Уряд Латвії у вівторок схвалив постачання Україні електрогенераторів на суму 1,2 мільйона євро.
Про це повідомила міністерка закордонних справ країни Байба Браже у мережі X, передає „Європейська правда”.
Ці генератори Латвія планує передати на потреби Чернігівської області для забезпечення стійкості та електропостачання цивільних об’єктів, пошкоджених внаслідок російських ударів.
В Україні може з’явитися додатковий 1,3 ГВт генерації.
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль після засідання Ради з питань підтримки підприємництва під головуванням керівника ОПУ Кирила Буданова та за участі прем’єр-міністерки Юлії Свириденко.
«Зокрема, уяд вчора оновив правила конкурсу на будівництво нової генерації й незабаром буде оголошено конкурс. Очікуємо, що це додасть до енергосистеми близько 1,3 ГВт», – зазначив міністр.
Шмигаль додав, що держава розраховує на плідне співробітництво з підприємцями, аби побудувати нову енергосистему.
Кабінет міністрів у середу, 28 січня, ухвалив додатковий пакет рішень для підтримки населення та бізнесу в умовах кризи у сфері енергетики.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко за підсумками засідання уряду.
Одним із рішень стало впровадження програми «СвітлоДім», яка спрямована на забезпечення автономного електроживлення багатоквартирних будинків під час тривалих відключень.
У межах програми держава надаватиме фінансову допомогу у розмірі від 100 до 300 тисяч гривень ОСББ, житловим та обслуговуючим кооперативам, а також керуючим багатоквартирними будинками на закупівлю генераторів, акумуляторів, інверторів та іншого обладнання.
«Подати заявку можуть обʼєднання співвласників та управителі будинків онлайн через Дію. Комісія при Мінрозвитку розглядає та схвалює заявки. Використати кошти потрібно за 45 днів», – написала Свириденко.
Вона розповіла, що програма діятиме в громадах, де запроваджено надзвичайну ситуацію в енергетиці, починаючи з Києва та Київської області.
Крім того, уряд ухвалив рішення спрямувати кошти на закупівлю 10 тисяч портативних зарядних станцій для дітей із інвалідністю підгрупи А.
Йдеться про пристрої орієнтовною ємністю близько 2 кВтг, які забезпечуватимуть живлення життєво необхідних медичних та реабілітаційних засобів під час знеструмлень. Розподіл зарядних станцій здійснюватиметься Мінсоцполітики.
Надзвичайний стан в енергетиці, запроваджений у середині січня, перетворив генератори з «плану Б» на основне джерело живлення для тисяч магазинів, аптек, АЗС і відділень банків. У матеріалі Дмитра Сидорова для РБК-Україна бізнес описує дуже схожу картину: електростанцій без ушкоджень вже не лишилося, енергетики не встигають між обстрілами, аварійні відключення затягуються, а генератори змушені працювати по 10 і більше годин на добу, хоча на такий режим вони просто не розраховані.
Генератори, які мають «відпочивати», а працюють без перерв
У «Першій київській сервісній компанії», що обслуговує генератори, пояснили просту технічну річ: побутові бензинові агрегати потужністю до 5 кВт мають працювати приблизно чотири години, а потім не менш як годину відпочивати. Дизельні великі установки можуть тягнути довше, але їм так само потрібні паузи, інакше перегрів і поломка лише питання часу.
Через тривалі відключення бізнес намагається будувати графіки роботи навколо цих «вікон». Аптеки, супермаркети й великі мережі у коментарях виданню фактично визнають: щоб зберегти обладнання, вони вимушено зачиняються на технічні перерви для зупинки генератора й дозаправки.
Аптеки: світло є, але інтернет підводить
Мережа аптек «Доброго дня» розповіла журналістам, що їхні генератори працюють по 4–6 годин, після чого заклад на 15–20 хвилин зачиняється: агрегат має «охолонути». Коли світло від генератора є, клієнти можуть оплачувати покупки карткою, користуватися всіма сервісами, але в моменти поганого інтернет-з’єднання мережа не може приймати онлайн-замовлення із сайту та сервісу Tabletki.ua.
В аптеках «Бажаємо здоров’я» дотримуються схожої практики: щоб уникнути перегріву, генератори періодично зупиняють, і на цей час аптека не працює. У мережі «Подорожник», «Бам» та «Ощад» генератори тримають відділення «на ходу» до шести годин поспіль, але на гарячій лінії прямо радять все одно брати із собою готівку: навіть коли є світло, платіжні сервіси можуть «падати» через зв’язок. Оплатити замовлення наперед можна й через мобільний додаток, а потім забрати його у відділенні.
Супермаркети й «резервні потужності»
У найбільшій продуктовій мережі «АТБ» РБК-Україна пояснили, що всі магазини оснащені генераторами й працюють за єдиною схемою: шість годин на резервному живленні, потім закриття приблизно на годину для дозаправки та технічної паузи. Щоб зменшити ризик поломок, компанія використовує преміальне дизельне пальне, яке не замерзає на морозі, має пересувні генератори для оперативної заміни й власну сервісну команду.
Голова Асоціації ритейлерів Андрій Жук у коментарі журналістам говорить, що мережі свідомо нарощують «резервні потужності» – тримають додаткові установки на випадок виходу з ладу основних. У «Ашані» кожен магазин має не лише основний генератор, а й альтернативний меншої потужності. Директор з продажів «Auchan Україна» Айк Манукян пояснює, що ці додаткові агрегати дозволяють підтримувати критичні процеси навіть у випадку, коли головна станція зупинилася. На касах встановлено джерела безперебійного живлення, тож у момент перемикання клієнти можуть розрахуватися як карткою, так і готівкою.
Окремий блок – пункти незламності в торгівельних мережах. Після заклику уряду бізнесу відкривати такі локації, їх облаштували, зокрема, у магазинах «Ашан», VARUS, столичному ЦУМі, мережі «Епіцентр». Там можна зігрітися, підзарядити телефон, скористатися Wi-Fi і випити гарячий напій. У VARUS, за словами представників компанії, є свій резервний фонд генераторів; пріоритет у споживанні електроенергії віддають холодильному обладнанню, морозильні камери додатково утеплили.
У «Сільпо» журналістам РБК-Україна підтвердили, що окреме обладнання вже виходило з ладу, але масового закриття магазинів немає. Там визнають можливість тимчасових перебоїв сервісу й паралельно намагаються «розморозити запаси»: активніше продають заморожену продукцію зі знижками 15–45%.
McDonald’s, «Епіцентр» і пункти обігріву
У «Епіцентрах» майже всюди є можливість підзарядити гаджети чи пауербанки, торгові центри працюють у звичному режимі, без переходу на цілодобову роботу, попри те що уряд дозволив бізнесу з пунктами незламності працювати 24/7. У компанії пояснюють: магазини можуть зупинитися лише на кілька хвилин під час переключення з мережі на генератор або навпаки, тривалих простоїв не фіксують.
У ресторанах McDonald’s, як розповіли в пресслужбі «МакДональдз Україна», відвідувачі можуть не лише поїсти, а й зігрітися та підзарядити пристрої. Понад 95% закладів оснащено генераторами, хоча в окремих ресторанах трапляються проблеми з водопостачанням. Додатковим обмеженням залишаються повітряні тривоги: під час сигналу мережа не працює, це корпоративний стандарт безпеки.
Пошта: офлайн-додаток проти паперових відомостей
«Нова пошта» знайшла спосіб працювати навіть тоді, коли в відділенні немає ані світла, ані живлення для генератора. На гарячій лінії компанії розповіли про внутрішній мобільний додаток «Авіс»: співробітник бачить у ньому статус оплати відправлення й може видати посилку чи лист без доступу до стаціонарної системи. Якщо клієнт хоче щось відправити, оплату можна провести в застосунку «Нової пошти» або оформити доставку за рахунок отримувача – тоді відділення прийме посилку через свій мобільний інструмент.
В «Укрпошті» ситуація інша. У її мобільному додатку поки немає можливості оплатити відправлення, тож за посилки доведеться платити у відділенні — і це має зробити або відправник, або отримувач. У компанії пояснили, що функція онлайн-оплати перебуває на фінальній стадії впровадження. Якщо ж у відділенні немає світла і не працює генератор, розрахунок можливий лише готівкою, а оформлення й видача відправлень переходять на паперові відомості. На гарячій лінії прямо радять мати з собою і готівку, і паперовий паспорт: не всі відділення обладнані генераторами, а ті, що змушені працювати на резервному живленні постійно, періодично зупиняються для технічної паузи.
Банки й мережа PowerBanking
Ще взимку 2022–2023 років банки разом із НБУ запустили мережу Power banking — понад 2400 відділень із резервним живленням, які мають працювати навіть у разі повного блекауту. Заступник виконавчого директора Національної асоціації банків України Дмитро Глінський в коментарі РБК-Україна говорить, що зараз банки мають кількарівневі системи резервного живлення й не припиняють роботу. Проблеми можуть виникати з безготівковими розрахунками — усе залежить від доступності інтернету в точці продажу.
У «ПриватБанку» пояснили, що під час роботи відділення на генераторі доступний весь спектр послуг. Якщо генератор зупиняють для дозаправки, менеджери переходять на автономні планшети, а банк забезпечує інтернет-покриття. В «Ощадбанку» також говорять про безперебійну роботу тих відділень, де є генератори, а у «Райффайзен Банку» додають: найчастішою причиною зупинки роботи стають повітряні тривоги, а не проблеми з електрикою.
АЗС і електрокари: паливо є, зарядки – ні
Директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначив у розмові з РБК-Україна, що досвід перших місяців повномасштабної війни змусив мережі АЗС серйозно інвестувати в автономність: багато станцій мають генератори, підмінний фонд обладнання і персонал для його обслуговування та ремонту. Мережа ОККО, наприклад, на своїй карті окремо позначає АЗС із генератором, Starlink та додатковими сервісами.
Водночас електрозарядні станції при АЗС до генераторів не підключають. Як підтвердили в компаніях WOG та SOCAR, за потужністю такі зарядки надто «важкі», тому під час відключень вони просто не працюють: купити паливо чи каву можна, а зарядити електрокар — ні. Окремі випадки виходу з ладу генераторів на АЗС, за словами співрозмовників журналістів, вирішували оперативно.
Скільки коштує година на генераторі й хто за це платить
Робота на генераторі — це не лише про шум і запах дизелю, а й про гроші. Сергій Куюн оцінює вартість кіловат-години з генератора в приблизно 25–28 гривень, Асоціація ритейлерів говорить про діапазон 25–40 гривень. Для порівняння, за підрахунками аналітикині ExPro Consulting Дар’ї Орлової, електроенергія з мережі для середнього бізнесу в Києві у січні коштує близько 11,4–11,9 гривні за кіловат-годину. Тобто генераторна електрика вдвічі-тричі дорожча.
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран пояснює РБК-Україна, що кафе, невеликі магазини й торгові центри змушені витягувати частину коштів з обороту й замість розвитку купувати акумулятори та генератори. За його оцінкою, година роботи супермаркету площею 1,5–2 тисячі квадратних метрів на генераторі в минулому сезоні обходилася приблизно у 5 тисяч гривень. У підсумку ці витрати неминуче потрапляють у торгову націнку — а отже, оплачують їх уже покупці.
При цьому самі паливні запаси, за словами Куюна, поки не проблема: масове використання генераторів додало до попиту на нафтопродукти приблизно 10%, але можливості для імпорту в країну наразі перекривають цей попит із запасом.
Чому готівка знову стає важливою
У фінальній частині матеріалу Дмитро Сидоров підсумовує сигнал від бізнесу дуже просто. Навіть там, де є генератор і умовно «світло є завжди», окремі сервіси в будь-який момент можуть стати недоступними — насамперед безготівкові розрахунки, які залежать від мобільного зв’язку та інтернету. «Укрпошта» та аптечні мережі відкрито радять клієнтам мати запас паперових грошей, а у випадку з державною поштою ще й паперовий паспорт.
Рекомендації тут виглядають досить прагматичною: планувати покупки наперед, максимально користуватися онлайн-сервісами, поки є зв’язок, і тримати у гаманці готівку на «той самий» момент, коли генератору треба відпочити, інтернет «завис», а послуги все одно треба отримати.
Чеська ініціатива Darek pro Putina (Подарунок для Путіна) зібрала понад $6 млн всього за п’ять днів у рамках громадської кампанії зі збору коштів на придбання генераторів, обігрівачів та акумуляторів для України.
Про це розповів організатор Мартін Ондрачек, передає Reuters.
Як відомо, ініціатива Darek pro Putina збирає пожертви для України з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
За словами Ондрачека, з минулої середи, 21 січня, до понеділка, 26 січня, було зібрано 126 млн крон ($6,16 млн). Ще близько 15 млн крон очікується від донорів.
„За вихідні ми замовили два генератори – дизельні установки, що встановлюються на вантажівках, – вартістю 8 млн крон кожен, які мають бути доставлені до двох невеликих медичних закладів”, – зазначив Ондрачек.
Ініціатива співпрацює з трьома фондами в Україні, щоб уникнути тривалих логістичних і митних затримок, але також веде переговори з чеськими постачальниками, оскільки не все можна придбати на місці, додав він.
„Над цим працює близько 30 осіб, нам потрібно витратити гроші якомога швидше”, – заявив Ондрачек.
Україна отримає від партнерів тисячі одиниць енергообладнання та внески до Фонду підтримки енергетики.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністерки Юлії Свириденко в Telegram.
„Партнери оголосили та підтвердили надання нових пакетів підтримки, які включають понад 6000 одиниць великого енергетичного обладнання та внески до Фонду підтримки енергетики України”, – зазначила вона.
Прем’єр анонсувала наступну допомогу:
ЄС: 447 генераторів;
Італія: 10 млн євро до Фонду та ще додаткові 50 млн євро закладені в цьогорічний бюджет;
Литва: 90 генераторів;
Німеччина: 60 млн євро підтримки та додаткове обладнання: 33 когенераційні установки, 15 мобільних гібридних генераторів, 300 фотоелектричних установок, 375 акумуляторних батарей, 31 котельну установку, 45 одиниць будівельної техніки та 10 бойлерів;
Британія: майже 23 млн євро до Фонду;
США: понад 400 млн доларів на гуманітарні проєкти зимової підтримки України;
Франція: понад 100 генераторів загальною потужністю 13 МВт;
Японія: 140 генераторів малої і середньої потужності, 60 малих і середніх трансформаторів та обладнання для ремонтних робіт, 2 когенераційні установки, 13 комплектів частотних перетворювачів.
Свириденко також запросила партнерів відвідати Україну для того, щоб самим побачити наслідки масованих російських ударів та їхній вплив на життя українців.
Європейський Союз передає Україні 447 аварійних генераторів зі стратегічних резервів на суму 3,7 млн євро, щоб відновити електропостачання в лікарнях, укриттях та критичних об’єктах після масштабних ударів росії по енергетичній інфраструктурі.
«Більше мільйона українців залишилися без електроенергії, води та опалення в умовах морозів через безперервні удари росії по енергетичній інфраструктурі. Європейська комісія сьогодні відправляє в Україну 447 аварійних генераторів на суму 3,7 млн євро зі стратегічних резервів ЄС, щоб відновити електропостачання в лікарнях, укриттях та критичних об’єктах», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, генератори, мобілізовані зі стратегічних резервів rescEU у Польщі, будуть розподілені Міністерством розвитку громад та територій України спільно з Українським Червоним Хрестом серед найбільш постраждалих громад.
З початку вторгнення Росії ЄС виділив понад 1,2 млрд євро на гуманітарну допомогу для захисту цивільних та доставив понад 160 тисяч тонн допомоги через Механізм цивільного захисту (UCPM), включно з твердим паливом, опалювальними приладами, генераторами та аварійними пунктами обігріву.
Окрім гуманітарної допомоги, Україні надано щонайменше 3 млрд євро на енергетичну безпеку. Напередодні зими Комісія мобілізувала 927 млн євро на екстрену закупівлю газу, а експортні потужності ЄС з електроенергії працюють на максимумі.
Уряд України ухвалив розпорядження про виділення 2,56 млрд гривень з резервного фонду держбюджету на закупівлю потужних генераторів для семи регіонів.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
«Уряд ухвалив розпорядження про розподіл 2,56 млрд грн з резервного фонду держбюджету на закупівлю обладнання мобільної розподіленої генерації – для виробництва тепла й електроенергії там, де це зараз потрібно найбільше», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, генератори великої потужності будуть спрямовані до Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. За словами прем’єрки, у разі потреби обладнання можна буде переспрямовувати у регіони з найгострішою потребою.
«Закупівлі проводитимуться за спрощеними процедурами без затягування термінів. Окремо визначили відповідального замовника та встановлено чіткий порядок використання генерації – для об’єктів тепло-, водопостачання та водовідведення», – додала прем’єрка.
У рамках благодійної акції „Тепло з Польщі для Києва” поляки протягом трьох днів пожертвували понад мільйон злотих. Зібрані кошти використають для придбання генераторів та їх розповсюдження серед мешканців української столиці.
Ініціативу під назвою „Тепло з Польщі для Києва” запустили 15 січня з метою зібрати 2 млн злотих. Організатори пояснюють, що нічні температури в українській столиці падають до −17 °C, а багато киян залишаються без світла та опалення.
Збір коштів організував фонд „Stand With Ukraine” у партнерстві з кількома організаціями та громадськими рухами, зокрема Євромайдан-Варшава, Democracy Foundation, Sestry.eu, Open Dialogue Foundation, PRB Foundation та Entrepreneurs Help.
Спочатку організатори планували придбати 100 генераторів. Однак заплановану суму зібрали за кілька годин.
„Дорогі друзі, ваша солідарність неймовірна. Ми збільшуємо нашу ціль до 2 мільйонів злотих. Завдяки вашим пожертвам ми можемо зробити набагато більше, ніж планували. Ці гроші забезпечать справжнє тепло для людей в Україні. Ми доберемося до тих, хто мерзне в темних будинках та лікарнях без електрики. Ми купимо більше генераторів, спальних мішків та палива”, – написали організатори збору коштів.
Посол України в Польщі Василь Боднар подякував у соцмережі Х за підтримку збору.
„Величезна подяка та висловлення найвищої вдячності всім полякам, які підтримують збір коштів на тепло для Києва. У нинішній, драматичній ситуації, ця допомога надзвичайно важлива і фактично рятує людські життя”, – написав ві
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе підписав розпорядження, яке передбачає відправку Україні партії генераторів.
Про це повідомляє „Эхо Кавказа„, пише „Європейська правда”.
Згідно з документом, Фонд розвитку енергетики Грузії придбає для передачі Україні різні типи генераторів на суму 1,5 млн ларі (понад 500 тисяч доларів).
При цьому, як зазначає портал, Грузія періодично надає гуманітарну допомогу Україні. Однак нараз політичні відносини між країнами фактично призупинені, зокрема, через відмову грузинської влади запровадити санкції проти Грузії.
