Китай побудував і відкрив у Перу свій перший глибоководний порт у Південній Америці, який стане ключовим хабом для постачання китайських товарів до континенту та імпорту ресурсів до Китаю.
Про це повідомляє Reuters.
Порт Чанкай, розташований за 80 км від Ліми, став результатом інвестицій Китаю на суму 1,3 мільярда доларів, з подальшими планами збільшити суму до 3,5 мільярда доларів. Порт на 60% належить китайській держкомпанії Cosco Shipping Ports, а решта — перуанській Volcan Compañía Minera. Конгрес Перу навіть ухвалив спеціальний закон, який надає Cosco ексклюзивні права на експлуатацію порту.
Церемонію відкриття відвідав голова КНР Сі Цзіньпін під час свого дипломатичного турне Південною Америкою. Спочатку порт зможе обробляти близько мільйона контейнерів на рік, а в перспективі він має принести 4,5 мільярда доларів річного доходу та створити понад 8 тисяч робочих місць.
Відкриття порту значно скоротить морський шлях між Перу та Китаєм — з 40 до 23 днів. Крім того, Китай планує інвестувати 3,5 мільярда доларів у будівництво залізничної мережі, яка з’єднає перуанський порт із Бразилією.
Китай активно інвестує в економіку Перу з 2009 року, коли країни підписали угоду про вільну торгівлю. За цей час китайські компанії вклали близько 24 мільярдів доларів у гірничодобувні та енергетичні проєкти в Перу.
Ці великі інвестиції викликали занепокоєння у Вашингтоні. Генерал Лора Річардсон, колишня очільниця Південного командування США, попередила, що порт Чанкай може бути використаний китайським флотом для збирання розвідувальної інформації.
[type] => post
[excerpt] => Китай побудував і відкрив у Перу свій перший глибоководний порт у Південній Америці, який стане ключовим хабом для постачання китайських товарів до континенту та імпорту ресурсів до Китаю.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1731753120
[modified] => 1731708787
)
[title] => Китай побудував перший мегапорт у Південній Америці
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=54701&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 54701
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 54702
[image] => Array
(
[id] => 54702
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/097c2d47056c3f2b1c803a7d10a96999.webp
[original_lng] => 22522
[original_w] => 768
[original_h] => 432
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/097c2d47056c3f2b1c803a7d10a96999-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/097c2d47056c3f2b1c803a7d10a96999-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/097c2d47056c3f2b1c803a7d10a96999.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/097c2d47056c3f2b1c803a7d10a96999.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/097c2d47056c3f2b1c803a7d10a96999.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/097c2d47056c3f2b1c803a7d10a96999.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/097c2d47056c3f2b1c803a7d10a96999.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1731701587:2
[_thumbnail_id] => 54702
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 243
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 839
[1] => 454239
[2] => 248
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Китай
[1] => мегапорт
[2] => США
)
)
[1] => Array
(
[id] => 53994
[content] =>
Через два з половиною роки після повномасштабного вторгнення росії в Україну Європа все ще залишається важливим ринком для російського природного газу. Очікується, що трубопровід «Сила Сибіру» до Китаю вийде на повну потужність цього року, і згідно з планами до 2027 року може бути завершено будівництво ще одного трубопроводу.
За підсумками цього року, Китай купує більше природного газу з Росії, ніж Європа.
За дев’ять місяців цього року «Газпром» продав Китаю 23,7 мільярда кубометрів природного газу, що майже на 40 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Bloomberg. До Європи ж за цей період надійшло лише 22,5 мільярда кубометрів, частково через Україну, частково через Турецький потік.
До Китаю є лише один трубопровід
«Газпром» поступово нарощує поставки в Китай по трубопроводу «Сила Сибіру» потужністю 38 мільярдів кубометрів на рік. Минулого місяця російська компанія домовилася з China National Petroleum про нові поставки, які можуть початися в грудні, і це гарантує, що газопровід, відкритий у 2019 році, вийде на повну потужність раніше, ніж спочатку планувалося, тобто на початку наступного року.
Потреба Китаю в природному газі продовжує зростати, цього року вона може зрости на 8 відсотків, за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в основному в результаті використання в промисловості. Водночас важливу роль тут ще відіграють виробництво електроенергії та побутове споживання, а також транспортний сектор. З 2027 року «Газпром» планує продавати до Китаю додатково 10 мільярдів кубометрів природного газу по так званому далекосхідному маршруту, але це ще далеко не заміна обсягу продажів у Європу до війни проти України.
Російський газ залишається важливим головним чином для Угорщини, Австрії та Словаччини, куди цього року обсяг російського експорту, що надходить по трубопроводу, зріс на 16 відсотків порівняно з минулим роком. Але із закінченням терміну дії українського транзитного контракту цей обсяг також може зменшитися, тож європейські поставки також можуть зменшитися. Тим часом Китай також є найбільшим у світі імпортером зрідженого природного газу.
[type] => post
[excerpt] => Через два з половиною роки після повномасштабного вторгнення росії в Україну Європа все ще залишається важливим ринком для російського природного газу. Очікується, що трубопровід «Сила Сибіру» до Китаю вийде на повну потужність цього року, і згідн...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1729704720
[modified] => 1729694616
)
[title] => Китай став ринком номер один для російського трубопровідного газу
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=53994&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 53953
[uk] => 53994
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 53954
[image] => Array
(
[id] => 53954
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gazvezetek.jpg
[original_lng] => 150655
[original_w] => 1024
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gazvezetek-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gazvezetek-300x198.jpg
[width] => 300
[height] => 198
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gazvezetek-768x506.jpg
[width] => 768
[height] => 506
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gazvezetek.jpg
[width] => 1024
[height] => 675
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gazvezetek.jpg
[width] => 1024
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gazvezetek.jpg
[width] => 1024
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/gazvezetek.jpg
[width] => 1024
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 282
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 53954
[_edit_lock] => 1729683817:3
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 84406
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 158
[1] => 839
)
[tags_name] => Array
(
[0] => газ
[1] => Китай
)
)
[2] => Array
(
[id] => 52138
[content] =>
Питання двосторонніх затримок платежів стояло на порядку денному ще під час візиту президента Володимира Путіна до Китаю в травні. Для розв’язання цієї проблеми було запропоновано низку рішень, повідомляє Reuters.
Ідеться, зокрема, про використання менших регіональних китайських банків, діяльність яких Вашингтону важко або навіть неможливо виявити.
Бартерна торгівля дозволить Москві та Пекіну обійти проблеми з оплатою, зменшити помітність двосторонніх транзакцій та обмежити валютний ризик.
Китай і росія продовжують розробляти правила для бартерної торгівлі, інформує Reuters, посилаючись на свої джерела.
Топ-менеджер одного з великих російських банків повідомив, що над програмою посилено працюють, але відмовився надати деталі. За словами джерела, наразі ведуться переговори про експорт продуктів харчування.
У міністерствах торгівлі промисловими товарами росії та Китаю на запитання Reuters про бартерну торгівлю не відповіли.
За даними джерел, прозорість більш традиційних торгових інструментів є стримувальним фактором для двосторонньої китайсько-російської торгівлі, особливо з огляду на те, що рф та КНР не мають механізму прямих платежів.
У січні–червні 2024 року постачання легкових автомобілів з Китаю до Росії збільшилися у грошовому вираженні на 35,4%, до $6,2 млрд, підрахував «Інтерфакс» на основі даних Головного митного управління КНР. При цьому постачання вантажівок за перше півріччя скоротилося на 23,9%, до $1,3 млрд.
У січні–березні в Росію з Китаю було завезено легкових автомобілів на $2,3 млрд, що на 30,7% більше, ніж у першому кварталі 2023 року. Вартість китайських автомобілів, які були ввезені до РФ, у квітні-червні склала $3,9 млрд (+38,4%). Рекордний за обсяг постачання за перше півріччя було зафіксовано у червні — $1,36 млрд. Результат став максимальним з листопада 2023 року, коли показник був на рівні на $1,38 млрд.
Водночас поставки китайських вантажівок до Росії за січень-червень 2024 року знизилися на 23,9%, до $1,3 млрд. У січні–березні їх ввезення знизилося на 44,5%, до $454,4 млн, у квітні– червні – на 4,5%, до $828,3 млн. У червні з Китаю до Росії було поставлено вантажівок на $298 млн, що стало максимальним показником з липня 2023 року, коли їх було ввезено на $376 млн.
Експорт з Китаю до Росії частин та приладдя для моторних транспортних засобів за перше півріччя зріс на 18,3%, до $1,2 млрд. За січень–березень їх було ввезено на $623,5 млн (+16,5%), за квітень -червень – на $514 млн (+10,4%). У червні з Китаю було поставлено автокомпонентів на рекордні $234,2 млн.
2023 року товарообіг між Китаєм і Росією досяг $240,11 млрд, що стало рекордною сумою. За минулий рік Китай збільшив експорт пасажирських автомобілів до Росії більш ніж сім разів, до $11,5 млрд. Тільки за 11 місяців Росія отримала 841 тис. транспортних засобів, включаючи легкові автомобілі, вантажівки та автобуси.
Минулого місяця надходження російської нафти, в тому числі трубопроводами і морськими суднами, склали 8,43 млн тонн, або 2,05 млн барелів на добу (б/д). Це нижче від 2,1 млн барелів на добу в травні і від історичного максимуму в червні 2023 року в 2,56 млн барелів на добу.
Хоча імпорт сирої нафти в Китай з Росії впав на 20% в червні в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, в результаті, загальний обсяг імпорту в першій половині 2024 року зріс на 5%
Помірний російський імпорт в червні частково пояснюється зниженням попиту з боку незалежних нафтопереробників Китаю, оскільки скорочення маржі на тлі низького внутрішнього попиту на паливо змусило їх скоротити обсяги виробництва до найнижчого рівня з початку 2020 року.
Попит на російську нафту марки Urals, що відвантажується з європейських портів, також знизився, оскільки через напруженість у Червоному морі фрахтові ставки залишалися високими.
У четвер, через дев’ять місяців після початку антидемпінгового розслідування, Єврокомісія запровадила тимчасові компенсаційні мита на імпорт електромобілів з Китаю.
Про це повідомила 4 липня пресслужба комісії, пише „Європейська правда”.
На основі розслідування комісія дійшла висновку, що ланцюг вартості електромобілів у Китаї користується несправедливим субсидуванням, що створює загрозу економічних збитків для виробників електромобілів в ЄС.
Розслідування також розглянуло ймовірні наслідки та вплив цих заходів на імпортерів, користувачів і споживачів електромобілів в ЄС.
Відтепер індивідуальні мита для трьох обраних китайських виробників становлять: для BYD – 17,4%; для Geely – 19,9%; для SAIC – 37,6%. Інші виробники електромобілів у Китаї, які співпрацювали в межах розслідування ЄК, підлягають середньому митному збору в розмірі 20,8%. Мито для інших компаній, які не співпрацювали, становить 37,6%.
Ці тимчасові мита застосовуватимуться з 5 липня 2024 року протягом максимум чотирьох місяців.
У цей термін має бути прийняте фінальне рішення щодо остаточних мит шляхом голосування держав-членів ЄС. Якщо це рішення буде ухвалене, воно буде дійсним на період п’яти років.
В останні тижні тривають контакти ЄС на технічному рівні з Китаєм з метою досягнення рішення, яке відповідає нормам СОТ і адекватно вирішує проблеми, підняті Європейським Союзом.
Європейська комісія офіційно повідомила китайських автовиробників про попередні мита на імпорт електромобілів, які будуть введені 4 липня.
Як повідомили в ЄК, рішення ухвалене після проведення розслідування щодо субсидій, яке розпочалося минулого року.
„У рамках розслідування ЄК дійшла попереднього висновку, що ланцюжок створення вартості акумуляторних електромобілів в Китаї отримує вигоду від несправедливого субсидування, що створює загрозу економічної шкоди для виробників у ЄС. Розслідування також вивчало ймовірні наслідки та вплив цих заходів на імпортерів, користувачів та споживачів до ЄС”, — йдеться у повідомленні.
Єврокомісія звернулася до китайської влади, щоб обговорити ці висновки та вивчити можливі шляхи розв’язання проблем відповідно до вимог СОТ.
Якщо переговори з Пекіном не приведуть до ефективного рішення, ці попередні компенсаційні мита будуть введені з 4 липня. Вони стягуватимуться лише в тому випадку, якщо і коли буде введено остаточне мито.
Зазначається, що попереднє мито на електромобілі BYD становитиме 17,4%, Geely – 20% і SAIC – 38,1%. На решту виробників, які не пройшли перевірку комісією, поширюватиметься мито у розмірі 21%. Автовиробникам, які не співпрацювали у розслідуванні ЄС, загрожує мито 38,1%.
Очікується, що остаточні рівні мит буде прийнято до листопада.
Як пише Bloomberg, наразі в ЄС розмір мита на електромобілі з Китаю становить 10%, а коли будуть запроваджені додаткові збори, максимальний розмір мита на електромобіль буде 48,1% від вартості авто.
Агентство зазначає, що хоча розслідування було спрямовано на електромобілі, що належать Китаю, західні автовиробники, включаючи Tesla, BMW і Renault, які виробляються у Китаї та постачають до ЄС, також зіткнуться з вищими витратами.
У Мінторгівлі Китаю заявили, що ЄС проігнорував факти та правила СОТ та „неодноразові рішучі заперечення з боку Китаю”. У Пекіні пригрозили „вжити всіх необхідних заходів для надійного захисту законних прав та інтересів китайських компаній”.
Китай дав зрозуміти, що готовий вжити заходів у відповідь, пригрозивши заходами щодо сільського господарства, авіації та автомобілів з великими двигунами. Пекін вже розпочав розслідування щодо деяких видів європейських спиртних напоїв, і результати можуть бути отримані найближчим часом.
Влада у Вашингтоні намагається приборкати потік китайських пакунків, що наводнює Америку, і контрабанду, що відбувається на його хвилі, шляхом посилення митних процедур і контролю. Shein і Temu – очевидні жертви митних обмежень.
Втомившись від потоку китайського мотлоху, що замовляється через Інтернет і перевантажує кур’єрські служби, Сполучені Штати використовують адміністративні засоби, щоб придушити електронну комерцію. Йдеться про кошти, втрачені бюджетом через поблажливе митне оформлення, а зараз в сукупності це мільярди доларів. Все це може спричинити проблеми для китайської Shein, яка організувала лондонський лістинг, і Temu, члена групи Pinduoduo, відомої своєю агресивною торговельною політикою, а також чимало роздратування і розплати для американців, які замовляють у них товари.
Як повідомили Reuters галузеві експерти, нові репресії США проти митних брокерів, які обробляють товари, куплені задешево в Інтернеті, ймовірно, спричинять затримки у доставці. Вплив буде відчутним лише згодом.
Митно-прикордонна служба США (CBP) нещодавно вивела кілька контрактних агентств з митного оформлення зі своєї програми прискореного митного оформлення безмитного імпорту для прямих споживачів, частково на тій підставі, що їхня активна чи пасивна участь призводила до надходження в країну величезних обсягів незадекларованої контрабанди.
Shein та інші стали запеклими конкурентами
У кращому випадку ця ситуація сприятлива для продавця і покупця, але завдасть серйозної шкоди бюджету, а також промисловим компаніям і ритейлерам, які чесно працюють на американському ринку.
Посилення вимог пов’язане з тим, що, за прогнозами, цього року в США прибуде понад мільярд пакунків вартістю в середньому 50 доларів, частково через високий споживчий попит на дешеві та якісні товари, виготовлені на китайських фабриках.
Хоча агентство не оприлюднило цифри, пресі відомо про шість компаній, які призупинили роботу, і, що найсерйозніше для поставок, немає жодного великого американського порту, що приймає китайські товари, де б не були присутні такі компанії або де б вони зараз не вивантажувалися – протягом тривалого періоду часу.
На конвеєр також потрапляє неправдива інформація про виставлення рахунків
Звісно, буде посилено контроль і за вантажними відправленнями в аеропортах, де після виявлених аномалій виникла потреба у перевірці інформації про рахунки-фактури, яку митні агенти ведуть в електронному вигляді.
«Оскільки всі пункти в’їзду залучені до посилення процесу митного оформлення, насправді немає способу уникнути затримок», – визнає Чед Шофілд, один з митних брокерів і співзасновник американської логістичної платформи для електронної комерції BoxC.
Shein і Temu – компанії, які найбільше побоюються прискореного митного оформлення, що застосовується до відправлень вартістю до 800 доларів США, призначених безпосередньо споживачам.
Мало того, що пакунки потрапляють на конвеєр, але ще й неправдива інформація щодо них масово надходить до CBP. За умов прискореного митного оформлення відповідальні митні брокери адміністрували б 62% загального обсягу посилок, які припадали б на експортерів або самих перевізників, – без них ця форма електронної комерції була б приреченою.
Один із залучених митних брокерів, компанія SEKO Logistics з Іллінойсу, подала позов до Суду міжнародної торгівлі США проти призупинення. Він стверджував, що CBP не надала належного повідомлення про дію, не виявила передбачуваних порушень і не забезпечила засобів правового захисту.
Повідомлялося, що вони працювали з «Shein», але тепер це скінчилося
SEKO зробила необхідні кроки зі CBP і може продовжувати прискорене митне оформлення – тепер уже без пакунків гіганта швидкої моди – за умови дотримання певних правил.
Захист ринку також став проблемою
Там, де посилки надходять мільйонами, зловживання гарантовано будуть закодовані в системі, і адміністрація США докладає значних зусиль для їх фільтрації – принаймні для зменшення ризиків – напередодні президентських виборів у листопаді.
Минулого тижня Митна служба США заявила, що введення даних призупиненими брокерами «становить неприйнятний ризик для комплаєнсу» і що «погані хлопці» користуються послабленням правил для незаконного ввезення контрабанди, в тому числі таких наркотиків, як фентаніл. Дії УТПП також виправдовують торгові асоціації, які заявляють, що в інтересах суспільства захищати промисловість і торгівлю США та відсіювати партії наркотиків, що ввозяться контрабандою з Китаю, який є найбільшим у світі виробником фентанілу.
Як відомо, вживання і поширення фентанілу є серйозною проблемою для американського суспільства. Деякі американські законодавці зазначають, що правила, які дозволяють безмитне ввезення пакунків вартістю до 800 доларів, надають китайським та іншим компаніям електронної комерції несправедливу перевагу над вітчизняними роздрібними продавцями.
Критики адміністрації Байдена також звинувачують її в тому, що вона не зробила достатньо для подолання руйнівної фентанілової кризи серед молоді.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Китайські банки все частіше вимагають від підприємців підтвердження того, що товари, придбані в „дружніх” країнах, таких як Сербія, Білорусь і Казахстан, не будуть відправлені в рф, що порушує схему оплати поставок в росію через треті країни.
Китайські банки, все частіше під час перевірки переказів, вимагають від підприємців підтверджень, що товар буде відправлено не до рф. Таким чином руйнується схема проведення платежів за поставки в рф через „дружні” країни. Про це пише The Moscow Times.
Зазначається, одразу декілька банків посилюють перевірки. Зокрема, служби комплаєнсу стали вимагати підтвердження того, що товар, який закуповують за документами бізнесмени з так званих „дружніх” країн буде доставлено саме в ці країни.
Йдеться насамперед про покупців з Сербії, Білорусі, Киргизстану і Казахстану.
Імпортери, які отримали такі запити, розповіли, що такі підтвердження вимагають у Bank of China, Agricultural Bank of China, China Construction Bank та популярному у зовнішньоторговельних компаній Zhejiang Chouzhou. Ба більше, дехто отримав запити від невеликих сільськогосподарських банків та навіть створеного для роботи із санкційним Іраном Kunlun Bank.
У виданні пояснюють, що через треті країни платять не тільки ті, хто хоче ввезти в рф ” санкційні” вантажі, а й імпортери товарів, що не потрапляють під обмеження.
Зазначається, що проблеми почались ще взимку. Тоді США пригрозили вторинними санкціями всім, хто допомагає рф в обході обмежень, з великою підозрою ставляться до будь-яких російських грошей.
Після цього багато компаній, стали користуватися послугами партнерів або платіжних агентів у третіх країнах – це дорожче, але набагато надійніше і швидше. А втім, сьогодні і цей варіант стає все складніше реалізувати.
Адміністрація президента США Джо Байдена анонсувала підвищення мит на ввезення в країну широкого кола китайських товарів, включно з електромобілями, напівпровідниковими компонентами, акумуляторами, сонячними панелями і мінеральною сировиною, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Загалом збільшення мит у 2024-2026 рр. стосуватиметься товарів китайського експорту на суму близько $18 млрд на рік, ідеться в повідомленні Білого дому.
Найсуттєвіше – учетверо – зростуть мита на ввезення до Штатів китайських електромобілів. Вони збільшаться до 100% з нинішніх 25% у 2024 році.
Мита для китайських напівпровідникових компонентів із 2025 року буде піднято до 50% із 25%.
Вашингтон збільшить мита на ввезення з Китаю літій-іонних акумуляторів для електромобілів у 2024 році до 25% з 7,5%, водночас для літій-іонних батарей, призначених для інших цілей, тарифи буде піднято аналогічним чином у 2026 році.
Мита для природного графіту буде підвищено з нуля до 25% 2026 року, для низки інших видів мінеральної сировини – вже цього року, для сонячних елементів (модульних чи ні) – з 25% до 50% цього року.
Крім того, передбачається збільшення мит для причальних контейнерних кранів і деяких видів медичних виробів, включно із засобами індивідуального захисту.
Мита на поставки до Штатів сталевої та алюмінієвої продукції з Китаю буде підвищено з нинішніх 0-7,5% до 25% у поточному році.
Усі ці заходи „нададуть змогу гарантувати, що історичні інвестиції у створення робочих місць, зроблені адміністрацією Байдена, не будуть підірвані напливом несправедливо дешевих китайських товарів з Китаю”, заявила глава Національної економічної ради (NEC) Лейл Брейнард.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
