть експортувати 107 300 тонн у межах квоти, розрахованої на п’ять місяців.
Про зростання показників експорту, попри військові ризики, заявив Андрій Телюпа, заступник міністра економіки України, виступаючи під час Export Credit Forum, що проходить у Києві 22 січня.
Україна у 2024 році експортувала товарів на $41,6 млрд, що на $5,44 млрд або 15% або більше ніж 2023 року. У ваговому вимірі експорт склав 131,2 млн т, що на 30,8 млн т більше, що означає зростання на 30,8%, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник Тарас Качка. Зросли всі лідери експорту – як сировинні, так і переробки.
Завдяки відкриттю навігації в портах в лідери по обсягах експорту вибилася залізна руда – 33,6 млн т, зростання на 89% у порівнянні з 23 роком. Виручка – $2,8 млрд, що на 58% більше, ніж у 2023 році.
Друга за обсягом – кукурудза 29 млн т. Це на 12,3% більше в обсягах. Але при цьому виручка від цього експорту зросла, лише на 2,3% – до $5,07 млрд.
Експорт м’яса птиці збільшився на 5,6% до 448 400 т, але виручка збільшилася на 20% і склала $961 млн т.
Серед товарів, чий експорт склав більше мільярда доларів, – кабельна продукція, експорт якої збільшився на 60% і склав $1,27 млрд.
Зростання виручки від експорту основних металургійних товарів склало 52% для напівфабрикатів ($927 млн), 38,9% для гарячекатаного прокату ($809 млн), 125% для труб ($590 млн), 6,1% для чавуну ($500 млн) та 19,3% для прутків ($156 млн).
Індикатором роботи харчової переробної промисловості є кондитерські вироби. Відбулося зростання виручки на 38% від шоколаду ($264 млн), 26,9% зростання для печива (269 млн), 15,6% для цукерок без шоколаду ($215 млн).
Лісопереробка. Дошки (лісоматеріали розпиляні) чи не єдиний товар, з обсягом експорту понад 1 млн т, де і обсяг товару і виручка скоротилися. Незначно – на 1,2% до $400,9 млн. Натомість інший товар деревопереробки – фанера клеєна – зросла на 95% і сягнула $125,3 млн виручки.
Легка промисловість. Експорт костюмів, комплектів, піджаків, штанів, комбінезонів для чоловіків склав $99 млн. Це на 646% більше, ніж у 2023. Експорт костюмів, комплектів, жакетів, суконь, спідниць для жінок був вартий $71,3 млн, це 114,2% зростання.
[type] => post
[excerpt] => Україна у 2024 році експортувала товарів на $41,6 млрд, що на $5,44 млрд або 15% або більше ніж 2023 року. У ваговому вимірі експорт склав 131,2 млн т, що на 30,8 млн т більше, що означає зростання на 30,8%
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1737751380
[modified] => 1737748278
)
[title] => Український експорт зріс на 15% за 2024 рік. Ключові цифри та галузі-лідери
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=56683&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 56646
[uk] => 56683
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 56647
[image] => Array
(
[id] => 56647
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo.jpg
[original_lng] => 122640
[original_w] => 1024
[original_h] => 682
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1195
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 56647
[_edit_lock] => 1737741081:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
[0] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 43
[1] => 19
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Статті
[1] => Терміново
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 240
[1] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => експорт
[1] => Україна
)
)
[6] => Array
(
[id] => 56366
[content] =>
У січні-листопаді 2024 року імпорт товарів перевищив експорт на 25 238,9 млн доларів.
Про це повідомила Державна служба статистики, повідомляють Українські Новини.
Протягом січня-листопада 2024 року від’ємне сальдо торгівлі товарами погіршилося на 873,9 млн доларів порівняно з січнем-листопадом 2023 року (у січні-листопаді 2023 року від’ємне сальдо становило 24 365,0 млн доларів).
Експорт товарів у січні-листопаді 2024 року становив 38 423,2 млн доларів, при цьому він збільшився на 16,5% порівняно з січнем-листопадом 2023 року.
Імпорт товарів у січні-листопаді 2024 року становив 63 662,1 млн доларів, збільшившись на 11,0%.
Як повідомляли Українські Новини, у січні-жовтні 2024 року імпорт товарів перевищив експорт на 22 704,3 млн доларів.
У 2023 році імпорт товарів перевищив експорт на 27 376,2 млн доларів.
Протягом 2023 року від’ємне сальдо торгівлі товарами погіршилося на 16 216,1 млн доларів порівняно з 2022 роком (у 2022 році від’ємне сальдо становило 11 160,1 млн. доларів).
Упродовж 2024 року Україна експортувала товарів на суму 41,6 млрд доларів, що на 5,4 млрд доларів більше, ніж за попередній рік, і означає зростання на 15%. У лідери за обсягами експорту вийшла залізна руда – 33,6 млн т.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заступника міністра економіки – торгового представника України Тараса Качку.
Завдяки відкриттю навігації в портах у лідери за обсягами експорту вибилася залізна руда – 33,6 млн т, зростання на 89% порівняно з 2023 роком. Виручка – 2,8 млрд доларів, це на 58% більше, ніж у 2023 році. Друга за обсягом – кукурудза (29 млн т), на 12,3% більше в обсягах. Але при цьому виручка від цього експорту зросла лише на 2,3% – до 5,07 млрд доларів. Це приклад того, що номінальне збільшення обсягів експорту не завжди означає більший заробіток”, – уточнив заступник міністра.
Зростання виручки від експорту основних металургійних товарів сягнуло 52% для напівфабрикатів (927 млн доларів), 38,9% – для гарячекатаного прокату (809 млн доларів), 125% – для труб (590 млн доларів), 6,1% – для чавуну (500 млн доларів) та 19,3% – для прутків (156 млн доларів).
„Географічно наш експорт стає все більше ЄС-центричним, що логічно. Експорт до ЄС зріс на 5,9% і становив 24,7 млрд доларів. Серед держав-членів топ-5 за експортом – Польща (4,7 млрд доларів), Іспанія (2,8 млрд доларів), Німеччина (2,8 млрд доларів), Нідерланди (1,98 млрд доларів), Італія (1,93 млрд доларів). При цьому зростання експорту до Німеччини становило 40,5%, а от експорт до Польщі скоротився на 1,1%”, – наголосив Качка.
[type] => post
[excerpt] => Упродовж 2024 року Україна експортувала товарів на суму 41,6 млрд доларів, що на 5,4 млрд доларів більше, ніж за попередній рік, і означає зростання на 15%. У лідери за обсягами експорту вийшла залізна руда - 33,6 млн т.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1736195700
[modified] => 1736193185
)
[title] => За минулий рік Україна експортувала 131 млн тонн продукції: у лідерах - залізна руда
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=56190&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 56185
[uk] => 56190
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 56186
[image] => Array
(
[id] => 56186
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/made-in-ukraine-export-ukrajna.jpg
[original_lng] => 47462
[original_w] => 625
[original_h] => 411
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/made-in-ukraine-export-ukrajna-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/made-in-ukraine-export-ukrajna-300x197.jpg
[width] => 300
[height] => 197
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/made-in-ukraine-export-ukrajna.jpg
[width] => 625
[height] => 411
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/made-in-ukraine-export-ukrajna.jpg
[width] => 625
[height] => 411
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/made-in-ukraine-export-ukrajna.jpg
[width] => 625
[height] => 411
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/made-in-ukraine-export-ukrajna.jpg
[width] => 625
[height] => 411
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/made-in-ukraine-export-ukrajna.jpg
[width] => 625
[height] => 411
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 529
[_thumbnail_id] => 56186
[_edit_lock] => 1736186001:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 240
[1] => 26098
)
[tags_name] => Array
(
[0] => експорт
[1] => залізна руда
)
)
[8] => Array
(
[id] => 55929
[content] =>
Заява прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо про припинення постачань електроенергії Україні, якщо транзит газу не буде продовжено після 1 січня 2025 року, не несе загрози енергозабезпеченню України.
Про це повідомляє директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко та джерела в галузі.
„На мій погляд, серйозних загроз обіцянка Фіцо перервати електропостачання в Україну реально не несе. Ті обсяги, які Україна сьогодні обирає з Європейського союзу, ми легко зможемо компенсувати через інше підключення і максимум, що може статися, це Словаччина втратить гроші додатково до тих, які вона вже точно втратить від припинення транзиту газу”, – сказав експерт.
Джерела видання в галузі підтвердили, що негативних наслідків через припинення постачання е/е зі Словаччини для України не буде.
„Зараз Україна може отримувати до 2,1 ГВт електроенергії з ЄС через чотири країни: Польщу, Угорщину, Словаччину та Румунію. Якщо одна з цих країн відмовиться від поставок, то необхідні обсяги в допустимих межах зможуть надати три інші країни”, – сказав співрозмовник.
Західні посадовці нібито мають інформацію про наміри Китаю з нового року розширити експортні обмеження на компоненти, що використовуються для виробництва різних безпілотників, що може ускладнити їхню доступність у тому числі для України.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це пише Bloomberg на основі спілкування з низкою анонімних співрозмовників.
Нещодавно Китай почав скорочувати продажі до США і Європи основних компонентів, які використовуються у БПЛА, а з 2025 року обмеження планують посилити, розповідають джерела.
Нововведення нібито можуть бути у формі ліцензійного дозволу на підставі запланованого використання компонентів, а китайські компанії повинні будуть повідомляти Пекін про плани постачання.
Причиною для планів стало загострення торгового конфлікту із США останнім часом – Вашингтон обмежив продаж до Китаю мікросхем з високою пропускною здатністю та напівпровідників, а Пекін у відповідь заборонив продаж до США низки товарів, що можуть використовуватися у військових цілях. Це одразу призвело до зростання цін на деякі компоненти.
Співрозмовники Bloomberg кажуть, що обмеження вже відчутні для компаній у США і ЄС, державні відомства відстежують цю ситуацію і Держдеп та Міністерство торгівлі планують співпрацювати з компаніями, допомагаючи їм знайти альтернативні джерела постачання.
Виробники БПЛА у Європі вже деякий час змінюють постачальників так, щоб менше залежати від Китаю, проте загалом КНР досі залишається найбільшим виробником дешевих компонентів, і, за деякими оцінками, контролює до 80% ринку.
