Україна отримає від Канади боєприпасів на 365 млн дол США, а також 35 нових броньованих автомобілів.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це оголосили в офісі прем’єр-міністра Канади Марка Карні після його зустрічі із Володимиром Зеленським.
“Прем’єр-міністр Карні оголосив про нову військову допомогу Україні, зокрема 475 млн канадських дол. (близько 365 млн дол. США) – на закупівлю боєприпасів та близько 400 млн канадських дол. (близько 307 млн дол. США) – на придбання 35 нових канадських броньованих автомобілів”, – йдеться у поширеній заяві.
Зазначається, що ще 50 млн канадських дол. буде використано на “надання критичних технологій та інженерного обладнання”.
Зауважимо, що з урахуванням нових коштів загалом цього року Канада виділила Україні різноманітної військової допомоги на понад 2,1 млрд дол. США.
Канада прагне оголосити про створення глобального оборонного банку за участі близько 10 країн-засновниць на саміті НАТО в Туреччині наступного тижня.
Про це повідомила агентству Reuters у четвер головна переговорниця від Канади, пише “Європейська правда”.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні просуває Банк оборони, безпеки та стійкості (DSRB) у межах свого цьогорічного заклику до створення альянсу “середніх держав”.
“Ми визначили для себе саміт НАТО як дедлайн… Наша мета – оголосити список членів-засновників”, – зазначила в інтерв’ю Ізабель Удон, головна переговорниця Канади із запуску цієї багатосторонньої ініціативи та генеральна директорка Банку розвитку бізнесу Канади.
Метою DSRB є зміцнення оборони країн-союзниць шляхом залучення до 100 мільярдів фунтів стерлінгів ($133 млрд) у вигляді дешевого фінансування.
Удон повідомила, що до початкового списку країн, ймовірно, увійдуть лише європейські держави (окрім Канади), але відмовилася назвати їх. Вона застерегла, що анонс не гарантований і залежить від фінальних переговорів із союзниками, зокрема щодо їхніх капітальних зобов’язань.
“Мій прем’єр-міністр сказав, що ми не повинні прагнути до ідеалу перед запуском цієї ініціативи, що нам слід об’єднати ті країни, які вже готові стати членами-засновниками, а потім членство залишатиметься відкритим”, – сказала Удон.
DSRB провів продуктивні переговори з Південною Кореєю, і шанси на її приєднання пізніше становлять 50 на 50, зазначила Удон. Вона додала, що жодна інша країна G7 наразі не наблизилася до підписання угоди.
Наразі до Канади публічно приєднався лише Люксембург, який стане європейською базою банку. У п’ятницю Карні заявив, що приєднатися має намір “критична маса” країн, не назвавши їх.
DSRB просить країни робити внески пропорційно до розміру їхніх економік. Вони можуть призвести до того, що Канада виділить до 1,5 мільярда євро ($1,7 млрд), тоді як менші країни платитимуть від 500 до 750 мільйонів євро, повідомило джерело, ознайомлене з цим питанням.
Британія утримується від приєднання до DSRB, віддаючи перевагу власному проєкту фінансування оборони, відомому як MDM, спільно з Нідерландами та Фінляндією. Проте, за словами двох джерел, вона вивчала можливості узгодження або злиття його з DSRB.
Німеччина раніше також дистанціювалася від проєкту, але представник Міністерства фінансів заявив, що з того часу вона приєдналася до переговорів щодо DSRB як спостерігач і наразі оцінює результати.
Країна G7 Італія, а також Іспанія, Туреччина, Бельгія та Україна проаналізували ці пропозиції, повідомили численні джерела. Міністерство закордонних справ Туреччини не одразу прокоментувало участь держави, але джерела зазначають, що Анкара зацікавлена в проєкті.
Нідерланди заявили, що не беруть участі, а представник уряду зазначив, що країна повністю зосереджена на своїй ініціативі MDM разом із Британією та Фінляндією.
Група колишніх радників НАТО з питань безпеки, колишніх топ-військових та банкірів запропонувала створення DSRB у 2024 році. До проєкту, разом із канадськими RBC, BMO, CIBC, National Bank of Canada, Scotiabank та TD Bank, долучилися провідні світові банки, зокрема JPMorgan, Deutsche Bank, Commerzbank та ING.
Приєднання Канади до SAFE створює вагомий прецедент того, як ЄС може співпрацювати з ключовими стратегічними партнерами для захисту колективного майбутнього.
Рада Євросоюзу ухвалила рішення про офіційне укладення угоди між ЄС та Канадою про участь канадських компаній та продукції канадського походження в закупівлях за програмою SAFE. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС.
Зазначається, що Канада є першою неєвропейською країною, яка бере участь в інструменті SAFE.
За словами міністра оборони Кіпру (країни, яка головує в Раді ЄС) Васіліса Пальмаса, Канада є одним із найближчих союзників ЄС. Приєднання Канади до SAFE створює вагомий прецедент того, як ЄС може співпрацювати з ключовими стратегічними партнерами для захисту колективного майбутнього.
SAFE – це фінансовий інструмент ЄС, що підтримує держави-члени, які бажають інвестувати в оборонно-промислове виробництво через спільні закупівлі, зосереджуючись на пріоритетних можливостях. Він фінансує термінові та масштабні інвестиції в Європейську оборонну технологічну та промислову базу (EDTIB) з метою збільшення виробничих потужностей, забезпечення своєчасної доступності оборонної продукції та усунення існуючих прогалин у спроможностях. Регламент SAFE ухвалений у травні 2025 року в рамках Готовності 2030 – оборонного пакету, розробленого для того, щоб надати державам-членам ЄС фінансові важелі для стимулювання різкого зростання інвестицій в оборону.
Згідно з угодою SAFE, Україна також може брати участь у спільних закупівлях. Країни, що вступають до ЄС, країни-кандидати, потенційні кандидати та країни, які підписали договори про партнерство у сфері безпеки та оборони з ЄС, також можуть брати участь у спільних закупівлях та робити свій внесок у сукупний попит.
У п’ятницю міністр закордонних справ Китаю Ван Ї зустрівся в Оттаві зі своєю канадською колегою Анітою Ананд. Під час зустрічі він зазначив, що Канада може навіть подвоїти експорт до Китаю, перевищивши початковий план зростання на 50 відсотків, поставлений на 2030 рік. Цей візит є ще одним свідченням поліпшення відносин між двома країнами, у той час як Канада намагається зменшити свою економічну залежність від Сполучених Штатів.
Триденна поїздка Ван Ї до Канади стала першим візитом китайського міністра закордонних справ до цієї країни за останнє десятиліття. У п’ятницю міністр також зустрівся з прем’єр-міністром Марком Карні в рамках закритої зустрічі. Аніта Ананд під час переговорів наголосила, що Канада зосереджується на зростанні економіки та диверсифікації торговельних зв’язків, у рамках чого може навіть подвоїти експорт до Китаю, перевищивши ціль у 50-відсоткового зростання, спочатку встановлену на 2030 рік.
Таке зближення не є безпрецедентним: у січні Канада та Китай уклали попередню торговельну угоду про зниження мит на електромобілі та ріпак. Крім того, Карні став першим главою канадського уряду, який відвідав Пекін із 2017 року.
Китай є другим за величиною торговельним партнером Канади. Карні намагається послабити односторонні економічні зв’язки зі Сполученими Штатами у відповідь на мита, введені американським президентом Дональдом Трампом. Він поставив собі за мету подвоїти канадський експорт на інші ринки протягом десяти років, і з цією метою минулого року підписав понад двадцять економічних та безпекових угод.
Водночас тісніша економічна співпраця не означає повного зняття напруженості. 23 травня канадський військовий корабель HMCS Charlottetown здійснив плановий прохід через Тайванську протоку. Пекін різко розкритикував цей маневр, наголосивши, що категорично виступає проти будь-яких кроків, які під приводом свободи судноплавства порушують суверенітет Китаю. Крім того, на початку місяця канадський опозиційний депутат Майкл Чон відвідав Тайвань, де, незважаючи на попереднє застереження китайського посла, зустрівся з тайванським президентом Лай Цінде.
6 березня перемовник від Канади, міністр Домінік Леблан зустрівся у Вашингтоні з американським торговим представником Джеймісоном Гріром.
Після завершення зустрічі Леблан ухилився від коментарів ЗМІ.
США продовжують стягувати “каральні” тарифи Трампа з канадської сталі, алюмінію, машинобудівної продукції та багатьох інших категорій товарів. Оскільки настав час і для перемовин щодо оновлення торгової угоди між Канадою, США і Мексикою (CUSMA), Канада планує у межах цих перемовин позбутися тарифів проти найважливіших для неї сфер економіки.
Це надає США додаткові “важелі”, щоб торгуватися за бажані для себе зміни – як, наприклад, щодо доступу на ринок молочної продукції у Канаді та застосування правил, які зобов’язують американські стримінгові платформи пропонувати канадський контент.
Лишається загроза, що США захочуть в цілому “поховати” угоду CUSMA і перетворити її на окремі торгівельні угоди з Канадою і Мексикою, що зробить Канаду ще вразливішою до тарифного тиску Трампа.
Україна залучила 690,8 млн доларів грантової допомоги від урядів Японії та Канади. Кошти надійшли в межах механізму ERA країн G7 і були зараховані до загального фонду держбюджету.
Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів.
З отриманої суми 544 млн доларів забезпечив японський уряд, а 146 млн – канадський. Ще 0,8 млн доларів надійшли з цільового фонду проєкту.
У Мінфіні розповіли, що фінансування буде спрямоване на покриття пріоритетних видатків бюджету – насамперед на пенсійні виплати, програми соціальної підтримки та житлово-комунальні субсидії.
«Завдяки допомозі партнерів ми забезпечуємо макрофінансову стабільність держави та фінансування ключових видатків». З 2022 року Японія надала Україні 9,5 млрд доларів США бюджетної допомоги, а Канада – майже 9 млрд доларів США», – заявив голова Мінфіну Сергій Марченко.
[type] => post [excerpt] => Україна залучила 690,8 млн доларів грантової допомоги від урядів Японії та Канади. Кошти надійшли в межах механізму ERA країн G7 і були зараховані до загального фонду держбюджету. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1771263900 [modified] => 1771256813 ) [title] => У межах механізму ERA Україна отримала $690 млн грантової допомоги від Японії та Канади [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68317&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 68358 [uk] => 68317 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 68318 [image] => Array ( [id] => 68318 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124.png [original_lng] => 1036258 [original_w] => 1140 [original_h] => 707 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124-300x186.png [width] => 300 [height] => 186 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124-768x476.png [width] => 768 [height] => 476 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124-1024x635.png [width] => 1024 [height] => 635 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124.png [width] => 1140 [height] => 707 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124.png [width] => 1140 [height] => 707 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-124.png [width] => 1140 [height] => 707 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1771249613:8 [_thumbnail_id] => 68318 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 450 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 709852697002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 1445 [1] => 221 [2] => 7902 ) [tags_name] => Array ( [0] => Канада [1] => Україна [2] => Японія ) ) [6] => Array ( [id] => 66822 [content] =>
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні у ході зустрічі з Володимиром Зеленським оголосив про додаткову економічну допомогу Україні на суму 2,5 млрд доларів.
Про це повідомляє Reuters.
За словами очільника канадського уряду, ці кошти допоможуть Україні отримати фінансування від Міжнародного валютного фонду. Дані гроші, зокрема, підуть на відбудову інфраструктури, яка страждає від постійних російських атак.
Карні також подякував Зеленському за зустріч із ним у Канаді в “цей вирішальний момент мирного процесу”.
У відповідь Зеленський в соцмережах також подякував голові уряду Канади за зустріч і допомогу. Він додав: сьогоднішня російська атака по Україні – це “чіткий сигнал, як у кремлі насправді ставляться до дипломатії”.
Важливо, що сьогодні є новий пакет допомоги від Канади. Важливо, що маємо спільні позиції з багатьох ключових питань
Премʼєр-міністр Канади Марк Карні заявив, що уряд готовий поновити торгівельні переговори із США попри погрози від Дональда Трампа підвищити мита.
Про це він заявив на саміті країн південно-східної Азії ASEAN.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що запровадить додаткові 10% мит на товари з Канади. Все через рекламний ролик, який опублікували у канадському штаті Онтаріо з цитатою експрезидента США Рональда Рейгана з критикою мит.
Рейган повідомляв, що мита на імпорт забезпечували американське виробництво лише на короткий термін, а потім руйнували економіку через скорочення ринків та відсутність конкуренції. Дональд Трамп назвав слова Рейгана шахрайством.
Згодом штат Онтаріо заявив, що зніме рекламний ролик з показів. А Карні заявив, що його уряд готовий поновити торгівельні переговори із США попри погрози Трампа.
«Канада готова розвивати прогрес, якого ми досягли в переговорах або дискусіях з нашими американськими колегами», – зазначив він.
Канадський регулятор боротьби з відмиванням грошей FINTRAC наклав штраф у розмірі 176,9 мільйона канадських доларів ($126,14 млн) на компанію з надання фінансових послуг Xeltox Enterprises Limited (Cryptomus). Це є найбільшим штрафом за всю історію роботи агентства, а сама криптовалютна платформа широко застосовується для обходу санкцій проти рф та Ірану.
Про це повідомляє канадська служба фінансової розвідки FINTRAC.
Йдеться про компанію Xeltox Enterprises Ltd. (яка також працює під назвою Cryptomus, а раніше була відома як Certa Payments Limited), суб’єкта господарювання у сфері послуг з обігу віртуальних валют. Їй інкримінують 2 593 випадки недотримання Закону про доходи, одержані злочинним шляхом (відмивання грошей) та фінансування тероризму (PCMLTFA) і пов’язаних із ним нормативних актів. Штраф було підтверджено 16 жовтня 2025 року після розгляду заперечень компанії.
Xeltox Enterprises Ltd., зареєстрована в Британській Колумбії, вказала у своїх даних єдиним директором Сабіну Салім Кізі Бердієву з Бухари, Узбекистан. Зареєстрована адреса компанії у Ванкувері була адресою поштової скриньки, а представники спілкувалися з FINTRAC з Узбекистану та Іспанії, оскільки компанія не мала працівників у Канаді.
FINTRAC виявив, що Xeltox Enterprises Ltd. скоїла порушення у шести категоріях, демонструючи значне та поширене недотримання правил. Дві категорії були класифіковані як Дуже серйозні:
1. Неподання звітів про підозрілі операції (1 068 випадків) – Дуже серйозне
Xeltox Enterprises Ltd. не подала 1 068 звітів про підозрілі операції (STR) у період з 1 по 31 липня 2024 року. Ці операції стосувалися:
Відомих даркнет-майданчиків (наприклад, ASAP Market, Mega Darknet Market, Blacksprut Market).
Гаманців віртуальної валюти, пов’язаних із злочинною діяльністю, включаючи торгівлю матеріалами сексуального насильства над дітьми, доходи від шахрайства, відмивання платежів за програми-вимагачі та фінансові потоки, щодо яких були обґрунтовані підозри про зв’язок з ухиленням від санкцій.
2. Невиконання Директиви міністра фінансів Канади (7 557 транзакцій) – Дуже серйозне
Компанія не виконала Директиву міністра щодо Фінансових операцій, пов’язаних з Ісламською Республікою Іран. Перевірка виявила 7 557 випадків (з 1 липня по 31 грудня 2024 року), коли фірма не повідомила FINTRAC про операції, які надходили з Ірану, незалежно від суми. Компанія Xeltox Enterprises Ltd. мала розглядати ці операції як високоризикові та звітувати про них, але не виконала жодного зі своїх зобов’язань.
3. Неподання звітів про великі операції з віртуальною валютою (1 518 випадків) – Незначне
Xeltox Enterprises Ltd. не подала принаймні 1 518 звітів про великі операції з віртуальною валютою на суму $10 000 або більше у період з 1 по 31 липня 2024 року, як того вимагає PCMLTFR.
4. Нерозроблення та незастосування письмових політик та процедур комплаєнсу – Серйозне
Політики та процедури компанії були визнані неповними та неадекватними. Недоліки були виявлені у ключових сферах, включаючи:
Поточний моніторинг та процедури «Знай свого клієнта» (KYC).
Звітні зобов’язання щодо підозрілих та великих операцій.
Дотримання Директив міністра фінансів щодо росії, Північної Кореї та Ірану.
5. Неоцінка та недокументування ризиків відмивання грошей/фінансування тероризму – Серйозне
Xeltox Enterprises Ltd. не оцінила та не задокументувала ризики, пов’язані з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Компанія не врахувала ризики, пов’язані з її продуктами, послугами, каналами доставки, новими технологіями, а також конкретні географічні ризики.
6. Неподання повідомлення про зміну реєстраційних даних MSB (4 випадки) – Серйозне
Компанія не оновлювала свою реєстраційну інформацію в FINTRAC у 4 окремих випадках. Xeltox Enterprises Ltd. визнала, що наданий номер телефону та адреси електронної пошти були недоступними або не пов’язаними з компанією, а також не оновила інформацію про свою операційну назву (Cryptomus).
Канада виділяє Україні 92 мільйони гривень в межах нового пакета допомоги Талліннського механізму.
Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації.
“Партнери виділяють новий пакет допомоги в межах Талліннського механізму — міжнародної ініціативи, яка координує допомогу від 12 країн у зміцненні кіберстійкості. Кошти спрямують на посилення захисту критичної інфраструктури, протидію кіберзагрозам, закупівлю обладнання та створення систем виявлення й запобігання атак”, – повідомили у Міністерстві цифрової трансформації.
Канадські партнери обрали шість проєктів для фінансування. Серед них:
Державна судова адміністрація України;
Чорнобильська АЕС;
Державна прикордонна служба України.
Фінансування здійснюватиметься через U.S. Civilian Research & Development Foundation (CRDF Global) – організацію, що має досвід упровадження проєктів технічної допомоги в Україні.
“Сучасна війна триває не лише на полі бою, а й у кіберпросторі. Завдяки підтримці партнерів у межах Талліннського механізму ми ефективніше протидіятимемо кіберзагрозам, щоб цифрова держава працювала безперебійно, а українці користувалися онлайн-сервісами за будь-яких умов”, – наголосили у відомстві.
