Уряд запустив програми кредитування для встановлення альтернативних джерел енергії. Видано перші позики бізнесу та фізособам.
В Україні стартували програми підтримки громадян та бізнесу для посилення енергонезалежності та встановлення альтернативних джерел енергії. Уже видана перша позика бізнесу на встановлення сонячної електростанції та перші кредити фізичним особам для встановлення альтернативних джерел енергії. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.
20 липня стартували програми підтримки громадян та бізнесу для посилення енергонезалежності та встановлення альтернативних джерел енергії… Уже маємо успішні кейси. Видана перша позика бізнесу на встановлення сонячної електростанції. Видані перші кредити фізичним особам
– повідомив Шмигаль.
Він вказав, що це кредити домогосподарствам під 0%, енергетичні кредити 5-7-9% для малого й середнього бізнесу, кредити для ОСББ під програму ГрінДІМ.
“Очікуємо, що завдяки державній підтримці реалізуються тисячі подібних проектів побудови розподіленої генерації”, – зауважив Шмигаль.
Окрім того, у постійному режимі тривають відновлювальні роботи на об’єктах енергетики. Для цього уряд також залучає кошти. Зокрема, НЕК “Укренерго” отримала грант від ЄС в 100 млн євро на модернізацію, відновлення та захист підстанцій.
“Це частина європейської спецпрограми Ukraine Investment Facility. Кошти надійдуть через німецький державний банк розвитку KfW”, – зазначив Прем’єр-міністр.
За словами очільника уряду, як і минулого опалювального сезону держава розраховує пройти зиму на газу власного українського видобутку. У газосховища вже закачано понад 10 млрд куб. м газу. До листопада планується збільшити цей обсяг до понад 13 млрд кубометрів.
Частка нових споживчих кредитів банків відносно обсягів споживання населення є історичним максимумом (16%) та прирівнюється до показників 2021 року. Для небанківських кредитів цей показник у IV кварталі 2023 року і залишається на рівні не вище 1%.
Про це інформує РБК-Україна, посилаючись на “Звіт про фінансову стабільність” НБУ за червень 2024 року.
Згідно з даними НБУ, хоча кредитування поки що не є основним двигуном споживання, його вплив поступово зростає. Очікується, що стійкий попит на споживчі позики збережеться завдяки зростанню доходів та позитивним споживчим настроям.
Кредитний портфель зростає пропорційно зміні доходів домогосподарств, і це залишає сукупне боргове навантаження населення на низькому рівні. Із співвідношенням валових кредитів до доходів, що складає близько 9%, кредити мають менше четверті домогосподарств, згідно з опитуванням Info Sapiens.
Банки продовжують оцінювати рівень закредитованості населення як рекордно низький, що підтверджується результатами опитування НБУ про умови банківського кредитування.
Проте, боргове навантаження варіюється залежно від рівня доходів: найвищі показники спостерігаються у населення з нижчими доходами. Таким позичальникам банки зазвичай пропонують менші кредитні ліміти, але рівень використання цих лімітів є вищим.
Нагадаємо, середні відсоткові ставки за новими кредитами банків для населення в національній валюті в травні 2024 року становили 34,6% річних.
Борги за кредитами дуже малі
Під час війни частка позичальників, які навмисно ухиляються від сплати за кредитами, дуже мала. Є також люди з окупованих територій, які не можуть погасити свої борги. Це питання висвітлив у інтерв’ю РБК-Україна член правління ПриватБанку Євген Заіграєв.
Він зазначив, що доцільніше порівнювати поведінку позичальників не з довоєнним періодом, а з кризовими роками 2008-2009 та 2014-2015. У ті часи багато позичальників навмисне намагалися уникати виплат за кредитами, створюючи банкам штучні юридичні перешкоди.
За словами Заіграєва, тоді великі позичальники, які мали багатомільйонні борги, входили в юридичні маніпуляції та шантажували банки тривалими судовими процесами. Вони казали: “Якщо я знайшов спосіб не платити за кредитом, то чому маю це робити? Домовляймося про розмір дисконту, інакше вас чекає перспектива багаторічних судів з непередбачуваним результатом.” Далі наступали процедури банкрутств та юридичне затягування справ.
Нині ж частка тих, хто навмисно ухиляється від сплати за кредитами, дуже мала. Заіграєв також додав, що на кінець травня 2024 року непрацюючі кредити бізнесу у ПриватБанку становлять лише 4,5%.
Три чверті від суми таких боргів складають кредити, видані до конфлікту на територіях, які зараз окуповані або де відбуваються бойові дії. Це означає, що позичальники опинилися у форс-мажорних умовах і не можуть погасити кредити.
На інших територіях України рівень непрацюючих кредитів не перевищує 1%.
Ставки будуть знижуватися
Державний ПриватБанк очікує зниження ставок за кредитами та депозитами у зв’язку зі змінами облікової ставки, введеними Національним банком України (НБУ). Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів член правління ПриватБанку Євген Заіграєв.
За його словами, поточна ситуація з клієнтськими коштами в банку відображає загальний стан економіки та рівень бізнес-активності. Відсоткові ставки поступово знижуються, слідуючи за зниженням облікової ставки НБУ. Ставки залучення коштів знижуються, а кредитні ставки, особливо для бізнес-клієнтів, також стають менш високими. Якщо півроку тому кредитні ставки були на рівні 18-22%, то нині вони впали до 14-16%, не враховуючи спеціальні програми, такі як “5-7-9”.
Також очікується, що ставки на залучення коштів, включаючи депозити та залишки на рахунках, поступово знизяться. Заіграєв уточнив, що у 2024 році обсяги коштів від бізнес-клієнтів залишаються стабільними з урахуванням сезонних коливань. Навесні, традиційно коли бізнес починає витрачати накопичені взимку кошти, приросту депозитів не спостерігається. Проте, ймовірно, зростання обсягів коштів від бізнесу очікується влітку та в кінці року.
Нагадаємо, що в травні Нацбанк знизив облікову ставку, яка повинна впливати на вартість грошей в Україні та визначати процентні ставки за кредитами і депозитами. Згідно з даними НБУ, середні ставки за новими депозитами для населення у гривні в травні знизилися до 11,0% річних, тоді як ставки за кредитами для населення зросли до 34,6%.
Частка непрацюючих кредитів в українському банківському секторі станом на 1 травня 2024 року становить 35,5%. За підрахунками експертів Національного банку України відповідний відсоток NPL-кредитів скоротився на 0,5 відсоткових пунктів порівняно з 1 квітня 2024 року. “Обсяг непрацюючих кредитів за місяць скоротився на 20,6 млн грн, водночас обсяг наданих банками кредитів зріс на 17,7 млрд грн”, – повідомляє НБУ.
Скільки боржників по кредитах в корпоративному і приватному секторі?
Кількість неповернених кредитів скорочується як в бізнес-сегменті кредитування, так і в приватному кредитуванні фізичних осіб, включно з тими, що здійснюють комерційну діяльність. Зокрема, по корпоративному сектору скоротилися показники NPL за один місяць з 43,92% до 43,70%, а по приватних особах – з 21,42% до 20,6%. Найбільше скоротилися неповернені кредити у фінансуванні приватних осіб. На початку року показник складав 23,5%, а на травень – показник скоротився на 2,9%.
Динаміка зменшення NPL до широкомасштабної війни і після неї
В Нацбанку нагадали, що до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну кількість непрацюючих кредитів в українській фінансовій сфері стрімко скорочувалася до показника 27%. Водночас на 2018 рік кількість непрацюючих кредитних зобов’язань складала за статистичними показниками НБУ 55%. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках скорочувалася з 2018 року (з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року), а обсяг кредитів у банках зростав.
Україна та Міжнародний валютний фонд досягли попередньої домовленості про розкриття частини чотирирічної позики в розмірі 2,2 мільярда доларів, щоб допомогти покрити бюджет країни.
Угода про персонал, яка все ще потребує схвалення правлінням МВФ, укладається після завершення четвертого перегляду загального пакета допомоги МВФ вартістю 15,6 мільярда доларів, йдеться у заяві фонду.
“Виконання програми залишається високим, попри виклики війни. Однак ризики високі та зростають, оскільки війна триває і перспективи на решту року залишаються дуже невизначеними”, — зазначив у заяві голова місії МВФ в Україні Гевін Грей.
Огляд фонду економіки та фінансового сектору України включав фіскальну політику та реформи, ризики з боку державних підприємств та енергетичного сектору, а також боргове навантаження країни.
Дворічне заморожування виплат боргу в розмірі $21 млрд, узгоджене влітку 2022 року, закінчується 1 серпня.
“Влада досягає прогресу в комерційній реструктуризації зовнішнього боргу на умовах, які відповідають програмі”, — сказав Грей.
Співробітники МВФ повідомили інвесторам у квітні, що будь-який перерахунок боргу враховуватиме два сценарії — базовий сценарій, за якого війна з росією закінчується швидше та економіка відновлюється, і негативний сценарій, який передбачає тривалу війну, яка затягує зростання.
Банки України 2023 року видали 6114 іпотечних кредитів на загальну суму 9,1 млрд грн.
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
За даними опитування Нацбанку, обсяг наданих населенню іпотечних кредитів у 2023 році порівняно з попереднім роком зріс майже вп’ятеро, а кількість угод потроїлась.
Уточнюється, що про видачу нової іпотеки в грудні поінформували 8 банків, які кредитували придбання житла. Більшість угод, як і раніше, укладалися на вторинному ринку нерухомості. Водночас надалі дещо зростала кількість угод на первинному ринку.
«Рушієм іпотечного сегменту залишається пільгове кредитування в межах програми «єОселя» (майже всі кредити протягом року надано в межах програми)», – повідомили в НБУ.
Згідно з даними регулятора, середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами у грудні залишилася на рівні листопада – 7,6%, водночас рік тому, у грудні 2022 року, – 8,3%.
Зазначається, що в регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів 2023 року видано в Києві та Київській області – 2664 договори на загальну суму 4,5 млрд грн (50% від загального обсягу), Львівській (314 договорів на 518 млн грн), Рівненській (344 на 461 млн грн) та Вінницькій (304 на 455 млн грн) областях.
Кабінет Міністрів прийняв ряд рішень, які необхідні для покращення фінансової ситуації в енергосистемі.
Про це повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
За його словами, перегляд тарифу на електроенергії для населення допомогло для проведення ремонтної кампанії, оскільки це потребує коштів. Однак він додав, що наразі фінансова ситуація на енергоринку продовжує бути складною.
Водночас міністр наголосив, що влада приймає рішення, які мають покращити ситуацію.
“Сьогодні в принципі цілий ряд рішень. Ми, як уряд, приймали рішення, зокрема, можливість залучення програма 5-7-9 під фінансування енергетики”, – сказав Галущенко.
Він наголосив, що отримання кредитного ресурсу займає час, але міністерство намагається пришвидшити цей процес.
Водночас іншим рішенням для покращення ситуації в енергетиці був перегляд цінових обмежень на енергоринку.
“Тобто сьогодні цілий набір рішень, які допомагають, по факту, отримувати кошти, які йдуть на відновлення”, – підсумував міністр.
Раніше Міненерго звернулося до Нацбанку, щоб пришвидшити видавання кредитів на відновлення ТЕС і ТЕЦ.
Світовий банк 19 червня перерахував до бюджету України 63 млн євро. Ці гроші планується витратити на виплати педагогам.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України.
“Кошти були надані Міжнародною асоціацією розвитку на пільгових умовах, у рамках проекту Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що строк погашення кредиту становить 10 років, з 4-річним пільговим періодом.
“Кошти буде спрямовано на часткове відшкодування видатків бюджету, здійснених для забезпечення оплати праці працівників державних органів та педагогічних працівників за лютий та березень 2023 року”, – повідомили у Мінфіні.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть “Укрзалізниці” кредит у розмірі 200 млн євро модернізацію залізничного сполучення країни з Європейським союзом на заході.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу ЄБРР.
Як зазначається в повідомленні, суверенна позика – 100 млн євро на екстрене фінансування та 100 млн євро на підтримку оборотного капіталу – пом’якшить наслідки війни, сприяючи розширенню транскордонної пропускної спроможності та покращенню залізничного сполучення з ЄС. Він дозволить УЗ продовжувати надавати життєво важливі послуги населенню та підприємствам, а також відновлювати ключові залізничні коридори на кордоні з ЄС та закуповувати рухомий склад.
ЄБРР розділить ризики своїх інвестицій в Україні з донорами та акціонерами. Цей кредит має бути підкріплений гарантіями до 50%, при цьому 60 млн євро мають бути надані Сполученими Штатами Америки і 40 млн євро – Нідерландами.
“Незважаючи на наслідки війни, “Укрзалізниця” зберегла вантажні та пасажирські перевезення, хоч і зі зменшеною пропускною спроможністю. ЄБРР працював з УЗ ще до війни і твердо підтримував залізничну компанію після вторгнення Росії”, – наголошується в повідомленні.
Зокрема, у 2022 році ЄБРР надав “Укрзалізниці” 150 млн євро екстреного фінансування, щоб допомогти Україні зберегти свої поїзди.
Україна залучить до $8 млрд кредитів від Кореї за надзвичайно низькими пільговими умовами. Відповідну урядову угоду підписали у межах конференції “Азійське лідерство”.
Як повідомляє пресслужба Міністерства економіки, 17 травня відбулося підписання попередньої Угоди між урядом України та урядом Республіки Корея щодо кредитів від Фонду економічного розвитку і співробітництва (EDCF), спеціального підрозділу Корейського Експортно-Імпортного Банку.
За словами очільниці міністерства Юлії Свириденко, Україна включена до переліку пріоритетних країн двостороннього співробітництва з Кореєю в межах програми Офіційної допомоги розвитку (ODA).
Можливість отримання першого траншу від EDCF в розмірі до $300 млн з’явиться вже в 2023 році упродовж 3-4 місяців з моменту підписання другого етапу угоди, що очікується у червні.
“Наступний транш до $3 млрд стане доступним в 2024 році з поступовим збільшенням ліміту до $8 млрд по мірі наповнення пайплайну проєктів. Також Україна зможе використовувати корейські потужності та досвід для повоєнної відбудови зруйнованої інфраструктури, промислових та цивільних об’єктів”, – зазначила Свириденко.
Зокрема, кошти будуть залучені на довгостроковий період під мінімальні відсотки: термін кредиту може складати до 40 років під 0,15% річних із відстрочкою повернення тіла кредиту на 10 років. Позики надаватимуться Експортно-імпортним банком Кореї в рамках фонду EDCF.
“Ми сподіваємося, що в найближчі тижні усі формальності будуть завершені і ми зможемо представити бізнес-спільнотам наших країн перші проєкти, які зможуть фінансуватися Фондом”, – додала міністерка.
Для залучення фінансування конкретних проєктів будуть укладатися окремі кредитні договори. Зі свого боку, уряд Кореї може надавати гранти та технічну допомогу для підготовки та оцінки проєктів. Крім того, планується відкриття офісу EDCF в Україні.
Фонд співробітництва в економічному розвитку (EDCF) був заснований урядом Республіки Корея у 1987 році для сприяння економічному співробітництву з країнами, що розвиваються. Фонд надає фінансову підтримку країнам-партнерам для їх промислового розвитку та економічної стабільності.
З моменту старту Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» суб’єкти підприємництва отримали від уповноважених банків 57 038 кредитів на загальну суму 177,85 млрд грн, з яких 37 470 – від банків державного сектору економіки на загальну суму 74,43 млрд гривень (станом на 27.02.2023 р.).
За минулий тиждень у межах Програми видано 419 пільгових кредитів на загальну суму 1,73 млрд грн, у тому числі, банками державного сектору економіки укладено 283 кредитних договори на суму 0,83 млрд гривень.
За період дії воєнного стану в Україні у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» укладено 22 216 кредитних договорів на загальну суму 88,23 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 15 000 кредитних договорів на суму 43,34 млрд грн), з яких:
– 0,85 млрд грн – на інвестиційні цілі;
– 6,85 млрд грн – як антикризові кредити;
– 4,37 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів;
– 26,42 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників;
– 49,73 млрд грн – на антивоєнні цілі.
Програму реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Єдиним учасником ФРП є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду.
На сьогодні за Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» ФРП уклав угоди про співробітництво з 45 банками.
