Морська вода просочується в найдовшу річку Італії По, оскільки під час екстремальної спеки її русло починає висихати, що завдає удару по сільськогосподарському регіону, де виробляють молоко для сиру Пармезан.
Про це повідомляє AFP.
Рівень води в річці По ще ніколи не опускався так низько на початку року, що викликає побоювання щодо руйнівної посухи в липні в цьому куточку північної Італії.
За даними міжрегіонального річкового агентства Aipo, рівень води в річці По різко впав за лічені дні, опустившись нижче 300 кубічних метрів на секунду, тоді як у червні середній показник становив близько 1 500.
“Вона ще ніколи не спадала так швидко і так рано”, – зазначив Стефано Кальдероні з Італійської асоціації зрошення (Anbi).
Піщані мілини множаться, глибина місцями зменшується до ледь одного метра, а ті нечисленні рибалки, що залишилися на річці, страждають від спеки.
“Раніше ми пропливали ліворуч; тепер прохід – праворуч від піщаної мілини, і він дуже-дуже вузький”, – сказала Даніела Куогі, геодезистка агентства Aipo.
Численні альпійські озера, що живлять долину По, досі заповнені приблизно на 60 відсотків. Однак фермери інтенсивно забирають воду з водойм для зрошення полів, висушених спекою.
Цієї зими йшли дощі, але гірський сніг, який раніше поповнював озера, вже розтанув через зміни клімату.
“Ми ще не опинилися в ситуації посухи, але за таких темпів запасів води вистачить менше ніж на три тижні”, – зазначив Даміано Ді Сіміне, експерт екологічної організації Legambiente.
Останній раз посуха вразила долину По у 2022 році – але лише наприкінці липня.
Далі за течією, біля гирла річки, ситуація вже є серйозною: морська вода проникла приблизно на 20 кілометрів вгору за течією. Солона вода починає забруднювати сільськогосподарські угіддя.
У річці встановлено бар’єри для зупинки морської води, але вони працюють лише за умови достатньої сили течії.
У Молдові аграрії з асоціації «Сила фермерів» оголосили про продовження протестів проти бюджетно-податкової політики уряду та планують вийти до двох пунктів пропуску на кордоні з Румунією.
Йдеться про КПП «Леушень» та «Скуляни», де протестувальники мають намір проводити акції 25 червня.
У поліції наголошують, що блокування доріг і пунктів пропуску є незаконним, та закликають мандрівників враховувати можливі ускладнення.
До цього фермери вже проводили акції з використанням понад 250 тракторів, частково перекриваючи рух біля КПП «Кагул-Оанча».
Основні вимоги протестувальників — скасування 20% ПДВ на аграрну продукцію та техніку, а також компенсація акцизів на дизельне пальне. Учасники акцій також вимагають зустрічей із керівництвом країни.
Українські фермери заявляють про різке зростання витрат і ризики для експорту через подорожчання пального та добрив.
Про це повідомляє Reuters.
Український аграрій Микола Малієнко, який працює на родючих землях у центрі країни та постачає продукцію до Європи, цього сезону зменшив площі під кукурудзою на 100 гектарів.
За його словами, це вимушене рішення пов’язане зі зростанням цін на добрива після подій на Близькому Сході.
Найбільше занепокоєння викликає дизельне пальне, необхідне для збору врожаю з 1200 гектарів.
Його вартість майже подвоїлася після перебоїв у глобальних поставках енергоносіїв.
Експорт під тиском нових ризиків
Попри війну з росією, Україна зберігає статус великого виробника агропродукції та експортує її до 150 країн.
Водночас географія поставок змінилася: обсяги в Азію та на Близький Схід скоротилися, тоді як роль європейського напрямку зросла.
Аналітики вказують, що росія посилила позиції на світових ринках, зокрема у сегменті пшениці, користуючись дешевшими ресурсами.
Витрати зростають, прогнози погіршуються
Малієнко оцінює підвищення витрат щонайменше на 10–15%, а у разі затягування конфлікту — до 60%.
“Наш експортний потенціал може суттєво впасти”, – сказав Малієнко. “Цього року він знизиться на 15-20%, а якщо ситуація збережеться, то може сягнути аж 40%”.
Галузь залишається критично важливою
Аграрний сектор забезпечує понад половину валютних надходжень країни. Після блокування портів логістика подорожчала, що вдарило по прибутках фермерів. Часткову стабілізацію принесло відкриття зернового коридору у 2023 році.
Однак проблеми залишаються: дефіцит робочої сили, порушення логістики та залежність від імпорту пального.
Паливний фактор як головний виклик
Ціни на дизель зросли майже до 92 грн за літр. Фермери змушені вирішувати, чи купувати пальне зараз, чи чекати.
“Я не хочу, щоб мені хтось телефонував і казав: 150 гривень, коли зерно падає з колоска, а мені нема чим його зібрати”, – сказав Малієнко.
Експерти прогнозують, що високі ціни на паливо та добрива збережуться щонайменше кілька місяців, що може призвести до скорочення виробництва і посівів.
Грецькі фермери у неділю зіштовхнулися з поліцією під час протестів у зв’язку з затримкою виплат субсидій ЄC, спричинену розслідуванням корупційного скандалу.
Про це повідомило агентство Reuters.
Сотні фермерів вийшли на вулиці, перекриваючи дороги своїми тракторами в кількох районах. Вони висловлювали протест через дефіцит допомоги ЄС та інших виплат на суму близько 600 мільйонів євро.
Поблизу центрального міста Нікея поліція застосувала сльозогінний газ проти протестувальників, які намагалися прорвати поліцейські кордони..
Затримка виплат відбувається на тлі розслідування, у межах якого деяких фермерів підозрюють у фальсифікації даних про володіння землею та худобою, щоб отримати сільськогосподарські субсидії ЄС.
Європейська прокуратура (EPPO) заявила цього року, що виявила докази того, що грецькі фермери, за допомогою посадовців, привласнювали кошти ЄС.
Десятки тракторів проїхали в четвер вулицями польського Щецина в рамках чергової акції протесту західнопоморських фермерів.
Про це повідомляє RMF24.
Близько 10:30 ранку колона транспортних засобів вирушила від Західнопоморського воєводського управління на Валах Хробрего до центру міста. Протест був спрямований проти аграрної політики ЄС, в тому числі проти торговельної угоди з країнами Меркосур (Південної Америки).
Проїзд колони тракторів, прикрашеної червоно-білими прапорами і символікою NSZZ Solidarność Rolników Indywidualnych (Солідарність індивідуальних фермерів), через центр міста зайняв близько двох годин.
“Сільськогосподарську техніку, що проїжджала містом, супроводжували наші співробітники, дбаючи про безпеку всіх учасників дорожнього руху, забезпечуючи проїзд через перехрестя”, – повідомила суперінтендант Департаменту поліції Щецина Анна Гембала.
У соціальних мережах організатори протесту підкреслили, що вони знову виходять на вулиці, щоб вимагати “повного скасування Зеленої угоди” – “зеленої” стратегії ЄС для сільського господарства. Вони також виступають проти запланованої торговельної угоди ЄС з Меркосур, організацією південноамериканських країн, включаючи Бразилію та Аргентину.
Протестувальники також підняли питання відсутності ефективного захисту польського сільськогосподарського ринку від напливу дешевих продуктів харчування з України, які, на їхню думку, часто не відповідають стандартам ЄС.
Це черговий етап сільськогосподарських демонстрацій у Західнопоморському воєводстві. Останніми днями кілька тракторів з прапорами були припарковані на набережній як форма постійного протесту.
Минулого року Хорватія імпортувала продовольства на чотири мільярди євро, що на 10% більше, ніж попереднього. Крім того, у 2024-му значно зросла частка імпорту з третіх країн, особливо з України. А дешеві та в більшості випадків неякісні продукти привели до зниження цін, як і в інших країнах регіону. Головною ж проблемою для хорватських фермерів стала сильнаминулорічна посуха.
Вплив посушливої погоди відображений у цифрах. У 2024-му було вироблено 125 мільйонів тонн пшениці, що на 15% нижче норми. Для кукурудзи різниця ще більша: восени 2024-го фермери Славонії зібрали її 160 мільйонів тонн, що на 20% менше, ніж середній показник за багато років.
Хорватські фермери звернулися по допомогу до уряду
Однак, незважаючи на зростання виробничих витрат і підвищення цін на землю, вартість продукції продовжує падати. У 2021 році хорватські млини платили 245 євро за тонну пшениці, у 2024-му – 175 євро. А ціна кукурудзи, замість попередніх 230 євро, на сьогодні становить лише близько 150 євро за тонну.
Падіння цін спостерігається на всі продукти. Фермери особливо засмучені тим, що, хоча продають урожай за меншу ціну, в магазинах усе дорожчає. Через складне фінансове становище дехто не знає, як покриватиме витрати на весняну посівну. Фермери сподіваються, що уряд знайде рішення, і хочуть, щоб профільне міністерство прискорило виплату субсидій на основі площі, а також вжило заходів проти припливу продуктів з України.
Міністр пішов у відставку
На початку цього року ситуація для хорватських фермерів ще більше ускладнилася після скандалу, який сколихнув міністерство, що займалося їхньою справою. Було оприлюднено кілька компрометуючих відеозаписів міністра сільського господарства. На одному з них він стріляв з пістолета у вікно автомобіля, що рухався, а на іншому, будучи п’яним, вистрілив у повітря з автомата АК-47, яким незаконно володів. Ці інциденти призвели до відставки очільника міністерства та його нещодавнього арешту.
