Пільги на імпорт електромобілів в Україну продовжили ще на рік. Вони будуть діяти до 1 січня 2027 року.
У ході розгляду поправок до державного бюджету на 2026 рік народні депутати підтримали пропозицію щодо продовження пільги на електромобілі ще на один рік. Вони будуть діяти до 1 січня 2027 року. Про це стало відомо з трансляції пленарного засідання парламенту у середу, 22 жовтня.
„За” проголосували 248 народних депутатів із 226 необхідних.
Таким чином, чинні податкові пільги – звільнення від сплати мита (10% від вартості авто), податку на додану вартість (20%) і збору до Пенсійного фонду при першій реєстрації – продовжать дію з 1 січня 2026 року.
Єдиною додатковою витратою залишається акциз, що дорівнює 1 євро за кіловат-годину ємності батареї, який зазвичай не перевищує 100 євро.
Як відомо, податкові пільги для ввезення електромобілів діють із 2018 року. Спочатку вони були запроваджені на один рік, потім вони неодноразово продовжувалися.
Український ринок електромобілів продемонстрував рекордні показники: у вересні 2025 року зареєстровано 12,1 тис. легкових електромобілів, що на 5,9% більше, ніж у серпні, і на 89,2% перевищує результати вересня 2024 року.
За даними Інституту досліджень авторинку, це вже новий історичний максимум для сегмента BEV (Battery Electric Vehicles). З початку року кількість зареєстрованих електромобілів сягнула 55,4 тис., тоді як за весь 2024 рік — 52,1 тис.
Фахівці виділяють три основні чинники, які стимулюють попит:
зростання цін на пальне;
покращення характеристик електромобілів та зниження їхньої вартості;
наближення розмитнення з ПДВ, яке набуде чинності з 1 січня 2026 року.
Саме останній чинник, на думку експертів, зараз найбільше впливає на поведінку покупців — очікується, що після запровадження ПДВ вартість електроавто зросте майже на третину.
Структура сегмента за підсумками минулого місяця наступна:
Темпи зростання значно різняться між регіонами: Китай і Європа демонструють стрімке зростання, тоді як Північна Америка значно відстала.
Глобальний ринок електромобілів продовжує зростати: за перше півріччя 2025 року в світі було продано 9,1 мільйона електромобілів, що на 28% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Electrek, ссилаючись на дані аналітичної компанії Rho Motion.
Китайський ринок, як і раніше, лідирує: у країні за пів року продано 5,5 млн електромобілів, що на 32% більше, ніж торік. Приблизно половина всіх нових авто в Китаї зараз – електричні. Аналітики очікують нову хвилю зростання ближче до кінця року завдяки черговим вливанням коштів.
У Європі в першому півріччі 2025 року було продано 2 млн електромобілів – на 26% більше, ніж минулого року. Попит також підживлюють активні продажі гібридів -зростання становить 27%. Китайські автовиробники роблять ставку на гібриди як спосіб обійти нові мита ЄС на імпортні електромобілі.
Фото: Rho Motion
Найбільше зростання в Європі зафіксоване в Іспанії – 85%, де діє розширена державна програма стимулювання MOVES III. У Великій Британії продажі зросли на 32%, у Німеччині – на 40%, а от у Франції навпаки, відбулося падіння на 13% після скорочення субсидій.
Північна Америка демонструє найгірші результати – всього було продано 0,9 млн електромобілів. Зростання становить лише 3%. Окремо по країнам Мексика додала 20%, США – 6%, а от у Канаді продажі впали на 23%.
У решті світу світу було продано 0,7 млн електричних авто, що на 40% більше, ніж торік.
Автомобіль Qin L EV має низьку ціну, щоб бути орієнтованим на молодих людей, заявляє виробник.
Седан Qin L EV поступив у продаж в Китаї з початковою ціною в $16 тисяч, повідомляє CNeVPost.
Автомобіль в довжину сягає 4720 мм, ширину – 1880 мм, висоту – 1495 мм при колісній базі 2820 мм. Машина має 18-дюймові колеса, спереду під капотом є багажник об’ємом 65 літрів.
Електромобіль побудований на платформі e-Platform 3.0 Evo та доступний в трьох конфігураціях – задньопривідна версія, повнопривідна версія з підвищеною продуктивністю та „дальнобійна” повнопривідна версія.
Задньопривідна версія отримала двигун потужністю 110 кВт і крутним моментом 220 Нм з акумулятором 46,08 кВт-год, який забезпечує запас ходу 470 км за циклом CLTC. Повнопривідні мають двигун потужністю 160 кВт і крутним моментом 330 Нм з акумулятором 56,64кВт-год, запас ходу становить 545 км відповідно.
Модель може розганятися від 0 до 50 км/год за 4,1 секунди або 3,1 секунди.
BYD Qin L EV поставляється в стандартній комплектації з системою розумного водіння God’s Eye C. Рішення для інтелектуального водіння – DiPilot 100, а апаратне забезпечення включає 12 камер, 5 радарів міліметрового діапазону та 12 ультразвукових радарів.
Заявлена підтримка швидкої зарядки з можливістю поповнити заряд з 30 до 80 відсотків за 24 хвилини.
Задньопривідний Qin L EV коштує 119800 юаней ($16530), повнопривідні коштують 129800 юаней ($18 тисяч) та 139800 юаней ($19 тисяч).
Загалом за весь 2023 рік українці придбали 37,6 тис авто, з нульовим рівнем викидів або у 2,8 раза більше, порівняно з 2022 роком.
Український автопарк у грудні 2023 року поповнили понад 4,6 тис авто на акумуляторних джерелах живлення (BEV), що майже утричі більше, ніж роком раніше. З цієї кількості понад 4,5 тис легкових та 78 комерційних електрокарів. Про це повідомляє Асоціація українських автомобілевиробників Укравтопром.
Зазначається, що загалом за весь 2023 рік українці придбали 37,6 тис авто, з нульовим рівнем викидів або у 2,8 раза більше, порівняно з 2022 роком.
Крім загального зростання ринку електромобілів, відбулося зростання на ньому частки нових машин. Якщо у 2022 році в реєстраціях BEV частка нових авто становила 17%, то за підсумками минулого року – майже 20%.
У топ-5 нових електромобілів на ринку 2023 року увійшли Volkswagen ID.4 (2 655 од.), Dongfeng/ Honda M-NV (559 од), Volkswagen ID.6 (491 од.), Honda eNS1 (327 од.), BYD Song (189 од.).
Серед вперше зареєстрованих в Україні вживаних електромобілів – Nissan Leaf (5 190 од.), Tesla Model 3 (3 282 од.), Volkswagen e-Golf (3 273 од.), Tesla Model Y (2 171 од.), Volkswagen ID.4 (1740 од.).
У липні український автопарк поповнили 3464 автомобілі на акумуляторних джерелах живлення, що майже на 11,5 % більше за кількість вперше зареєстрованих в Україні електромобілів у червні.
У липні цього року українці придбали майже 3,5 тисячі електромобілів. Про це повідомляє асоціація Укравтопром.
Повідомляється, що в липні український автопарк поповнили 3464 автомобілі на акумуляторних джерелах живлення (BEV), що майже на 11,5 % більше за кількість вперше зареєстрованих в Україні електромобілів у червні.
А в порівнянні з липнем 2022 року цей показник зріс удвічі.
Серед 3464 зареєстрованих у липні 2023 року електромобілів 586 – нові, і 2878 – такі, що вже були у використанні.
Найпопулярнішим новим електромобілем на ринку у липні був Volkswagen ID.4 (214 одиниці), за ним – Volkswagen ID.6 (44) і FAW Toyota BZ4X (38). У топ-5 потарпили також Honda E (36) і DongFengHonda M-NV – (32).
Серед вперше зареєстрованих вживаних електромобілів лідерство утримує Nissan Leaf (535), за ним – Volkswagen e-Golf (394) і Tesla Model 3 (289).
Крім них у топ-5 – Tesla Model Y (190) і Renault Zoe (155).
„Загалом з початку року свою першу реєстрацію в Україні пройшли понад 16 тис од. автотранспорту на акумуляторних джерелах живлення, що майже утричі більше, ніж за аналогічний період минулого року”, – йдеться у повідомленні.
Як і прогнозувалося, міністри енергетики ЄС підтримали пропозицію до 2035 року поступово припинити продаж дизельних і бензинових автомобілів, які забруднюють навколишнє середовище. Однак залишили лазівку.
Початковий план Брюсселя був дещо пом’якшений: із 2035 року на європейський ринок будуть допущені лише автомобілі з нульовим рівнем викидів, але транспортні засоби на синтетичному паливі можна буде виробляти й після цієї дати. Прийшла на допомогу Німеччина, оскільки провідний європейський автовиробник уже наклав вето на початкові плани Брюсселя заборонити виробництво і продаж дизельних та бензинових автомобілів з 2035-го, тобто через 12 років.
Кінцеву дату повної заборони так і не узгодили. Під тиском Німеччини було вирішено, що бензинові та дизельні транспортні засоби можна виробляти й надалі, але вони повинні працювати на синтетичному паливі.
Розробка синтетичного бензину перебуває на ранніх стадіях. Цей процес передбачає виробництво палива з використанням вловленого вуглекислого газу, водню та електроенергії, а не його «видобуток», що зменшує запаси сировини на Землі.
Процес вважається нульовим за рівнем викидів, оскільки ґрунтується на повторному використанні вуглекислого газу, що вже був випущений у повітря.
Транспорт відповідає за майже чверть викидів у ЄС, а середній термін експлуатації нового автомобіля, за даними Брюсселя, становить 15 років. Оскільки метою Брюсселя є досягнення вуглецевої нейтральності до 2050-го, транспортні засоби, що забруднюють навколишнє середовище, повинні бути поступово виведені з експлуатації до 2035-го. Виробники також розділилися: Porsche і Mazda підтримують розвиток електронного пального, а Volkswagen, Mercedes-Benz і Ford віддають перевагу електромобілям на акумуляторах.
Зарядних пунктів стане більше
У короткостроковій перспективі Брюссель віддав перевагу автовиробникам, які зробили вибір на користь акумуляторів.
Рішення вимагає, щоб до 2031 року на ключових дорогах були встановлені зарядні пункти через кожні 60 км, а водневі заправки – через кожні 200 км. У постанові не вказано, скільки пунктів повинні мати зарядні станції, і неясно, до якої міри необхідно модернізувати електромережу, щоб забезпечити достатню кількість зарядних станцій без перебоїв у роботі. У будь-якому разі будівництво необхідно активізувати по всій Європі, оскільки Брюссель дав країнам старого континенту три роки на розбудову зарядної інфраструктури.
Про це заявив Ісмаїл Ертуг, депутат, відповідальний за переговори. Він нагадав, що відсутність зарядної інфраструктури є найбільшою перешкодою для поширення використання електромобілів.
Андреас Карлсон, міністр інфраструктури Швеції, яка головує в ЄС, у своїй заяві підкреслив: «Людям більше не доведеться турбуватися про те, що вони не зможуть зарядити свій електромобіль поблизу. Більше потужностей буде доступно як у містах, так і вздовж автомагістралей».
Скорочення викидів триватиме. Зокрема до 2040 року 90% вантажівок повинні мати нульові викиди. Крім того, до 2030-го викиди вуглецю планується скоротити до 55% від рівня 2021-го.
Трендове слово – «Євро 7»
Хоча європейські виробники активізували розробку електромобілів, щоб допомогти зменшити викиди, Брюссель запроваджує нову екологічну класифікацію з очевидними обмеженнями. З моменту запровадження стандарту Євро-1 у 1992 році Брюссель накладав дедалі жорсткіші обмеження на бензинові та дизельні двигуни, що викликало обурення в представників промисловості.
Із 2025 року дизельні легкові автомобілі, а з 2027-го й вантажівки повинні будуть відповідати екологічній класифікації Євро-7, і це ще більше обмежить викиди оксиду азоту та чадного газу від цих транспортних засобів.
Проєкт регламенту цього року мають обговорити в Брюсселі, але Європейська асоціація автовиробників (ACEA) уже висловила свою незгоду. Вони вважають, що вдосконалення є занадто дорогим і передчасним, а подальше посилення лише мінімально зменшить кількість шкідливих газів, які викидаються в атмосферу.
За їхніми попередніми підрахунками, новий стандарт зробить автомобілі дорожчими щонайменше на 2000 євро. Генеральний директор виробника вантажівок Iveco назвав цей план «просто дурним», керівник відділу зв’язків з урядом Volvo Cars Маттіас Йоханссон заявив агентству Reuters, що крайній термін – 2025 рік – «практично не залишає часу» для заміни двигунів та випробувань, а керівник Daimler Trucks наголосив на потребі в ресурсах для нових удосконалень.
