Наступного року Україна може опинитися у непростій фінансово-економічній ситуації. Якщо міжнародна допомога буде недостатньою, країні доведеться шукати додаткові ресурси всередині, відзначають в МВФ. Про це пише Юрій Дощатов на шпальтах РБК-Україна.
Зміна базового сценарію МВФ: війна завершиться у 2025 році
Раніше негативний сценарій для України у МВФ вважали малоймовірним, але тепер саме він став основним у меморандумі про співпрацю з фондом. Нова оцінка прогнозує завершення війни у 2025 році, що знижує очікування щодо зростання ВВП наступного року до скромних 1%, тоді як на 2025 рік прогнозують навіть спад на 2,5%. Інфляція може досягти 12% у 2024 році з поступовим зниженням до 10% у 2025-му та 8% у 2026-му, при цьому бюджет на 2025 рік уряд розробляв на основі більш оптимістичних показників.
Негативний сценарій із завершенням війни у 2026 році
Ще один, більш негативний сценарій МВФ передбачає завершення війни в середині 2026 року. У такому випадку економічне зростання буде мінімальним, а дефіцит бюджету продовжить збільшуватися в 2025 та 2026 роках. За таких умов Україні знадобиться додаткових 35,7 мільярда доларів до вже передбачених 151,4 мільярда, що створює ще більшу потребу в зовнішніх та внутрішніх надходженнях для підтримки стабільності бюджету.
Міжнародна підтримка від партнерів у 2025 році
Наступного року Україна розраховує отримати від партнерів 38,6 мільярда доларів, зокрема, від Європейського Союзу, ЄБРР і низки союзників. МВФ уже переглянув програму виділення коштів на 2025 рік, збільшивши її майже на 810 мільйонів доларів. Замість запланованих двох траншів Україна отримає чотири, що дозволить уникнути затримок у надходженні допомоги, як це сталося у 2024 році.
„МВФ адаптував графік траншів, аби забезпечити більш ритмічне надходження коштів упродовж року та уникнути тривалих перерв, що створювали ризики для стабільності,” – пояснив голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.
Він додав, що збільшення кількості траншів дає Фонду змогу посилити вимоги до України і посилити контроль за виконанням зобов’язань. Це рішення також пов’язане з корекцією графіка фінансування від інших міжнародних партнерів, що орієнтуються на прогнози МВФ.
За умови збереження складної економічної ситуації країна може розраховувати не тільки на зовнішні надходження, але й на внутрішні джерела. Це може включати перегляд податкової системи, залучення приватних інвестицій, а також активніші заходи з дерегуляції та підтримки бізнесу. Однак суттєве зростання внутрішнього фінансування, за словами експертів, вимагатиме структурних реформ і подальшого контролю за витратами бюджету, щоб запобігти зростанню боргового навантаження.
Хто буде фінансувати потреби України?
На тлі масштабних фінансових викликів, Україна активізує переговори щодо залучення зовнішнього фінансування. Серед основних гравців – країни G7 та Міжнародний валютний фонд (МВФ), які вже готові надати мільярдну допомогу. Європейський Союз близький до остаточного схвалення макрофінансової допомоги на суму до 35 мільярдів євро. Ця сума має надійти під заставу доходів від заморожених російських активів, і рішення вже пройшло етапи ухвалення в Європарламенті та Раді ЄС. Зі Сполучених Штатів також надійшла заява про можливе виділення до 20 мільярдів доларів. Паралельно Велика Британія оголосила про виділення кредиту на суму близько 3 мільярдів доларів. На черзі – позиції Японії та Канади, що завершить консолідацію фінансових зобов’язань G7.
Втім, загальний розмір фінансування обмежений майбутніми доходами від російських активів, тож Україна може розраховувати на суму до 50 мільярдів доларів, розподілених серед кредиторів. Однак для кожної з країн-партнерів плануються окремі угоди з індивідуальними умовами.
На додаток до цього в рамках програми Ukraine Facility ЄС передбачив 50 мільярдів євро підтримки до 2027 року, а США ще навесні ухвалили рішення про надання фінансової допомоги Україні на загальну суму 61 мільярд доларів.
Втім, запевнення та обіцянки про фінансову підтримку ще не є гарантією реалізації всіх планів. „Ризик, що Україна отримає менше зовнішніх коштів, ніж потрібно, все ж існує, але він знизився порівняно з минулим роком”, – зазначає голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, питання щодо 50-мільярдного кредиту за рахунок заморожених російських активів наразі на фінальному етапі.
Підвищення податків – одна із вимог кредиторів
Однак, міжнародні кредитори прагнуть, аби Україна також шукала внутрішні ресурси для покриття дефіциту бюджету. Останній меморандум МВФ відображає цю вимогу. У разі збільшення дефіциту доходів чи потреби у нових витратах, Україна розгляне підвищення податків, зокрема ставки ПДВ. „Підвищення основної ставки ПДВ – це ефективний інструмент на цьому етапі,” – відзначається у документі.
Таке підвищення може становити 2% – до 22%. Проте остаточне рішення відкладено, але якщо наступного року базовий сценарій фінансування буде порушено, збільшення ПДВ стане реальним варіантом. „Якщо подивитися реалістично, МВФ може наполягати на підвищенні ПДВ, щоб уникнути аврального перегляду ставок податку, як це сталося з військовим збором”, – коментує Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.
Меморандум також передбачає можливість часткового повернення до валютного контролю в разі негативного фінансового сценарію. Хоча фіксування курсу гривні не обговорюється, потенційно можуть бути запроваджені обмеження на купівлю валюти та виведення капіталу за кордон. Такі заходи могли б допомогти стабілізувати валютний ринок за умови зменшення зовнішньої підтримки.
Наразі ж очікування щодо надходження зовнішнього фінансування у 2024 році – оптимістичні. До кінця року Україна розраховує на понад два мільярди доларів, зокрема, на черговий транш МВФ у розмірі 1,1 мільярда доларів, який має надійти у грудні.
Національний банк України (НБУ) з 1 листопада 2024 року почне поступову заміну банкнот номіналами 50 і 200 гривень зразків 2003-2007 років на сучасні банкноти аналогічних номіналів зразка 2014 року і наступних років випуску, повідомляється на сайті регулятора.
„Громадянам не потрібно їх спеціально обмінювати. Вони можуть без обмежень продовжувати розраховуватися банкнотами старого зразка, оскільки ті залишатимуться дійсними платіжними засобами”, – уточнюється в прес-релізі.
Зокрема, Нацбанк припинить видавати вищезгадані банкноти банкам, інкасаторським компаніям і компаніям з обробки готівки, зі свого боку банки не видаватимуть із кас такі банкноти за всіма видами готівкових операцій клієнтам.
Банкноти 50 і 200 гривень старого зразка вилучатимуть і потім передаватимуть до НБУ для подальшого їхнього перерахування та утилізації.
Нацбанк зазначає, що це стане завершенням процесу заміни „старої” готівки на більш сучасну та захищену, з метою підвищення її якості.
„Як наслідок, банкнотно-монетний ряд гривні міститиме лише грошові знаки сучасного покоління. Це посилить якість і надійність готівкової національної валюти, що перебуває в обігу. Цей процес відбувається поступово і не створює незручностей для готівкових розрахунків, водночас приносить користь і державі, і банкам, і торговельним мережам, і громадянам”, – резюмував центробанк.
Пресслужба НБУ нагадала, що наразі вже триває поступове вилучення з обігу і заміна банкнот 2003-2007 років номіналами 1 і 2 гривні – з 1 жовтня 2020 року; 5, 10, 20 і 100 гривень – з 1 січня 2023 року; а також 500 гривень – з 1 серпня 2024 року.
Українцям припинили виплати за важливою програмою єВідновлення. Громадяни, які оформили заявки і мають відповідні сертифікати, не можуть отримати кошти за цими сертифікатами. Через це у них зриваються попередні домовленості із продавцями житла.
Що сталося, і чому людям перестали виплачувати гроші за цією програмою, розповіла народна депутатка Ольга Смаглюк-Василевська.
За словами народної обраниці, зайнятися цим питанням її змусив запит сім’ї із Бучі, яка не змогла отримати гроші за своїм сертифікатом. Люди скаржаться, що знайшли собі прийнятне житло, яке можна було би придбати за ці кошти, і вже навіть встигли дати власнику завдаток. Та, як з’ясувалось, коштів на їхньому сертифікаті немає.
Як пояснили депутатці у Мінінфраструктури, на спеціальному небюджетному рахунку, з якого виділялись гроші на фінансування цієї програми, закінчились кошти. Наразі їх немає, і невідомо, коли вони будуть.
“Наразі на небюджетному рахунку Мінінфраструктури відсутні кошти для фінансування придбання житла з використанням житлового сертифіката”, – відповіли депутатці.
Крім того, у профільному міністерстві повідомили, що Україна уклала Рамкову кредитну угоду із Банком розвитку Ради Європи з метою залучення коштів для фінансування цієї програми. Але поки що на відкритий рахунок Мінінфраструктури кошти не надходили, і коли вони надійдуть невідомо.
Отже зараз виплати українцям за сертифікатами єВідновлення припинені. Їх відновлять тоді, коли будуть гроші. Окремо слід знати, що в бюджеті на це гроші не передбачені, вони мають надходити і розподілятися окремо.
Максимальні суми компенсації, які українці можуть отримати у межах програми єВідновлення, становлять 350 тисяч гривень за квартиру і 500 тисяч гривень за будинок.
Національний банк наразі не бачить підстав для емісійного фінансування, але не виключає його необхідності в майбутньому.
Про це на брифінгу заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє Економічна правда.
„Ми не вбачаємо підстав для відновлення монетарного фінансування. Так ми бачимо, що ризики ритмічності фінансування реалізувалися до певної міри. Разом з цим відбувся другий успішний перегляд програми МВФ. Фундаментом програми є запевнення донорської коаліції щодо надання достатнього рівня фіндопомоги, щоб збалансувати бюджет”, – зазначив очільник регулятора.
Він додав, що на майбутнє в НБУ розглядатимуть ситуацію з огляду на ті виклики, які будуть стояти, та напрацьовувати варіанти рішення.
Голова НБУ підкреслив, що відповідно до поточних домовленостей між Нацбанком та Мінфіном, повернення до грошової емісії – це крайній захід.
Україні стає дедалі важче отримати фінансову підтримку, оскільки увага офіційних осіб ключових країн-донорів переключається на майбутні вибори, а геополітична напруженість посилюється.
Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
„Я бачу велику втому, я бачу велику слабкість наших партнерів, вони хотіли б забути про війну, але війна все ще триває, повномасштабна”, – заявив він у кулуарах засідань Міжнародного валютного фонду та Світового банку в Марракеші.
За його словами, зараз Україна докладає „вдвічі більше зусиль, щоб переконати наших партнерів надати нам підтримку, ніж на минулій щорічній зустрічі” у квітні.
Марченко зазначив, що „геополітичні зміни і внутрішньополітичний контекст у різних країнах” знижують бажання урядів підтримувати Україну, згадавши про вибори, намічені на наступний рік у США і Євросоюзі.
„У нас уже є деякі зобов’язання, наприклад, 5,4 млрд доларів за програмою МВФ, ми очікуємо зобов’язань від Японії та Великої Британії, і, звісно, ми розраховуємо на наших головних партнерів і союзників – США та Євросоюз”, – сказав міністр.
У п’ятницю, 19 травня, Національний банк презентував обігову пам’ятну монету присвячену «Силам підтримки Збройних Сил України».
Про це повідомила пресслужба НБУ.
Зазначається, що тираж монети номіналом 10 гривень складає 10 000 000 штук.
Її виготовлено зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом, маса – 6,4 г, діаметр – 23,5 мм. Гурт монети – рифлений
Повідомляється, що на реверсі монети зображені емблема та гасло Сил підтримки ЗСУ: «Завжди поруч».
Аверс монети – ідентичний із аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року, на ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту зображено номінал монети, рік карбування та герб України.
Дизайн монети розробляли Володимир Дем’яненко та Ольга Коваленко. А скульпторами виступили Володимир Дем’яненко і Володимир Атаманчук.
«Як і всі інші обігові монети України, обігова пам’ятна монета «Сили підтримки Збройних Сил України» є обов’язковою до приймання за її номіналом для всіх видів готівкових платежів», – наголошують в Нацбанку.
Там додали, що реалізація таких монет як нумізматичної продукції банками-дистриб’юторами не здійснюватиметься.
«Прийматися ці монети від клієнтів також будуть як звичайні обігові монети номіналом 10 гривень. Поступово в готівковий обіг буде введено майже 10 млн таких обігових пам’ятних монет», – підсумували в НБУ.
Рада з економічних і фінансових питань Ради Європейського Союзу (ЕКОФІН) не погодилася на виділення Євросоюзом 18 млрд євро для покриття потреб України у фінансуванні на 2023 рік, але схвалила поправку до бюджетного регламенту ЄС, на основі якої Єврокомісія може вжити заходів і надати фінансову підтримку Україні, повідомила у вівторок Рада, яка об’єднує країни-члени.
Поправка до бюджетного регламенту ЄС сприяє створенню законодавчого пакета фінансової підтримки України, але це лише один із трьох заходів, спрямованих на забезпечення структурного рішення щодо підтримки України у 2023 році. Прийнята зміна до регламенту дозволяє забезпечувати фінансову допомогу на макрорівні в рамках так званої стратегії диверсифікованого фінансування, додали автори.
Рада з економічних і фінансових питань не прийняла інші пункти пакета допомоги, запропонованого Європейською комісією, включно з поправками до багаторічної фінансової рамки ЄС, які дозволять Україні гарантувати запозичення у 2023–2024 роках, а також правову базу, що даватиме Україні можливість доступу до підтримки. Необхідні подальші консультації та розробка нового технічного плану, щоб Київ міг отримати кредитну підтримку з початку року, заявила Рада.
Згідно з пропозицією Єврокомісії, кредит може бути використаний для надання основних державних послуг, роботи шкіл і лікарень, забезпечення житлом переміщених осіб, збереження макроекономічної стабільності та відновлення життєво важливої інфраструктури, зруйнованої росією. Сума кредиту забезпечить близько половини з 3–4 млрд євро, необхідних Україні на місяць протягом 2023 року.
Джерело кредиту буде отримане з фінансових ринків ЄС і надаватиметься Україні щоквартальними траншами, але його виплату прив’яжуть до виконання умов. Щоб отримати кошти, Україна має зміцнити свої інституції й підготуватися до відновлення та вступу до ЄС.
Умови передбачають антикорупційні заходи, судову реформу, повагу до верховенства права, належне управління та модернізацію інституцій. Єврокомісія перевірятиме просування реформ перед кожним траншем.
Бюджет Європейського фонду миру, з якого зокрема виділялися кошти на військову допомогу Україні, витрачено та розплановано на 85-86%, що стане темою засідання Ради ЄС із закордонних справ 15 листопада у Брюсселі.
Про це у п’ятницю, 11 листопада, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на анонімного чиновника Євросоюзу.
„Високий представник (ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель) стурбований фінансовою ситуацією Фонду. Він торкнеться цього питання наступного тижня і нагадає, що тепер ми маємо забезпечити фінансову стабільність Європейського фонду миру на довгострокову перспективу”, – зазначив представник ЄС.
За словами чиновника, головними напрямками виділення коштів для ЄС, як і раніше, залишаються Україна, Африка та країни близького сусідства.
Представник ЄС повідомив, що, ймовірно, на засіданні 15 листопада докладно питання Європейського фонду миру розглядатися не буде, оскільки воно складне і потребує доопрацювання. Його остаточний розгляд може відбутися у грудні.
Європейський фонд миру є міжурядовим фондом, створеним державами-членами ЄС для фінансування операцій із підтримки миру. Україна отримала від Фонду загалом 3,1 мільярда євро.
[type] => post
[excerpt] => Бюджет Європейського фонду миру, з якого зокрема виділялися кошти на військову допомогу Україні, витрачено та розплановано на 85-86%, що стане темою засідання Ради ЄС із закордонних справ 15 листопада у Брюсселі.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1668267120
[modified] => 1668254518
)
[title] => У ЄС закінчуються гроші для України - ЗМІ
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=31731&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 31725
[uk] => 31731
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 29460
[image] => Array
(
[id] => 29460
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/jdmnpj-c16x9x50px50p-c16x9x50px50p-9b8a5564610af0b4d6c93211e3aa3514.jpg
[original_lng] => 377329
[original_w] => 1600
[original_h] => 900
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/jdmnpj-c16x9x50px50p-c16x9x50px50p-9b8a5564610af0b4d6c93211e3aa3514-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/jdmnpj-c16x9x50px50p-c16x9x50px50p-9b8a5564610af0b4d6c93211e3aa3514-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/jdmnpj-c16x9x50px50p-c16x9x50px50p-9b8a5564610af0b4d6c93211e3aa3514-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/jdmnpj-c16x9x50px50p-c16x9x50px50p-9b8a5564610af0b4d6c93211e3aa3514-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/jdmnpj-c16x9x50px50p-c16x9x50px50p-9b8a5564610af0b4d6c93211e3aa3514-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/jdmnpj-c16x9x50px50p-c16x9x50px50p-9b8a5564610af0b4d6c93211e3aa3514.jpg
[width] => 1600
[height] => 900
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/jdmnpj-c16x9x50px50p-c16x9x50px50p-9b8a5564610af0b4d6c93211e3aa3514.jpg
[width] => 1600
[height] => 900
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1491
[_thumbnail_id] => 29460
[_edit_lock] => 1668247319:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_d4a4537968b5c52ab89de1d92f909668] =>
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Кошти, які впродовж наступного року виділятиме ЄС, Україна буде витрачати на підтримку існування держави та покриття недостачі бюджету.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної під час ефіру національного телемарафону.
„Це важливе рішення. Це результат більш ніж піврічних переговорів з ЄС. Ці кошти будуть спрямовуватися в державний бюджет України для підтримки існування держави, покриття недостачі бюджету”, – заявила Стефанішина.
За її словами, мова йде про соціальні, медичні та пенсійні виплати. Вони потрібні для забезпечення фінансової стабільності держави та виконання базових функцій.
„Також розраховуємо, що частина цих коштів буде спрямована на відновлення держави, зокрема енергетичної інфраструктури”, – додала Стефанішина.
Рівень доходів українців знизився з початку війни й половині українців не вистачає грошей до зарплати.
Про це йдеться у дослідженні експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua, пише УНІАН.
„Велика частка громадян втратила роботу, інші отримують неповну заробітну плату. Негативних наслідків кризи на ринку праці не відчули лише п’ята частина працюючих громадян – 20,5% співробітників відзначили, що їх зарплата залишилася на довоєнному рівні та виплати відбуваються вчасно”, – йдеться в повідомленні.
Відзначається, що в нинішню кризу ринок праці увійшов в ослабленому стані після пандемічної кризи. Тоді також відбувалися скорочення працівників і зниження заробітних плат. Тобто і на початку цього року, а саме в січні, українці вже відзначали невдоволення рівнем заробітної плати.
Війна ще більше погіршила стан гаманців українців. Згідно з даними дослідження, зараз більш ніж половина громадян відчувають нестачу коштів. Щомісяця не вистачає грошей до зарплати 36% опитаних, ще 30% стикаються з нестачею коштів час від часу.
„Переважна більшість пов’язує погіршення фінансового становища з військовою кризою. 44% опитаних працівників відзначили те, що їм стало не вистачати грошей до зарплати відносно недавно, а саме з початку війни. Стали стикатися з нестачею коштів останній рік-півтора 18% українців. Є частина громадян, кому грошей до зарплати не вистачає постійно. Про таке явище розповіли 15% опитаних”, – йдеться в повідомленні.
Аналітики відзначають, що скрутне фінансове становище змушує українців більше працювати. Велика частка опитаних або вже мають підробіток окрім основної роботи, або розглядають таку можливість протягом найближчих трьох місяців. 6,4% українців, крім основної роботи, мають додатковий підробіток. Третина опитаних (35%) абсолютно впевнені, що протягом найближчих трьох місяців будуть шукати підробіток. Швидше за все, будуть шукати додатковий заробіток 28,7% респондентів.
Опитування було проведено в серпні-вересні 2022 року. В опитуванні взяли участь 2600 українців, працівників компаній різних галузей у всіх регіонах України.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
