Надприбутки Москви від зростання цін на нафту через війну в Ірані залишаються високими, але атаки дронів на два основних експортних пункти росії в Балтійському морі скорочують ці доходи Кремля та викривають слабкі місця системи протидії дронам у рф.
За словами керівника відділу досліджень енергетики та клімату Київської школи економіки Бориса Додонова, п’ять атак на Приморськ та Усть-Лугу з початку минулого тижня коштували російським експортерам енергоносіїв близько 970 млн дол. доходів за тиждень до 29 березня.
На Приморськ та Усть-Лугу припадає понад 40% морських потужностей росії з експорту нафти. За словами західного представника служб безпеки, лише в Приморську внаслідок атак згоріла нафта на суму 200 млн дол.
Усть-Луга забезпечує близько 8% світового обсягу нафти. За даними Argus, після атак у останній тиждень березня експорт цього продукту звідти скоротився приблизно на 70%.
За словами аналітика Seala AI з питань нафти Володимира Нікітіна, завантаження терміналу в Приморську може відновитися протягом декількох днів, хоча й не повністю, оскільки відновлення спалених резервуарів без шкоди для експорту може зайняти місяці. Він додав, що ремонт переробних ліній на терміналі Усть-Луга може тривати понад місяць.
При цьому місцева влада зазначає, що «немає прогнозів щодо зниження інтенсивності» «безпрецедентних атак ворожих БПЛА».
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у вівторок, що росія докладає «інтенсивних» зусиль для захисту своєї енергетичної інфраструктури, але визнав неможливість «забезпечити 100-відсоткову безпеку» російських нафтових об’єктів.
Дрони атакують не тільки енергетичну галузь росії, а й заводи з виробництва добрив, які також виготовляють хімічні речовини, що можуть використовуватися рф на передовій.
Росія розробила багаторівневу систему оборони, що включає радіоелектронне глушіння, фізичні бар’єри та навіть залучила підрозділи резервістів для охорони нафтових об’єктів. Однак цього не вистачає, щоб протистояти прогресу України в галузі технології безпілотників, зазначає видання.
Російські підприємства змушені самостійно оплачувати засоби захисту від дронів, їх не фінансує російська держава, що посилює невдоволення. Компанії, які не працюють в енергетичній галузі, також були змушені інвестувати в засоби захисту від дронів – за даними росЗМІ, до весни 2025 року їх встановили до 80 відсотків цивільних підприємств.
Державний гігант «Роснефть», найбільший експортер нафти в росії, має власні системи радіоелектронної боротьби, призначені для ураження дистанційно керованих дронів, що літають на висоті не менше 35 метрів. Однак це мало захищає проти новітніх моделей українських дронів.
У листопаді минулого року Володимир Путін підписав закон, що дозволяє залучати резервістів для захисту «критично важливих» об’єктів від дронів. Головне завдання резервістів — діяти у складі так званих мобільних вогневих груп, оснащених кулеметом, встановленим на задній частині військового УАЗу, заявив голова комітету з оборони Державної думи Андрій Картаполов.
Однак один високопоставлений російський бізнесмен залишився скептично налаштованим щодо резервістів. «Яка користь від резервістів з рогатками? Нам довелося встановити вежі на всіх наших заводах і натягнути між ними сітку», — сказав він FT, додавши, що на ці заходи було витрачено щонайменше 1,5 млрд руб. (19,1 млн дол.).
Речник Кремля Дмитрій Пєсков 17 липня заявив про зупинку дії „зернової угоди”.
Пєскова цитує видання „РБК”, пише „Європейська правда”.
„Фактично домовленості припинили дію сьогодні”, – сказав Пєсков.
Він назвав причиною розриву домовленості те, що не виконана частина угоди, яка стосується Росії.
„Як тільки російська частина домовленостей буде виконана, Росія негайно повернеться до виконання угоди”, – сказав Пєсков.
Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила „РИА Новости”, що Росія сьогодні офіційно проінформувала Туреччину й Україну, а також секретаріат ООН про заперечення проти продовження „зернової угоди”.
Останнім часом Росія регулярно погрожувала не продовжити дію зернового коридору попри заклики ООН і Туреччини, які стали посередниками домовленості.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у п’ятницю заявив, що він та президент Росії Владімір Путін дотримуються однієї думки щодо продовження дії „зернової угоди”.
Згодом у Кремлі спростували заяви турецького президента.
За даними ЗМІ, ЄС розглядав питання про поступки російському банку заради „зернової угоди”. Зокрема, йшлося про створення дочірньої компанії підсанкційного „Россельхозбанку” для відновлення його зв’язку зі SWIFT.
Раніше Путін заявив, що Росії невигідно перекачувати газ через українську ГТС.
Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков услід за Путіним заговорив про „умови”, за яких Росія збільшить транзит газу через Україну.
Про це повідомляє ТАСС.
Пєсков заявив, що саме європейські компанії можуть заключити з російським монополістом нову довгострокову угоду зі збільшеними об’ємами.
„Щоби щось транспортувати через Україну, треба, щоби хтось купив, і це якраз наші покупці у Європі”, – стверджує Пєсков.
Речник Путіна вирішив пригадати слова глави Кремля щодо транзитних домовленостей.
„Президент неодноразово говорив, що якщо будуть купувати і далі наш газ, якщо будуть збільшувати контракти і якщо Україна буде давати конкурентоздатні комерційні пропозиції, то все це продовжить працювати”, – відповів Пєсков.
Він додав, що Росія збільшила до можливого максимуму поставки газу до Європи за існуючими контрактами.
Пєсков назвав питанням переговорів з „Газпромом” можливість додаткових поставок блакитного палива.
