Про реальний стан енергосистеми України, причини дефіциту електроенергії та принципи формування графіків відключень розповів на брифінгу в Ужгородському пресклубі Валентин Севідов, заступник технічного директора ПрАТ «Закарпаттяобленерго».
Дефіцит електроенергії: наслідки масованих атак
За словами енергетиків, нинішня ситуація є прямим результатом чергової хвилі масованих ударів росії по українській енергетичній інфраструктурі. Ворог прицільно б’є по об’єктах генерації, які виробляють електроенергію, а також по мережах, що передають її споживачам.
Такі атаки призводять до критичних пошкоджень обладнання та суттєвого зменшення виробничих потужностей. Саме тому в країні фіксується значний дефіцит електроенергії, який неможливо покрити навіть за максимальної мобілізації резервів.
«Щоб збалансувати систему між споживанням і виробництвом електричної енергії, НЕК „Укренерго” змушений застосовувати прогнозовані та контрольовані графіки обмежень. Усі команди диспетчера повинні виконуватися», – наголосив Валентин Севідов.
Хто вирішує, коли вимикати світло
Рішення про те, скільки черг відключень застосовувати і на який час, ухвалює виключно оператор системи передачі НЕК «Укренерго».
Вони в режимі реального часу аналізують баланс споживання і генерації у всій країні. Якщо виробництво не покриває потреб, диспетчер дає команду обмежити подачу електроенергії в окремих регіонах.
Саме тому іноді кількість черг змінюється протягом доби – це залежить не від роботи обленерго, а від загальноукраїнської ситуації в енергосистемі.
Наразі на Закарпатті введено п’ять черг погодинних відключень.
Кого не вимикають
Не підлягають відключенню об’єкти критичної інфраструктури – медичні заклади, водоканали, об’єкти зв’язку та інші установи, від яких залежить безпека й життєдіяльність населення.
Якщо до тієї ж лінії електропостачання, що живить критичний об’єкт, підключені і житлові будинки, то вони також залишаються зі світлом.
Чому область не може «зберегти» свою електроенергію
Валентин Севідов пояснив: Закарпаття є частиною єдиної об’єднаної енергосистеми України, а не ізольованого регіонального енерговузла. Це означає, що область не може самостійно «від’єднатися» чи зберегти електроенергію тільки для місцевих споживачів.
Електрика постачається й перерозподіляється на загальнонаціональному рівні, тож регіон відчуває на собі наслідки дефіциту так само, як і інші області.
Де шукати актуальну інформацію
Оперативно переглядати графіки відключень мешканці Закарпаття можуть:
на офіційному сайті ПрАТ «Закарпаттяобленерго»;
у чат-ботах компанії в Telegram, Viber та Facebook Messenger.
Саме там публікують оновлення щодо черг, можливих змін у графіках та попередження про аварійні відключення, якщо вони необхідні для стабілізації ситуації.
Якщо не буде нових ворожих ударів, відновити нормальне функціонування української енергосистеми можна за 6-8 тижнів, але такий сценарій, на жаль, малоймовірний.
Такі розрахунки навів на брифінгу директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Експерт спрогнозував позитивну динаміку відновлення пошкодженого ворогом енергообладнання упродовж цього тижня. Про певну стабілізацію, за його оцінками, можна казати вже зараз, адже Україні, зокрема, вдалося вивести на повну потужність майже всі працюючі блоки атомних електростанцій, роботу яких довелося обмежувати через пошкодження устаткування для передачі струму в Об’єднану енергосистему.
«Зараз триває відновлення високовольтних мереж. І якби в нас було шість-вісім тижнів на те, щоб відновлювати обладнання та проводити ремонти, ми б мали електропостачання майже без відключень чи принаймні з якимись мінімальними відключеннями, не більше однієї черги. Але, на жаль, таке «щастя» через ймовірність нових масованих ворожих атак, думаю, нам не світить», – сказав Харченко.
Незважаючи на постійні ризики та удари по енергооб’єктах у прифронтових та прикордонних регіонах, загалом ситуацію в енергетиці експерт назвав контрольованою, а заходи, яких вжили при підготовці країни до опалювального сезону, – ефективними.
Для прикладу він розповів про атаку минулої ночі на одну із захищених фортифікаціями підстанцій, куди прилетіло шість дронів. За кілька годин її роботу відновлено. Адже обійшлося лише мінімальними пошкодженнями зовнішніх елементів з’єднання з енергосистемою. Інша справа, що вжили таких заходів далеко не скрізь. Це стосується, зокрема, фортифікаційного захисту критичних енергооб’єктів – принаймні там, де це можна зробити.
«Звісно, коли прилітає 30-35 дронів на один енергоблок, захистити його засобами ППО неможливо, як неможливо й побудувати там якусь ефективну фортифікацію. Адже це дуже великі об’єкти. І вони – справді наше дуже вразливе місце. Частково це компенсується тим, що для України вчергове збільшили обсяг доступного імпорту, і тепер ми можемо імпортувати до 2,3 ГВт електроенергії, що у критичній ситуації може бути дуже помічним», – наголосив директор Центру дослідження енергетики.
Він спрогнозував, що за таким же сценарієм нам доведеться жити впродовж усієї зими: масована атака на велику кількість енергетичних об’єктів, три-чотири надзвичайно складні дні для «розгрібання» критичних ситуацій, часткове покращення, а далі – планомірне відновлення нормального живлення.
«Всім зрозуміло, що і як робити, досвід уже напрацьовано. Є резервне обладнання, є можливості для збільшення імпорту… Але, повторюся, якби було шість-вісім «спокійних» тижнів, то нормальне живлення майже по всій країні, за винятком хіба що окремих прифронтових і прикордонних територій, вдалося б відновити», – підсумував Харченко.
Українська енергосистема знаходиться під постійним тиском через обстріли і тому вона потребує міжнародної підтримки.
Як пише РБК-Україна, про це йдеться у повідомленні ДТЕК на сторінці в LinkedIn.
„Енергосистема України досі перебуває під постійним тиском, а відновлення – невідкладне завдання, яке потребує міжнародної підтримки та партнерства!”, – говориться в повідомленні.
У ДТЕК зазначили, що на цьому фоні важлива присутність компанії на міжнародній виставці ReBuild Ukraine 2025.
„На ReBuild Ukraine: Construction & Energy наша команда зустрічається з партнерами, які допомагають нам утримувати систему сьогодні та готуватися до завтрашнього дня”, – розповіли у ДТЕК.
Зазначається, що керівник офісу з відновлення енергетичної інфраструктури ДТЕК Олексій Поволоцький взяв участь у панелі з підвищення енергетичної стійкості України.
Він розповів про обладнання, яке Україні терміново потребує від таких країн, як Польща, Румунія, Хорватія та Греція, можливості розвитку ланцюга постачання між ЄС і Україною, а також про те, як міжнародна підтримка може прискорити відновлення та захистити критичну інфраструктуру.
У понеділок, 27 жовтня, міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна оголосив про виділення додаткових 150 тисяч євро на підтримку української енергетики.
Про це встало відомо під час його пресконференції з Андрієм Сибігою під час візиту до Києва 27 жовтня, пише Європейська правда.
Як відомо, наразі Тсахкна здійснює візит до української столиці на тлі посилення росією ударів по енергетичному сектору країни.
Тсахкна наголосив, що Естонія раніше надала Україні близько 700 тисяч євро на підтримку енергетичної галузі. Тепер додатково виділяється 150 тисяч євро для енергетичної системи та фонду енергетичної підтримки.
«Вже стало холодно, а росія продовжує жорстокі атаки на енергетичну інфраструктуру, тероризуючи цивільне населення», – підкреслив міністр.
У Міністерстві енергетики Молдови попередили, що в охопленому енергокризою Придністров’ї через перенавантаження енергосистеми є ризик повного виходу її з ладу.
Про це заявив держсекретар відомства Костянтин Боросан, якого цитує NewsMaker, повідомляє „Європейська правда”.
За словами Боросана, у Придністров’ї після припинення постачання російського газу дефіцит електроенергії вже склав близько 30% від необхідного споживання, незважаючи на спроби заощаджувати.
Водночас максимальне навантаження у Придністров’ї становить 219 МВт, а максимальне виробництво Молдавської ДРЕС та Дубоссарської ГЕС становить лише 154 МВ, додав він.
„Управління цим дефіцитом…здійснюється шляхом відключення споживачів, вуличного освітлення, систем водопостачання, промислових зон, сільськогосподарських переробних підприємств тощо. Якщо не відключити достатню кількість споживачів, є ризик повного виходу з ладу системи, оскільки розподільні мережі на Лівому березі перевантажені”, – попередив він.
Кабінет міністрів України спрямував на посилення захисту енергосистеми від обстрілів понад 10 млрд гривень. Це пріоритетне завдання.
Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Шмигаль повідомив, що у Запоріжжі ознайомилися з енергетичним об’єктом, що був пошкоджений російським ударом
„Енергетична інфраструктура постійно перебуває під російським обстрілом. Особливо страждають прифронтові регіони. Задля мінімізації пошкоджень ми реалізуємо проєкти будівництва систем захисту навколо енергооб’єктів. Це пріоритетне завдання для кожного регіону”, – написав прем’єр.
Через ворожі обстріли десятки тисяч споживачів у Донецькій, Херсонській та Чернігівській областях залишилися без світлла.
В Україні, станом 19 жовтня, внаслідок ворожих обстрілів понад 73 тисячі споживачів у трьох областях залишаються без електроенергії. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Зазначається, що на Донеччині внаслідок бойових дій за минулу добу знеструмлено 6,8 тисячі абонентів у двох населених пунктах. Енергетики відновили електропостачання для 7,9 тисячі абонентів у одному населеному пункті. На ранок без світла залишалися 182 населених пункти (97,6 тисячі абонентів).
У Київській області з технологічних причин без електропостачання опинились 644 споживачі у шести населених пунктах.
За даними Міненерго, через атаку БПЛА без напруги залишалось 90,2 тисячі абонентів у 139 населених пунктах, на ранок без світла 66,9 тисячі абонентів у 134 населених пунктах. Внаслідок дронової атаки застосовуються аварійні відключення. Всього без електропостачання 223 населених пункти (70,7 тисячі абонентів).
На ранок 19 жовтня через бойові дії без напруги – 44,8 тисячі споживачів у 99 населених пунктах.
У м. Херсон внаслідок бойових дій без електропостачання 3347 споживачів. В області без світла понад 25 тисяч споживачів у 45 населених пунктах.
На Чернігівщині внаслідок дронової атаки застосовуються аварійні відключення. Через бойові дії залишаються знеструмленими 26 населених пунктів – 1,8 тисячі абонентів.
Заплановані ремонти на електростанціях України були завершені вчасно. Енергосистема входить в зимовий сезон з „з найвищим можливим рівнем готовності”.
Про це заявив голова Міністерства енергетики України Герман Галущенко, якого цитує The New York Times.
Як нагадує NYT, під час одного з інтерв’ю, колишній голова „Укренерго” Володими Кудрицький стверджував, що суперечка з Міненерго стосувалась стратегії забезпечення безпеки енергопостачання. Колишній посадовець виступав за те, щоб Україна побудувала десятки невеликих приватних електростанцій по усій території країни, щоб зробити енергосистему менш вразливою до терористичних обстрілів росії.
Втім, позиція Кудрицього нібито суперечила позиції Галущенка, який підтримував ідею щодо централізації держкомпаній.
„Коли в середині липня український уряд ухвалив план децентралізації енергосистеми, експерти та дипломати заявили, що вже надто пізно значно посилювати енергопостачання напередодні зими”, – додає видання.
Галущенко, у письмових відповідях NYT заперечив чутки про те, що він нібито наполягав на звільненні Кудрицького. Зокрема додав, що не має впливу на наглядову раду „Укренерго”.
За словами міністра, також неправдивим є твердження про те, що міжусобиці підірвали енергетичну політику України. Він відзначив, що заплановані ремонти на електростанціях були „завершені вчасно” й енергосистема України входить в зимовий сезон „з найвищим можливим рівнем готовності”.
Протягом минулої доби залучалось аварійне енергопостачання з Польщі, експорту електроенергії не відбувається та не передбачається.
В Україні станом на ранок 10 серпня 491 населений пункт залишається знеструмленим через бойові дії та техпорушення, енергетики відновили електропостачання ще 4 713 споживачам. Про це повідомило Міністерство енергетики.
Зазначається, що протягом минулої доби залучалось аварійне енергопостачання з Польщі, експорту електроенергії не відбувається та не передбачається.
„Через масовані російські атаки на українську енергосистему було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей. Ворог продовжує обстріли енергетичної інфраструктури, щодня під обстріли потрапляють підстанції та лінії електропередачі, що призводить до обмежень у передачі електроенергії”, – йдеться у повідомленні.
Також повідомляється, що через негоду на ранок знеструмлені чотири населені пункти у Київській та Кіровоградській областях.
У Дніпропетровській, Миколаївській, Тернопільській областях через технологічні порушення знеструмлювались підстанції та побутові споживачі. Живлення відновлено.
Україні потрібно 12-13 млрд євро, щоби побудувати енергосистему стійку до можливих атак. При цьому акцент треба робити не на будівництві великих електростанцій, а на розосередженні потужностей.
Про це на конференції розповів голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький, передає Укрінформ.
«Аби мати стійку до ворожих атак енергосистему, Україні у найближчі кілька років потрібно збудувати принаймні 4 ГВт потужностей нових вітрових електростанцій, 3,8 ГВт – СЕС, 1,4 ГВт потужностей газової генерації, 1,1 ГВт – потужностей нових ТЕС на біопаливі та 0,8 ГВт потужностей установок зберігання енергії. Щоб усе це збудувати, потрібно близько 12-13 млрд євро», – розповів Кудрицький.
