Пакистан одним із перших одержить допомогу від Фонду глобального захисту клімату країн Великої сімки (G7) і Великої двадцятки (V20), який був створений для підтримки країн з низьким рівнем доходу, що потерпають від кліматичних катастроф, ідеться в спільній заяві країн – учасниць ініціативи.
Фонд глобального захисту клімату, координований Німеччиною, яка зараз головує в G7, також надає підтримку для компенсації наслідків повеней та посух, спричинених, зокрема, зміною клімату.
Нещодавні повені в Пакистані завдали збитків щонайменше на 40 мільярдів доларів і призвели до переселення мільйонів людей.
Згідно з повідомленням, окрім Пакистану, одними з перших допомогу від фонду отримають Бангладеш, Коста-Рика, острови Фіджі, Гана, Філіппіни та Сенегал.
Про відповідну ініціативу заявили минулого тижня в Єгипті на щорічному саміті ООН з питань зміни клімату.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на 26-й сесії Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в Глазго (COP26) у вівторок пообіцяла витратити 1 мільярд євро з бюджету ЄС протягом наступних 5 років на захист лісів.
На конференції, присвяченій захисту світових лісів і сприянню відповідальному землекористуванню, фон дер Ляєн заявила: захист лісів є спільною відповідальністю не тільки для підтримки кліматичної стабільності, але й тому, що ліси світу продовжують забезпечувати засоби до існування сотням мільйонів людей.
Голова комітету також звернула увагу на необхідність зменшення екологічного сліду на ліси та землі в усьому світі. “Європейці більше не хочуть купувати продукти, які передбачають вирубку лісів. Тому незабаром ми запропонуємо регламент щодо боротьби з глобальною вирубкою лісів, спричиненою ЄС, у якому будемо тісно співпрацювати із країнами-виробниками”, – заявила вона.
Із запропонованого 1 мільярда євро 250 мільйонів євро буде використано на захист тропічних лісів басейну Конго.
Європейська комісія запропонувала модернізувати законодавчу базу ЄС щодо батарей та акумуляторів, зокрема запровадити обов’язкові вимоги до їхньої якості та збуту в межах ЄС.
Мета цієї ініціативи полягає в забезпеченні того, щоб батареї й акумулятори на ринку Євросоюзу були високоефективними та підлягали вторинній переробці протягом усього циклу використання, а також щоб їхнє виробництво відповідало стандартам прав людини й довкілля. Дотримання таких вимог стане вагомим внеском у розвиток більш конкурентоспроможної галузі виробництва акумуляторів у Європі, а також сприятиме досягненню кліматичного нейтралітету до 2050-го.
Відповідно до пропозиції, з 1 липня 2024 року на ринок ЄС зможуть потрапляти лише ті промислові та акумуляторні батареї електричних автомобілів, які отримають декларацію про вуглецевий слід. Крім того, комісія запропонувала встановити стандарти щодо вмісту відпрацьованих батарей, котрі підлягатимуть переробці. А також наголосила, що для збільшення переробки поточний коефіцієнт збору невикористаних батарей та акумуляторів до 2030 року треба підняти до 70%.
Попит на акумулятори швидко йде вгору. За прогнозами, до 2030 року він зросте в 14 разів після збільшення використання транспорту на електричній енергії. Світове підвищення попиту на акумулятори призведе до зростання попиту на сировину, тому їхній вплив на навколишнє середовище має бути зведено до мінімуму, ідеться в пропозиції.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.