Французький президент Емманюель Макрон заявив, що його країна надасть Україні ліцензії на виробництво своїх ракет.
Про це він сказав під час спільної із лідерами України, Британії та Німеччини, пресконференції у понеділок, 13 липня, пише “Європейська правда”.
Макрон нагадав, що американський президент Дональд Трамп уже оголосив про рішення дозволити виробництво ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.
“Ми, зі свого боку, ухвалили рішення про ліцензійне виробництво ракет Aster, які використовуються у системах SAMP/T, що Франція розробляє спільно з Італією. Кілька інших держав також ухвалили аналогічні рішення щодо передачі ліцензій”, – сказав він.
Також президент Франції зазначив, що під час зустрічі із Володимиром Зеленським вони затвердили дорожню карту двосторонньої співпраці на виконання домовленостей, які були досягнуті у листопаді минулого року.
За його словами, йдеться про протиповітряну оборону: Україна придбає першу партію батарей нового покоління SAMP/T.
Вони, як зазначив Макрон, “доповнять системи та ракети, які будуть поставлені найближчими тижнями”.
Український президент Володимир Зеленський подякував президенту Макрону за готовність вже в цьому році підтримати Україну додатковими системами ППО.
“Дякую, Емманюель, тобі особисто за готовність надати ліцензії. Це серйозний крок вперед, це дуже допоможе. Ліцензії на Aster, SCALP – це важливі рішення”, – зазначив він.
Міністерство фінансів США відкликало генеральну ліцензію, яка дозволяла окремі операції з іранською нафтою. Таке рішення у Вашингтоні ухвалили після нових атак Ірану на комерційні танкери в Ормузькій протоці.
Йдеться про ліцензію, яку США видали 22 червня на 60 днів — до 21 серпня. Вона дозволяла виробництво, доставку, продаж та імпорт іранської сирої нафти, нафтопродуктів і нафтохімічної продукції. Дозвіл також поширювався на пов’язані банківські, страхові й транспортні послуги.
Дозвіл на експорт іранської нафти був одним із пунктів меморандуму США та Ірану про врегулювання конфлікту, підписаного у червні.
Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) опублікувало нову ліцензію, яка передбачає, що раніше укладені угоди мають бути завершені до 17 липня. Укладання нових контрактів заборонено з 7 липня.
Рішення ухвалили після атак на три танкери в районі Ормузької протоки. Серед пошкоджених суден — катарський газовоз Al Rekayyat та саудівський нафтовий танкер. США звинуватили Іран в ударах, однак Тегеран причетності не визнавав.
Після оголошення про відкликання ліцензії світові ціни на нафту зросли більш ніж на 5%,
Ормузька протока — один із найважливіших маршрутів світової торгівлі енергоресурсами: через нього щодня проходить близько п’ятої частини світового обсягу нафти, що споживається, а також значні обсяги поставок зрідженого природного газу. Незважаючи на ескалацію, американський чиновник повідомив Reuters, що переговорники продовжують сумлінно працювати над угодою з Іраном, яка передбачає обмеження його ядерної програми та часткове зняття санкцій.
Міністр оборони Михайло Федоров розповів, що президент Володимир Зеленський мав “дуже хорошу розмову” з французьким колегою Емманюелем Макроном щодо отримання ліцензії на виробництво французьких крилатих ракет SCALP.
Про це, як пише “Європейська правда”, Федоров сказав на брифінгу із данським колегою у понеділок, його цитує “Інтерфакс-Україна“.
Міністр зазначив, що “під час візиту нашого президента до Франції була дуже добра розмова з президентом Макроном про можливість шерінгу ліцензії на SCALP до нашої країни, ракет”.
“І зараз продовжується розмова і з урядом, і з компанією щодо цього, уточнюються всі деталі”, – сказав Федоров.
Втім, міністр додав, що у цьому питанні “дійсно є прогрес, але поки що говорити зарано”, тому що це непростий процес.
Зокрема, як зауважив Федоров, це стосується інтелектуальної власності, відкриття виробництва загалом і всіх бюрократичних нюансів.
Також Федоров повідомив, що продовжується розмова щодо ліцензій на виробництво і з США.
“Що стосується підсумків G7 і декларації щодо розвитку ППО, надання ліцензії і так далі.. зараз на рівні РНБО продовжується розмова з американськими партнерами щодо цього. Ми поки що не можемо ніяких деталей анонсувати. Але взагалі це безпрецедентно, що це було анонсовано, і те, що взагалі почалися такі розмови”, – зауважив очільник відомства.
Окремо він додав, що в контексті ракет SCALP вже почалося “більш детальне обговорення”.
“Тобто це перші кроки. Обережно, ми продовжуємо підтримувати ці комунікації для того, щоб отримати результат… Там насправді все криється в деталях. Тому поки що ми над цим активно працюємо”, – зазначив Федоров.
Цю інформацію фактично підтвердив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який подякував президенту США “за велику готовність до співпраці”.
США та європейські країни-члени G7 вироблятимуть ракети далекого радіуса дії та системи ППО “за ліцензією” в Україні. Про це повідомило видання Le Parisien з посиланням на дипломатичне джерело в середу, 17 червня.
“Ми вироблятимемо за ліцензією не лише системи протиповітряної оборони , а й засоби глибокого удару, маючи на увазі ракети великої дальності, заявило джерело в кулуарах саміту G7, який цього року відбувається у Франції”, – йдеться у повідомленні.
Напередодні у спільній заяві глав держав та урядів країн-членів G7 домовилися “збільшити постачання додаткових засобів, систем та перехоплювачів протиповітряної оборони, а також засобів далекого радіусу дії “. Вони також заявили про свою “готовність надати Україні ліцензії, що дозволять їй збільшити військове виробництво”.
Як пише Le Parisien, американські компанії зможуть видавати ліцензії європейським виробникам для цієї мети. Цю інформацію фактично підтвердив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Він заявив, що дуже “вдячний президенту Трампу за цю велику готовність до співпраці”.
“Ми всі зараз виробляємо занадто мало (ракет – ред.), і це можна компенсувати, видаючи ліцензії компаніям, які мають ці виробничі потужності, включаючи європейські та українські компанії”, – сказав він.
Україна планує провести низку переговорів щодо розвитку оборонної промисловості в Європі, зокрема виробництву ракет для протиповітряної оборони.
Якби Європа отримала від США обіцяні ліцензії на виробництво ракет, вона змогла б швидше посилити протиповітряну оборону. Однак США зрештою на це не погодилися. Про це у вечірньому відеозверненні у вівторок, 17 лютого, заявив президент Володимир Зеленський.
За словами глави держави, під час наради з міністром оборони України Михайлом Федоровим вони визначили пріоритети роботи з партнерами та питання постачання, яке має працювати стабільно. Найближчими тижнями Україна планує провести низку переговорів і зустрічей.
Окрему увагу приділятимуть розвитку оборонної промисловості в Європі, зокрема виробництву ракет для протиповітряної оборони.
“Ми будемо говорити й про те, що Європа потребує свого виробництва ракет для ППО. Усіх типів ракет, які реально потрібні. Зараз уже є певні кроки: розбудова виробництв, розширення. Але швидкість цієї роботи ще недостатня. Обсяги можливого виробництва теж заслуговують на збільшення”, – зазначив Зеленський.
Він нагадав, що Україна порушувала це питання ще кілька років тому в переговорах із США.
“Україна ще роки тому говорила про це з Америкою, зокрема про необхідність створити у Європі достатні виробництва ракет, зокрема для “петріотів”. Були обіцянки ліцензій, але Америка на це зрештою не пішла. Хоча ми пропонували виробництво і в Україні, і спільне з партнерами по НАТО в регіоні – з Румунією, з Польщею тощо”, – сказав президент.
За його словами, такі рішення, такі виробництва точно змогли б посилити всіх нас, всю Європу. Він висловив впевненість, що європейські країни все ж зможуть забезпечити себе необхідними обсягами та силою захисту.
Разом з тим, Зеленський підкреслив, що “було б значно краще для всіх, щоб такий результат був досягнутий швидше”.
Енергетична компанія «Нова-Енерджі», що входить групи NOVA (Нова пошта) отримала ліцензію на постачання електроенергії.
Про це компанія Нова пошта повідомила у своєму Telegram-каналі.
«Відтепер Нова-Енерджі зможе не тільки забезпечувати потреби Нової пошти, а й вийти на відкритий ринок електроенергії», – сказано у повідомлені.
Зазначається, що процес отримання дозволу тривав 2 місяці.
Відповідне рішення 4 березня 2025 року прийняла Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
«Видати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВА-ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 45428547) ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу», – йдеться у постанові №295.
До групи NOVA входять українські та міжнародні компанії, зокрема логістична компанія Нова пошта в Україні, Nova Post Europe, Nova Global, авіакомпанія Supernova Airlines, фінансова компанія NovaPay, а також ІТ-компанія Nova Digital.
За матеріалами Бюро економічної безпеки (БЕБ), позбавлені ліцензії три відомі тютюнові компанії.
Їх підозрюють у нелегальному виготовленні тютюнової продукції, повідомляє пресслужба БЕБ.
За даними видання “Економічна правда”, було позбавлено ліцензії компанії ТОВ “Українське тютюнове виробництво”, ТОВ “Місцева виробнича група” (ТОВ “Табако Дім”) та ТОВ “Імперіал.Табак.ЛТД”.
Фірма “Українське тютюнове виробництво” із смт Гоща Рівненської області є одним з найбільших виробників нелегальних сигарет в Україні.
За даними судового реєстру, у 2023-2024 роках ТОВ “Українське тютюнове виробництво” під прикриттям легального виробництва тютюнових виробів організувало незаконне виготовлення сигарет. Продукцію як власних марок, так і підробки відомих брендів продавали на внутрішньому ринку України з використанням фальшивих акцизних марок, а також контрабандою експортували до ЄС.
Згідно з останнім дослідженням Kantar Україна за липень 2024 року, ТОВ “Українське тютюнове виробництво” займає 16% нелегального ринку, поступаючись лише “Маршалл Файнест Тобакко” (17%) та Винниківській тютюновій фабриці (52%).
Румунія розширила список імпортних товарів з України, які потребують ліцензії для ввезення в країну після скарг румунських фермерів на демпінгові ціни на українську продукцію.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Euractiv.
Румунські птахівники стикаються з “серйозною проблемою” через імпорт яєць і м’яса птиці з України, які продаються за цінами, набагато нижчими за румунську собівартість, заявив міністр сільського господарства Флорін Барбу після засідання уряду в середу.
Після обговорень з представниками птахівничого сектору, уряд вирішив додати яйця і м’ясо птиці до переліку продуктів, які можуть бути імпортовані з України лише за наявності ліцензії.
Це “наш обов’язок захистити румунське виробництво”, пояснив Барбу.
Зернові, насіння, борошно та цукор також потрапили до цього списку, але раніше.
Як член ЄС, Румунія повинна дотримуватися певних виробничих вимог у секторі птахівництва, що робить витрати “на 30% вищими, ніж в Україні”, додав Барбу.
Барбу також підкреслив, що заборони на імпорт українських яєць та м’яса птиці не існує.
“Ми прийняли це рішення про ліцензування, щоб гарантувати, що коли харчова промисловість потребує цих продуктів, а Румунія не є повністю самодостатньою, тільки румунські переробники можуть імпортувати їх за ліцензією”, – додав він.
Після того, як у вересні 2023 року Європейська комісія вирішила не поширювати заборону на імпорт українського зерна на п’ять сусідніх країн ЄС (Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину), Румунія запровадила ліцензії на імпорт зернових та олійних культур з України та Молдови. Цей захід, запроваджений у жовтні минулого року, було продовжено.
Згідно з цим рішенням, лише румунські компанії, що займаються виробництвом олії та жирів, борошномельним виробництвом, виробництвом кормів для тварин та тваринництвом, мають право імпортувати сільськогосподарську продукцію з України або Молдови.
Нацбанк України змінив обсяг ліцензій двом небанківським фінансовим установам, а ще шістьом — анулював всі ліцензії та виключив з реєстру.
Так, на підставі власних заяв було анульовано ліцензії на діяльність фінкомпанії з правом надання коштів та банківських металів у кредит наступним компаніям:
ТОВ «СЛУЖБА ТЕРМІНОВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (ЄДРПОУ 38415356);
ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (ЄДРПОУ 40858239);
ТОВ «СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43058174);
ТОВ «КУЛ КРЕДІТ» (ЄДРПОУ 43708723).
Також НБУ анулював ТОВ «ТАМГА КЕПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43073632) ліцензію на діяльність фінкомпанії з правом надання фінпослуги факторингу.
Водночас ТОВ «ФК «КРІСТАЛ» (ЄДРПОУ 40349906) позбавили ліцензії з правом надання таких фінпослуг, як надання коштів та банківських металів у кредит, факторинг та фінансовий лізинг.
Всі шість вищезазначених компаній були виключені Нацбанком з Державного реєстру фінустанов у зв’язку з анулюванням ліцензій.
Крім того, регулятор погодив зміни обсягу ліцензій таким компаніям на підставі їхніх власних заяв:
ТОВ «ФК «БІЗНЕС ОРБІТА ГРУП» (ЄДРПОУ 40901870) – виключено з ліцензії таку фінансову послугу, як фінансовий лізинг. Надалі компанія матиме право на надання коштів та банківських металів у кредит, а також факторинг;
ТОВ «ФК «КІФ» (ЄДРПОУ 42359240) – виключено з ліцензії такі фінансові послуги, як факторинг, фінансовий лізинг. Надалі компанія матиме право на надання коштів та банківських металів у кредит.
Відповідні рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 17 травня.
Національний банк України відкликав ліцензії 32 небанківських фінансових установ – трьох лізингодавців, 12 ломбардів та 17 фінансових компаній. Про це повідомив НБУ, інформує УНН.
4 червня 2021 року Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг тимчасово відкликав ліценції лізингодавців, ломбардів, а також фінансових компаній. Він наказав їм усунути порушення і надіслати Національному банку звіт.
Станом на 13 серпня 2021 року небанківські фінансові установи не виконали рішення Комітету. Зокрема, вони не подали до Національного банку звітності за І квартал 2021 року та звіт про усунення порушення разом із документами, які це підтверджують.
Через це Національний банк ухвалив рішення:
анулювати ліцензії трьох лізингодавців на надання послуг із фінансового лізингу;
забрати ліценції у 12 ломбардів на надання коштів у позику, зокрема і на умовах фінансового кредиту;
відкликати ліцензії у 17 фінансових компаній на провадження діяльності із надання фінансових послуг.
Перелік установ, які втратили ліцензії, можете переглянути ТУТ
Рішення набирає чинності з 16 серпня 2021 року.
Отже, з 16 серпня зазначені лізингодавці, ломбарди та фінансові компанії не мають права укладати з клієнтами договори про надання фінансових послуг, а також продовжувати строк чинних договорів та вносити у них зміни.
Водночас фінансові установи через відкликання ліцензій не припиняють виконувати своїх зобов’язань за договорами, укладеними до ухвалення рішення про анулювання ліцензій.
