Імпорт електроенергії із сусідніх держав ЄС дає можливість частково покрити дефіцит потужності в енергосистемі, зазначили в Міненерго.
У середу Україна здійснює імпорт електроенергії із Європи у кожній годині доби. Про це сказав заступник міністра енергетики Микола Колісник на брифінгу 10 грудня.
„Для часткового покриття дефіциту потужності в енергосистемі, спричиненого російськими обстрілами, у поточній добі здійснюється імпорт електроенергії із сусідніх держав ЄС. Постачання здійснюється у кожній годині доби”, – заявив він.
Колісник нагадав бізнесу про можливість направленого імпорту електрики в обсязі понад 60%, що має вберегти підприємства від відключень.
Також він зазначив, що Україна продовжує отримувати від партнерів гуманітарні вантажі із обладнанням для відновлення енергооб’єктів.
У Молдові виникла аварійна ситуація після нічних ударів росії по енергоінфраструктурі України. Країна звернулася до Румунії з проханням терміново допомогти їй з електроенергією.
Про це йдеться у повідомленні оператора молдавської енергомережі Moldelectrica.
У суботу, 6 грудня, через атаки на енергетичну систему України в Молдові було відключено важливий енергетичний блок. Оператор зазначив, що лінії міжсистемного з’єднання завантажені майже до межі. У зв’язку з перевищенням запланованого потоку Moldelectrica запросила аварійну допомогу з Румунії на наступні кілька годин як превентивний захід.
У дописі йдеться, що цей крок забезпечить безпечну роботу електроенергетичної системи та запобіжить можливим перевантаженням. Водночас громадян країни закликали раціонально споживати електроенергію, щоб знизити ризик перевантаження і можливих відключень.
Потужності вітчизняних електростанцій тепер працюють винятково для покриття внутрішнього споживання, наголосили в Міненерго.
Електроенергія, вироблена українськими АЕС, ГЕС, ТЕС та ТЕЦ, використовується виключно для забезпечення потреб внутрішнього споживання. Експорт електроенергії за межі України сьогодні не здійснюється, повідомляє Міністерство енергетики.
Внаслідок масованих ракетно-дронових атак ворога в Україні пошкоджені всі великі теплові та гідроелектростанції. Тому їхні можливості виробляти електроенергію значно знизились.
„Тому всі доступні потужності вітчизняних електростанцій тепер працюють винятково для покриття внутрішнього споживання – відповідно, експорт електроенергії за межі України не здійснюється”, – мовиться в повідомленні.
Відомство нагадало, що українська енергосистема є частиною європейської енергомережі. Коли ж енергосистеми з’єднані між собою, як наприклад українська, молдовська, румунська, угорська, словацька і польська, то між ними існують технічні перетоки, додали в міністерстві.
„Дехто, помилково чи цілеспрямовано, плутає ці технічні перетоки з комерційним експортом, не розуміючи, як працює об’єднана енергосистема. Це природне явище, обумовлене законами фізики.
Як правило, ці перетоки незначні. Але завжди погодинний баланс близький до нуля: скільки йде за кордон – стільки одразу ж повертається в Україну”, – пояснили в Міненерго.
У грудні 2025 року максимальний обсяг постачання електроенергії з Європейського Союзу в Україну зросте з 2100 до 2300 мегаватів.
Про це голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко повідомив під час брифінгу.
Згідно зі словами очільника «Укренерго», Київ вже досяг домовленості з європейськими системними операторами щодо підвищення доступної величини імпорту до 2300 МВт.
Зазначається, що це дасть можливість отримувати Україні необхідну підтримку з боку європейських союзників у будь-який момент.
«Ми продовжуємо працювати з нашими європейськими партнерами з приводу збільшення імпорту електроенергії. На поточний момент 2100 мегаватів – ми не можемо використати через внутрішні обмеження в енергосистемі», – заявив Зайченко.
Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) виступила проти чергового підвищення тарифів на передачу електроенергії, яке планує „Укренерго”.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву НАДПУ.
Зокрема, в асоціації наголосили, що зростання витрат, які заклала у розрахунок тарифу „Укренерго”, є економічно необґрунтованим і створює додатковий тиск на бізнес, який працює в умовах війни.
У НАДПУ підкреслили, що включення до тарифів витрат на погашення боргів попередніх років є неприпустимим у нинішній економічній ситуації.
„Кошти на погашення заборгованості це невиправдано в умовах війни. Варто розглянути тимчасову реструктуризацію боргових зобов’язань, але не перекладати їх на споживачів і бізнес”, – заявили в асоціації.
За оцінкою НАДПУ, добувна промисловість переживає один із найтяжчих періодів в історії України: експорт скоротився, підприємства завантажені менш ніж наполовину, галузь втратила лідерство серед платників податків і не отримує жодної державної підтримки.
При цьому, за даними асоціації, у деяких видобувних підприємств понад 30% усіх витрат припадає лише на електроенергію, при тому що зросли також тарифи на перевезення та податки.
„Ми наполягаємо, щоб тарифи були втримані хоча б на нинішньому рівні”, – підкреслили у НАДПУ, додавши, що підвищення тарифу може поставити під загрозу роботу багатьох підприємств галузі.
Як відомо, НКРЕКП на своєму засіданні схвалила проєкт підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії для бізнесу.
Згідно з документом Регулятора, тариф на передачу електроенергії може зрости до 786,74 грн/МВт·год (+14,6%), для зеленої металургії – 428,63 грн/МВт·год (+19,2%), а тариф на диспетчерське управління – до 110,15 грн/МВт·год.
Прийняте на засіданні енергорегулятора рішення підлягає подальшому обговоренню для остаточного прийняття.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг планує підвищити тариф Укренерго на послуги із передачі з 1 січня 2026 року на 14,6% – до 786,74 грн/МВт-год. Таке рішення прийняли на засіданні регулятора у вівторок, 4 листопада, передає Укрінформ.
При цьому тарифна складова на виконання спецобов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел становитиме 358,11 грн/МВт-год.
Крім того, НКРЕКП планує збільшити тариф на диспетчерське управління на 11,3% – до 110,15 грн/МВт-год.
Після остаточного затвердження нові тарифи почнуть діяти із 1 січня 2026 року.
Як відомо, з 1 січня 2025 року тариф на передачу становить 686,23 грн/МВт-год, тариф на диспетчеризацію – 98,97 грн/МВт-год.
Нову партію генераторів буде відправлено найближчими днями, аби забезпечити українців електрикою та теплом у період очікуваних холодів.
Іспанія передасть Україні ще 70 генераторів, щоб допомогти країні пройти зимовий сезон на тлі російських атак по енергетичній інфраструктурі. Поставки координує Іспанське агентство міжнародного співробітництва у сфері розвитку (AECID). Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 20 жовтня.
„Напередодні нової зими необхідно забезпечити стабільність і працездатність електроенергетичної системи. Іспанське агентство з питань співробітництва запланувало 70 нових генераторів, які найближчими днями будуть відправлені до України, щоб забезпечити електроенергією та опаленням у цю зиму, яка прогнозується бути суворою”, – зазначив міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес під час спілкування із медіа перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі.
Альбарес додав, що проведе у понеділок зустріч з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, котрому особисто передасть інформацію щодо підтримки українців.
Основними рушіями змін стали Китай і Індія, які очолили рейтинг найбільших ринків відновлюваної енергії.
За перші шість місяців 2025 року обсяги енергії, виробленої за допомогою вітру та сонця, перевищили показники, отримані через спалювання вугілля, зазначають екоаналітики. Про це у вівторок, 7 жовтня, пише The Guardian.
Згідно з публікацією, науковці вважають це значущим досягненням. У порівнянні з минулим роком світ отримав на третину більше сонячної енергії, одночасно збільшивши виробництво вітрової генерації на 7%. Все це супроводжувалося скороченням використання викопного палива.
Основними рушіями змін стали Китай і Індія, які очолили рейтинг найбільших ринків відновлюваної енергії. Європа та США поки що поступаються, продовжуючи залежати від значних обсягів енергії, отриманої зі спалювання вугілля і газу.
Фахівці прогнозують, що до кінця десятиріччя виробництво відновлюваної енергії подвоїться, причому 80% з цих обсягів має забезпечити сонячна генерація.
Вартість електроенергії для української промисловості повинна бути не вище, ніж за кордоном. Це питання потребує детального вивчення та обговорення.
Про це прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила за результатами зустрічі з бізнесом у Дніпрі у четвер.
„Це питання потребує дискусії як всередині уряду, так і в експертному і бізнес-середовищі. Якщо ціна електрики для українського підприємства буде вищою, ніж аналогічна ціна для підприємства за кордоном, ми втрачатимемо конкурентоздатність”, – заявила Свириденко.
Прем’єрка зазначила, що проблеми гірничо-металургійного комплексу (ГМК) заслуговують на більшу увагу як місцевої влади, так і окремих міністерств.
„Адже такі підприємства не лише роблять внесок в економіку, але й фактично забезпечують життя цілих міст, особливо поблизу лінії фронту. Це і проблематика внутрішніх тарифів, і доступ на зовнішні ринки, і виклики євроінтеграції. Такого секторального підходу не вистачає і в інших важливих галузях”, – зазначила очільниця уряду.
Представники ГМК неодноразово вказували на вкрай негативний вплив підвищення цін на електроенергію та зростання тарифів на залізничні перевезення. Зокрема, Генеральний директор ПАТ „ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) Мауро Лонгобардо, який брав участь у зустрічі зі Свириденко розповів про критичну ситуацію на підприємстві, що склалася, через високі тарифи на електроенергію. Тільки за п’ять місяців цього року чистий збиток компанії сягнув близько 3,8 млрд грн.
Нагадаємо, що протягом першого півріччя ціни на електроенергію в Україні були найвищими у Європі, а в липні вони виросли ще: з урахуванням вартості за транспортування та розподіл ціна за мегават становила $150.
Мінфін оприлюднив прогноз щодо тарифів на послуги з передачі електроенергії, згідно з яким у базовому сценарії розвитку економіки вони збільшаться на 4-7% щорічно протягом 2026-2027 років, після чого зменшаться на 8% у 2028 році. Цей прогноз базується на прибутковій діяльності НЕК «Укренерго» і враховує дані від 12 державних компаній у щорічній інформації про фіскальні ризики, підготовленій для прийняття державного бюджету на 2026 рік.
У документі розглянуто базовий, альтернативний та негативний сценарії для кожної компанії, засновані на макроекономічних прогнозах. Базовий сценарій передбачає, що з 2026 року морські порти України працюватимуть на повну потужність без впливу російської агресії. Кожне державне підприємство надало власні дані за специфічними параметрами для кожного сценарію.
Автори звіту зазначають, що за всіма сценаріями НЕК «Укренерго» працюватиме з прибутком у 2026-2028 роках, перевищуючи попередні періоди, головним чином завдяки підвищеним тарифам. У 2025 році очікується збиткова діяльність системного оператора.
За базовим сценарієм, обсяги передачі електроенергії зростатимуть на 2-3% щорічно у 2025-2028 роках, витрати на публічні спеціальні обов’язки (ПСО) зменшуватимуться на 2-6% на рік з одночасним скороченням кредиторської заборгованості, а загальні капітальні інвестиції за чотири роки складуть 79,3 млрд грн.
Внески «Укренерго» до державного бюджету у вигляді податків і дивідендів очікуються з 2026 по 2028 рік за всіма сценаріями, тоді як у 2025 році їх не планують. Чисті надходження до бюджету коливатимуться від 4 млрд грн до 8 млрд грн щорічно, перевищуючи показники попередніх років.
Згідно з даними Мінфіну, у 2024 році чистий збиток «Укренерго» склав 38 млрд грн, порівняно з прибутком у 0,2 млрд грн у 2023 році. Значний збиток був спричинений відновленням на балансі вартості «зелених» облігацій сталого розвитку через припинення їх обслуговування з 9 листопада 2024 року, що призвело до списання дисконту на витрати.
За підсумками 2024 року НЕК зафіксувала суттєве зростання доходів до 101,1 млрд грн проти 83 млрд грн у 2023 році, попри складні економічні умови та перебої в роботі. Це зростання зумовлене вищими тарифами на передачу електроенергії, хоча обсяги передачі збільшувалися помірно.
