Минулого року Хорватія імпортувала продовольства на чотири мільярди євро, що на 10% більше, ніж попереднього. Крім того, у 2024-му значно зросла частка імпорту з третіх країн, особливо з України. А дешеві та в більшості випадків неякісні продукти привели до зниження цін, як і в інших країнах регіону. Головною ж проблемою для хорватських фермерів стала сильнаминулорічна посуха.
Вплив посушливої погоди відображений у цифрах. У 2024-му було вироблено 125 мільйонів тонн пшениці, що на 15% нижче норми. Для кукурудзи різниця ще більша: восени 2024-го фермери Славонії зібрали її 160 мільйонів тонн, що на 20% менше, ніж середній показник за багато років.
Хорватські фермери звернулися по допомогу до уряду
Однак, незважаючи на зростання виробничих витрат і підвищення цін на землю, вартість продукції продовжує падати. У 2021 році хорватські млини платили 245 євро за тонну пшениці, у 2024-му – 175 євро. А ціна кукурудзи, замість попередніх 230 євро, на сьогодні становить лише близько 150 євро за тонну.
Падіння цін спостерігається на всі продукти. Фермери особливо засмучені тим, що, хоча продають урожай за меншу ціну, в магазинах усе дорожчає. Через складне фінансове становище дехто не знає, як покриватиме витрати на весняну посівну. Фермери сподіваються, що уряд знайде рішення, і хочуть, щоб профільне міністерство прискорило виплату субсидій на основі площі, а також вжило заходів проти припливу продуктів з України.
Міністр пішов у відставку
На початку цього року ситуація для хорватських фермерів ще більше ускладнилася після скандалу, який сколихнув міністерство, що займалося їхньою справою. Було оприлюднено кілька компрометуючих відеозаписів міністра сільського господарства. На одному з них він стріляв з пістолета у вікно автомобіля, що рухався, а на іншому, будучи п’яним, вистрілив у повітря з автомата АК-47, яким незаконно володів. Ці інциденти призвели до відставки очільника міністерства та його нещодавнього арешту.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Фермери з Чехії та інших країн Центральної та Східної Європи 22 лютого братимуть участь у міжнародній акції протесту.
Про це повідомляє News CZ.
Частина фермерів вирушила у понеділок із важкою технікою до Праги, де вони хочуть перекрити швидкісну автомагістраль.
За словами прес-секретаря аграрної палати Барбари Панкова, неможливо передбачити, скільки тракторів та іншої важкої техніки вирушить до кордону.
„Ми не можемо виключити, що будуть перекриті прикордонні переходи та дороги”, – сказала Панкова.
Сільськогосподарські організації Центральної та Східної Європи обговорюють проблеми із ЄС. З понеділка по вівторок у польському Отренбусечі (на околиці Варшави) відбувається зустріч сільськогосподарських організацій із Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Литви та Латвії.
Частина чеських селян незадоволена станом справ у сільському господарстві країни. На знак протесту вони 13 лютого провели акцію протесту біля міністерства сільського господарства у Тешнові.
Очікується, що у Празі 14 лютого зберуться від 600 до 1000 тракторів та іншої сільськогосподарської техніки. Фермери планують перекрити одну із автострад у Празі.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
