Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ заявила про намір змінити пенсійну систему. Єдиним механізмом підвищення пенсій буде їхня індексація.
Про це повідомляється у Меморандумі з МВФ.
Згідно з документом, у найближчій перспективі уряд України вживе заходів щодо обмеження розміру додаткових виплат певним категоріям пенсіонерів понад накопичувальну частину їхніх пенсій.
„Ми також запропонуємо єдиний підхід до щорічного підвищення всіх пенсій, що призначаються в пенсійній системі, виключно через механізм індексації”, – ідеться в Меморандумі.
Також в уряді заявили про плани змінити пенсійне законодавство в частині різних галузевих актів, що регулюють пенсійні права, і вжити всіх необхідних кроків щодо видатків на виплати за судовими рішеннями та пенсіями, перерахованими за судовими рішеннями.
Найбільші банки України підписали меморандум «Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг». Відповідно до угоди, мінімальний ліміт переказів встановлено на рівні 50 тис. гривень на місяць. Обмеження охоплюють усі перекази, включаючи ті, що здійснюються через IBAN.
Серед банків, які підписали документ – Ощадбанк, ОТП банк, Приватбанк, Правекс банк, ПУМБ, Райффайзен банк, Універсал банк та Таскомбанк. При цьому меморандум залишається відкритим для приєднання інших банків.
Запроваджено обмеження на вихідні перекази з картки на картку без документального підтвердження доходів:
Для клієнтів із «високим» рівнем ризику – до 50 тис. грн на місяць.
Для клієнтів із «середнім» і «низьким» рівнем ризику: з 1 лютого 2025 року – до 150 тис. грн на місяць, з 1 червня 2025 року – до 100 тис. грн на місяць.
Ліміти не поширюються на клієнтів із підтвердженими джерелами доходів (зокрема, зарплатних клієнтів) та волонтерів.
Також банки-учасники обмежуватимуть кількість рахунків у одній валюті до трьох для клієнтів без підтверджених доходів. Це не стосуватиметься депозитних і кредитних рахунків, а також рахунків, відкритих для державних програм, таких як «єВідновлення» чи «Національний кешбек».
Банки зобов’язуються дотримуватися прозорих правил перевірки клієнтів і проведення операцій для фізичних осіб та ФОП. Ризик-профіль клієнтів і запланований обіг коштів враховуватимуть під час обслуговування.
Для клієнтів із «високим» рівнем ризику банки застосовуватимуть посилені перевірки в кожному конкретному випадку. Клієнтам із «низьким» рівнем ризику буде надано можливість спрощеного обслуговування без підтвердження доходів, якщо обіг за рахунком не перевищуватиме:
З 1 січня 2025 року – до 150 тис. грн на місяць.
З 1 червня 2025 року – до 100 тис. грн на місяць.
Банки впроваджуватимуть ці заходи відповідно до своїх внутрішніх політик.
ФОП
Банки домовилися, що для новостворених ФОП (до шести місяців) із сумою річного доходу згідно з першою групою оподаткування (високий ризик) запроваджують поглиблене вивчення його бізнес-діяльності під час встановлення ділових відносин (суть, масштаб та вид діяльності клієнта, вид послуг/продуктів, за якими клієнт звертається до банку, обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку протягом місяця) та посилений моніторинг операцій по рахунку відповідно до суми середньомісячного доходу/місяць по першій групі оподаткування.
Для ФОП на загальній системі оподаткування або спрощеній системі другої та третьої групи відбуватиметься вивчення клієнта відповідно до власного ризикоорієнтованого підходу.
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін повідомив, що бельгійська компанія Thales Belgium підписала меморандум про співпрацю з оборонним підприємством України.
Підприємства спільно вироблятимуть ракети для протидії російським ударним безпілотникам.
Бельгія допоможе Україні виготовляти антидронові ракети
– Ця домовленість передбачає спільне виробництво ракет для протидії ворожим БпЛА. Також очікуємо, що надалі ця співпраця розшириться – аж до передання технологій і комплектовань до цих ракет, – сказав міністр.
Сметанін додав, що співробітництво з бельгійською компанією підсилить український оборонно-промисловий комплекс і захист критичної інфраструктури від російських дронів.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ заявила про готовність підвищити податок на додану вартість (ПДВ) у разі потреби. У фонді також вважають це основним ресурсом додаткових доходів бюджету.
„Ми готові оперативно вжити додаткових податкових заходів, коли виникне така необхідність” – йдеться у листі.
Як наголошується в документі, на даному етапі простір для маневру влади України в рамках поточного пакету ресурсів жорстко обмежений.
„Тому для забезпечення виконання бюджету ми реагуватимемо на дефіцит доходів або нові потреби у видатках підвищенням податків. Ми розглядаємо підвищення основної ставки ПДВ як найбільш ефективне потенційне джерело додаткових доходів на даному етапі, і це є центральним для нашого планування на випадок непередбачених обставин”, – додали в уряді України.
Крім того, експерти МВФ у своїх рекомендаціях відзначили, що бюджетний процес в Україні проходить у надзвичайно складних та невизначених обставинах.
„Нещодавній податковий пакет, хоч і забезпечує настільки необхідне збільшення доходів, залишається значно меншим за початковий проєкт, представлений до парламенту, який передбачав ширше застосування військового податку, вище оподаткування АЗС та зусилля щодо обмеження права на спрощене оподаткування”, – йдеться у меморандумі.
Поточний проєкт податкового пакету залишає менші буфери у бюджеті 2025 року для поглинання потенційних шоків, особливо після значних внутрішніх запозичень, які матимуть місце до кінця 2024 року.
„Отже, якщо виникнуть непередбачені потреби у витратах та/або доходи почнуть відставати, влада зобов’язалася запровадити додаткові податкові заходи, які дозволять зберегти дефіцит керованим та компенсувати вплив будь-якого шоку на борг. Враховуючи значні та невідкладні потреби, підвищення основної ставки ПДВ було б найбільш доцільним, оскільки воно є ефективним, має ширшу базу, яка може охопити неформальний сектор, і повністю розподіляється до загального фонду державного бюджету”, – додали експерти фонду.
Оновлений Меморандум із МВФ підписали президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. Він містить добровільні зобов’язання влади країни здійснити певні кроки.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ допускає поступове підвищення комунальних тарифів для населення під час війни. У післявоєнний період тарифи також зростатимуть.
„Потенційні заходи реформ, як тільки дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів (з урахуванням нової тарифної методології та соціальних міркувань під час війни)”, – йдеться у документі.
Українські чиновники також очікують „зовнішнього фінансування та надання прозорої та виняткової прямої бюджетної підтримки енергетичним державним підприємствам в очікуванні доступних бюджетних ресурсів”.
Як зазначається у меморандумі, після закінчення війни порядок денний реформ в енергетичному секторі, зокрема, вимагатиме відновлення та посилення конкуренції на оптових та роздрібних ринках газу.
„Крім того, забезпечення стійкості системи та скорочення квазіфіскальних зобов’язань вимагатиме поступового підвищення тарифів на газ та електроенергію з метою відшкодування витрат, при цьому виділяючи адекватні та цілеспрямовані ресурси для захисту вразливих домогосподарств”, – йдеться у меморандумі.
Згідно з документом, Кабінет міністрів України прийме дорожню карту для поступової лібералізації ринків газу та електроенергії з планом реалізації із зазначенням термінів на період після воєнного стану. Дорожня карта буде заснована на технічному аналізі фінансового стану сектора у координації із Європейською комісією.
Оновлений Меморандум із МВФ підписали президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. Він містить добровільні зобов’язання влади країни здійснити певні кроки.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ допускає поступове підвищення комунальних тарифів для населення під час війни та після її закінчення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Меморандум із МВФ.
„Загалом потенційні заходи реформ включають поступове підвищення тарифів (з урахуванням нової методології тарифів та соціальних міркувань під час війни), забезпечення зовнішнього фінансування та надання прозорої та виняткової прямої бюджетної підтримки енергетичним держпідприємствам в очікуванні наявності бюджетних ресурсів”, – йдеться у документі.
Як зазначається в Меморандумі, стабілізація системи „зрештою вимагатиме поступового підвищення тарифів на газ та електроенергію з метою відшкодування витрат (особливо після того, як війна закінчиться), з одночасним виділенням адекватних та цільових ресурсів для вразливих домогосподарств”.
Скасування з 29 грудня 2023 року мораторію на відключення споживачів-боржників сприятиме підвищенню платіжної дисципліни, йдеться у документі.
Як тільки війна закінчиться, програма реформ в енергетичному секторі, серед іншого, вимагатиме відновлення та посилення конкуренції на оптових та роздрібних ринках газу, зазначають влада України.
Згідно з документом, Кабінет міністрів ухвалить „Дорожню карту” поступової лібералізації ринків газу та електроенергії з чітким планом реалізації на період після воєнного стану.
Крім того, компанії теплокомуненерго накопичили значну заборгованість перед „Нафтогазом” до і після початку війни, яка є результатом різниці в тарифах і наслідків війни, що накопичилася.
У зв’язку з цим буде встановлено обсяг простроченої заборгованості та фінансове становище за допомогою аналізу, проведеного авторитетною аудиторською фірмою (структурний маяк, кінець червня 2024 року). Це допоможе прояснити розмір заборгованості та фінансове становище підприємств теплокомуненерго, включаючи причини накопичення заборгованості напередодні опалювального сезону 2024/25 року.
Оновлений Меморандум із МВФ підписали президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. Він містить добровільні зобов’язання влади країни здійснити певні кроки.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ (Меморандумі) заявила про плани провести ще одну реструктуризацію зовнішнього боргу до середини 2024 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Меморандум із МВФ.
Як зазначається у документі, кредитори Паризького клубу зобов’язалися провести двоетапний процес, що включає продовження мораторію на виплати за боргами на весь термін Програми з МВФ (до 2027 року). Україна добиватиметься реструктуризації боргу інших кредиторів на цих самих умовах.
У серпні 2022 року Україна досягла угоди з власниками міжнародних облігацій, яка включала, серед іншого, добровільне 24-місячне відстрочення обслуговування боргу за прямими та гарантованими державами єврооблігаціями України. Аналогічні відстрочки були узгоджені за деякими негарантованими зовнішніми комерційними боргами.
„Ми плануємо розпочати переговори з комерційними кредиторами незабаром після завершення цього огляду з метою завершити необхідну боргову операцію не пізніше за середину 2024 року”, – йдеться в меморандумі.
Меморандум про економічну та фінансову політику Моніторингової програми за участю ради директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) передбачає реформування системи соціального захисту населення з урахуванням потреб переселенців та ветеранів війни.
Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів.
„Ми маємо намір зберегти поточний рівень надання соціальної допомоги найбільш уразливим групам населення. Війна призвела до появи нових вразливих груп населення (наприклад ВПО, ветеранів війни), чиї потреби має бути враховано у майбутніх реформах системи соціального захисту”, – наголошується в документі
З огляду на це, згідно з меморандумом, до кінця січня 2023 року буде підготовлено концептуальну записку, де буде викладено бачення підходів до реформування системи соціального захисту для забезпечення адресної, достатньої та ефективної соціальної допомоги населенню з урахуванням потреб цих нових категорій.
Зазначається, що забезпечення фіскальної стабільності буде ключовим елементом цієї концептуальної записки.
„Ми також працюватимемо над середньостроковою стратегією переходу від нинішньої структури фонду оплати праці, що передбачає значний компонент сектору оборони та безпеки, до структури оплати праці, властивої мирному часу”, – йдеться у документі.
Крім того, меморандум передбачає, що відбуватиметься моніторинг заборгованості із платежів у секторі загального державного управління.
„На підтримку цих цілей ми розробимо план дій щодо запобігання та погашення заборгованості протягом виконання бюджету 2023 року і далі (Структурний маяк, кінець січня 2023 року)”, – наголошується в документі.
[type] => post [excerpt] => Меморандум про економічну та фінансову політику Моніторингової програми за участю ради директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) передбачає реформування системи соціального захисту населення з урахуванням потреб переселенців та ветеранів війни. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1671730020 [modified] => 1671726442 ) [title] => МВФ оприлюднив Меморандум нової програми для України [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=33300&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 33405 [uk] => 33300 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 33301 [image] => Array ( [id] => 33301 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/1536541842-2526.jpg [original_lng] => 121672 [original_w] => 1200 [original_h] => 801 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/1536541842-2526-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/1536541842-2526-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/1536541842-2526-768x513.jpg [width] => 768 [height] => 513 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/1536541842-2526-1024x684.jpg [width] => 1024 [height] => 684 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/1536541842-2526.jpg [width] => 1200 [height] => 801 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/1536541842-2526.jpg [width] => 1200 [height] => 801 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/1536541842-2526.jpg [width] => 1200 [height] => 801 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1671719242:8 [_thumbnail_id] => 33301 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 1685 [translation_required_done] => 1 [_oembed_3c047a4070f2e79adf96dd8ae18dad66] =>
?: As long as Russia continues its war against Ukraine, NL will provide assistance to Ukraine. Military, humanitarian and diplomatic. We’re allocating €2.5 bn for this in 2023. Ukraine can rely on the Netherlands. We just confirmed this in our conversation with @ZelenskyyUa. pic.twitter.com/VdzMKCqkWR
Міненергетики підготувало меморандум щодо скорочення «зелених тарифів». За інформацією ЗМІ, документ, зокрема, передбачає збільшення вартості перших 100 кіловат для населення – від 90 копійок до 1 гривні 68 копійок. Президент Володимир Зеленський меморандум не затвердив, вважаючи, що умови для виробників «зеленої енергії» – надто м’які.
Зокрема, Міненерго розробило умови меморандуму про скорочення «зеленого» тарифу для сонячних електростанцій (СЕС) на 15%, для вітрових електростанцій (ВЕС) – на 7,5%. Пропонується встановити верхнє обмеження зеленого тарифу на рівні 22 євроценти за кВт*год. Меморандум також пропонує, серед іншого, скасувати пільгову ціну для населення за перші 100 кВт.
Згідно прописаних умов меморандуму, пропонується знизити «зелений» тариф для СЕС, введених в експлуатацію до 2020 року, на 15%. Для СЕС, введених в експлуатацію в 2020 році і пізніше – ще 2,5%. Загальний ефект зниження в порівнянні з 2019 роком – 27,5%.
«Зелений» тариф для ВЕС, введених в експлуатацію до 2020 року, пропонується знизити на 7,5%, введених після початку 2020 року – ще на 2,5%. Загальний ефект зниження в порівнянні з 2019 роком – 12,5%.
Граничний «зелений» тариф для поновлюваних джерел енергії (ВДЕ) пропонується знизити на 52% до 22 євроцентів за кВт * год. Тариф знижується для всіх об’єктів без пролонгації термінів підтримки. Як відомо, підтримка ВДЕ повинна закінчиться 31 грудня 2029 року.
Також Мінекоенерго пропонує обмежити термін дії Pre-PPA (попередніх договорів продажу «зеленої» енергії) для СЕС – до 30 червня 2020 року, для ВЕС – до 31 грудня 2022 року.
Пропонується також прискорити відповідальність ВДЕ за небаланси. З 2021 року – до 50%. З 2022 року – до 100%. Також пропонується ввести зменшення терміну допустимої похибки прогнозу без відповідальності за небаланси з 1 липня 2020 року, а не з 31 грудня 2029 року, як це прописано в законі.
Зі свого боку держава бере на себе зобов’язання:
своєчасно оплачувати «зелену» електроенергію з 1 липня 2020 року;
погасити поточну заборгованість перед «зеленими» (9 млрд грн) до кінця 2021 року;
у подальшому не змінювати умови підтримки виробників електроенергії з «зеленим» тарифом;
ввести квоти для ВДЕ та розпочати проведення аукціонів для розподілу цих квот.
Мінекоенерго оцінює ефект від впровадження таких заходів в розмірі 6,6 млрд грн на рік, або 2,2 млрд євро за весь період підтримки.
Інвестори, зі свого боку, натомість на таке зниження тарифів вимагають продовжити підтримку для ВДЕ на 5 років для об’єктів, введених в 2017-2019 роках – до 2035 року. На 15 років з моменту введення в експлуатацію для об’єктів, введених після 2020 року.
За підрахунками Мінекоенерго, щороку пролонгації підтримки ВДЕ збільшує переплату за «зеленим» тарифом на 0,8 млрд євро.
Нагадуємо, що у попередньому проєкті меморандуму уряд пропонував знизити тариф для СЕС на 25%, для ВЕС – на 12,5%.
