Україна та МВФ погодили перший перегляд програми розширеного фінансування. Після затвердження Радою фонду Київ отримає 690 млн доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресреліз МВФ.
Україна має реалізувати низку податкових, енергетичних та антикорупційних реформ у межах міжнародної програми співпраці та виконання структурних зобов’язань. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на мобілізацію доходів бюджету, підвищення ефективності державного управління та лібералізацію ключових секторів економіки.
У фіскальному блоці Україна повинна забезпечити стримування бюджетних витрат та одночасно нарощувати внутрішні доходи, зокрема через оптимізацію податкового адміністрування та пошук потенційних заощаджень.
Серед ключових кроків – скасування митного звільнення від ПДВ для міжнародних посилок, що має зменшити використання податкових лазівок і обмежити обсяги несуттєвого імпорту.
Також передбачено посилення боротьби з міжнародним податковим ухиленням, зокрема через трансфертне ціноутворення та схеми податкового арбітражу між компаніями.
Окрему увагу приділено реформі спрощеної системи оподаткування. Йдеться про запобігання зловживанням, зокрема штучному дробленню бізнесу та підміні трудових відносин співпрацею з фізичними особами-підприємцями.
Крім того, планується модернізація податкового адміністрування з акцентом на ризик-орієнтований підхід, що має зменшити навантаження на сумлінних платників і підвищити ефективність контролю.
Окремим напрямом визначено інституційні зміни в Бюро економічної безпеки та Державній митній службі для посилення боротьби з ухиленням від сплати податків.
У енергетичному секторі передбачається підготовка дорожньої карти поступового переходу до ринкових тарифів і відходу від чинної системи спеціальних обов’язків (PSO), яка наразі стримує прибутковість державних енергокомпаній.
Водночас реформа має супроводжуватися створенням механізмів адресної соціальної підтримки для вразливих домогосподарств, щоб мінімізувати можливі наслідки зростання тарифів.
Також планується посилення незалежності та інституційної спроможності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
У сфері антикорупційної політики передбачено подальше зміцнення системи електронного декларування активів із застосуванням ризик-орієнтованого підходу до перевірок.
Окремий блок стосується реформи корпоративного управління державних підприємств і державних банків. Йдеться про прискорення прозорих конкурсних відборів керівництва, посилення ролі незалежних наглядових рад та підвищення рівня підзвітності менеджменту.
У межах узгодженого графіка Україна має виконати додаткові політичні зобов’язання, а також надолужити реформи, які були заплановані на перший квартал, але не були реалізовані або виконані із затримкою.
Верховна Рада у четвер проголосувала проєкт закону про ратифікацію кредитної угоди і меморандуму з Європейським Союзом для залучення 90 мільярдів євро кредиту.
“За” нардепи віддали 298 голосів. За те, щоб голова ВР відразу підписав законопроєкт і віддав Президенту на підпис, депутати проголосували 276 голосами.
Відповідний президентський законопроєкт про ратифікацію угоди про позику на підтримку України між Україною як позичальником та Національним банком України як агентом позичальника і Європейським Союзом, представленим Європейською комісією, як кредитором та меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом як кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України) зареєстровано під №0376 від 28 травня з’явився на сайті парламенту у четвер.
Під час презентації проєкту у залі парламенту, як повідомив нардеп з фінансового комітету Ярослав Железняк, міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що “тільки вчора ЄС підписали меморандум, тексти на обох мовах ідентичні, всі умови, які вказані в тексті – це мікрофін (8.3 млрд євро) ” “Тобто всі інші вимоги, типу реформи ДБР – це у Ukraine Facility”, – додав Железняк у соцмережах.
“Я спрощу дискусію по цій ратифікації 90 млрд від ЄС… Це калька з меморандуму МВФ. Не буде МВФ, не буде і грошей ЄС. Тож нічого нового там не буде, де-факто нічого не змінюється. Змінить вимоги МВФ – змінять і Єврокомісія. Що так – що так, воно було у зобовʼязаннях”, – вказав Железняк.
Що передбачає проєкт
Проєкт визначає рамки “для залучення коштів у межах загальної суми до 90 млрд євро, у тому числі в рамках макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України”, згідно з пояснювальною запискою.
Як вказано, укладення та подальше набуття чинності угодою про позику і меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації “дозволить Україні у 2026-2027 роках залучити від Європейського Союзу до 90 млрд євро фінансового ресурсу для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу”.
Зокрема, у межах меморандуму про взаєморозуміння обсяг макрофінансової допомоги становитиме до 8,35 млрд євро. Підставою для отримання допомоги є Регламент (ЄС) № 2026/467 від 24.02.2026, який запроваджує посилену співпрацю щодо започаткування позики на підтримку України на 2026-2027 роки на загальну суму до 90 млрд євро.
У межах цього інструменту імплементаційним рішенням Ради (ЄС) № 2026/919 від 23.04.2026 про схвалення допомоги Україні у впровадженні стратегії фінансування України було позитивно оцінено стратегію фінансування України на 2026 рік, а також визначено загальний обсяг підтримки на 2026 рік у розмірі до 45 млрд євро, що розподіляється на два ключові компоненти:
оборонна частина (до 28,3 млрд євро) – спрямовується на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;
бюджетна частина (16,7 млрд євро) – спрямовується на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.
Водночас рівномірний розподіл фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:
до 8,35 млрд євро надається безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);
до 8,35 млрд євро – додатково через механізм Ukraine Facility.
Фінансовий механізм інструменту позики на підтримку України базується на залученні Європейською комісією ресурсів на міжнародних ринках капіталу. Використання найвищого кредитного рейтингу Європейського Союзу (ААА) дозволяє забезпечити залучення фінансового ресурсу на максимально сприятливих умовах.
Водночас витрати на обслуговування цих запозичень (відсотки) повністю покриваються за рахунок бюджету ЄС, а погашення основної суми кредиту здійснюватиметься Україною виключно після отримання репарацій від російської федерації.
Як вказано в пояснювальній записці, з огляду на наведене, інструмент позики на підтримку України встановлює рамку для залучення позики від ЄС, джерелом погашення якої є репарації російської федерації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабної агресії. До отримання таких репарацій передбачено, що обслуговування залученого ресурсу буде здійснюватися за рахунок коштів ЄС.
Отже, відповідна допомога має юридичний статус довгострокової пільгової позики, однак фактично для Державного бюджету України вона має характер грантової підтримки, та відображатиметься як доходи державного бюджету. Оскільки поточне обслуговування здійснюється ЄС, а повернення коштів відтерміновано до моменту фактичної сплати репарацій агресором, реалізація цих актів не створює реального боргового навантаження та не потребуватиме додаткових видатків бюджету України, зазначається у пояснювальній записці.
Як повідомляється, “реалізація угоди про позику та меморандуму про взаєморозуміння, здійснюватиметься в межах коштів, передбачених заінтересованим органам у Державному бюджеті України на відповідний рік”.
Євросоюз готується затвердити умови кредиту Україні у розмірі 90 млрд євро вже в понеділок, 18 травня, що наблизить отримання першого траншу на суму понад 9 млрд євро у червні.
Після завершення внутрішніх процедур Євросоюз остаточно затвердить кредит Україні після узгодження Києвом та Брюсселем деталей погашення боргу за рахунок репарацій від РФ.
Якщо Москва відмовиться виплачувати репарації після війни, лідери європейських країн застережуть собі право використовувати для погашення кредиту заморожені російські активи.
Кошти підуть на зміцнення української оборони – зокрема, на закупівлю безпілотників на суму 5,9 млрд євро. Потім Єврокомісія перерахує Україні 3,2 млрд євро, які спрямують на покриття бюджетних витрат, зокрема й виплату зарплат військовим.
Politico пише, що, попри недавній прогрес, ЄС розуміє потребу Києва у більшій кількості грошей у 2027 році. Проте їхнє залучення може бути проблематичним, якщо країни-члени не захочуть брати на себе додаткові спільні борги.
“Члени ЄС та європейські фінансові інститути надали Україні загалом 200,6 млрд євро.
Таким чином, ЄС є найбільшим і найстабільнішим фінансовим партнером України”, – зазначив представник Єврокомісії.
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що вимоги щодо податкової реформи та мобілізації внутрішніх доходів обговорюють у межах умов надання Україні макрофінансової допомоги.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-конференцію Ради з економічних і фінансових питань ЄС.
У Європейському Союзі розглядають можливість включення податкової реформи до переліку вимог для отримання Україною наступних траншів у рамках кредитної програми обсягом 90 млрд євро.
Йдеться про частину макрофінансової підтримки, яка прив’язана до виконання певних економічних умов.
За словами представників ЄС, одним із ключових елементів обговорення залишається посилення внутрішньої бюджетної стійкості України.
Зокрема, акцент робиться на реформуванні податкової системи та підвищенні ефективності мобілізації внутрішніх доходів держави.
Водночас у Брюсселі зазначають, що консультації з українською стороною тривають на просунутій стадії.
Конкретні параметри та механізми майбутніх змін поки що не узгоджені та залишаються предметом обговорення між сторонами.
Єврокомісар Валдіс Домбровскіс наголосив, що не може розкривати деталі переговорного процесу, однак підтвердив, що податкова реформа і питання внутрішніх доходів є частиною загального пакета вимог.
“Так, щодо першого питання: зараз ми все ще перебуваємо на просунутій стадії переговорів з українською владою щодо умов, які лежать в основі нашої програми макрофінансової допомоги. Я не можу зараз вдаватися в деталі цих переговорів, але мобілізація внутрішніх доходів є важливою частиною обговорень, як і податкова реформа. Однак конкретні механізми та елементи все ще перебувають у стадії обговорення”.
Євросоюз може використовувати заморожені російські активи, щоб погасити кредит Україні на 90 млрд євро. Такий сценарій припустимий, якщо Москва відмовиться виплачувати репарації.
Про це РБК-Україна повідомили у прес-службі Мінфіну України.
Як зазначили у відомстві, у 2026 році від кредиту ЄС на 90 млрд євро Україна отримає:
16,7 млрд – на соціальну бюджетну підтримку;
28,3 млрд євро – на оборонні потреби.
Бюджетна підтримка буде надана у такому форматі: 8,35 млрд євро – у вигляді макрофінансової допомоги, 8,35 млрд євро – через програму Ukraine Facility.
Початок надходження очікується вже в травні-червні 2026 року.
Водночас, як додали в Мінфіні, після затвердження кредиту Ukraine Support Loan Україна та Європейський Союз продовжують технічні консультації з метою узгодження остаточних параметрів угоди.
“Зокрема, триває обговорення кількості та обсягів траншів. Водночас спрямування коштів бюджетної підтримки пов’язане з виконанням певних умов, що також може впливати на розмір окремих траншів”, – зазначили у відомстві.
У 2027 році від кредиту ЄС буде отримано також 45 млрд євро.
Із загальної суми кредиту близько 30 млрд євро буде спрямовано на бюджетну підтримку, близько 60 млрд євро – на військову допомогу.
Як повідомляло РБК-Україна, кредитні кошти не передбачено використовувати в рамках програм відновлення. Але Україна сподівається отримати дозвіл використати 5,4 млрд євро на відновлення енергетики.
У міністерстві звернули увагу, що Україна повертатиме кредит тільки після того, як Росія виплатить репарації за завдані збитки.
Документ Комісії не містить конкретного терміну погашення. У разі якщо репарацій не буде, ЄС залишає за собою право використовувати заморожені російські активи для погашення цього боргу.
Україна також не буде зобов’язана повертати кредит, якщо Росія не компенсує Києву завдані війною збитки.
Європейський Союз може зіткнутися з необхідністю схвалення нового кредиту для України вже у 2027 році. Попри нещодавно підписану угоду на 105 мільярдів доларів, дефіцит фінансування Києва продовжує зростати.
Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Дефіцит бюджету та нові запозичення
Як зазначає видання, підписана угода про позику на 90 мільярдів євро (близько 105 мільярдів доларів) мала закрити дві третини потреб України у фінансуванні бюджету та оборони до кінця наступного року. Проте європейські посадовці попереджають, що цих коштів може бути недостатньо.
За словами дипломатів, дефіцит фінансування України на наступний рік зріс порівняно з початковими розрахунками. Києву знадобиться додатково щонайменше 19 мільярдів євро для покриття бюджетних витрат у 2026 році.
“Це означає, що лідерам ЄС потенційно доведеться знову звертатися за новою позикою в десятки мільярдів євро через 12 місяців”, – йдеться у матеріалі.
Роль США та позиція Зеленського
Україна опинилася у більшій залежності від ЄС на тлі того, як адміністрація президента США Дональда Трампа припинила надання прямої військової допомоги та зосередилася на конфліктах на Близькому Сході.
Водночас президент України Володимир Зеленський наголосив, що підтримка США залишається критично важливою, особливо в питаннях розвідки та засобів ППО.
“Під час війни нам потрібно все і всі. Нам потрібні Сполучені Штати”, – заявив президент напередодні саміту на Кіпрі.
Зеленський також висловив сподівання, що фінансова стійкість України підштовхне росію до переговорів, продемонструвавши, що ресурси країни не вичерпані.
Перший транш із кредиту на 90 млрд євро від Європейського Союзу для України становитиме 45 млрд євро.
Про це на брифінгу після засідання Ради Євросоюзу повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, кошти можуть надійти вже у другому кварталі цього року. Перший пакет спрямують на фінансування озброєння, зокрема дронів.
Президент Володимир Зеленський назвав розблокування позики фундаментальним рішенням, яке підтримали всі лідери країн ЄС.
“Це посилить нашу армію та дозволить наростити виробництво, закупити більше систем ППО й краще захистити енергосистему перед зимою”, — наголосив він.
Своєю чергою, президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що розблокування кредиту разом із новим пакетом санкцій є важливими кроками до справедливого миру.
Він додав, що наступним етапом стане відкриття першого переговорного кластеру щодо вступу України до ЄС.
Кошти з кредитної програми Європейського Союзу для України обсягом 90 мільярдів євро можуть почати надходити вже у травні-червні. ЄС залишилося узгодити лише одну поправку.
Про це повідомляють The Guardian та Суспільне, посилаючись на заяви політиків Євросоюзу.
Заступник міністра закордонних справ Латвії Артьомс Уршульскіс сьогодні заявив, що розраховує на швидкий старт фінансування.
«Сподіваємося, що ЄС зможе почати виплачувати кошти Україні вже у травні», – повідомив він.
А головна дипломатка ЄС Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ повідомила, що вже завтра, 22 квітня, мають бути позитивні рішення щодо позики ЄС Україні на 90 млрд євро.
«Ми обговоримо війну в Україні і очікуємо деяких позитивних рішень завтра щодо позики на 90 млрд євро. Україна справді потребує цієї позики», — наголосила дипломатка ЄС.
Єврокомісар з економіки й продуктивності Валдіс Домбровскіс зауважив, що Україна отримає перший транш кредиту максимум на початку червня, оскільки залишилося узгодити лише одну поправку до Багаторічного бюджету.
Тоді, за його словами, Україна отримає одразу обидва платежі: як за частиною військової підтримки, так і за частиною загальної бюджетної підтримки.
«Цього року, згідно зі стратегією фінансування, узгодженою з Україною, 28 мільярдів євро буде виділено на військову підтримку, а 17 – на загальну бюджетну підтримку», – уточнив Домбровскіс.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас, під час якої вони обговорили найближчі плани та просування ключових для Києва рішень.
Про це, як пише “Європейська правда”, міністр написав на платформі X.
Сибіга розповів, що вони обговорили європейський порядок денний та необхідність збереження єдності й динаміки у просуванні ключових рішень, що “зміцнюють нашу спільну безпеку та стійкість”.
Також сторони обговорили результати виборів в Угорщині, перемогу на яких здобула опозиційна партія “Тиса”. У цьому контексті Сибіга наголосив на важливості схвалення кредиту у розмірі 90 млрд євро для України.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ “точно розблокує” кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро.
Про це Зеленський заявив під час Конгресу місцевих та регіональних влад.
Глава держави наголосив, що “90 млрд допомоги точно розблокуємо”, і додав, що ці гроші – “наше життя, це “кисень” для армії”.
“Розблокуємо питання 45 млрд траншу першого на цей рік. Ми розуміємо, для нас це, ну, для нас це життя. Кисень для нашої армії, тому що це в принципі все технологічне внутрішнє виробництво базується на цій сумі майже 30 млрд, там 28”, – сказав президент.
Зеленський зазначив, що Україна або доб’ється зняття блокування, або знайде альтернативні рішення.
