У 2026 році фінансування культурної сфери в Україні зросло майже на 40% порівняно з попереднім роком.
Про це заявила віцепрем’єрка з гуманітарних питань та міністерка культури Тетяна Бережна під час публічного інтерв’ю у межах «Книжкового Арсеналу», повідомляє Мінкульт.
За словами Бережної, збільшення фінансування свідчить про поступове усвідомлення державою стратегічної ролі культури. Водночас це накладає на галузь додаткову відповідальність щодо ефективного використання ресурсів.
«Культура – це те, завдяки чому ми впізнаємо одне одного, пам’ятаємо своє минуле і уявляємо майбутнє. Це система цінностей, яка робить нас єдиними та відрізняє від інших народів. Саме тому інвестиції в культуру є інвестиціями в стійкість і безпеку України», – зазначила Бережна.
Міністерка також розповіла про роботу над законодавством у сфері меценатства.
Крім того, вона згадала створення Українського фонду культурної спадщини, який уже залучив міжнародну підтримку для відновлення об’єктів культури, пошкоджених внаслідок війни.
На фінансування планів стійкості потрібно загалом 5 мільярдів євро, проводиться робота з пошуку джерел отримання коштів.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
„Понад 22 млрд грн, які вже виділені з резервного фонду, – це стартове, першочергове фінансування. Воно дозволяє запускати практичні роботи по будівництву інженерно-технічного захисту об’єктів і частині рішень у регіонах. Але загальна потреба суттєво більша. Загалом, якщо говорити про весь обсяг заходів у межах планів стійкості, то тут ідеться про понад 5 млрд євро”, – повідомив він.
За словами віцепрем’єр-міністра, в уряді розуміють, що це велика сума, тож джерела фінансування планів стійкості мають бути комбінованими.
„Тобто, це і державний бюджет, і співфінансування громад, й міжнародна грантова підтримка, також – пільгові кредити міжнародних фінансових інституцій та інші окремі інструменти”, – зазначив він.
Кулеба зауважив, що є домовленості з партнерами щодо фінансування планів стійкості за окремими напрямками. Зокрема, це стосується генераторів, когенераційних установок, блочно-модульних котелень, обладнання для водо- і теплопостачання.
„Але якщо говорити саме про повне фінансування всіх планів стійкості, то робота із пошуку джерел фінансування триває і буде продовжуватися. Утім, дуже важливо зараз не чекати повного пакету, а запускати те, що вже можемо починати, і паралельно добирати ресурс під наступні етапи”, – зазначив урядовець.
Європейський Союз виділив перші 10 мільйонів євро на створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Про це заявила голова європейської дипломатії Кая Каллас.
Каллас заявила про перший фінансовий внесок ЄС у роботу Спецтрибуналу і підписання з Радою Європи відповідної угоди.
«Лідери росії несуть відповідальність за цю війну, і вони мають бути притягнуті до відповідальності. Безкарності не буде», — повідомила Кая Каллас.
Навіщо потрібен спецтрибунал для покарання росії?
Міжнародне кримінальне правосуддя має достатньо інструментів для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду — цим займається Міжнародний кримінальний суд.
Але є «об’єктивні правові перешкоди» в розслідуванні злочину агресії проти України. Саме тому необхідне створення спеціального трибуналу, який буде здатен притягнути до відповідальності керівництво рф саме за цей злочин.
В Україні з 1 січня розпочала роботу Національна установа розвитку (НУР), яка забезпечуватиме мікро-, малий та середній бізнес доступом до пільгового фінансування через банки-партнери.
Зазначається, що Національна установа розвитку створена на базі Фонду розвитку підприємництва (ФРП). Відповідні зміни закріплені Законом України «Про Національну установу розвитку» № 4622-IX від 8 жовтня 2025 року.
Модель діяльності НУР відповідає кращим європейським практикам, поєднуючи інституційну автономність і стратегічне партнерство з урядом. Установа працюватиме як неприбуткова фінансова інституція «другого рівня», забезпечуючи доступність фінансування пріоритетних галузей економіки через банки України.
«Її ключова місія – забезпечення доступу мікро-, малого та середнього бізнесу до пільгового фінансування через банки-партнери. Установа має автономне управління, адаптоване регулювання з боку НБУ та повноваження з адміністрування державних програм підтримки бізнесу», – зауважили у міністерстві.
Законом визначено широкий спектр повноважень установи, зокрема надання кредитів, гарантій, грантів, компенсацій відсотків і страхових премій, супровід державних і міжнародних програм, аналіз ефективності проєктів, інвестиційну діяльність та підтримку просвітницьких захоів
У Мінфіні запевнили, що НУР має стати центральним елементом фінансової інфраструктури відновлення України, поєднуючи державну економічну політику, міжнародне партнерство та реальні фінансові можливості для українського бізнесу, забезпечуючи зокрема системну підтримку МСП.
Депутати латвійського Сейму 3 грудня в остаточному читанні ухвалили поправки до закону про підтримку цивільних мешканців України, які передбачають відмову від кількох заходів підтримки, включно з допомогою на початок працевлаштування та самозайнятості.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
Для виконання плану заходів підтримки на 2025 рік уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро. На 2026 рік передбачено фінансування в розмірі 39 717 846 євро. З огляду на зазначене скорочення фінансування, переглянуть набір підтримки та послуг, що надаються цивільним жителям України.
Наразі держава забезпечує, що мешканець України, розпочинаючи трудові правовідносини або будучи самозайнятим, має право отримати одноразову допомогу на початок працевлаштування в розмірі однієї мінімальної місячної зарплати.
З огляду на те, що жителі України залучені до ринку праці Латвії або здійснюють господарську діяльність, а також те, що доступні інші загальні механізми підтримки зайнятості, продовження цього заходу підтримки більше не є актуальним, вважає МВС.
Водночас жителі України зберігають право на доступ до послуг Державного агентства зайнятості в такому ж обсязі, як громадяни Латвії.
Ухвалені зміни передбачають, що відтепер жителі України матимуть такі самі права і в такому самому обсязі на знижки на проїзд і провезення багажу на субсидованих маршрутах регіонального значення, як категорії пасажирів, яким такі знижки встановлені нормативними актами щодо категорій знижок на проїзд, порядку їхнього застосування та розміру в Латвії.
Надалі жителі України не будуть звільнені від доплати пацієнта при отриманні послуг охорони здоров’я.
Водночас жителі України збережуть право й надалі отримувати оплачувані державою послуги охорони здоров’я в рівному обсязі з особами, застрахованими в системі обов’язкового державного медичного страхування в Латвії, тобто в такому самому порядку та обсязі, в якому ці послуги забезпечуються решті жителів Латвії.
Надалі витрати на реєстрацію своїх тварин і виконання обов’язкових ветеринарних вимог жителям України покриватися більше не будуть.
Єврокомісія розглядає спільний борг та двосторонні гранти для покриття дефіциту фінансування в Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.
За словами трьох джерел, знайомих з цим питанням, Європейська комісія розглядає можливість поповнення колосального дефіциту фінансування України за рахунок коштів, залучених зі спільного боргу ЄС та двосторонніх грантів держав-членів.
Ці дві можливості, які будуть викладені в документі Комісії з варіантами дій для Києва, який буде розповсюджено серед столиць найближчими тижнями, додаються до так званого варіанту „репараційного кредиту”.
Згідно з інформацією трьох джерел, знайомих із процесом, ці варіанти будуть викладені у спеціальному документі Комісії, який розповсюдять серед європейських столиць найближчими тижнями.
Вони доповнять уже запропонований „репараційний кредит” на 140 мільярдів євро – ініціативу, що передбачає використання заморожених російських активів, які зберігаються у брюссельській кліринговій палаті Euroclear.
За словами джерел, репараційний кредит є кращим варіантом підтримки України для Комісії, попри відмову Бельгії підтримати цю схему на саміті лідерів ЄС у Брюсселі в жовтні. Багато країн-членів, включаючи Німеччину та країни Балтії, поділяють цю думку.
Бельгія успішно пом’якшила висновки Ради минулого місяця, які зрештою доручили Комісії розробити „варіанти” для підтримки фінансових потреб Києва, в яких конкретно не згадувалося про використання російських активів, заморожених після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер пообіцяв заблокувати схему репараційних кредитів, якщо інші держави-члени не розділять юридичні та фінансові ризики, пов’язані з кредитом, а інші країни ЄС не використовуватимуть російські суверенні активи, що зберігаються у їхніх власних юрисдикціях разом з Бельгією.
За оцінками Комісії, в ЄС за межами Бельгії зберігаються російські суверенні активи на суму 25 мільярдів євро.
Німеччина, Франція та Люксембург є серед інших країн ЄС, які, як вважається, володіють частиною цих активів.
Уряд Німеччини має намір помітно збільшити обсяг фінансової допомоги Україні наступного року.
Про це повідомляє Reuters, посилаючись на два урядові джерела.
За інформацією журналістів, міністри фінансів та оборони Німеччини хочуть додати три мільярди євро для України до бюджету на 2026 рік. Наразі у Берліні вже затвердили під ці потреби 8,5 мільярда євро.
Гроші будуть спрямовані, зокрема, на закупівлю артилерії, безпілотників та бронетехніки для ЗСУ. Одне з джерел повідомило, що канцлер Фрідріх Мерц вже підтримав цю пропозицію.
«Ми продовжуватимемо надавати підтримку стільки, скільки потрібно для захисту від агресивної війни росії», – заявив співрозмовник.
У пропозиціях Європейської комісії щодо закриття ЄС фінансових потреб України у 2026-27 роках, які вона готує до наступного засідання Європейської ради 18 грудня, будуть представлені різні варіанти джерел фінансування, з основним акцентом на російські заморожені суверенні активи.
Про це, як передає кореспондентка „Європейської правди”, повідомила у спілкуванні з журналістами головна речниця Єврокомісії Паула Піньо у Брюсселі 27 жовтня.
Єврокомісія продовжує розглядати заморожені активи ЄС як одне з основних джерел майбутнього фінансування України.
„У документі з варіантами рішень (щодо фінпідтримки України. – „ЄП”)… Ми також розглянемо інші можливі варіанти. Хоча, без сумніву, основна увага повинна залишатися на використанні заморожених активів”, – заявила Піньо.
Вона повідомила, що аналітичний документ з варіантами фінансування „має бути незабаром представлений, щоб Європейська рада могла ухвалити рішення на їх основі”.
Відповідаючи на запитання, чи охоплюватиме ця пропозиція лише російські суверенні активи, заморожені в Бельгії, чи також активи в інших державах-членах ЄС, Паула Піньо зауважила, що, оскільки наразі пропозиція від Єврокомісії не готова, то й вказане питання „залишається відкритим”.
Під скорочення РФ потрапили сфери охорони здоров’я, авіапрому, енергетики, а також фінансування тимчасово окупованих територій.
Уряд Російської Федерації планує значне скорочення фінансування державних програм у 2026 році, зменшивши бюджет для 18 із 51 програми, що дозволить зекономити понад 207 мільярдів рублів. Програми у таких сферах, як охорона здоров’я, авіабудування, енергетика та фінансування тимчасово окупованих територій, зазнають найбільших змін. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки на своєму Telegram-каналі у четвер, 2 жовтня.
Найбільше урізання відчутне у програмі Хімічна та біологічна безпека, бюджет якої зменшиться на 36,4%, до 3,5 мільярда рублів. В абсолютних показниках найбільше скорочення торкнеться проєкту Комплексний розвиток сільських територій, який втратить 34,3 мільярда рублів, що становить близько 30% від попереднього фінансування. Програма Розвиток охорони здоров’я отримає на 31,7 мільярда рублів менше.
Значно урізані також витрати на авіапром (-14,4 мільярда), енергетику (-17,9 мільярда), а також на суднобудування, рибне господарство, зайнятість та національну політику.
Попри загальні скорочення, витрати на державні органи та пропаганду істотно зростають. Так, на програму Росія у світі, яка займається популяризацією „традиційних цінностей” за кордоном, виділять майже 12 мільярдів рублів – удвічі більше, ніж минулого року. Державний фонд „Защитники отечества”, очолюваний племінницею Володимира Путіна Анною Цивілєвою, отримає 35 мільярдів рублів, що перевищує витрати попереднього року в 2,5 разу. Крім того, фінансування державних телеканалів у 2026 році становитиме 106,4 мільярда рублів.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що потреби України у фінансуванні на 2026 і 2027 роки можуть виявитися набагато вищими, ніж кажуть у Києві.
Про це повідомляє Bloomberg.
За словами джерела, різниця в оцінках виникла під час чергового візиту місії МВФ. І усунення розбіжностей вкрай важливе до того, як Фонд розгляне запит на нову кредитну програму.
Якщо оцінки МВФ виявляться правильними, Україні може знадобитися додаткова фінансова підтримка на кілька мільярдів на рік, оскільки країна відбиває військову агресію росії. А оскільки війна тягнеться четвертий рік і кінця їй не видно, зростають побоювання, що Україні може бути складно задовольнити зростаючі військові потреби.
На сьогодні Київ дотримується своїх прогнозів, згідно з якими необхідно отримати до 37,5 млрд доларів протягом двох років. За даними Bloomberg, Фонд оцінює загальну суму на 10-20 млрд доларів більше.
Очікується, що сторони узгодять суму наступного тижня. Уряд України та Мінфін відмовилися від коментарів, додало видання.
Проблеми з фінансуванням
Як пише Bloomberg, нинішня програма з терміном до 2027 року передбачала закінчення війни у 2025 році. Наразі українська сторона добивається нового траншу до кінця року.
При цьому уряд стикається з труднощами у пошуку балансу. А в МВФ стурбовані тим, що складно перевірити виплати військовим, „багато хто з яких може не мати права на максимальні виплати”.
Україна неохоче збільшує податкове навантаження, зазначає видання. Тому Фонд планує спонукати Україну до скорочення тіньової економіки, яка, за оцінками Кабінету міністрів, становить понад 30% ВВП.
