До державного бюджету України надійшло 236 млн євро у межах проєкту Світового банку PEACE in Ukraine.
Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграмі.
“Ці кошти надано Міжнародним банком реконструкції та розвитку під гарантію уряду Королівства Швеції. Вони будуть спрямовані на фінансування ключових соціальних видатків та пенсій”, – написала вона.
За словами Свириденко, після надходження нового фінансування загальний обсяг коштів за цією програмою сягнув $53,5 млрд.
Єврокомісія схвалила 30 березня робочу програму на 1,5 млрд євро в рамках Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) – інструмента, який зокрема передбачає інтеграцію оборонної промисловості України в оборонно-промисловий комплекс ЄС.
Про це йдеться у повідомленні Єврокомісії, передає “Європейська правда”.
EDIP вирішує нагальні проблеми європейської оборони та безпеки шляхом нарощування виробничих потужностей, посилення співпраці з Україною, зміцнення спільних європейських закупівель та розвитку європейських оборонних проєктів, що становлять спільний інтерес, що є значним кроком у зусиллях ЄС щодо зміцнення безпеки Європи.
“Тепер держави-члени ЄС, Норвегія і, вперше в рамках оборонно-промислової програми ЄС, Україна та їхні галузі можуть скористатися можливостями фінансування для посилення оборонної співпраці та нарощування виробництва”, – заявив Андрюс Кубілюс, єврокомісар з питань оборони і космосу.
Понад 700 млн євро буде спрямовано на підтримку збільшення виробництва ключових оборонних компонентів та продуктів, включаючи системи протидії безпілотникам, ракети та боєприпаси. Сюди входить 260 млн євро в рамках Інструменту підтримки України (USI), який допоможе відновити і модернізувати оборонну технологічну і промислову базу України (DTIB) шляхом інвестування у спільні проєкти, що збільшують виробничі потужності як в Україні, так і в Європі.
Європейські оборонні проєкти, що становлять спільний інтерес (EDPCI), отримають 325 млн євро на започаткування та реалізацію амбітних спільних промислових проєктів. Ці проєкти спрямовані на користь ширшої частини ЄС, а також відкриті для Норвегії та України.
З метою зменшення фрагментації та підвищення ефективності EDIP профінансує 240 млн євро на спільну закупівлю оборонного обладнання, в тому числі засобів протидії безпілотникам, протиповітряної і протиракетної оборони, а також наземних і морських бойових систем, державами-членами ЄС і Норвегією. Консорціуми замовників можуть подавати заявки на фінансування, при цьому гранти можуть становити до 20 млн євро на один проєкт.
Оборонні стартапи, в тому числі малі і середні підприємства (МСП) і компанії з середньою капіталізацією, отримають 100 млн євро підтримки у вигляді акціонерного капіталу через Фонд прискорення трансформації ланцюгів постачання в оборонній сфері (FAST).
В рамках ініціативи ЄС BraveTech нова програма оборонних інновацій отримає додаткові 35,3 млн євро від EDIP USI, що підтримає як українські, так і європейські галузі, зокрема стартапи та МСП, стимулюючи інновації для вирішення нагальних проблем, з якими стикаються Збройні сили України, та покращення конкурентоспроможності європейської оборонної промисловості.
Перший раунд конкурсів EDIP буде доступний на Порталі фінансування та тендерів ЄС з 31 березня 2026 року.
Україна ризикує опинитися у критичній фінансовій ситуації та залишитися без коштів на оборону вже до червня 2026 року. Головною причиною є затримки та блокування допомоги від ключових західних партнерів.
Про це повідомляє Bloomberg.
Грошей вистачить до червня
За оцінками українських і зарубіжних чиновників, які говорили анонімно, Київ наразі може покривати витрати лише до червня.
США практично зупинили пряму допомогу Україні після повернення Трампа до влади у січні минулого року. Тому саме Європа взяла на себе основний тягар – і зброю, і фінансову підтримку.
Що загрожує фінансуванню
Кілька факторів одночасно підривають надходження коштів:
Угорщина заблокувала позику ЄС на 90 мільярдів євро
Під загрозою черговий транш МВФ через незатверджені податкові зміни у парламенті
Союзники по НАТО не поспішають фінансувати програму закупівлі американської зброї PURL
“Якщо не надійде міжнародне фінансування, установі, можливо, доведеться відновити пряме кредитування Міністерства фінансів для виплати зарплат військовослужбовцям і працівникам”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Bloomberg.
Це означало б, що Нацбанк просто друкував би гроші – що б прискорило інфляцію.
Скільки грошей потрібно
52 мільярди доларів – загальна потреба в іноземній допомозі на 2026 рік
15 мільярдів доларів – лише на закупівлю американської зброї
8,1 мільярда доларів – чинна програма МВФ, перший транш якої склав 1,5 мільярда
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запевнила, що ЄС виконає зобов’язання щодо кредиту “так чи інакше”.
Міністр фінансів України Сергій Марченко написав у Facebook, що очікує коштів від ЄС “найближчим часом”. Втім, конкретних рішень поки немає.
Французький президент закликав до створення спільної боргової ємності ЄС та випуску єврооблігацій для фінансування зелених технологій, оборони та безпеки, аргументуючи це тим, що Європа повинна інвестувати у своє майбутнє.
Перед самітом ЄС, присвяченому питанням конкурентоспроможності, який відбувся у четвер, президент Франції Еммануель Макрон попередив, що Європа повинна використовувати спільну боргову спроможність ЄС для стимулювання інвестицій у стратегічні сектори, інакше існує ризик, що США і Китай «відсунуть» країну вбік.
У вівторок в інтерв’ю провідним європейським ЗМІ Макрон заявив, що Європа повинна готуватися до подальших сутичок зі Сполученими Штатами і розглядати недавній «гренландський момент» як сигнал до проведення давно відкладених економічних реформ.
Французький лідер попередив, що американський президент Дональд Трамп погрожував митами європейським країнам, які виступили проти його спроби отримати контроль над Гренландією, перш ніж у січні відступив у Давосі.
«Зараз ми перебуваємо на етапі, який я б назвав «гренландським моментом», — сказав Макрон ЗМІ. – Населення зазнає погроз і залякувань. Потім Вашингтон раптово відступає. І ми думаємо, що все скінчилося. Але не вірте цьому ні на мить. Щодня погрози надходять до фармацевтичної галузі та галузі цифрових технологій».
Макрон заявив, що адміністрація Трампа «відкрито виступає проти Європи» і прагне «розчленувати» ЄС.
Відмова від єврооблігацій — «серйозна помилка».
«Заборгованість ЄС нижча, ніж у США та Китаю. У час конкуренції за інвестиції в технології було б серйозною помилкою не скористатися цією кредитною спроможністю», — сказав Макрон.
Французький лідер повторив свій заклик до спільного боргу через єврооблігації, аргументуючи це тим, що ЄС щорічно потребує близько 1,2 трлн євро державних і приватних інвестицій у зелені та цифрові технології, оборону та безпеку.
«Настав час запустити спільну кредитно-позикову спроможність для цих майбутніх витрат, орієнтованих на майбутнє єврооблігації», – сказав він.
У 2020 році ЄС використовував спільний борг для відновлення європейської економіки після пандемії COVID-19, але спроби Франції зробити ці інструменти постійними зустріли сильний опір з боку Німеччини та, як правило, ощадливих північних держав-членів.
Лідери ЄС проведуть у четвер неформальну зустріч у замку Альден-Бісен у Бельгії, щоб обговорити зміцнення єдиного ринку, зменшення економічної залежності та підвищення конкурентоспроможності. Маріо Драгі та Енріко Летта також приєднаються до обговорень, щоб поділитися своїми думками.
«Коли відбувається кричуща агресія, ми не повинні поступатися або намагатися укласти угоду», – сказав Макрон. – Ми пробували цю стратегію протягом місяців, і вона не працює. Але перш за все, вона стратегічно змушує Європу збільшувати свою залежність».
На саміті в четвер також буде обговорено плани французької стратегії «Made in Europe», яка встановлює мінімальні вимоги до європейського вмісту місцевих виробів.
Цей підхід розділив країни-члени ЄС і викликав занепокоєння у виробників автомобілів та інших лідерів галузі.
У 2026 році потреби України у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 млрд доларів.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у виступі на засіданні керівного комітету Української платформи донорів.
За словами Шмигаля, Кабмін наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд доларів.
«Загальний фінансовий ресурс на оборону та безпеку у 2025 році складе майже 50 млрд доларів. Це 26% ВВП. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд доларів. Водночас власні доходи бюджету складуть 48,5 млрд доларів. Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни. Цього року Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування», – розповів глава уряду.
Прем’єр сказав, що наступний рік буде викликом і що ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити понад 40 млрд доларів.
Тим часом за перші 5 місяців цього року державний бюджет перевиконали на 1 млрд доларів, запевнив Шмигаль.
Американська компанія Moderna, відома розробкою однієї з вакцин проти коронавірусу під час пандемії, залишилися без обіцяних 700 мільйонів доларів від уряду США на розробку профілактичних засобів від пташиного грипу.
Як пише Reuters, адміністрація Дональда Трампа скасувала контракт, який було підписано з біотехнологічною корпорацією у січні, ще за президентства Джо Байдена.
У США було зафіксовано 70 випадків зараження людей пташиним грипом за останній рік. Експерти стверджують, що вакцина Moderna, на заключний етап розробки якої мали піти державні кошти, стала б одним із найбільш ефективних та швидких засобів приборкання хвороби в разі неконтрольованого спалаху.
Призначений Трампом очільник міністерства охорони здоров’я США Роберт Кеннеді-молодший є відомим антиваксером, який неодноразово поширював публічно конспірологічні вигадки щодо вакцин.
Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) вивчає можливість підтримки програм у сфері енергетики та інфраструктури в Україні, які раніше фінансувало USAID.
Про це повідомив голова українського офісу JICA Хідекі Мацунага на V українсько-японському форумі, організованого Центром “Нова Європа”, передає “Укрінформ”.
За словами Мацунаги, підходи USAID та JICA відрізняються, і це ускладнює перехід окремих ініціатив, зокрема, у правовій сфері та фінансуванні громадянського суспільства. Водночас JICA прагне оцінити, які прогалини з’явилися в енергетичному секторі, та знайти шляхи для їх усунення.
«Але ми хотіли б побачити, які прогалини виникли в енергетичному секторі, і спробувати максимально, наскільки можливо, їх заповнити. Звісно, у нас є певні бюджетні обмеження, але ми хотіли б робити більше… Безумовно, ми маємо серйозно подумати про енергетичну галузь та інфраструктуру, і ми будемо розглядати ці галузі», – сказав голова українського офісу JICA.
27 січня Агентство федерального уряду США USAID, яке фінансувало в Україні значну кількість програм, призупинило виділення коштів на всі проєкти без винятків після директиви Держдепу про аудит на 90 днів. Експертка з організаційного розвитку Уляна Мовчан, засновниця компанії Connection Agency, пише Суспільне.
Як працювала система фінансування
Компанія Connection Agency має досвід управління проєктами організацій, що отримували фінансування від USAID, а також у сприянні залученню грантів від цієї агенції.
За словами засновниці компанії Уляни Мовчан, американська допомога завжди була складною системою з кількома напрямами фінансування: “Це програми, які фінансуються за рахунок грантів або угод про співпрацю. Під час повномасштабної війни США також запровадили прямі виплати, які йшли через Світовий банк для потреб України”.
USAID фінансувала різні проєкти, зокрема соціальні програми, підтримку місцевого самоврядування, інклюзію, допомогу ветеранам та внутрішньо переміщеним особам.
“У кожної програми були свої партнери в Україні, які отримували фінансування у вигляді грантів”, — додає Мовчан.
За її словами, Україна також отримувала за окремою програмою й певну гуманітарну допомогу. Крім того, українські організації могли безпосередньо подаватися на грантове фінансування від Держдепу США.
“Тобто обсяги цих програм, вони насправді величезні. І навіть неможливо порахувати фінансові обсяги всіх витрат США в Україні, тому що всі гроші ідуть через різні канали фінансування”, — зазначає Уляна Мовчан.
Наслідки зупинки фінансування
За словами Мовчан, в Україні було кілька програм, які фінансувалися USIAD-ом, які спрямовані саме на підтримку державного сектору. Наразі є загроза, що програми на підтримку місцевого самоврядування можуть зупинитися повністю. Як приклад, експертка згадує проєкт “Говерла”, який працював із 2021 року над підвищенням ефективності органів самоврядування:
“Якщо це фінансування зникає повністю і виникає питання, за рахунок чого необхідно здійснювати якісь процеси реформ і вдосконалення місцевого самоврядування. У нас є тільки місцевий бюджет, якого і так не вистачає на розвиток регіону. Тобто постає питання, чи будуть продовжуватися взагалі якісь реформи, на які потрібні кошти на рівні місцевому? І зокрема, це і розвиток професійності кадрів, які працюють у сфері місцевого самоврядування”.
Зупинка фінансування може мати наслідки і для енергетичної сфери, зазначає Мовчан. Оскільки багато американських проєктів були спрямовані на забезпечення енергетичної самостійності України. Мова йде, зокрема про пряму закупівлю різноманітних технологій та продукції.
“Кожна нова атака Росії, вона призводить до того, що обладнання зазнає ушкоджень. І нам потрібно купувати нове обладнання. Хто це буде купувати, якщо зникне ця допомога, питання залишається відкритим”, — зазначає експертка.
Крім того, також під загрозою опинилися проєкти з підтримки ветеранів.
“Ветерани, які повертаються з фронту, потребують адаптації до цивільного життя. Це і психологічна, і юридична допомога, а часто — фізична реабілітація. Усе це забезпечували громадські організації за підтримки США. Україна наразі немає достатнього фінансування, щоб забезпечити ці програми самостійно”, — пояснює Мовчан.
За її словами, також припинення фінансування може зачепити молодь, внутрішньопереміщених осіб, феміністичні організації, які працюють з ЛГБТ і гендерною рівністю та інклюзивні ініціативи:
“Оце дві сфери прямо у мене не виникають жодних сумнівів, що саме тут виникнуть проблеми. Інші питання інклюзії: люди з інвалідністю, ветерани, внутрішнє переміщення особи мігранти під питанням, тому що навіть, якщо ми говоримо про США, то там зараз виникає питання з мігрантами не з усіх країн світу, а лише з конкретних”.
Уляна Мовчан підкреслює, що державні резерви можуть тимчасово підтримати реформи, водночас некомерційний сектор не має таких можливостей. Організації громадянського суспільства вже зараз зупиняють роботу через відсутність фінансування. Протягом 90 днів багато проєктів можуть остаточно закритися, в першу чергу мова йде про програми у сфері інклюзії та інших вразливих груп населення, зокрема ветеранів.
“Протягом тримісячного періоду дуже багато організацій зупинять свою роботу, якщо їм не вдається, наприклад, за допомогою зборів, закрити свої потреби. По завершенню 90-денного періоду багато програм припинять свої своє існування і ті контракти, які наявні у деяких українських організації, просто стануть неактуальними, що може призвести до подальшого закриття організації”, — зазначає Мовчан.
Експертка наголошує, що рішення президента США Дональда Трампа не стосується всіх фондів, але впливає на ті організації та фонди, які отримували частину фінансування зі Сполучених Штатів. Наприклад, є організація NDI (National Democratic Institute), яка має часткове фінансування від США. Хоча в них можуть бути й інші джерела фінансування, вони вже змушені зупиняти проєкти в Україні, оскільки реалізовували їх переважно за рахунок американських коштів.
Це означає, що вплив відчувається не тільки через припинення прямої допомоги США, але й через так звані субгранти. Тобто, коли міжнародна організація отримує великий грант від Сполучених Штатів, а потім передає ці кошти у вигляді субгрантів українським організаціям:
“В Україні є організація ІСАР “Єднання”, яка зареєстрована в Україні, вона не є міжнародною організацією. Вона допомагає посилювати спроможності громадського сектору в Україні. Вони мають проєкти, фінансовані Сполученими Штатами та іншими державами. І, наприклад, один з проєктів, в межах якого надавалася підтримка громадським організаціям, також був коштом Сполучених Штатів. Тобто, уявімо, у них є 10 проєктів і один з них вони мають припинити”.
Чи є альтернатива
Мовчан зауважує, що зупинка фінансування програм з боку США — “це нормальна практика, але такого різкого і тривалого замороження ще не було”.
Деякі організації хвилюються, що фінансування зі Сполучених Штатів припинилося повністю. Мовчан заспокоює: “насправді це не так”. За її словами, фінансування продовжуватиметься, але може бути в менших обсягах або охоплювати меншу кількість програм. Також є ймовірність появи нових програм, хоча деякі попередні будуть закриті:
“Виглядає так, що підтримка енергетики чи підтримка реформ, вона ніяким чином не суперечить пріоритетам поточної адміністрації. А підтримка прав людини і вразливих груп, можливо, це буде те, що суперечить поточним пріоритетам”.
Проте, наголошує Мовчан, ці напрями тривалий час успішно фінансувалися Європейською комісією та через програми Ради Європи. Тому організаціям варто переорієнтуватися на інші джерела фінансування, адже для Європейського Союзу права людини залишаються важливим пріоритетом.
Крім того, організації можуть звернутися до своїх попередніх донорів із проханням про екстрену підтримку. Якщо йдеться про європейські чи приватні фонди, то можна припустити, що кількість запитів до цих донорів значно зросте. Адже, крім України, до них можуть звертатися й інші країни, які раніше отримували фінансування від Сполучених Штатів.
Китай пропонує країнам свою допомогу для реалізації програм, які залишилися без фінансування після рішення Дональда Трампа припинити діяльність Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Як пише Politico, китайські чиновники вже повідомили уряду Непалу, стратегічно важливої для Пекіна країни на південних схилах Гімалаїв між Індією і Китаєм, про готовність їх країни замінити програми USAID власними проєктами розвитку, повідомляє РБК-Україна.
Представники Островів Кука, архіпелагу в Індо-Тихоокеанському регіоні, на чолі з прем’єр-міністром Марком Брауном цього тижня відвідають Китай, щоб підписати угоду про поглиблення торгово-економічного співробітництва, включаючи збільшення китайських інвестицій у розвиток інфраструктури в острівній державі.
У Колумбії неурядові організації повідомляють про зацікавленість Китаю у тому, щоб замінити заморожені програми USAID у країні. Минулого року Колумбія отримала від USAID близько 385 млн доларів.
Зазначається, що такі дії Пекіна свідчать про намір скористатися ситуацією та якнайшвидше спробувати витіснити США з країн і регіонів, важливих Китаю для просування власних інтересів.
Конгресмени від Демократичної партії у Палаті представників США розробили стратегію, щоб пояснити адміністрації Трампа щодо потенційного посилення Китаю через замороження зовнішньої допомоги США. Однак республіканці у Палаті представників не виступають на захист USAID та відновлення допомоги.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України є бенефіціаром чотирьох та реципієнтом одного з проєктів та програм, які підтримувало Американське агентство з міжнародного розвитку (USAID).
Повідомляється, що USAID фінансувала такі проєкти та програми: трансформація комунікацій, зміцнення суспільної довіри, програма ефективної та відповідальної політики (U-RAP) та програма інформаційної стійкості українського громадянського суспільства.
Крім того, Мінкультури є реципієнтом проєкту «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України».
Наразі фінансування призупинено за всіма проєктами, зазначили у Мінкультури.
