Куба має отримати від Китаю 15 тисяч тонн рису. Перша партія вже прибула до порту Гавани, пише DW.
“Цей благородний жест солідарності сягне мільйонів споживачів у всіх провінціях, а також наших закладів охорони здоров’я та освіти”, – написав президент Куби Мігель Діас-Канель у соціальних мережах.
За його словами, щира дружба та співпраця, що об’єднують Кубу та Китай, зміцнюються у вирішальні моменти.
Посол Китаю Хуа Сінь заявив на кубинському телебаченні, що ці поставки є “найбільшою продовольчою допомогою” від Китаю до Куби “за останні роки”.
Комуністична країна перебуває в економічній кризі, яке лише загострилося після того, як Сполучені Штати вивезли президента Венесуели Ніколаса Мадуро з країни в січні та припинили експорт нафти з Венесуели на Кубу.
Згідно з даними державного Електричного союзу (UNE), вчора без світла мала залишитися до 64% Куби. Кубинський уряд нещодавно визнав, що енергетична ситуація на острові є критичною. Відключення електроенергії у столиці Гавані подекуди тривали 22 години або більше.
Уряд Гавани назвав нинішнє нафтове ембарго США, яке було запроваджено на додаток до загального торговельного ембарго США, що діє з 1962 року, “геноцидним”. Куба звинувала Сполучені Штати у спробі “задушити” острів.
Тим часом адміністрація президента США Дональда Трампа продовжує посилювати політичний тиск на Кубу. На Білий дім впливають радикально налаштовані кубинські емігранти у Флориді, які десятиліттями закликають до зміни режиму на своїй батьківщині за підтримки американців.
Росія напередодні візиту Путіна до Сі Цзіньпіна знизила ціну на газ для КНР до мінімуму за шість років.
Уряд Росії закладає до бюджету подальше зниження цін на газ для Китаю. Про це повідомляє Reuters із посиланням на макропрогноз Міністерства економічного розвитку РФ до 2029 року.
Згідно з документом, опублікованими 12 травня – за тиждень до початку візиту глави РФ Володимира Путіна до Пекіна – вже наступного року постачання до КНР газопроводом Сила Сибіру здійснюватимуться за ціною $223,9 за тисячу кубометрів. Це найнижчий рівень із 2021 року, коли Китай купував газ по $145.
Порівняно з нинішнім роком ціна знизиться на 14%, або на $34,9, і буде на 34% нижчою, ніж у інших клієнтів Газпрому у далекому зарубіжжі ($336,3).
У 2028 році ціна для Китаю, згідно з прогнозом, зросте до $229,7 за тисячу кубометрів, тоді як у 2029 році – до $235,6. Дисконт щодо інших клієнтів Газпрому становитиме 30% і 28% відповідно.
Reuters також зазначає, що порівняно з попереднім, вересневим макропрогнозом Мінекономрозвитку РФ, ціну газу для Китаю на трирічний період знизили приблизно на 7%.
Постачання газу до Китаю, за прогнозом, до 2029 року мають збільшитися на 47%, до 56 млрд кубометрів. Додаткові потоки мають забезпечити Далекосхідний маршрут (12 млрд кубів рік) та збільшення потужності Сили Сибіру (6 млрд кубометрів).
Тим часом, трубопровід Сила Сибіру-2, який Кремль понад 10 років пропонує Пекіну, до кінця десятиліття не почне працювати, випливає з прогнозу російського міністерства.
Китай і США домовилися про взаємне зниження мит на низку окремих товарів після зустрічі у Пекіні президента Дональда Трампа та китайського лідера Сі Цзіньпіна.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на Міністерство торгівлі КНР.
Як зазначають у відомстві, Китай і США вживатимуть низку заходів для розширення двосторонньої торгівлі, зокрема, у сфері сільського господарства.
За даними китайського міністерства, сторони погодили взаємне зниження мит на деякі товари, однак конкретний перелік продукції та масштаби змін поки не розкриваються.
У Китаї повідомили, що переговори щодо деталей ще тривають. Також Пекін підтвердив намір закуповувати американські літаки, хоча точна кількість і виробник поки не називаються.
Як пише Bloomberg, китайська сторона заявила, що врахує занепокоєння США щодо імпорту американської сільськогосподарської продукції.
Китай переживає справжній сплеск інтересу до золота як захисного активу. За даними Китайської асоціації золота, у першому кварталі 2026 року обсяг закупівель дорогоцінного металу в країні зріс до 303,29 тонни, що на 4,41% перевищує показники минулого року.
Головним рушієм ринку став ажіотажний попит на фізичне золото. Обсяги купівлі злитків та монет продемонстрували стрімкий злет – на понад 46%, сягнувши 202 тонн. Водночас у ювелірному секторі спостерігається зворотна тенденція: через високі ціни інтерес до золотих прикрас обвалився на 37% і був зафіксований на позначці 84,62 тонни.
Не менш вражаючу активність виявляють також професійні інвестори на фондовому ринку. У першому кварталі зафіксовано рекордний приплив капіталу до біржових фондів (ETF), які котируються в Китаї. Золоті запаси таких фондів зросли на рекордні 114% порівняно з аналогічним періодом минулого року. До кінця березня загальний обсяг золотих активів у розпорядженні ETF сягнув майже 300 тонн, що підтверджує зміну стратегії китайських споживачів: від розкоші до збереження капіталу.
Дональд Трамп попередив Китай та інші держави про запровадження 50% мит у разі постачання зброї або надання військової допомоги Ірану.
Про це він заявив в інтерв’ю Fox News, зазначаючи, що такі заходи стануть прямою відповіддю на спроби посилити військовий потенціал Тегерана.
Президент підкреслив, що хоча він має певні відносини з Пекіном і сумнівається у продовженні постачання китайських ПЗРК, будь-яке виявлене порушення призведе до негайних економічних санкцій. Трамп назвав розмір мита у 50% «колосальною сумою», яка має стати стримувальним фактором для будь-якої країни, що підтримує іранський режим. Ця заява пролунала на тлі зусиль США щодо повної блокади Ормузької протоки та спроб змусити Іран прийняти умови Вашингтона. Наразі американська адміністрація посилює моніторинг міжнародних торговельних шляхів для виявлення можливих фактів обходу санкцій. Експерти вказують, що така політика «митного тиску» є частиною ширшої стратегії Трампа з економічної ізоляції противників США.
Україна підписала з Китаєм міжурядову угоду, яка офіційно відкриває ринок Китайської Народної Республіки для експорту українського пшеничного борошна.
Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
За його словами, відповідну угоду Україна підписала з Генеральною митною адміністрацією Китаю, а сам договір передбачає Протокол інспекційних, фітосанітарних і санітарних вимог до пшеничного борошна, яке експортуватимуть з України до КНР.
Угода встановлює вимоги до всіх етапів виробництва та експорту пшеничного борошна — від вирощування пшениці до постачання готової продукції на ринок Китаю. Тепер держава контролюватиме, чи відповідає виробництво борошна санітарним і фітосанітарним стандартам.
Ткачук вказує, що так китайська сторона фактично підтвердила довіру до українських процедур контролю та якості продукції.
Він додає, що українські виробники отримали доступ до одного з найбільших світових ринків борошна, збільшення експорту продукції з доданою вартістю, нові можливості для розвитку переробки, а Україна в такий спосіб зміцнює свої позиції як торговельного партнера.
«Мова йде не лише про розширення географії експорту, а й про якісну трансформацію — перехід від сировинної моделі до експорту готової продукції», — каже Сергій Ткачук.
Китай оголосив, що його національна авіакомпанія Air China відновлює прямі рейси до Північної Кореї незабаром після відновлення руху міжнародних пасажирських поїздів між Пекіном і Пхеньяном. Це ще одна віха на шляху до відкриття Північної Кореї – однієї з найбільш ізольованих країн світу, повідомляє Euronews.
З початком пандемії коронавірусу Північна Корея — комуністична диктатура, яка й без того відома своєю ізоляцією від світу, — запровадила драконівські обмеження на всіх своїх кордонах. Тобто вони закрили їх ще герметичніше, ніж раніше, звівши до нуля не тільки пересування людей, а й зовнішню торгівлю. Останнє стосувалося насамперед Китаю, хоча саме цей північний великий сусід був економічною пуповиною Пхеньяну в допандемічні часи.
Таким чином, відновлення повітряного та залізничного сполучення, як очікується, принесе значний економічний розвиток, враховуючи, що Китай вже десятиліттями є головним торговельним партнером та основним союзником цієї країни з населенням 26 мільйонів.
За словами Лім Еул-чула, північнокорейського експерта з південнокорейського університету Кюнгнам, саме війна в Ірані підкреслила «необхідність тіснішої координації між двома країнами».
Північна Корея, за деякими винятками, залишається закритою для більшості іноземних туристів
За даними Південнокорейського інституту міжнародної економічної політики, до пандемії, у 2019 році, Північну Корею відвідали 300 тисяч іноземних туристів, 90% з яких становили китайці. Однак із того часу, як у 2024 році країна відкрила свої кордони і для російських туристів, їхня кількість також постійно зростає. Отже, очікується, що на відновлених авіарейсах з’являтиметься дедалі більше туристів.
До речі, національна авіакомпанія Північної Кореї Air Koryo вже у 2023 році відновила рейси до Пекіна, проте, ймовірно, китайська Air China буде більш привабливою для туристів, повідомив портал Origo.
Китайські компанії перепродають рекордні обсяги СПГ, наживаючись на стрімкому зростанні спотових цін.
Китай перепродає скраплений природний газ з великими прибутками, граючи на стрімкому зростанні спотових цін на СПГ на тлі війни в Ірані. Про це повідомляє Reuters у середу, 1 квітня.
Після початку війни США та Ізраїлю з Іраном ціни на СПГ в Азії зросли приблизно на 85%. Ключовою причиною стало порушення поставок через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових потоків скрапленого газу.
Імпорт СПГ до Китаю теж різко скоротився: у березні він становив 3,68 млн тонн – мінімальний рівень із квітня 2018 року. Але Китай отримує газ із Росії та завдяки власному видобутку. Трубопровідні поставки та внутрішній видобуток залишаються стабільними.
У березні Китай перепродав до 10 партій СПГ – це максимальний місячний показник за всю історію спостережень. З початку року КНР перепродала вже 1,31 млн тонн СПГ (19 партій) проти 0,82 млн тонн за весь 2025 рік. Основні напрямки – Південна Корея (10 партій), Таїланд (5), а також Японія, Індія та Філіппіни.
Китай заробляє на арбітражі між своїми дешевими довгостроковими контрактами з Росією та дорогим спотовим ринком. Російський трубопровідний газ коштує Китаю приблизно 250 доларів за 1000 куб. м. Водночас, спотові ціни в Азії зросли до 830 доларів за 1000 куб. м. Маржа Китаю під час перепродажу може перевищувати закупівельну втричі. Кожна стандартна СПГ-поставка (близько 70 млн куб. м) може приносити до 40 млн доларів прибутку.
Також Китай зі знижкою купував російський СПГ. Компанія Новатек щонайменше з кінця літа 2025 року надає китайським покупцям дисконт 30-40% на паливо з проекту Арктик СПГ-2. Теоретично це також може збільшувати прибутки при можливих перепродажах.
Зростання перепродажів пов’язане зі зниженням внутрішнього попиту у Китаї. На тлі слабкого внутрішнього попиту покупцям вигідніше перепродавати партії за кордон. Майже половина березневих перепродажів припала на термінал Біньхай компанії CNOOC у провінції Цзянсу.
Об’єктами розслідувань з боку США, крім Китаю та ЄС, є ще 14 країн світу, йдеться у у відповідному прес-релізі.
США почали розслідування щодо дій, політики та практики Китаю, ЄС та ще 14 країн, через підозру у створенні надлишкових потужностей і виробництва в обробних секторах. Про це заявив американський торговельний представник Джеймісон Грір.
„Під час розслідувань буде встановлено, чи є ці дії, політика і практика нерозумними або дискримінаційними і обтяжують або обмежують торгівлю США”, – сказано у відповідному прес-релізі, опублікованому на сайті представництва.
Крім Китаю і ЄС, об’єктами розслідувань є Сінгапур, Швейцарія, Норвегія, Індонезія, Малайзія, Камбоджа, Таїланд, Корея, В’єтнам, Тайвань, Бангладеш, Мексика, Японія та Індія.
„Сполучені Штати більше не будуть жертвувати своєю промисловою базою заради інших країн, які, можливо, перекладають на нас свої проблеми з надлишковими потужностями і виробництвом.
Сьогоднішні розслідування зазначають прихильність президента Трампа до перебудови найважливіших ланцюжків поставок і створення добре оплачуваних робочих місць для американських працівників у наших виробничих секторах”, – зазначив Грір.
Китайська влада попросила нафтопереробні заводи призупинити укладення нових контрактів на експорт палива та, за можливості, скасувати або відтермінувати вже погоджені поставки.
Про це пише Reuters з посиланням на джерела в галузі промисловості та торгівлі.
Причиною такого кроку стала війна на Близькому Сході, яка загрожує порушити глобальні поставки сирої нафти. Обмеження поставок сировини, своєю чергою, змушують китайські НПЗ скорочувати виробництво.
Водночас вкаівка не стосується заправки літаків для міжнародних рейсів, бункерування в митних зонах, а також поставок до Гонконгу й Макао.
„Зниження експорту з Китаю, одного з найбільших експортерів палива в Азії, ймовірно, ще більше обмежить постачання палива в Азії, що призведе до подальшого зростання нафтопереробних марж, оскільки вплив війни на Близькому Сході поширюється на найбільший регіон-імпортер нафти”, – зазначили в Reuters.
Аналітики очікують, що реальний вплив на експорт стане помітним із квітня, адже більшість березневих поставок уже законтрактовані.За даними декількох джерел, , в березні сукупний експорт бензину, дизеля та авіапалива мав становити близько 3,8 млн тонн.
Дані відстеження суден свідчать, що цього місяця з Китаю вже відвантажено десятки тисяч тонн авіаційного палива, дизеля та бензину. Водночас скорочення експорту з боку одного з найбільших постачальників у регіоні може ще більше обмежити пропозицію в Азії та підтримати високі переробні маржі.
За інформацією LSEG, маржа переробки дизельного палива в Азії тримається поблизу трирічного максимуму — близько $49 за барель.
