Норвезький уряд оголосив про виділення 3 млрд крон (268 млн євро) на зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема в рамках програми PURL із закупівлі американського озброєння.
Про це повідомили в уряді країни.
Кошти підуть на закупівлю ракет протиповітряної оборони для систем Patriot. Норвегія спільно з Данією, Німеччиною та Канадою замовлятиме нові ракети безпосередньо з заводу у США в рамках програми PURL.
В уряді уточнили, що оскільки терміни поставки деяких із цих ракет є тривалими, Норвегія планує придбати їх у країн, які вже мають в наявності ці засоби, для якнайшвидшого постачання Україні.
“Боротьба України за свою оборону – це наша боротьба за свою оборону. Україна щодня протистоїть російським атакам. Росія продовжує завдавати ударів по людях, українських містах та об’єктах енергопостачання. Україні вдається збивати більшість дронів і крилатих ракет, але їй потрібна потужніша оборона проти балістичних ракет”, – заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Норвегія також виділяє кошти, щоб мати змогу долучитися до ініціативи України зі спільної з європейцями розробки антибалістичних систем.
Міністерство охорони здоров’я України та Світовий банк підписали угоду про 444 мільйони доларів додаткового фінансування для програми з медичної реформи THRIVE.
Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.
Відповідні домовленості щодо розширення фінансування програми THRIVE було досягнуто в межах Конференції з питань відновлення України – URC 2026.
Загалом після підписання угоди загальний обсяг програми складатиме майже 900 млн доларів. Фінансування здійснюється за підтримки міжнародних партнерів, насамперед уряду Японії. Загалом внесок Японії становить понад три чверті від загального фінансування програми THRIVE.
“Ці кошти дозволять продовжити ключові реформи у сфері охорони здоров’я, підвищити ефективність використання державних ресурсів та розширити доступ українців до якісних медичних послуг”, – говориться у повідомленні.
За ці кошти в Україні мають “удосконалювати програму медичних гарантій, розвивати стратегічні закупівлі, підвищувати ефективність використання державних ресурсів і посилювати спроможність лікарень”.
Кластер Brave1 підсумовує перший грантовий конкурс на виробництво вибухових речовин. Шість українських компаній отримають фінансування. Кожна з них зможе виробляти від 7 тонн вибухових речовин щомісяця з можливістю подальшого масштабування.
За його словами, загальна вартість проєктів – 944 млн грн, із них 620 млн грн – державне співфінансування. Це нові виробничі лінії, нові спроможності та критично важливі компоненти для української зброї. Це фундамент для збільшення виробництва українських боєприпасів, ракет, дронів та інших засобів ураження.
“Виробництво вибухових речовин – лише один із напрямів, у які сьогодні інвестуємо. Зараз ми максимально фокусуємося на роботизації фронту для збереження життів військових, створенні дешевих крилатих ракет із технологіями штучного інтелекту, доступних українських радарів для малої системи ППО, а також на розвитку енергетичної зброї, зокрема лазерної ППО, що вже проходить тестування. Для цього оновлюємо грантову програму Brave1. Додали 53 нові технологічні пріоритети – від матеріалів і компонентів для ракет, ройових систем та автономних дронів до високоточних боєприпасів, підводних дронів, РЕБ проти КАБів і ракет, лазерної зброї та інших напрямів, які визначатимуть наступний технологічний цикл війни. Українські розробники можуть отримати від 500 тис. до 8 млн грн на розвиток своїх технологій”, – зазначив Федоров.
Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility обсягом у 2,8 млрд євро.
Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
«Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility загальним обсягом 2,8 млрд євро. З урахуванням погашення раніше наданого авансового фінансування до державного бюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро. Загальний обсяг фінансування за цим механізмом перевищив 29,4 млрд євро», – написала очільниця уряду.
За її словами, кошти буде спрямовано на фінансування пріоритетних видатків державного бюджету, зокрема соціальних і гуманітарних потреб.
Для отримання цього траншу Україна виконала 11 індикаторів Плану України, які охоплюють реформи у сферах державного управління, економічної політики, енергетики, цифровізації та верховенства права.
Крім того, низку умов для наступних етапів фінансування було виконано достроково, завдяки чому Україна вперше отримає додаткову компенсацію за випереджальне виконання зобов’язань із реформ.
Загалом станом на кінець травня 2026 року Україна вже виконала 86 заходів Плану, а ще 65 перебувають на різних етапах реалізації. Уряд продовжує системно впроваджувати необхідні зміни для забезпечення економічної стійкості, відновлення країни та наближення до членства в ЄС.
Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейський Союз розширюють програму підтримки українського бізнесу: новий пакет дозволить залучити €2 млрд кредитування через банки-партнери ЄБРР в Україні. Про це йдеться у повідомленні фінустанови.
Загальний обсяг додаткової підтримки з боку ЄС становить €315 млн, зокрема €200 млн гарантій, €105 млн грантів і €10 млн технічної допомоги в межах Ukraine Investment Framework. Це має посилити кредитування мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП), а також середніх і більших компаній під час війни.
Очікується, що програма забезпечить фінансування щонайменше 3000 підприємств і збереже близько 180 000 робочих місць. Кредити надаватимуться через фінансові установи-партнери ЄБРР, що дасть змогу масштабувати кредитування реального сектору в умовах підвищених ризиків.
Для ММСП передбачені інвестиційні стимули у вигляді грантів ЄС, які покриватимуть 10–30% вартості критичних капітальних інвестицій. Пріоритет – енергоефективні та «зелені» технології, що підвищують конкурентоспроможність бізнесу і сприяють наближенню до стандартів ЄС.
Щонайменше 50% грантів спрямують на пріоритетні категорії: бізнеси з пошкодженими або знищеними активами, компанії у прифронтових регіонах, ветеранські підприємства, мікробізнес, стартапи, малі фермерські господарства, а також компанії, які працевлаштовують ВПО, людей з інвалідністю, жінок і молодь.
Окремий напрям програми – розвиток страхування воєнних ризиків в Україні, включно з пілотними страховими субсидіями для ММСП. Також розширюється механізм Enterprise Security Enhancement, який дозволяє банкам частково полегшувати боргове навантаження клієнтів, чиї активи постраждали від війни; його підтримка передбачена гарантіями ЄС на €200 млн покриття перших втрат.
Програма є частиною Ukraine Investment Framework у межах Ukraine Facility обсягом €50 млрд, спрямованої на залучення інвестицій у відновлення та відбудову України. ЄБРР залишається найбільшим інституційним інвестором в Україні, суттєво наростивши фінансування з початку повномасштабної війни, додали в ЄБРР.
У 2026 році фінансування культурної сфери в Україні зросло майже на 40% порівняно з попереднім роком.
Про це заявила віцепрем’єрка з гуманітарних питань та міністерка культури Тетяна Бережна під час публічного інтерв’ю у межах «Книжкового Арсеналу», повідомляє Мінкульт.
За словами Бережної, збільшення фінансування свідчить про поступове усвідомлення державою стратегічної ролі культури. Водночас це накладає на галузь додаткову відповідальність щодо ефективного використання ресурсів.
«Культура – це те, завдяки чому ми впізнаємо одне одного, пам’ятаємо своє минуле і уявляємо майбутнє. Це система цінностей, яка робить нас єдиними та відрізняє від інших народів. Саме тому інвестиції в культуру є інвестиціями в стійкість і безпеку України», – зазначила Бережна.
Міністерка також розповіла про роботу над законодавством у сфері меценатства.
Крім того, вона згадала створення Українського фонду культурної спадщини, який уже залучив міжнародну підтримку для відновлення об’єктів культури, пошкоджених внаслідок війни.
На фінансування планів стійкості потрібно загалом 5 мільярдів євро, проводиться робота з пошуку джерел отримання коштів.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“Понад 22 млрд грн, які вже виділені з резервного фонду, – це стартове, першочергове фінансування. Воно дозволяє запускати практичні роботи по будівництву інженерно-технічного захисту об’єктів і частині рішень у регіонах. Але загальна потреба суттєво більша. Загалом, якщо говорити про весь обсяг заходів у межах планів стійкості, то тут ідеться про понад 5 млрд євро”, – повідомив він.
За словами віцепрем’єр-міністра, в уряді розуміють, що це велика сума, тож джерела фінансування планів стійкості мають бути комбінованими.
“Тобто, це і державний бюджет, і співфінансування громад, й міжнародна грантова підтримка, також – пільгові кредити міжнародних фінансових інституцій та інші окремі інструменти”, – зазначив він.
Кулеба зауважив, що є домовленості з партнерами щодо фінансування планів стійкості за окремими напрямками. Зокрема, це стосується генераторів, когенераційних установок, блочно-модульних котелень, обладнання для водо- і теплопостачання.
“Але якщо говорити саме про повне фінансування всіх планів стійкості, то робота із пошуку джерел фінансування триває і буде продовжуватися. Утім, дуже важливо зараз не чекати повного пакету, а запускати те, що вже можемо починати, і паралельно добирати ресурс під наступні етапи”, – зазначив урядовець.
Європейський Союз виділив перші 10 мільйонів євро на створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Про це заявила голова європейської дипломатії Кая Каллас.
Каллас заявила про перший фінансовий внесок ЄС у роботу Спецтрибуналу і підписання з Радою Європи відповідної угоди.
«Лідери росії несуть відповідальність за цю війну, і вони мають бути притягнуті до відповідальності. Безкарності не буде», — повідомила Кая Каллас.
Навіщо потрібен спецтрибунал для покарання росії?
Міжнародне кримінальне правосуддя має достатньо інструментів для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду — цим займається Міжнародний кримінальний суд.
Але є «об’єктивні правові перешкоди» в розслідуванні злочину агресії проти України. Саме тому необхідне створення спеціального трибуналу, який буде здатен притягнути до відповідальності керівництво рф саме за цей злочин.
В Україні з 1 січня розпочала роботу Національна установа розвитку (НУР), яка забезпечуватиме мікро-, малий та середній бізнес доступом до пільгового фінансування через банки-партнери.
Зазначається, що Національна установа розвитку створена на базі Фонду розвитку підприємництва (ФРП). Відповідні зміни закріплені Законом України «Про Національну установу розвитку» № 4622-IX від 8 жовтня 2025 року.
Модель діяльності НУР відповідає кращим європейським практикам, поєднуючи інституційну автономність і стратегічне партнерство з урядом. Установа працюватиме як неприбуткова фінансова інституція «другого рівня», забезпечуючи доступність фінансування пріоритетних галузей економіки через банки України.
«Її ключова місія – забезпечення доступу мікро-, малого та середнього бізнесу до пільгового фінансування через банки-партнери. Установа має автономне управління, адаптоване регулювання з боку НБУ та повноваження з адміністрування державних програм підтримки бізнесу», – зауважили у міністерстві.
Законом визначено широкий спектр повноважень установи, зокрема надання кредитів, гарантій, грантів, компенсацій відсотків і страхових премій, супровід державних і міжнародних програм, аналіз ефективності проєктів, інвестиційну діяльність та підтримку просвітницьких захоів
У Мінфіні запевнили, що НУР має стати центральним елементом фінансової інфраструктури відновлення України, поєднуючи державну економічну політику, міжнародне партнерство та реальні фінансові можливості для українського бізнесу, забезпечуючи зокрема системну підтримку МСП.
Депутати латвійського Сейму 3 грудня в остаточному читанні ухвалили поправки до закону про підтримку цивільних мешканців України, які передбачають відмову від кількох заходів підтримки, включно з допомогою на початок працевлаштування та самозайнятості.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
Для виконання плану заходів підтримки на 2025 рік уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро. На 2026 рік передбачено фінансування в розмірі 39 717 846 євро. З огляду на зазначене скорочення фінансування, переглянуть набір підтримки та послуг, що надаються цивільним жителям України.
Наразі держава забезпечує, що мешканець України, розпочинаючи трудові правовідносини або будучи самозайнятим, має право отримати одноразову допомогу на початок працевлаштування в розмірі однієї мінімальної місячної зарплати.
З огляду на те, що жителі України залучені до ринку праці Латвії або здійснюють господарську діяльність, а також те, що доступні інші загальні механізми підтримки зайнятості, продовження цього заходу підтримки більше не є актуальним, вважає МВС.
Водночас жителі України зберігають право на доступ до послуг Державного агентства зайнятості в такому ж обсязі, як громадяни Латвії.
Ухвалені зміни передбачають, що відтепер жителі України матимуть такі самі права і в такому самому обсязі на знижки на проїзд і провезення багажу на субсидованих маршрутах регіонального значення, як категорії пасажирів, яким такі знижки встановлені нормативними актами щодо категорій знижок на проїзд, порядку їхнього застосування та розміру в Латвії.
Надалі жителі України не будуть звільнені від доплати пацієнта при отриманні послуг охорони здоров’я.
Водночас жителі України збережуть право й надалі отримувати оплачувані державою послуги охорони здоров’я в рівному обсязі з особами, застрахованими в системі обов’язкового державного медичного страхування в Латвії, тобто в такому самому порядку та обсязі, в якому ці послуги забезпечуються решті жителів Латвії.
Надалі витрати на реєстрацію своїх тварин і виконання обов’язкових ветеринарних вимог жителям України покриватися більше не будуть.
