У третьому кварталі 2024 року економіка Ізраїлю зросла більше, ніж очікувалося. Це частково компенсувало її спаду жовтні минулого року через конфлікт уСекторі Гази з палестинською організацією ХАМАС.Однак поліпшення економічних показників свідчить про те, що зниження процентних ставок наразі не передбачається.
Згідно з першою оцінкою, опублікованою в неділю Ізраїльським бюро статистики, у липні – вересні ВВП Ізраїлю в річному обчисленні зріс на 3,8%.
Цей показник значно перевищив 2,9%, на які очікували аналітики, опитані агентством Reuters. ВВП на душу населення за той же період піднявся на 2,6%.
Основними факторами економічного зростання стали збільшення споживчих витрат на 8,6%, а також інвестицій в основний капітал, зокрема в житлове будівництво, на 21,8%. Позитивному результату посприяло й зростання експорту на 1,7%, яке компенсувало зниження державних витрат на 10,8%.
Варто зазначити, що в минулому кварталі лише в бізнес-секторі ВВП зріс на 5,4%. Це значне покращення порівняно з показником другого кварталу, який становив 0,3% у річному вимірі.
Попри поліпшення економічних показників, ізраїльська економіка й надалі залишається обтяженою конфліктом у Газі, який почався з нападу ХАМАСу на південь Ізраїлю 7 жовтня 2023 року й перекинувся на Ліван, де відбувається зіткнення з «Хезболлою».
Серйозним викликом для ізраїльської економічної політики є й інфляція. Згідно з даними, опублікованими в п’ятницю, рівень інфляції споживчих цін у вересні застиг на позначці 3,5%, що перевищує річний цільовий діапазон уряду в 1–3%. Урядовці в основному пов’язують високий рівень інфляції з проблемами з постачанням, спричиненими війною, адже у світі темпи зростання цін переважно помірні.
Центральний банк Ізраїлю залишив облікову ставку незмінною з часу її зниження в січні, посилаючись на геополітичну напруженість, зростання цінового тиску та більш м’яку фіскальну політику через війну. Наступне засідання щодо зміни облікової ставки відбудеться 25 листопада.
Ціни на нафту підскочили після повідомлення про те, що Іран може найближчими днями атакувати Ізраїль із території Ірану. Це знову привернуло увагу ринку до потенційного спалаху воєнних дій на Близькому Сході.
Вартість Brent підскочила на 2%, вона торгується понад 74 долари за барель, тоді як West Texas Intermediate у п’ятницю піднялася до 71 долара.
Події цього тижня вказували на потенційне ослаблення бойових дій на Близькому Сході, нагадує видання. Ізраїль також розглядає пропозицію США щодо припинення конфлікту в Лівані. Проте, ізраїльські військові заявили, що країна завдасть «дуже сильного» удару у відповідь, якщо Іран знову нападе.
«Ринок не може ігнорувати ознаки напруженості, що відроджується на Близькому Сході, але зараз цілком очевидно, що ні Ізраїль, ні Іран добровільно не зроблять нічого, що може призвести до більш масштабної війни», – зазначила експертка Вандана Харі.
„Moody’s Investors Service (Moody’s) знизило рейтинги емітента уряду Ізраїлю в іноземній та національній валютах до A2 з A1. Moody’s також знизило пріоритетні незабезпечені рейтинги Ізраїлю в іноземній та національній валюті до А2 з А1, а також пріоритетні незабезпечені рейтинги шельфових облігацій в іноземній валюті та пріоритетні незабезпечені рейтинги програми MTN до A2 з A1. Прогноз „Негативний”, – зазначено в повідомленні.
Основною причиною зниження рейтингу зазначають війну з ХАМАС, політичні наслідки які може викликати ця війна, а також удар по фінансовій системі країни в результаті війни.
Окрім цього, проблемним питанням є осяжність завершення конфлікту, яка поки що незрозуміла.
Зазначають, що Рейтинг A2 також враховує давні сильні сторони, включаючи високі економічні можливості, що є результатом диверсифікованої, високодохідної та стійкої економіки; дуже високу ефективність монетарної політики, нещодавно проілюстровану здатністю центрального банку швидко стабілізувати фінансові ринки; міцний банківський сектор та дуже сильну позицію уряду щодо ліквідності та доступу до ринків.
Ці сильні сторони стримуються фіскальними та борговими показниками, які вже до конфлікту були слабшими, ніж у багатьох суверенних країн з аналогічним рейтингом.
Щоб зміцнити продовольчу безпеку Ізраїлю, міністр сільського господарства Аві Діхтер у Бухаресті уклав угоду про надзвичайну поставку пшениці зі своїм румунським колегою Флоріном Барбу, повідомляє інформагентство Agerpres.
В обмін на пшеницю Ізраїль надасть Румунії сільськогосподарські технології та досвід.
«У час поточної глобальної невизначеності та серйозних геополітичних конфліктів у нашому регіоні ця угода, заснована на спільних інтересах, забезпечить Ізраїлю ще один канал імпорту, зокрема в надзвичайних ситуаціях», – повідомив Аві Діхтер.
Аналогічні угоди Ізраїль уклав і з Узбекистаном, Азербайджаном і Марокко.
Під час візиту до Бухареста міністр сільського господарства Ізраїлю також зустрівся з депутатом парламенту Румунії Сільвіу Векслером, очільником Асоціації єврейських громад Румунії та керівництвом Румунсько-ізраїльської торгово-промислової палати.
Найтриваліша війна в історії країни призвела до значного падіння економіки.Споживання різко скоротилося, а інвестиції з початком бойових дій майже не надходять.
Через шість місяців з часу атаки ХАМАСу та початку війни між Ізраїлем і цією терористичною організацією економіка єврейської держави зазнала значних втрат.
За оцінками «Аль-Джазіри», лише прямі збитки становлять 56 мільярдів доларів, в основному через вартість кампанії та пільги, надані громадянам і солдатам, які беруть у ній участь. За даними статистичного управління Ізраїлю, економічне виробництво країни протягом останніх трьох місяців 2023-го було на 19,4% нижчим, ніж роком раніше. Востаннє подібне падіння спостерігалося під час епідемії коронавірусу.
Що стоїть за падінням економіки
Ключовим фактором приголомшливого падіння стало різке скорочення споживання в приватному секторі, яке знизилося на 26,9%, у той час як рівень інвестицій зменшився на 67% порівняно з попереднім роком, повідомляє Middle East Eye.
Крім того, війна змусила майже 200 000 ізраїльтян покинути свої домівки вздовж ліванського кордону та поблизу Сектору Гази. Ситуацію не покращує й той факт, що близько 300 000 резервістів були призвані в армію, водночас палестинці тепер не можуть працювати в країні, залишаючи сотні тисяч людей без роботи. Більше того, спостерігається значне падіння експорту (на 18,3%).
Однак технологічний сектор – гордість ізраїльської економіки – зумів утриматися на плаву, незважаючи на 58-відсоткове зниження рівня промислових інвестицій. Імовірно, це також причина того, що не зазнав краху й фондовий ринок країни: ізраїльський фондовий індекс TA-125 піднявся з рівня нижче 1600 пунктів наприкінці жовтня до більш ніж 2000 пунктів сьогодні. Деякі гравці галузі вважають, що геополітична напруженість може призвести до сплеску інвестицій у сектор у найближчому майбутньому.
Падіння ізраїльської економіки та витрати на війну, очевидно, не сприяють збільшенню дефіциту бюджету, який, за оцінками рейтингового агентства Fitch, може сягнути цього року 6,8% від ВВП країни, а державний борг може зрости до 65,7% від ВВП. Рейтингове агентство має негативний прогноз для ізраїльської економіки. У лютому Moody’s пішло ще далі, знизивши борговий рейтинг держави з А1 до А2 з негативним прогнозом.
За результатами опитування, проведеного в країні, близько п’ятої частини респондентів повідомили про значне або дуже значне погіршення свого фінансового становища в листопаді минулого року.
Згідно з повідомленням «Аль-Джазіри», будівельна галузь Ізраїлю втрачає 650 мільйонів доларів щотижня, тоді як продажі нерухомості перебувають на найнижчому за останні 30 років рівні.
Водночас обвал споживання продовжує стримувати інфляцію, яка в лютому становила 2,5% у річному обчисленні, а курс шекеля наблизився до довоєнного рівня, відновившись після ослаблення, якого зазнав після початку бойових дій.
Ізраїль відкрив свій ринок для кормового борошна та кормових жирів з України.
Про це йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.
Згідно з повідомленням, відповідні сертифікати погодили компетентні органи двох країн: Ветеринарний сертифікат для супроводу борошна з птиці/пір’я/рибного борошна та Ветеринарний сертифікат для супроводу олій та жирів для годування тварин.
„Держпродспоживслужба продовжує сприяти розширенню двосторонньої торгівлі та диверсифікації експорту продукції різних категорій, зокрема і кормів для тваринництва. Наразі опрацьовуються 220 напрямків щодо відкриття ринків іноземних країн по товарних позиціях: м’ясо, молочна продукція, рибна продукція, продукти бджільництва та інші”, – підкреслив Голова Держпродспоживслужба Сергій Ткачук.
Ізраїль поновив роботу другого з трьох водопроводів, якими здійснюється водопостачання сектору Гази, тепер на територію анклаву надходитимуть загалом 28,5 мільйона літрів на день.
Про це повідомляє The Times of Israel із посиланням на координатора діяльності уряду на територіях (COGAT), передає Укрінформ.
До війни Ізраїль постачав до сектору Гази близько 49 млн літрів води на день.
За словами представника COGAT, 9 жовтня Ізраїль перекрив водопровід, яким вода надходила до Гази. Проте минулого тижня він відкрив один із південних трубопроводів із зменшеним потоком.
У COGAT наголошують, що наразі достатньо води та їжі для задоволення гуманітарних потреб Гази, агентство постійно стежить за ситуацією.
Атака ХАМАСу на Ізраїль цими вихідними спровокувала нові заклики до посилення санкцій США проти Ірану та загрожувала підірвати зусилля з нормалізації відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією. Крім того, могла призвести до розширення конфлікту між ізраїльтянами та сусідами. Будь-який із цих факторів може загрожувати стрімким зростанням цін на пальне.
Про це пише Politico.
Зазначається, що світові енергетичні ринки знову опинилися під загрозою.
«Ціни почали зростати, щойно ринки відновили торгівлю в неділю ввечері, 7 жовтня, глобальний орієнтир піднявся на 5% до майже 89 доларів за барель одразу після 21:30. До 9:00 ранку понеділка ціна впала нижче 88 доларів», – йдеться у повідомленні.
Зокрема зазначається, що економічні негаразди та війна додають труднощів президенту Джо Байдену, оскільки наступного року його чекає переобрання через постійні занепокоєння щодо інфляції, у той самий час, коли союзники США в таких країнах, як Німеччина, стикаються з популістським повстанням, частково пов’язаним із витратами на енергоносії. – «Відразу ж Байден зіткнувся із закликами як демократичних, так і республіканських посилити застосування санкцій, що обмежують експорт нафти Іраном, головним спонсором і прихильником ХАМАС».
Глобальні постачання нафти вже були збурені війною Росії проти України та пов’язаними з нею санкціями Заходу проти експорту нафти з Москви. Ці ціни трохи впали минулого тижня, але багато аналітиків готуються до різкого зростання в найближчі дні або тижні.
«Ціни, ймовірно, зростуть не стільки через те, що конфлікт зараз впливає на будь-яке постачання нафти, скільки через побоювання, що конфлікт може залучити інших гравців, таких як Іран, який підтримує ХАМАС», – сказав Енді Ліпоу, керівник відділу енергетики. консалтингова фірма Lipow Oil Associates.
Politico пише, що минулого року Іран був восьмим за величиною виробником нафти у світі, експортуючи близько 2 млн барелів на день у серпні, незважаючи на санкції, спрямовані на те, щоб змусити Тегеран відмовитися від своїх ядерних амбіцій.
Енергетичні аналітики кажуть, що компанія стала більш вмілою в ухиленні від торговельних санкцій, використовуючи транспортні перевезення від судна до судна, щоб допомогти їй переміщувати все більші обсяги нафти зі знижкою до Китаю.
«Ці атаки підсилюють потребу в більш агресивній політиці США та Ірану, яка ефективніше позбавляє режим і його помічників ресурсів», – сказав сенатор Джим Ріш з Айдахо, головний республіканець у Комітеті Сенату з міжнародних відносин, у заяві в суботу.
Деякі аналітики енергетичної галузі заявили, що очікують, що Байден справді посилить застосування санкцій – це може призвести до того, що світові ціни на нафту перевищать символічну позначку в 100 дол. за барель.
Ізраїль планує інвестувати сто мільярдів шекелів (близько 27 мільярдів доларів) у розширення залізничної мережі, яка з’єднає район Тель-Авіва з сільською місцевістю, а в майбутньому створить можливість для сполучення із Саудівською Аравією, оголосив у неділю прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху.
Незадовго до цього американські чиновники відвідали Саудівську Аравію, щоб посприяти встановленню офіційних дипломатичних відносин між сунітським королівством та єврейською державою. Однак у неділю голова комітету ізраїльського парламенту із закордонних справ і оборони Юлій Едельштейн заявив, що наразі зарано говорити про будь-які переговори стосовно нормалізації відносин між Ер-Ріядом та Ізраїлем.
Так званий проєкт «Один Ізраїль» має на меті скоротити час подорожі залізницею між діловими та урядовими центрами країни до двох годин і менше.
«Я б хотів додати, що в майбутньому ми зможемо перевозити вантажі з Ейлата (на березі Червоного моря) до Середземного моря, а також налагодимо залізничне сполучення між Ізраїлем і Саудівською Аравією та Аравійським півостровом», – підкреслив Нетаньяху в телевізійному виступі.
Міністр фінансів Ізраїлю заявив, що ідея проєкту полягає у створенні протягом десяти років швидкісного залізничного сполучення між північчю та півднем.
