Військово-морським силам Естонії необхідно оновити свій нинішній флот мінних тральщиків, які здебільшого складаються з кораблів колишнього Королівського флоту Великої Британії, є потреба у 12 нових кораблях.
Про це заявив міністр оборони Ханно Певкур, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на ERR.
За словами Певкура, загалом Естонія потребує трьох великих кораблів завдовжки близько 90 метрів, однак якщо виникнуть проблеми з грошима, доведеться піти на поступки.
Крім того, потрібні дев’ять менших кораблів, завдовжки 60-70 метрів, але може бути продовжено термін служби вже наявних кораблів.
За оцінкою Певкура, нові кораблі мають бути побудовані в Естонії.
„У разі суден такого розміру йдеться насамперед про двох будівельників – Baltic Workboats і BLRT. Але я не виключаю, що і малі суднобудівники доведуть свої можливості до того рівня, коли вони зможуть будувати судна меншого розміру”, – сказав Певкур.
Литва вже ухвалила рішення про будівництво нових військових кораблів. BLRT доручила своїй литовській компанії Western Baltic Engineering у співпраці з данською фірмою OSK Design спроектувати 88-метровий військовий корабель Perkunas.
Командувачі ВМС Естонії, Латвії та Литви обговорювали ще 2017 року, який вигляд має мати новий флот. За словами командувача Сил оборони Естонії генерал-майора Андруса Мерило, у ВМС Естонії є уявлення про те, які кораблі їм потрібні.
„Для нас набагато важливіше знайти довгострокове фінансування, яке стане основою для подальшого розвитку кораблів ВМС. Нам потрібно знайти ресурси, ця робота вже ведеться. Судячи з усього, ми знайдемо ці ресурси. І ми складемо план, коли і які кораблі будуть побудовані”, – розповів Мерило.
Естонія доручила шведському національному дослідницькому інституту RISE провести аналіз того, яке судно підійде для виконання військових, прикордонних і рятувальних функцій, а також боротьби із забрудненням.
„Рекомендація має бути отримана в найближчі місяці. Головне бажання – отримати уявлення про те, яке судно було б найбільш підходящим для Балтійського регіону або Балтійського моря, яке забезпечувало б ВМС багатофункціональність”, – пояснив Певкур.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що його країна має запропонувати президенту США Дональду Трампу інвестувати в розвідування рідкісноземельних металів.
Про це естонський міністр сказав в інтерв’ю ERR, повідомляє „Європейська правда”.
За його словами, американці зацікавлені в захисті своїх інвестицій, тож наразі Естонії слід подумати про те, як залучити такі інвестиції в рідкісноземельні метали, які є у регіоні Вірумаа.
„США дуже зацікавлені і вже кілька років виявляють дуже великий інтерес до рідкісноземельних металів в Естонії. Усі знають, що в Іда-Вірумаа є фосфорити і супутні їм рідкісноземельні метали, які є величезним скарбом для естонського народу”, – зазначив Тсахкна.
Він додав, що необхідно „провести тверезу дискусію” про те, як використовувати ці корисні копалини без шкоди для довкілля.
„Як ми можемо залучити сюди, наприклад, дуже великі інвестиції зі США, щоб ми могли виробляти тут високотехнологічну продукцію, яка замінить залежність від Китаю як для США, так і для Європи”, – зауважив очільник МЗС Естонії.
Він переконаний, що це „сміливе геополітичне рішення”, яке „поставить нас у дуже сильну позицію у відносинах з адміністрацією Трампа”.
„Це поставить нас як дуже чітку і дуже сильну точку на карті. Це означає, зокрема, що США дуже зацікавлені в захисті своїх великих інвестицій і виробничих потужностей. Це конкретний приклад, коли ми говоримо про реальну політику”, – резюмував Тсахкна.
Естонія підтримає морський флот та морську галузь України та виділить пакет допомоги у розмірі 600 мільйонів євро.
Про це повідомив міністр інфраструктури Естонії Володимир Свєт в інтерв’ю Укрінформу.
За його словами, йдеться про План відновлення морської галузі України, який містить засоби захисту інфраструктури під час війни з рф.
«Перша частина плану, яку ми вважаємо найнагальнішою, відповідає на найбільші потреби українського флоту та морської галузі. До неї входить пакет близько 600 млн євро. Його розподілили на те, що необхідно Військово-морським силам, і потреби подвійного використання. Частка для ВМС становить приблизно 25%. Це найнагальніші запити для операцій у морі», – сказав він.
Міністр додав, що план відновлення морської галузі містить засоби захисту української інфраструктури вже під час війни.
За його словами, Естонія зосередиться і на підтримці цивільної складової, зокрема ініціативи «Зерно з України» та підвищенні потенціалів українських портів.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур представив на розгляд уряду пропозицію щодо створення військового заводу бойових вибухових речовин.
Про це повідомив естонський мовник ERR, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, завод буде побудований як контрольоване державою стратегічне виробниче підприємство, яке створить сильну екосистему для виробництва боєприпасів в оборонному промисловому парку.
Необхідність створення виробничих потужностей для створення вибухових речовин для боєприпасів Міноборони пояснює російською війною в Україні. Завод пропонується розмістити в оборонному промисловому парку.
Створення такого парку передбачено спеціальною державною програмою у волостях Люганузе, Ляене-Нігула і Пярну. Він орієнтований на виробництво боєприпасів і вибухових речовин.
Також мовник додав, що уряд Естонії дав згоду Міноборони на використання державного нерухомого майна і надав права на забудову земель на запланованій території терміном до 70 років.
Фінський національний оператор електромереж Fingrid заявив про пошкодження підводного електрокабелю Estlink 2, який зʼєднує Фінляндію та Естонію.
Про це повідомляє фінське медіа Yle в середу, 25 грудня.
Між Фінляндією та Естонією по Estlink 2 не передається електричний струм, бо кабель зазнав пошкодження. Фахівці зʼясовують причину несправності.
„Можливість вандалізму виключати не можна. Однак ми розглядаємо ситуацію в цілому, і повідомимо про причину несправності, коли вона стане відома”, – наголосив голова диспетчерської служби Fingrid Арто Пахкін.
Зʼєднання Estlink 2 було перервано о 12:26 у середу, 25 грудня. На момент відключення передача потужності становила 658 МВт із Фінляндії до Естонії.
Ситуацію прокоментував премʼєр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, запевнивши, що переривання передачі струму не впливає на електропостачання громадян країни.
„Навіть у Різдво влада перебуває в стані готовності та розбирається в ситуації”, – зазначив він.
Естонія підтримує оборону України, виділяючи EUR542 млн й активно долучається до її відновлення.
Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом, інформує „Інтерфакс-Україна”.
„Ми провели конструктивні переговори з широкого кола питань і окреслили наші спільні позиції. Вдячний за масштабну оборонну підтримку з боку Естонії, яка вже сягнула майже EUR542 млн або 1,4% від ВВП країни. Знаковим стало рішення Естонії щорічно виділяти для оборони України щонайменше 0,25% від свого ВВП”, – сказав Шмигаль.
Крістен Міхал, своєю чергою, підкреслив, що щорічне виділення 0,25% ВВП для підтримки України є зобов’язанням його країни: „Це означатиме, що щорічно Україна отримуватиме від нас EUR100 млн. Ми намагаємося підштовхнути наших партнерів і союзників до того, щоб вони зробили те саме”.
Естонський прем’єр також закликав європейських партнерів до посилення оборонних можливостей у виробництві боєприпасів для України.
Крім того, Естонія активно бере участь у відновленні України. Як зазначив Шмигаль, ця країна першою оголосила патронат над Житомирською областю.
За словами прем’єра, у сфері енергетики Естонія зробила значний внесок у стійкість України. Лише через механізм цивільного захисту ЄС передано понад 140 трансформаторів та понад 300 одиниць енергетичного обладнання. Також Естонія виділила EUR400 тис. до Фонду енергетичної підтримки України.
„Найближчим часом в Україну надійде енергоблок з естонської електростанції, він зможе забезпечити електроенергією 150 тис. людей. Також обговорюємо передачу у 2025 році ще двох енергоблоків”, – додав Шмигаль.
За результатами зустрічі сторони підписали спільну заяву, яка передбачає посилення двостороннього співробітництва.
Європейський Союз має прямо використати 300 млрд доларів заморожених російських активів на фінансування відновлення постраждалої від війни України.
Про це заявила кандидат на найвищу зовнішньополітичну посаду ЄС Кая Каллас, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Каллас, колишній прем’єр-міністр Естонії, призначена на посаду верховного представника ЄС, заявила, що державам-членам слід відмовитися від сумнівів щодо прямого вилучення активів, пославшись на „законні претензії” Києва на ці кошти після нападу з боку Росії.
„Я не використовуватиму слово „конфіскація”, тому що це насправді використання активів законним чином”, – заявила Каллас депутатам Європейського парламенту на слуханнях щодо затвердження у Брюсселі у вівторок.
Її кандидатура має бути схвалена Європарламентом, перш ніж вона змінить Жозепа Борреля.
„Ми визнаємо, що Росія має законні претензії до нас, тому що у нас є їхні активи. Але Україна також має законні претензії до Росії, тому що вони щодня знищують Україну”, – заявила Каллас.
Вона дала зрозуміти, що Росія може мати можливість „вимагати назад” активи в рамках врегулювання, але додала: „Враховуючи те, що відбувається, я сумніваюся, що щось залишилося”.
Платникам податків, які не хочуть, щоб держави-члени ЄС платили за відновлення України, Каллас заявила: „Ми не повинні цього робити. Ті, хто руйнує Україну, заплатять за це”.
Каллас заявила, що ініціативу Естонії щодо забезпечення спрямування 0,25% її валового внутрішнього продукту Україні має бути прийнято іншими державами-членами.
Вона також заявила, що санкції ЄС проти Росії не повинні продовжуватися кожні шість місяців і мають стати безстроковими доти, доки 27 держав-членів не вирішать їх скасувати. „Було краще, якби все було навпаки”, – сказала Каллас.
Естонська рада у справах біженців приймає заявки на виплату допомоги домогосподарствам, які постраждали від війни, на відновлення економічної діяльності або створення нових джерел доходу в рамках „Програми екстреної підтримки засобів до існування”.
Зокрема, допомога в сумі до 36 тис. грн виплачуватиметься домогосподарствам з Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Черкаської, Полтавської, Миколаївської, Запорізької та Кіровоградської областей, передає ZN.UA.
Також зазначається, що допомога надаватиметься на відновлення таких видів господарської діяльності:бджолярство,городництво, тваринництво, виробництво молочної продукції, птахівництво, виробництво харчової продукції( випічка тортів, хліба, виготовлення напівфабрикатів), надання послуг (пошив та ремонт одягу, взуття, послуги краси, побутові послуги, будівництво та ремонт).
Претендентам на екстрену грантову допомогу необхідно подати заявку. Також зазначається, що пріоритетно розглядатимуть заявки від домогосподарств, які не мають постійного доходу чи працевлаштування.
Після цього загальний внесок Естонії до Фонду підтримки енергетики України становитиме 450 тисяч євро. Водночас сума внесків усіх спонсорів (уже перерахованих і задекларованих) становить понад 495 мільйонів євро, кажуть у міністерстві.
„Енергосистема України переживає складний період. Тому допомога партнерів для відновлення наших енергетичних об’єктів є дуже цінною для нас”, – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко.
Він додав, що від початку повномасштабного вторгнення Естонія також передала Україні 15 вантажів з гуманітарною енергетичною допомогою загальною вагою 225 тонн. Зокрема два силові трансформатори, понад 100 трансформаторів струму, обладнання для енергетичної IT-інфраструктури та інше.
Фонд підтримки енергетики України був створений навесні 2022 року. За останні декілька тижнів внесли кошти чи задекларували наміри про внески Австралія, Велика Британія, Австрія, Швеція, Данія, Ісландія.
Сполучені Штати Америки передадуть Естонії майже 500 тисяч доларів конфіскованих російських активів на користь України. Про це у суботу, 17 лютого, повідомили Міністерства юстиції США та Естонії.
Це перша передача російських конфіскованих активів через третю країну для допомоги Україні.
Як зазначили у Мінʼюсті США, ці кошти були конфісковані після розкриття незаконної мережі закупівель. Зловмисники намагалися ввезти в росію високоточні верстати американського виробництва, що використовувалися в оборонному секторі та для розповсюдження ядерної зброї.
Крім того, в середу, 14 лютого, громадянин Латвії, який був одним із підозрюваних у справі, визнав провину у порушенні експортних законів і правил США.
Зазначається, що конфісковані кошти будуть направлені до Естонії через неможливість їх безпосередньої передачі в Україну. Естонія використає активи на проєкт з відновлення української електромережі.
«Міністерство юстиції продовжуватиме шукати креативні рішення, щоб український народ міг відбудовуватися», — заявила заступниця генерального прокурора США Ліза Монако.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
