Кабінет Міністрів на основі аналітичних даних Світового банку та спільно з міжнародними партнерами працює над створенням стратегії „Економіка майбутнього”, яка передбачає підвищення середніх темпів зростання ВВП до 6% на рік.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Так, в основу цієї стратегії закладено правила ЄС – насамперед побудову конкурентної та інвестиційно привабливої економіки з сильними інституціями та динамічним розвитком приватного сектору.
„Йдеться про розвиток оборонних технологій, енергетики, аграрного сектору, транспорту, машинобудування, ІТ та критичних мінералів”, – повідомила прем’єр-міністерка.
Проєкт стратегії також передбачає підвищення продуктивності праці з нинішніх 1,3% до 5%, а частки інвестицій у ВВП – із довоєнних 16% до 24-30% щороку.
Уряд представив проєкт „Економіка майбутнього” та шлях її реалізації учасникам міжнародної консультативної бізнес-ради, засідання якої відбулося під головуванням Президента України Володимира Зеленського.
На URC2026 у Гданську партнерам будуть представлені флагманські інвестиційні проєкти, додала глава уряду.
Кабінет Міністрів України підготував зміни до Державного бюджету-2026 для посилення сектору безпеки і оборони.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністра Юлії Свириденко та допис голови бюджетного комітету ВР Роксолани Підласої.
Свириденко пояснила, що це стало можливим завдяки погодженню кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки.
„Цього року очікуємо 45 млрд євро підтримки, з яких 31,8 млрд євро на оборону та безпеку держави, ще 13,2 млрд євро – на покриття дефіциту бюджету. Перший транш – уже в червні”, – розповіла прем’єр.
Вона також зазначила, що для сектору безпеки і оборони передбачені додаткові 1,56 трлн грн.
Підласа розповіла, що ці гроші підуть на:
1,397 трлн грн на підвищення обороноздатності і безпеки держави (28,3 млрд євро, які Україна отримає за позикою ЄС в цьому році на оборонні потреби);
152,26 млрд грн для забезпечення ЗСУ (переважно грошове забезпечення);
14,58 млрд грн на поповнення резерву коштів для сектору безпеки і оборони;
3,15 млрд грн на розвиток ОПК;
2,13 млрд грн для Держспецтранспорту;
9,91 млрд грн для Нацгвардії (грошове забезпечення і зброя разом);
6,79 млрд грн для Державної прикордонної служби (грошове забезпечення і зброя разом);
4,8 млрд грн для Держспецзв’язку (дрони);
2,47 млрд грн для СБУ (переважно грошове забезпечення);
1,83 млрд грн для ГУР МО (грошове забезпечення та зброя);
7,8 млн грн для СЗР.
Голова бюджетного комітету наголосила, що видатки на армію таким чином зростуть у два рази.
Кабінет міністрів розподілив 56,6 млн грн на виплату одноразової грошової допомоги дітям з інвалідністю підгрупи А, які проживають в окремих регіонах.
Фінансування сформовано з кількох джерел: коштів рахунку для гуманітарної допомоги цивільному населенню (майже 49,9 млн грн), залишків спеціального фонду держбюджету, сформованих із надходжень 2024 року (понад 5,3 млн грн), а також невикористаних коштів на рахунках Держказначейства (близько 1,3 млн грн).
Кошти спрямовано в межах бюджетної програми «Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини», головним розпорядником якої є Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності. Відповідні видатки передбачені за спеціальним фондом держбюджету.
Уряд також затвердив порядок виплати допомоги. Він визначає механізм надання одноразових виплат дітям з інвалідністю підгрупи А, які проживають у Чернігівській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Сумській та Запорізькій областях.
Окремо передбачено, що частина фінансування надходить як добровільні внески та благодійні пожертви, зокрема від Дитячого фонду ООН, які зараховуються на рахунок Мінсоцполітики в Національному банку та формують спеціальний фонд держбюджету.
Крім того, Кабмін вніс зміни до порядку використання бюджетних коштів, передбачивши спрямування цих ресурсів саме на виплату допомоги дітям з інвалідністю підгрупи А у визначених регіонах.
Кабінет міністрів України ухвалив ініціативу Міністерства освіти і науки України про розширення фінансової підтримки для обдарованих студентів з інвалідністю.
Рішення було прийнято під час засідання уряду, повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Тепер обдаровані студенти з інвалідністю зможуть отримувати академічні стипендії Кабінету міністрів України у розмірі 8 тисяч гривень.
«Йдеться про 50 академічних стипендій для студентів закладів фахової передвищої освіти та 30 академічних стипендій для здобувачів професійної освіти. Розмір цих стипендій становитиме 8 000 грн, а призначатимуть їх з 1 вересня 2026 року. Положення щодо виплат буде розроблене додатково», – розтлумачив Оксен Лісовий.
За словами міністра, це рішення розширює державну підтримку для студентів, які показують високі результати в навчанні, незалежно від того, який освітній шлях вони обрали.
Український уряд уже розпочинає підготовку до наступного опалювального сезону. Загальна вартість плану становить майже 278 млрд гривень.
Про це повідомляє у Telegram прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
Свириденко провела робочу нараду з керівниками закордонних дипломатичних установ України щодо кроків уряду задля забезпечення енергетичної стійкості країни та основних напрямів планів енергетичної стійкості регіонів.
„Загальна вартість плану разом із потребами Києва становить майже 278 млрд гривень. Вже сьогодні ми маємо вжити невідкладних кроків для підготовки до чергового опалювального сезону в умовах російських атак на критичну інфраструктуру”, – зазначила прем’єр.
За її словами, залучення міжнародних партнерів є ключовим завданням українських представників за кордоном.
Під час наради Свириденко креслила пріоритетні завдання для українських дипломатів на цьому напрямі.
Йдеться про:
спільну роботу для посилення енергетичної безпеки країни;
збільшення внесків до Фонду підтримки енергетики України;
забезпечення держави необхідним енергетичним обладнанням та пальним на тлі зростання світових цін на нафту через події на Близькому Сході.
„Координаційний центр з реалізації планів стійкості визначено платформою для координації наших дій”, – додала прем’єр.
Кабінет Міністрів ухвалив рішення про виділення додаткових 3 мільярдів гривень на ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування по всій країні.
Гроші будуть виділені з резервного фонду державного бюджету, їх витратять на невідкладні ремонтні роботи на дорогах, де фіксується найбільша інтенсивність руху.
Прем’єрка розповіла, що загалом на дорожню інфраструктуру у 2026 році вже передбачено 12,6 млрд гривень. Із цієї суми 4,6 млрд гривень спрямують безпосередньо на поточний ремонт доріг загального користування.
«Поточний ремонт на трасах міжнародного значення має бути завершений до 1 травня. Усі основні роботи – до 1 червня 2026 року», – написала Свириденко.
За результатами державної атестації 246 провідних наукових установ і закладів вищої освіти отримають базове фінансування.
Уряд спрямовує понад 3 млрд грн на розвиток науки. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
„Уряд ухвалив порядок розподілу коштів для фінансування наукових установ і досліджень університетів… Загалом на розвиток науки спрямовуємо понад 3 млрд грн – за трьома основними напрямами: стимулювання наукових і науково-педагогічних працівників, розвиток дослідницької інфраструктури і сучасне обладнання та інституційний розвиток”, – зазначила вона.
За словами Свириденко, обсяг базового фінансування визначатиметься за підсумками державної атестації.
„За результатами державної атестації 246 провідних наукових установ і закладів вищої освіти отримають базове фінансування. Понад 50 тисяч науковців вперше матимуть додаткову надбавку до заробітної плати, як визнання результатів роботи їхніх установ”, – повідомила очільниця уряду.
Свириденко додала, що найбільше фінансування отримають установи та університети у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Сумах, „де зосереджена значна частина дослідницької інфраструктури та наукових колективів”.
Йдеться про споруду над зруйнованим унаслідок аварії четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Кошти будуть спрямовані, в тому числі, на подолання наслідків російської терористичної атаки щодо укриття станції.
Міненерго зазначає, що попри складні умови воєнного часу, Україна продовжить роботи з підтримки в безпечному стані трьох енергоблоків ЧАЕС, сховища відпрацьованого ядерного палива й сховищ радіоактивних відходів.Проте усунення глобальних ризиків можливе лише за умови припинення атак Росії на українські ядерні об’єкти.
„Потрібна чітка реакція світу на такі теракти, зокрема обмеження прав держави-агресора в структурі МАГАТЕ”, – заявили у міністерстві.
Уряд запускає механізм безвідсоткових позик для людей, які вимушено переїжджають на нове місце проживання через надзвичайні ситуації.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Механізм передбачає одноразову безвідсоткову позику у розмірі до 50 мінімальних заробітних плат на сім’ю (близько 430 тис. грн). Строк повернення коштів — до 15 років. Відсотки банкам компенсує держава — для отримувачів позика без нарахувань.
Кошти можна спрямувати на майно, предмети домашнього вжитку та обладнання, необхідні для належних побутових умов у новій оселі.
Щоб скористатися підтримкою, одному із повнолітніх членів сім’ї потрібно звернутися із заявою та довідкою про визнання постраждалим до органу місцевої влади за місцем нового проживання після евакуації. Після розгляду документів та погодження кошти виплачує уповноважений банк, визначений за результатом конкурсу.
Програма діятиме для всіх надзвичайних ситуацій, передбачених законодавством, і забезпечить постраждалим фінансовий ресурс для швидкого облаштування на новому місці.
В Україні мають скоротити тривалість графіків відключення електроенергії для побутових і промислових споживачів, оскільки було знайдено можливість вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності.
Про це за підсумками наради з керівниками ОВА заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Telegram.
Згідно з її словами нарада стовувалася виконання рішення уряду про перегляд фактичних списків обʼєктів критичної інфраструктури.
«За результатами перегляду знайшли можливість вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності. Це вплине на скорочення тривалості графіків відключення світла для людей і промисловості», – написала Свириденко.
Згідно з її словами, зі списків прибирали дві категорії: споживачі потужністю менше 100 кВт, та обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, які для забезпечення справедливості розподілу електричної енергії підпадають під загальні обмеження.
При цьому визначених споживачів супутнього навантаження, яке не є критично важливими, переведуть на графіки відключень за загальним порядком.
Водночас, зазначається, що відповідний перегляд не стосується опорних лікарень, обʼєктів життєзабезпечення та підприємств оборонно-промислового комплексу. Контроль за виконанням ухвалених рішень на місцях доручено Міністерству енергетики спільно з Держенергонаглядом.
