Казахстан не виконуватиме рішення суду Міжнародного фінансового центру Астана (МФЦА), який дозволив українському «Нафтогазу» стягнути з російського «Газпрому» близько $1,4 млрд за арбітражним рішенням.
Про це заявив голова Міністерства юстиції країни Єрлан Сарсембаєв в інтерв’ю Zakon.kz.
За його словами, рішення суду МФЦА має процесуальний характер і наразі не є остаточним та обов’язковим до виконання.
«Республіка Казахстан не стане транзитним майданчиком для виконання рішень, які не мають з нею правового зв’язку. Так, правові механізми республіки не передбачають розгляд спорів, не пов’язаних з її юрисдикцією, у зв’язку з чим рішення суду МФЦА, що розглядається, не буде виконане на території Казахстану», – зазначив Сарсембаєв.
Він додав, що наказ поки не набув чинності та був ухвалений без участі відповідача. Тож, у «Газпрому» є 14 днів для подання заяви про скасування рішення.
«Це не остаточне рішення: воно має повідомний характер і не набуло законної сили», – пояснив міністр.
Попри те, що Казахстан є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року, однак, міністр зауважив, що виконання іноземних арбітражних рішень регулюється національним законодавством. Він також заявив, що позов про примусове стягнення має подаватися за місцем перебування відповідача або його майна.
Як відомо, мова про рішення Міжнародного арбітражного суду у спорі між «Нафтогазом» та «Газпромом» щодо транзиту російського газу через територію України. Суперечка сторін пов’язана з контрактом 2019 року на транзит газу через Україну. Після зупинки транзиту через станцію «Сохрановка» у 2022 році українська компанія вимагала компенсацію від російського монополіста.
Тоді Федеральний Верховний суд Швейцарії, зокрема, зобов’язав російську компанію сплатити судові витрати у розмірі 200 тисяч швейцарських франків, компенсувати Нафтогазу 250 тисяч швейцарських франків витрат, понесених у провадженні перед судом.
Радниця та офіційна представниця Міністерства енергетики Казахстану Асель Серікпаєва заявила, що через призупинення експорту нафти трубопроводом «Дружба» у травні відомство перерозподілило обсяги постачання на інші напрямки.
Oil pump silhouette at night.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Tengri News.
Серікпаєва зауважила про корегування графіку транзиту нафти у напрямку нафтопереробного заводу в Шведті (Німеччина) системою трубопроводу «Дружба» у травні цього року. Міністерство енергетики Казахстану у відповідь схвалило рішення про перерозподіл експортних обсягів нафти у розмірі 260 тис. тонн на інші напрямки.
«Ці обсяги будуть спрямовані альтернативними і технічно відпрацьованими маршрутами: 100 тис. тонн – до порту Усть-Луга і 160 тис. тонн – до системи Каспійського трубопровідного консорціуму», – пояснила Серікпаєва.
Представниця енергетичного відомства поінформувала, що цей крок був погоджений з вантажовідправниками. Попри зміну логістики, Казахстан здатен виконати усі зобов’язання перед світовим ринком, запевнила Серікпаєва.
«Переспрямування потоків узгоджено з вантажовідправниками і має операційний характер. Підкреслюємо, що зміна маршрутів транспортування не впливає на виконання річного плану видобутку нафти», – зазначила вона.
За словами Серікпаєвої, наявна транспортна інфраструктура дозволяє Казахстану у повному обсязі забезпечити стабільність експорту і безперебійні поставки сировини на світові ринки.
Загальна вартість проекту становитиме близько 1 млрд доларів; нині будується перший завод – ASPAN-1.
Казахстан в межах національного проекту ASPAN планує побудувати та запустити чотири нові заводи з виробництва артилерійських снарядів та мін. Вони відповідатимуть стандартам НАТО, повідомляє міжнародний російськомовний телеканал RTVI.
Загальна вартість проекту становитиме близько 1 млрд доларів. Нині будується перший завод – ASPAN-1, який запрацює у 2027 році і випускатиме корпуси для снарядів та мін.
Дати запуску решти трьох підприємств поки не визначено.
„Казахстан довгий час не мав власного виробництва не тільки артилерійських снарядів та мін, а й патронів до стрілецької зброї. Тому боєздатність нашої армії критично залежала від складів, що були на території Казахстану, ще радянського озброєння і поставок з Росії та колишніх радянських республік”, – розповів високопоставлений казахстанський військовий в коментарі телеканалу.
За його словами, в поточній геополітичній ситуації країні „вкрай важливо” мати власне виробництво снарядів.
Перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Олексій Журавльов відреагував на цю новину та заявив в коментарі для провладної Газети.ру, що таке рішення Казахстану – „недружній” крок щодо Росії.
„Ми намагаємося не помічати, як братня на вигляд республіка жваво відмовилася не тільки від російської мови, а й від кирилиці. Як влаштовують „юрти незламності”, підтримуючи Україну. А тепер переходять на натовські стандарти боєприпасів, очевидно, збираючись у майбутньому відмовитися від російських зразків озброєння, замінивши їх західними”, – поскаржився він.
Депутат нагадав, що 1992 року Казахстан включили до Ради північноатлантичного співробітництва, а 1994-го країна уклала рамковий договір з НАТО під назвою Партнерство заради миру.
Зараз же постає питання: а чому НАТО так цікавиться саме Казахстаном? Може тому, що він межує з Росією, і з цієї країни можна влаштувати черговий русофобський форпост?..
Всі ми знаємо, чим така співпраця з НАТО обернулася для Києва”, – пригрозив Журавльов.
У межах першого етапу планують пробурити щонайменше 50 свердловин глибиною від 30 до 120 метрів. На підставі отриманих даних визначать точне місце розташування АЕС.
Біля села Улькен у Казахстані стартувала підготовка проєктної документації та визначення оптимального місця будівництва першої в країні атомної електростанції. Про це інформує Orda.kz.
До запуску робіт долучилися голова російської держкорпорації Росатом Олексій Ліхачов та голова Агентства з атомної енергії Казахстану Алмасадам Саткалєєв.
Наразі вже стартувало буріння першої розвідувальної свердловини та відбір ґрунтових зразків. За словами представників Росатома, ці дослідження дозволять оцінити сейсмостійкість, гідрогеологічні особливості та інші характеристики території, необхідні для забезпечення безпечного проєктування.
У межах першого етапу планують пробурити щонайменше 50 свердловин глибиною від 30 до 120 метрів. На підставі отриманих даних визначать точне місце розташування АЕС.
Інженерна підготовка триватиме близько 18 місяців. Також досліджують щонайменше три альтернативні ділянки в межах Жамбильського району Алматинської області.
Підготовчі роботи виконує дочірня компанія Росатома – АТ Атоменергопроєкт – у співпраці з казахстанськими організаціями. Дослідження включають детальне вивчення геологічних, сейсмічних, гідрологічних та техногенних особливостей території.
За оцінкою Алмасадама Саткалєєва, будівництво АЕС може обійтися у $14-15 млрд. Ще $1 млрд планують спрямувати на інфраструктуру та соціальні об’єкти поблизу станції. Орієнтовне техніко-економічне обґрунтування мають підготувати до грудня 2025 року.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу та боротьбою з „сірими” схемами імпорту.
Російські імпортери постали перед значним уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном: з середини червня через черги та посилені перевірки строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше. Про це повідомляє The Moscow Times.
За даними логістів, у червні-липні затримки доставки, зокрема паралельного імпорту, збільшилися на 14–40 днів.
Ппосилені перевірки впровадили не лише на автотрасах, а й на залізниці. Спершу серед причин зазначали збої та корупційну складову, проте логісти вказують, що справжньою причиною стало різке посилення митного контролю, що суттєво ускладнило пропуск будь-якого вантажу.
Хоча Казахстан і Росія входять до ЄАЕС, на практиці „контроль проблемних вантажів” поширюється майже на всі фури та вагони. Деякі логісти відзначають, що зараз під перевірку потрапляє 100 % залізничних і 50 % автомобільних вантажів.
Комітет доходів Мінфіну Казахстану пояснив це новими процедурами відповідно до закону про контроль специфічних товарів. Уряд підтримує таку жорсткість до введення єдиних стандартів експорту в ЄАЕС. Водночас товари, що не потребують спеціального контролю, проходять перевірку за 3-5 хвилин.
Російські експерти логістичної галузі зауважують, що загострення перевірок часто слідує після санкцій США або дій Росії.
Втім, проблеми російських перевізників на цьому не завершуються: проїзд через казахстанський кордон може ще й подорожчати. Мінфін країни запропонував ввести гарантійний внесок за бронювання електронної черги – приблизно $7,5, оплату за прискорений проїзд – $755, а також аналогічний внесок за повторне бронювання. Ще одна пропозиція – обмежити видачу слотів до одного місця „в руки” на добу. Ініціатива зараз проходить громадське обговорення.
Міністр енергетики Казахстану підтвердив майбутнє зниження прогнозу видобутку нафти з планових 90,3 млн тонн. Скорочення пов’язують з ремонтом на родовищі Кашаган, що триватиме місяць.
Міністр енергетики Казахстану Алмасадам Саткалієв підтвердив журналістам, що прогноз видобутку нафти на 2024 рік буде скориговано на зниження.
Про це пише Reuters.
„Найближчим часом ми готові будемо цифри озвучити. Найімовірніше в бік зниження…”, – сказав Алмасадам Саткалієв журналістам у середу.
Таким чином підтверджується, що можна очікувати зниження із запланованого раніше обсягу в 90,3 мільйона тонн. Ймовірно, це пов’язано з періодом планового ремонту на родовищі Кашаган, – ремонт розпочався 7 жовтня і триватиме місяць.
"We want to see OPEC cut the price of oil and that will automatically stop the tragedy that's taking place in Ukraine. It's a crazy war, and we want to stop it. One way to stop it quickly is for OPEC to stop making so much money and to drop the price… https://t.co/fKeZiJqOBfpic.twitter.com/7Y6zVUbtjr
Казахстан запровадив заборону експорту до росії 106 видів високотехнологічних товарів, які можуть використовуватися у війні проти України.
Про це заявив віце-міністр торгівлі та інтеграції Кайрат Торебаєв, передає Kaztag.
„Ми експортуємо всі товари, крім тих, що відносяться до війни – на них накладено обмеження. Це 106 найменувань товарів – їхній експорт ми повністю заборонили”, – пояснив він.
За словами Торебаєва, це, зокрема, дрони, електрочіпи, а також електроніка, яка може використовуватися під час війни.
„Зазначені 106 найменувань товарів не виробляються в Казахстані, а раніше (до повномасштабного вторгнення рф в Україну. – Ред.) реекспортувалися через Казахстан”, – сказав він та додав, що імпорт з росії до Казахстану здійснюється, але експорт з Казахстану – обмежений.
Казахстанська державна компанія з видобутку урану збільшує запаси для виробництва в міру збільшення попиту, зокрема з боку східноєвропейських виробників електроенергії, які прагнуть скоротити свою залежність від росії.
Про це пише Bloomberg.
Генеральний директор АТ “НАК “Казатомпром” Єржан Муканов зазначає, що деякі АЕС у Східній Європі, які раніше отримували збагачений уран з росії, шукають контракти з 2025 року. За його словами, геополітична невизначеність змінює потоки ядерного палива, що спонукає деяких виробників електроенергії створювати запаси.
США, як зазначено, входять до переліку країн, які прагнуть скоротити свою залежність від збагаченого урану з росії, як найбільшого у світі постачальника ядерного палива. Як пише Bloomberg, поки цього недостатньо, щоб запобігти різкому зростанню російського ядерного експорту після вторгнення в Україну, що збільшило доходи кремля і зміцнило його вплив на нових покупців у всьому світі.
Всесвітня ядерна асоціація минулого року заявила, що попит на уран зросте приблизно на третину до 2030 року, зіславшись на прогнозоване збільшення потужності реакторів на 16%. Казахстан, який виробляє понад 40% урану у світі, планує цього року зберегти виробництво на рівні близько 22 000 тонн.
За словами гендиректора, “Казатомпром” планує цього року відкрити третій експортний маршрут, відправляючи уран через один з портів Китаю. Наразі гірничодобувна компанія поставляє атомне паливо через росію і через Каспійське море в Чорне море.
Як зазначає Муканов, попит з боку Китаю, який шукає уран для завантаження нових атомних електростанцій і збільшення власних запасів – зростає. За його словами, мета Пекіна — мати «безперервні довгострокові поставки».
Казахстан може відправити першу партію нафти російським нафтопроводом „Дружба” до Німеччини найближчими днями, можливо, в середу, 22 лютого.
Про це заявив міністра енергетики Казахстану Болат Акчулаков, повідомляє The Guardian.
„Дуже сподіваюся, що сьогодні піде”, – сказав Акчулаков.
Казахстанські поставки мають замінити російську нафту, яку Європейський Союз зобов’язався припинити купувати в рамках ширших санкцій, спричинених вторгненням Москви до України.
Побудований у Радянському Союзі нафтопровід „Дружба”, як і раніше, не підпадає під дію санкцій, але німецькі нафтопереробні заводи в Лойні та Шведті, які підключені до трубопроводу, цього року не замовляли російську нафту.
У вересні 2022 року уряд Німеччини передало дочірні структури „Роснефти” в країні під управління Федерального мережевого агентства.
До управління передано дочірні компанії „Роснефти” Rosneft Deutschland GmbH (RDG) та RN Refining & Marketing GmbH (RNRM), які щомісячно імпортували з росії до Німеччини сиру нафту на кілька сотень мільйонів євро.
Крім того, передані частки у трьох нафтопереробних заводах PCK (Шведт), MiRo (Карлсруе) та Bayernoil (Фобург).
"We want to see OPEC cut the price of oil and that will automatically stop the tragedy that's taking place in Ukraine. It's a crazy war, and we want to stop it. One way to stop it quickly is for OPEC to stop making so much money and to drop the price… https://t.co/fKeZiJqOBfpic.twitter.com/7Y6zVUbtjr
McDonaldʼs іде з Казахстану, оскільки через війну в Україні в країні виникли проблеми з постачанням. Штаб-квартира компанії в США заборонила купувати м’ясні вироби в російських постачальників, а в європейських продукти дорожчі.
Через війну в Україні місцева франшиза Food Solutions KZ McDonaldʼs у Казахстані має проблеми з постачанням, тому мережа закладів швидкого харчування виходить з країни. Штаб-квартира McDonaldʼs у США заборонила своїм ресторанам у Казахстані купувати м’ясні продукти в російських постачальників.
Після запровадження санкцій проти Москви казахський McDonald’s мав би купувати м’ясо тільки в місцевих і європейських виробників за вищою ціною, що призвело б до збиткової роботи мережі. Ситуації не пішло на користь і те, що Кайрат Боранбаєв, власник франшизи ресторану швидкого харчування в Казахстані, у березні минулого року був затриманий за розтрату.
Як ми повідомляли раніше, нещодавно закрився останній McDonaldʼs у Боснії та Герцеговині, оскільки ресторани перебували в скрутному фінансовому становищі. За даними місцевої преси, в одному із закладів, наприклад, накопичився борг у пів мільйона євро, через що вже є рішення суду про звільнення приміщення та повернення його власнику.
