Україна робить кілька послідовних кроків, щоб перетворити запаси критичних корисних копалин із «закритої» теми на джерело інвестицій і партнерств. Спочатку держава зняла гриф «Секретно» з даних про літій, титан, золото та інші стратегічні мінерали, а вже на початку 2026 року оголосила про старт першого проєкту з видобутку літію. Про це писали журналістки Оксана Гапончук та Наталія Кава у матеріалах РБК-Україна з посиланням на урядові заяви.
Перший літієвий проєкт: «Ділянка Добра» і 179 мільйонів інвестицій
У січні 2026 року прем’єрка Юлія Свириденко повідомила, що вперше визначено переможця конкурсу на розробку літієвого родовища за механізмом угоди про розподіл продукції. Пілотним проєктом стала «Ділянка Добра» у Кіровоградській області. За інформацією РБК-Україна, проєкт передбачає щонайменше 179 мільйонів доларів капітальних вкладень: близько 12 мільйонів доларів планують спрямувати на нову геологорозвідку та міжнародний аудит запасів, решту — приблизно 167 мільйонів доларів — на організацію видобутку та збагачення руди у разі підтвердження промислових запасів.
Механізм угоди про розподіл продукції означає, що інвестор заходить у проєкт як партнер держави: вкладає кошти, проводить роботи, але саме родовище залишається у власності українського народу. Частину видобутої продукції компанія отримує як компенсацію інвестицій та прибуток, частину — держава. Саме такий формат уряд обрав для першого літієвого кейсу.
Хто заходить в український літій
Переможцем конкурсу стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Її акціонерами виступають міжнародні компанії TechMet та The Rock Holdings, які, за даними уряду, мають значний досвід у проєктах із критичними мінералами. TechMet володіє контрольними або домінуючими міноритарними частками в десяти активах на чотирьох континентах і реалізовувала складні проєкти з розвідки, видобутку та переробки критично важливих корисних копалин.
У Кабміні розраховують, що саме цей пілотний проєкт на «Ділянці Добра» стане сигналом для інших інвесторів — насамперед із США та ЄС. Уряд прямо пов’язує його з курсом на інтеграцію України в глобальні ланцюги постачання стратегічних партнерів у сфері «зеленої» та високотехнологічної економіки.
Угода з США і фонд відбудови для надрокористування
Літієвий старт уряд вписує в ширший контекст домовленостей зі Сполученими Штатами. У ніч з 30 квітня на 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного Інвестиційного фонду відбудови з паритетною участю обох сторін. Документ, як повідомляла РБК-Україна, підписали Юлія Свириденко і міністр фінансів США Скотт Бессент. Фонд має інвестувати у видобуток корисних копалин, нафту й газ, відповідну інфраструктуру та переробку.
У Мінекономіки пояснювали, що українська частка у фонді формуватиметься не лише з нових надходжень, а й завдяки «розблокуванню» так званих сплячих ліцензій — ділянок надр, які формально мають власників, але роками не розробляються. Саме в межах цієї угоди уряд у червні 2025 року затвердив перші практичні кроки, серед яких — підготовка до відкриття великого державного літієвого родовища «Добра» для приватних інвесторів.
Як розсекретили надра: рішення 2025 року
Літієвий проєкт став можливим на тлі рішення про розсекречення даних щодо критичних корисних копалин. У червні 2025 року міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук на форумі «держава – бізнес» оголосила, що Україна знімає гриф «Секретно» з частини геологічної інформації — насамперед про літій, золото, титан та інші стратегічні мінерали. Про це пише РБК-Україна.
Йшлося про скасування радянського підходу, коли значна частина даних про запаси корисних копалин була засекречена й фактично недоступна для бізнесу. Тепер, за словами Гринчук, відкритими стали дані щодо запасів, родовищ і можливостей видобутку таких корисних копалин, як літій, золото, титан, платина, алмази, паладій, цирконій, іридій та інші стратегічно важливі й критичні мінерали. Єдиний виняток — уран: по ньому інформація й надалі залишається таємною.
Міністерка тоді підкреслювала, що гриф уже відмінено і міністерство завершує бюрократичні процедури, необхідні для повноцінної роботи з інвесторами й бізнесом.
Оцифровані геодані й нові списки стратегічної сировини
Паралельно держава почала масово переводити геологічну інформацію в цифровий формат. За словами Світлани Гринчук, які наводило РБК-Україна, уже оцифровано близько 6 тисяч звітів, а в найближчий період планують перевести в цифру ще 60 тисяч книг із геологічними даними. Цей проєкт реалізують за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку; нещодавно, як зазначала міністерка, підписано угоду про другий етап. Також ведуться перемовини з американською корпорацією DFC для розширення цієї роботи.
Разом із Мінекономіки сформовано національні переліки стратегічної та критичної сировини — з опорою на європейський Акт про критичну сировину і законодавство США. Частину родовищ планують передавати інвесторам через аукціони або угоди про розподіл продукції. Серед прикладів міжнародної співпраці в цій сфері Гринчук наводила створення 3D-моделі Завалівського родовища графіту спільно з французькими геологічними службами.
Літій як тест для нової політики надр
Рішення розсекретити дані про критичні корисні копалини та запуск першого літієвого проєкту виглядають як дві частини однієї лінії, яку описують урядовці в коментарях РБК-Україна. Спочатку держава відкрила інформацію й почала цифровізацію геоданих, щоб інвестор бачив масштаб і якість ресурсної бази. Потім — разом із США запустила інвестиційний фонд відбудови, у фокусі якого, зокрема, корисні копалини. І вже далі на цьому фоні з’явився пілотний кейс — «Ділянка Добра» з участю міжнародних компаній TechMet та The Rock Holdings.
Уряд фіксує перехід від закритих радянських практик до моделі, де надра стають прозорим активом для інвестицій, а перший літієвий проєкт має продемонструвати, як ця модель працюватиме на практиці.
Україна віддає розробку великого родовища літію „Добра” на Кіровоградщині консорціуму, серед інвесторів якого є друг президента США Дональда Трампа Рональд Лаудер.
Про це повідомляє The New York Times.
Джерела видання розповіли, що відповідна комісія вже ухвалила рішення і найближчим часом воно буде затверджено Кабміном.
Зазначається, що іншим інвестором є енергетична компанія TechMet, яка частково належить інвестиційному агентству уряду США, створеному за часів першого президентства Трампа.
За словами двох членів комісії, тендер був неупередженим, а переможець виконав більшість його критеріїв.
Проєкт з розробки родовища на Кіровоградщині може стати одним із перших, що реалізуються в рамках угоди між США та Україною щодо співпраці у сфері корисних копалин.
Що відомо про „Добру”
Родовище розташоване у Кіровоградській області (поблизу Добровеличківки) та має стратегічне значення для виробництва акумуляторів для електромобілів.
Воно належить до одного з найбільших у країні з видобутку літію – близько 80-105 мільйонів тонн руди з вмістом 1,1-1,4 % Li₂O.
Це дві ділянки (Станкувате і Надія) зі спільно приблизно 1,2 млн тонн літієвої руди.
Що відомо про Рональда Лаудера
Рональд Лаудер знайомий із Трампом ще зі студентських років, і, як повідомляється, підказав йому ідею з купівлею Гренландії.
Лаудер є мільярдером і великим спонсором Республіканської партії із Нью-Йорка. Крім того, він спадкоємець косметичної імперії Estee Lauder, заснованої його батьками Есте та Джозефом Лаудерами.
Forbes оцінював статки Лаудера у травні 2025 року в 4,7 мільярда доларів, що ставило його на 796-те місце у списку світових мільярдерів.
Найбільша соляна пустеля у світі або ж найбільший солончак на землі — це Салар-де-Уюні. Солончак розташований на території Болівії (Південна Америка) на висоті 3660 метрів і займає площу приблизно 10 400 кв. км. Ця соляна пустеля відома своїми блискучими поверхневими водами і шестикутними соляними кірками. Під цією незвичайною поверхнею ховається, як вважається, половина світових запасів літію. Цей цінний елемент особливо затребуваний зараз у зв’язку з величезним поширенням акумуляторних батарей, для виробництва яких він використовується, пише Live Science.
Солончак Салар-де-Уюні розташований на плато Альтіплано в Андах. Мільйони років тому в цьому регіоні клімат був більш посушливим і спекотним, пояснює Сара Макнайт з Університету Дейтона в штаті Огайо, США.
Згодом екстремальна спека призвела до того, що стародавнє озеро випарувалося і після нього залишилися кірки з осадових порід і солі. Тектонічні процеси і вулканічна активність потім виштовхнули ці кірки на високе плато, де вони перебувають і зараз.
Соляна кірка в Салар-де-Уюні має товщину від 3 до 10 метрів. Цю кірку покриває шар надзвичайно солоної води або розсолу. Але вода також знаходиться на поверхні кірки в деяких місцях через прісноводний підйом, пояснює Макнайт.
Навколо солончака знаходяться гори і вулкани, з яких спускається тала вода на цю ділянку ландшафту. Прісна вода проникає під кірку, але негайно відділяється від розсолу через різницю в солоності. Оскільки прісна вода менш щільна, ніж розсіл, вона фактично плаває поверх солоної води.
У результаті процесу під назвою прісноводний підйом, прісна вода створює озера на солончаку. Розмір озер змінюється залежно від сезону і періодів посухи.
Причиною того, що в солончаку Салар-де-Уюні містяться величезні поклади літію, є прісна вода, що стікає з навколишніх гір. Через гідротермальну і вулканічну активність в Андах, гори мають багато мінералів, наповнених літієм, який вода забирає і забирає вниз у солончак.
Салар-де-Уюні розташований на території регіону, який називається Літієвий трикутник, що включає частини таких країн, як Болівія, Аргентина і Чилі. Вважається, що в цьому регіоні знаходиться 75% світових запасів літію.
Що стосується солончака Салар-де-Уюні, то вчені вважають, що там ховається приблизно 11,2 млн тонн літію. Деякі вчені вважають, що це 38% світових запасів цінного елемента, а інші, що там зберігається 50%.
Хоча літій у цьому регіоні вже видобувають, але не в дуже великих масштабах, адже поки що немає технологій для його вилучення не надто дорогим способом, каже Макнайт.
[type] => post [excerpt] => Найбільша соляна пустеля у світі або ж найбільший солончак на землі — це Салар-де-Уюні. Солончак розташований на території Болівії (Південна Америка) на висоті 3660 метрів і займає площу приблизно 10 400 кв. км. Ця соляна пустеля відома своїми бли... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1722793980 [modified] => 1722783259 ) [title] => Половину запасів літію на Землі зберігає в собі найбільша соляна пустеля у світі [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=51898&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 52008 [uk] => 51898 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 51899 [image] => Array ( [id] => 51899 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/1f4a403b-8b8c60176fd60ef85e5aa19.jpg [original_lng] => 411225 [original_w] => 1840 [original_h] => 930 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/1f4a403b-8b8c60176fd60ef85e5aa19-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/1f4a403b-8b8c60176fd60ef85e5aa19-300x152.jpg [width] => 300 [height] => 152 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/1f4a403b-8b8c60176fd60ef85e5aa19-768x388.jpg [width] => 768 [height] => 388 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/1f4a403b-8b8c60176fd60ef85e5aa19-1024x518.jpg [width] => 1024 [height] => 518 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/1f4a403b-8b8c60176fd60ef85e5aa19-1536x776.jpg [width] => 1536 [height] => 776 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/1f4a403b-8b8c60176fd60ef85e5aa19.jpg [width] => 1840 [height] => 930 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/1f4a403b-8b8c60176fd60ef85e5aa19.jpg [width] => 1840 [height] => 930 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1722772459:2 [_thumbnail_id] => 51899 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 2422 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 508059571000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 33276 [1] => 31788 ) [tags_name] => Array ( [0] => Болівія [1] => літій ) ) [3] => Array ( [id] => 18213 [content] =>
Літій, який використовується в акумуляторах електромобілів, може бути «новою нафтою», попереджають скептики електроприводу, – йдеться в статті Inside EVs. Це свідчить про те, що кількість електрокарів буде зростати – і технологія стане обов’язковою у дедалі більшій кількості країн. У наступне десятиліття світова економіка потребуватиме цей метал, який часто можна видобути лише ціною серйозного забруднення, як-от ту ж нафту.
Це звучить тривожно, але така паралель не зовсім точна. А пов’язано це з тим, що більша частина нафти спалюється у вигляді палива, яке перетворюється в кінетичну енергію і тепло. Літій, у свою чергу, використовується як сировина в акумуляторах електромобілів та різних електронних пристроїв, але він не руйнується і не трансформується під час використання, що робить його придатним для повторного використання навіть після терміну служби. Крім того, як зазначив Ілон Маск, літій-іонні батареї використовують відносно невелику кількість металу: близько двох відсотків об’єму акумулятора.
Що стосується запасів, доступних людству, то за статистикою Американської геологічної служби (USGS) за 2015 рік, виходячи з поточного річного виробництва (37 000 тонн), запасів Землі вистачить щонайменше на 365 років, тому небезпеки дефіциту літію наразі немає. Крім того, в деяких країнах фахівці вже працюють над розробкою безлітієвих батарей, тому цю проблему можна вирішити задовго до того, як закінчиться літій.
Однак порівняння справедливе в тому сенсі, що, як і нафта, літій матиме надзвичайно серйозний вплив на функціонування суспільства та економіки. Як акумуляторні технології з’являються у дедалі більшій кількості сфер життя, так з’являться й інвестиції, бізнес, можливості створення робочих місць та нові розробки, які матимуть відчутний вплив на наше повсякденне життя.
Крім того, серйозною цінністю стане і ємність акумуляторів. Один із засновників угорського стартапу MET3R заявив: можливості зберігання енергії мають велике значення вже сьогодні, і з поширенням електромобілів стануть доступними сотні тисяч мобільних накопичувачів енергії. Таким чином, навіть побічно, твердження про те, що літій може стати новою нафтою, може бути правдою – принаймні до тих пір, поки його використання в батареях буде суттєвим.
