Сейм Латвії ухвалив поправки, що з 1 січня 2026 року знижену ставку ПДВ у розмірі 5% буде застосовано до книжок і друкованих видань у друкованому та електронному вигляді, зокрема в інтернеті, якщо їх видано латиською, латгальською або лівською мовою та іншими мовами ЄС і ОЕСР.
Про це повідомляє Delfi.
Під час дебатів у Сеймі депутати опозиційних партій „Латвія на першому місці” і „Стабільності!” висловили здивування і заперечення з приводу поправок, що стосуються зниженої ставки ПДВ на книжки, зазначивши, що це фактично призведе до подорожчання книжок російською мовою.
„Стабільності!” подала поправку, що передбачають повернення пільгової ставки ПДВ на друковані видання та книги російською мовою. „За” голосували 17 депутатів – 7 від „Стабільності!”, 7 від „Латвії на першому місці” і 3 незалежних. Проти були 60 депутатів від прем’єрської „Нової Єдності”, опозиційних Національного об’єднання, „Об’єднаного списку”, а також частина депутатів від коаліційних Союзу „зелених” і селян та „Прогресивних”. Частина парламентарів від СЗС і „Прогресивних” – загалом 12 – утрималися.
Раніше Мінкульт висунув пропозицію підвищити ПДВ на книги та видання російською мовою. У Мінкульті пояснили, що в Латвії існують законодавчі акти та політичні документи, які підкреслюють важливість латиської мови, наприклад, латиську мову як єдину державну мову визначено в конституції.
Після чого Кабмін затвердив підвищення ПДВ для преси та книг російською. З 1 січня 2026 року ПДВ на книги і пресу російською мовою в Латвії становитиме 21% (стандартна ставка). Для видань латиською мовою, а також мовами країн-членів ЄС та ОЕСР збережеться знижена ставка в 5%.
Закон внесено до пакета законопроєктів, що супроводжують бюджет наступного року.
Депутати латвійського Сейму 3 грудня в остаточному читанні ухвалили поправки до закону про підтримку цивільних мешканців України, які передбачають відмову від кількох заходів підтримки, включно з допомогою на початок працевлаштування та самозайнятості.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
Для виконання плану заходів підтримки на 2025 рік уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро. На 2026 рік передбачено фінансування в розмірі 39 717 846 євро. З огляду на зазначене скорочення фінансування, переглянуть набір підтримки та послуг, що надаються цивільним жителям України.
Наразі держава забезпечує, що мешканець України, розпочинаючи трудові правовідносини або будучи самозайнятим, має право отримати одноразову допомогу на початок працевлаштування в розмірі однієї мінімальної місячної зарплати.
З огляду на те, що жителі України залучені до ринку праці Латвії або здійснюють господарську діяльність, а також те, що доступні інші загальні механізми підтримки зайнятості, продовження цього заходу підтримки більше не є актуальним, вважає МВС.
Водночас жителі України зберігають право на доступ до послуг Державного агентства зайнятості в такому ж обсязі, як громадяни Латвії.
Ухвалені зміни передбачають, що відтепер жителі України матимуть такі самі права і в такому самому обсязі на знижки на проїзд і провезення багажу на субсидованих маршрутах регіонального значення, як категорії пасажирів, яким такі знижки встановлені нормативними актами щодо категорій знижок на проїзд, порядку їхнього застосування та розміру в Латвії.
Надалі жителі України не будуть звільнені від доплати пацієнта при отриманні послуг охорони здоров’я.
Водночас жителі України збережуть право й надалі отримувати оплачувані державою послуги охорони здоров’я в рівному обсязі з особами, застрахованими в системі обов’язкового державного медичного страхування в Латвії, тобто в такому самому порядку та обсязі, в якому ці послуги забезпечуються решті жителів Латвії.
Надалі витрати на реєстрацію своїх тварин і виконання обов’язкових ветеринарних вимог жителям України покриватися більше не будуть.
Міністри оборони України Денис Шмигаль і Латвії Андріс Спрудс підписали меморандум щодо оборонно-промислового співробітництва країн.
Як передає Укрінформ, про це Шмигаль повідомляє у Фейсбуці.
«Підписали Меморандум щодо оборонно-промислового співробітництва наших країн. Плануємо спільну роботу в розрізі інновацій, спільні дослідження та обмін досвідом і найкращими практиками застосування озброєння. Україна відкрита у захисті своїх друзів та партнерів», – зазначив Шмигаль.
Він подякував за спільну роботу в межах засідання JEF. За словами Шмигаля, Латвія послідовна у своїй підтримці України – активно підтримує ініціативу PURL, працює над долучення України до проєктів у межах фінансування SAFE та стійко головує в Коаліції дронів.
«Працюємо над розвитком індустріальної співпраці. Зокрема акцент на спільному виробництві дронів. Готові ділитися досвідом у їх застосуванні. Обговорили посилення далекобійних спроможностей. Додатково обговорили обмін досвідом у сфері кібербезпеки», – підкреслив Шмигаль.
Він висловив вдячність латвійському уряду та народу за дружню підтримку України.
У другій половині цього року планується розпочати будівництво заводу з виробництва великокаліберних боєприпасів у латвійському місті Єцава.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє LSM.
Проєкт реалізує державне підприємство SIA „Valsts aizsardzības korporācija” (Державна оборонна корпорація/VAK), яке планує завершити будівництво заводу до осені наступного року, коли також планується розпочати складання артилерійських порохових зарядів.
Загальний обсяг запланованих інвестицій становить 27 мільйонів євро, а вироблена продукція буде постачатися переважно на внутрішній ринок для Національних збройних сил (NBS), але також передбачається експорт.
VAK була заснована наприкінці 2023 року в результаті вторгнення Росії в Україну, яке продемонструвало недостатність існуючих потужностей.
„Ідея про необхідність створення такої компанії, а також виробничого об’єкта, визрівала вже давно. Побачивши, що настав відповідний час, компанія була заснована в листопаді 2023 року. Вона була створена фактично з нуля”, – розповіла член правління компанії Інгріда Кірсе.
Компанія працює півтора року і наразі має десять співробітників, але не всі вони працюють на повну ставку; цього року до них приєднаються ще п’ятеро. Водночас новий виробничий об’єкт планує найняти 20 осіб наступного року.
Відразу після заснування компанії VAK розпочала роботу над створенням заводу з виробництва модульних порохових зарядів для артилерійських боєприпасів, так званого проєкту Rollo. Це спільний консорціум з компаніями оборонного сектору з Франції, Італії, Фінляндії, Норвегії та Латвії.
За словами Кірсе, в Латвії наразі ніхто не виробляє боєприпаси великого калібру, а в Європі в цілому потужності недостатні з огляду на нову геополітичну ситуацію.
Будівництво заводу в Єцаві планується розпочати в другій половині цього року. Завод буде побудований на землі, що належить Міністерству оборони. Таке рішення було обрано, щоб проєкт можна було реалізувати якомога швидше, не витрачаючи час на пошук землі, сказала Кірсе.
„Завод має розпочати роботу в третьому кварталі наступного року. (..) Ніяких перешкод бути не може, оскільки це європейський проект”, – пояснила вона.
Брюссель відхилив заявку на фінансування на початку березня, зазначає прикордонна служба Литви.
Європейський Союз відмовив Литві та Естонії у фінансуванні запропонованого ними проєкту “стіни безпілотників” для захисту своїх кордонів. Про це розповіло міністерство внутрішніх справ Литви, повідомляє місцевий мовник LRT.
Естонські та литовські прикордонні служби подали спільну заявку на фінансування ЄС для розробки “стіни безпілотників” подовж кордону, але проєкт відмовилися фінансувати.
“Естонія була основним заявником, а Литва – партнером”, – розповіли в міноборони Литви.
Прикордонна служба Литви своєю чергою повідомила, що Брюссель відхилив заявку на фінансування на початку березня.
Будівництво підприємства крім самої Латвії має профінансувати й Європейській союз. Нині йдуть переговори з місцевою владою.
Латвія збудує в Ієцавській волості завод з виробництва артилерійських боєприпасів, що за планом має запрацювати у 2026 році. Про це заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, повідомляє Delfi.
Завод випускатиме щороку 50 тисяч модульних порохових зарядів для артилерійських боєприпасів.
Завод хочуть збудувати на території, що належить міністерству оборони і де є необхідна інфраструктура. Нині йдуть переговори з місцевою владою.
Будівництво заводу буде коштувати близько 12 млн євро, з них 1 млн євро – співфінансування Євросоюзу.
На закупівлю сировини для виробництва артилерійських боєприпасів треба близько 15 млн євро на рік. Сировину планують купувати в Італії.
Артилерійські снаряди поставлятимуть, зокрема, й латвійській армії.
Уряди Великої Британії та Латвії оголосили спільний міжнародний тендер на виробництво безпілотників для постачання в Україну.
Згідно із заявою Міністерства оборони Великобританії у вівторок, компанії, що беруть участь у програмі, можуть подавати заявки на виробництво пристроїв від першої особи (FPV).
Програма є частиною міжнародної «коаліції з розвитку безпілотників», яку Великобританія і Латвія оголосили і очолили ще в лютому, з метою забезпечити Україну десятками тисяч безпілотників FPV швидко і за доступними цінами, йдеться в заяві.
За даними Міністерства оборони Великої Британії, наразі до коаліції входять Велика Британія та Латвія, а також Естонія, Литва, Австралія, Канада, Данія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Швеція та Естонія, але кілька інших країн розглядає можливість приєднання до групи.
Втім, конкурс відкритий для промислових компаній з усіх країн – учасниць Української оборонної контактної групи.
Наразі до групи входять 56 країн, у тому числі всі країни – члени НАТО.
За даними міністерства, кінцевий термін подачі пропозицій – 28 червня. Успішні учасники тендеру отримають замовлення на поставку FPV-дронів в Україну, з можливістю подальших, ще більших виробничих замовлень пізніше, якщо відгуки будуть позитивними, і, виходячи з досвіду першого конкурсу такого виду, очікується, що в цьому році будуть оголошені подальші подібні тендери.
Лондонське міністерство оборони підкреслює, що безпілотники FPV із вибуховими зарядами, які дозволяють здійснювати точне наведення в режимі реального часу, вже довели свою високу ефективність проти ворожих позицій, бронетехніки і кораблів на українському театрі бойових дій.
Уряд Великої Британії також нещодавно оголосив про окрему інвестиційну програму вартістю 325 мільйонів фунтів стерлінгів, спрямовану на виробництво і поставку в Україну понад 10 000 безпілотників FPV.
Британські оборонні компанії отримають контракти на виробництво цих апаратів.
З початку війни Лондон надав Україні майже 12 мільярдів фунтів стерлінгів економічної, гуманітарної та військової допомоги.
Гуманітарний вантаж містить трансформатор потужністю 250 МВА та 60 тонн трансформаторної оливи до нього.
Україна отримала значну гуманітарну допомогу від Латвії, включаючи трансформатор та трансформаторну олію, що допоможе відновити енергосистему після масованих російських атак.. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики в понеділок, 29 квітня.
„Наша держава отримала гуманітарну допомогу від латвійського донора Latvenergo загальною вагою понад 325 тонн. Вантаж містить трансформатор потужністю 250 МВА та 60 тонн трансформаторної оливи до нього”, – йдеться в повідомленні.
З березня 2022 року Україна отримала з Латвії 25 гуманітарних вантажів енергетичного обладнання загальною вагою понад 512 тонн. Серед отриманого устаткування 70 трансформаторів різної потужності, спецтехніка та інше обладнання, потрібне для проведення ремонтів.
Загалом в Україну надійшло 1110 вантажів енергетичного обладнання загальною вагою близько 15,3 тисячі тонн від донорів із 36 країн світу. Географія розподіленої допомоги охоплює всю територію України. Основні обсяги обладнання спрямовуються до прифронтових областей.
Латвія остаточно заборонила ввезення овочів, фруктів та зернових з росії та Білорусі, а також – з інших третіх країн, якщо відповідна продукція має походження з цих двох країн.
Про це йдеться на сайті латвійського уряду.
Заборона на імпорт поширюється для всіх овочів, фруктів, ягід і горіхів, зернових, а також на кормову сировину та готові корми. Зазначається. що зміни до закону „Про сільське господарство та розвиток сільських територій” наберуть чинності 8 березня цього року.
Як прикордонна з рф країна Латвія є однією з держав-членів, через яку на ринок ЄС надходить значний імпорт російських продуктів. Саме тому в Ризі наголошують, що прагнуть якомога швидшого розриву економічних зв’язків із країною-агресоркою і „ініціатива щодо заборони імпорту є додатковим елементом спільної політики санкцій ЄС”.
До слова, торік країни ЄС імпортували з росії продукції на загальну суму 2,7 млрд євро, а це навіть на 2% більше, ніж 2021-го. З росії до ЄС імпортуються всі види продовольчої та сільськогосподарської продукції. Зокрема, цее риба, крупи, корми для тварин, а також молочні продукти, кондитерські вироби з цукру тощо. Це продукти, які ЄС може забезпечити сам, з набагато суворішими стандартами виробництва та вищою якістю, зазначили в Латвії.
Урядовці заявляють, що залежність усіх країн ЄС, включно з Латвією, від російських ресурсів – мінеральних добрив, фуражу, продовольства та енергоносіїв – має бути припинена. Наголошується, що „ці товари не є незамінними, а їхня закупівля фінансує агресивну війну росії в Україні”.
[type] => post [excerpt] => Латвія остаточно заборонила ввезення овочів, фруктів та зернових з росії та Білорусі, а також – з інших третіх країн, якщо відповідна продукція має походження з цих двох країн. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1709805900 [modified] => 1709767630 ) [title] => Латвія заборонила овочі, фрукти і зернові із росії та Білорусі [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46686&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 46686 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 46687 [image] => Array ( [id] => 46687 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [original_lng] => 199782 [original_w] => 1036 [original_h] => 648 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-300x188.jpeg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-768x480.jpeg [width] => 768 [height] => 480 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-1024x640.jpeg [width] => 1024 [height] => 640 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [width] => 1036 [height] => 648 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [width] => 1036 [height] => 648 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [width] => 1036 [height] => 648 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1709760432:2 [_thumbnail_id] => 46687 [_edit_last] => 2 [views_count] => 2171 [_oembed_7694b071437015f339c441b47bd43948] =>
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Служба державної безпеки (СДБ) проводить кримінальний процес про порушення санкцій Євросоюзу через експорт російської та білоруської фанери в Україну.
Про це повідомляє Delfi.
Розслідування виявило, що з використанням підроблених документів про походження товарів з Казахстану та Киргизії з Латвії в Україну експортували фанерні вантажі, що були вироблені в рф та Білорусі.
В СДБ заявили, що угоди, в яких використали необґрунтовано видані сертифікати походження товарів, сприяли порушенню міжнародних санкцій.
Відомство повідомило, що 22 лютого в місті Валмієра провели кримінально-процесуальні дії за підозрою в порушенні санкцій ЄС в межах кримінального процесу, який розпочався 24 листопада 2023 року.
Закон про порушення санкцій у Латвії передбачає кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі до чотирьох років, нагляд пробації, громадські роботи або штраф.
