США стягуватимуть 20% від вартості вантажів, які проходитимуть через Ормузьку протоку, та відновлюють блокаду іранських суден та їхніх клієнтів.
Як передає Укрінформ, про це заявив президент Дональд Трамп, повідомила Euronews.
За словами Трампа, США стягуватимуть 20% вартості з усіх вантажів, що проходитимуть через Ормузьку протоку як «вартові протоки», присвоївши ідею Ірану щодо стягнення мит із суден, які йдуть через протоку.
Трамп оголосив про повернення морської блокади іранських портів, заявивши, що Вашингтон запровадить значні збори для суден, що проходять Ормузькою протокою, оскільки бої знову спалахнули за життєво важливий водний шлях.
Ці заяви пролунали на тлі обміну атаками масштабу, небаченого із часів квітневого припинення вогню. Трамп заявив, що переговори з Іраном, спрямовані на пошук постійного врегулювання, триватимуть.
Водночас речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив раніше у понеділок, що червнева рамкова угода, яка лягла в основу переговорів та зняла блокаду США, перебуває «у кризі».
Попередня блокада протоки, що діяла із квітня по червень, призвела до припинення експорту іранської нафти та загрозам закриття маршруту.
У четвер, 9 липня, судноплавство через Ормузьку протоку зупинилося після того, як США другий день поспіль завдали удару по Ірану.
Про це повідомляє Bloomberg.
За даними систем відстеження суден, помітні рухи в найважливішому енергетичному коридорі світу здебільшого відбувалися вздовж схваленого Іраном маршруту, ближчого до північної частини протоки.
Серед великих суден у протоці було помічено лише один супертанкер, що підпадає під санкції США і виходив із Перської затоки, а також контейнеровоз під іранським прапором. Однак не виключено, що деякі судна можуть перетинати протоку з вимкненими транспондерами, йдеться в публікації.
Зменшення інтенсивності руху відбулося після низки іранських атак на судна, які спровокували удари США, а президент Дональд Трамп також заявив, що перемир’я з Іраном закінчилося. Так, у середу протоку в обох напрямках перетнули близько 14 суден, що перевозять сировинні товари.
Це найменша кількість з часу укладення тимчасової мирної угоди в середині червня. Поки рух танкерів зі зрідженим природним газом через протоку залишався зупиненим, два порожні судна нещодавно увійшли в Оманську затоку і прямують до східного входу в Ормузську протоку, йдеться в повідомленні.
Міністерство фінансів США скасувало дозвіл на продаж іранської нафти у відповідь на напади на танкери в Ормузькій протоці, що поставило під загрозу тимчасову мирну угоду між Вашингтоном і Тегераном.
Війна з Іраном коштувала Міністерству оборони США близько 40 мільярдів доларів.
Таку попередню оцінку містить дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), передає CNN.
За словами старшого радника CSIS Марка Канчіана, сума включає витрати на боєприпаси, втрату та пошкодження військової техніки, а також збитки військовим базам. Водночас до розрахунків не увійшли оперативні витрати, які вже були закладені до оборонного бюджету США на 2026 фінансовий рік, що перевищує 1 трильйон доларів.
Окрім Пентагону, додаткові витрати понесли й інші американські відомства. Зокрема, Міністерство внутрішньої безпеки та Міністерство у справах ветеранів разом витратили близько 1 мільярда доларів.
Війна також позначилася на американських споживачах. Середня ціна бензину в країні зросла з менш ніж 3 доларів за галон до понад 4 доларів протягом більшої частини конфлікту. Згідно з даними трекера енергетичних витрат Університету Брауна, кожне американське домогосподарство витратило в середньому на 253 долари більше, ніж за відсутності війни.
Через бойові дії постачання нафти з Близького Сходу було фактично зупинене майже на чотири місяці. За оцінкою аналітичної компанії Kpler, за цей час світовий ринок недоотримав близько 1,15 мільярда барелів нафти.
Наслідком подорожчання енергоносіїв стало й прискорення інфляції у США. За даними Бюро статистики праці, річний рівень інфляції перевищив 4% вперше за останні три роки. Темпи зростання цін випередили збільшення середніх зарплат американців, через що у квітні та травні реальні доходи населення фактично скоротилися вперше з 2023 року.
Судна, які бажають пройти через протоку під час дії попередньої угоди, повинні направити запит на транзит щонайменше за 48 годин до прибуття.
На час 60-денного переговорного періоду Іран відмовиться від запланованих зборів за використання протоки в рамках підписаного США та Іраном меморандуму про взаєморозуміння. Про це 19 червня повідомило іранське відомство, що відповідає за Ормузьку протоку.
Зазначається, що судна, які бажають пройти через протоку під час дії попередньої угоди, повинні направити запит на транзит щонайменше за 48 годин до прибуття.
На цей період Іран скасує збори за надання послуг у сфері безпеки та екології, а також пов’язані з ними страхові внески, водночас вимагаючи від судів завчасно погоджувати маршрут і час транзиту, у зв’язку з наявністю замінованих ділянок.
Мохсен Резаї, військовий радник Верховного лідера аятоли Моджтаби Хаменеї, зауважив, що у переговорному процесі м’яч наразі на боці Трампа.
Укладення можливого мирного договору між США та Іраном залежить від готовності Білого дому розморозити іранські активи на суму $24 млрд. Про це в інтерв’ю CNN заявив Мохсен Резаї, військовий радник Верховного лідера аятоли Моджтаби Хаменеї, передає «Главком».
Резаї зазначив, що переговорний процес наразі заблокований, і крок назустріч має зробити саме американський президент Дональд Трамп, інакше на сторони чекає повернення до збройного протистояння.
Згідно з планом Тегерана, половину суми ($12 млрд) країна має отримати одразу після підписання попередніх домовленостей, а решту коштів – згодом. Водночас у Вашингтоні побоюються, що такий крок позбавить США головного інструменту тиску на іранську владу. Трамп наполягає на укладенні значно суворішої угоди, ніж документ 2015 року, і прагне уникнути критики за фінансові поступки Тегерану.
Резаї, який має значний вплив в оборонних колах Ірану, озвучив ключові позиції країни щодо низки стратегічних питань:
повернення $24 млрд іранська сторона вважає тестом для Трампа на надійність, який покаже перспективу подальших відносин;
у разі відновлення конфлікту з боку США Іран погрожує вийти за межі Перської затоки та атакувати американські об’єкти в акваторіях від Червоного до Середземного морів, хоча оцінює ймовірність нової війни як низьку;
попри заяви Трампа про готовність зустрітися з Хаменеї, іранська сторона повністю відкидає таку можливість на поточному етапі переговорів;
Іран спільно з Оманом заявляє про суверенітет над цим стратегічним морським шляхом і планує запровадити збори з іноземних суден за його обслуговування.
Під час нещодавнього 40-денного військового зіткнення з Ізраїлем та США Іран продемонстрував свої бойові можливості, атакувавши цілі у 12 країнах регіону та випустивши ракети у бік віддаленої американської бази Дієго-Гарсія. Резаї назвав цей конфлікт першою перемогою в історії Ісламської Республіки та попередив, що в разі сухопутного вторгнення США на іранську територію країна задіє свій головний потенціал – наземні війська.
Доха запропонувала розморозити лише $6 млрд у вигляді кредиту, на який Тегеран купував би лише катарські товари, стверджують джерела.
Влада Катару не пішла на вимогу Ірану без будь-яких умов розблокувати $12 млрд іранських активів, чого Тегеран хотів у рамках врегулювання конфлікту на Близькому Сході. Про це у суботу, 30 травня, повідомив телеканал Iran International, що працює з Лондона.
“Джерело, знайоме з переговорами, заявило, що недавній візит до Дохи високопоставленої іранської делегації на чолі зі спікером парламенту Ірану Мохаммадем Багером Галібафом, який має принципове значення, став великим дипломатичним фіаско для Тегерана”, – йдеться у публікації.
Стверджується, що, незважаючи на тверду вимогу Тегерана негайно і без умов розблокувати $12 млрд разом з оприлюдненням меморандуму про наміри зі США, катарська влада погодилася розморозити лише половину коштів і лише при суворих обмеженнях.
Джерела заявляють, що Доха запропонувала розморозити лише $6 млрд у вигляді кредиту, на який Тегеран купував би лише катарські товари.
У понеділок, 25 травня, ціни на золото зросли більш ніж на 1% на тлі сподівань на укладення мирної угоди США з Іраном, що послабило побоювання щодо інфляції та тривалого збереження високих процентних ставок.
Як зазначається, спотове золото зросло на 1,1% до $4 559,69 за унцію. Ф’ючерси на золото у США з поставкою зросли на 0,9% до $4 561,30.
Водночас, спотова ціна срібла зросла на 3,1% до $77,86 за унцію, платини – на 2,1% до $1 962,93, а паладію – на 2,8% до $1 386,47.
Повідомляється, що з моменту початку війни в Ірані ціна на золото впала приблизно на 14 % на тлі зростання цін на енергоносії, що викликало побоювання щодо інфляції, а також через перспективу підвищення процентних ставок у США.
Агенція вказує, що на тлі новин про переговори США та Ірану акції зросли, тоді як ціни на нафту впали нижче 100 доларів за барель і досягли двотижневого мінімуму, а долар коливався біля тижневого мінімуму.
«Наразі на фінансові активи сильно впливають ціни на нафту, і ціни на золото не є винятком. Зниження цін на нафту сприяє зростанню цін на золото, оскільки очікується, що це вплине на монетарну політику Федеральної резервної системи США», – заявив аналітик UBS Джованні Стауново.
Найбільше скупчення суден утворилося біля експортного термінала на острові Харг.
Іран змушений зберігати нафту на старих танкерах у Перській затоці через американську блокаду, котра суттєво ускладнила експорт сировини до Азії. Про це повідомляє Financial Times.
За даними аналітиків United Against Nuclear Iran, нині у затоці перебувають 39 танкерів з іранською нафтою та нафтохімією – проти 29 до початку блокади США 13 квітня.
Ще 13 суден, котрі, ймовірно перевозять іранську нафту, зафіксували поблизу порту Чабахар біля Ормузької протоки.
Основне скупчення танкерів спостерігається біля острова Харк – головного нафтового експортного термінала Ірану. За місяць кількість суден там зросла з шести до двадцяти.
За даними Центрального командування США, від початку блокади американські сили “перенаправили” 72 судна назад до іранських портів і вивели з ладу ще чотири.
Через труднощі з експортом Іран почав використовувати старі танкери як плавучі сховища для нафти. За оцінками Kpler, обсяг іранської нафти на танкерах на Близькому Сході зріс на 65% від початку конфлікту – до 42 млн барелів.
Аналітики зазначають, що Тегеран так намагається уникнути зупинки видобутку.
Тим часом, наземні сховища Ірану, за даними Kayrros, також збільшили запаси приблизно на 10 млн барелів, що дає Тегерану ще кілька тижнів для підтримки видобутку без зупинки свердловин.
На цьому тлі частина суден перестала передавати сигнали про своє місцеперебування. Тоді як маршрути постачання стали довшими та складнішими через спроби обійти флот США.
Світові компанії вже втратили щонайменше $25 млрд через наслідки війни США та Ізраїлю з Іраном, яка спричинила різке зростання цін на нафту, перебої в глобальних ланцюгах постачання та подорожчання ключових ресурсів.
За даними дослідження, війна спричинила комплексний шок для світової економіки: різке зростання цін на енергоносії, перебої у постачальних ланцюгах і порушення ключових торговельних маршрутів. Найбільший вплив має фактичне обмеження судноплавства в Ормузькій протоці – стратегічному коридорі, через який проходить значна частина світових поставок нафти та газу.
З початку конфлікту щонайменше 279 компаній у США, Європі та Азії офіційно заявили про негативні наслідки. Бізнеси реагують по-різному: підвищують ціни, скорочують виробництво, урізають інвестиційні програми, призупиняють виплату дивідендів і викуп акцій, а також скорочують персонал або запроваджують паливні надбавки.
Найбільше фінансове навантаження припало на авіаційний сектор – близько $15 млрд додаткових витрат через різке подорожчання авіапального. Також значного удару зазнають автомобільна промисловість, споживчі товари та виробничі компанії. Зокрема, Toyota попередила про багатомільярдний вплив, а Procter & Gamble оцінює втрати в близько $1 млрд після оподаткування.
Ціни на нафту під час конфлікту перевищили $100 за барель – більш ніж на 50% вище довоєнного рівня. Це автоматично підняло витрати на транспортування, сировину та виробництво у більшості секторів. Додатково подорожчали ключові ресурси, включно з нафтохімічною продукцією, гелієм, алюмінієм і поліетиленом.
Аналітики зазначають, що значна частина фінансового удару поки не відображена у звітності компаній, оскільки багато контрактів і хеджування тимчасово стримують вплив цінового шоку. Водночас очікується, що вже з другого кварталу маржа прибутків у промисловості, споживчому секторі та логістиці почне помітно знижуватися.
Експерти також попереджають, що тривале утримання високих цін на енергоносії може посилити інфляційний тиск у Європі та Азії, знизити споживчий попит і змусити компанії продовжувати скорочення витрат.
З початку блокади 13 квітня американські військові не пропустили понад 40 суден, які намагалися пройти через неї.
Іран недоотримав майже 5 млрд доларів доходів від нафти через американську блокаду в Ормузькій затоці. Про це напередодні повідомило видання Axios з посиланням на Пентагон.
Вказано, що морська блокада розглядається як найважливіший важіль президента США Дональда Трампа на переговорах щодо завершення війни з Іраном.
За словами представників оборонного відомства, з початку блокади 13 квітня американські військові не пропустили понад 40 суден, які намагалися пройти через неї.
Загалом 31 танкер із 53 млн барелів іранської нафти “застрягли в затоці”. Їхня вартість сягає щонайменше 4,8 млрд доларів. Два судна були захоплені США.
Наразі деякі танкери обирають “дорожчий і довший маршрут для доставки нафти до Китаю, аби уникнути перехоплення США”, зазначили посадовці.
У зв’язку з тим, що наземні сховища вже не можуть приймати нафту, Іран почав використовувати старі танкери як плавучі сховища.
