Уряд готується зрівняти акцизи на тютюнові вироби зі ставками в ЄС. Чому для стіків для нагрівання роблять “пільгу”?
У 2025 році цигарки в Україні суттєво подорожчають. Усе через законопроєкт, який має прирівняти розмір акцизного податку, що сплачується з тютюнових виробів, до мінімально дозволеного у Євросоюзі рівня.
Підвищення акцизу стало не лише зобов’язанням України в межах євроінтеграції, але й полем бою різних зацікавлених сторін, кожна з яких лобіює „правильний” спосіб підвищення акцизів. Найбільші суперечки точаться навколо податку на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН). Широкому загалу вони відомі під брендами IQOS, Glo, Ploom та інші.
З 2021 року ТВЕНи в Україні оподатковуються так само, як і звичайні цигарки. Проте з 2025 року розміри акцизів для різних видів тютюнової продукції відрізнятимуться: для ТВЕНів податок зросте менше, ніж для цигарок.
За нижчі ставки акцизу виступає Міністерство фінансів, яке й розробляло відповідний законопроєкт. Найбільшими бенефіціарами такої акцизної політики стануть міжнародні тютюнові корпорації. З іншого боку, компанії, яких підозрюють у виробництві контрафакту, лобіюють збереження однакового розміру акцизного податку як для ТВЕНів, так і для звичайних цигарок.
Європейські акцизи
Україна зобов’язалася прирівняти свій рівень оподаткування тютюнових виробів до мінімально дозволеного в ЄС ще в межах Угоди про асоціацію 2014 року.
Підвищення акцизів відбувалося поступово – відповідний 8-річний план Верховна Рада ухвалила у 2017 році. Згідно з ним, у 2025 році цей податок з тютюнових виробів в Україні мав сягнути європейського рівня у 90 євро за 1000 цигарок.
Однак, коли парламент голосував за поступове підвищення акцизу, то його розміри у Податковому кодексі прописував у гривнях виходячи з курсу євро на рівні близько 35,5 грн. Після початку великої війни гривня суттєво знецінилася, і наразі курс на 10 грн вищий ніж передбачалось.
Як наслідок, станом на початок 2024 року акциз з тютюну становив лише близько 60 євро за 1000 цигарок, а наразі, через зміцнення гривні відносно європейської валюти, – близько 57 євро. Саме тому і виникла необхідність ухвалити законопроєкт №11090 та оновити графік підвищення акцизного податку.
Для того, аби Україна знову від нього не відставала через можливу подальшу девальвацію гривні, розмір акцизу з тютюнових виробів планують одразу прописати у євро (сплата відбуватиметься у гривнях за курсом НБУ).
Відповідно до законопроєкту, акцизний податок на тютюнові вироби зростатиме поступово та сягне необхідних 90 євро за 1000 цигарок з 1 січня 2028 року. Це означає, що через чотири роки з кожної пачки цигарок (20 шт.) споживачу доведеться сплатити щонайменше 79 грн акцизу (за поточним курсом НБУ).
За розрахунками Міністерства фінансів, підвищення акцизу принесе додаткові 28 млрд грн у наступні чотири роки, зокрема, у 2025 році – 612 млн грн, у 2026-му – 5 млрд грн, у 2027-му – 9,38 млрд грн, а у 2028-му – 13,85 млрд грн.
„Пільга” для ТВЕНів
Найбільш дискусійною нормою урядового законопроєкту про підвищення акцизів стало встановлення меншої ставки податку на ТВЕНи, аніж на звичайні цигарки. У 2025 році ставка для перших також збільшиться, хоча не так суттєво – до 70,4 євро, тоді як для других – до 78 євро.
Наразі в Україні ТВЕНи оподатковують так само, як і звичайні цигарки. Таку практику запровадили у 2020 році (зміни набрали чинності у 2021-му), коли держава почала окремо регулювати цей вид тютюнової продукції. До того ТВЕНи оподатковувалися як замінники тютюну за набагато нижчою ставкою податку.
„Ставки акцизу зрівняли у 2020 році за моєю ініціативою. Це зробили у законопроєкті №1210, якщо памʼятаєте такий. Причина – необхідність збільшити податкові надходження до бюджету. Бюджет на цьому заробив близько мільярда доларів”, – пояснив ЕП голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.
В новому урядовому законопроєкті від політики однакових акцизів вирішили відмовитися попри те, що бюджетні потреби наразі у рази більші, ніж п’ять років тому. Очікується, що до 2028 року акциз для ТВЕНів зросте до 72 євро на 1000 штук – це на 20% менше, аніж запропонована ставка цього ж податку для звичайних цигарок в тому ж році.
Противники такого підходу зазначають, що знижена ставка для ТВЕНів – це своєрідна пільга для цього виду тютюнової продукції. А прихильники кажуть, що це європейська практика. Хай там як, знижену ставку держава запроваджує у той час, коли споживання ТВЕНів зростає всупереч загальному тренду до зменшення споживання тютюну.
Так, за даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), у жовтні 2024 року частка людей, які вживають тютюнові вироби в Україні, скоротилася з 30% до 27% (відносно грудня 2023 року). Серед них частка тих, хто курить звичайні цигарки, знизилася з 74,7% до 68,7%, а тих, хто споживає ТВЕНи навпаки зросла – з 18,3% до 22,8%.
ТВЕНи – відносно новий вид тютюнової продукції, найбільш популярний серед молодшого покоління споживачів у віці 18-29 років. Згідно з результатами дослідженням КМІС, його споживачі рідше задумуються про шкоду для здоров’я – відповідні попередження на пачках помічали 74% курців ТВЕНів (проти 94,3% курців цигарок). Ймовірно, це пов’язано з тим, що такі попередження набагато менші та не такі „жахаючі”.
Прихильники та противники нових акцизів
Нові правила оподаткування ТВЕНів розкололи громадські організації. Медіа переповнені колонками, пресрелізами та іншими матеріалами „за” та „проти” нового підходу держави до зборів з тютюнової продукції.
Розділилися й позиції учасників цього ринку: міжнародні корпорації відкрито підтримують різні ставки для ТВЕНів та цигарок. Натомість, як переказують співрозмовники ЕП в уряді та парламенті, за збереження однакових ставок акцизу активно лобіюють українські компанії, яких підозрюють у виготовленні контрафакту.
Це має просте пояснення: ринок ТВЕН майже повністю „білий”. Фабрики, які виготовляють контрафактні цигарки, просто не навчилися підробляти стіки для IQOS. Тому для них запровадження нижчого акцизу на ТВЕНи несе загрозу, адже споживачі все більше „перетікатимуть” у споживання цього тютюнового виробу, а відтак, споживання традиційних цигарок (зокрема і контрафакту) знижуватиметься.
Головними бенефіціарами нижчого оподаткування ТВЕНів є такі компанії, як British American Tobacco, Japan Tobacco International та Philip Morris International. Останній належить бренд IQOS, на який припадає близько 80% ринку ТВЕНів.
Прихильники нижчих ставок акцизного податку для ТВЕНів наводять декілька аргументів на користь своєї позиції. Зокрема, вони зазначають, що такий підхід практикується у в ЄС. Так, згідно з результатами дослідження Growford Institute, у тих країнах Євросоюзу, де на ринку присутні ТВЕНи, ставка акцизного податку на них в середньому на 63% менша, ніж для звичайних цигарок.
Проте єдиної європейської практики оподаткування ТВЕН наразі немає. Одним із завдань новопризначеного складу Єврокомісії буде оновити Директиву ЄС, яка регулює оподаткування тютюнових виробів, визначити новий рівень мінімального акцизу на цигарки, а також встановити, яким має бути рівень оподаткування ТВЕНів.
Співрозмовники ЕП у Верховній Раді розповідають, що для транснаціональних тютюнових компаній важливо, аби Україна приєдналася до тих країн, де акциз на ТВЕНи нижчий, ніж для цигарок, адже це може сприяти тому, щоб закріпити таку практику на загальноєвропейському рівні.
Інший аргумент стосується впливу на здоров’я. Прихильники нижчих акцизів на ТВЕНи стверджують, що їхнє куріння завдає меншої шкоди людині, аніж куріння звичайних цигарок. Оскільки метою акцизного податку є зменшення споживання шкідливих товарів, то і розмір ставки на менш шкідливі вироби має бути меншим.
Зазначимо, що менша шкода для здоров’я від ТВЕНів наразі не доведена. У Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) кажуть, що більшість досліджень щодо впливу куріння ТВЕНів фінансувалися тютюновими компаніями, а тому їхня об’єктивність викликає сумніви. Водночас деякі незалежні дослідження, на які посилається ВООЗ, показали, що вживання ТВЕНів багато в чому завдає подібних негативних наслідків для здоров’я, як і традиційні цигарки.
Разом з цим, ВООЗ наголошує, що необхідно проводити подальші дослідження впливу ТВЕНів на здоров’я людини, зокрема вивчати довгострокові наслідки їхнього куріння. На це можуть піти роки.
Про те, що вживання ТВЕНів шкідливе для здоров’я людини так само, як і звичайні цигарки, заявляли у Центрі громадського здоров’я МОЗ України. „Твердження про те, що тютюн, який не горить, безпечніший, нівелюється доведеною небезпекою тютюну для жування та нюхання. Ця рослина містить канцерогени та інші шкідливі для організму людини речовини навіть у природному вигляді”, – зазначали в Центрі у 2021 році.
Або ТВЕНи, або „тінь”
Останній аргумент прихильників різних ставок на ТВЕНи та цигарки – бюджетні надходження. Мовляв, частка „тіні” на ринку традиційних цигарок в Україні доволі висока – 14,6%, за останніми даними Kantar (наприкінці 2023 року вона сягала 25,7%).
Тому підвищення розміру акцизного податку може не призвести до пропорційного збільшення бюджетних надходжень – на ринку просто з’явиться більше контрафакту.
Натомість ринок ТВЕНів – повністю білий, тож навіть менш значне підвищення податку забезпечить більші надходження до бюджету.
„Краще оподатковувати те, що ви бачите, аніж працювати з тим, чого ви не бачите”, – пояснив ЕП міністр фінансів Сергій Марченко позицію його відомства оподатковувати ТВЕНи меншим акцизом, ніж традиційні цигарки.
У Мінфіні сподіваються, що менший акциз спонукатиме людей споживати ТВЕНи замість традиційних цигарок, що у перспективі навіть збільшить податкові відрахування до бюджету. Щоправда, така логіка не враховує того, що курців ТВЕНів в Україні більшає навіть за однакової ставки, тож додаткова „знижка” від держави тут навряд чи потрібна.
У Центрі економічної стратегії підрахували, що знижена ставка акцизу на ТВЕНи призведе до недоотримання бюджетом понад 20 млрд грн податкових відрахувань у наступні три роки (порівняно зі сценарієм, за якого ставки були б однаковими).
Зрештою, навіть якщо нижчий акциз на ТВЕНи дійсно стимулюватиме людей переходити з куріння традиційних цигарок на споживання цих виробів, то це ще не означає, що бюджет від цього лише виграватиме. Адже де гарантія, що ті фабрики, які працюють у тіні, не навчаться підробляти ще й стіки для IQOS так само як вони вже підробляють цигарки відомих брендів?
На сам кінець, позиція уряду, втілена у законопроєкті №11090, не враховує головної мети запровадження акцизного податку – зменшення споживання шкідливих речовин громадянами.
Молодше покоління вже спокушається на тренди куріння новітніх тютюнових виробів, на упаковках яких немає страшних картинок. Чи потрібно державі давати ще й „податкову знижку” на такі товари?
