У 2026 році потреби України у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 млрд доларів.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у виступі на засіданні керівного комітету Української платформи донорів.
За словами Шмигаля, Кабмін наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд доларів.
«Загальний фінансовий ресурс на оборону та безпеку у 2025 році складе майже 50 млрд доларів. Це 26% ВВП. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд доларів. Водночас власні доходи бюджету складуть 48,5 млрд доларів. Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни. Цього року Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування», – розповів глава уряду.
Прем’єр сказав, що наступний рік буде викликом і що ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити понад 40 млрд доларів.
Тим часом за перші 5 місяців цього року державний бюджет перевиконали на 1 млрд доларів, запевнив Шмигаль.
Американська компанія Moderna, відома розробкою однієї з вакцин проти коронавірусу під час пандемії, залишилися без обіцяних 700 мільйонів доларів від уряду США на розробку профілактичних засобів від пташиного грипу.
Як пише Reuters, адміністрація Дональда Трампа скасувала контракт, який було підписано з біотехнологічною корпорацією у січні, ще за президентства Джо Байдена.
У США було зафіксовано 70 випадків зараження людей пташиним грипом за останній рік. Експерти стверджують, що вакцина Moderna, на заключний етап розробки якої мали піти державні кошти, стала б одним із найбільш ефективних та швидких засобів приборкання хвороби в разі неконтрольованого спалаху.
Призначений Трампом очільник міністерства охорони здоров’я США Роберт Кеннеді-молодший є відомим антиваксером, який неодноразово поширював публічно конспірологічні вигадки щодо вакцин.
Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) вивчає можливість підтримки програм у сфері енергетики та інфраструктури в Україні, які раніше фінансувало USAID.
Про це повідомив голова українського офісу JICA Хідекі Мацунага на V українсько-японському форумі, організованого Центром „Нова Європа”, передає „Укрінформ”.
За словами Мацунаги, підходи USAID та JICA відрізняються, і це ускладнює перехід окремих ініціатив, зокрема, у правовій сфері та фінансуванні громадянського суспільства. Водночас JICA прагне оцінити, які прогалини з’явилися в енергетичному секторі, та знайти шляхи для їх усунення.
«Але ми хотіли б побачити, які прогалини виникли в енергетичному секторі, і спробувати максимально, наскільки можливо, їх заповнити. Звісно, у нас є певні бюджетні обмеження, але ми хотіли б робити більше… Безумовно, ми маємо серйозно подумати про енергетичну галузь та інфраструктуру, і ми будемо розглядати ці галузі», – сказав голова українського офісу JICA.
27 січня Агентство федерального уряду США USAID, яке фінансувало в Україні значну кількість програм, призупинило виділення коштів на всі проєкти без винятків після директиви Держдепу про аудит на 90 днів. Експертка з організаційного розвитку Уляна Мовчан, засновниця компанії Connection Agency, пише Суспільне.
Як працювала система фінансування
Компанія Connection Agency має досвід управління проєктами організацій, що отримували фінансування від USAID, а також у сприянні залученню грантів від цієї агенції.
За словами засновниці компанії Уляни Мовчан, американська допомога завжди була складною системою з кількома напрямами фінансування: „Це програми, які фінансуються за рахунок грантів або угод про співпрацю. Під час повномасштабної війни США також запровадили прямі виплати, які йшли через Світовий банк для потреб України”.
USAID фінансувала різні проєкти, зокрема соціальні програми, підтримку місцевого самоврядування, інклюзію, допомогу ветеранам та внутрішньо переміщеним особам.
„У кожної програми були свої партнери в Україні, які отримували фінансування у вигляді грантів”, — додає Мовчан.
За її словами, Україна також отримувала за окремою програмою й певну гуманітарну допомогу. Крім того, українські організації могли безпосередньо подаватися на грантове фінансування від Держдепу США.
„Тобто обсяги цих програм, вони насправді величезні. І навіть неможливо порахувати фінансові обсяги всіх витрат США в Україні, тому що всі гроші ідуть через різні канали фінансування”, — зазначає Уляна Мовчан.
Наслідки зупинки фінансування
За словами Мовчан, в Україні було кілька програм, які фінансувалися USIAD-ом, які спрямовані саме на підтримку державного сектору. Наразі є загроза, що програми на підтримку місцевого самоврядування можуть зупинитися повністю. Як приклад, експертка згадує проєкт „Говерла”, який працював із 2021 року над підвищенням ефективності органів самоврядування:
„Якщо це фінансування зникає повністю і виникає питання, за рахунок чого необхідно здійснювати якісь процеси реформ і вдосконалення місцевого самоврядування. У нас є тільки місцевий бюджет, якого і так не вистачає на розвиток регіону. Тобто постає питання, чи будуть продовжуватися взагалі якісь реформи, на які потрібні кошти на рівні місцевому? І зокрема, це і розвиток професійності кадрів, які працюють у сфері місцевого самоврядування”.
Зупинка фінансування може мати наслідки і для енергетичної сфери, зазначає Мовчан. Оскільки багато американських проєктів були спрямовані на забезпечення енергетичної самостійності України. Мова йде, зокрема про пряму закупівлю різноманітних технологій та продукції.
„Кожна нова атака Росії, вона призводить до того, що обладнання зазнає ушкоджень. І нам потрібно купувати нове обладнання. Хто це буде купувати, якщо зникне ця допомога, питання залишається відкритим”, — зазначає експертка.
Крім того, також під загрозою опинилися проєкти з підтримки ветеранів.
„Ветерани, які повертаються з фронту, потребують адаптації до цивільного життя. Це і психологічна, і юридична допомога, а часто — фізична реабілітація. Усе це забезпечували громадські організації за підтримки США. Україна наразі немає достатнього фінансування, щоб забезпечити ці програми самостійно”, — пояснює Мовчан.
За її словами, також припинення фінансування може зачепити молодь, внутрішньопереміщених осіб, феміністичні організації, які працюють з ЛГБТ і гендерною рівністю та інклюзивні ініціативи:
„Оце дві сфери прямо у мене не виникають жодних сумнівів, що саме тут виникнуть проблеми. Інші питання інклюзії: люди з інвалідністю, ветерани, внутрішнє переміщення особи мігранти під питанням, тому що навіть, якщо ми говоримо про США, то там зараз виникає питання з мігрантами не з усіх країн світу, а лише з конкретних”.
Уляна Мовчан підкреслює, що державні резерви можуть тимчасово підтримати реформи, водночас некомерційний сектор не має таких можливостей. Організації громадянського суспільства вже зараз зупиняють роботу через відсутність фінансування. Протягом 90 днів багато проєктів можуть остаточно закритися, в першу чергу мова йде про програми у сфері інклюзії та інших вразливих груп населення, зокрема ветеранів.
„Протягом тримісячного періоду дуже багато організацій зупинять свою роботу, якщо їм не вдається, наприклад, за допомогою зборів, закрити свої потреби. По завершенню 90-денного періоду багато програм припинять свої своє існування і ті контракти, які наявні у деяких українських організації, просто стануть неактуальними, що може призвести до подальшого закриття організації”, — зазначає Мовчан.
Експертка наголошує, що рішення президента США Дональда Трампа не стосується всіх фондів, але впливає на ті організації та фонди, які отримували частину фінансування зі Сполучених Штатів. Наприклад, є організація NDI (National Democratic Institute), яка має часткове фінансування від США. Хоча в них можуть бути й інші джерела фінансування, вони вже змушені зупиняти проєкти в Україні, оскільки реалізовували їх переважно за рахунок американських коштів.
Це означає, що вплив відчувається не тільки через припинення прямої допомоги США, але й через так звані субгранти. Тобто, коли міжнародна організація отримує великий грант від Сполучених Штатів, а потім передає ці кошти у вигляді субгрантів українським організаціям:
„В Україні є організація ІСАР „Єднання”, яка зареєстрована в Україні, вона не є міжнародною організацією. Вона допомагає посилювати спроможності громадського сектору в Україні. Вони мають проєкти, фінансовані Сполученими Штатами та іншими державами. І, наприклад, один з проєктів, в межах якого надавалася підтримка громадським організаціям, також був коштом Сполучених Штатів. Тобто, уявімо, у них є 10 проєктів і один з них вони мають припинити”.
Чи є альтернатива
Мовчан зауважує, що зупинка фінансування програм з боку США — „це нормальна практика, але такого різкого і тривалого замороження ще не було”.
Деякі організації хвилюються, що фінансування зі Сполучених Штатів припинилося повністю. Мовчан заспокоює: „насправді це не так”. За її словами, фінансування продовжуватиметься, але може бути в менших обсягах або охоплювати меншу кількість програм. Також є ймовірність появи нових програм, хоча деякі попередні будуть закриті:
„Виглядає так, що підтримка енергетики чи підтримка реформ, вона ніяким чином не суперечить пріоритетам поточної адміністрації. А підтримка прав людини і вразливих груп, можливо, це буде те, що суперечить поточним пріоритетам”.
Проте, наголошує Мовчан, ці напрями тривалий час успішно фінансувалися Європейською комісією та через програми Ради Європи. Тому організаціям варто переорієнтуватися на інші джерела фінансування, адже для Європейського Союзу права людини залишаються важливим пріоритетом.
Крім того, організації можуть звернутися до своїх попередніх донорів із проханням про екстрену підтримку. Якщо йдеться про європейські чи приватні фонди, то можна припустити, що кількість запитів до цих донорів значно зросте. Адже, крім України, до них можуть звертатися й інші країни, які раніше отримували фінансування від Сполучених Штатів.
Китай пропонує країнам свою допомогу для реалізації програм, які залишилися без фінансування після рішення Дональда Трампа припинити діяльність Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Як пише Politico, китайські чиновники вже повідомили уряду Непалу, стратегічно важливої для Пекіна країни на південних схилах Гімалаїв між Індією і Китаєм, про готовність їх країни замінити програми USAID власними проєктами розвитку, повідомляє РБК-Україна.
Представники Островів Кука, архіпелагу в Індо-Тихоокеанському регіоні, на чолі з прем’єр-міністром Марком Брауном цього тижня відвідають Китай, щоб підписати угоду про поглиблення торгово-економічного співробітництва, включаючи збільшення китайських інвестицій у розвиток інфраструктури в острівній державі.
У Колумбії неурядові організації повідомляють про зацікавленість Китаю у тому, щоб замінити заморожені програми USAID у країні. Минулого року Колумбія отримала від USAID близько 385 млн доларів.
Зазначається, що такі дії Пекіна свідчать про намір скористатися ситуацією та якнайшвидше спробувати витіснити США з країн і регіонів, важливих Китаю для просування власних інтересів.
Конгресмени від Демократичної партії у Палаті представників США розробили стратегію, щоб пояснити адміністрації Трампа щодо потенційного посилення Китаю через замороження зовнішньої допомоги США. Однак республіканці у Палаті представників не виступають на захист USAID та відновлення допомоги.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України є бенефіціаром чотирьох та реципієнтом одного з проєктів та програм, які підтримувало Американське агентство з міжнародного розвитку (USAID).
Повідомляється, що USAID фінансувала такі проєкти та програми: трансформація комунікацій, зміцнення суспільної довіри, програма ефективної та відповідальної політики (U-RAP) та програма інформаційної стійкості українського громадянського суспільства.
Крім того, Мінкультури є реципієнтом проєкту «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України».
Наразі фінансування призупинено за всіма проєктами, зазначили у Мінкультури.
Україна отримала від Європейського Союзу другий транш грантової допомоги в межах програми „Підтримка швидкого відновлення України”. Ця фінансова підтримка у розмірі 150 млн євро надійшла до державного бюджету України для реалізації першочергових потреб у відновленні.
Як повідомляється, кошти будуть розподілені таким чином:
65 млн євро спрямовано на забезпечення безкоштовного харчування для учнів молодших класів;
50 млн євро – на відновлення портової інфраструктури;
20 млн євро – на підтримку аграрного сектору;
15 млн євро – на відновлення критично важливої інфраструктури.
Цей транш є частиною угоди між Україною та ЄС, загальна сума якої складає 300 млн євро.
Агентство ООН у справах біженців збільшує фінансування проєкту підтримки прифронтових територій України до 40,6 мільйона доларів.
Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) виділяє додаткові 3,6 мільйона доларів на фінансування програми грошової допомоги окремим категоріям населення для підготовки до зимового періоду. Це вже друге збільшення бюджету програми міжнародним донором. Раніше її загальний бюджет було підвищено із 30 мільйонів до 37 мільйонів доларів, що дало змогу охопити допомогою приблизно 71 тисячу домогосподарств”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, у зв’язку зі значною кількістю поданих заявок від вразливих родин УВКБ ООН ухвалило рішення збільшити бюджет до 40,6 мільйона доларів. Чергове розширення фінансування дозволить допомогти ще 7 тисячам домогосподарств на прифронтових територіях.
Заступниця Керівника Офісу Президента Ірина Верещук подякувала міжнародному донору за підтримку населення під час опалювального сезону 2024/2025.
Також у міністерстві нагадали, що програмою передбачені одноразові виплати у розмірі 21 тисячі гривень на придбання твердого палива для вразливих домогосподарств у Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській і Миколаївській областях.
Відповідний меморандум про підтримку прифронтових громад під час зимового періоду 2024/2025 було підписано 21 серпня 2024 року між Мінреінтеграції та УВКБ ООН. Угоду підписали Ірина Верещук і представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг.
Оцінки прогнозу Міжнародного валютного фонду щодо дефіциту державного фінансування в Україні на 2025 рік зберігаються на рівні до $26 млрд, але за результатами останнього перегляду програми EFF цей показник може змінитися.
Про це сказала в четвер у Вашингтоні директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак, передає Укрінформ.
„Під час четвертого перегляду (за програмою EFF. – Ред.) дефіцит фінансування України на 2025 рік прогнозувався на рівні майже $26 млрд”,- зазначила представниця Фонду.
Вона зазначила, що цей прогноз буде оновлений за результатами п’ятого перегляду – над цим зараз продовжується робота у Фонді.
Козак також поінформувала, що засідання виконавчої ради МВФ щодо виділення наступного траншу для України в межах програми розширеного фінансування очікується до річних зборів МВФ і Світового банку, запланованих на 21-26 жовтня.
[type] => post [excerpt] => Оцінки прогнозу Міжнародного валютного фонду щодо дефіциту державного фінансування в Україні на 2025 рік зберігаються на рівні до $26 млрд, але за результатами останнього перегляду програми EFF цей показник може змінитися. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1727988120 [modified] => 1727985537 ) [title] => МВФ прогнозує дефіцит фінансування України на 2025 рік до $26 млрд [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=53468&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 53516 [uk] => 53468 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 53469 [image] => Array ( [id] => 53469 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [original_lng] => 117456 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1727974740:8 [_thumbnail_id] => 53469 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 1763 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 831557288002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 88 [1] => 621 [2] => 221 [3] => 145 ) [tags_name] => Array ( [0] => Бюджет [1] => МВФ [2] => Україна [3] => фінанси ) ) [9] => Array ( [id] => 47102 [content] =>
У березні очікується значне збільшення обсягу зовнішнього фінансування держбюджету України. Зокрема, від Міжнародного валютного фонду має надійти близько 900 млн доларів після успішного перегляду програми, рішення про виділення чергового траншу очікується у другій половині березня. Також продовжиться фінансування з боку Японії та Великобританії, а основна сума – 4,5 млрд євро – має надійти від Євросоюзу як перехідне фінансування перед стартом чотирирічної програми Ukraine Facility на загальну суму 50 млрд євро.
Реформи в рамках “Ukraine Facility”
8 березня уряд України затвердив план “Ukraine Facility”, спрямований на реалізацію реформ у різних сферах країни. Вже 20 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль передав цей план президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. Загалом у Плані реформ України визначено 15 ключових сфер.
Особливу увагу в плані приділено наступним п’яти сферам, які вимагають найбільшої кількості дій для реалізації реформ:
– Енергетичний сектор: передбачено 17 кроків;
– Людський капітал: передбачено 16 кроків;
– Судова система: передбачено 15 кроків;
– Боротьба з корупцією: передбачено 11 кроків;
– Три сфери ділять п’яте місце, кожна з яких включає по 10 кроків: зелений перехід та охорона довкілля, агросектор, бізнес-середовище та управління держфінансами, передає Економічна правда.
Реформи в рамках “Ukraine Facility” поділено на три основні блоки: базові реформи, економічні реформи та ключові сектори. До базових реформ відносяться поліпшення в державному управлінні, управлінні державними фінансами, судовій системі, а також у боротьбі з корупцією та відмиванням коштів.
Економічні реформи охоплюють сфери фінансових ринків, управління державними активами, людського капіталу, бізнес-середовища, децентралізації та регіональної політики.
Секторальний розвиток включає реформи в енергетичному секторі, транспорті, агропродовольчому секторі, сфері критичних матеріалів, підприємництві, розвитку МСП та переробній промисловості, цифровій трансформації, зеленому переході та охороні довкілля.
Заплановано, що з 2024 по 2027 рік Україна має виконати приблизно 144 кроки, щоб отримати всі 50 млрд євро, передбачені програмою. За перші півроку передбачено фінансування в розмірі 6,3 млрд євро.
Суворий контроль за дотриманням зобовʼязань
Програма матиме близько 140 умов-індикаторів. Кожен з цих індикаторів матиме свою вартість, і їх виконання буде вирішальним для отримання фінансування. Основні напрямки реформ включатимуть поліпшення в сферах державного управління, фінансів, правосуддя та боротьби з корупцією. Економічні реформи включатимуть заходи в енергетиці, транспорті, аграрному секторі, ІТ та діджиталізації. Про це пише журналіст РБК-Україна Юрій Дощатов.
Виконання цих умов буде суворо контрольовано: якщо Україна не виконає певний індикатор до встановленого терміну, відповідна частина траншу буде зменшена. Наприклад, якщо Україні потрібно виконати три індикатори для отримання траншу в 600 млн євро і один із них не виконаний вчасно, то сума траншу зменшиться на третину. Щоб отримати решту суми, Україна повинна буде виконати невиконаний індикатор протягом року, інакше ці кошти не будуть виділені.
Строгіші умови фінансування визначені через досвід співпраці з МВФ, де Україна раніше відтерміновувала виконання індикаторів. Однак за останній час Україна покращила виконання умов програми МВФ, що підтверджується успішними переглядами.
Реформи необхідні для вступу до ЄС
Реформи, передбачені в плані, тісно пов’язані з перспективою вступу України до ЄС, як це підкреслено в коментарях Єврокомісії.
У разі успішного затвердження програми, Україна має отримати додаткові 1,8 млрд євро до літа. Перша оцінка виконання реформ запланована на другий квартал, після чого, в липні-серпні, відбудеться перший виплатний етап залежно від результатів. Відповідно, у другій половині року Україна може очікувати на додаткові транші з загальної суми 9,7 млрд євро, які будуть розподілені залежно від успішності виконання програми реформ.
Чи вистачить Україні коштів?
Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, вважає, що надходження від ЄС можуть бути недостатніми, особливо для військових витрат. Він наголошує на важливості фінансування від США для покриття дефіциту бюджету України.
Контроль за використанням коштів ЄС буде здійснюватись за триступіневою схемою: перевірка аудиторською службою України, діяльність незалежної Аудиторської ради та щоквартальний контроль з боку Єврокомісії.
Потреба України в міжнародній допомозі на 2024 рік оцінюється в 36-39 млрд доларів. На початку березня місячне зовнішнє фінансування складало 0,6 млрд доларів, але після надходжень від ЄС, МВФ та Японії (1,4 млрд доларів) цифра збільшиться до приблизно 2,8 млрд доларів.
Згідно з аналізом Олександра Паращія, голови аналітичного департаменту ІК Concorde Capital, до літа грошей має вистачити. Він зазначає, що уряд розробляє плани збільшення бюджетних надходжень та зауважує, що залучена міжнародна допомога може покрити потреби до кінця року за умови оптимістичного сценарію від уряду.
