Президент Володимир Зеленський заявив про готовність України виробляти разом із Францією дрони.
Україна готова до спільного з Францією виробництва дронів. Про це заявив президент Володимир Зеленський в Telegram у понеділок, 17 листопада.
За підсумком українсько-французького форуму з питань спільного виробництва дронів, що відбувся у Парижі, глава держави зазначив, що це партнерство посилить обидві країни та сприятиме зміцненню європейської безпеки загалом.
„Детально розповів про застосування Україною різних типів дронів – далекобійних, морських, – про спроможності виробництва. Ми готові до спільного виробництва з Францією”, – розповів Зеленський.
Президент наголосив, що потрібно розвивати партнерство між бізнесами та оборонними відомствами обох країн. „Таке співробітництво посилить і Україну, і Францію та сприятиме зміцненню європейської безпеки загалом”, – переконаний Зеленський.
За його словами, ключовою темою форуму стали можливі напрями спільного виробництва дронів – створення спільних підприємств та інвестиції.
Минулого тижня спецназ затримав біля берегів Франції підсанкційний нафтовий танкер рф. Операція відбулася на основі даних української розвідки.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами 8 жовтня.
Глава держави наголосив, що важливо продовжувати роботу щодо санкцій та російського флоту танкерів. Причому це стосується не тільки доходів від нафти.
“Я спеціально вам приніс показати один приклад. Наприклад, ця спецоперація, там де французи хлопнули танкер з російського тіньового флоту. Служба зовнішньої розвідки України передала інформацію, що з Приморська почав свій шлях танкер BORACAY. Танкер зупинили”, – поінформував президент.
Він додав, що у тому танкері були спецслужбовці російської федерації. Окрім того, капітаном був громадянин Китаю. Таким чином, за словами Зеленського, працює тіньовий флот.
“Я думаю, що це звичайна практика російської федерації. Танкер через три дні відпустили. Тіньовий флот – ось як це працює. Мало того, що його просто зупиняють, перевіряють, а капітана викликають до суду, знімають його з борта. Це ще не значить, що далі нафта не піде своїм шляхом”, – підкреслив глава держави.
Зеленський поінформував, що за даними України, відповідних танкерів більше 500 одиниць. Він наголосив, що їх треба тотально зупиняти і тоді це матиме великий вплив як на торгівлю енергоресурсами, так і на безпеку в Європі.
“Бо саме такі танкери в тому числі серед майданчиків для запуску росіянами дронів”, – пояснив Зеленський.
Французька влада розслідує можливе порушення санкцій нафтовим танкером Boracay під прапором Беніну, який перебуває під британськими та європейськими санкціями проти росії.
Про це повідомляє Reuters.
«Після підозри у порушенні санкцій судном Boracay було подано звіт до відповідної прокуратури в Бресті. Розслідування триває», – йдеться в заяві ВМС Франції.
Велика Британія та ЄС наклали санкції на нафтовий танкер у жовтні 2024 року та лютому 2025 року відповідно. При цьому наголошувалося, що судно було пов’язане з транспортуванням російської нафти та нафтопродуктів і «брало участь у діяльності, метою або наслідком якої є дестабілізація України… або отримання вигоди від уряду росії чи надання йому підтримки».
Раніше судно називалося Kiwala, але в грудні 2024 року його назву змінили на Boracay, в деяких базах даних судноплавства його називають Pushpa.
Воно є частиною так званого тіньового флоту – мережі старих танкерів, задіяних у торгівлі російською нафтою, власник яких невідомий і які зазвичай не мають страхування.
Нафтовий танкер, побудований у 2007 році, наразі стоїть на якорі біля західного узбережжя Франції в Атлантичному океані, неподалік від Сен-Назера.
Виробництво електроенергії французької енергетичної компанії EDF у середу скоротилося на 2,7 гігават, оскільки працівники знизили виробництво в рамках страйку в енергетичному та газовому секторі, спрямованого на підвищення пенсій та заробітної плати.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Reuters.
Поки що акція була обмеженою за масштабами, але очікується, що в найближчі тижні демонстрації розширяться.
Виробництво атомної енергії скоротилося на 2,1 ГВт на чотирьох реакторах, а виробництво гідроенергії знизилося на 630 мегават, свідчать дані.
Очікується, що скорочення на реакторах „Фламанвіль 1 і 2” та реакторі „Дамп’єр 2” триватиме до кінця середи, в той час як реактор „Сент-Альбан 1” мав знову запрацювати в другій половині дня середи.
Франція має 57 ГВт загальної ядерної потужності, яка виробляє близько 70% річного обсягу електроенергії в країні.
Очікується, що Франція залишатиметься чистим експортером електроенергії протягом дня, оскільки виробництво електроенергії з вітру та сонця становило майже третину загального виробництва, тоді як перебої становили лише 4,4% від загального обсягу поставок, свідчать дані оператора мережі RTE.
За словами представника компанії, опівдні страйкувало 3,7% від загальної кількості працівників EDF.
У газовому секторі страйк на LNG-терміналі в Дюнкерку обмежився незначним впливом на деякі незавершені роботи, повідомив представник бельгійського оператора газового терміналу Fluxys.
„Це не вплинуло ні на швидкість потоку, ні на розвантаження суден, ні на завантаження вантажівок”, – сказав представник компанії.
LNG-термінал у Дюнкерку є другим за величиною в континентальній Європі і єдиним терміналом, безпосередньо пов’язаним з двома окремими ринками – Бельгії та Франції, на який припадає близько 20% річного споживання газу в обох країнах.
У Франції профспілки закликали до загальнонаціонального страйку 18 вересня на тлі поглиблення політичної кризи перед голосуванням за вотум довіри уряду, яке може призвести до його відставки.
Про це повідомляє Euractiv.
Міжпрофспілкова група закликала до „масштабного дня страйків і протестів”, висловлюючи розчарування запропонованими прем’єр-міністром Франсуа Байру скороченнями витрат.
„Цей жахливий проєкт бюджету повинен бути відхилений. Запропоновані бюджетні заходи безпрецедентні за своєю жорстокістю”, – заявила глава профспілки CFDT Маріліз Леон після зустрічі профспілок у п’ятницю.
На думку голови профспілки CGT Софі Біне, протести необхідні, щоб змусити уряд прислухатися до „соціальних вимог”.
Тим часом антиурядова кампанія під назвою „Bloquons tout” („Блокуємо все”), підтримувана лівими, закликала до окремого загальнонаціонального страйку 10 вересня.
CGT підтримає цей рух, організувавши страйки, заявила Біне.
Глава французького уряду вважає торговельну угоду „поступками перед тиском з боку американської сторони”.
Прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру піддав різко розкритикував торговельну угоду між ЄС та США, назвавши „чорним днем” для Європи. Відповідну заяву глава опублікував на платформі Х у понеділок, 28 липня.
Зокрема Байру ввжає домовленість поступками перед тиском з боку американської сторони.
„Це чорний день, коли союз вільних народів, об’єднаних своїми цінностями та захистом своїх інтересів, змиряється з підкоренням”, – зазначив прем’єр.
Україна збільшила витрати на оборону у понад 8 разів за останні 5 років.
Україна перебуває на 8-му місці в світі за обсягами витрат на оборону. В абсолютних цифрах Росія випереджає нас майже втричі. Про це повідомляє телеграм-канал UA War Infographics.
Так, на підставі даних, зібраних Стокгольмським інститутом дослідження проблем миру, складено топ країн світу за рівнем військових витрат у 2024 році. Перша десятка виглядає наступним чином:
США – 997 мільярдів доларів;
Китай – 313 мільярдів;
Росія – 149 мільярдів;
Німеччина – 88 мільярдів;
Індія – 86 мільярдів;
Велика Британія – 82 мільярди;
Саудівська Аравія – 80 мільярдів;
Україна – 64 мільярди;
Франція – 64 мільярди;
Японія – 55 мільярдів.
Усі країни першої десятки наростили свої витрати на оборону порівняно з 2020 роком. Найбільше – Україна (+838%) та Росія (+126%), найменше – Японія (+3%), Франція (+10%) та Китай (+10%).
Для розуміння, у 2020 році витрати України на оборону складали лише 6,8 мільярда доларів.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро підтвердив, що французькі оборонні компанії прагнуть налагодити спільне виробництво з українськими.
Про це Барро сказав на пресконференції з главою МЗС України Андрієм Сибігою у Києві в понеділок.
Французький міністр заявив, що з огляду на рівень інновацій та технологічного розвитку „з французького боку є такий великий інтерес і бажання співпрацювати з українськими виробниками безпілотників”.
„З моїх розмов з деякими керівниками цих (українських. – Ред.) компаній я відчув, що інтерес є і з іншого боку”, – додав він.
Глава МЗС Франції нагадав, що минулого тижня представники 80 компаній французької оборонної промисловості приїхали до України і провели низку зустрічей з українськими колегами.
„Загалом відбулося 200 зустрічей, що свідчить про бажання обох сторін прискорити співпрацю та спільне виробництво зброї та дронів в Україні”, – підсумував Барро.
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї під час візиту до Парижа заявив, що КНР готова співпрацювати з Францією в таких галузях, як ядерна енергетика, авіація, штучний інтелект, зелена енергетика та біотехнології.
„Китай також готовий посилити стратегічну комунікацію і координацію з Францією з питань України та напруженості на Близькому Сході”, – цитує Bloomberg Ван Ї.
Коментарі глави МЗС Китаю в Парижі завершили європейський візит, під час якого він також відвідав Брюссель і Берлін. Під час його поїздки, КНР оголосила про введення антидемпінгових мит на європейський коньяк, звільнивши від них великих виробників коньяку, які погодилися на мінімальний рівень цін.
Як сказав Ван Ї, це питання було „належним чином вирішено”.
Французька державна частка відображає намір позиціонувати супутниковий зв’язок як стратегічний інструмент для просування цифрового і промислового суверенітету у Франції і в усій Європі.
Франція виділяє €717 мільйонів на розвиток паризького оператора супутникового зв’язку Eutelsat – одного з головних конкурентів американської системи Starlink, що належить американському мільярдеру Ілону Маску. Про це заявив міністр економіки Ерік Ломбар, повідомляє Euractiv у п’ятницю, 20 червня.
Рішення стало частиною ширших зусиль Парижа щодо зміцнення стратегічної автономії Європейського Союзу, особливо на тлі дедалі жорсткішої позиції нової адміністрації Трампа стосовно традиційних союзників в Європі.
Французька державна частка „відображає чіткий намір: позиціонувати супутниковий зв’язок як стратегічний інструмент для просування цифрового і промислового суверенітету у Франції і в усій Європі”, зазначив Ломбар.
Після інвестиції частка французької держави в Eutelsat зросте з 13,6% до 30%, тоді як британська – зменшиться з 10,9% до приблизно 8%.
ЄС загалом посилює підтримку своїх гравців у космічній сфері. Днями Єврокомісія надала безумовний дозвіл люксембурзькій компанії SES на придбання конкурента Intelsat за €2,8 млрд, маючи на меті дати ще одній європейській компанії шанс розробити угруповання телекомунікаційних супутників на низькій навколоземній орбіті (LEO).
Європейські компанії змушені конкурувати на тлі агресивного зростання глобального ринку. У США власні LEO-програми реалізують Viasat, AST SpaceMobile і підрозділ Amazon – Kuiper. Свої державні ініціативи активно розвивають і китайські компанії, зокрема China SatNet і Spacesail.
