Україна та Іспанія домовилися про 570 млн євро на відбудову та страхування інвестицій.
Україна та Іспанія за підсумками п’ятого засідання міжурядової комісії з економічного і промислового співробітництва домовилися про фінансову та страхову підтримку відбудови України загальним обсягом 570 млн євро. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства в четвер, 16 липня.
Під час засідання було підписано низку документів про розвиток економічної та промислової співпраці.
Разом із першим міністром економіки, торгівлі та підприємництва Іспанії Карлосом Куерпо до Києва прибула делегація із 50 іспанських компаній. Представники урядів та бізнесу обговорили інвестиційні проєкти та участь іспанських підприємств у відбудові України.
За домовленостями, державне агентство Іспанії зі страхування експортних кредитів Cesce збільшить ліміт страхового покриття ризиків для операцій в Україні до 250 млн євро. Очікується, що це сприятиме постачанню в Україну обладнання, технологій і послуг, а також реалізації інвестиційних проєктів.
Крім того, фінансова установа розвитку COFIDES управлятиме новою кредитною лінією на 100 млн євро для підтримки інвестицій іспанського приватного сектору в українську економіку.
Ще до 200 млн євро фінансування надасть Державний фонд інтернаціоналізації іспанських компаній (FIEM). Із цієї суми до 100 млн євро передбачено як поворотне фінансування, ще до 100 млн євро – у вигляді грантової підтримки для проєктів за участю іспанських компаній.
Також сторони підписали спільну декларацію про наміри щодо підтримки промислового відновлення та стійкості України в межах ініціативи президента Володимира Зеленського Промисловий Рамштайн.
У межах засідання міжурядової комісії також відбувся українсько-іспанський бізнес-форум, під час якого було підписано низку меморандумів про співпрацю у фінансовій, промисловій та залізничній сферах.
В Іспанії аеропорт Сьюдад-Реаль спершу планувався як один з великих проєктів країни. Мета полягала в тому, аби на південь від Мадрида зʼявився аеропорт, який міг би розвантажити столичний Барахас, обслуговувати бюджетні авіакомпанії та створити новий економічний центр у цьому регіоні. Про це пише vezess.
За даними кількох джерел, вартість інвестиції становить близько один мільярд євро.
“Злітно-посадкова смуга аеропорту мала довжину приблизно 4 кілометри та ширину 60 метрів, тобто була придатною навіть для прийому найбільших у світі пасажирських літаків, зокрема Airbus A380. Термінал було розраховано на щорічне обслуговування кількох мільйонів пасажирів, до комплексу також входили величезні промислові території. Його будували не як невеликий сільський аеропорт, а як нову іспанську авіаційну браму. Однак реальність втрутилася”, – зазначили у публікації.
Як виявилося, аеропорт відкрився в невдалий час – фінансова криза 2008 року зупинила іспанський бум на ринку нерухомості та інвестицій, а авіакомпанії не бачили в Сьюдад-Реалі достатньо вигідного бізнесу.
“Віддалене розташування порівняно з Мадридом також не допомогло, адже пасажирам не дуже імпонував аеропорт, який, хоч і згадували як альтернативу столичному аеропорту, але на практиці не міг скласти конкуренцію Барахасу”, – пояснили у матеріалі.
Регулярні рейси швидко скоротилися
Попри те, що кілька авіакомпаній все ж зʼявилося, жодна з них не змогли надовго підтримати роботу аеропорту. Останній комерційний рейс Vueling вилетів восени 2011 року з Сьюдад-Реала до Барселони, чим і завершився короткий період пасажирських перевезень аеропорту. Згодом це місце перетворилося на один із найвідоміших занедбаних аеропортів Європи.
“Аеропорт був закритий на кілька років після банкрутства, а згодом міжнародна преса повідомила, що на аукціоні в рамках процедури банкрутства на проект, вартість якого раніше оцінювалася в мільярд євро, надійшла пропозиція всього на 10 тисяч євро”, – додали у публікації.
Водночас у 2019 році іспанський орган з повітряного транспорту знову дозволив його відкриття, а пізніше його намагалися використовувати для зберігання літаків, технічного обслуговування та промислових цілей, а також для епізодичного руху.
До прикладу, під час пандемії коронавірусу тут перевагою стала величезна вільна пропускна здатність – було місце для стоянки літаків, які були змушені приземлитися.
“Згідно з найсвіжішими офіційними даними про польоти, Сьюдад-Реаль і сьогодні є діючим, зареєстрованим аеропортом, але далеко не так функціонує, як це спочатку уявляли. Тут немає жвавого міжнародного пасажиропотоку, а скоріше – обмежена інфраструктура, що використовується за потребою та час від часу обслуговує приватні літаки та спеціальні рейси”, – підсумувало vezess.
[type] => post [excerpt] => В Іспанії аеропорт Сьюдад-Реаль спершу планувався як один з великих проєктів країни. Мета полягала в тому, аби на південь від Мадрида зʼявився аеропорт, який міг би розвантажити столичний Барахас, обслуговувати бюджетні авіакомпанії та створити но... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1782395880 [modified] => 1782422939 ) [title] => В Іспанії побудували величезний аеропорт, який перетворився на привид: що з ним сталося [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72146&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 72146 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 72147 [image] => Array ( [id] => 72147 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1782375727-4796.webp [original_lng] => 84652 [original_w] => 1200 [original_h] => 772 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1782375727-4796-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1782375727-4796-300x193.webp [width] => 300 [height] => 193 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1782375727-4796-768x494.webp [width] => 768 [height] => 494 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1782375727-4796-1024x659.webp [width] => 1024 [height] => 659 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1782375727-4796.webp [width] => 1200 [height] => 772 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1782375727-4796.webp [width] => 1200 [height] => 772 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/1782375727-4796.webp [width] => 1200 [height] => 772 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1782412140:8 [_thumbnail_id] => 72147 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 159 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 1007032728001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 519 [1] => 4205 ) [tags_name] => Array ( [0] => Аеропорт [1] => Іспанія ) ) [2] => Array ( [id] => 70201 [content] =>
Бельгія та Іспанія протягом 2026 року планують надати на військову допомогу Україні по 1 млрд євро.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це у своїх соцмережах заявив міністр оборони України Михайло Федоров за підсумками розмов з міністрами оборони Бельгії Тео Франкеном та Іспанії Маргаритою Роблес перед засіданням формату “Рамштайн”.
Федоров розповів, що у розмовах з бельгійським та іспанською колегою вони узгодили дії за ключовими напрямками співпраці – щодо протиповітряної оборони, розвитку дронових спроможностей та “чеської ініціативи” для забезпечення фронту артилерією далекобійного ураження.
“Бельгія виділяє цього року €1 млрд оборонної допомоги Україні. Також країна підтвердила намір передати Україні додаткові винищувачі F-16 та забезпечити постачання запчастин для наявних літаків. Цьогоріч Іспанія також надає €1 млрд на підтримку України”, – заявив Федоров.
Він додав, що говорили також про розвиток співпраці оборонних індустрій, зокрема в межах європейського механізму SAFE. “Ми готові запропонувати перелік виробників, які можуть налагодити співпрацю з іспанськими компаніями”, – зазначив міністр.
Зі свого боку, Україна також запропонувала можливість тестувати іспанські безпілотники в бойових умовах.
Ісландія внесла додаткові 2,7 мільйона євро до Фонду підтримки енергетики України, збільшивши свій загальний внесок до понад 8,4 млн євро.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомили в Міністерстві енергетики України.
Міністр енергетики України Денис Шмигаль подякував Ісландії за новий внесок, зазначивши, що ці кошти спрямують на підготовку енергосистеми до наступної зими.
“Це ті ресурси, які дозволяють нам вже зараз готувати енергетичну систему до роботи наступною зимою – проводити планові та аварійні ремонти, посилювати захист інфраструктури, формувати резерви та швидко реагувати на потреби енергетичних компаній”, – зазначив Шмигаль.
З початку повномасштабного вторгнення Росії було понад тисяча контрактів на понад 850 млн євро через фінансовий механізм Фонду підтримки енергетики. Із ресурсів Фонду Україна закупила необхідне енергетичне обладнання та оплатила послуги з посилення захисту для 66 українських енергетичних підприємств.
Уряд Іспанії ухвалив пакет фінансової підтримки обсягом близько 7 млрд євро для громадян і бізнесів, які зазнали збитків унаслідок потужних штормів у південних і західних регіонах країни.
Міністерка фінансів Марія Хесус Монтеро заявила, що кошти будуть спрямовані на допомогу понад 12 400 евакуйованим особам і на пом’якшення наслідків злив та повеней для житла, підприємств, аграрної та рибальської галузей. Водночас вона не виключила надання додаткової допомоги у разі виявлення нових пошкоджень.
Міністр сільського господарства Луїс Планас раніше повідомив, що внаслідок негоди пошкоджень зазнали щонайменше 14 тисяч гектарів сільськогосподарських культур, зокрема ягід, цитрусових та олив.
Згідно з інформацією державного метеорологічного агентства AEMET, з жовтня в Іспанії випало на 38% більше опадів, ніж у середньому за попередні роки.
У сусідній Португалії, де шторм «Крістін» три тижні тому спричинив масштабні руйнування, уряд попередньо оцінив прямі витрати на відновлення у понад 4 млрд євро та виділив 2,5 млрд євро у вигляді кредитів і стимулів.
В Іспанії розгортається резонансна судова справа, яка може мати серйозні наслідки для ринку оренди житла. 86-річна власниця квартири подала позов проти адміністрації, вимагаючи понад 40 тисяч євро компенсації за те, що більш як два роки не отримує орендну плату через адміністративне блокування виселення орендарки.
Про це повідомляє видання El Periódico.
За даними видання, орендарка припинила сплачувати оренду ще 27 місяців тому. Станом на початок 2026 року сума боргу лише за несплачену орендну плату сягнула майже 31 тисячі євро. Попри звернення власниці до суду, процедуру виселення неодноразово зупиняли на підставі висновків соціальних служб, які визнали орендарку особою в ситуації крайньої вразливості.
У результаті, зазначають адвокати позивачки, держава фактично переклала на літню жінку функцію соціальної підтримки, змусивши її нести фінансовий тягар житлової кризи. При цьому квартира є її єдиним активом і джерелом коштів для забезпечення власних потреб.
Юристи власниці вимагають визнати майнову відповідальність держави та стягнути додатково 9 331 євро як компенсацію за завдану шкоду, довівши загальну суму позову до 40 320 євро. Вони наголошують на тому, що якщо держава вирішує зупинити виселення з соціальних міркувань, то саме держава має нести економічні наслідки цього рішення, а не окремий громадянин.
У матеріалі зазначається, чинне законодавство встановлює, що адміністрація повинна надавати альтернативне житло вразливим особам, аби власник міг повернути своє майно. Не забезпечивши такої альтернативи, система допускає халатність, яка, на думку адвокатів, має бути компенсована з державних коштів.
Цю справу вже називають потенційно прецедентною. Вона може вплинути на тисячі власників житла, які стикаються з тривалими неплатежами та заблокованими процедурами виселення.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес висловився проти збільшення оборонних витрат країн Євросоюзу до 5% ВВП, як цього вимагає президент США Дональд Трамп.
Як передає Укрінформ, про це він сказав в інтерв’ю виданню El Pais.
На думку Санчеса, майбутнє Європи має ґрунтуватися не на його мілітаризації, а на “єдності та дотриманні міжнародного права”.
“Потрібно діяти дипломатично, щоб у 2035 році ми мали не Європу, озброєну до зубів, а Європу єдину, яка гарантує міжнародне право. Який світ ми хочемо залишити нашим дітям? Світ, у якому оборонні бюджети становлять 5% ВВП?” – заявив сказав іспанський прем’єр.
Водночас Санчес визнав, що в нинішніх умовах Іспанія все ж змушена збільшити видатки на власну оборону та безпеку. За його словами, це крок до посилення європейської автономії у сфері оборони.
Також Санчес наголосив, що Іспанія залишається надійним партнером союзників по НАТО.
“Розміщення іспанських військових на східному фланзі Європи – для захисту Болгарії, Румунії, Литви, Естонії, які зазнали впливу неоімперіалізму Путіна, – є найкращим доказом того, що Іспанія є надійним партнером як з точки зору Альянсу, так і з погляду власних можливостей”, – зазначив він.
Іспанська влада отримала запит від найбільшої атомної електростанції країни “Альмарас” про продовження терміну її експлуатації після запланованого закриття у 2028 році.
Про це повідомляє AFP.
Іспанські енергетичні компанії Endesa, Iberdrola і Naturgy надіслали листа до Міністерства екологічної трансформації країни, в якому заявили про готовність продовжити роботу АЕС “Альмарас”, якщо буде відкладений термін її закриття.
В іспанському уряді сказали, що будь-яке рішення про продовження терміну експлуатації АЕС “Альмарас” вимагатиме дотримання стандартів безпеки і не повинне спричинити додаткових витрат для споживачів.
Наразі в Іспанії є п’ять атомних електростанцій. “Альмарас”, розташована на заході Іспанії, забезпечує близько 7% від загального обсягу виробництва електроенергії в країні. Решта АЕС, що складаються з семи реакторів, забезпечують 19% електроенергії Іспанії.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Нову партію генераторів буде відправлено найближчими днями, аби забезпечити українців електрикою та теплом у період очікуваних холодів.
Іспанія передасть Україні ще 70 генераторів, щоб допомогти країні пройти зимовий сезон на тлі російських атак по енергетичній інфраструктурі. Поставки координує Іспанське агентство міжнародного співробітництва у сфері розвитку (AECID). Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 20 жовтня.
“Напередодні нової зими необхідно забезпечити стабільність і працездатність електроенергетичної системи. Іспанське агентство з питань співробітництва запланувало 70 нових генераторів, які найближчими днями будуть відправлені до України, щоб забезпечити електроенергією та опаленням у цю зиму, яка прогнозується бути суворою”, – зазначив міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес під час спілкування із медіа перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі.
Альбарес додав, що проведе у понеділок зустріч з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, котрому особисто передасть інформацію щодо підтримки українців.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що видатки країни на оборону залишаться незмінними і Іспанія повністю виконує домовленості НАТО, відповідаючи на вимогу президента США Дональда Трампа збільшити витрати до 5% ВВП.
Про це Санчес розповів у інтерв’ю іспанській радіостанції Cadena SER.
Він зазначив, що під час зустрічі з Трампом на церемонії підписання перемир’я в Газі, їхній обмін словами був «дуже дружнім». Прем’єр додав, що чітко пояснив американському лідеру: Іспанія «залишається відданою обороні, але водночас піклується про добробут своєї країни».
Санчес підкреслив, що Іспанія вже виконала бюджетні цілі НАТО.
«Ми дотрималися домовленості, яку не виконувала адміністрація Раджо, і цього року досягли 2% ВВП на оборону. Вважаємо, що цього бюджету цілком достатньо для виконання завдань у рамках Північноатлантичного альянсу», – зазначив Санчес.
Прем’єр пояснив кілька причин, чому його уряд не погоджується з пропозицією Трампа підняти витрати до 5% ВВП:
Питання спроможності з боку Збройних сил поглинути таку величезну суму ресурсів.
За оцінкою самих військових, 2,1% ВВП достатньо для виконання вимог НАТО, включно з протидією війні Росії в Україні.
Іспанія та Європа повинні співпрацювати з третіми країнами, посилювати дипломатичні служби та розвідувальні можливості.
Необхідно зробити пріоритет на рівність, щоб забезпечити сталий розвиток держави.
За словами Санчеса, Іспанія повністю задоволена останньою угодою НАТО і продовжує балансувати між обов’язками перед альянсом і потребами свого державного устрою.
