Державний департамент США збільшив фінансування гуманітарної ініціативи Організації Об’єднаних Націй ще на 1,8 млрд доларів. Загальний обсяг програми зріс до 3,8 млрд доларів, а частина додаткових коштів буде спрямована на реалізацію гуманітарних проєктів в Україні.
Про це йдеться у повідомленні посолки України у США Ольги Стефанішиної.
За її словами, конкретні програми та обсяги фінансування визначатимуться Управління ООН з координації гуманітарних питань після погодження з Держдепартаментом США.
У Держдепі зазначили, що додаткове фінансування має підтвердити довгострокову підтримку гуманітарних програм, водночас посилюючи вимоги щодо результативності та проведення реформ у системі ООН.
Окрім України, підтримку отримають гуманітарні фонди у Бангладеш, М’янмі, Центральноафриканській Республіці, Чаді, Колумбії, Демократичній Республіці Конго, Ефіопії, Гаїті, Лівані, Судані, Сирії, Венесуелі та низці інших країн.
У Держдепартаменті також наголосили, що США залишаються найбільшим гуманітарним донором у світі та закликали інші країни і приватний сектор збільшувати фінансову участь у гуманітарних програмах.
Наприкінці 2025 року США та гуманітарне управління ООН уклали першу угоду про „гуманітарний перезапуск”. За даними американської сторони, попередній внесок у 2 млрд доларів уже допоміг більш ніж 21 млн людей отримати необхідну підтримку.
У Євросоюзі назвали рішення США скоротити гуманітарну допомогу „драматичним”. Через дефіцит коштів ЄС змушений змінювати плани, щоб зробити підтримку ефективнішою.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла єврокомісарка Аджа Лябіб.
За словами єврокомісарки, наразі спостерігається значний дефіцит фінансування, який продовжує зростати. Причиною стало рішення президента США Дональда Трампа скоротити видатки на багато міжнародних структур.
Зокрема, Вашингтон оголосив про урізання коштів для Міжнародної організації міграції (МОМ), багатьох агентств ООН та міжнародних неурядових організацій, які допомагають жінкам та цивільному населенню.
Аджа Лябіб підкреслила, що наслідки цих рішень є драматичними, адже йдеться про свідому відмову від порятунку життів людей.
У відповідь на ці виклики Євросоюз проявив гнучкість та адаптував власні плани.
„Ми адаптували наші плани, але не збираємося замінювати Сполучені Штати.
Головною метою зараз є підвищення ефективності та робота над ланцюгом поставок, який становить від 70% до 80% витрат”, – розповіла співрозмовниця.
Оскільки транспортування коштує дуже дорого, тому, як зазначила представниця, ЄС робить ставку на локалізацію – максимальне залучення місцевих учасників та ресурсів.
„Ми тісно співпрацюємо з усіма агентствами ООН. Головним чином з OCHA (Управління ООН з координації гуманітарних справ – ред.), яке є координатором агентств ООН”, – пояснила вона.
У ЄС сподіваються, що завдяки вищій ефективності та новим підходам вдасться полегшити страждання майже 300 мільйонів людей у всьому світі, які сьогодні критично залежать від міжнародної гуманітарної допомоги.
Допомога Європейського Союзу зосереджена на ключових гуманітарних потребах українців – від забезпечення продуктами до підтримки енергетичної стійкості в умовах зими.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла єврокомісарка Аджа Лябіб.
За її словами, підтримка ЄС спрямована на такі ключові сектори, як охорона здоров’я, житло, водопостачання, санітарія та гігієна.
Важливими напрямами також залишаються захист цивільних, освіта в умовах надзвичайних ситуацій та гуманітарне розмінування.
Окрему увагу єврокомісарка приділила підготовці до зимового періоду. Вона наголосила, що допомога включає все необхідне, аби українці змогли витримати морозну зиму.
Зокрема, йдеться про постачання продуктів харчування, спальних мішків, забезпечення житлом та, безумовно, передачу генераторів і багатьох інших речей, критичних для виживання в холоди.
Аджа Лябіб також навела дані щодо обсягів фінансування. З початку повномасштабної війни ЄС разом із державами-членами виділив на гуманітарну допомогу вже 4,7 млрд євро, з яких 1,4 млрд євро надала безпосередньо Європейська комісія.
Загалом же сукупна підтримка України, що включає фінансову, військову, гуманітарну допомогу та допомогу біженцям, наразі сягнула 193 мільярдів євро.
Україна звернулася до Європейського Союзу з проханням збільшити гуманітарне фінансування у відповідь на цілеспрямовані атаки Росії по цивільній інфраструктурі.
Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук у Телеграмі за результатами участі в щорічному засіданні високопосадовців у Брюсселі, присвяченому гуманітарній підтримці України, передає Укрінформ.
„Сьогодні ми просили ЄС збільшити гуманітарне фінансування України у відповідь на зміну характеру війни з боку росії. Адже гуманітарний фронт і стійкість цивільного населення безпосередньо впливають на хід війни — а отже, і на майбутні умови миру”, — написала вона.
Верещук нагадала, що Євросоюз є ключовим гуманітарним донором і партнером України. Вона зазначила, що за роки повномасштабної війни ЄС надав Україні гуманітарну допомогу на суму 4,2 млрд євро.
Водночас посадовиця зауважила, що від минулого року росіяни перейшли до нової стратегії. Ворог цілеспрямовано знищує системи життєзабезпечення густонаселених міст і регіонів, намагаючись спровокувати масштабну гуманітарну кризу. Основною мішенню цієї стратегії стали цивільні громадяни. Верещук назвала це справжньою повномасштабною гуманітарною війною проти українців.
Зазначається, що 10 млн фунтів з цієї суми нададуть об’єднанню гуманітарних проєктів HAVEN, що спрямовані на допомогу цивільним у прифронтових районах.
На роботу українського Червоного Хреста передають 9,4 млн фунтів. Частина фінансування піде на покращення реабілітаційних центрів, у тому числі для ветеранів.
Німеччина надасть Україні 200 мільйонів євро гуманітарної допомоги перед зимовим сезоном. Про це заявила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок на спільній пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою в Києві.
„Ми збільшуємо обсяг нашої гуманітарної підтримки на додаткові 200 мільйонів євро для надання екстреної допомоги в зимовий період. Це дозволить забезпечити домівки теплом, навіть якщо вони не підключені до централізованого опалення. Крім того, будуть надані генератори для підтримки теплопостачання взимку”, – зазначила Бербок.
Вона наголосила, що Німеччина бере участь у представленні пакета допомоги у 37 млрд євро і є найбільшим донором України.
Також німецька дипломатка підкреслила важливість посилення протиповітряної оборони України й підтвердила, що Німеччина працюватиме у складі міжнародної коаліції для зміцнення української ППО.
Бербок додала, що обговорила з Сибігою співпрацю у сфері виробництва дронів.
„Якщо Німеччина може допомогти з дронами, це буде найкращий захист для нас самих”, – підсумувала вона.
Міністерство оборони і Державна митна служба за результатами аудитів з березня по липень цього року підрахували, що українські військові не отримали гуманітарної допомоги на понад 170 мільйонів гривень.
Про це йдеться на сайті оборонного відомства. Там також вказали, які саме товари було задекларовано на кордоні, але зрештою, які не потрапили до військових.
За даними Держмитслужби, митний контроль пройшли для потреб військових:
424 транспортні засоби;
476,23 тонн товарів різних найменувань без зазначення вартості;
6,2 тонни продуктів харчування та пластикових гранул.
Однак у відомстві не підтвердили факт підтвердження товарів Збройними силами.
Зазначають, що Міністерство оборони скерувало до правоохоронних органів відповідні повідомлення, аби оцінити правомірність дій окремих посадових осіб за ознаками незаконного збагачення, привласнення майна та зловживання службовим становищем.
Уряд Швеції виділила близько 40 мільйонів шведських крон (3,7 мільйона доларів) на гуманітарну допомогу для України.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Мінреінтеграції України з посиланням на пресслужбу уряду Швеції.
Стокгольм надає цю підтримку через продовольчу програму Організації Об’єднаних Націй (ООН).
У грудні Швеція виділила Україні 1,4 мільярда крон, які, зокрема спрямували на підтримку населення країни взимку.
Минулого тижня шведський міністр оборони Пол Йонсон підтвердив, що після остаточного вступу в Північноатлантичний Альянс країна не виключає можливості постачання своїх винищувачів Gripen в Україну.
Окремо Йонсон наголосив, що Європа повинна посилити свою військову підтримку України та „компенсувати частину підтримки, яка зменшується”, маючи на увазі США.
Буде профінансовано екстрену допомогу, включно з доступом до основних потреб, таких як житло, чиста вода, освіта та охорона здоров’я.
Євросоюз надасть Україні і Молдові гуманітарну допомогу в розмірі 83 млн євро. Більшу частину коштів буде виділено саме Україні, повідомила Єврокомісія у вівторок, 20 лютого.
„Цілеспрямовані атаки Росії на ключову енергетичну та цивільну інфраструктуру України, таку як лікарні, школи та електромережі, серйозно ускладнюють доступ людей до основних послуг. З кожним новим обстрілом дедалі більше українців залишаються без даху над головою і потребують допомоги та притулку в морозних умовах”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що в Україні 14,6 млн осіб потребують гуманітарної допомоги.
У Єврокомісії заявили, що з 83 млн євро гуманітарного фінансування 75 млн євро виділено на гуманітарні проекти в Україні.
Йдеться про надання екстреної допомоги, включно з доступом до основних потреб, таких як житло, послуги захисту, чиста вода, освіта та охорона здоров’я.
„В основі гуманітарної стратегії ЄС в Україні сьогодні лежить захист людей, які постраждали від війни, особливо тих, хто живе поблизу прифронтових зон”, – написали в Єврокомісії.
З урахуванням нового фінансування, оголошеного сьогодні, Європейська комісія виділила загалом 926 млн євро на програми гуманітарної допомоги, щоб допомогти цивільному населенню, яке постраждало від війни в Україні після російського вторгнення в лютому 2022 року.
З цього фінансування 860 млн євро було виділено на гуманітарні програми всередині України і 66 млн євро на підтримку біженців, які прибули в сусідню Молдову.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Єврокомісія анонсувала пакет фінансування обсягом 83 млн євро на різні гуманітарні проєкти в Україні та Молдові для підтримки українців в умовах російської агресії.
Про це повідомили у пресслужбі комісії, передає „Європейська правда”.
75 мільйонів євро з пакета передбачені на гуманітарні проєкти із забезпечення даху над головою, питної води, підтримку закладів освіти та охорони здоров’я.
„Гуманітарна стратегія ЄС зосереджена передусім на захисті людей, які відчувають наслідки війни, особливо у прифронтових районах”, – зазначили у комюніке.
Ще 8 мільйонів євро виділяють на гуманітарні проєкти на території Молдови.
Разом з останнім пакетом загальні обсяги фінансування, виділені Єврокомісією на гуманітарні програми з початку повномасштабної війни, сягають 926 млн євро, з яких 860 млн – на проєкти в Україні і 66 млн – на підтримку українських біженців у Молдові.
Єврокомісія нагадує, що надавалися також значні обсяги допомоги через Механізм цивільного захисту ЄС за участі багатьох країн-членів, такої допомоги ввезли у матеріальному вигляді понад 140 тисяч тонн.
Це „швидкі”, пожежні машини, ліки, речі для облаштування тимчасового житла, генератори тощо. Для надання такої допомоги залучили у тому числі власні склади Євросоюзу.
