Іспанія, Ірландія та Словенія закликали Європейський Союз розглянути можливість призупинення Угоди про асоціацію з Ізраїлем на тлі загострення війни на Близькому Сході.
Про це повідомив міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, пише El Mundo.
За словами глави іспанського МЗС, ініціатором перегляду угоди виступив Мадрид, який обґрунтовує свою позицію порушенням Ізраїлем норм міжнародного права. Альбарес наголосив, що з моменту попереднього звернення ситуація лише погіршилася, а ескалація насильства триває.
Він підкреслив, що ЄС має надіслати чіткий сигнал Ізраїлю щодо необхідності змінити підхід до взаємодії з країнами регіону, адже, за його словами, війна не може залишатися єдиним інструментом політики.
Угода про асоціацію між ЄС та Ізраїлем, укладена у 1995 році, визначає правові рамки двосторонніх відносин та економічної співпраці. Водночас її можливе призупинення або розірвання потребує одностайної підтримки всіх держав-членів Євросоюзу.
Крім того, за словами високої представниці ЄС Каї Каллас, яку цитує France24, блок оцінить готовність держав-членів до запровадження заходів проти Ізраїлю. Міністри закордонних справ 27 країн ЄС, як очікується, обговорять це питання на зустрічі у вівторок, 22 квітня.
Як відомо, повне призупинення угоди про співпрацю між ЄС та Ізраїлем – на чому наполягає Іспанія – потребує одностайної підтримки всіх 27 країн блоку і, ймовірно, буде заблоковане союзниками Ізраїлю. Більш реалістичним може бути призупинення частини угоди, що сприяє тіснішим торговельним відносинам – для цього достатньо підтримки кваліфікованої більшості країн ЄС.
Це, однак, потребуватиме зміни позиції таких ключових держав, як Німеччина чи Італія. Рим уже сигналізував про жорсткіший курс щодо Ізраїлю, призупинивши оборонну угоду.
Контейнеровоз, власником якого є французька компанія, вийшов з Ормузької протоки 2 квітня. Це перший європейський корабель, який пройшов через протоку після початку блокування Іраном через війну проти США та Ізраїлю.
Судно CMA CGM Kribi вийшло з вод біля узбережжя Дубая до Ірану. Воно трималося поблизу іранського узбережжя, рухаючись каналом між островами Кешм і Ларак, відкрито транслюючи свій маршрут. 2 квітня вранці судно сигналізувало, що знаходиться біля узбережжя Маската і таким чином перетнуло Ормузьку протоку.
Корабель Kribi плаває під мальтійським прапором та вийшов з Обʼєднаних Арабських Еміратів з вантажем. Раніше компанія CMA CGM заявила, що 14 її суден застрягли в Перській затоці та не можуть пройти через протоку.
2 квітня Іран заявив, що має намір продовжувати контролювати судноплавство через критично важливу Ормузьку протоку навіть після війни.
Ізраїль схвалив угоду про постачання природного газу до Єгипту. Про це заявив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, передає Reuters.
Сума угоди становить 112 млрд ізраїльських шекелів, що становить приблизно 34,67 млрд доларів. Нетаньягу додав, що угода, яка була затримана через деякі невирішені питання, допоможе забезпечити стабільність у регіоні.
За його словами, це має полегшити енергетичну кризу в Єгипті, який витратив мільярди доларів на імпорт скрапленого природного газу, оскільки власні запаси не задовольняли попит.
Представник компанії Chevron заявив, що вітає рішення Ізраїлю видати дозвіл на експорт природного газу з родовища Левіафан до Єгипту.
Згідно з угодою, з родовища Левіафан, запаси якого становлять близько 600 мільярдів кубометрів, до Єгипту будуть надходити близько 130 мільярдів кубометрів газу до 2040 року або до виконання всіх умов контракту.
Нідерландський уряд вирішив не відновлювати експорт запчастин до винищувачів F-35 до Ізраїлю, поки триватиме перегляд цієї політики.
Про це повідомляє NL Times.
Поставки комплектуючих для F-35 до Ізраїлю з Нідерландів були призупинені з лютого 2024 року після юридичної перемоги кількох правозахисних організацій. Вони стверджували, що експортовані ці деталі можуть бути використані з порушенням міжнародного гуманітарного права.
На початку жовтня Верховний суд Нідерландів постановив, що країна повинна переглянути експорт і транзит комплектуючих для винищувачів до Ізраїлю.
Хоча вже після цього рішення в секторі Газі розпочалось перемирʼя, уряд Нідерландів вважає, що ще зарано виносити нову оцінку щодо експорту деталей F-35 до Ізраїлю.
Рішення буде ухвалене протягом шести місяців, при цьому уряд Нідерландів повинен визначити, чи використовуються ці компоненти з порушенням міжнародного гуманітарного права.
Наразі запаси природного газу в українських підземних сховищах на найнижчому рівні за останні 11 років.
Минулу зиму Україна завершила з найменшими запасами газу за останні 11 років – лише 5,4 млрд кубометрів, повідомляє РБК-Україна. Терміново необхідно закачати в підземні сховища значні обсяги газу. Але в цьому році до вже звичних проблем з російськими обстрілами по газовій інфраструктурі додалася і геополітика – удари Ізраїлю по Ірану.
Так, через атаки Росії на енергетичну інфраструктуру видобуток впав майже на 40%, і Україна змушена була екстрено покривати споживання імпортом і запасами.
На початок червня в сховищах було прибизно 7 млрд кубометрів палива, а до середини жовтня цей обсяг має зрости до 13 млрд кубів: тобто треба закачати ще близько 6 млрд протягом літа й осені, з них до 1,5 млрд планується зарезервувати для потреб електроенергетики взимку.
„Щоб встигнути, потрібно щомісяця імпортувати щонайменше 870 млн кубів”, – пояснює колишній очільник Оператора ГТС Сергій Макогон.
Втім, фінансування – головна проблема. Нафтогаз має доступ до 410 млн євро від ЄБРР і Норвегії – цього вистачить на 1 млрд кубів. Ситуацію ускладнює геополітика. Колишній голова Нафтогазу Андрій Коболєв попередив про можливе зростання цін на газ у Європі через атаки Ізраїлю на газову інфраструктуру Ірану. За його словами, це вплине й на закупівлі газу для України.
Про це Коболєв написав у Facebook. Він зазначив, що Ізраїль почав знищувати іранську інфраструктуру дронами. Іран постачав газ до Туреччини, яка, своєю чергою, перепродавала його в Європейський Союз. Тепер через знищення потужностей цей ланцюг може бути перерваний.
„Туреччина буде змушена або зменшити постачання в ЄС, або збільшити імпорт дорогого LNG, – пояснив Коболєв. – Це штовхне ціни в Європі вгору. А якщо Ізраїль продовжить удари, частину російського газу можуть навіть переорієнтувати до Ірану”.
Тим часом видобувники газу намагаються відновити виробництво після втрат від війни.
„Видобуток відновлюється, наскільки це є можливим”, – каже виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко.
Однак він ще не досяг рівня початку 2025 року. ДТЕК повідомляє, що на початку 2025-го три її газові установки були пошкоджені атаками і для повного відновлення потрібно щонайменше рік.
В той же час, через зупинення дії спецдозволів на видобуток в Україні простоюють ще кілька газовидобувних компаній. Державна служба геології та надр у листопаді 2024-го вдруге заблокувала ліцензії на родовища у Харківський та Полтавський областях, що належать британській Enwell Energy. За словами незалежного голови ради директорів компанії Чака Валескіні, через зупинення ліцензій Україна до кінця року втратить до 90 млн м3 газу.
У третьому кварталі 2024 року економіка Ізраїлю зросла більше, ніж очікувалося. Це частково компенсувало її спаду жовтні минулого року через конфлікт уСекторі Гази з палестинською організацією ХАМАС.Однак поліпшення економічних показників свідчить про те, що зниження процентних ставок наразі не передбачається.
Згідно з першою оцінкою, опублікованою в неділю Ізраїльським бюро статистики, у липні – вересні ВВП Ізраїлю в річному обчисленні зріс на 3,8%.
Цей показник значно перевищив 2,9%, на які очікували аналітики, опитані агентством Reuters. ВВП на душу населення за той же період піднявся на 2,6%.
Основними факторами економічного зростання стали збільшення споживчих витрат на 8,6%, а також інвестицій в основний капітал, зокрема в житлове будівництво, на 21,8%. Позитивному результату посприяло й зростання експорту на 1,7%, яке компенсувало зниження державних витрат на 10,8%.
Варто зазначити, що в минулому кварталі лише в бізнес-секторі ВВП зріс на 5,4%. Це значне покращення порівняно з показником другого кварталу, який становив 0,3% у річному вимірі.
Попри поліпшення економічних показників, ізраїльська економіка й надалі залишається обтяженою конфліктом у Газі, який почався з нападу ХАМАСу на південь Ізраїлю 7 жовтня 2023 року й перекинувся на Ліван, де відбувається зіткнення з «Хезболлою».
Серйозним викликом для ізраїльської економічної політики є й інфляція. Згідно з даними, опублікованими в п’ятницю, рівень інфляції споживчих цін у вересні застиг на позначці 3,5%, що перевищує річний цільовий діапазон уряду в 1–3%. Урядовці в основному пов’язують високий рівень інфляції з проблемами з постачанням, спричиненими війною, адже у світі темпи зростання цін переважно помірні.
Центральний банк Ізраїлю залишив облікову ставку незмінною з часу її зниження в січні, посилаючись на геополітичну напруженість, зростання цінового тиску та більш м’яку фіскальну політику через війну. Наступне засідання щодо зміни облікової ставки відбудеться 25 листопада.
Ціни на нафту підскочили після повідомлення про те, що Іран може найближчими днями атакувати Ізраїль із території Ірану. Це знову привернуло увагу ринку до потенційного спалаху воєнних дій на Близькому Сході.
Вартість Brent підскочила на 2%, вона торгується понад 74 долари за барель, тоді як West Texas Intermediate у п’ятницю піднялася до 71 долара.
Події цього тижня вказували на потенційне ослаблення бойових дій на Близькому Сході, нагадує видання. Ізраїль також розглядає пропозицію США щодо припинення конфлікту в Лівані. Проте, ізраїльські військові заявили, що країна завдасть «дуже сильного» удару у відповідь, якщо Іран знову нападе.
«Ринок не може ігнорувати ознаки напруженості, що відроджується на Близькому Сході, але зараз цілком очевидно, що ні Ізраїль, ні Іран добровільно не зроблять нічого, що може призвести до більш масштабної війни», – зазначила експертка Вандана Харі.
[type] => post [excerpt] => Ціни на нафту підскочили після повідомлення про те, що Іран може найближчими днями атакувати Ізраїль із території Ірану. Це знову привернуло увагу ринку до потенційного спалаху воєнних дій на Близькому Сході. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1730460900 [modified] => 1730456763 ) [title] => Ціни на нафту підскочили на тлі повідомлень про те, що Іран планує нову атаку на Ізраїль [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=54309&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 54309 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 54310 [image] => Array ( [id] => 54310 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209122-1-large.jpg [original_lng] => 190323 [original_w] => 1140 [original_h] => 760 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209122-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209122-1-large-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209122-1-large-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209122-1-large-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209122-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209122-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209122-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1730449563:3 [_thumbnail_id] => 54310 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 2072 [translation_required_done] => 1 [_oembed_d64cb53095390b4c098f8d48e82bb484] =>
US President Donald Trump:
"We want to see OPEC cut the price of oil and that will automatically stop the tragedy that's taking place in Ukraine. It's a crazy war, and we want to stop it. One way to stop it quickly is for OPEC to stop making so much money and to drop the price… https://t.co/fKeZiJqOBfpic.twitter.com/7Y6zVUbtjr
„Moody’s Investors Service (Moody’s) знизило рейтинги емітента уряду Ізраїлю в іноземній та національній валютах до A2 з A1. Moody’s також знизило пріоритетні незабезпечені рейтинги Ізраїлю в іноземній та національній валюті до А2 з А1, а також пріоритетні незабезпечені рейтинги шельфових облігацій в іноземній валюті та пріоритетні незабезпечені рейтинги програми MTN до A2 з A1. Прогноз „Негативний”, – зазначено в повідомленні.
Основною причиною зниження рейтингу зазначають війну з ХАМАС, політичні наслідки які може викликати ця війна, а також удар по фінансовій системі країни в результаті війни.
Окрім цього, проблемним питанням є осяжність завершення конфлікту, яка поки що незрозуміла.
Зазначають, що Рейтинг A2 також враховує давні сильні сторони, включаючи високі економічні можливості, що є результатом диверсифікованої, високодохідної та стійкої економіки; дуже високу ефективність монетарної політики, нещодавно проілюстровану здатністю центрального банку швидко стабілізувати фінансові ринки; міцний банківський сектор та дуже сильну позицію уряду щодо ліквідності та доступу до ринків.
Ці сильні сторони стримуються фіскальними та борговими показниками, які вже до конфлікту були слабшими, ніж у багатьох суверенних країн з аналогічним рейтингом.
📌 Moody's Ratings upgraded 🇨🇾Cyprus' ratings by two-notches!!
On 22/11/2024, @moodysratings proceeded with a #double#upgrade of the credit rating of the Republic of 🇨🇾Cyprus, classifying it for the first time since July 2011 in category A of the credit ratings, specifically in… pic.twitter.com/euSbRNzBwY
Щоб зміцнити продовольчу безпеку Ізраїлю, міністр сільського господарства Аві Діхтер у Бухаресті уклав угоду про надзвичайну поставку пшениці зі своїм румунським колегою Флоріном Барбу, повідомляє інформагентство Agerpres.
В обмін на пшеницю Ізраїль надасть Румунії сільськогосподарські технології та досвід.
«У час поточної глобальної невизначеності та серйозних геополітичних конфліктів у нашому регіоні ця угода, заснована на спільних інтересах, забезпечить Ізраїлю ще один канал імпорту, зокрема в надзвичайних ситуаціях», – повідомив Аві Діхтер.
Аналогічні угоди Ізраїль уклав і з Узбекистаном, Азербайджаном і Марокко.
Під час візиту до Бухареста міністр сільського господарства Ізраїлю також зустрівся з депутатом парламенту Румунії Сільвіу Векслером, очільником Асоціації єврейських громад Румунії та керівництвом Румунсько-ізраїльської торгово-промислової палати.
