Швеція обрала французьку компанію Naval Group SA для постачання чотирьох нових фрегатів у рамках угоди, вартість якої оцінюється в 5 мільярдів доларів, що відкриває для цієї скандинавської країни можливість відігравати більш значну роль у морській обороні НАТО.
Про це оголосив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон та міністр оборони Пол Йонсон, повідомляє Bloomberg.
Кораблі будуть побудовані на верфі в Лор’яні в Бретані, а перші поставки мають розпочатися у 2030 році.
Іншими претендентами у конкурсі були британська компанія Babcock International Group Plc і шведська Saab AB, а також іспанська Navantia SA.
Агентство зазначає, що план придбання чотирьох нових фрегатів свідчить про розширення амбіцій шведських ВМС, які до цього часу зосереджувалися переважно на патрулюванні власного скелястого та мілководного узбережжя за допомогою невеликих суден.
Завдяки новим можливостям Швеція зможе відігравати більш активну роль у відкритому морі під час виконання місій у таких водах, як Північне, Середземне та Червоне моря.
Міністр Франції у справах Європи Бенжамен Хаддад закликав Європейський Союз не поспішати з виконанням умов торговельної угоди зі США, а натомість додати до неї додаткові запобіжні заходи, щоб забезпечити дотримання Вашингтоном своїх зобов’язань.
Про це, як пише “Європейська правда”, міністр заявив у коментарі Politico.
Франція та депутати Європарламенту стикаються з опором більшості країн-членів ЄС, які налаштовані зберегти початкову угоду з Вашингтоном, що завело переговори між країнами ЄС, законодавцями та Єврокомісією у глухий кут. Наступний раунд переговорів з метою пошуку компромісу заплановано на 6 травня.
Париж погоджується з прагненням законодавців ЄС додати додаткові умови до угоди, укладеної минулого липня в шотландському Тернберрі між президентом США Дональдом Трампом та главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
“Немає жодних підстав для одностороннього виконання угоди, якщо вона не поважається іншою стороною. Торгівля має бути взаємною. Саме тому ми не повинні відмовлятися від цих положень”, – сказав Хаддад.
Запропоновані запобіжні заходи включають пункт “сходу сонця”, який би обумовлював скасування тарифів на товари США скороченням американських тарифів на сталеву продукцію з ЄС, та пункт “заходу сонця”, згідно з яким угода мала б закінчитися 31 березня 2028 року.
У Франції представили оновлений проєкт закону про військове програмування, який передбачає додаткове фінансування оборони у розмірі 36 млрд євро до 2030 року.
Про це міністр Збройних сил Франції Катрін Вотрен повідомила на брифінгу після засідання Ради міністрів у середу.
«Перегляд закону мав відбутися у 2027 році, але ми вже розпочали цю роботу, щоб рухатися швидше. Наші збройні сили мають бути готові до участі у великомасштабному конфлікті в часовому горизонті, який ніхто з нас не може передбачити», – наголосила Вотрен.
За її словами, йдеться не про зміну стратегії, а про її посилення, зокрема у сфері військових спроможностей.
Згідно з документом, Франція планує збільшити фінансування оборонного сектору на 36 млрд євро, що дозволить довести оборонний бюджет до 57,1 млрд євро у 2026 році та до 76,3 млрд євро у 2030 році, тобто до 2,5 відсотків ВВП.
Серед ключових напрямків, які назвала Вотрен, – збільшення запасів боєприпасів, на що передбачено додатково 8,5 мільярда євро, розвиток дронів і засобів протидії їм, посилення протиповітряної оборони, а також інвестиції у космічні та розвідувальні спроможності.
«Щодо військових замовлень – у 2024 році ми мали їх на 14 млрд, у 2025 році – на 20 млрд, надалі – 26 млрд євро. Усе це замовлення для французької оборонної промисловості, що є ключем до суверенітету. Франція є другим у світі експортером озброєнь», – нагадала міністр.
Додаткові 3,9 млрд євро планують виділити на розвиток комунікацій, спостереження і контролю в космосі, 1,6 млрд додатково мають намір спрямувати на дрони та антидронові системи – від глушників до лазерів.
Міністр у цьому зв’язку згадала досвід війни в Україні, зазначивши, що «80 відсотків уражень здійснюються дронами», і це вимагає прискорення розвитку відповідних технологій.
«Сьогодні поле бою простягається від морського дна до космосу, і ми повинні бути спроможні діяти на всіх цих рівнях», – заявила вона.
При цьому, згідно з документом, додаткова закупівля винищувачів Rafale і фрегатів не планується, їх кількість залишиться незмінною – 225 літаків та 15 кораблів першого рангу.
Чисельність оперативного резерву, як передбачається, має зрости до 50 тисяч осіб до 2030 року, а загальна чисельність збройних сил Франції сягнути 330 тисяч.
Очікується, що оновлений закон про військове програмування буде ухвалений парламентом до 14 липня.
Франція надасть грантову фінансову підтримку на суму €71 мільйон, з яких €64 мільйони підуть на потреби енергетики.
Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив власній кореспондентці Укрінформу, коментуючи підсумки свого візиту до Парижа.
„Ми домовилися, що Франція надасть грантову фінансову підтримку в розмірі €71 мільйон, серед них €64 мільйони енергетичному сектору України”, – зазначив Шмигаль.
Він додав, що запросив міністра економіки, фінансів та промисловості, енергетики та цифрового суверенітету Франції Ролана Лескюра до Києва на відзначення 40 річниці Чорнобильської катастрофи.
Як повідомляв Укрінформ, Франція надасть грантову фінансову підтримку в розмірі €71 мільйон, частина якої буде спрямована на енергетичний сектор України. Про це домовилися під час зустрічі перший-віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль з міністром економіки, фінансів та промисловості, енергетики та цифрового суверенітету Франції Роланом Лескюром.
Сторони також підписали документ щодо співпраці у сфері ядерної енергетики.
Французькі компанії долучатимуться до відновлення критичної інфраструктури та реалізації спільних проєктів в Україні.
Про це повідомив міністр економіки України Олексій Соболев за підсумками візиту до Києва великої французької делегації на чолі з міністром-делегатом з питань зовнішньої торгівлі та інвестиційної привабливості Франції Ніколя Форісьє, пише LB.ua.
В Україну приїхали 16 французьких компаній, які працюють у сферах енергетики, оборони, інфраструктури, водного господарства, агросектору, охорони здоров’я та цифрових технологій. Під час спільних зустрічей сторони обговорили конкретні кроки запуску проєктів і довгострокову співпрацю з приватними інвесторами.
Міністри підписали меморандум про створення французько-української ради підприємців, яка стане постійним майданчиком для входу французького бізнесу на український ринок, інвестування та запуску спільних підприємств.
Франція підтвердила реалізацію другого етапу міжурядової грантової угоди. На першому етапі вже впроваджують 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури в галузях охорони здоров’я, енергетики та водопостачання. У середині лютого французька сторона оголосить новий конкурс на 71 млн євро для своїх компаній, зацікавлених у таких проєктах в Україні.
Окремо сторони підписали B2B-домовленості між українськими і французькими компаніями з фокусом на технології та локалізацію виробництва в Україні. Йдеться, зокрема, про спільні рішення для дронів і безпілотних систем, гуманітарне та підводне розмінування, розвиток енергетики, підготовку фахівців і посилення цифрової стійкості.
Франція відхилить торговельну угоду між ЄС і південноамериканськими країнами блоку МЕРКОСУР під час ключового голосування в п’ятницю в Брюсселі.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Politico.
„Франція вирішила проголосувати проти підписання угоди між Європейським Союзом і країнами МЕРКОСУР”, – заявив президент Франції Емманюель Макрон.
„Підписання угоди – це не кінець історії. Я продовжуватиму боротися за повне і конкретне виконання зобов’язань, отриманих від Європейської комісії, та захист наших фермерів”, – зазначив Макрон.
За його словами, економічні вигоди від угоди між ЄС і МЕРКОСУР будуть обмеженими для французького та європейського зростання.
Оголошення з’явилося за кілька годин до ключового голосування країн-членів щодо угоди.
Поряд з Польщею, Франція була найзапеклішим противником угоди, але їй не вистачає голосів, щоб заблокувати її в п’ятницю, особливо якщо Італія підтримає її.
Якщо угода буде схвалена, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн полетить до Парагваю, щоб підписати угоду наступного тижня. Іншими членами блоку МЕРКОСУР є Бразилія, Аргентина та Уругвай.
Франція заявила, що не готова включати до планованого „репараційного кредиту” для України ті активи рф, які зберігаються у французьких приватних банках, а це близько 18 мільярдів євро.
Про це повідомляє Тhe Financial Times.
Франція аргументує своє рішення правовими обмеженнями щодо використання заморожених приватних активів.
Так, у Франції заморожені кошти Центрального банку рф утримують комерційні банки, зокрема великі установи. Тому на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.
Як сказано в публікації, Франція не заперечує надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику – рф.
Чому банки відмовилися
За даними FT, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів – рф, зокрема щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.
Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються у Euroclear — законодавча й правова база є менше прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС.
Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу та інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність.
Що це означає для плану ЄС
Ця відмова – серйозний удар по плану Європейська комісія (ЄК) щодо надання так званого „репараційного кредиту” для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.
Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення рф, можуть бути частково або повністю використані для фінансування потреб України у 2026-2027 роках.
Втім, якщо значна частина цих коштів, як-от французькі 18 млрд євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.
Президент Володимир Зеленський заявив про готовність України виробляти разом із Францією дрони.
Україна готова до спільного з Францією виробництва дронів. Про це заявив президент Володимир Зеленський в Telegram у понеділок, 17 листопада.
За підсумком українсько-французького форуму з питань спільного виробництва дронів, що відбувся у Парижі, глава держави зазначив, що це партнерство посилить обидві країни та сприятиме зміцненню європейської безпеки загалом.
„Детально розповів про застосування Україною різних типів дронів – далекобійних, морських, – про спроможності виробництва. Ми готові до спільного виробництва з Францією”, – розповів Зеленський.
Президент наголосив, що потрібно розвивати партнерство між бізнесами та оборонними відомствами обох країн. „Таке співробітництво посилить і Україну, і Францію та сприятиме зміцненню європейської безпеки загалом”, – переконаний Зеленський.
За його словами, ключовою темою форуму стали можливі напрями спільного виробництва дронів – створення спільних підприємств та інвестиції.
Минулого тижня спецназ затримав біля берегів Франції підсанкційний нафтовий танкер рф. Операція відбулася на основі даних української розвідки.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами 8 жовтня.
Глава держави наголосив, що важливо продовжувати роботу щодо санкцій та російського флоту танкерів. Причому це стосується не тільки доходів від нафти.
„Я спеціально вам приніс показати один приклад. Наприклад, ця спецоперація, там де французи хлопнули танкер з російського тіньового флоту. Служба зовнішньої розвідки України передала інформацію, що з Приморська почав свій шлях танкер BORACAY. Танкер зупинили”, – поінформував президент.
Він додав, що у тому танкері були спецслужбовці російської федерації. Окрім того, капітаном був громадянин Китаю. Таким чином, за словами Зеленського, працює тіньовий флот.
„Я думаю, що це звичайна практика російської федерації. Танкер через три дні відпустили. Тіньовий флот – ось як це працює. Мало того, що його просто зупиняють, перевіряють, а капітана викликають до суду, знімають його з борта. Це ще не значить, що далі нафта не піде своїм шляхом”, – підкреслив глава держави.
Зеленський поінформував, що за даними України, відповідних танкерів більше 500 одиниць. Він наголосив, що їх треба тотально зупиняти і тоді це матиме великий вплив як на торгівлю енергоресурсами, так і на безпеку в Європі.
„Бо саме такі танкери в тому числі серед майданчиків для запуску росіянами дронів”, – пояснив Зеленський.
Французька влада розслідує можливе порушення санкцій нафтовим танкером Boracay під прапором Беніну, який перебуває під британськими та європейськими санкціями проти росії.
Про це повідомляє Reuters.
«Після підозри у порушенні санкцій судном Boracay було подано звіт до відповідної прокуратури в Бресті. Розслідування триває», – йдеться в заяві ВМС Франції.
Велика Британія та ЄС наклали санкції на нафтовий танкер у жовтні 2024 року та лютому 2025 року відповідно. При цьому наголошувалося, що судно було пов’язане з транспортуванням російської нафти та нафтопродуктів і «брало участь у діяльності, метою або наслідком якої є дестабілізація України… або отримання вигоди від уряду росії чи надання йому підтримки».
Раніше судно називалося Kiwala, але в грудні 2024 року його назву змінили на Boracay, в деяких базах даних судноплавства його називають Pushpa.
Воно є частиною так званого тіньового флоту – мережі старих танкерів, задіяних у торгівлі російською нафтою, власник яких невідомий і які зазвичай не мають страхування.
Нафтовий танкер, побудований у 2007 році, наразі стоїть на якорі біля західного узбережжя Франції в Атлантичному океані, неподалік від Сен-Назера.
