Французький президент закликав до створення спільної боргової ємності ЄС та випуску єврооблігацій для фінансування зелених технологій, оборони та безпеки, аргументуючи це тим, що Європа повинна інвестувати у своє майбутнє.
Перед самітом ЄС, присвяченому питанням конкурентоспроможності, який відбувся у четвер, президент Франції Еммануель Макрон попередив, що Європа повинна використовувати спільну боргову спроможність ЄС для стимулювання інвестицій у стратегічні сектори, інакше існує ризик, що США і Китай «відсунуть» країну вбік.
У вівторок в інтерв’ю провідним європейським ЗМІ Макрон заявив, що Європа повинна готуватися до подальших сутичок зі Сполученими Штатами і розглядати недавній «гренландський момент» як сигнал до проведення давно відкладених економічних реформ.
Французький лідер попередив, що американський президент Дональд Трамп погрожував митами європейським країнам, які виступили проти його спроби отримати контроль над Гренландією, перш ніж у січні відступив у Давосі.
«Зараз ми перебуваємо на етапі, який я б назвав «гренландським моментом», — сказав Макрон ЗМІ. – Населення зазнає погроз і залякувань. Потім Вашингтон раптово відступає. І ми думаємо, що все скінчилося. Але не вірте цьому ні на мить. Щодня погрози надходять до фармацевтичної галузі та галузі цифрових технологій».
Макрон заявив, що адміністрація Трампа «відкрито виступає проти Європи» і прагне «розчленувати» ЄС.
Відмова від єврооблігацій — «серйозна помилка».
«Заборгованість ЄС нижча, ніж у США та Китаю. У час конкуренції за інвестиції в технології було б серйозною помилкою не скористатися цією кредитною спроможністю», — сказав Макрон.
Французький лідер повторив свій заклик до спільного боргу через єврооблігації, аргументуючи це тим, що ЄС щорічно потребує близько 1,2 трлн євро державних і приватних інвестицій у зелені та цифрові технології, оборону та безпеку.
«Настав час запустити спільну кредитно-позикову спроможність для цих майбутніх витрат, орієнтованих на майбутнє єврооблігації», – сказав він.
У 2020 році ЄС використовував спільний борг для відновлення європейської економіки після пандемії COVID-19, але спроби Франції зробити ці інструменти постійними зустріли сильний опір з боку Німеччини та, як правило, ощадливих північних держав-членів.
Лідери ЄС проведуть у четвер неформальну зустріч у замку Альден-Бісен у Бельгії, щоб обговорити зміцнення єдиного ринку, зменшення економічної залежності та підвищення конкурентоспроможності. Маріо Драгі та Енріко Летта також приєднаються до обговорень, щоб поділитися своїми думками.
«Коли відбувається кричуща агресія, ми не повинні поступатися або намагатися укласти угоду», – сказав Макрон. – Ми пробували цю стратегію протягом місяців, і вона не працює. Але перш за все, вона стратегічно змушує Європу збільшувати свою залежність».
На саміті в четвер також буде обговорено плани французької стратегії «Made in Europe», яка встановлює мінімальні вимоги до європейського вмісту місцевих виробів.
Цей підхід розділив країни-члени ЄС і викликав занепокоєння у виробників автомобілів та інших лідерів галузі.
У неділю французький президент Емманюель Макрон підтвердив плани будівництва нового, більшого та сучаснішого авіаносця, який має замінити застарілий „Шарль де Голль” і зміцнити статус Франції як морської держави.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Reuters.
Макрон, який вперше озвучив ці плани у 2020 році, виступив перед військовими на французькій базі в Абу-Дабі, розташованій поблизу Ормузької протоки – стратегічно важливого вузла для світових потоків нафти.
„Рішення про запуск цієї масштабної програми було ухвалене цього тижня”, – заявив Макрон, додавши, що проєкт дасть поштовх промисловій базі Франції, зокрема малому та середньому бізнесу.
Міністр збройних сил Катрін Вотрен повідомила у соцмережі X, що нове судно буде введене в експлуатацію у 2038 році – приблизно тоді, коли „Шарль де Голль” має „вийти на пенсію”.
Нагадаємо, що цей авіаносець розпочав службу у 2001 році, через 15 років після замовлення.
Деякі французькі законодавці нещодавно пропонували відкласти проєкт будівництва нового авіаносця через складний стан державних фінансів Франції.
Франція залишається однією з провідних військових держав Європи та входить до п’ятірки офіційних ядерних держав світу.
Французький президент пообіцяв вжити контрзаходів проти Китаю, якщо він не змінить свою торговельну політику. Про це Еммануель Макрон розповів в інтерв’ю французькому економічному виданню Les Echos після повернення з триденного візиту до КНР.
«Я спробую донести до китайців, що їхній торговельний профіцит є неприйнятним, оскільки таким чином вони руйнують своїх власних клієнтів. Насамперед тим, що майже не імпортують нашу продукцію», – заявив французький президент.
«Я сказав їм, що якщо вони не відреагують, то ми, європейці, у найближчі місяці будемо змушені вжити ефективних заходів і знизити рівень співпраці так, як це зробили Сполучені Штати, наприклад, запровадивши мита на китайські товари», – зазначив Макрон.
Китай є найважливішим азійським торговельним партнером Франції. Водночас французька економіка має значний торговельний дефіцит з Китаєм, тобто китайський імпорт значно перевищує французький експорт до цієї країни. У 2024 році дефіцит перевищив 46 мільярдів євро. Для Євросоюзу в цілому дефіцит становить понад 300 мільярдів євро. Зокрема великі проблеми європейським компаніям завдає слабкий попит на товари в Китаї, тоді як через торговельну суперечку зі США Пекін дедалі більше намагається продавати свої товари в ЄС.
Макрон підкреслив, що КНР тим самим втручається в європейську промисловість і модель розвитку. Американський протекціонізм тільки погіршує ситуацію, оскільки китайські товари переспрямовуються на європейський ринок. Таким чином, Європа опинилася між двох вогнів, і на кону стоїть виживання європейської промисловості, наголосив президент. Ми стали вирівнювальним ринком, що є найгіршим сценарієм, додав він.
Тому Макрон зажадав від Китаю підвищити рівень споживання та відкрити внутрішній ринок. Крім того, закликав китайські компанії прийти до Європи, як це зробили, наприклад, енергетичний концерн EDF або авіабудівна компанія Airbus, і створити робочі місця в ЄС.
«Ми визнаємо, що в деяких галузях вони дуже сильні, але не можемо постійно імпортувати», – підкреслив Макрон. На його думку, китайські інвестиції в Європі не спричинять залежності.
Паралельно ЄС повинен підвищувати свою конкурентоспроможність, інвестувати в розвиток та поглиблювати внутрішній ринок. Макрон також закликав обидві сторони відмовитися від агресивної політики, такої як обмеження експорту.
Президент Франції Еммануель Макрон відреагував на публікації ЗМІ про можливе використання заморожених російських активів для надання кредиту Україні на суму €140 млрд.
За словами Макрона, він поділяє позицію прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, який критично ставиться до такого плану.
«Коли активи заморожені, необхідно дотримуватись міжнародного права. Про це також нагадав прем’єр-міністр Бельгії», – заявив французький президент.
Нагадаємо, наприкінці вересня ЗМІ повідомили, що Європейська комісія запропонувала використати заморожені російські активи для фінансування нового кредиту Україні обсягом €140 млрд. Згідно з планом, Україна почне виплачувати кредит лише після того, як закінчиться війна та росія виплатить повоєнні репарації.
Також повідомлялося, що Єврокомісія готує механізм, який спростить передачу майже 200 млрд євро заморожених російських активів на фінансування відновлення України після закінчення війни.
Президент Франції хотів би, щоби Сполучені Штати та Норвегія продавали газ більш дешевше, і вважає, що Європі варто відкрити енергетичний ринок і в напрямку Азії. Це питання Емануель Макрон планує порушити на наступній зустрічі G7.
За словами Макрона, європейські країни повинні налагодити тісніші відносини з економіками Азії, щоби спонукати США та Норвегію продавати енергоносії за більш нижчою ціною, повідомляє Bloomberg.
Про це він говорив на конференції в Парижі на початку жовтня. За словами президента Франції, країни, які вводять санкції проти Росії – «борці за свободу», але вони розділилися на споживачів і виробників, коли йдеться про енергоносії.
«У дусі дружби ми надсилаємо повідомлення США та Норвегії: ви молодці, ви постачаєте нам енергоносії, але пропонуєте їх у чотири рази дорожче, ніж продаєте на ваш внутрішній ринок. Це не дружба», – зазначив Макрон.
Він додав, що Франція планує порушити це питання на наступному саміті G7. За словами Макрона, ринку газу на даний момент не існує, тому провідним економікам світу варто повернутися до розумних цін на енергоносії.