Поки президент полює за рідкісноземельними копалинами, Сполучені Штати є одним з найбільших їх виробників у світі. Насправді проблема не у видобутку, а переробці, значна частина якої наразі здійснюється в Китаї.
Загроза Гренландії, шантаж України та угода про видобуток корисних копалин у Конго вказують на той самий факт: США полюють на родовища рідкісноземельних металів. Але поки що не зрозуміло, де будуть перероблятися ці копалини, необхідні для виготовлення смартфонів і винищувачів, адже відправляти рідкісноземельні елементи на переробку до Китаю не можна. Утім Дональд Трамп шукає альтернативне джерело в КНР, як це робив і його попередник-демократ Байден.
Участь Китаю в переробці рідкоземельних елементів неминуча
Нам дуже потрібні рідкісноземельні елементи, наголошує Дональд Трамп. Гарне гасло, якщо врахувати, що це стратегічні корисні копалини, найбільшим виробником яких є Китай, а Сполучені Штати намагаються зменшити свою залежність від Пекіна щодо критично важливих мінералів.
Насправді США вже мають великі запаси рідкісноземельних елементів і видобувають 12% їх світових запасів. Але дві третини з них експортуються до Китаю. Азійська країна обробляє 85% рідкісноземельної сировини у світі.
Не вистачає не шахт, а збагачувальних фабрик.
У той час як Сполучені Штати скоротили значну частину своїх потужностей з переробки мінералів, Китай став провідним світовим переробником рідкісноземельних елементів: кобальту, міді та багатьох інших.
Втрата потужностей з переробки рідкісноземельних металів у Сполучених Штатах – лише один із прикладів. Деіндустріалізація США в кінцевому підсумку пішла на користь їхньому геополітичному супернику. Штати майже припинили виробництво ключових продуктів, зокрема контейнеровозів, деяких фармацевтичних компонентів і значної кількості верстатів, тому що їх дешевше та ефективніше виробляти за кордоном. І в цьому питанні Китай виявився головним переможцем.
До 1990-х років США були основним переробником мінералів і металів. Але згодом завдяки дешевій робочій силі та більш м’яким екологічним нормам домінуючим гравцем став Китай.
Цинковий завод було врятовано в останню хвилину
Рідкісноземельні елементи не єдина проблема. Позаминулого року в центрі уваги опинився цинковий завод на Волл-стріт у Кларксвіллі. Це середнє за розмірами, відносно сучасне підприємство в штаті Теннессі. До того часу тільки голландські власники та чиновники з економічного розвитку округу Монтгомері мали уявлення про те, чому воно є стратегічно важливим. Читачі американських газет були здивовані, дізнавшись, що голландський завод Nyrstar – єдиний промисловий об’єкт на континентальній частині США, де галій і германій можна доводити до якості, придатної для виготовлення електроніки. Обидва елементи необхідні для виробництва мікросхем до смартфонів і радарних систем. Відтоді як Китай, найбільший світовий постачальник, припинив експорт галію та германію, спричинивши в Сполучених Штатах значний дефіцит, Кларксвілл став головним полем битви в торговельній війні.
Місцевий завод Nyrstar, що належить сировинному гіганту Trafigura, запустив проєкт вартістю 190 мільйонів доларів, завдяки якому вже цього року може почати виробництво галію та германію електронного класу. Після нарощування виробництва на підприємстві отримуватимуть близько 40 тонн галію та 30 тонн германію на рік, що задовольнить 80% потреб США.
Автомобіль Qin L EV має низьку ціну, щоб бути орієнтованим на молодих людей, заявляє виробник.
Седан Qin L EV поступив у продаж в Китаї з початковою ціною в $16 тисяч, повідомляє CNeVPost.
Автомобіль в довжину сягає 4720 мм, ширину – 1880 мм, висоту – 1495 мм при колісній базі 2820 мм. Машина має 18-дюймові колеса, спереду під капотом є багажник об’ємом 65 літрів.
Електромобіль побудований на платформі e-Platform 3.0 Evo та доступний в трьох конфігураціях – задньопривідна версія, повнопривідна версія з підвищеною продуктивністю та „дальнобійна” повнопривідна версія.
Задньопривідна версія отримала двигун потужністю 110 кВт і крутним моментом 220 Нм з акумулятором 46,08 кВт-год, який забезпечує запас ходу 470 км за циклом CLTC. Повнопривідні мають двигун потужністю 160 кВт і крутним моментом 330 Нм з акумулятором 56,64кВт-год, запас ходу становить 545 км відповідно.
Модель може розганятися від 0 до 50 км/год за 4,1 секунди або 3,1 секунди.
BYD Qin L EV поставляється в стандартній комплектації з системою розумного водіння God’s Eye C. Рішення для інтелектуального водіння – DiPilot 100, а апаратне забезпечення включає 12 камер, 5 радарів міліметрового діапазону та 12 ультразвукових радарів.
Заявлена підтримка швидкої зарядки з можливістю поповнити заряд з 30 до 80 відсотків за 24 хвилини.
Задньопривідний Qin L EV коштує 119800 юаней ($16530), повнопривідні коштують 129800 юаней ($18 тисяч) та 139800 юаней ($19 тисяч).
Китайський електромобільний гігант BYD розглядає Німеччину як можливе місце будівництва свого третього заводу в Європі. Про це з посиланням на джерела пише Reuters. Проте остаточне рішення поки що не ухвалене.
Наприкінці лютого виконавча віцепрезидентка BYD Стелла Лі анонсувала будівництво третього заводу китайської компанії в Європі на додачу до потужностей в Угорщині та Туреччині.
Німеччина – один із найімовірніших кандидатів для будівництва заводу BYD, враховуючи високий рівень технологічного розвитку. Проте всередині китайської компанії також обговорюють інші варіанти. Серед факторів, які можуть вплинути на остаточне рішення, – високі витрати на робочу силу, енергоресурси та обмежену гнучкість виробництва.
Продажі головного конкурента BYD – американської марки Tesla – в Німеччині впали на 76% у лютому після того, як гендиректор компанії Ілон Маск розлютив виборців підтримкою ультраправих. 94% опитаних німців заявили, що більше не купуватимуть Tesla. Лише 3% розглядають можливість купівлі електромобілів цієї компанії.
[type] => post
[excerpt] => Китайський електромобільний гігант BYD розглядає Німеччину як можливе місце будівництва свого третього заводу в Європі. Про це з посиланням на джерела пише Reuters. Проте остаточне рішення поки що не ухвалене.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1742240220
[modified] => 1742229894
)
[title] => Китайський конкурент Tesla збудує завод у Німеччині
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=58218&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 58226
[uk] => 58218
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 58219
[image] => Array
(
[id] => 58219
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp
[original_lng] => 22836
[original_w] => 620
[original_h] => 349
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp
[width] => 620
[height] => 349
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp
[width] => 620
[height] => 349
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp
[width] => 620
[height] => 349
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp
[width] => 620
[height] => 349
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp
[width] => 620
[height] => 349
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1742222802:2
[_thumbnail_id] => 58219
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 619
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 223819
[1] => 9217
[2] => 839
[3] => 63
)
[tags_name] => Array
(
[0] => BYD
[1] => завод
[2] => Китай
[3] => Німеччина
)
)
[3] => Array
(
[id] => 58134
[content] =>
Морські постачання російської нафти в Китай у лютому скоротилися до 969 тис. барелів на добу – мінімального рівня з грудня 2022 року.
Державні нафтові компанії Китаю у березні зменшили імпорт російської нафти через нові санкції США. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 14 березня.
Найбільша з них – Sinopec – повністю припинила закупівлі, аналогічне рішення ухвалила Zhenhua Oil. Водночас PetroChina та CNOOC скоротили обсяги постачання, хоча й продовжили морські відвантаження.
За даними джерел у галузі, Sinopec наразі проводить додаткові перевірки на відповідність санкціям і очікує “чіткої картини” щодо можливого врегулювання війни РФ проти України. У компанії наголосили, що можуть відновити закупівлі, якщо США послаблять або скасують санкції.
Китайські компанії тимчасово утримуються від закупівель у постачальників, які потрапили під нові обмеження, розглядаючи можливі способи їхнього обходу.
За даними аналітиків Kpler, морські постачання російської нафти в Китай у лютому скоротилися до 969 тис. барелів на добу – мінімального рівня з грудня 2022 року.
Китайські інвестори таємно від громадськості купують частки в компаніях, контрольованих американським мільярдером та очільником Департаменту ефективності уряду США (DOGE) Ілоном Маском.
Про це пише Financial Times із посиланням на менеджерів з управління активами та інвесторів, які беруть участь у транзакціях.
За словами трьох менеджерів з управління активами, за останні два роки вони продали китайським інвесторам акції SpaceX, xAI та Neuralink на суму понад 30 мільйонів доларів.
Співрозмовники додають, що інвестиції надходять через структури, які дозволяють приховати особи інвесторів, щоб не привертати увагу влади США.
Як вважає старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва Дерек Сіссорс, такі інвестиції можуть створити конфлікт інтересів, враховуючи вплив Маска на американську політику й бізнес.
«Як хтось на посаді Маска може мати стільки зв’язків із Китаєм, але все ще бути хорошою людиною, щоб реформувати уряд США?» — наголошує експерт.
На його думку, приплив китайських грошей у бізнес-імперію Маска вказує на те, що «він більше зацікавлений у своїй репутації та своєму бренді в Китаї, ніж в американських інтересах».
Представники Маска, SpaceX, xAI та Neuralink не відповіли на прохання журналістів прокоментувати інформацію про китайські інвестиції.
Цього року, як і минулого, Китай збільшить свої витрати на оборону на 7,2%, незважаючи на те, що економічне зростання в країні сповільнюється вже третій рік поспіль.
Згідно зі звітом, представленим на відкритті третьої сесії парламенту 14-го скликання, темпи збільшення витрат на оборону знову перевищують показники зростання економіки. У 2025 році уряд установив останні, як і торік, на рівні близько 5%.
Аналітики очікували саме цього, оскільки передбачалося, що у відповідь на геополітичні виклики Пекін продовжить модернізацію своїх збройних сил.
Китай стрімко розвиває армію вже понад десять років
Під керівництвом президента Китаю Сі Цзіньпіна за більш ніж десятиліття оборонний бюджет країни зріс із 720 мільярдів у 2013 році до 1780 мільярдів юанів (1 юань – приблизно 5,11 грн).
Згідно з даними Світового банку, середній світовий оборонний бюджет у 2023 році становив 2,4% ВВП, тоді як у США – 3,4%.
Витрати Китаю на оборону на 2025 фінансовий рік еквівалентні 244,99 мільярда доларів. За даними CNBC, відповідний бюджет США становить понад 850 мільярдів доларів, а оборонний пакет, оголошеним Європейською комісією у вівторок, – 800 мільярдів євро. Щоправда, це лише офіційний оборонний бюджет Китаю. На думку аналітиків, цілком імовірно, що країна витрачає на збройні сили набагато більше.
Насправді зростання може становити двозначне число – від 10% до 15% на рік, оскільки оборонний бюджет не включає військові дослідження та розробки, закупівлі й витрати на воєнізовані формування та берегову охорону.
У будь-якому разі військовий бюджет Китаю є другим за розміром у світі після США. КНР уже має також найпотужніший військовий флот на планеті, нагадує інформаційне агентство AP.
Мета – повна модернізація збройних сил
Сі прагне повністю завершити модернізацію збройних сил Китаю до 2035 року. Його план передбачає розробку нових ракет, військових кораблів, підводних човнів та розвідувальних технологій, а також посилення боєготовності армії.
На думку спостерігачів, це означає, що навколо Тайваню та загалом у регіоні Південно-Східної Азії очікуються ще більш інтенсивні військові навчання й розгортання. У лютому ВМС Китаю провели безпрецедентні снайперські навчання в Тасмановому морі, унаслідок чого з повітряного простору були відведені комерційні літаки.
Китайське видання Global Times повідомило про результати, яких країна досягла минулого року:
у травні почалися бойові випробування третього китайського авіаносця «Фуцзянь», оснащеного електромагнітними катапультами;
у грудні був спущений на воду перший у світі десантний корабель, також оснащений електромагнітними катапультами;
на Airshow China був представлений другий китайський винищувач-невидимка J-35A.
Київ та Пекін підписали угоду про розширення переліку українського аграрного експорту в КНР.
Україна та Китай підписали угоду про розширення переліку українського аграрного експорту в КНР. Про це мовиться в публікації Мінагрополітики України в четвер, 6 березня.
Документи регламентують ветеринарно-санітарні та фітосанітарні вимоги до постачання на китайський ринок таких продуктів:
водних продуктів дикого вилову (риби та морепродуктів, виловлених у природних водоймах);
гороху.
Відповідно до прогнозів, реалізація цих домовленостей сприятиме зростанню експорту. Зокрема, виробництво гороху в Україні демонструє стабільну динаміку. У 2023/2024 маркетинговому році воно становило 409 тисяч тонн, а у 2024/2025 прогнозується на рівні 476 тисяч тонн.
Основними ринками збуту залишаються Туреччина, Індія, Італія, Малайзія, ОАЕ, а також Китай, який демонструє високі темпи зростання закупівель.
Внутрішній промисловий вилов риби у 2024 році склав 11,9 тисяч тонн, що на 6,2% більше, ніж у 2023 році. Вилов за межами юрисдикції України зріс майже вдвічі – до 19,9 тисяч тонн.
Експортна вартість рибної продукції за рік зросла на 80,3% та досягла 56,3 мільйона доларів США.
У вівторок, 4 березня, Китай відповів на нові тарифи США, оголосивши про підвищення імпортних зборів на 10%-15% на низку американських сільськогосподарських і харчових продуктів. Мита запроваджено на товари на суму 21 мільярд доларів.
Китай звинуватив Білий дім у „шантажі” через підвищення тарифів, заявивши, що його антинаркотична політика є однією з найжорсткіших у світі.
„Намагання чинити надмірний тиск на Китай є прорахунком і помилкою”, – заявив представник МЗС Китаю на пресконференції в Пекіні, додавши, що Китай ніколи не піддавався залякуванням або примусу.
Китай відреагував на американські мита запровадженням з 10 березня додаткового тарифу у розмірі 15% на курятину, пшеницю, кукурудзу та бавовну зі США.
Пекін також ввів додатковий збір у розмірі 10% на імпорт сої, сорго, свинини, яловичини, фруктів, овочів та молочних продуктів зі США.
За підрахунками Reuters, зробленими на основі даних перепису населення США за 2024 рік, додаткові мита торкнуться близько 15% американського експорту до Китаю обсягом 21 млрд дол.
Пекін також наклав на 25 американських фірм експортні та інвестиційні обмеження з міркувань національної безпеки, але утримався від покарання конкретних осіб, як це було у відповідь на тарифи адміністрації Трампа від 4 лютого.
У списку експортного контролю, який забороняє китайським фірмам постачати американським компаніям технології подвійного призначення 15 американських компаній.
Ще 10 американських фірм були обрані Китаєм за продаж зброї Тайваню, який Китай вважає своєю територією.
„Односторонні тарифні заходи США серйозно порушують правила Світової організації торгівлі та підривають основу економічного і торговельного співробітництва між Китаєм і США”, — йдеться в окремій заяві Міністерства торгівлі Китаю.
У відомстві додали, що Китай буде „твердо захищати свої законні права та інтереси”.
Китай та Канада запровадили відповідні мита на американські товари після рішення президента США Дональда Трампа розв’язати торговельну війну проти своїх найбільших партнерів.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що запроваджує 25%-ві мита на товари вартістю 30 млрд канадських доларів, що імпортуються зі США. Мита діятимуть доти, доки США не скасують свої мита проти Канади.
Сума в 30 млрд канадських доларів є частиною загального заходу у відповідь, спрямованого на імпорт товарів зі США на суму 155 млрд канадських доларів, а решта 125 млрд канадських доларів набудуть чинності після 21-денного періоду консультацій.
Китай заявив, що з 10 березня введе додаткові мита в розмірі 10-15% на деякі види імпорту зі США.
Китай пропонує країнам свою допомогу для реалізації програм, які залишилися без фінансування після рішення Дональда Трампа припинити діяльність Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Як пише Politico, китайські чиновники вже повідомили уряду Непалу, стратегічно важливої для Пекіна країни на південних схилах Гімалаїв між Індією і Китаєм, про готовність їх країни замінити програми USAID власними проєктами розвитку, повідомляє РБК-Україна.
Представники Островів Кука, архіпелагу в Індо-Тихоокеанському регіоні, на чолі з прем’єр-міністром Марком Брауном цього тижня відвідають Китай, щоб підписати угоду про поглиблення торгово-економічного співробітництва, включаючи збільшення китайських інвестицій у розвиток інфраструктури в острівній державі.
У Колумбії неурядові організації повідомляють про зацікавленість Китаю у тому, щоб замінити заморожені програми USAID у країні. Минулого року Колумбія отримала від USAID близько 385 млн доларів.
Зазначається, що такі дії Пекіна свідчать про намір скористатися ситуацією та якнайшвидше спробувати витіснити США з країн і регіонів, важливих Китаю для просування власних інтересів.
Конгресмени від Демократичної партії у Палаті представників США розробили стратегію, щоб пояснити адміністрації Трампа щодо потенційного посилення Китаю через замороження зовнішньої допомоги США. Однак республіканці у Палаті представників не виступають на захист USAID та відновлення допомоги.
