Інноваційний фонд зосередиться на підтримці технологій, які швидко розвиваються, зокрема в галузі безпілотників, що має великий вплив на сучасну війну.
Уряд Данії оголосив про надання 300 мільйонів данських крон (40 мільйонів євро) для створення інноваційного фонду, який буде спрямований на технологічний розвиток України на полі бою. Про це повідомляє пресслужба Міноброни Данії у п’ятницю, 28 березня.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен акцентував важливість цієї допомоги, зазначивши, що нові технології в таких сферах, як електронна війна та безпілотники, можуть істотно покращити ситуацію на фронті. Це дозволить Україні протистояти значній матеріальній і людській перевазі Росії на полі бою.
Поульсен також висловив захоплення від того, як Україна зуміла швидко налагодити виробництво зброї, і наголосив на важливості продовження співпраці між Данією та Україною для посилення оборонних можливостей.
Інноваційний фонд зосередиться на підтримці технологій, які швидко розвиваються, зокрема в галузі безпілотників, що має великий вплив на сучасну війну.
Google повідомила про наміри провести скорочення в своїх підрозділах людських ресурсів та хмарних технологій, що стане частиною внутрішньої реорганізації для зменшення витрат. Про це інформує CNBC.
Згідно з листом, надісланим головою HR Фіоною Чикконі, компанія запропонувала співробітникам відділу людських ресурсів добровільне звільнення. Програма стартує в березні 2025 року. Співробітники середнього та старшого рівня можуть отримати вихідну допомогу, що складе 14 тижнів зарплати плюс додатковий тиждень за кожен повний рік роботи.
Ці зміни стали частиною стратегії, оголошеної фінансовою директоркою Анат Ашкеназі, яка заявила, що у 2025 році компанія зосередиться на скороченні витрат та збільшенні інвестицій у штучний інтелект. За словами Ашкеназі, попит на ШІ-продукти значно перевищує пропозицію, попри менший, ніж очікувалося, прибуток компанії.
Одночасно Google скоротила штат в хмарному відділі, в основному серед персоналу, який забезпечує підтримку операцій. Звільнені співробітники працювали в підрозділах продажів, користувацького досвіду та інших. Частину ролей перенесуть до Мексики та Індії, але більшість працівників залишаться в США.
Хоча точна кількість скорочених працівників не розголошується, компанія заявляє, що ці зміни торкнуться лише маленького відсотка співробітників, і що Google продовжить наймати нових працівників на критичні позиції в продажах та розробці. Речник компанії повідомив, що ці кроки допоможуть забезпечити довгостроковий успіх та ефективність компанії в майбутньому.
Макрон анонсував масштабні приватні інвестиції у сектор ШІ від Brookfield та ОАЕ. Президент продемонстрував можливості технології, опублікувавши дипфейки за своєю участю в соцмережах.
Під час Паризького саміту з штучного інтелекту, що відкривається в понеділок, Франція оголосить про приватні інвестиції в свій сектор штучного інтелекту обсягом 109 мільярдів євро, оголосив президент Франції Еммануель Макрон, пише BBC.
Ця сума включає 20 млрд євро, які канадська інвестиційна компанія Brookfield збирається вкласти у французькі проекти штучного інтелекту, а також фінансові вкладення Об’єднаних Арабських Еміратів, які, як очікується, найближчими роками становитимуть до 50 млрд євро, про що Макрон розповів у неділю інтерв’ю мовній компанії TF1.
Єлисейський палац повідомив, що інвестиції ОАЕ включатимуть фінансування центру обробки даних. За даними газети La Tribune de Dimanche, більшість інвестицій Brookfield теж піде на будівництво центру обробки даних.
На думку аналітиків, Європа поки що відстає в гонці „штучних мізків” не тільки від США, а й від Китаю, який нещодавно здивував світ і вразив фондові ринки підозріло дешевим, якщо вірити китайським цифрам, чат-ботом DeepSeek, що за багатьма параметрами не поступається, а подекуди й перевершує західні.
Наприкінці січня президент США Дональд Трамп оголосив, що компанії OpenAI, SoftBank Group та Oracle інвестують 500 млрд доларів у проект Stargate – інфраструктуру штучного інтелекту – протягом наступних чотирьох років, щоб допомогти Сполученим Штатам випередити Китай та інших суперників.
За словами Макрона, 109 млрд євро для Європи – сума, що цілком можна порівняти з напівтрильйонними інвестиціями в Stargate, тим більше, що на першому етапі в американський проект буде вкладено лише 100 млрд доларів.
Напередодні саміту Макрон як реклама опублікував у соцмережах дипфейки із собою у головній ролі, згенеровані штучним інтелектом. В одному він танцює під хіт 1980-х років „Voyage Voyage” французької співачки Desireless, в іншому знімається в шпигунській комедії з Жаном Дюжарденом, у третьому – читає реп і танцює в стилі французького виконавця Nekfeu.
У якийсь момент у кадрі з’являється справжній Макрон у костюмі та краватці та каже: „Відмінно зроблено”. „Якщо говорити серйозніше, то за допомогою штучного інтелекту ми можемо зробити кілька дуже важливих речей: змінити охорону здоров’я, енергетику, життя нашого суспільства, – продовжив він. – Франція та Європа мають бути у центрі цієї революції, щоб використати всі можливості, а також просувати наші принципи”.
Наприкінці кліпу штучний Макрон з’являється у вигляді американського телевізійного героя бойовиків Макгайвера, відомого своєю зовнішністю та винахідливістю. „Ну точно це я”, – коментує справжній Макрон.
Пост Макрона в інстаграмі набрав понад 73 тисячі лайків, деякі користувачі висловили захоплення „крутою” і невимушеною манерою поведінки президента.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує у 2025 році надати щонайменше 1,5 млрд євро на підтримку економіки та бізнесу в Україні під час війни.
Про це заявила президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо, повідомляє Reuters.
Зазначається, що з початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року ЄБРР активізував свою діяльність в Україні, інвестувавши понад 6,2 млрд євро в різні сектори. Минулого року банк виділив країні рекордні 2,4 млрд євро.
Президентка ЄБРР під час візиту до Києва заявила, що банк і надалі зосереджуватиме свою увагу на приватному секторі України, зокрема, на енергетиці після неодноразових російських атак на національну енергосистему, а також на державній та муніципальній інфраструктурі.
„Наш план полягає в тому, щоб продовжувати інвестувати на цьому рівні. Як мінімум, ми прагнемо до 1,5 млрд євро інвестицій, але якщо ми зможемо зробити більше – ми це зробимо”, – зазначила Рено-Бассо.
За її словами, діяльність банку визначається попитом, і він готовий збільшити свої інвестиції в Україну до 3 млрд євро на рік після завершення війни.
Президентка ЄБРР зазначила, що енергетичний сектор України є одним з ключових пріоритетів цього року і надалі, оскільки проєкти з модернізації галузі та розвитку відновлюваної енергетики можуть стати рушієм приватних інвестицій після завершення війни.
„Є великий потенціал, тому це викличе великий інтерес з боку іноземних інвесторів, і це викличе велику активність в країні – це дійсно стимулюватиме динаміку зростання”, – додала вона.
Серед пріоритетів банку – інфраструктура та енергетична безпека, після чого йдуть приватний сектор і забезпечення продовольчої безпеки.
Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує обсяг своїх інвестицій в Україну цього року на рівні €1,5 млрд ($1,54 млрд), адже російська агресія продовжує завдавати шкоди країні.Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 16 січня.
„Планування в Україні – складне завдання, але можливо більше, якщо ми знайдемо правильні проєкти”, – заявив Арвід Тюркнер, керуючий директор ЄБРР в Україні та Молдові.
Серед пріоритетів банку – інфраструктура та енергетична безпека, після чого йдуть приватний сектор і забезпечення продовольчої безпеки, зазначив Тюркнер.
Минулого року ЄБРР інвестував рекордні €2,4 млрд в Україну після того, як збільшив свій статутний капітал на €4 млрд. Значна частина цих коштів була спрямована на фінансування невеликих децентралізованих енергетичних проєктів, щоб забезпечити безперебійне енергопостачання для людей та бізнесу.
Постійні ракетні й дронові атаки з боку Росії пошкодили енергетичну інфраструктуру країни, спричиняючи відключення електроенергії.
ЄБРР надавав кредити державним компаніям України, зокрема Укрзалізниці, але понад 50% інвестицій у 2024 році були спрямовані у приватний сектор. За словами Тюркнера, ця частка залишиться приблизно такою ж і в 2025 році, адже банк бачить перспективні проєкти у сільському господарстві, яке є ключовою галуззю для української економіки.
Тюркнер також акцентувавважливість антикорупційних заходів та судової реформи для покращення інвестиційного клімату. Він зазначив, що є сподівання на початок реконструкції країни вже цього року у разі припинення вогню або укладення мирної угоди.
Також Тюркнер закликав український уряд просувати реформу корпоративного управління, адже державні компанії братимуть участь у процесі відбудови.
„Саме тому їхнє управління, спроможність, прозорість і боротьба з корупцією відіграють ключову роль у забезпеченні успіху реконструкції”, – резюмував він.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав бізнес ФРН інвестувати в Україну.
Про це він заявив на відкритті 7-й Німецько-українського бізнес-форуму, передає Укрінформ.
За його словами, Путін не досяг жодної зі своїх цілей в Україні. Україна стоїть і пройде свою третю воєнну зиму.
„Путін не зможе і економічно зруйнувати Україну, хоча дуже намагається”, – сказав Шольц і згадав, що ВВП країни зростає, зростає її експорт, чому допомогли, зокрема, „коридори солідарності”.
Також канцлер закликав до створення спільних підприємств і запевнив, що інтерес німецьких бізнесменів до України є дуже великим.
Майже 2 тис. українських компаній активні в Україні, деякі з них планують додаткові інвестиції. Зростає співпраця в енергетичній галузі, продовжив Шольц, за словами якого в цій галузі є „багато приватних інвестицій”. Але для цього потрібні інвестиційні гарантії, визнав політик і додав, що наразі Україна посідає перше місце в світі за обсягом надання Німеччиною таких гарантій.
„Без приватного капіталу відновлення не буде можливим”, – наголосив він.
Міністр оборони Королівства Нідерланди Рубен Брекельманс під час візиту до Києва в неділю пообіцяв масштабні інвестиції на 400 мільйона євро в спільну з Україною розробку безпілотників. Він також пообіцяв поставку подальших винищувачів F‒16 найближчими місяцями. Візит міністра не анонсувався з міркувань безпеки.
«Війна з кожним днем загострюється, Україна збирає все більше бригад, які потребують підтримки та військової техніки. Ми повинні забезпечити безперервність цієї підтримки», – підкреслив Брекельманс.
За його словами, спільна розробка безпілотників поєднає українські інновації з голландським досвідом для вдосконалення технологій, які застосовуються на полі бою.
Ми зосереджуватимемося на різних типах безпілотників, окрім оборонних та оглядових, також на наступальних, оскільки Україні потрібні ці засоби проти військових об’єктів, додав міністр.
Брекельманс підкреслив, що половина запланованої до інвестування суми буде витрачена в Нідерландах, решту буде виділено Україні та іншим країнам. Нідерланди пообіцяли Києву військову допомогу на загальну суму 10 мільярдів євро, з яких наразі витратили 4 мільярди.
За підсумками суботнього візиту до Харкова Брекельманс заявив, що єдиний спосіб захистити місто – це завдавати удари по військових цілях на території Росії.
Брекельманс також повідомив, що перші F‒16, поставлені Нідерландами, вже працюють у повітряному просторі України, інші «будуть доставлені найближчими місяцями, можливо, на початку наступного року». Нідерланди пообіцяли надати загалом 24 винищувачі американського виробництва. Міністр додав, що його країна постачає запчастини, пальне та озброєння для літаків, а також намагається розширити програму підготовки українських пілотів.
Він також повідомив, що Нідерланди намагаються зібрати для України додаткову систему ППО Patriot із запчастин, закуплених у різних країнах, але у них виникли проблеми із закупівлею певних частин. Брекельманс додав, що в Україні вже використовується радіолокаційна станція Patriot, яку передали Нідерланди, і «незабаром буде доставлено три стартові майданчики».
Міністерство оборони України розробило середньострокове планування в армії для оборонних і стабілізаційних дій. Водночас держава інвестувала понад $7 млрд в оборонну індустрію.
Про це заявив очільник Міноборони Рустем Умєров на панельній дискусії в межах форуму „Україна 2024. Незалежність”.
Він розповів, що відбувалася робота для боротьби з корупцією у співпраці з антикорупційними органами, а також для закупівель та інвестування в оборонну галузь.
„Створили агенції, які працюють як у тиловому напрямку, так і в оборонних закупівлях, тобто проводять летальні і нелетальні закупівлі. Ми разом з урядом і ВР інвестували в оборонну індустрію. Наші інвестиції сягають більше 7 млрд доларів. Ці інвестиції нам забезпечили дуже величезну підтримку під час того, коли ми недоотримували міжнародну технічну допомогу. З військових технологій Міноборони інвестували в дрони, РЕБ, наземні роботизовані комплекси, створили єдиний державний реєстр призовників і системи ситуаційної обізнаності. Як ви знаєте, запустили Резерв+, Армія+, сподіваюсь, скоро з Мінветеранів і Мінцифрою створимо і Ветеран+”, – заявив Умєров.
Міністр оборони підкреслив, що наразі розроблене довгострокове планування, „щоб мати Силам безпеки і оборони Future Force – модель яка буде існувати, коли ми будемо в НАТО”. За його словами, Україна також розробила середньострокові й довгострокові плани, аби ЗСУ мали оборонні, стабілізаційні і наступальні дії.
Умєров наголосив, що Київ звертається до західних партнерів із проханням дозволити українським військовим здійснювати удари вглиб РФ далекобійною зброєю.
„Наша асиметрична відповідь ворогу – нарощувати свої військові спроможності, щоб давати відсіч на кожен обстріл і на кожну загрозу для нашої землі”, – акцентував міністр.
Іноземним інвесторам надано прямий доступ до ринкових боргових інструментів (крім державних цінних паперів), спрямованих на відбудову і відновлення України.
З 24 липня НБУ зможе відкривати та обслуговувати рахунок в цінних паперах номінального утримувача для іноземного банку. Це дасть змогу з’єднати інфраструктуру вітчизняного та міжнародного фінансових ринків для доступу іноземного капіталу в Україну, відкриє шлях для іноземних інвестицій у фінансові інструменти, випущені для відбудови держави. Йдеться, зокрема, про облігації місцевих позик, інфраструктурні облігації, облігації міжнародних фінансових організацій та про інші боргові фінансові інструменти, спрямовані на відновлення України.
Зазначається, що питання створення механізмів для прямого доступу іноземних інвесторів до ринкових боргових інструментів, крім державних цінних паперів, перебуває в фокусі програми з МВФ. Внесення змін дасть змогу забезпечити виконання положень Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ.
Президент Володимир Зеленський зустрівся з міністром з питань міжнародного співробітництва у сфері розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Йоганом Форсселом та представниками шведського бізнесу.
Зеленський подякував Швеції, прем’єр-міністрові та всьому шведському народові за підтримку України й наших кроків до встановлення справедливого миру.
„Вдячні за всі пакети допомоги, за безпекову угоду, яку ми нещодавно підписали між нашими державами під час мого візиту до Стокгольма, а також за участь Швеції в Саміті миру й приєднання до Спільного комюніке. Це дуже важливо”, – сказав президент.
Зеленський запросив шведський уряд і бізнес узяти патронат над відбудовою одного з постраждалих регіонів України.
Також співрозмовники обговорили перспективи використання доходів від заморожених російських активів на потреби нашої держави, посилення санкцій проти держави-агресорки РФ та надання енергетичної підтримки Україні на тлі російських атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Окрему увагу приділили перспективам розширення шведського бізнесу та залучення нових інвестицій в Україну.
Форссел підтвердив значний інтерес шведського бізнесу до здійснення інвестицій та наголосив на важливості відкриття цими днями в Києві торговельного представництва Швеції, що сприятиме подальшому виходу шведських компаній на український ринок.
