Європейський Союз має прямо використати 300 млрд доларів заморожених російських активів на фінансування відновлення постраждалої від війни України.
Про це заявила кандидат на найвищу зовнішньополітичну посаду ЄС Кая Каллас, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Каллас, колишній прем’єр-міністр Естонії, призначена на посаду верховного представника ЄС, заявила, що державам-членам слід відмовитися від сумнівів щодо прямого вилучення активів, пославшись на “законні претензії” Києва на ці кошти після нападу з боку Росії.
“Я не використовуватиму слово “конфіскація”, тому що це насправді використання активів законним чином”, – заявила Каллас депутатам Європейського парламенту на слуханнях щодо затвердження у Брюсселі у вівторок.
Її кандидатура має бути схвалена Європарламентом, перш ніж вона змінить Жозепа Борреля.
“Ми визнаємо, що Росія має законні претензії до нас, тому що у нас є їхні активи. Але Україна також має законні претензії до Росії, тому що вони щодня знищують Україну”, – заявила Каллас.
Вона дала зрозуміти, що Росія може мати можливість “вимагати назад” активи в рамках врегулювання, але додала: “Враховуючи те, що відбувається, я сумніваюся, що щось залишилося”.
Платникам податків, які не хочуть, щоб держави-члени ЄС платили за відновлення України, Каллас заявила: “Ми не повинні цього робити. Ті, хто руйнує Україну, заплатять за це”.
Каллас заявила, що ініціативу Естонії щодо забезпечення спрямування 0,25% її валового внутрішнього продукту Україні має бути прийнято іншими державами-членами.
Вона також заявила, що санкції ЄС проти Росії не повинні продовжуватися кожні шість місяців і мають стати безстроковими доти, доки 27 держав-членів не вирішать їх скасувати. “Було краще, якби все було навпаки”, – сказала Каллас.
Естонська рада у справах біженців приймає заявки на виплату допомоги домогосподарствам, які постраждали від війни, на відновлення економічної діяльності або створення нових джерел доходу в рамках “Програми екстреної підтримки засобів до існування”.
Зокрема, допомога в сумі до 36 тис. грн виплачуватиметься домогосподарствам з Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Черкаської, Полтавської, Миколаївської, Запорізької та Кіровоградської областей, передає ZN.UA.
Також зазначається, що допомога надаватиметься на відновлення таких видів господарської діяльності:бджолярство,городництво, тваринництво, виробництво молочної продукції, птахівництво, виробництво харчової продукції( випічка тортів, хліба, виготовлення напівфабрикатів), надання послуг (пошив та ремонт одягу, взуття, послуги краси, побутові послуги, будівництво та ремонт).
Претендентам на екстрену грантову допомогу необхідно подати заявку. Також зазначається, що пріоритетно розглядатимуть заявки від домогосподарств, які не мають постійного доходу чи працевлаштування.
Після цього загальний внесок Естонії до Фонду підтримки енергетики України становитиме 450 тисяч євро. Водночас сума внесків усіх спонсорів (уже перерахованих і задекларованих) становить понад 495 мільйонів євро, кажуть у міністерстві.
“Енергосистема України переживає складний період. Тому допомога партнерів для відновлення наших енергетичних об’єктів є дуже цінною для нас”, – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко.
Він додав, що від початку повномасштабного вторгнення Естонія також передала Україні 15 вантажів з гуманітарною енергетичною допомогою загальною вагою 225 тонн. Зокрема два силові трансформатори, понад 100 трансформаторів струму, обладнання для енергетичної IT-інфраструктури та інше.
Фонд підтримки енергетики України був створений навесні 2022 року. За останні декілька тижнів внесли кошти чи задекларували наміри про внески Австралія, Велика Британія, Австрія, Швеція, Данія, Ісландія.
Сполучені Штати Америки передадуть Естонії майже 500 тисяч доларів конфіскованих російських активів на користь України. Про це у суботу, 17 лютого, повідомили Міністерства юстиції США та Естонії.
Це перша передача російських конфіскованих активів через третю країну для допомоги Україні.
Як зазначили у Мінʼюсті США, ці кошти були конфісковані після розкриття незаконної мережі закупівель. Зловмисники намагалися ввезти в росію високоточні верстати американського виробництва, що використовувалися в оборонному секторі та для розповсюдження ядерної зброї.
Крім того, в середу, 14 лютого, громадянин Латвії, який був одним із підозрюваних у справі, визнав провину у порушенні експортних законів і правил США.
Зазначається, що конфісковані кошти будуть направлені до Естонії через неможливість їх безпосередньої передачі в Україну. Естонія використає активи на проєкт з відновлення української електромережі.
«Міністерство юстиції продовжуватиме шукати креативні рішення, щоб український народ міг відбудовуватися», — заявила заступниця генерального прокурора США Ліза Монако.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Загальна потужність естонських вітрових електростанцій вдень у понеділок між 11 і 12 годиною дня була 381 мВт, що стало історичним рекордом для країни.
Крім того, січень став для країни рекордним місяцем за обсягами виробленої вітрової електроенергії – 120 ГВт.
За минулий рік потужності вітрових електростанцій в Естонії збільшилися на 100 мВт, майже на 30%.
Оператор енергосистеми Elering розраховує, що у недалекому майбутньому найбільш “вітряні” години будуть мати відчутний вплив на біржеву ціну електроенергії для споживачів.
Сонячні електростанції в Естонії у 2023 році виробили дещо більше електроенергії, аніж вітрові.
Естонія планує виділяти військову допомогу Україні у розмірі 0,25% свого ВВП протягом найближчих чотирьох років. Інформація про це надійшла із виступу прем’єр-міністра Естонії Каї Каллас, яку цитує портал Delfi.
Каллас на пресконференції, присвяченій засіданню Ради державної оборони, зазначила, що кожна країна, внісши 0,25%, може зробити свій внесок у перемогу України в цій війні. Вона також закликала інші країни наслідувати приклад Таллінна у наданні підтримки.
Прем’єрка наголосила, що в останні місяці суспільство звикає до війни, а демократичні країни повільно реагують через громадську думку. Тому наголосила на значущості інформаційної роботи про важливість підтримки України.
Естонія спрямувала 730 000 євро на психологічну допомогу та соціальну інтеграцію українських біженців.
Як передає Європейська правда, про це повідомив канцлер Міністерства соціальних справ Естонії Маарьо Мяндмаа.
„Ми виділили на допомогу у сфері психічного здоров’я військовим біженцям і на інтеграцію спільнот біженців 730 000 євро”, – заявив Мяндмаа.
За словами канцлера, Міністерство соціальних справ разом із підзвітними йому виконавчими установами допомагало українцям, що рятуються від російської агресії в Естонії, й іншими способами: наприклад, українцям, які отримали міжнародний захист, було запропоновано тимчасове житло і всебічна допомога в пошуку житла в Естонії.
„Протягом двох років разом із Департаментом соціального страхування ми надали короткострокове житло 25 тисячам біженців. Ми також пропонували комплексну допомогу в пошуку постійного місця проживання в Естонії. У співпраці з Касою здоров’я ми створили можливості лікувати поранених на війні в Україні нарівні із застрахованими в Естонії, – перерахував Мяндмаа. – Крім того, ми також запропонували послуги психічного здоров’я та психосоціальної підтримки українським біженцям”.
Уряд країни схвалив пропозиції до чергового пакета антиросійських санкцій Євросоюзу. У Таллінні вважають, що будь-яка торгівля з Москвою недоцільна.
Уряд Естонії схвалив пропозиції щодо дванадцятого пакета санкцій Євросоюзу проти рф, серед яких введення повного торгового ембарго. Про це 28 вересня заявив міністр закордонних справ країни Маргус Цахкна, повідомляє Postimees.
Він зазначив, що в ситуації, коли росія продовжує незаконну агресію проти України і світового порядку, заснованого на міжнародному праві, необхідно й надалі посилювати санкції проти Кремля.
„Уряд схвалив позицію Естонії щодо 12-го пакета санкцій Європейського Союзу, для чого ми негайно почнемо шукати підтримку країн-членів ЄС і партнерів-однодумців”, – наголосив глава МЗС.
За словами Цахкни, Таллінн вимагатиме, щоб новий пакет санкцій Євросоюзу включав повне торгове ембарго щодо росії, оскільки будь-яка торгівля з Москвою недоцільна.
Також він уточнив, що країна схвалила й альтернативні пропозиції щодо посилення санкцій, зокрема, заборону на транзит товарів, що підпадають під санкції, і більш різке скорочення доходів від експорту російських енергоносіїв.
Естонія обговорює з країнами-сусідками запровадження спільного торговельного ембарго щодо РФ, проте ідея поки не має підтримки.
Як повідомляє ERR, пише „Європейська правда”, про це заявили в естонському уряді.
Прем’єрка Кая Каллас сказала, що Естонія хотіла би запровадити спільне торговельне ембарго щодо Росії разом з іншими балтійськими сусідами та Фінляндією, проте поки такі переговори не мають успіху. За її словами, ключову роль у цьому питанні відіграє Фінляндія.
Каллас поки не обговорювала питання з фінським прем’єр-міністром Петтері Орпо, але планує зробити це.
З Естонії до Росії і зараз щоденно їдуть вантажі з товарами, які не потрапили під санкції, у тому числі електронікою, обладнанням, продуктами харчування. Глава МЗС Маргус Тсахкна каже, що рішення самої лише Естонії суттєво не вплине на ситуацію, але стане ударом для естонського бізнесу.
Він навів приклад, як наприкінці 2022 року уряд наказав національному залізничному оператору Operail припинити сполучення з Росією. Після цього нішу зайняв латвійський національний перевізник.
„Ми бачимо зростання тиску на користь того, щоб робити якісь більш рішучі кроки. І в Польщі, і у Литві, де наближаються вибори, з цього питання йдуть серйозні розмови”, – зазначив він.
„Так, ми могли б ухвалити спільне рішення про заборону транзиту через Росію підсанкційних товарів для адресатів у третіх країнах”, – каже Маргус Тсахкна.
Естонія планує закупити боєприпаси для Сил оборони країни на мільярд євро.
Про це йдеться у військовій частині оновленого плану розвитку держоборони Естонії до 2031 року, повідомляє „Європейська правда” із посиланням на Postimees.
„Досвід України ясно показує, що для зміцнення обороноздатності Естонії нам насамперед потрібні боєприпаси, більша вогнева міць і краща протиповітряна оборона”, – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
За словами міністра, рішення оновленого плану розвитку пов’язані не тільки з уроками війни РФ проти Україні, а й із рішенням довести витрати на держоборону до трьох відсотків ВВП.
„Нам абсолютно зрозуміла мета виведення обороноздатності Естонії на новий рівень, і для цього Сили оборони мають бути оснащені всім необхідним якомога швидше”, – додав він.
Чинний план розвитку разом із додатковими рішеннями уряду республіки на 2022 рік передбачав придбання боєприпасів на 1,3 мільярда євро. Згідно з оновленим планом, резерв поповнять ще на мільярд євро, внаслідок чого у Естонії з’явиться запас боєприпасів для найбільш важливих систем озброєння, який удвічі перевищує той, що передбачався планами, що діяли раніше.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
