У понеділок, 25 травня, ціни на золото зросли більш ніж на 1% на тлі сподівань на укладення мирної угоди США з Іраном, що послабило побоювання щодо інфляції та тривалого збереження високих процентних ставок.
Як зазначається, спотове золото зросло на 1,1% до $4 559,69 за унцію. Ф’ючерси на золото у США з поставкою зросли на 0,9% до $4 561,30.
Водночас, спотова ціна срібла зросла на 3,1% до $77,86 за унцію, платини – на 2,1% до $1 962,93, а паладію – на 2,8% до $1 386,47.
Повідомляється, що з моменту початку війни в Ірані ціна на золото впала приблизно на 14 % на тлі зростання цін на енергоносії, що викликало побоювання щодо інфляції, а також через перспективу підвищення процентних ставок у США.
Агенція вказує, що на тлі новин про переговори США та Ірану акції зросли, тоді як ціни на нафту впали нижче 100 доларів за барель і досягли двотижневого мінімуму, а долар коливався біля тижневого мінімуму.
«Наразі на фінансові активи сильно впливають ціни на нафту, і ціни на золото не є винятком. Зниження цін на нафту сприяє зростанню цін на золото, оскільки очікується, що це вплине на монетарну політику Федеральної резервної системи США», – заявив аналітик UBS Джованні Стауново.
Найбільше скупчення суден утворилося біля експортного термінала на острові Харг.
Іран змушений зберігати нафту на старих танкерах у Перській затоці через американську блокаду, котра суттєво ускладнила експорт сировини до Азії. Про це повідомляє Financial Times.
За даними аналітиків United Against Nuclear Iran, нині у затоці перебувають 39 танкерів з іранською нафтою та нафтохімією – проти 29 до початку блокади США 13 квітня.
Ще 13 суден, котрі, ймовірно перевозять іранську нафту, зафіксували поблизу порту Чабахар біля Ормузької протоки.
Основне скупчення танкерів спостерігається біля острова Харк – головного нафтового експортного термінала Ірану. За місяць кількість суден там зросла з шести до двадцяти.
За даними Центрального командування США, від початку блокади американські сили „перенаправили” 72 судна назад до іранських портів і вивели з ладу ще чотири.
Через труднощі з експортом Іран почав використовувати старі танкери як плавучі сховища для нафти. За оцінками Kpler, обсяг іранської нафти на танкерах на Близькому Сході зріс на 65% від початку конфлікту – до 42 млн барелів.
Аналітики зазначають, що Тегеран так намагається уникнути зупинки видобутку.
Тим часом, наземні сховища Ірану, за даними Kayrros, також збільшили запаси приблизно на 10 млн барелів, що дає Тегерану ще кілька тижнів для підтримки видобутку без зупинки свердловин.
На цьому тлі частина суден перестала передавати сигнали про своє місцеперебування. Тоді як маршрути постачання стали довшими та складнішими через спроби обійти флот США.
Світові компанії вже втратили щонайменше $25 млрд через наслідки війни США та Ізраїлю з Іраном, яка спричинила різке зростання цін на нафту, перебої в глобальних ланцюгах постачання та подорожчання ключових ресурсів.
За даними дослідження, війна спричинила комплексний шок для світової економіки: різке зростання цін на енергоносії, перебої у постачальних ланцюгах і порушення ключових торговельних маршрутів. Найбільший вплив має фактичне обмеження судноплавства в Ормузькій протоці – стратегічному коридорі, через який проходить значна частина світових поставок нафти та газу.
З початку конфлікту щонайменше 279 компаній у США, Європі та Азії офіційно заявили про негативні наслідки. Бізнеси реагують по-різному: підвищують ціни, скорочують виробництво, урізають інвестиційні програми, призупиняють виплату дивідендів і викуп акцій, а також скорочують персонал або запроваджують паливні надбавки.
Найбільше фінансове навантаження припало на авіаційний сектор – близько $15 млрд додаткових витрат через різке подорожчання авіапального. Також значного удару зазнають автомобільна промисловість, споживчі товари та виробничі компанії. Зокрема, Toyota попередила про багатомільярдний вплив, а Procter & Gamble оцінює втрати в близько $1 млрд після оподаткування.
Ціни на нафту під час конфлікту перевищили $100 за барель – більш ніж на 50% вище довоєнного рівня. Це автоматично підняло витрати на транспортування, сировину та виробництво у більшості секторів. Додатково подорожчали ключові ресурси, включно з нафтохімічною продукцією, гелієм, алюмінієм і поліетиленом.
Аналітики зазначають, що значна частина фінансового удару поки не відображена у звітності компаній, оскільки багато контрактів і хеджування тимчасово стримують вплив цінового шоку. Водночас очікується, що вже з другого кварталу маржа прибутків у промисловості, споживчому секторі та логістиці почне помітно знижуватися.
Експерти також попереджають, що тривале утримання високих цін на енергоносії може посилити інфляційний тиск у Європі та Азії, знизити споживчий попит і змусити компанії продовжувати скорочення витрат.
З початку блокади 13 квітня американські військові не пропустили понад 40 суден, які намагалися пройти через неї.
Іран недоотримав майже 5 млрд доларів доходів від нафти через американську блокаду в Ормузькій затоці. Про це напередодні повідомило видання Axios з посиланням на Пентагон.
Вказано, що морська блокада розглядається як найважливіший важіль президента США Дональда Трампа на переговорах щодо завершення війни з Іраном.
За словами представників оборонного відомства, з початку блокади 13 квітня американські військові не пропустили понад 40 суден, які намагалися пройти через неї.
Загалом 31 танкер із 53 млн барелів іранської нафти „застрягли в затоці”. Їхня вартість сягає щонайменше 4,8 млрд доларів. Два судна були захоплені США.
Наразі деякі танкери обирають „дорожчий і довший маршрут для доставки нафти до Китаю, аби уникнути перехоплення США”, зазначили посадовці.
У зв’язку з тим, що наземні сховища вже не можуть приймати нафту, Іран почав використовувати старі танкери як плавучі сховища.
Попри перемир’я, між США та Іраном триває протистояння щодо Ормузької протоки, через яку в мирний час проходить п’ята частина світової торгівлі нафтою та газом.
Іран запропонував припинити блокаду Ормузької протоки, якщо США скасують блокаду Ісламської Республіки. У пропозиції Тегерана йдеться також про відкладення переговорів щодо його ядерної програми, стверджують двоє регіональних чиновників.
Пропозиція з’явилася в понеділок, коли міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі відвідав росію. Це сталося після того, як у Пакистані було скасовано заплановані на вихідні переговори між США та Іраном щодо можливого перемир’я. Москва є одним із найважливіших союзників Тегерана.
Президент США Дональд Трамп запропонував, щоб переговори відбулися по телефону.
За повідомленнями ЗМІ, уряд Сполучених Штатів, судячи з усього, навряд чи прийме пропозицію, надіслану Пакистаном до Вашингтона, адже вона залишає невирішеними ті спірні питання, через які 28 лютого США та Ізраїль завдали удару по Тегерану і вбили його найвищих керівників.
«Ми не можемо дозволити їм уникнути відповідальності, – заявив у понеділок міністр закордонних справ США Марко Рубіо й додав: – Ми маємо забезпечити, щоб угода, яка буде укладена, остаточно унеможливила їхній стрімкий рух до ядерної зброї».
Американська блокада, яка почалася в середині квітня, призвела до подвійної блокади, метою якої, за словами Трампа, є перешкоджання Тегерану продавати нафту, тим самим позбавивши його життєво важливих доходів, а також потенційно створивши ситуацію, через яку Ірану доведеться зупинити видобуток, адже йому ніде зберігати нафту.
Блокада вплинула й на самого Трампа, оскільки напередодні ключових проміжних виборів значно зросли ціни на нафту та бензин.
У понеділок спотова ціна на нафту Brent, міжнародний еталонний курс, закрилася на рівні понад 108 доларів за барель, що приблизно на 50% вище, ніж на початку війни.
Європейські лідери висловлюють розчарування
У понеділок кілька країн знову закликали відкрити цей надзвичайно важливий водний шлях.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у Раді Безпеки говорив про постійне зростання негативного впливу цієї ситуації на цивільне населення. «Це призводить до порожніх паливних баків, порожніх полиць і порожніх тарілок», – зазначив він.
По всій Європі провідні політики також висловили своє розчарування.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував Вашингтон за те, що той вступив у війну без стратегії. «З такими конфліктами завжди та сама проблема: річ не лише в тому, щоб вступити в нього, треба ще й вийти», – наголосив він.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро розкритикував усі сторони, але підкреслив, що криза почалася лише після того, як США та Ізраїль без чітких цілей, «нехтуючи міжнародним правом», напали на Іран.
Барро засудив Тегеран за закриття морських шляхів. «Морські протоки – це артерії світу. Вони не належать нікому», – сказав він.
