Одним із основних джерел іноземної валюти для економіки України протягом багатьох років були грошові перекази українців, які працювали за кордоном. Початок війни та подальша масова еміграція докорінно змінили цю ситуацію.
У 2021 році сума грошових переказів українських заробітчан, яка становила 14 млрд доларів, досягла свого піку. Згідно з даними Національного банку України (НБУ), до кінця 2024-го обсяг таких переказів скоротився до 9,6 млрд доларів, що є найнижчим показником з 2017-го.
Тенденція до зниження почалася вже у 2022-му, коли після рекорду попереднього року, сума зменшилася до 12,5 млрд доларів. Відтак у 2023-му відбулося подальше зниження – до 11,3 млрд доларів. Показник у 9,6 млрд у 2024 році явно є наслідком війни. В останньому кварталі минулого року потік грошей опустився до найнижчої точки.
Традиційний приплив у грудні становив лише 815 млн доларів, що на 22% менше, ніж роком раніше.
Падіння ще більше прискорилося в січні: 665 млн доларів, які надійшли першого місяця року, показали 20-відсоткове зниження порівняно з 830 млн доларів, зареєстрованими в січні 2024-го.
Експерти виділяють кілька факторів такого падіння. З одного боку, хвиля міграції, що почалася внаслідок війни, означала не лише втечу, а й довготривалу демографічну та економічну реорганізацію.
Згідно з даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), станом на кінець 2024 року за кордоном перебувало 7,7 млн українців, з них 5,3 млн – у Європейському Союзі. Під час свого візиту до Києва в лютому 2025-го президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що кількість українців, які залишаються в ЄС, сягнула 4,5 млн осіб, у тому числі 700 тисяч дітей.
У довоєнний період українські заробітчани часто виїжджали за кордон самі, їхні сім’ї залишалися вдома, що стимулювало надходження грошових переказів. Проте з 2022 року модель «працюємо за кордоном – живемо в Україні» поступово трансформується в бік постійного перебування за межами батьківщини.
За словами колишнього члена ради НБУ Віталія Сапрана, дедалі більше українців починають будувати своє життя в інших країнах, що знижує потребу в переказах коштів.
Зменшення грошових потоків ще більше посилило уповільнення європейської економіки та вплив інфляції.
Згідно з аналізом Центру економічної стратегії (CES), особливо потерпають заробітчани, які не мають посвідки на проживання й виконують сезонні роботи. Їхні прибутки у 2024-му впали на 3,1 млрд доларів, що на 27,9% менше, ніж попереднього року. Суми, надіслані через міжнародні системи грошових переказів, зареєстровані Центробанком України, зокрема Western Union, також різко впали: у січні 2025-го таким чином було переказано лише 163 млн доларів, що на 30% менше порівняно з 229 млн доларів роком раніше.
Зменшення грошових переказів впливає не лише на фінансовий стан окремих домогосподарств, а й на загальний макроекономічний баланс України.
Перед війною 12–14 млрд доларів, які щорічно надсилали додому українські заробітчани, відігравали важливу роль у збереженні економічного балансу держави.
У 2024 році дефіцит значно збільшився, оскільки імпорт товарів залишався високим, а зовнішні ресурси вичерпалися. Згідно з повідомленням Національного банку України, у 2024-му дефіцит поточного розрахунку сягнув 27 млрд доларів, який дедалі більше залежить від міжнародних позик і допомоги. Водночас іноземна підтримка надходить іншими каналами й не відображається в класичній статистиці грошових переказів, тому офіційні грошові потоки спотворені цими факторами, вважають у НБУ. Зміни в податковому законодавстві також відіграють важливу роль у зниженні офіційних переказів.
Унаслідок податкової реформи 2024 року в Україні дедалі більше фізичних осіб – підприємців та фрілансерів переходять на використання криптовалют, щоб уникнути сплати податків.
