Міністр оборони Михайло Федоров розповів, що президент Володимир Зеленський мав “дуже хорошу розмову” з французьким колегою Емманюелем Макроном щодо отримання ліцензії на виробництво французьких крилатих ракет SCALP.
Про це, як пише “Європейська правда”, Федоров сказав на брифінгу із данським колегою у понеділок, його цитує “Інтерфакс-Україна“.
Міністр зазначив, що “під час візиту нашого президента до Франції була дуже добра розмова з президентом Макроном про можливість шерінгу ліцензії на SCALP до нашої країни, ракет”.
“І зараз продовжується розмова і з урядом, і з компанією щодо цього, уточнюються всі деталі”, – сказав Федоров.
Втім, міністр додав, що у цьому питанні “дійсно є прогрес, але поки що говорити зарано”, тому що це непростий процес.
Зокрема, як зауважив Федоров, це стосується інтелектуальної власності, відкриття виробництва загалом і всіх бюрократичних нюансів.
Також Федоров повідомив, що продовжується розмова щодо ліцензій на виробництво і з США.
“Що стосується підсумків G7 і декларації щодо розвитку ППО, надання ліцензії і так далі.. зараз на рівні РНБО продовжується розмова з американськими партнерами щодо цього. Ми поки що не можемо ніяких деталей анонсувати. Але взагалі це безпрецедентно, що це було анонсовано, і те, що взагалі почалися такі розмови”, – зауважив очільник відомства.
Окремо він додав, що в контексті ракет SCALP вже почалося “більш детальне обговорення”.
“Тобто це перші кроки. Обережно, ми продовжуємо підтримувати ці комунікації для того, щоб отримати результат… Там насправді все криється в деталях. Тому поки що ми над цим активно працюємо”, – зазначив Федоров.
Танкер “тіньового флоту” росії Deliver, який був захоплений французькими військовими у вівторок, у п’ятницю був доставлений у води поблизу порту Марселя.
Про це повідомила морська префектура Середземномор’я.
Нафтовий танкер у супроводі ВМС Франції прибув до затоки Фос у п’ятницю, 26 червня.
Як зазначили в префектурі, судно буде поставлено на якір і залишатиметься у розпорядженні прокурора Марселя в рамках розслідування за фактом порушення вимог щодо прапора.
Для належного проведення розслідування навколо танкера було встановлено зони заборони плавання (500 м) та польоту (1,5 морських милі). У відомстві закликали дотримуватися цих заборонених зон та не перешкоджати роботі державних служб. За дотриманням правил стежитимуть підрозділи морської жандармерії та ВМС.
Франція та Німеччина вирішили згорнути спільний проєкт створення винищувача майбутнього Future Combat Air System. За даними посадовців у Берліні, Париж і Берлін дійшли висновку, що компанії, залучені до розробки, не зможуть домовитися про подальшу роботу.
Йдеться про програму FCAS, яку у 2017 році запустили Емманюель Макрон і тодішня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Проєкт мав стати одним із символів європейської оборонної співпраці та приблизно до 2040 року замінити французькі Rafale і Eurofighter, які використовують Німеччина та Іспанія.
Однак ініціатива вартістю близько 100 млрд євро роками була на паузі через суперечки між французькою Dassault Aviation та європейською авіакосмічною групою Airbus, яка представляє інтереси Німеччини й Іспанії. За словами одного з посадовців, Макрон і канцлер Фрідріх Мерц “дійшли спільної оцінки, що компанії не зможуть домовитися між собою”.
“Вони визнають цю реальність”, – додав співрозмовник AFP.
Головною проблемою стали розбіжності щодо контролю над розробкою майбутнього літака. Dassault, за даними ЗМІ, наполягала на ролі провідного партнера, пояснюючи це необхідністю захисту інтелектуальної власності. Airbus, навпаки, виступала за більш рівноправну модель участі та ширший обмін технологіями.
Окремі суперечки виникали і між Парижем та Берліном щодо самого типу винищувача. Франція прагнула єдиної європейської моделі, тоді як у Німеччині наголошували, що потреби країн різняться. Зокрема, французькі літаки мають бути здатними нести ядерну зброю та працювати з авіаносців.
Мерц раніше ставив під сумнів, чи потрібен Німеччині саме пілотований винищувач шостого покоління. Він також заявляв, що країни ЄС не мають однакових вимог до військової техніки.
Зазначимо, що згортання FCAS стало серйозним ударом для спроб Європи поглибити оборонну кооперацію. Це особливо чутливо на тлі багаторічного недофінансування оборони, загрози з боку росії та сумнівів у надійності США як безпекового партнера.
Втім, не всі частини програми можуть бути остаточно поховані. FCAS передбачала не лише створення винищувача, а й розробку дронів та високозахищеної бойової хмари даних. Європейські джерела Reuters припускають, що робота над цими напрямами може тривати.
Джерело в уряді Німеччини також заявило, що “справжнє ядро FCAS має продовжитися як європейська система”. За його словами, йдеться про “нервову систему, яка об’єднує літаки, дрони та інші компоненти в інтегроване ціле”.
Японська корпорація SoftBank Group планує інвестувати до 75 мільярдів євро у будівництво центрів з обробки даних на основі штучного інтелекту з потужністю 5 гігават у Франції.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bloomberg.
У корпорації зазначили, що перший етап інвестицій включає початковий внесок у розмірі 45 мільярдів євро для будівництва центру з обробки даних на основі ШІ потужністю 3,1 гігавата у регіоні О-де-Франс, що на півночі країни, до 2031 року.
На початковому етапі SoftBank планує побудувати ШІ-центри з обробки даних у таких французьких містах, як Дюнкерк, Боскель та Бушен.
Корпорація також може розглянути додаткові об’єкти по всій Франції, «посилюючи роль країни як провідного європейського центру цифрової інфраструктури наступного покоління».
Це зобов’язання, яке SoftBank назвав своїми найбільшими інвестиціями в інфраструктуру ШІ в Європі, відображає особисту дипломатію між президентом Еммануелем Макроном та засновником SoftBank Масайоші Соном, які зустрілися під час візиту президента Франції до Японії раніше цього року.
Bloomberg уже повідомляв, що Сон виступив з ідеєю, щоб SoftBank інвестував до 100 мільярдів доларів (85,7 мільярда євро) у Францію.
Швеція обрала французьку компанію Naval Group SA для постачання чотирьох нових фрегатів у рамках угоди, вартість якої оцінюється в 5 мільярдів доларів, що відкриває для цієї скандинавської країни можливість відігравати більш значну роль у морській обороні НАТО.
Про це оголосив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон та міністр оборони Пол Йонсон, повідомляє Bloomberg.
Кораблі будуть побудовані на верфі в Лор’яні в Бретані, а перші поставки мають розпочатися у 2030 році.
Іншими претендентами у конкурсі були британська компанія Babcock International Group Plc і шведська Saab AB, а також іспанська Navantia SA.
Агентство зазначає, що план придбання чотирьох нових фрегатів свідчить про розширення амбіцій шведських ВМС, які до цього часу зосереджувалися переважно на патрулюванні власного скелястого та мілководного узбережжя за допомогою невеликих суден.
Завдяки новим можливостям Швеція зможе відігравати більш активну роль у відкритому морі під час виконання місій у таких водах, як Північне, Середземне та Червоне моря.
Міністр Франції у справах Європи Бенжамен Хаддад закликав Європейський Союз не поспішати з виконанням умов торговельної угоди зі США, а натомість додати до неї додаткові запобіжні заходи, щоб забезпечити дотримання Вашингтоном своїх зобов’язань.
Про це, як пише “Європейська правда”, міністр заявив у коментарі Politico.
Франція та депутати Європарламенту стикаються з опором більшості країн-членів ЄС, які налаштовані зберегти початкову угоду з Вашингтоном, що завело переговори між країнами ЄС, законодавцями та Єврокомісією у глухий кут. Наступний раунд переговорів з метою пошуку компромісу заплановано на 6 травня.
Париж погоджується з прагненням законодавців ЄС додати додаткові умови до угоди, укладеної минулого липня в шотландському Тернберрі між президентом США Дональдом Трампом та главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
“Немає жодних підстав для одностороннього виконання угоди, якщо вона не поважається іншою стороною. Торгівля має бути взаємною. Саме тому ми не повинні відмовлятися від цих положень”, – сказав Хаддад.
Запропоновані запобіжні заходи включають пункт “сходу сонця”, який би обумовлював скасування тарифів на товари США скороченням американських тарифів на сталеву продукцію з ЄС, та пункт “заходу сонця”, згідно з яким угода мала б закінчитися 31 березня 2028 року.
У Франції представили оновлений проєкт закону про військове програмування, який передбачає додаткове фінансування оборони у розмірі 36 млрд євро до 2030 року.
Про це міністр Збройних сил Франції Катрін Вотрен повідомила на брифінгу після засідання Ради міністрів у середу.
«Перегляд закону мав відбутися у 2027 році, але ми вже розпочали цю роботу, щоб рухатися швидше. Наші збройні сили мають бути готові до участі у великомасштабному конфлікті в часовому горизонті, який ніхто з нас не може передбачити», – наголосила Вотрен.
За її словами, йдеться не про зміну стратегії, а про її посилення, зокрема у сфері військових спроможностей.
Згідно з документом, Франція планує збільшити фінансування оборонного сектору на 36 млрд євро, що дозволить довести оборонний бюджет до 57,1 млрд євро у 2026 році та до 76,3 млрд євро у 2030 році, тобто до 2,5 відсотків ВВП.
Серед ключових напрямків, які назвала Вотрен, – збільшення запасів боєприпасів, на що передбачено додатково 8,5 мільярда євро, розвиток дронів і засобів протидії їм, посилення протиповітряної оборони, а також інвестиції у космічні та розвідувальні спроможності.
«Щодо військових замовлень – у 2024 році ми мали їх на 14 млрд, у 2025 році – на 20 млрд, надалі – 26 млрд євро. Усе це замовлення для французької оборонної промисловості, що є ключем до суверенітету. Франція є другим у світі експортером озброєнь», – нагадала міністр.
Додаткові 3,9 млрд євро планують виділити на розвиток комунікацій, спостереження і контролю в космосі, 1,6 млрд додатково мають намір спрямувати на дрони та антидронові системи – від глушників до лазерів.
Міністр у цьому зв’язку згадала досвід війни в Україні, зазначивши, що «80 відсотків уражень здійснюються дронами», і це вимагає прискорення розвитку відповідних технологій.
«Сьогодні поле бою простягається від морського дна до космосу, і ми повинні бути спроможні діяти на всіх цих рівнях», – заявила вона.
При цьому, згідно з документом, додаткова закупівля винищувачів Rafale і фрегатів не планується, їх кількість залишиться незмінною – 225 літаків та 15 кораблів першого рангу.
Чисельність оперативного резерву, як передбачається, має зрости до 50 тисяч осіб до 2030 року, а загальна чисельність збройних сил Франції сягнути 330 тисяч.
Очікується, що оновлений закон про військове програмування буде ухвалений парламентом до 14 липня.
Франція надасть грантову фінансову підтримку на суму €71 мільйон, з яких €64 мільйони підуть на потреби енергетики.
Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив власній кореспондентці Укрінформу, коментуючи підсумки свого візиту до Парижа.
“Ми домовилися, що Франція надасть грантову фінансову підтримку в розмірі €71 мільйон, серед них €64 мільйони енергетичному сектору України”, – зазначив Шмигаль.
Він додав, що запросив міністра економіки, фінансів та промисловості, енергетики та цифрового суверенітету Франції Ролана Лескюра до Києва на відзначення 40 річниці Чорнобильської катастрофи.
Як повідомляв Укрінформ, Франція надасть грантову фінансову підтримку в розмірі €71 мільйон, частина якої буде спрямована на енергетичний сектор України. Про це домовилися під час зустрічі перший-віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль з міністром економіки, фінансів та промисловості, енергетики та цифрового суверенітету Франції Роланом Лескюром.
Сторони також підписали документ щодо співпраці у сфері ядерної енергетики.
Французькі компанії долучатимуться до відновлення критичної інфраструктури та реалізації спільних проєктів в Україні.
Про це повідомив міністр економіки України Олексій Соболев за підсумками візиту до Києва великої французької делегації на чолі з міністром-делегатом з питань зовнішньої торгівлі та інвестиційної привабливості Франції Ніколя Форісьє, пише LB.ua.
В Україну приїхали 16 французьких компаній, які працюють у сферах енергетики, оборони, інфраструктури, водного господарства, агросектору, охорони здоров’я та цифрових технологій. Під час спільних зустрічей сторони обговорили конкретні кроки запуску проєктів і довгострокову співпрацю з приватними інвесторами.
Міністри підписали меморандум про створення французько-української ради підприємців, яка стане постійним майданчиком для входу французького бізнесу на український ринок, інвестування та запуску спільних підприємств.
Франція підтвердила реалізацію другого етапу міжурядової грантової угоди. На першому етапі вже впроваджують 19 проєктів з відновлення критичної інфраструктури в галузях охорони здоров’я, енергетики та водопостачання. У середині лютого французька сторона оголосить новий конкурс на 71 млн євро для своїх компаній, зацікавлених у таких проєктах в Україні.
Окремо сторони підписали B2B-домовленості між українськими і французькими компаніями з фокусом на технології та локалізацію виробництва в Україні. Йдеться, зокрема, про спільні рішення для дронів і безпілотних систем, гуманітарне та підводне розмінування, розвиток енергетики, підготовку фахівців і посилення цифрової стійкості.
Франція відхилить торговельну угоду між ЄС і південноамериканськими країнами блоку МЕРКОСУР під час ключового голосування в п’ятницю в Брюсселі.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Politico.
“Франція вирішила проголосувати проти підписання угоди між Європейським Союзом і країнами МЕРКОСУР”, – заявив президент Франції Емманюель Макрон.
“Підписання угоди – це не кінець історії. Я продовжуватиму боротися за повне і конкретне виконання зобов’язань, отриманих від Європейської комісії, та захист наших фермерів”, – зазначив Макрон.
За його словами, економічні вигоди від угоди між ЄС і МЕРКОСУР будуть обмеженими для французького та європейського зростання.
Оголошення з’явилося за кілька годин до ключового голосування країн-членів щодо угоди.
Поряд з Польщею, Франція була найзапеклішим противником угоди, але їй не вистачає голосів, щоб заблокувати її в п’ятницю, особливо якщо Італія підтримає її.
Якщо угода буде схвалена, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн полетить до Парагваю, щоб підписати угоду наступного тижня. Іншими членами блоку МЕРКОСУР є Бразилія, Аргентина та Уругвай.
