Понад 80% нових інвестицій у готельне будівництво у 2025–2026 роках сконцентровані на заході країни. Проте ринок наближається до точки насичення – особливо у сегменті типових готелів без чіткої концепції та розвиненої інфраструктури.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на власну статтю „Пастка для інвестора: чому доходи готелів зросли майже всемеро, але бізнес працює в мінус”.
Головне:
Найбільшу активність девелопери демонструють у Карпатському регіоні, на Львівщині та в суміжних областях
Експерти попереджають про ризик перенасичення ринку – особливо у сегменті типових готелів без чіткої концепції та інфраструктури
Найкращу заповнюваність зараз мають Львів (57%) і Буковель (56%), де у високий сезон завантаження сягає 85–95%
На Івано-Франківщині заборгованість готельного бізнесу за 2021–2024 роки зросла на 52%, що свідчить про високу закредитованість частини ринку
Виживатимуть або системно керовані готелі, або нішеві концептуальні проєкти. Без чіткої ідеї ринку стає дедалі складніше конкурувати.
Будують там, де безпечніше
Географічне зміщення інвестицій пояснюється передусім логікою безпеки. Західні та центральні області України залишаються найпривабливішими для девелоперів через нижчі ризики та стабільніший туристичний попит. Карпатський регіон, Львівщина та суміжні території сформували нові полюси готельної активності, які в окремих локаціях вже перевищують довоєнні показники відвідуваності.
За даними Ribas Hotels Group, у 2025–2026 роках саме тут зосереджена переважна більшість нових будівельних дозволів у готельному секторі.
Насичення без якості
Концентрація інвестицій в одному регіоні створює нову проблему – конкуренцію між схожими, концептуально слабкими проєктами. Найбільш відчутні ознаки перенасичення спостерігаються у сегменті простих готелів без широкої інфраструктури, професійного управління та чіткої ідеї.
„Таким об’єктам стає дедалі складніше конкурувати як за інвестора, так і за майбутнього гостя”, – пояснив РБК-Україна керівник напрямку консультаційних послуг у сфері нерухомості EY в Україні Ростислав Хома.
Рентабельними за рівнем заповнюваності поки залишаються Львів (57%) та Буковель (56%), де у високий сезон завантаження сягає 85–95%. Однак середня заповнюваність по країні у 2026 році тримається на рівні лише 25–26%. Це свідчить про значну нерівномірність попиту навіть усередині самого регіону.
Закредитованість як сигнал
Фінансова статистика підтверджує: зростання будівельної активності не гарантує прибутковості. На Івано-Франківщині заборгованість ключових гравців індустрії гостинності з 2021 по 2024 рік збільшилась на 52%. Протилежна картина – на Львівщині, де власний капітал готельних підприємств за той самий період зріс на 22%.
„Негативний капітал на Франківщині свідчить про те, що багато об’єктів – ймовірно, в курортних зонах, як-от Буковель – сильно закредитовані або працюють на межі рентабельності через високі операційні та капітальні витрати”, – розказала РБК-Україна голова Державного агентства розвитку туризму Наталя Табака.
Що справді має попит
На фазі переструктурування ринку гості та інвестори стають вибагливішими. Найбільшим попитом користуються якісні заміські та концептуальні resort-проєкти з розвиненою SPA-інфраструктурою, дитячою зоною та під управлінням досвідченого оператора.
„Клієнт купує не номер, а контрольований сценарій: тимчасову зміну локації через перебої з електрикою, воркейшн або ретрит після обстрілу”, – пояснила оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак.
Апарт-готелі та кондо-формати залишаються особливо привабливими для інвесторів з сектору ММСБ. Вони поєднують готельну модель із девелоперською логікою: нижчий поріг входу, розподілений ризик між власниками та збереження ліквідного активу.
Що буде далі
Основний фокус девелоперів у найближчі роки очікувано залишиться спрямованим на західні та центральні області. Проте надмірна сегментація продукту в умовах обмеженого внутрішнього попиту та практичної відсутності іноземних туристів ризикує звузити аудиторію до критичного мінімуму.
„Більшість нових проєктів прагнуть бути більш універсальними у своїй концепції, поєднуючи кілька форматів використання”, – підкреслив Ростислав Хома.
Виживуть, за оцінками експертів, два полюси: системно керований об’єкт із високою операційною ефективністю – або нішевий продукт із сильною концепцією та чіткою аудиторією. Усе між ними – без ідеї і без системи – поступово зникатиме.
Важлива подія для економічного розвитку Закарпаття, яка одночасно стала ознакою виробничого потенціалу всієї країни.
Сьогодні започаткували будівництво унікального підприємства ТОВ «БФ ЗАВОД» з переробки та виготовлення кінцевої продукції з базальту.
У межах індустріального парку «БФ ТЕРМІНАЛ» буде побудовано завод площею понад 37 тисяч кв.м із сучасним обладнанням та застосуванням інноваційних технологій, який забезпечить понад 120 гарантованих робочих місць із високою заробітною платою.
Це інвестиція у понад 30 млн євро забезпечить стабільне надходження до місцевого бюджету до 10 млн грн щороку й посилить спроможність громади для сталого розвитку. Водночас держава отримає стратегічний продукт для внутрішнього використання та експорту.
Минулого року завдяки ініціативі Президента України Володимира Зеленського при підтримці Уряду індустріальний парк «БФ Термінал» у Закарпатській області серед інших отримав державне фінансування на розвиток інфраструктури.
Завдяки суттєвій підтримці тут побудовані залізничні колії та електрична інфраструктура на загальну суму 316,6 млн гривень. Коштом державного бюджету профінансовано приблизно 148 млн гривень із зазначеної суми.
США виділять понад 500 млн доларів на розвиток інфраструктури на військових базах у Польщі.
Про це повідомив в Х речник польського уряду Адам Шлапка, передає „Європейська правда”.
Інвестиції будуть спрямовані у чотири військові бази.
„Міцні союзи – це реальна безпека. США затвердили інвестиції на суму понад 500 млн доларів у військову інфраструктуру в Польщі – у Дравську Поморському, Повідзі, Вроцлаві та Лаську. Співпраця з Америкою зміцнює оборону країни та східний фланг НАТО”, – написав Шлапка.
Наразі в Польщі дислоковано понад 10 тис. американських військовослужбовців. США збільшили вдвічі розміщений у республіці військовий контингент у лютому 2022 року.
Уряд Японії вирішив виділити майже 1 трильйон єн (приблизно 6,34 мільярда доларів) за п’ять років для підтримки нової компанії, яка займається розробкою власного штучного інтелекту.
Про це повідомляє Kyodo News із посиланням на проінформованого співрозмовника.
Створення підприємства планується спільно із 10 компаніями, серед яких SoftBank Group Corp.
Програма підтримки стартує в 2026 році з метою створення найбільшої в країні базової моделі ШІ.
Ця ініціатива відповідає прагненню Японії конкурувати з провідними світовими гравцями, такими як США та Китай.
Для реалізації проекту, близько 100 інженерів із SoftBank та стартапу Preferred Networks Inc. приєднаються до нової компанії, сподіваючись поліпшити позиції країни у глобальній боротьбі за напівпровідники та технології штучного інтелекту.
Генеральний директор SoftBank Масайосі Сон також анонсував угоду з OpenAI про створення спільного підприємства в сфері штучного інтелекту, що додає нові можливості для Японії в цій конкурентній галузі.
Україна досягла домовленості зі спеціальним комітетом власників ВВП-варантів щодо умов їхньої реструктуризації та обміну на нові амортизовані єврооблігації.
Йдеться про ВВП-варанти на номінальну суму $2,59 млрд. Держава запропонувала обмін із коефіцієнтом 1,34 на нові єврооблігації класу C з погашенням у 2030–2032 роках та грошовою винагородою до 7%.
Після додаткових перемовин інвестори погодилися на змінену пропозицію, що включає положення про так звану „суму відновлення збитків” — право на негайну виплату у разі настання певних умов (наприклад, несплати основної суми чи відсотків, мораторію або нової реструктуризації цих паперів).
Уряд також пообіцяв провести опитування серед власників єврооблігацій класу A та B, випущених у серпні 2024 року, щоб підтримати довгострокові стосунки з кредиторами.
Строк ранньої участі в обміні, що дає право на максимальну грошову виплату, продовжено з 12 до 15 грудня, інші ключові параметри пропозиції залишилися без змін.
Нідерланди планують інвестувати до 3 млрд євро у засоби протидії безпілотникам на тлі наростаючої кількості інцидентів у Європі.
Про це повідомляє NL Times, пише „Європейська правда”.
У Міністерстві оборони Нідерландів оголосили про плани витратити від 1,25 до 3 млрд євро на посилення засобів протидії безпілотникам, що включає додаткові зенітні системи, дрони-перехоплювачі, радіолокаційні системи та засоби протидії малим БпЛА, а також антидроновий захист для суден флоту.
Раніше цьогоріч оголосили про плани придбати 22 мобільні протидронові системи Skyranger 30, перші з яких надійдуть на озброєння у 2028 році.
Перед цим минулими вихідними у Нідерландах помітили підозрілі безпілотники над двома авіабазами в Ейндховені та Волкелі, для їхньої нейтралізації вперше відкривали вогонь та застосували засоби радіоелектронної боротьби. Перед тим невідомий дрон бачили біля командного пункту на авіабазі в Гілзе-ен-Рієні у двох окремих епізодах.
В уряді назвали ці випадки та подібні інциденти в інших країнах Європи „дуже тривожним розвитком подій” та зазначили, що це вимагає швидких інновацій та розгортання засобів протидії.
Заводом управлятиме спільне підприємство Rheinmetall та литовської компанії. Очікується, що новий завод вироблятиме близько 2 тис. тонн пороху.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall та міністерство економіки та інновацій Литви підписали меморандум про створення в Литві центру компетенцій із виробництва зарядів для 155-мм артилерійських снарядів. Про це повідомляють литовські ЗМІ.
За словами голови концерну Арміна Паппергера, це будуть більші інвестиції, ніж вкладення в будівництво в литовському Байсогалі заводу з виробництва артилерійських боєприпасів, інвестиції в який плануються в розмірі 260-300 млн євро. Новий проект із випуску зарядів оцінюється у суму понад 400 млн євро.
Заводом управлятиме спільне підприємство Rheinmetall та литовської компанії – це буде та сама модель, що й для заводу в Байсогалі: 51% акцій належатиме німецькому концерну.
Паппергер додав, що цим заводом могла б керувати і спільна литовсько-німецька компанія Rheinmetall Defence Lietuva, якій належить завод у Байсогалі. 51% акцій компанії володіє Rheinmetall, 48% – литовська держкомпанія Epso-G Invest, 1% – збройовий завод у Гірайте.
Очікується, що новий завод вироблятиме близько 2 тис. тонн пороху.
Як зазначив міністр економіки та інновацій Литви Едвінас Грикшас, найближчим часом розпочне роботу переговорна група щодо проекту, яка на основі меморандуму визначить технічні деталі заводу, місцезнаходження та потужності.
Німеччина найближчим часом збільшить інвестиції у відновлення української енергетики після російських атак до 450 млн євро. Кошти будуть витрачатись дуже ефективно.
Про це заявила міністр енергетики Німеччини Катеріна Райхе, відповідаючи на питання.
„Ми будемо піднімати внески в енергетичний фонд підтримки України. Німеччина вже заплатила 390 млн євро, 30 млн (євро – ред.) ми погодили влітку, але сьогодні я хочу повідомити, що ми ще 30 млн євро додатково будемо інвестувати”, – зазначила Райхе.
За її словами, таким чином, загалом Німеччина планує надати 450 млн євро.
„Це будуть гарно інвестовані гроші, і це практично третина всього енергетичного фонду підтримки України. Ці гроші дозволять придбати необхідні технічні засоби для того, щоб врятувати Україну”, – додала міністр енергетики Німеччини.
За словами міністра енергетики України Світлани Гринчук, загалом наразі у фонді підтримки закумульовано 1,2 млрд євро.
Серед умов – скасування обмежень у сфері національної безпеки щодо угод, які китайські компанії можуть проводити в США.
Представники Китаю на торгових переговорах зі США запропонували інвестувати в американську економіку величезні суми, але за певних умов. Одна з них – зняття обмеження на діяльність китайських компаній, запроваджені протягом минулого десятиліття з міркувань національної безпеки. Про це повідомляє Bloomberg.
Після зустрічі делегацій у Мадриді у вересні, де було досягнуто домовленості про продовження роботи соцмережі TikTok у США, торговий представник Джеймісон Грір повідомив, що сторони обговорювали „інвестиційний клімат у США для китайських компаній”. За словами його китайського колеги Лі Ченгана, США „заявили про готовність рухатися спільно із Китаєм до єдиної мети щодо зниження бар’єрів для інвестицій і сприяння відповідному співробітництву на торгово-економічному фронті”.
У телефонній розмові з Дональдом Трампом кілька днів потому голова КНР Сі Цзіньпін наголошував на необхідності створити відповідні умови, щоб „китайські компанії інвестували” в Америку.
Серед цих умов – скасування обмежень у сфері національної безпеки щодо угод, які китайські компанії можуть проводити в США, повідомляють джерела, знайомі з цими пропозиціями. За їхніми словами, цей крок пропонується включити до пакету масштабних інвестицій, який раніше китайські представники оцінювали у $1 трлн. Про які скми мовиться зараз – невідомо. Пекін також наполягає на зниженні мит на імпорт продукції, яку будуть завозити китайські заводи, збудовані у США для власних потреб.
США вже кілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю у різних галузях, використовуючи для цього інструменти національної безпеки. Наприклад, у минулому десятилітті Вашингтон заборонив використання продукції телекомунікаційної компанії Huawei у США та ввів проти неї санкції, а також закликав інші країни приєднатися до ембарго. Для китайських компаній діють обмеження на поглинання та придбання активів у США. На зовнішньому напрямі Вашингтон обмежив продаж Китаю високотехнологічних чипів, зокрема для штучного інтелекту.
Втім, невідомо, чи піде Трамп назустріч Сі, з яким планує зустрітися цього місяця на саміті в Південній Кореї. Одне з джерел Bloomberg зазначило, що у Білому домі наразі нічого не виключають. Залишається невідомим, який саме обсяг інвестицій пообіцяє Китай і як вони будуть структуровані, хоча одним із варіантів може бути використана схема для TikTok – американський контроль над операціями китайської компанії в США.
Китай „регулярно обманює у своїх угодах із Америкою”, заявив республіканець Джон Муленаар, голова спеціального комітету Палати представників США з питань Китаю. Він попередив про небезпеку пом’якшення обмежень на інвестиції:
„Китай десятиліттями використовував свій ринок і компанії проти нас, і ми не можемо дозволити цим компаніям отримати ширший доступ до нашої економіки”, – додав він.
Довгострокові інвестиції будуть спрямовані на будівництво та підтримку центрів обробки даних (ЦОД) у країні.
Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
„Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
