У четвер, 11 грудня, Міністерство торгівлі Китаю заявило, що переговори з Європейським Союзом щодо плану мінімальнихгг цін на електромобілі китайського виробництва відновлено і вони триватимуть до наступного тижня.
Про це пише Reuters, передає „Європейська правда”.
На тлі переговорів щодо мінімальних цін на електромобілі Міністерство торгівлі Китаю закликало ЄС не вести самостійних переговорів з виробниками.
Як зазначається, у жовтні 2024 року ЄС затвердив мита до 45,3% після того, як Європейська комісія почала розслідування щодо того, чи отримують китайські виробники електромобілів нечесні субсидії, що може призвести до надлишку пропозиції в Європі.
Китай наполягає, що його виробники просто „більш конкурентоспроможні”, ніж їхні європейські колеги, і Пекін закликає Брюссель прийняти план мінімальних цін замість мит.
„Китай вітає поновлення зобов’язання ЄС щодо відновлення переговорів про цінові зобов’язання і цінує його повернення до шляху вирішення розбіжностей шляхом діалогу”, – заявив речник Міністерства торгівлі Хе Ядон.
Він зазначив, що це відбулося в останні дні і продовжиться наступного тижня, не надаючи подальших деталей.
Китай закріплює свій статус ключового економічного партнера Монголії, що посилює залежність Улан-Батора від південного сусіда і водночас зменшує роль росії в регіональній торгівлі.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗР).
Китай різко нарощує закупівлі монгольського вугілля та активно фінансує нові логістичні маршрути. Монголія планує збільшити експорт вугілля до Китаю майже на 20% цього року, довівши продажі до 100 млн тонн. Цей ресурсний сектор уже формує близько 12% ВВП Монголії.
Домінування Пекіна у зовнішній торгівлі посилюється стрімко: наразі понад 90% монгольського експорту надходить на китайський ринок, тоді як у 2022 році цей показник становив 64%. Для порівняння: друга за значенням Швейцарія отримує лише 5,6% монгольських поставок.
росія, яка донедавна була одним із ключових партнерів, фактично втратила свою роль. Її частка в експорті Улан-Батора скоротилася до мізерних 0,5%, що відображає зміну геоекономічного балансу в Центральній Азії.
Для підтримки зростання обсягів обидві країни просувають інфраструктурні проєкти, включаючи погодження будівництва нової залізничної гілки між Гашуун-Сухаїтом і Ганчі-Моду. Ці проєкти можуть підштовхнути експорт монгольського вугілля до 165 млн тонн на рік, що є критично важливим для Китаю як найбільшого виробника сталі у світі.
Зростання торговельної залежності Монголії від Китаю свідчить про глибоку трансформацію економічних пріоритетів і поступове витіснення російського впливу на тлі активної експансії Пекіна.
За статистикою, населення Китаю скорочується третій рік поспіль. У 2024 році було зареєстровано всього 9,54 млн народжень.
Вперше за три десятиліття влада Китай запроваджує податок на додану вартість на контрацептиви та засоби захисту, зокрема презервативи. Це подається як спроба змінити тенденцію до зниження народжуваності, котра загрожує уповільненням економічного зростання. Про це пише Bloomberg.
Відповідно до нещодавно переглянутого Закону про податок на додану вартість, споживачі платитимуть збір у 13% на товари, які були звільнені від ПДВ з 1993 року. Тоді Китай проводив жорстку політику „одна сім’я – одна дитина” та активно просував контроль народжуваності.
Нинішній перегляд політики передбачає також нові форми стимулювання для майбутніх батьків – зокрема, їх звільнять від податку на послуги з догляду за дітьми, тобто на ясла та дитячі садки. Зміни набудуть чинності з січня.
За статистикою, населення Китаю скорочується третій рік поспіль. У 2024 році було зареєстровано всього 9,54 млн народжень – трохи більше половини від 18,8 млн десять років тому, коли була скасована політика „одна сім’я – одна дитина”. На 1 січня 2025 року населення Китаю становило близько 1,408 млрд осіб.
Близько 60% усіх критичних компонентів та засобів виробництва для потреб ВПК Росія отримує з Китаю. Також РФ налагодила постачання необхідних компонентів до ракет через треті країни.
Про це в телеефірі повідомив Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передає кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання, як Росії, попри запроваджені санкції, вдається отримувати товари подвійного призначення, Власюк зазначив: «По-перше, вони накопичили багато до початку повномасштабного вторгнення. По-друге, є «дружній, братній» народ Китайської Народної Республіки, звідки їде, за середньою оцінкою, не менше 60% всіх критичних компонентів та засобів виробництва для потреб російського ВПК».
Власюк додав, що водночас у росіян зберігається обмежена можливість отримувати деякі компоненти з умовно партнерських країн. Так, за словами Власюка, у російській ракеті Х-101, виготовленій у жовтні цього року, було знайдено близько 125 американських компонентів з різною датою виготовлення. Ці компоненти могли потрапити до Росії через низку третіх країн.
«Ми вивчаємо, досліджуємо, фотографуємо кожну окрему мікродетальку із серійним номером, де можливо, встановлюють дату виготовлення. Плюс зчитуємо деяку доступну інформацію і передаємо цю інформацію партнерам», – додав Власюк.
За його словами, зараз необхідно більше працювати для розширення списків на заборону експорту певної продукції до Росії і до третіх країн. Також важливо посилити роботу правоохоронних органів, які викривають канали постачання.
Власюк розповів, що Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з міністром армії США Деном Дрісколлом минулого тижня передав йому документи, які свідчать про наявність американських компонентів у російських ракетах та іншій зброї.
«Робимо все можливе, щоб зменшилось, утруднювалось і робилось максимально недоступним постачання таких компонентів», – підсумував Власюк.
Прем’єр-міністр Китаю Лі Цян привітав зростання присутності італійських компаній на китайському ринку та висловив сподівання, що Італія забезпечить „чесні й недискримінаційні” умови для китайських інвесторів.
Про це він заявив після зустрічі з італійською прем’єркою Джорджею Мелоні на полях саміту G20 в Йоганнесбурзі (ПАР), пише Reuters, передає „Європейська правда”.
Прем’єр-міністр Китаю заявив, що його країна „продовжуватиме сприяти двосторонній відкритості” з Італією та підтримуватиме двостороннє співробітництво на всіх рівнях.
„Китай готовий посилити координацію та співпрацю з Італією в рамках багатосторонніх структур, таких як Організація Об’єднаних Націй та G20, і досягти ширшого консенсусу”, – наголосив він.
Наразі це найбільше відкрите родовище з 1949 року. Геологи виявили 2,59 млн тонн руди із середньою концентрацією золота 0,56 гр. на тонну. Орієнтовна вартість цього обсягу дорогоцінного металу перевищує 166 млрд євро.
Проєкт реалізувала Ляонінська геологорозвідувальна та гірничодобувна група, яка залучила близько тисячі фахівців і операторів та завершила роботи всього за 15 місяців – надзвичайно короткий термін для об’єкта такого масштабу. Міністерство назвало родовище „надвеликим” і низькосортним, зазначивши, що воно вже пройшло попередню оцінку економічної доцільності.
У 2024 році виробництво золота в Китаї становило 377,24 тонни, що на 0,56% більше, ніж роком раніше. Внутрішній попит також зростає: китайці придбали близько 1 000 тонн золота за рік, а попит на злитки та монети зріс більш ніж на 24%.
Як повідомлялося, у листопаді в Туреччині виявили родовище золота з потенційними запасами у 424 тис. унцій (приблизно 12 тонн). За поточними цінами це близько $1,7 млрд. Під час геологорозвідувальних робіт було встановлено, що у 14,9 млн тонн руди міститься золото із середнім вмістом 0,89 грама на тонну. Розвідувальне буріння в цьому районі триває, і обсяги можливих запасів золота можуть зрости.
Раніше повідомлялося, що золото обійшло євро та стало другим за обсягом активом у резервах центральних банків світу. Його частка у глобальних золотовалютних запасах за ринковою вартістю на кінець 2024 року зросла до 20%, тоді як частка євро становила 16%.
Російська економіка стає дедалі більше залежною від експорту енергоносіїв і металів, більшість яких продаються до Китаю.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За дев’ять місяців 2025 року обсяги торгівлі між росією та Китаєм скоротилися до 163,6 млрд доларів, що на 9,4% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
У 2025 році зменшився як експорт Китаю до рф – на 11,3% (до 73,6 млрд доларів), так і російські поставки до КНР – на 7,7% (до 90 млрд доларів).
Основним чинником падіння стало здешевлення енергоносіїв. Вартість російського енергетичного експорту до Китаю за січень-вересень знизилася на 18,9%, або на 14 млрд доларів. Експорт нафти впав на 8,1% у фізичних обсягах і на 21% у грошовому вираженні через зниження ціни на Brent.
Іншим чинником стало перенасичення російського ринку китайськими автомобілями. Після рекордних постачань у 2024 році попит скоротився більш ніж удвічі – на 56%.
Додатковий тиск спричинили логістичні збої. На китайсько-казахстанському кордоні восени утворилися черги вантажівок, а вартість перевезень із КНР до рф зросла: залізницею – на 25% (до 5 тис. доларів), автотранспортом – на 35% (до 15 тис. доларів за 20-тонну фуру). Частина морських операторів, зокрема CStar Line (ОАЕ) і STF Shipping (КНР), скоротили рейси до російських портів через фінансові обмеження.
“Залежність російської економіки від експорту енергоносіїв і металів, більшість яких продаються до Китаю, робить її дедалі вразливішою до коливань попиту на китайському ринку та посилює залежність від Пекіна”, – підсумували у розвідці.
Оремо Пекін заявив, що призупинить санкції проти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean.
Китай призупиняє на один рік дію спеціальних портових зборів для суден США одночасно з паузою Вашингтона щодо зборів, спрямованих на китайські судна. Про це повідомляє Barron`s у понеділок, 10 листопада.
Призупинення портових зборів, які застосовувалися до суден, що експлуатуються або побудовані в США та відвідували китайські порти, почалося сьогодні вдень.
Оремо Китай заявив, що призупинить санкції проти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean, одного з найбільших південнокорейських суднобудівників.
Річне призупинення заходів проти Hanwha пов’язане зі скасуванням США портових зборів, які вони стягували з суден, побудованих та експлуатованих Китаєм.
Як відомо, США та Китай, які протягом місяців ведуть торговельну та тарифну війну, нещодавно погодилися послабити деякі обмеження після зустрічі лідерів Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа в Південній Кореї.
КНР нарощує свій арсенал ядерної зброї швидше, ніж будь-яка інша країна, зазначають журналісти.
Китай за останні п’ять років стрімко наростив виробництво ракет. Супутники зафіксували масштабне розширення ракетних заводів, повідомив американський телеканал CNN.
За даними нового аналізу, заснованого на супутникових знімках, картах та урядових документах, із 2020 року країна значно розширила десятки об’єктів, пов’язаних з ракетною галуззю.
Понад 60% зі 136 відомих об’єктів, що стосуються китайських ракетних сил, показали ознаки активного будівництва або модернізації.
Мова про заводи, науково-дослідні та випробувальні центри, які сумарно збільшили свою площу більш ніж на 2 мільйони квадратних метрів між 2020 і 2025 роками.
На знімках видно нові вежі, бункери та насипи, а подекуди навіть частини ракет.
CNN дослідив 99 об’єктів, пов’язаних з виробництвом ракет у Китаї, і виявив, що 65 з них розширилися завдяки будівництву майданчиків. Також розширення за останні п’ять років зафіксували на 22 з 37 китайських військових баз.
Наприклад, у Пекіні один із заводів, який з 2020 року розширився майже на 50%, виробляє відому балістичну ракету середньої дальності DF-26 (Дунфен), яку фахівці з оборони називають „вбивцею Гуаму”.
Ракета здатна змінювати траєкторію під час польоту, що ускладнює її перехоплення, та може досягати американської бази Андерсен на острові Гуам.
Журналісти зазначають, що Китай нарощує свій арсенал ядерної зброї швидше, ніж будь-яка інша країна, щорічно збільшуючи його приблизно на 100 нових боєголовок з 2023 року.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), загальна кількість ядерних боєголовок у Китаї ще значно відстає від США та Росії, які разом становлять 90% світового арсеналу.
Аналіз CNN свідчать, що виробництво ракет у Китаї різко зросло, зокрема після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Супутникові знімки доводять, що темпи розширення об’єктів протягом 2022−2023 років подвоїлися.
Китай оголосив, що скасовує запроваджені тарифи на сільськогосподарські товари зі США після того, як Вашингтон вдвічі зменшив мита, пов’язані з фентанілом, на експорт КНР.
Китайське міністерство фінансів заявило, що з 10 листопада на американські сою, кукурудзу, пшеницю, сорго та курятину скасує всі тарифи, які КНР ввела 4 березня.
Інформаційне агентство зауважує, що такі заходи вплинули на світові ринки. Так, ф’ючерси на сою в Чикаго зросли на 1% під час азійських торгів.
„Ці кроки є частиною ширшої торговельної угоди між президентом США Дональдом Трампом та китайським лідером Сі Цзіньпіном, яка розрахована один рік і наразі стабілізувала бурхливі відносини”, – зауважує Bloomberg.
