На території Бурштинської електростанції ДТЕК, яка знаходиться на заході України, побують нову газотурбінну електростанцію потужністю 650 МВт.
Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики України та енергохолдинг ДТЕК.
У відомстві заявили, що американська компанія GE Vernova підписала Меморандум про сприяння будівництву нової газової генерації на заході України із ДТЕК на полях Конференції з відновлення України URC 2026 у Гданську. Під час події також був присутній перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль та представники уряду США.
Ця угода, за даними ДТЕК, визначає рамки співпраці щодо нового проєкту будівництва газотурбінної електростанції комбінованого циклу (CCGT) потужністю 650 МВт на території Бурштинської електростанції ДТЕК у західній частині України та є частиною стратегічної програми ДТЕК з переходу з вугілля на газ. У компанії наголосили, що такий підхід допоможе забезпечити енергетичну систему країни більш гнучкою електроенергією з меншими викидами вуглецю.
«ДТЕК та GE Vernova співпрацюватимуть у напрямку можливого впровадження передових технологій газотурбінних установок, постачання обладнання та розробки схем фінансування проєкту, а також допоміжного обладнання для підключення електростанції до енергомережі», – уточнили в ДТЕК.
Міністр Шмигаль зазначив, що в умовах безпрецедентних атак на українську енергетику такі інвестиції мають критичне значення для відновлення та розвитку наших генеруючих потужностей.
«Електростанція посилить гнучкість і стійкість енергосистеми в умовах війни. Дякую українським енергетикам за стійкість. Дякую американським партнерам та Сполученим Штатам за довіру та готовність інвестувати в енергетичне майбутнє України», – наголосив він.
Укрзалізниця створює ТОВ УЗ Енерго, оскільки найближчим часом буде побудована розподілена генерація електроенергії. Вона забезпечуватиме потреби компанії та споживачів.
Зазначається, що наразі Укрзалізниця відчуває суттєвий дефіцит електричної енергії. Запроваджені ліміти на споживання електроенергії лише на 75% покривають реальні потреби товариства для забезпечення перевізного процесу та господарської діяльності.
За прогнозами, із наближенням осінньо-зимового періоду посилення дефіциту в електропостачанні може вплинути на безперебійний рух поїздів та негативно позначитися на наданні комунальних послуг для побутових споживачів, адже Укрзалізниця також є оператором системи розподілу електроенергії та водопостачання.
За словами голови правління АТ Укрзалізниця Євгена Лященко, було схвалено рішення про будівництво десятків газогенераторних установок загальною потужністю до 250 МВт.
На сьогодні Укрзалізниця проводить активні перемовини з постачальниками та міжнародними фінансовими організаціями для швидкої реалізації цього проєкту”, зазначив він.
Новостворена компанія УЗ Енерго має побудувати у різних регіонах України газові електростанції загальною потужністю до 250 МВт.
Як зазначили в УЗ, відповідно до вимог законодавства, діяльність з виробництва електричної енергії з використанням газогенераторних установок та установок зберігання електричної енергії може здійснюватися лише відокремленою від оператора системи розподілу юридичною особою.
У зв’язку з цим правління АТ Укрзалізниця надало згоду на створення окремої компанії, частка в статутному капіталі якої в розмірі 100% належатиме ТОВ Збут Енерджи ЛТД, статутний капітал якої, в свою чергу, на 100% належить Укрзалізниці.
По всій території країни визначено локації, де можуть бути встановлені газові турбіни та газопоршневі установки, які дозволять забезпечити критичні потреби в електропостачанні у холодний період.
Триває підготовка до зими в умовах дефіциту електроенергії, зокрема ведеться тривають переговори з міжнародними партнерами, бізнесом і місцевою владою для встановлення розподіленої генерації на місцях. В Україні визначили місця, де розташують малі електростанції. Про це повідомив міністр енергетики Герман Галущенко, пише пресслужба Міненерго.
“По всій території країни визначено локації, де можуть бути встановлені газові турбіни та газопоршневі установки, які дозволять забезпечити критичні потреби в електропостачанні у холодний період”, – сказав Галущенко під час зустрічі з керівиком секретаріату Енергетичного співтовариства Артуром Лорковським.
Сторони обговорили можливість придбання необхідного обладнанняня за кошти Фонду підтримки енергетики України, який створений навесні 2022 року. Наразі загальна сума внесків донорів до Фонду (перерахованих та анонсованих) складає понад 545 млн євро.
Як повідомив Артур Лорковський, за результатами проведеної у Берліні Конференції з відновлення України, чекають нових надходжень до фонду.
Учасники зустрічі обговорили питання подальшої інтеграції українського електроенергетичного ринку до європейського, а також законопроекти, важливі для її реалізації.
Німецька компанія Notus Energy опікується реалізацією проєкту ВЕС 300 МВт в Одеській області, перша черга якої становитиме 120 МВт.
Про це повідомив її комерційний директор Кнуд Ріссел, передає “Інтерфакс-Україна“.
“Після повномасштабного вторгнення ми з весни 2022 року продовжили працювати над цим проєктом на Одещині, і зараз ми в процесі, щоб побудувати ВЕС 300 МВт, перша черга якої 120 МВт скоро має з’явитися.
У нас уже є всі дозволи, зокрема, пов’язані із землею. Банки нас підтримують, хоча вони теж ризикують, підтримуючи нас. Але ми всі готові працювати навіть в умовах воєнного стану”, – сказав він під час тематичної панельної дискусії з енергетики на URC-24 у Берліні.
За словами Ріссела, певні домовленості щодо реалізації проєкту компанія підписала і на цій конференції.
Він припустив, що найближчої зими першу чергу ВЕС ще не буде запущено, але компанія робить усе, щоб запустити проєкт якомога швидше. При цьому Ріссел зазначив, що є деякі проблеми з логістикою обладнання, але Notus їх вирішує.
“У нас коротко-, середньо- і довгострокові плани роботи в Україні”, – запевнив комерційний директор.
Міністри енергетики країн Великої сімки (G7) підпишуть на саміті в Турині 30 квітня угоду про припинення з 2030 року використання вугілля у виробництві електроенергії.
Про це повідомляє агентство Reuters.
Згідно з угодою, країни G7 зобов’язуються закрити свої вугільні електростанції максимум до 2035 року.
Для Німеччини та Японії, де вугільні електростанції виробляють понад чверть усієї електроенергії, передбачаються деякі відтермінування.
Німеччина прописала у своєму законодавстві остаточну мету закриття вугільних електростанцій не пізніше 2038 року. Японія поки що не встановила конкретну дату закриття вугільних станцій.
Угода з вугілля стане значним кроком поетапної глобальної відмови від викопного палива, яке обговорювалося ще на торішньому кліматичному саміті СОР28 ООН у Дубаї. Тоді не були ухвалено жодних рішень щодо заборони використання вугілля в енергетиці.
Офіційно міністри G7 оголосять про укладання угоди з вугілля сьогодні, в другій половині дня.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) схвалив рамкове фінансування для компанії Solaria в розмірі до 1,7 млрд євро на будівництво близько 120 сонячних електростанцій, розташованих переважно в Іспанії, а також в Італії та Португалії.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомила пресслужба Єврокомісії.
Очікують, що електростанції будуть введені в експлуатацію до кінця 2028 року. Ця операція сприятиме досягненню цілей політики ЄС в межах курсу на зелену енергетику.
Більше третини встановлених потужностей буде розташовано в менш розвинених регіонах, де ВВП на душу населення становить менше 75% від середнього показника по ЄС.
За оцінками ЄІБ, проєкт значно підвищить рівень зайнятості в регіонах, де будуть побудовані заводи, створюючи близько 11 100 робочих місць на рік на етапі будівництва.
Проєкт підтримується програмою InvestEU, в межах якого державні та приватні партнери інвестуватимуть під бюджетні гарантії ЄС і таким чином залучать щонайменше 372 млрд євро додаткових інвестицій.
[type] => post [excerpt] => Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) схвалив рамкове фінансування для компанії Solaria в розмірі до 1,7 млрд євро на будівництво близько 120 сонячних електростанцій, розташованих переважно в Іспанії, а також в Італії та Португалії. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1695658800 [modified] => 1695655365 ) [title] => В Іспанії, Італії та Португалії побудують сонячні електростанції за 1,7 млрд євро [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=42092&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 42119 [uk] => 42092 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 42093 [image] => Array ( [id] => 42093 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/82461.jpg [original_lng] => 120540 [original_w] => 1024 [original_h] => 682 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/82461-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/82461-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/82461-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/82461.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/82461.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/82461.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/82461.jpg [width] => 1024 [height] => 682 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1695644610:3 [_thumbnail_id] => 42093 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 2944 [translation_required_done] => 1 [_oembed_65d0dfcad698b9a1d6a587028e8a7301] => [_oembed_time_65d0dfcad698b9a1d6a587028e8a7301] => 1695719000 [_oembed_98249eddcdb7bc7dae6190566b2923e7] =>
"Italy cannot waste time: the goal of returning to clean and safe energy production through nuclear power, starting in the next few years, must be clear"
Газотурбінні та газопоршневі електростанції не вимагають особливого людського втручання та обслуговування.
По Україні почали розгортати мережу газотурбінних та газопоршневих мініелектростанцій. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Газотурбінні та газопоршневі мініелектростанції – це ще один шлях. У нас є такі станції українського виробництва. Більше того, вони вже встановлені, зараз відновлюють їхню роботу”, – розповів прем’єр.
За його словами, хоча виробництво електроенергії на них коштує дорого, але вони дуже швидко розганяють потужність – до 3 хвилин.
Шмигаль пояснив, що атомний блок, для порівняння, розганяється три доби, а гаситься півтора місяці, для підняття теплового блоку з холодного стану потрібно від восьми до 12 годин, а з гарячого стану – від 30 хвилин до 1,5 години.
Як зазначив прем’єр, газотурбінні та газопоршневі електростанції мають невеликі блоки і не вимагають особливого людського втручання та обслуговування. Одна електростанція, в середньому, розрахована на 50 МВт, але якщо їх поставити 20 штук, вийде 1 тисяча МВт, а це, за його словами, потужність одного атомного блоку.
Шмигаль додав, що мініелектростанції можна буде використовувати у великих містах для постачання води та тепла, а також для енергетичної безпеки атомної генерації.
“Коли під час блекауту розвалюється мережа, розбалансовується і все вимикається, то щоб підняти атомний блок, потрібно 100-150 МВт для старту його роботи. На генераторах такої потужності не досягнеш”, – заявив він.
У Данії остаточне закриття трьох електростанцій відкладено до літа 2024 року через енергетичну кризу, яка загрожує Європі, – оголосило в суботу Міністерство клімату та енергетики Данії.
За словами представників міністерства, таким кроком хочуть посилити безпеку енергопостачання країни на наступні дві зими.
Електростанції, про які йде мова, працюють на природному газі, нафті, вугіллі та біомасі, тримаються напоготові як резервне джерело енергії на випадок, якщо взимку не вистачить електроенергії.
У міністерстві додали: відтермінування закриття не змінює цілей Данії щодо захисту клімату.
Вдячний колезі та другу Йеппе Кофоду за його вчасний візит на Донбас, який свідчить про солідарність Данії з Україною на тлі неприйнятних погроз з боку Росії. Високо ціную рішення виділити додаткові 22 млн євро на посилення сектору безпеки України. Це вияв справжньої дружби.
У Франції завершили будівництво першої в країні морської вітрової електростанції, вітряки якої розміщені в районі Сен-Назер, біля гирла Луари.
Як пише “Європейська правда”, про це повідомляє Le Figaro.
Перші 27 вітряків почали виробляти електроенергію ще у червні, а зараз добудували решту тих, що передбачені проєктом – загалом 80. Станція запрацює на повну потужність наприкінці року і зможе забезпечувати 480 МВт.
Урочисто відкривати станцію особисто приїде президент Франції Еммануель Макрон, на місце його привезуть у човні.
В анонсі поїздки Єлисейський палац зазначив, що це для Франції “перший крок для переходу до масштабного застосування відновлюваних джерел енергії”, що особливо актуально в умовах енергетичної кризи на тлі війни в України та відставання Франції у впровадженні відновлюваних джерел енергії, порівняно з іншими країнами.
На 2021 рік сумарно усі відновлювані джерела енергії забезпечували у Франції 24% виробленої енергії, тоді як АЕС – 69% і викопне паливо – 7%.
The most vulnerable countries must not pay the price of a war they did not want. France, like Ukraine and all of our partners, has decided to make the choice, as it will always, to show solidarity through action: pic.twitter.com/75P3XoehSZ
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
Франція може відновити роботу нещодавно закритої вугільної електростанції, адже через війну в Україні європейські країни змушені змінити свою енергетичну політику.
Російський газ не буде надходити до Франції з середини цього місяця, більше того, зараз на частині мережі французької АЕС тривають ремонтні роботи. Тож, безумовно, взимку об’єкт знадобиться, але для його роботи ні в якому разі не будуть використовувати російське вугілля. Велика частина виробництва електроенергії у Франції припадає на атомну енергетику, зокрема у 2020 році 67%, тоді як на вугілля лише 0,3%.
Дотепер Євросоюз був найбільшим покупцем сировини з росії. Минулого року імпортував близько 40% своїх потреб у природному газі, 46% вугілля та 27% нафти з рф на суму майже 100 мільярдів євро.
Однак поставки газу зменшилися в останні тижні, а російський енергетичний гігант «Газпром» скоротив пропускну здатність свого основного експортного газопроводу до Берліна на 60% у середині червня, викликавши тривогу в Європі у зв’язку з виснаженням запасів. Пізніше росія припинила або скоротила поставки до кількох країн, тому з 15 червня російський газ не надходив до Польщі, Болгарії, Фінляндії та Нідерландів. Крім того, 50% попереднього обсягу надходить до Австрії й Італії, під загрозою також Словаччина та Чехія, а до Словенії поставки скоротилися на 15%.
У відповідь Нідерланди, Німеччина та Австрія оголосили про введення в експлуатацію своїх вугільних електростанцій, згодом до них приєдналися ще кілька країн.
Майже половина потреб Німеччини у вугіллі задовольняється поставками з росії, а раніше закриті електростанції в основному працюють на вітчизняному бурому вугіллі. Таким чином, згідно з очікуваннями, до наступної зими їхня потужність може зрости на 8 ГВт, до 34 ГВт. Крім того, нещодавно німецька енергетична компанія уклала з американським виробником перший європейський довгостроковий контракт на поставку скрапленого природного газу (СПГ).
Повернення до викопного палива викликало тривогу в Європейській комісії та серед екологів. Як підкреслила Сара Браун, аналітик незалежного енергетичного аналітичного центру Ember, європейські уряди чітко дали зрозуміти, що збільшення використання вугілля буде лише тимчасовим.
Німеччина покладатиметься на вугільну енергетику до 31 березня 2024 року та залишатиметься відданою своїй меті повністю відмовитися від вугілля до 2030-го. Чеська Республіка також підтвердила своє прагнення досягти декарбонізації до 2033 року. Однак, за словами експерта, є побоювання, що постраждалі європейські країни будуть змушені продовжувати покладатися на вугілля.
Румунія також оголосила, що тимчасово відновить роботу своїх електростанцій, які працюють на вугіллі. Згідно з повідомленнями місцевих ЗМІ, знову діятиме електростанція Мінтія, закрита минулого року. Італія теж не виключає можливості збільшення потужностей вугільної енергетики. За словами Роберто Чинголані, міністра, відповідального за екологічний перехід, у разі дефіциту енергії дві діючі вугільні електростанції тимчасово працюватимуть на повну потужність.
Найбільша проблема може бути на Західних Балканах, де більшість країн сильно залежать від вугілля. Уряд Сербії намагається компенсувати його нестачу за рахунок імпорту бурого вугілля. Минулого року Північна Македонія вже оголосила про енергетичну кризу та перейшла на імпорт вугілля, а нещодавно відсунула дату мінімізації викидів вуглекислого газу на три роки – до 2030-го. Парламент Боснії і Герцеговини також проголосував за продовження роботи двох вугільних електростанцій, які планується закрити лише наприкінці наступного року.
А Косово виробляє 94,8% електроенергії з вугілля, і хоча обидві його вугільні електростанції застаріли, керівництво поки що не закриває їх.
