Будівництво підприємства крім самої Латвії має профінансувати й Європейській союз. Нині йдуть переговори з місцевою владою.
Латвія збудує в Ієцавській волості завод з виробництва артилерійських боєприпасів, що за планом має запрацювати у 2026 році. Про це заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, повідомляє Delfi.
Завод випускатиме щороку 50 тисяч модульних порохових зарядів для артилерійських боєприпасів.
Завод хочуть збудувати на території, що належить міністерству оборони і де є необхідна інфраструктура. Нині йдуть переговори з місцевою владою.
Будівництво заводу буде коштувати близько 12 млн євро, з них 1 млн євро – співфінансування Євросоюзу.
На закупівлю сировини для виробництва артилерійських боєприпасів треба близько 15 млн євро на рік. Сировину планують купувати в Італії.
Артилерійські снаряди поставлятимуть, зокрема, й латвійській армії.
Уряди Великої Британії та Латвії оголосили спільний міжнародний тендер на виробництво безпілотників для постачання в Україну.
Згідно із заявою Міністерства оборони Великобританії у вівторок, компанії, що беруть участь у програмі, можуть подавати заявки на виробництво пристроїв від першої особи (FPV).
Програма є частиною міжнародної «коаліції з розвитку безпілотників», яку Великобританія і Латвія оголосили і очолили ще в лютому, з метою забезпечити Україну десятками тисяч безпілотників FPV швидко і за доступними цінами, йдеться в заяві.
За даними Міністерства оборони Великої Британії, наразі до коаліції входять Велика Британія та Латвія, а також Естонія, Литва, Австралія, Канада, Данія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Швеція та Естонія, але кілька інших країн розглядає можливість приєднання до групи.
Втім, конкурс відкритий для промислових компаній з усіх країн – учасниць Української оборонної контактної групи.
Наразі до групи входять 56 країн, у тому числі всі країни – члени НАТО.
За даними міністерства, кінцевий термін подачі пропозицій – 28 червня. Успішні учасники тендеру отримають замовлення на поставку FPV-дронів в Україну, з можливістю подальших, ще більших виробничих замовлень пізніше, якщо відгуки будуть позитивними, і, виходячи з досвіду першого конкурсу такого виду, очікується, що в цьому році будуть оголошені подальші подібні тендери.
Лондонське міністерство оборони підкреслює, що безпілотники FPV із вибуховими зарядами, які дозволяють здійснювати точне наведення в режимі реального часу, вже довели свою високу ефективність проти ворожих позицій, бронетехніки і кораблів на українському театрі бойових дій.
Уряд Великої Британії також нещодавно оголосив про окрему інвестиційну програму вартістю 325 мільйонів фунтів стерлінгів, спрямовану на виробництво і поставку в Україну понад 10 000 безпілотників FPV.
Британські оборонні компанії отримають контракти на виробництво цих апаратів.
З початку війни Лондон надав Україні майже 12 мільярдів фунтів стерлінгів економічної, гуманітарної та військової допомоги.
Гуманітарний вантаж містить трансформатор потужністю 250 МВА та 60 тонн трансформаторної оливи до нього.
Україна отримала значну гуманітарну допомогу від Латвії, включаючи трансформатор та трансформаторну олію, що допоможе відновити енергосистему після масованих російських атак.. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики в понеділок, 29 квітня.
„Наша держава отримала гуманітарну допомогу від латвійського донора Latvenergo загальною вагою понад 325 тонн. Вантаж містить трансформатор потужністю 250 МВА та 60 тонн трансформаторної оливи до нього”, – йдеться в повідомленні.
З березня 2022 року Україна отримала з Латвії 25 гуманітарних вантажів енергетичного обладнання загальною вагою понад 512 тонн. Серед отриманого устаткування 70 трансформаторів різної потужності, спецтехніка та інше обладнання, потрібне для проведення ремонтів.
Загалом в Україну надійшло 1110 вантажів енергетичного обладнання загальною вагою близько 15,3 тисячі тонн від донорів із 36 країн світу. Географія розподіленої допомоги охоплює всю територію України. Основні обсяги обладнання спрямовуються до прифронтових областей.
Латвія остаточно заборонила ввезення овочів, фруктів та зернових з росії та Білорусі, а також – з інших третіх країн, якщо відповідна продукція має походження з цих двох країн.
Про це йдеться на сайті латвійського уряду.
Заборона на імпорт поширюється для всіх овочів, фруктів, ягід і горіхів, зернових, а також на кормову сировину та готові корми. Зазначається. що зміни до закону „Про сільське господарство та розвиток сільських територій” наберуть чинності 8 березня цього року.
Як прикордонна з рф країна Латвія є однією з держав-членів, через яку на ринок ЄС надходить значний імпорт російських продуктів. Саме тому в Ризі наголошують, що прагнуть якомога швидшого розриву економічних зв’язків із країною-агресоркою і „ініціатива щодо заборони імпорту є додатковим елементом спільної політики санкцій ЄС”.
До слова, торік країни ЄС імпортували з росії продукції на загальну суму 2,7 млрд євро, а це навіть на 2% більше, ніж 2021-го. З росії до ЄС імпортуються всі види продовольчої та сільськогосподарської продукції. Зокрема, цее риба, крупи, корми для тварин, а також молочні продукти, кондитерські вироби з цукру тощо. Це продукти, які ЄС може забезпечити сам, з набагато суворішими стандартами виробництва та вищою якістю, зазначили в Латвії.
Урядовці заявляють, що залежність усіх країн ЄС, включно з Латвією, від російських ресурсів – мінеральних добрив, фуражу, продовольства та енергоносіїв – має бути припинена. Наголошується, що „ці товари не є незамінними, а їхня закупівля фінансує агресивну війну росії в Україні”.
[type] => post [excerpt] => Латвія остаточно заборонила ввезення овочів, фруктів та зернових з росії та Білорусі, а також – з інших третіх країн, якщо відповідна продукція має походження з цих двох країн. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1709805900 [modified] => 1709767630 ) [title] => Латвія заборонила овочі, фрукти і зернові із росії та Білорусі [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46686&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 46686 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 46687 [image] => Array ( [id] => 46687 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [original_lng] => 199782 [original_w] => 1036 [original_h] => 648 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-300x188.jpeg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-768x480.jpeg [width] => 768 [height] => 480 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-1024x640.jpeg [width] => 1024 [height] => 640 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [width] => 1036 [height] => 648 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [width] => 1036 [height] => 648 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [width] => 1036 [height] => 648 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1709760432:2 [_thumbnail_id] => 46687 [_edit_last] => 2 [views_count] => 1007 [_oembed_7694b071437015f339c441b47bd43948] =>
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Служба державної безпеки (СДБ) проводить кримінальний процес про порушення санкцій Євросоюзу через експорт російської та білоруської фанери в Україну.
Про це повідомляє Delfi.
Розслідування виявило, що з використанням підроблених документів про походження товарів з Казахстану та Киргизії з Латвії в Україну експортували фанерні вантажі, що були вироблені в рф та Білорусі.
В СДБ заявили, що угоди, в яких використали необґрунтовано видані сертифікати походження товарів, сприяли порушенню міжнародних санкцій.
Відомство повідомило, що 22 лютого в місті Валмієра провели кримінально-процесуальні дії за підозрою в порушенні санкцій ЄС в межах кримінального процесу, який розпочався 24 листопада 2023 року.
Закон про порушення санкцій у Латвії передбачає кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі до чотирьох років, нагляд пробації, громадські роботи або штраф.
На покриття витрат, що виникають у муніципальної влади Латвії у зв’язку з прийомом та підтримкою біженців з України, уряд на період до літа 2024 року виділив 15 617 075 євро.
Про це повідомляє Міністерство з охорони навколишнього середовища та регіонального розвитку (VARAM).
Так, наказом Кабінету Міністрів Латвії передбачено покриття таких витрат:
на забезпечення розселення та харчування (для надання первинної допомоги та виплат компенсацій фізичним і юридичним особам за розміщення українських біженців і покращення муніципальних приміщень для них);
на забезпечення соціальної підтримки;
на забезпечення освіти;
на підтримку заявок щодо послуг управління;
на забезпечення діяльності пунктів координації об’єднаної державної та муніципальної допомоги в період до червня цього року.
У розпорядженні VARAM буде не більш ніж 15 617 075 євро, щоб раз на місяць компенсувати самоврядуванням відповідні витрати. Раніше Мінрегіонів відповідно до рекомендацій Мінфіну вже перерахувало самоврядуванням 28 551 627,50 за січень-листопад 2023 року.
Уряд Латвії за 2023 рік виділив на відбудову Чернігівської області після бойових дій 5 млн євро та планує виділити стільки ж наступного року.
Як пише „Європейська правда”, про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Рінкевичс розповів, що у рамках свого візиту у п’ятницю їздив у Чернігівську область на об’єкти, які відновлюють за латвійські кошти.
„Цього року ми витратили 5 млн євро на Чернігівську область. Це лише кошти уряду, без урахування коштів, які вкладають приватні суб’єкти. Наступного року ми плануємо виділити на відбудову України принаймні 5 млн євро”, – зазначив президент Латвії.
Він додав, що подальша допомога буде зосереджена також на Чернігівській області, та висловив впевненість, що кошти використають належним чином.
Уряд Латвії планує збільшити фінансування органів місцевого самоврядування приблизно на 10 мільйонів євро, щоб вони підтримали українців.
Про це повідомляє Delfi з посиланням на портал правових актів TAP, передає Укрінформ.
Як зазначається, 28 березня 2023 року було видано наказ про надання Міністерству охорони навколишнього середовища та регіонального розвитку (VARAM) фінансування у розмірі 21 788 249 євро для покриття витрат органами місцевого самоврядування у 2023 році, які надавали підтримку громадянам України, включаючи проживання та харчування.
Тепер уряд планує збільшити фінансування до 32 152 527 євро, щоб і надалі покривати видатки на підтримку мігрантам з України.
Міністр фінансів Латвії має поінформувати Комісію Сейму з бюджету та фінансів (податків) про зміни в асигнуваннях. Якщо та не висуне заперечень протягом п’яти робочих днів після отримання відповідної інформації, то зміни в асигнуваннях будуть проведені.
Латвійська залізниця (LDz) бачить можливість цієї осені зайнятися перевезенням українського зерна.
Про це заявив голова правління компанії Ріналдс Плявніекс в інтерв’ю Латвійському радіо, яке наводить Delfi.
Він згадав, що раніше скептично ставився до можливостей перевезення українського зерна залізницею через Латвію.
„До літа цього року я ставився до цього питання абсолютно скептично і вважав, що в індустріальних масштабах це неможливо”, – зазначив Плявнієкс, пояснивши, що в таких перевезеннях потрібно проводити дві перевалки.
Водночас, за його словами, технологічні можливості логістики та перевалки настільки розвинулися, що процес перевалки може бути набагато оперативнішим.
„Зараз з’явилася можливість для перевезення українського зерна”, – додав Плявнієкс.
За його оцінками, через Латвію за рік можна буде перевезти приблизно від 500 тисяч до одного мільйона тонн українського зерна.
Плявнієкс також згадав, що LDz може бути залучена до транспортування зерна з України вже цієї осені.
Близько 73 мільйонів євро заморозили в латвійських банках унаслідок санкцій проти Росії та Білорусі.
Про це, як повідомляє „Європейська правда”, повідомили агентству LETA в Банку Латвії.
Зазначається, що латвійські установи виявили шість фізичних осіб, які прямо підпадають під санкції, і 34 юридичні особи, які безпосередньо не включені до санкційних списків.
Уточнюється, що в зазначених юридичних осіб є права власності або контролю підсанкційних осіб, тому їхні фінансові активи заморозили.
Як підкреслює Банк Латвії, фінансові установи надали дані станом на 14 липня, і вивчення цих активів триває.
