Фізичні особи — підприємці (ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі призову на військову службу мають право на повне звільнення від сплати податків.
„Самозайняті особи (ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які стали на захист України, мають право на податкові пільги. Такі пільги надаються підприємцям, які були призвані під час мобілізації або проходять військову службу за контрактом. Важливо, щоб вони були зареєстровані як ФОП або самозайняті особи ще до моменту призову чи укладення контракту”, – йдеться в повідомленні.
Так, на весь період військової служби (але не раніше 24 лютого 2022 року) ФОПи звільняються від обов’язку нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір та єдиний внесок за себе; також вони можуть не подавати податкову звітність із цих податків.
„Пільга діє навіть якщо у вас є наймані працівники або ви продовжуєте отримувати дохід від господарської діяльності під час служби”, – наголосили в ДПС.
Пільга починає діяти з 1-го числа місяця, в якому була мобілізація або підписано контракт, і триває до останнього дня місяця, в якому відбулася демобілізація (звільнення зі служби).
Щоб скористатися правом на звільнення від податків, треба надати до податкової служби зі місцем реєстрації копію військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу, або копію контракту (за умови відсутності у контролюючому органі відомостей про мобілізацію або укладення контракту).
Для підтримки захисників-підприємців також створені спеціальні тимчасові робочі групи та працюють окремі „гарячі лінії”.
Український уряд опинився між двома жорнами. З одного боку – вимоги Міжнародного валютного фонду щодо запровадження ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 1 мільйон гривень. З іншого – гостра реакція малого бізнесу й небажання влади підставлятися під удар у розпал війни. Про це пишуть журналісти РБК-Україна Юрій Дощатов, Марія Кучерявець та їхні співрозмовники в уряді та експертному середовищі.
ПДВ для ФОПів: що саме просить МВФ
У листопаді 2025 року Україна й МВФ на рівні персоналу домовилися про нову чотирирічну програму кредитування обсягом близько 8,1–8,2 млрд доларів. Остаточне рішення має ухвалити рада директорів Фонду, але перед цим Україна повинна виконати низку попередніх умов – так званих prior actions.
Серед цих умов, як пише РБК-Україна, є три податкові блоки: підготовка та внесення до Верховної Ради законопроєкту про введення ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 1 млн гривень, оподаткування інтернет-платформ (так званий «податок на OLX») і оподаткування посилок незалежно від їхньої вартості, а також продовження 5% військового збору на післявоєнний період.
Міністр фінансів Сергій Марченко публічно підтвердив, що зміни у спрощеній системі оподаткування для ФОПів, пов’язані з ПДВ, будуть, і їх запровадження орієнтовно очікується у 2027 році.
Лист про наміри без підписів і спроба змінити умови
Ключовий технічний документ, без якого нова програма МВФ не запуститься, – лист про наміри. Його мають підписати прем’єрка Юлія Свириденко, міністр фінансів Сергій Марченко, голова НБУ Андрій Пишний та президент Володимир Зеленський. У цьому листі Україна фактично підтверджує, що готова виконувати прописаний з Фондом алгоритм дій.
За інформацією джерел РБК-Україна, станом на кінець січня підписів під листом немає саме тому, що українська сторона намагається домогтися коригування однієї з найболючіших умов – вимоги про ПДВ для ФОПів як prior action. Уряд хотів би, щоб ця норма або була перенесена в розряд «структурних маяків» із більшим люфтом у часі, або принаймні була змінена за параметрами порога доходу та строків набуття чинності.
Про те, що це питання піднімалося вже під час січневих зустрічей української делегації з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою в Києві, також пише РБК-Україна з посиланням на кілька поінформованих співрозмовників. Георгієва у своїй публічній заяві після переговорів наголосила, що хоче бачити реалізацію саме тих домовленостей, яких сторони досягли у листопаді, без принципових відхилень.
Реакція ФОПів і політична токсичність теми
Рішення про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ ФОПів із доходом понад 1 млн гривень викликало різку реакцію бізнесу. За даними РБК-Україна, це стало однією з причин, чому прем’єрка і уряд загалом не поспішають вносити відповідний законопроєкт до парламенту в тому вигляді, який зараз закріплений у домовленостях із МВФ.
Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у коментарі виданню визнає, що влада недооцінила токсичність питання. Він нагадує, що значна частина лідерів громадської думки – це саме ФОПи з доходами понад мільйон гривень на рік, і тому реакція в публічному просторі виявилася набагато гострішою, ніж очікували під час листопадових переговорів із Фондом.
У матеріалі Юрія Дощатова зазначається, що для уряду оптимальним виглядає варіант не повної відмови від ПДВ для ФОПів, а зміни його параметрів – тобто перегляду порога доходу і, можливо, графіка запровадження.
Пропозиція Вишлінського: підняти поріг до 2–3 мільйонів
Гліб Вишлінський пропонує підняти поріг річного доходу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ із 1 млн до 2–3 млн гривень. На його думку, поріг не має бути нижчим за мінімальні доходи мікробізнесу першої групи, інакше підривається сама логіка спрощеної системи.
Він пояснює, що за такого рівня обороту дробити бізнес на кілька ФОПів, аби уникнути ПДВ, стає економічно невигідно і технічно складно. Якщо ж поріг підняти значно вище, наприклад до 4 мільйонів, ризики масового дроблення, навпаки, зростатимуть. У цьому сенсі діапазон 2–3 мільйони Вишлінський називає оптимальним балансом між інтересами бюджету і стимулами для малого бізнесу працювати «в білу».
Скільки грошей дає ПДВ для ФОПів і чому це важливо для кредиторів
У своєму матеріалі Марія Кучерявець із посиланням на джерела РБК-Україна пише, що потенційні надходження від запровадження ПДВ для ФОПів оцінюються приблизно у 40 млрд гривень у 2027 році. Саме на ці цифри орієнтується МВФ, наполягаючи на новому податку як на інструменті зміцнення дохідної частини бюджету в умовах війни.
В аналітичному тексті про ризики для програми МВФ наголошується: якщо Кабмін так і не внесе до парламенту законопроєкт про ПДВ для ФОПів, програма Фонду може загальмуватися вже під час першого перегляду. Під загрозою опиняться наступний транш МВФ та великий кредитний пакет ЄС на 90 млрд євро, який прив’язаний до програми Фонду. Разом ідеться більш як про 100 млрд доларів зовнішнього фінансування, без якого покривати воєнний дефіцит бюджету буде вкрай складно.
Prior actions як жорсткий «стоп-кран»
На відміну від звичайних структурних маяків, строки виконання prior actions не можна просто посунути: вони мають бути реалізовані до затвердження нової програми або до ухвалення рішення про черговий транш. В іншому разі рада директорів просто не голосує, і кредитування або не починається, або зупиняється.
У цьому контексті журналісти нагадують історію з націоналізацією «ПриватБанку» у 2016 році та підвищенням тарифів на газ для населення – обидві теми свого часу були саме prior actions і суттєво затягували отримання траншів. Тепер у списку таких умов опинився й законопроєкт про ПДВ для ФОПів.
Простір для маневру: що, за словами джерел, готовий обговорювати МВФ
Фонд не налаштований виключати ПДВ для ФОПів із переліку prior actions, але допускає дискусію щодо параметрів – насамперед порога доходу та строків, із яких нові правила почнуть діяти. Інші податкові умови – щодо посилок і цифрових платформ – МВФ очікує побачити в законодавстві в повному обсязі.
Більшість джерел, на яких посилається видання, схиляються до того, що Україні зрештою доведеться погодитися на компромісний варіант, аби не поставити під загрозу програму МВФ та пов’язаний із нею кредит ЄС. Питання лише в тому, яким буде остаточне формулювання норми про ПДВ для ФОПів і наскільки воно відрізнятиметься від сьогоднішньої планки в 1 мільйон гривень річного доходу.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про відтермінування обов’язкового встановлення платіжних терміналів для фізичних осіб-підприємців першої групи.
Згідно з заявою прем’єрки Юлії Свириденко від 29 грудня, ця вимога почне діяти лише після завершення воєнного стану та ще протягом трьох місяців після його офіційного скасування. Рішення стало відповіддю на численні звернення представників малого бізнесу, які наголошували на надмірному фінансовому та технічному тиску в умовах постійних блекаутів та логістичних складнощів.
Раніше планувалося, що ФОП 1-ї групи, які займаються роздрібною торгівлею на ринках або наданням побутових послуг, мають забезпечити прийом безготівкових платежів уже з 1 січня 2026 року. Проте уряд визнав, що для найдрібніших підприємців, які часто працюють лише для забезпечення власного виживання, витрати на обслуговування POS-терміналів та стабільний інтернет є критичними. Відтермінування дає бізнесу необхідну паузу та можливість у майбутньому поступово перейти на альтернативні й дешевші методи розрахунків, такі як QR-коди або мобільні застосунки (пРРО).
Важливо зауважити, що це рішення стосується саме платіжних терміналів, тоді як пільга щодо невикористання реєстраторів розрахункових операцій (РРО/пРРО) для першої групи зберігається і надалі незалежно від способу оплати. Таким чином, підприємці на ринках можуть продовжувати працювати за звичною схемою без загрози штрафів за відсутність терміналу в найближчі роки. Міністерство економіки підкреслює, що такий крок допоможе зберегти тисячі робочих місць у мікробізнесі та підтримати економічну активність у регіонах, які найбільше потерпають від наслідків війни.
З 1 січня 2026 року для частини фізичних осіб-підприємців та самозайнятих осіб змінюється порядок подання об’єднаної податкової звітності. Нововведення стосуються як підприємців на спрощеній, так і на загальній системі оподаткування, а також окремих категорій осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Уряд не планує підвищувати базові ставки податків, а натомість хоче сфокусуватися на детінізації економіки, покращенні адміністрування та розширенні податкової бази.
Про це повідомили на сайті Міністерства фінансів.
Коментар з’явився на тлі інформації в медіа про можливі зміни в оподаткуванні ФОП.
У Мінфіні розповіли, що впровадження змін справді планується, але не раніше 2027 року, а запропоновані підходи мають забезпечити умови, коли підприємці працюватимуть за рівними для всіх правилами та не конкуруватимуть із тими, хто використовує податкові лазівки.
Зокрема, у відомстві наголосили, що підприємці, які використовують спрощену систему оподаткування для дроблення бізнесу чи «сірого імпорту» повинні втратити «необґрунтовані переваги».
«Йдеться не про автоматичне скасування пільг в реєстрації платника ПДВ, а про формування збалансованого підходу, який одночасно посилить боротьбу з тіньовими схемами та захистить сумлінний малий бізнес», — пояснило Міністерство фінансів.
В уряді додали, що відкриті до консультацій з бізнесом, профільними асоціаціями та експертами.
Спрощену систему оподаткування уперше запровадили в Україні у 1988 році для підтримки малого підприємництва. Однак Міністерство фінансів вважає, що частина недобросовісного бізнесу використовує окремі положення спрощеної системи для ухилення від сплати податків.
Йдеться про різні моделі заниження податкових зобов’язань, які, за інформацією відомства, призводять до втрат держбюджету на десятки мільярдів гривень щорічно.
В Україні 225 046 фізичних осіб-підприємців (ФОП) було відкрито цьогоріч. Порівняно з минулим роком, кількість відкриттів майже не змінилась.
Про це повідомляє Опендатабот з посиланням на дані Єдиного державного реєстру.
Після легкого затишшя на початку року кількість нових реєстрацій поступово зростала. Так, у січні зареєстрували 21,4 тис. нових бізнесів, а у вересні вже рекордні 29,6 тис. нових підприємців.
Водночас 213 293 ФОПи припинили свою діяльність цьогоріч. Це на 11% більше, ніж за аналогічний період торік.
Загалом на 15 тисяч більше бізнесів з’явилось цьогоріч, ніж закрилось.
Найбільше нових фопів з’явилося у столиці — 30,5 тисячі. На другому місці Дніпропетровщина (22,2 тисячі), на третьому – Львівщина (17,2 тисячі реєстрацій).
Найчастіше закривалися у Києві (27,5 тисячі), на Дніпропетровщині (19,1 тис.), Харківщині (17,7 тис.) та Одещині (16,1 тисячі).
Традиційно найпопулярнішою сферою серед новостворених підприємців є торгівля — і роздрібна (29% від загальної кількості), і оптова (8%). Наслідують IT, ресторани та інформаційні послуги.
Закриваються ж ФОПи переважно у тих самих сферах, де їх найбільше відкривали: торгівля, IT та індивідуальні послуги.
6 із 10 нових ФОПів цьогоріч відкривають саме жінки. У Сумській області ця частка взагалі перевищує 63%. Жінки активно йдуть у послуги, освіту, виробництво одягу та медицину. Чоловіки ж тримаються за кур’єрську доставку та логістику, будівництво й ремонт техніки.
Активно йдуть у приватне підприємництво й іноземці: 1 648 нових ФОПів відкрили нерезиденти цьогоріч. Найбільше серед них — громадян Азербайджану, Росії, Узбекистану, Молдови та Вірменії.
Законопроєкт уряду зобов’язує українців, які продають товари чи послуги через інтернет, а також здають квартири в оренду, відкривати окремі рахунки. З них братимуть податки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на текст проєкту №14025.
У разі здійснення не більш ніж трьох продажів товарів на суму до 2000 євро (близько 100 тисяч гривень) на рік продавці зможуть працювати без відкриття окремого банківського рахунку.
Документ зобов’язує операторів цифрових платформ (OLX, „Розетка” тощо) виявляти підзвітних продавців серед користувачів, здійснювати перевірку та щороку подавати до Державної податкової служби звіти про їхні доходи.
Йдеться про діяльність, пов’язану з орендою нерухомості, наданням особистих послуг, продажем товарів та орендою транспортних засобів.
Нові вимоги стосуватимуться як резидентів України, так і нерезидентів, а податкова служба отримуватиме значний обсяг інформації для контролю за декларуванням доходів та боротьби з ухиленням від сплати податків.
Законопроєкт також передбачає пільговий режим оподаткування для фізичних осіб-продавців, які працюють через цифрові платформи. Вони зможуть сплачувати податок за ставкою 5 %, якщо відповідають низці вимог – мають окремий банківський рахунок для операцій, не використовують найману працю, не продають підакцизні товари та не перевищують ліміт доходів у близько 6,7 мільйона гривень на рік.
При цьому оператори платформ виступатимуть податковими агентами, а банки зобов’яжуть надавати ДПС інформацію про операції за спеціальними рахунками таких продавців.
У першому кварталі 2025 року в Україні було зареєстровано 56 826 нових фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що на 20% більше, ніж наприкінці 2024-го. Однак зростання нових реєстрацій не компенсувало хвилю масових закриттів: за той самий період припинили діяльність 108 242 ФОПи. Це більш ніж на 50% більше, ніж у четвертому кварталі минулого року, коли закрились 71 975 бізнесів.
Такий дисбаланс створює відчутне негативне сальдо для малого підприємництва на початку року.
Причину такого сплеску пояснюють відкладеним попитом: наприкінці 2024 року роботу Єдиного державного реєстру юридичних осіб було призупинено, тож підприємці не могли ні зареєструвати нову справу, ні закрити наявну. Після запуску реєстру в січні 2025 року «накопичені» дії масово реалізувались.
Особливо гостро ситуація вдарила по сфері торгівлі. Усього за три місяці роздрібний сектор втратив понад 18 тисяч підприємців: закрилися 32,7 тис. ФОПів, натомість відкрилися лише 14,5 тис.
«Навіть із врахуванням технічної паузи у роботі реєстру, тенденція залишається невтішною — кількість закритих бізнесів стійко перевищує кількість нових. Це означає системне скорочення малих підприємств в Україні», — йдеться в аналітичному звіті YouControl.Market.
Експерти попереджають: попри позитивну динаміку у створенні нових ФОПів, вона все ще не здатна перекрити хвилю масових згортань бізнесу, що триває.
В Україні у січні-квітні 2025 року відкрилося 81 928 фізосіб-підприємців, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас припинили свою діяльність 119 895 підприємців – на 44% більше, ніж торік.
Про це повідомляє платформа Опендатабот у четвер, 8 травня.
Загалом цьогоріч закрилось на 37 967 ФОПів більше, ніж відкрилось. Минулого року ситуація була іншою: за той самий період навпаки відкрилось на 7166 ФОПів більше, ніж закрилось.
Чверть всіх нових бізнесів займається роздрібною торгівлею: 20 763 підприємці. Ще 7129 ФОПів обрали ІТ та консалтинг у програмуванні. Замикає трійку оптова торгівля – 6216 нових підприємців.
Цьогоріч жінки ініціюють бізнес активніше за чоловіків: 61% нових ФОПів були зареєстровані саме жінками. Частка чоловіків становила лише 39%.
За словами голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, сплеск закриттів ФОПів на початку року повʼязаний із закриттям непрацюючих бізнесів, яким з 1 січня відновили обовʼязок сплати ЄСВ.
„Закривались непрацюючі ФОП 1 та 2 групи, адже для них відновилися довоєнні правила сплати ЄСВ. Також був визначений військовий збір від мінімальної зарплати на 2025 рік – це 800 гривень на місяць незалежно від того, здійснюють вони діяльність чи ні”, – пояснив він.
Водночас, за даними нардепа, починаючи з березня 2025 року, кількість відкритих ФОПів більша за ті, що закрились.
У перший тиждень травня зафіксовано найбільшу кількість відкриттів ФОПів за цей рік: 7014.
[type] => post [excerpt] => В Україні у січні-квітні 2025 року відкрилося 81 928 фізосіб-підприємців, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас припинили свою діяльність 119 895 підприємців - на 44% більше, ніж торік. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1746715140 [modified] => 1746706378 ) [title] => У 2025 році в Україні закрилося на 44% більше ФОПів, ніж торік [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=60066&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 60141 [uk] => 60066 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 60067 [image] => Array ( [id] => 60067 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38.png [original_lng] => 812358 [original_w] => 1140 [original_h] => 592 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38-300x156.png [width] => 300 [height] => 156 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38-768x399.png [width] => 768 [height] => 399 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38-1024x532.png [width] => 1024 [height] => 532 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38.png [width] => 1140 [height] => 592 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38.png [width] => 1140 [height] => 592 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38.png [width] => 1140 [height] => 592 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1746695579:8 [_thumbnail_id] => 60067 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 2009 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 1357141375001 [_oembed_4a2bdaf84abf4268fb0be2956fd88197] =>
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Останнім часом у відкритих джерелах з’явилася інформація про нібито обов’язкову реєстрацію ФОП для всіх, хто продає власно вирощені овочі, фрукти чи продукти тваринництва. Проте, як підкреслив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, така вимога ніколи не існувала. Більше того, Податковий кодекс України передбачає спеціальні податкові пільги для громадян, які реалізують продукцію зі свого господарства.
Гетманцев зазначив, що будь-яка фізична особа має право продавати надлишки власної продукції, вирощеної на присадибній ділянці або на землях особистого селянського господарства, без реєстрації ФОП за умови дотримання встановлених норм.
Умови для продажу без реєстрації підприємницької діяльності
Відповідно до статті 165 Податкового кодексу, фізичні особи можуть реалізовувати власно вирощену сільськогосподарську продукцію без реєстрації ФОП, якщо сума доходу не перевищує 12 мінімальних заробітних плат на рік. За даними РБК-Україна, експерт Богдан Янків повідомив, що у 2025 році ця сума становить 96 000 гривень.
Для підтвердження права на таку діяльність необхідно отримати довідку форми 3-ДФ, яка видається сільською, селищною або міською радою за місцем проживання протягом п’яти робочих днів після подання письмової заяви. Цей документ підтверджує, що продукція вирощена на власній земельній ділянці.
Коли потрібно реєструвати ФОП
Як пояснює Богдан Янків, реєстрація ФОП стає обов’язковою у випадках, коли особа або не має довідки 3-ДФ, або коли річний обсяг продажу перевищує 96 000 гривень. У такій ситуації необхідно не тільки зареєструвати підприємницьку діяльність, а й подавати щорічну декларацію про доходи та сплачувати податки із суми перевищення встановленого ліміту.
Крім того, у випадку реалізації продукції тваринництва діють окремі правила: неоподатковуваний ліміт доходу складає 400 000 гривень на рік. При цьому обов’язково потрібно підтвердити факт самостійного вирощування або розведення тварин. Якщо такого підтвердження немає, доходи оподатковуються на загальних підставах.
Як зазначає експерт, раніше обмеження за сумою доходу для продажу сільськогосподарської продукції не існувало, однак нині ці норми діють і найближчим часом змін у них не планується.
