Міністри оборони України Денис Шмигаль і Латвії Андріс Спрудс підписали меморандум щодо оборонно-промислового співробітництва країн.
Як передає Укрінформ, про це Шмигаль повідомляє у Фейсбуці.
«Підписали Меморандум щодо оборонно-промислового співробітництва наших країн. Плануємо спільну роботу в розрізі інновацій, спільні дослідження та обмін досвідом і найкращими практиками застосування озброєння. Україна відкрита у захисті своїх друзів та партнерів», – зазначив Шмигаль.
Він подякував за спільну роботу в межах засідання JEF. За словами Шмигаля, Латвія послідовна у своїй підтримці України – активно підтримує ініціативу PURL, працює над долучення України до проєктів у межах фінансування SAFE та стійко головує в Коаліції дронів.
«Працюємо над розвитком індустріальної співпраці. Зокрема акцент на спільному виробництві дронів. Готові ділитися досвідом у їх застосуванні. Обговорили посилення далекобійних спроможностей. Додатково обговорили обмін досвідом у сфері кібербезпеки», – підкреслив Шмигаль.
Він висловив вдячність латвійському уряду та народу за дружню підтримку України.
На Конференції з питань відновлення України у Римі президент Володимир Зеленський провів зустріч з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі, під час якої сторони домовилися про посилення співпраці в галузі енергетичної безпеки та відбудови країни.
У присутності президента міністр енергетики Герман Галущенко та Рафаель Гроссі підписали Меморандум про взаєморозуміння між МАГАТЕ та урядом України. Документ передбачає, зокрема, участь агентства в завершенні будівництва нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС та підтримку розвитку українських уранових ресурсів.
Президент подякував МАГАТЕ та особисто Рафаелю Гроссі за постійну підтримку України та підкреслив, що захист інфраструктури атомної енергетики є критично важливим для стійкості країни.
Під час робочої зустрічі з представниками румунських асоціацій «Марамуреш» та «ПроОвіс» за участі Асоціації вівчарів Закарпаття було підписано тристоронній меморандум про співпрацю. Участь у діалозі узяв заступник голови Закарпатської обласної ради Василь Дем’янчук. Цей крок є частиною довгострокової стратегії розвитку вівчарства в області, яка передбачає ефективне використання природних ресурсів, обмін досвідом із закордонними колегами, залучення нових порід та підвищення якості продукції.
Зустріч стала логічним продовженням практичного ознайомлення делегації з Румунії з вівчарством Закарпаття. Протягом кількох днів румунські фахівці відвідали місцеві фермерські господарства, спілкувалися з виробниками, аналізували умови утримання овець та стан галузі загалом.
На сьогодні в Румунії утримується близько 10 мільйонів овець, тоді як в Україні — приблизно вдесятеро менше, з яких 100 тисяч — у Закарпатті.
Минулого року завдяки співпраці з австрійськими партнерами до області було завезено понад 110 племінних овець породи бергшаф, що стало стартом розвитку м’ясного вівчарства.
Сторони обговорили можливості подальшої співпраці: обмін досвідом і генетичним матеріалом, постачання м’ясних порід, зокрема цуркан, створення алгоритму сталого розвитку галузі, удосконалення ветеринарного супроводу.
Василь Дем’янчук зазначає:
«Вівчарство — це традиційна форма господарювання в нашому краї, що має значний потенціал для розвитку регіональної економіки. У співпраці з міжнародними партнерами ми можемо створити конкурентоспроможну, професійну галузь зі стабільним ринком збуту та ефективною підтримкою фермерів.
Особливо зважаючи на зростаючий попит на традиційну карпатську вівцю. Вівчарство — це не лише частина нашої культурної спадщини, а й перспективна економічна сфера, здатна надати новий імпульс розвитку сільських територій Закарпаття».
Одне з підприємств Укроборонпрому уклало меморандум про співпрацю з бельгійською компанією KNDS Belgium SA.
Про це повідомила пресслужба Укроборонпрому у вівторок, 20 травня.
Так, Україна та Бельгія хочуть організувати спільне комплектування пострілів середнього калібру. Вони застосовуються для ведення вогню з автоматичних гармат та ураження живої сили, легкої бронетехніки та повітряних цілей, які летять низько.
«Ми поступово розширяємо географію наших міжнародних партнерств, шукаємо та знаходимо нові напрямки взаємодії. Це йде на користь Силам оборони України та нашому оборонно-промисловому комплексу, який прагне інтегруватися у глобальну зброярську промисловість країн НАТО», – заявив гендиректор Укроборонпрому Олег Гуляк.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ заявила про намір змінити пенсійну систему. Єдиним механізмом підвищення пенсій буде їхня індексація.
Про це повідомляється у Меморандумі з МВФ.
Згідно з документом, у найближчій перспективі уряд України вживе заходів щодо обмеження розміру додаткових виплат певним категоріям пенсіонерів понад накопичувальну частину їхніх пенсій.
„Ми також запропонуємо єдиний підхід до щорічного підвищення всіх пенсій, що призначаються в пенсійній системі, виключно через механізм індексації”, – ідеться в Меморандумі.
Також в уряді заявили про плани змінити пенсійне законодавство в частині різних галузевих актів, що регулюють пенсійні права, і вжити всіх необхідних кроків щодо видатків на виплати за судовими рішеннями та пенсіями, перерахованими за судовими рішеннями.
Найбільші банки України підписали меморандум «Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг». Відповідно до угоди, мінімальний ліміт переказів встановлено на рівні 50 тис. гривень на місяць. Обмеження охоплюють усі перекази, включаючи ті, що здійснюються через IBAN.
Серед банків, які підписали документ – Ощадбанк, ОТП банк, Приватбанк, Правекс банк, ПУМБ, Райффайзен банк, Універсал банк та Таскомбанк. При цьому меморандум залишається відкритим для приєднання інших банків.
Запроваджено обмеження на вихідні перекази з картки на картку без документального підтвердження доходів:
Для клієнтів із «високим» рівнем ризику – до 50 тис. грн на місяць.
Для клієнтів із «середнім» і «низьким» рівнем ризику: з 1 лютого 2025 року – до 150 тис. грн на місяць, з 1 червня 2025 року – до 100 тис. грн на місяць.
Ліміти не поширюються на клієнтів із підтвердженими джерелами доходів (зокрема, зарплатних клієнтів) та волонтерів.
Також банки-учасники обмежуватимуть кількість рахунків у одній валюті до трьох для клієнтів без підтверджених доходів. Це не стосуватиметься депозитних і кредитних рахунків, а також рахунків, відкритих для державних програм, таких як «єВідновлення» чи «Національний кешбек».
Банки зобов’язуються дотримуватися прозорих правил перевірки клієнтів і проведення операцій для фізичних осіб та ФОП. Ризик-профіль клієнтів і запланований обіг коштів враховуватимуть під час обслуговування.
Для клієнтів із «високим» рівнем ризику банки застосовуватимуть посилені перевірки в кожному конкретному випадку. Клієнтам із «низьким» рівнем ризику буде надано можливість спрощеного обслуговування без підтвердження доходів, якщо обіг за рахунком не перевищуватиме:
З 1 січня 2025 року – до 150 тис. грн на місяць.
З 1 червня 2025 року – до 100 тис. грн на місяць.
Банки впроваджуватимуть ці заходи відповідно до своїх внутрішніх політик.
ФОП
Банки домовилися, що для новостворених ФОП (до шести місяців) із сумою річного доходу згідно з першою групою оподаткування (високий ризик) запроваджують поглиблене вивчення його бізнес-діяльності під час встановлення ділових відносин (суть, масштаб та вид діяльності клієнта, вид послуг/продуктів, за якими клієнт звертається до банку, обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку протягом місяця) та посилений моніторинг операцій по рахунку відповідно до суми середньомісячного доходу/місяць по першій групі оподаткування.
Для ФОП на загальній системі оподаткування або спрощеній системі другої та третьої групи відбуватиметься вивчення клієнта відповідно до власного ризикоорієнтованого підходу.
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін повідомив, що бельгійська компанія Thales Belgium підписала меморандум про співпрацю з оборонним підприємством України.
Підприємства спільно вироблятимуть ракети для протидії російським ударним безпілотникам.
Бельгія допоможе Україні виготовляти антидронові ракети
– Ця домовленість передбачає спільне виробництво ракет для протидії ворожим БпЛА. Також очікуємо, що надалі ця співпраця розшириться – аж до передання технологій і комплектовань до цих ракет, – сказав міністр.
Сметанін додав, що співробітництво з бельгійською компанією підсилить український оборонно-промисловий комплекс і захист критичної інфраструктури від російських дронів.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ заявила про готовність підвищити податок на додану вартість (ПДВ) у разі потреби. У фонді також вважають це основним ресурсом додаткових доходів бюджету.
„Ми готові оперативно вжити додаткових податкових заходів, коли виникне така необхідність” – йдеться у листі.
Як наголошується в документі, на даному етапі простір для маневру влади України в рамках поточного пакету ресурсів жорстко обмежений.
„Тому для забезпечення виконання бюджету ми реагуватимемо на дефіцит доходів або нові потреби у видатках підвищенням податків. Ми розглядаємо підвищення основної ставки ПДВ як найбільш ефективне потенційне джерело додаткових доходів на даному етапі, і це є центральним для нашого планування на випадок непередбачених обставин”, – додали в уряді України.
Крім того, експерти МВФ у своїх рекомендаціях відзначили, що бюджетний процес в Україні проходить у надзвичайно складних та невизначених обставинах.
„Нещодавній податковий пакет, хоч і забезпечує настільки необхідне збільшення доходів, залишається значно меншим за початковий проєкт, представлений до парламенту, який передбачав ширше застосування військового податку, вище оподаткування АЗС та зусилля щодо обмеження права на спрощене оподаткування”, – йдеться у меморандумі.
Поточний проєкт податкового пакету залишає менші буфери у бюджеті 2025 року для поглинання потенційних шоків, особливо після значних внутрішніх запозичень, які матимуть місце до кінця 2024 року.
„Отже, якщо виникнуть непередбачені потреби у витратах та/або доходи почнуть відставати, влада зобов’язалася запровадити додаткові податкові заходи, які дозволять зберегти дефіцит керованим та компенсувати вплив будь-якого шоку на борг. Враховуючи значні та невідкладні потреби, підвищення основної ставки ПДВ було б найбільш доцільним, оскільки воно є ефективним, має ширшу базу, яка може охопити неформальний сектор, і повністю розподіляється до загального фонду державного бюджету”, – додали експерти фонду.
Оновлений Меморандум із МВФ підписали президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. Він містить добровільні зобов’язання влади країни здійснити певні кроки.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ допускає поступове підвищення комунальних тарифів для населення під час війни. У післявоєнний період тарифи також зростатимуть.
„Потенційні заходи реформ, як тільки дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів (з урахуванням нової тарифної методології та соціальних міркувань під час війни)”, – йдеться у документі.
Українські чиновники також очікують „зовнішнього фінансування та надання прозорої та виняткової прямої бюджетної підтримки енергетичним державним підприємствам в очікуванні доступних бюджетних ресурсів”.
Як зазначається у меморандумі, після закінчення війни порядок денний реформ в енергетичному секторі, зокрема, вимагатиме відновлення та посилення конкуренції на оптових та роздрібних ринках газу.
„Крім того, забезпечення стійкості системи та скорочення квазіфіскальних зобов’язань вимагатиме поступового підвищення тарифів на газ та електроенергію з метою відшкодування витрат, при цьому виділяючи адекватні та цілеспрямовані ресурси для захисту вразливих домогосподарств”, – йдеться у меморандумі.
Згідно з документом, Кабінет міністрів України прийме дорожню карту для поступової лібералізації ринків газу та електроенергії з планом реалізації із зазначенням термінів на період після воєнного стану. Дорожня карта буде заснована на технічному аналізі фінансового стану сектора у координації із Європейською комісією.
Оновлений Меморандум із МВФ підписали президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. Він містить добровільні зобов’язання влади країни здійснити певні кроки.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ допускає поступове підвищення комунальних тарифів для населення під час війни та після її закінчення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Меморандум із МВФ.
„Загалом потенційні заходи реформ включають поступове підвищення тарифів (з урахуванням нової методології тарифів та соціальних міркувань під час війни), забезпечення зовнішнього фінансування та надання прозорої та виняткової прямої бюджетної підтримки енергетичним держпідприємствам в очікуванні наявності бюджетних ресурсів”, – йдеться у документі.
Як зазначається в Меморандумі, стабілізація системи „зрештою вимагатиме поступового підвищення тарифів на газ та електроенергію з метою відшкодування витрат (особливо після того, як війна закінчиться), з одночасним виділенням адекватних та цільових ресурсів для вразливих домогосподарств”.
Скасування з 29 грудня 2023 року мораторію на відключення споживачів-боржників сприятиме підвищенню платіжної дисципліни, йдеться у документі.
Як тільки війна закінчиться, програма реформ в енергетичному секторі, серед іншого, вимагатиме відновлення та посилення конкуренції на оптових та роздрібних ринках газу, зазначають влада України.
Згідно з документом, Кабінет міністрів ухвалить „Дорожню карту” поступової лібералізації ринків газу та електроенергії з чітким планом реалізації на період після воєнного стану.
Крім того, компанії теплокомуненерго накопичили значну заборгованість перед „Нафтогазом” до і після початку війни, яка є результатом різниці в тарифах і наслідків війни, що накопичилася.
У зв’язку з цим буде встановлено обсяг простроченої заборгованості та фінансове становище за допомогою аналізу, проведеного авторитетною аудиторською фірмою (структурний маяк, кінець червня 2024 року). Це допоможе прояснити розмір заборгованості та фінансове становище підприємств теплокомуненерго, включаючи причини накопичення заборгованості напередодні опалювального сезону 2024/25 року.
Оновлений Меморандум із МВФ підписали президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. Він містить добровільні зобов’язання влади країни здійснити певні кроки.
