Уряд не планує підвищувати базові ставки податків, а натомість хоче сфокусуватися на детінізації економіки, покращенні адміністрування та розширенні податкової бази.
Про це повідомили на сайті Міністерства фінансів.
Коментар з’явився на тлі інформації в медіа про можливі зміни в оподаткуванні ФОП.
У Мінфіні розповіли, що впровадження змін справді планується, але не раніше 2027 року, а запропоновані підходи мають забезпечити умови, коли підприємці працюватимуть за рівними для всіх правилами та не конкуруватимуть із тими, хто використовує податкові лазівки.
Зокрема, у відомстві наголосили, що підприємці, які використовують спрощену систему оподаткування для дроблення бізнесу чи «сірого імпорту» повинні втратити «необґрунтовані переваги».
«Йдеться не про автоматичне скасування пільг в реєстрації платника ПДВ, а про формування збалансованого підходу, який одночасно посилить боротьбу з тіньовими схемами та захистить сумлінний малий бізнес», — пояснило Міністерство фінансів.
В уряді додали, що відкриті до консультацій з бізнесом, профільними асоціаціями та експертами.
Спрощену систему оподаткування уперше запровадили в Україні у 1988 році для підтримки малого підприємництва. Однак Міністерство фінансів вважає, що частина недобросовісного бізнесу використовує окремі положення спрощеної системи для ухилення від сплати податків.
Йдеться про різні моделі заниження податкових зобов’язань, які, за інформацією відомства, призводять до втрат держбюджету на десятки мільярдів гривень щорічно.
В Україні 225 046 фізичних осіб-підприємців (ФОП) було відкрито цьогоріч. Порівняно з минулим роком, кількість відкриттів майже не змінилась.
Про це повідомляє Опендатабот з посиланням на дані Єдиного державного реєстру.
Після легкого затишшя на початку року кількість нових реєстрацій поступово зростала. Так, у січні зареєстрували 21,4 тис. нових бізнесів, а у вересні вже рекордні 29,6 тис. нових підприємців.
Водночас 213 293 ФОПи припинили свою діяльність цьогоріч. Це на 11% більше, ніж за аналогічний період торік.
Загалом на 15 тисяч більше бізнесів з’явилось цьогоріч, ніж закрилось.
Найбільше нових фопів з’явилося у столиці — 30,5 тисячі. На другому місці Дніпропетровщина (22,2 тисячі), на третьому – Львівщина (17,2 тисячі реєстрацій).
Найчастіше закривалися у Києві (27,5 тисячі), на Дніпропетровщині (19,1 тис.), Харківщині (17,7 тис.) та Одещині (16,1 тисячі).
Традиційно найпопулярнішою сферою серед новостворених підприємців є торгівля — і роздрібна (29% від загальної кількості), і оптова (8%). Наслідують IT, ресторани та інформаційні послуги.
Закриваються ж ФОПи переважно у тих самих сферах, де їх найбільше відкривали: торгівля, IT та індивідуальні послуги.
6 із 10 нових ФОПів цьогоріч відкривають саме жінки. У Сумській області ця частка взагалі перевищує 63%. Жінки активно йдуть у послуги, освіту, виробництво одягу та медицину. Чоловіки ж тримаються за кур’єрську доставку та логістику, будівництво й ремонт техніки.
Активно йдуть у приватне підприємництво й іноземці: 1 648 нових ФОПів відкрили нерезиденти цьогоріч. Найбільше серед них — громадян Азербайджану, Росії, Узбекистану, Молдови та Вірменії.
Законопроєкт уряду зобов’язує українців, які продають товари чи послуги через інтернет, а також здають квартири в оренду, відкривати окремі рахунки. З них братимуть податки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на текст проєкту №14025.
У разі здійснення не більш ніж трьох продажів товарів на суму до 2000 євро (близько 100 тисяч гривень) на рік продавці зможуть працювати без відкриття окремого банківського рахунку.
Документ зобов’язує операторів цифрових платформ (OLX, „Розетка” тощо) виявляти підзвітних продавців серед користувачів, здійснювати перевірку та щороку подавати до Державної податкової служби звіти про їхні доходи.
Йдеться про діяльність, пов’язану з орендою нерухомості, наданням особистих послуг, продажем товарів та орендою транспортних засобів.
Нові вимоги стосуватимуться як резидентів України, так і нерезидентів, а податкова служба отримуватиме значний обсяг інформації для контролю за декларуванням доходів та боротьби з ухиленням від сплати податків.
Законопроєкт також передбачає пільговий режим оподаткування для фізичних осіб-продавців, які працюють через цифрові платформи. Вони зможуть сплачувати податок за ставкою 5 %, якщо відповідають низці вимог – мають окремий банківський рахунок для операцій, не використовують найману працю, не продають підакцизні товари та не перевищують ліміт доходів у близько 6,7 мільйона гривень на рік.
При цьому оператори платформ виступатимуть податковими агентами, а банки зобов’яжуть надавати ДПС інформацію про операції за спеціальними рахунками таких продавців.
У першому кварталі 2025 року в Україні було зареєстровано 56 826 нових фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що на 20% більше, ніж наприкінці 2024-го. Однак зростання нових реєстрацій не компенсувало хвилю масових закриттів: за той самий період припинили діяльність 108 242 ФОПи. Це більш ніж на 50% більше, ніж у четвертому кварталі минулого року, коли закрились 71 975 бізнесів.
Такий дисбаланс створює відчутне негативне сальдо для малого підприємництва на початку року.
Причину такого сплеску пояснюють відкладеним попитом: наприкінці 2024 року роботу Єдиного державного реєстру юридичних осіб було призупинено, тож підприємці не могли ні зареєструвати нову справу, ні закрити наявну. Після запуску реєстру в січні 2025 року «накопичені» дії масово реалізувались.
Особливо гостро ситуація вдарила по сфері торгівлі. Усього за три місяці роздрібний сектор втратив понад 18 тисяч підприємців: закрилися 32,7 тис. ФОПів, натомість відкрилися лише 14,5 тис.
«Навіть із врахуванням технічної паузи у роботі реєстру, тенденція залишається невтішною — кількість закритих бізнесів стійко перевищує кількість нових. Це означає системне скорочення малих підприємств в Україні», — йдеться в аналітичному звіті YouControl.Market.
Експерти попереджають: попри позитивну динаміку у створенні нових ФОПів, вона все ще не здатна перекрити хвилю масових згортань бізнесу, що триває.
В Україні у січні-квітні 2025 року відкрилося 81 928 фізосіб-підприємців, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас припинили свою діяльність 119 895 підприємців – на 44% більше, ніж торік.
Про це повідомляє платформа Опендатабот у четвер, 8 травня.
Загалом цьогоріч закрилось на 37 967 ФОПів більше, ніж відкрилось. Минулого року ситуація була іншою: за той самий період навпаки відкрилось на 7166 ФОПів більше, ніж закрилось.
Чверть всіх нових бізнесів займається роздрібною торгівлею: 20 763 підприємці. Ще 7129 ФОПів обрали ІТ та консалтинг у програмуванні. Замикає трійку оптова торгівля – 6216 нових підприємців.
Цьогоріч жінки ініціюють бізнес активніше за чоловіків: 61% нових ФОПів були зареєстровані саме жінками. Частка чоловіків становила лише 39%.
За словами голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, сплеск закриттів ФОПів на початку року повʼязаний із закриттям непрацюючих бізнесів, яким з 1 січня відновили обовʼязок сплати ЄСВ.
„Закривались непрацюючі ФОП 1 та 2 групи, адже для них відновилися довоєнні правила сплати ЄСВ. Також був визначений військовий збір від мінімальної зарплати на 2025 рік – це 800 гривень на місяць незалежно від того, здійснюють вони діяльність чи ні”, – пояснив він.
Водночас, за даними нардепа, починаючи з березня 2025 року, кількість відкритих ФОПів більша за ті, що закрились.
У перший тиждень травня зафіксовано найбільшу кількість відкриттів ФОПів за цей рік: 7014.
Останнім часом у відкритих джерелах з’явилася інформація про нібито обов’язкову реєстрацію ФОП для всіх, хто продає власно вирощені овочі, фрукти чи продукти тваринництва. Проте, як підкреслив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, така вимога ніколи не існувала. Більше того, Податковий кодекс України передбачає спеціальні податкові пільги для громадян, які реалізують продукцію зі свого господарства.
Гетманцев зазначив, що будь-яка фізична особа має право продавати надлишки власної продукції, вирощеної на присадибній ділянці або на землях особистого селянського господарства, без реєстрації ФОП за умови дотримання встановлених норм.
Умови для продажу без реєстрації підприємницької діяльності
Відповідно до статті 165 Податкового кодексу, фізичні особи можуть реалізовувати власно вирощену сільськогосподарську продукцію без реєстрації ФОП, якщо сума доходу не перевищує 12 мінімальних заробітних плат на рік. За даними РБК-Україна, експерт Богдан Янків повідомив, що у 2025 році ця сума становить 96 000 гривень.
Для підтвердження права на таку діяльність необхідно отримати довідку форми 3-ДФ, яка видається сільською, селищною або міською радою за місцем проживання протягом п’яти робочих днів після подання письмової заяви. Цей документ підтверджує, що продукція вирощена на власній земельній ділянці.
Коли потрібно реєструвати ФОП
Як пояснює Богдан Янків, реєстрація ФОП стає обов’язковою у випадках, коли особа або не має довідки 3-ДФ, або коли річний обсяг продажу перевищує 96 000 гривень. У такій ситуації необхідно не тільки зареєструвати підприємницьку діяльність, а й подавати щорічну декларацію про доходи та сплачувати податки із суми перевищення встановленого ліміту.
Крім того, у випадку реалізації продукції тваринництва діють окремі правила: неоподатковуваний ліміт доходу складає 400 000 гривень на рік. При цьому обов’язково потрібно підтвердити факт самостійного вирощування або розведення тварин. Якщо такого підтвердження немає, доходи оподатковуються на загальних підставах.
Як зазначає експерт, раніше обмеження за сумою доходу для продажу сільськогосподарської продукції не існувало, однак нині ці норми діють і найближчим часом змін у них не планується.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №9319, який відкладає запровадження нових податкових правил для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) до 1 січня 2025 року.
Це підтверджує інформація, розміщена на сайті Верховної Ради в картці відповідного законопроєкту.
Спочатку планувалося, що зміни набудуть чинності з 1 жовтня 2024 року. Однак завдяки ухваленому закону ФОПи отримали додатковий час на адаптацію до нових норм. Тепер нові правила почнуть діяти з початку 2025 року.
Нові правила для ФОПів та резидентів Дія.City: що зміниться у 2025 році
Згідно із законом №9319, з 1 січня 2025 року для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) запроваджуються оновлені податкові ставки:
ФОП І групи:
– єдиний податок – 302,80 грн на місяць (10% від прожиткового мінімуму) ;
– ЄСВ – 1760 грн на місяць (22% від мінімальної зарплати) ;
– військовий збір – 800 грн на місяць (10% від мінімальної зарплати).
ФОП ІІ групи:
– єдиний податок – 1600 грн на місяць (20% від мінімальної зарплати) ;
– ЄСВ – 1760 грн на місяць;
– військовий збір – 800 грн на місяць.
ФОП ІІІ групи:
– єдиний податок – 5% від доходу або 3% від доходу + ПДВ;
– ЄСВ – 1760 грн на місяць;
– військовий збір – 1% від доходу.
ФОП IV групи (фермерські господарства) :
– єдиний податок – залежно від типу земель;
– ЄСВ – 1760 грн на місяць;
– військовий збір – 800 грн на місяць.
Зміни для резидентів Дія.Cityзі статусом стартапів
За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, для стартапів передбачено такі нововведення:
– скасування пільгової ставки ПДФО (5%) та мінімального ЄСВ, якщо у компанії працює менше ніж 9 осіб;
– запровадження компенсаційних механізмів: у разі невиконання критеріїв до кінця другого року резидентства компанії доведеться доплатити ПДФО та ЄСВ;
– посилення антикритеріїв для резидентів Дія.City на час воєнного стану і в післявоєнний період;
– звільнення від оподаткування прибутків, спрямованих на підтримку ЗСУ.
Що зміниться для громадян
Згідно з повідомленням Міністерства фінансів, фізичні особи не сплачуватимуть військовий збір „заднім числом”. Річний дохід за 2024 рік буде оподатковуватися військовим збором за ставкою 1,5%.
Проте з 1 грудня 2024 року для деяких доходів вводиться нова ставка:
Операції з майном, спадщина чи дарунок – оподатковуються за ставкою 5%.
Інші доходи (зарплата, оренда, виграш, депозити тощо) – також оподатковуються військовим збором у розмірі 5%.
Починаючи з 1 січня 2025 року, ставка військового збору з доходів, задекларованих у річній декларації, підвищиться до 5%.
Неоподатковувані доходи
Доходи, що не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), зокрема:
соціальні виплати,
пенсії,
стипендії,
не оподатковуються і військовим збором. Операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) для фізичних осіб залишаються без оподаткування як ПДФО, так і військовим збором.
Військовий збір для військовослужбовців
Для військовослужбовців та працівників силових структур ставка військового збору залишається незмінною – 1,5%.
Ці зміни покликані забезпечити баланс між збільшенням податкових надходжень і підтримкою фінансової стабільності громадян під час воєнного стану.
Законопроєкт №9319, який відтерміновує впровадження податкових змін для ФОПів і компаній на спрощеній системі оподаткування, Верховна Рада ухвалила 4 грудня. Ініціативу підтримали 268 народних депутатів.
Із початку 2024 року в Україні припинили свою діяльність 254 288 фізосіб-підприємців. Після підписання президентом закону про підвищення податків закрилися 22,5 тис. ФОПів.
Про це повідомляє платформа „Опендатабот”.
Зазначається, що найбільше закриттів відбулося в березні – 28 690, однак сплески активності спостерігалися також наприкінці звітних періодів. Це пояснюється бажанням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань та спростити бухгалтерську звітність.
Водночас, за даними аналітиків, значну роль у сплеску закритті ФОПів восени відіграло ухвалення закону про історичне підвищення податків. Так, деякі підприємці вважають нові податки несправедливими, водночас посадовці наголошують на низьких ставках порівняно з ЄС.
У перші дні після підписання закону кількість закриттів сягала понад 1 000 ФОПів щодня, а 29 листопада – у день підписання закону – зафіксовано 2 332 закритих бізнеси. Для порівняння, зазвичай на день закривається близько 700 підприємців.
За перше півріччя 2024 року в Україні закрили майже 92 тисячі ФОПів, що на 54% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Про це повідомляє YouControl.Market.
Повідомляється також, що на 15% зріс показник закриття компаній – за перше півріччя 2024 року припинили діяльність понад 1,5 тисячі підприємств.
За даними YouControl.Market, найбільше підприємців закрилося у травні й січні – понад 16 тисяч кожного місяця. Лідером із кількості закритих ФОПів залишається Київ понад 12 тисяч, наступні сходинки рейтингу посідають Харків – 5,3 тисячі, Одеса – 3,8 тисячі, Дніпро – 3,3 тисячі, і Львів – 2,8 тисячі.
Серед громад лідерами із найбільшою кількістю закритих ФОПів стали: Криворізька (Дніпропетровська область) – 1,4 тисячі, Кременчуцька (Полтавська область) – 780 та Білоцерківська (Київська область) – майже 600.
Чоловіки закрили на 4% більше ФОПів, ніж жінки: понад 44 тисячі (48%) ФОПів припинили жінки, а 47,7 тисячі (52%) – чоловіки.
Найбільше ФОПів закрилися в роздрібній торгівлі – понад 29 тисяч (приріст закриття у порівнянні з 2023 роком склало 44,8%), інформаційних технологій – майже 16 тисяч (65,9%) та інших послуг – 9,7 тисячі (60,8%).
Підприємства найчастіше закривалися теж у Києві – понад 200, а також у Дніпропетровській області – 187, Львівській – 127 і Запорізькій – 96.
Серед громад найбільше компаній закривали у Криворізькій (Дніпропетровська область) – 42, Кам’янській (Дніпропетровська область) – 18 та Броварській (Київська область) – 15.
Підприємства найчастіше закривалися в гуртовій торгівлі – 194 компанії, секторі операцій з нерухомістю – 148 і в будівництві – 95.
Повідомляється також, що за перше півріччя 2024 року в Україні зареєстрували понад 13 тисяч нових компаній і майже 148,5 тисяч ФОПів.
У 2023 році кожне десяте індивідуальне підприємство у Польщі відкривали українці, а кількість фізичних осіб-підприємців, якими були громадяни України, виявилась більш ніж на дві третини більшою, ніж у 2022 році.
Про це повідомило видання Rzeczpospolita з посиланням на дані з Центрального реєстру та інформації про економічну діяльність.
До початку повномасштабної війни в Україні, у січні та лютому 2022 року, українські громадяни реєстрували у Польщі приблизно 200 індивідуальних підприємств на місяць. Проте починаючи з березня кількість почала стрімко зростати. У квітні їхня кількість наблизилася до 1300, а в травні та червні – до 1700.
У наступні місяці українці реєстрували по 2 тисячі підприємств, а початок 2023 року ще більше прискорив темпи. У березні, а потім у серпні, вересні та жовтні кількість нових реєстрацій зростала на 2700-2800 щомісяця.
Дані Центрального реєстру також показують, що більшість компаній, заснованих у Польщі українцями, а це понад 20 відсотків, зосереджені у будівельній галузі. ІТ-діяльність та послуги становлять декілька відсотків, за ними в списку торгові компанії.
В результаті стійкого зростання кількості реєстрацій, за весь 2023 рік було зареєстровано 30 325 нових українських індивідуальних компаній. Це на понад 67% більше, ніж у попередньому році, коли їх було зареєстровано 18 139.
Тим часом кількість усіх нових реєстрацій таких компаній у Польщі сягнула 299 тисяч. Це означає, що українські фізичні особи-підприємці склали понад 10% серед створених на той час.
