Угорський напрямок забезпечив 64% усіх постачань електроенергії за кордон у травні.
Україна у травні наростила експорт електроенергії у 2,8 раза порівняно з квітнем – до 94 тис. МВт-год. Водночас країна залишається нетто-імпортером електроенергії. Про це свідчать дані ExPro Electricity.
Найбільше зростання зафіксували за румунським напрямом – більш ніж у п’ять разів, до 16,2 тис. МВт-год.
Угорський напрямок забезпечив 64% усіх постачань електроенергії за кордон у травні.
Загалом із початку року Україна експортувала 157,5 тис. МВт-год електроенергії. Порівняно з травнем 2025 року обсяги експорту майже не змінилися.
Водночас імпорт електроенергії у травні скоротився на 29% порівняно з квітнем – до 398 тис. МВт-год. Постачання зменшилися за всіма напрямками, окрім Словаччини.
Найбільша частка імпорту також припала на Угорщину – 52% від загального обсягу.
Попри зростання експорту, Україна залишалася нетто-імпортером: обсяги імпорту більш ніж у чотири рази перевищили експорт.
Польща оштрафувала місцеву компанію на 20 млн злотих ($5,5 млн), оскільки та порушила санкції ЄС, продаючи розкішні автомобілі до росії.
Про це повідомили в уряді Польщі.
Компанія, якою керують громадяни Білорусі на південному сході Польщі, у 2022–2023 роках закуповувала автомобілі преміумкласу в Західній Європі, а потім експортувала їх до росії через Польщу, Литву та Білорусь.
Всього було виявлено 100 автомобілів таких виробників, як BMW, Audi, Mercedes, Lamborghini, Porsche та Bentley, на суму понад 49 млн злотих, які були частиною незаконної торгівлі. Податкова служба KAS назвала її одним із “найбільших випадків такого роду” у Польщі.
“Зібрані докази вказують на те, що керівництво компанії діяло свідомо та навмисно брало участь в обході санкцій”, – йдеться у повідомленні.
Варшава вже кілька місяців переслідує компанії, які порушують санкції ЄС проти росії, оскільки різні галузі промисловості повідомляли владі про недобросовісну конкуренцію через ухилення від санкцій, зокрема щодо продажу добрив, деревини, предметів розкоші та тракторів.
Заборона на продаж до росії предметів розкоші вартістю понад 300 євро та автомобілів вартістю понад 50 тисяч євро була частиною санкцій, які блок ввів проти росії після її повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
За даними міністерства економіки Німеччини, Берлін тимчасово значно спростив умови експорту певних видів військово-морського та протиповітряного обладнання до країн Перської затоки та України, повідомляє Reuters.
«Через безрозбірливі атаки Ірану проти країн Перської затоки в регіоні різко зріс попит на військове обладнання, особливо засоби протиповітряної оборони», – заявила міністерка Катерина Райхе. Оскільки існують побоювання, що Іран повністю замінує Ормузьку протоку, через яку проходить 20% світового експорту нафти, Берлін спростив процедуру постачання обладнання, необхідного для знешкодження морських мін.
Міністерка додала, що за допомогою нової тимчасової ліцензії переглядаються вимоги щодо експорту зброї з Німеччини. Експортна ліцензія, яка діятиме протягом шести місяців, поширюється, крім України, на Саудівську Аравію, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Бахрейн та Оман.
Суть змін полягає в тому, що експортерам у таких випадках не потрібно попередньо отримувати індивідуальну ліцензію від німецького відомства з контролю за експортом (BAFA). Звичайно, певні вимоги залишаються: компанії повинні реєструватися та щомісяця складати звіти про обсяги експорту.
Китай обмежив експорт рідкісноземельних магнітів та інших критично важливих матеріалів для десятків провідних японських компаній у межах загострення конфлікту з Токіо, повідомляє FT.
У вівторок, 24 лютого, Міністерство торгівлі Китаю заявило, що заморозить постачання матеріалів “подвійного призначення”, які використовуються як у цивільній, так і у військовій промисловості, 20 японським компаніям. Ще 20 компаній будуть додані до “списку для спостереження”.
Заходи, які стосуються дочірніх компаній Mitsubishi Heavy Industries та автовиробників Subaru і Hino Motors, мають на меті “стримати ремілітаризацію Японії та її ядерні амбіції”, заявив представник китайського Міністерства торгівлі. Нові заходи набувають чинності “негайно”.
Обмеження поглиблюють конфлікт Китаю з Японією і демонструють, як Пекін використовує своє домінування в ланцюгах поставок критично важливих матеріалів для дипломатичного тиску. Світова автомобільна промисловість значною мірою залежить від Китаю в поставках рідкісноземельних магнітів.
Суперечка виникла торік у листопаді після того, як прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі заявила, що гіпотетичне вторгнення Китаю на Тайвань може становити “екзистенційну загрозу” для її країни, натякнувши, що Токіо може відповісти збройною силою. Пекін вважає Тайвань своєю територією та не виключає можливість застосування сили для отримання контролю над островом.
На Мюнхенській конференції з безпеки цього місяця міністр закордонних справ Китаю Ван Ї звинуватив Токіо в амбіціях окупувати Тайвань, який колись був японською колонією.
“Помилкові заяви японських лідерів щодо Тайваню викривають незгасну амбіцію Японії щодо вторгнення і колонізації Тайваню та привид відродження мілітаризму”, — сказав Ван.
Минулого місяця Китай оголосив про намір заборонити експорт товарів подвійного використання, призначених для японських збройних сил. До цих товарів належать такі важливі мінерали, як галій, германій, сурма і графіт, сучасне виробниче обладнання та верстати, рідкоземи й магніти, а також матеріали, пов’язані з виробництвом акумуляторів.
До 20 японських компаній, для яких у вівторок Китай заборонив постачання товарів подвійного призначення, входять підприємства, пов’язані з оборонною сферою, такі як MHI, Kawasaki Heavy, IHI та NEC.
Міністерство торгівлі Китаю також окреслило процес, який уповільнить поставки рідкоземів групам у “списку спостереження”, до якого потрапили Subaru і виробник вантажівок Hino, а також TDK, великий постачальник батарей для смартфонів та інших електронних компонентів. Ці компанії повинні зобов’язатися, “що товари подвійного призначення не будуть використовуватися для будь-яких цілей, які сприяють посиленню військового потенціалу Японії”.
Subaru і Hino постачають оборонне обладнання, таке як авіаційні системи, вертольоти та військові вантажівки, але заходи Китаю можуть завдати удару по цивільному бізнесу компаній.
IHI заявила, що “перевіряє факти та буде уважно стежити за ситуацією”. Кілька японських автовиробників вже висловили занепокоєння обмеженням поставок рідкоземів.
Дипломати в Токіо кажуть, що позиція Пекіна, схоже, стала жорсткішою після переконливої перемоги Такаїчі на виборах цього місяця. Такаїчі проводила передвиборчу кампанію, обіцяючи зміцнити національну безпеку, й заявила, що буде продовжувати реалізацію планів щодо поправок до пацифістської конституції Японії.
З 18 лютого 2026 року Угорщина переходить на застосування Фази 6 NCTS та Системи контролю імпорту ICS2. Це означає, що тепер додатково до українських декларацій Т1 для в’їзду на територію Європейського Союзу через Угорщину обов’язково потрібно подавати Загальну декларацію прибуття (ENS) через систему ICS2.
Водночас в Угорщині діятиме перехідний період до 15 березня 2026 року, протягом якого ENS ще прийматимуться через стару систему ICS. Після цієї дати всі ENS будуть прийматися тільки через ICS2.
Рекомендуємо врахувати дану інформацію при плануванні маршрутів через територію Угорщини.
Про це повідомляє Державна митна служба України.
[type] => post [excerpt] => З 18 лютого 2026 року Угорщина переходить на застосування Фази 6 NCTS та Системи контролю імпорту ICS2. Це означає, що тепер додатково до українських декларацій Т1 для в’їзду на територію Європейського Союзу через Угорщину обов’язково потрібно под... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1771345740 [modified] => 1771343697 ) [title] => До уваги експортерів: з 18 лютого 2026 року Угорщина переходить на NCTS [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68342&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 68342 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 68341 [image] => Array ( [id] => 68341 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403.jpeg [original_lng] => 338013 [original_w] => 1794 [original_h] => 1800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403-300x300.jpeg [width] => 300 [height] => 300 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403-768x771.jpeg [width] => 768 [height] => 771 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403-1021x1024.jpeg [width] => 1021 [height] => 1024 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403-1531x1536.jpeg [width] => 1531 [height] => 1536 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403.jpeg [width] => 1794 [height] => 1800 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403.jpeg [width] => 1794 [height] => 1800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_thumbnail_id] => 68341 [_parental_post_id] => 31844 [_edit_lock] => 1771419442:2 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 304 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 750163892000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 240 [1] => 61 ) [tags_name] => Array ( [0] => експорт [1] => Угорщина ) ) [5] => Array ( [id] => 66884 [content] =>
Росія відтерміновує поставки зброї, оскільки наразі в пріоритеті – забезпечення власних військ, заявив перший віцепрем’єр-міністр Російської Федерації. Сповільнення експорту російської зброї дає певне уявлення про реальні події на українському фронті.
Як повідомляють РосЗМІ, перший віцепрем’єр-міністр Денис Мантуров заявив, що поставки озброєння та військової техніки за експортними контрактами будуть вимушено відкладені, оскільки пріоритетом є забезпечення власного війська.
Перший віцепрем’єр-міністр не сказав конкретно, але, звісно, йдеться про російські війська, розгорнуті в Україні.
Мантуров пояснив рішення тим, що запитів на російську зброю дуже багато, але РФ надає пріоритет завданням Міністерства оборони, тому вони змушені відкласти плани поставок дружнім країнам.
Яких саме країн стосується це питання – не уточнюється. Але є низка держав, які не застосовують санкції проти російської економіки, які, можливо, замовили військову техніку в Москви для власних потреб. Серед них Індія, Китай, Венесуела, Туреччина, кілька країн Африки та Близького Сходу, а також СНД. Водночас Мантуров у своєму телевізійному інтерв’ю також пообіцяв, що цей період триватиме недовго, і що в майбутньому вони обов’язково активізують військово-технічну співпрацю.
Цікаво, що портфель замовлень російського державного експортера зброї «Рособоронекспорт» перевищив 60 мільярдів доларів, що є найбільшим значенням в історії компанії, якщо вірити публічним даним.
Серед іноземних проєктів відомо про завершення першого етапу будівництва заводу з виробництва боєприпасів калібру 7,62 мм у Венесуелі. Очікується, що підприємство вироблятиме 70 мільйонів набоїв на рік, незважаючи на санкції проти обох країн.
Росіяни також демонстрували широкий спектр обладнання на різних виставках озброєння, включаючи танки, транспортні гелікоптери, системи протиповітряної оборони, керовані ракети, стрілецьку зброю та безпілотники.
Перший віце-прем’єр також торкнувся теми повоєнного періоду: «Ми будемо виробляти цивільну продукцію на тих самих виробничих потужностях».
Водночас, за оцінками деяких аналітиків, після завершення війни в Україні щорічний експорт озброєння РФ досягне 15–17 мільярдів доларів, оскільки виробництво не буде сповільнено, а перенаправлено на закордонні ринки.
Україна готує відкриття у столиці Німеччини одного з перших офісів, який займатиметься експортом зброї та спільними виробничими проєктами.
Про це президент України Володимир Зеленський заявив на закритті Німецько-українського економічного форуму у Берліні.
Лідер країни наголосив на важливості того, що Україна під час війни не тільки звертається по допомогу і підтримку, але й пропонує спільні проєкти та виробництво. Він підкреслив, що передусім йдеться про оборонне виробництво.
“Ми робимо максимум, щоб наші оборонні технології йшли на випередження та давали нашим воїнам результати на полі бою, практичні результати. І саме в Берліні ми готуємо один з перших офісів, який буде займатися експортом зброї, спільними виробничими проєктами з Німеччиною”, – заявив Зеленський.
Він зауважив, що Німеччина є одним з найбільших торгівельних партнерів України в Європі, і висловив впевненість, що так залишатиметься й надалі.
“І це одне з ключових завдань уряду: більше контрактів з Німеччиною. Це об’єднує не тільки нашу і німецьку економіки, але і створює основу для ще більшої взаємодії всередині Європейського Союзу”, – зазначив президент України.
Китай закріплює свій статус ключового економічного партнера Монголії, що посилює залежність Улан-Батора від південного сусіда і водночас зменшує роль росії в регіональній торгівлі.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗР).
Китай різко нарощує закупівлі монгольського вугілля та активно фінансує нові логістичні маршрути. Монголія планує збільшити експорт вугілля до Китаю майже на 20% цього року, довівши продажі до 100 млн тонн. Цей ресурсний сектор уже формує близько 12% ВВП Монголії.
Домінування Пекіна у зовнішній торгівлі посилюється стрімко: наразі понад 90% монгольського експорту надходить на китайський ринок, тоді як у 2022 році цей показник становив 64%. Для порівняння: друга за значенням Швейцарія отримує лише 5,6% монгольських поставок.
росія, яка донедавна була одним із ключових партнерів, фактично втратила свою роль. Її частка в експорті Улан-Батора скоротилася до мізерних 0,5%, що відображає зміну геоекономічного балансу в Центральній Азії.
Для підтримки зростання обсягів обидві країни просувають інфраструктурні проєкти, включаючи погодження будівництва нової залізничної гілки між Гашуун-Сухаїтом і Ганчі-Моду. Ці проєкти можуть підштовхнути експорт монгольського вугілля до 165 млн тонн на рік, що є критично важливим для Китаю як найбільшого виробника сталі у світі.
Зростання торговельної залежності Монголії від Китаю свідчить про глибоку трансформацію економічних пріоритетів і поступове витіснення російського впливу на тлі активної експансії Пекіна.
Польща у 2025 році досягла рекордного обсягу експорту картоплі, відправивши понад 107 тисяч тонн продукції на зовнішні ринки.
Про це повідомляє FreshPlaza.
Майже половину цієї виручки забезпечила Україна, яка стала головним покупцем.
У період із січня по серпень Польща експортувала 107,54 тис. тонн картоплі.
Найбільші покупці:
Україна – 57,11 тис. т;
Румунія – 11,9 тис. т;
Молдова – 9,92 тис. т;
Білорусь – 6,52 тис. т;
Німеччина – 5,63 тис. т;
Італія – 5,01 тис. т;
Словаччина – 2,78 тис. т;
Латвія – 2,4 тис. т;
Іспанія – 1,25 тис. т;
Велика Британія – 820 т.
Експортна виручка за цей період склала 151,99 млн злотих (30,4 млн євро), що значно перевищує минулорічні показники (110,04 млн злотих або 22,0 млн євро). Майже половину доходів забезпечив український ринок – 73,94 млн злотих (14,8 млн євро).
Водночас імпорт картоплі до Польщі перевищує експорт: за вісім місяців завезено 171,69 тис. тонн на суму близько 55,2 млн євро, основним постачальником була Німеччина.
Потужності вітчизняних електростанцій тепер працюють винятково для покриття внутрішнього споживання, наголосили в Міненерго.
Електроенергія, вироблена українськими АЕС, ГЕС, ТЕС та ТЕЦ, використовується виключно для забезпечення потреб внутрішнього споживання. Експорт електроенергії за межі України сьогодні не здійснюється, повідомляє Міністерство енергетики.
Внаслідок масованих ракетно-дронових атак ворога в Україні пошкоджені всі великі теплові та гідроелектростанції. Тому їхні можливості виробляти електроенергію значно знизились.
„Тому всі доступні потужності вітчизняних електростанцій тепер працюють винятково для покриття внутрішнього споживання – відповідно, експорт електроенергії за межі України не здійснюється”, – мовиться в повідомленні.
Відомство нагадало, що українська енергосистема є частиною європейської енергомережі. Коли ж енергосистеми з’єднані між собою, як наприклад українська, молдовська, румунська, угорська, словацька і польська, то між ними існують технічні перетоки, додали в міністерстві.
„Дехто, помилково чи цілеспрямовано, плутає ці технічні перетоки з комерційним експортом, не розуміючи, як працює об’єднана енергосистема. Це природне явище, обумовлене законами фізики.
Як правило, ці перетоки незначні. Але завжди погодинний баланс близький до нуля: скільки йде за кордон – стільки одразу ж повертається в Україну”, – пояснили в Міненерго.
