Державний департамент США оголосив про надання короткострокового фінансування ініціативи з документування викрадених українських дітей перед тим, як ініціатива повністю припинить свою діяльність.
Про це пише агентство Reuters із посиланням на слова речника американського Держдепу.
Як зазначає агентство, фінансована урядом США ініціатива під керівництвом Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету допомогла відстежити тисячі українських дітей, викрадених росією.
„Фінансування надається на короткий період, поки виконавці програми „Обсерваторія конфліктів” забезпечують належну передачу критично важливих даних про дітей відповідним органам влади”, – сказав він.
Речник Держдепу США додав, що це „частина стандартної процедури закриття програм, що припиняють свою діяльність”.
Рішення про припинення програми під назвою „Обсерваторія конфлікту в Україні” було прийнято після того, як Трамп розпорядився провести широку перевірку, щоб запобігти тому, що, за його словами, є марним витрачанням коштів американських платників податків на цілі, які не відповідають американським інтересам.
У Бундестазі голосуватимуть за зміни до Основного закону, щоб полегшити фінансування оборони та військової допомоги Україні. Планують виділити 4 млрд євро на підтримку України у 2025 році.
Депутати Бундестагу Німеччини готуються до історичного голосування щодо внесення змін до Основного закону країни, що дозволить значно полегшити фінансування оборони, зокрема військової допомоги Україні. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Як повідомляється, депутати німецького парламенту збираються проголосувати за внесення великих змін до правил країни щодо запозичень.
Майбутній канцлер Фрідріх Мерц і його консерватори, а також їхні ймовірні партнери по коаліції, лівоцентристські соціал-демократи, підтримають ці заходи.
Зміни передбачають пом’якшення фіскальних обмежень, що наразі обмежують федеральні видатки на запозичення. Це дозволить збільшити обсяги фінансування для оборони, включаючи надання військової допомоги Україні. Однією з основних ініціатив є виділення 4 млрд євро на 2025 рік для підтримки України в її боротьбі з російською агресією.
Крім того, зміни передбачають, що витрати на оборону, цивільну оборону, захист цивільного населення, розвідку та кібербезпеку можуть фінансуватися за рахунок позик, що дозволить Німеччині не лише зміцнити свою власну обороноздатність, а й підтримати країни, які зазнали агресії, зокрема Україну.
[type] => post [excerpt] => У Бундестазі голосуватимуть за зміни до Основного закону, щоб полегшити фінансування оборони та військової допомоги Україні. Планують виділити 4 млрд євро на підтримку України у 2025 році. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1742295802 [modified] => 1742295804 ) [title] => У Німеччині відбудеться історичне голосування: військова допомога Україні може отримати нове фінансування [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=58228&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 58251 [uk] => 58228 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 58229 [image] => Array ( [id] => 58229 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large.webp [original_lng] => 130272 [original_w] => 1200 [original_h] => 675 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large.webp [width] => 1200 [height] => 675 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large.webp [width] => 1200 [height] => 675 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/1742287065-4935-large.webp [width] => 1200 [height] => 675 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1742288679:2 [views_count] => 1162 [_thumbnail_id] => 58229 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 84406 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 63 [1] => 596245 [2] => 5206 ) [tags_name] => Array ( [0] => Німеччина [1] => підтримка України [2] => фінансування ) ) [2] => Array ( [id] => 57717 [content] =>
Держдеп розіслав електронні листи організаціям USAID по всьому світу і повідомив про припинення фінансування.
Адміністрацією Дональда Трампа припинено фінансування 5800 тисяч проєктів Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Про це повідомляє The New York Times.
Держдеп розіслав електронні листи організаціям USAID по всьому світу і повідомив про припинення фінансування. Серед припинених проєктів – програми лікування ВІЛ-інфекції, основні програми боротьби з малярією в африканських країнах, глобальні зусилля з ліквідації поліомієліту та щодо боротьби з недоїданням.
Зазначається, що скасовано грант ЮНІСЕФ на програму імунізації від поліомієліту в розмірі 131 млн дол., який оплачував вакцини для мільйонів дітей. Також скасовано контракт на 90 млн дол. з компанією Chemonics на постачання сіток, тестів на малярію та лікування, який мав би захистити 53 мільйони людей.
Також США скасували проєкт FHI 360 в Ємені з допомоги дітям, які голодують, всі операційні витрати та 10% бюджету на ліки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, основний канал постачання протитуберкульозних препаратів ВООЗ, який забезпечував лікування майже трьох мільйонів людей, проєкти з лікування ВІЛ-інфекції Фонду Елізабет Глейзер, які надавали ліки 350 000 людей в Лесото, Танзанії та Есватіні.
Крім того, скасовані проєкти з допомоги лікування лихоманки Ебола в Уганді, фінансування притулків для жертв зґвалтувань та домашнього насильства у Південній Африці, проєкт у ДР Конго із забезпечення питною водою тощо.
Іще скасовано фінансування агентства ООН UNAIDS, яке допомагало країнам у покращенні лікування ВІЛ-інфекції.
Припинення фінансування USAID вплинуло на сфери, які забезпечують стабільність і розвиток України в умовах війни. Відбудова шкіл, лікарень, енергетичної інфраструктури, підтримка малого та середнього бізнесу, медіа, ветеранських ініціатив — усе це тепер під загрозою.
Серед найчутливіших напрямків, які постраждали, експерти називають відбудову шкіл і дитячих садків, оскільки багато навчальних закладів у прифронтових регіонах ще не відновлено. Також обмежене фінансування енергетичної інфраструктури, яка потерпає від атак. Значно скорочена допомога лікарням, особливо в регіонах, де тривають бойові дії.
Закриття ветеранських ініціатив та незалежних медіа
Одним із найбільших ударів стало призупинення програми «Врожай», яка допомагала українським аграріям отримувати безоплатне насіння для відновлення виробництва. Втрата цього фінансування означає зменшення врожаїв, скорочення робочих місць у сільському господарстві та, як наслідок, зростання цін на продовольство.
Втрата американських коштів вплинула на громадські організації, що підтримують ветеранів, та незалежні медіа. Veteran Hub змушений закрити Лінію підтримки ветеранів та хаб у Вінниці. Співзасновниця організації Івона Костина зазначила, що організація раніше не проводила публічного фандрейзингу, проте зараз змушена звертатися за допомогою. «Ми свідомо не будували публічний фандрейзинг, бо вважали, що приватні донати мають іти війську. Але зараз змушені відкрито просити про допомогу», — повідомила співзасновниця організації Івона Костина. Про це пише Детектор Медіа.
Крім того, припинення фінансування USAID зачепило незалежні медіа. Низка журналістських проєктів, що працювали на розслідування корупції та боротьбу з дезінформацією, залишилися без підтримки. Деякі редакції вже заявили про скорочення штату або припинення випуску матеріалів.
Державні програми не постраждають
Українські організації та уряд шукають нові можливості для залучення фінансування, включаючи європейські гранти, залучення пожертв від громадян і бізнесу та розгляд можливості тимчасової компенсації найбільш критичних втрат. Очікується, що після завершення аудиту фінансування може бути частково відновлено.
Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович під час пресконференції 27 січня заявила, що тимчасова зупинка фінансування USAID поки не вплинула на державні програми. Вона зазначила, що Україна має домовленості з європейськими партнерами, зокрема Великою Британією та Світовим банком, які продовжують надавати підтримку. Також вона уточнила, що фінансування USAID більше стосується громадського сектору, а не великих бюджетних проєктів. Наразі триває уточнення щодо підрядників, яким припинене фінансування.
Громадський сектор може не впоратися
Експертка Уляна Мовчан заявила, що уряд може впоратися з тривалим замороженням фінансування, але некомерційний сектор — ні. Однак експерти попереджають, що якщо фінансування не відновиться найближчим часом, це матиме критичні наслідки для громадського сектору, передає Суспільне новини. Якщо фінансування не відновиться, багато організацій змушені будуть припинити свою діяльність.
Меншою мірою постраждають організації, що мають альтернативні джерела фінансування, такі як грантові програми ЄС та інших міжнародних партнерів, благодійні внески громадян і бізнесу, а також доходи від реклами. Організації, що майже повністю залежали від коштів USAID, можуть зупинити роботу в найближчі місяці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав США продовжити постачання Україні і заявив, що Європа заплатить за це.
Press conference by NATO Secretary General Mark Rutte ahead of the meeting of NATO Defence Ministers
Про це він заявив на заході в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі, цитує Reuters.
Глава НАТО заявив, що альянс повинен більше інвестувати в оборону, нарощувати оборонне промислове виробництво і взяти на себе більшу частку витрат на допомогу Україні.
„Щодо України, нам потрібно, щоб США також залишалися залученими”, – сказав Рютте.
Він наголосив, що якщо нова адміністрація Дональда Трампа буде готова продовжувати постачати Україну зі своєї оборонно-промислової бази – рахунок буде оплачений європейцями.
„Я в цьому абсолютно переконаний, ми повинні бути готові до цього”, – заявив він.
Також Рютте повністю підтримав кампанію тиску Трампа на Росію, спрямовану на припинення війни в Україні.
Коментар генерального секретаря пролунав після того, як президент США заявив на початку цього тижня, що Європейський Союз повинен робити більше для підтримки України.
Уряд Великої Британії надасть 4,5 млн фунтів для документування та розслідування воєнних злочинів рф в Україні.
Уряд Великої Британії оголосив про виділення 4,5 млн фунтів стерлінгів для документування, розслідування та судового переслідування воєнних злочинів, скоєних під час російського вторгнення. Відповідна заява зʼявилась на сайті Уряду Британії.
„Оскільки урядова підтримка продовжується і в 2025 році, сьогодні (в неділю) оголошено про виділення 4,5 млн фунтів стерлінгів на підтримку зусиль України в пошуку правосуддя щодо воєнних злочинів, скоєних під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Фінансування призначене для підтримки документування, розслідування та судового переслідування воєнних злочинів в Україні та доповнює роботу Великої Британії з партнерами зі США та ЄС через Консультативну групу з розслідування воєнних злочинів”, – йдеться у повідомленні Британського Уряду.
Велика Британія вже передала Україні понад 400 різних видів військової допомоги. Серед останніх поставок — перші 100 із 650 легких багатоцільових ракет, про що було оголошено у вересні, та сучасне морське обладнання.
Україна отримала понад €150 мільйонів на фінансування оборонно-промислового комплексу від Данії, Франції та Литви.
Про це повідомляє Міністерство оборони.
Як повідомив очільник відомства Рустем Умєров, €111 мільйонів піде на виконання угод у межах співпраці між МО України, Мінстратегпромом та Міноборони Данії. На цю суму посилять ЗСУ новітніми засобами ураження вітчизняного виробництва.
Ще €29 мільйонів — це грант від французького уряду. Гроші підуть на посилення безпеки та оборони України. На розвиток українського ОПК згідно з Меморандумом між Міністерством національної оборони Литви, Міноборони України та Мінстратегпромом спрямують €10 мільйонів.
Зазначеними коштами профінансують виробництво ракет, дронів-deepstrike та артилерійських установок.
Згідно з угодою, заможні країни зобов’язалися надавати 300 мільярдів доларів щорічно до 2035 року біднішим країнам, щоб допомогти їм впоратися з наслідками кліматичної кризи та перевести їхню економіку на чисту енергію.
CNN зазначає, рішення ухвалили після довгих і складних переговорів, через що СОР-29 в азербайджанському Баку, який повинен був завершитися ще 22 листопада, був продовжений більш ніж на добу, а рішення про узгодження NCQG було головним очікуванням від саміту. Основною розбіжністю між їх учасниками було питання про те, які країни і скільки коштів повинні виділяти на кліматичне фінансування.
Обіцяна сума, однак, не дотягує до 1,3 трильйона доларів, які, за оцінками економістів, необхідні для того, щоб допомогти країнам, що розвиваються, впоратися з кліматичною кризою, і це викликало шалену реакцію багатьох країн, що розвиваються.
NCQG передбачає розробку механізму виділення коштів на зусилля щодо утримання глобального потепління на рівні 1,5 градуса Цельсія відносно доіндустріального рівня — нижньої позначки, зафіксованої Паризькою угодою 2015 року.
Багаті країни, які несуть переважну відповідальність за історичну зміну клімату, у 2009 році погодилися надавати 100 мільярдів доларів на рік до 2020 року країнам, що розвиваються. Цю обіцянку змогли виконати у 2022 році, на два роки пізніше.
Протягом 2024-го і 2025 року Україна потребуватиме загалом майже $55 млрд зовнішньої фінансової допомоги.
Про це прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив 27 жовтня у Facebook.
„[Взяв] участь у міністерському круглому столі на підтримку України у Світовому банку. Окреслив потреби в зовнішньому фінансуванні на цей і наступний роки. Це $16,5 млрд і $38,4 млрд відповідно. Розраховуємо покрити їх за рахунок програми Ukraine Facility, EFF, американської допомоги і внесками інших партнерів”, – написав він.
Очільник уряду нагадав також, що протягом тижня, що минає, Україна отримала $1,1 млрд чергового траншу від Міжнародного валютного фонду.
„Це кошти на покриття найпріоритетніших видатків. Загалом за час повномасштабної війни отримали від фонду понад $11,3 млрд”, – підкреслив Шмигаль.
Крім того, він висловив сподівання, що вже цьогоріч Україна отримає приблизно $50 млрд, які Європейський союз та країни G7 погодилися виділити „за рахунок заморожених російських активів у межах механізму ERA”.
„Вони стануть основою нашої фінансової стійкості в найближчому майбутньому”, – вважає Шмигаль.
Попри очікуваний крах росії після введення західних санкцій, російська економіка все ще працює, хоч і перебуває під загрозою „перегріву”.
Видання The Washington Post пише, що росія, завдяки значним доходам від продажу нафти, здатна фінансувати війну в Україні ще кілька років.
Економісти пояснюють, що втриматись на плаву росії вдалось завдяки продажу нафти, серед яких ключову роль грають країни Азії, зокрема Китай та Індія. Саме ці країни продовжують купувати нафту в росії, допомагаючи країні-терористу компенсувати економічні втрати від санкцій.
росія відчуває внутрішні кризи
Водночас серйозні внутрішні ризики для Кремля усе ще є. Перш за все, росія стикається з проблемою „перегріву” економіки. Видання пише, що швидке зростання заробітних плат може привести до інфляційного тиску, що ускладнює ситуацію.
Уряду доводиться піднімати зарплати, щоб підтримати рівень життя населення в умовах санкцій і мобілізації, що значно впливає на ринок праці. Крім цього, російська економіка зіткнулась з нестачою робочої сили, адже тисячі чоловіків були мобілізовані або залишили країну, рятуючись від призову.
Ефективність економіки росії падає
Це створило серйозний дефіцит на ринку праці, особливо у виробничому секторі. У результаті російські підприємства працюють на межі своїх можливостей, а це обмежує потенціал зростання економіки.
Ще однією відчутною проблемою є вичерпання виробничих потужностей. Санкції ускладнили доступ російських компаній до західних технологій та обладнання, які необхідні для підтримки стабільної роботи промислових об’єктів. Це обмежує можливості Кремля для модернізації виробництва та знижує ефективність економіки.
Попри те, що росія отримує значні доходи від продажу нафти, які дозволяють їй продовжувати війну, економічна ситуація всередині країни залишається нестабільною,
