Наплив воєнних мігрантів збільшив польський ВВП на 0,7-1,1%.
Думка про те, що українські біженці живуть за кошти польських платників податків, є хибною. Про це в коментарі Радіо Свобода розповів експерт компанії Deloitte Александр Лашек.
За його словами, вже після півтора року перебування в Польщі більшість українських біженців утримувала себе самостійно. Йдеться як про найманих працівників, так і про підприємців. Водночас 80% воєнних мігрантів мали роботу в Польщі або дистанційно працювали в Україні.
„Ступінь економічної інтеграції був дуже швидкий. Цьому сприяло те, що середньостатистичний біженець, який приїхав до Польщі, був висококваліфікований, зокрема, у порівнянні з попередньою хвилею міграції. Але на початку вони були змушені працювати на посадах, нижчих від рівня своєї кваліфікації”, – зазначив експерт.
Також він спростував міф про те, що біженці з України дорого обходяться польській економіці. Так, за даними Євростату, на кінець вересня 2024 року у Польщі перебувало майже 980 тисяч українських біженців. При цьому податки, які платять мігранти, перевищують початкову допомогу, яку вони отримали від держави, каже Лашек:
„Ми оцінили, що наплив воєнних мігрантів збільшив польський ВВП на 0,7-1,1%. Цей наплив біженців допоміг польській економіці. … Якщо глобально говорити про біженців, то однозначно від їхньої появи на польському ринку виграли польська економіка, польські платники податків і польські підприємці”.
Також, за даними видання, не підтвердилась інформація, що українці забирають у поляків роботу. Зокрема, у Спілці українських підприємців кажуть, що Польща – країна з найменшим у Європі безробіттям. Так, за даними Головного управління статистики держави, на кінець серпня 2024 року рівень безробіття становив 5%, у центрах зайнятості є запити на майже 80 тисяч вакансій.
Через скорочення міграції українців польські компанії все частіше стикаються з проблемами при наймі співробітників, а кількість вакансій тільки збільшується.
Про це повідомляє Rzeczpospolita.
Як повідомляється, особливо гостра проблема спостерігається у будівельних та виробничих компаніях, а також транспорті та логістиці, де працює багато мігрантів.
Економісти вважають, що ситуація може ще погіршитися, тому що “потенціал імміграції з країн зі схожим культурним минулим (наприклад, України та Білорусі) поступово вичерпується, і уряд може посилити міграційну політику, що вплине на приплив робочої сили з більш віддалених країн”.
До того ж демографічна ситуація у Польщі також сприяє збільшенню дефіциту робочої сили.
Міністерка праці Італії Марина Кальдероне в суботу оголосила про нові заходи з боротьби з експлуатацією трудових мігрантів в країні.
Про це повідомляє Politico.
„Ми збільшили кількість трудових інспекторів і протягом року зможемо подвоїти кількість перевірок у порівнянні з тими, що проводилися в останні роки”, – заявила Кальдероне в ефірі італійського телеканалу TgCom24.
Цей крок був зроблений після смерті громадянина Індії Сатнама Сінгха, працівника ферми, якого, як стверджується, роботодавець залишив на дорозі в сільській місцевості Латина, недалеко від Риму, після того, як йому відірвало руку в результаті нещасного випадку на виробництві. Ця новина була широко засуджена політиками та профспілками.
Міністр сільського господарства Франческо Лоллобриджида заявив, що це „трагедія, яка не повинна залишати нас байдужими і на яку необхідно пролити повне світло”. Уряд прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні „знаходиться на передовій… у боротьбі з усіма формами трудової експлуатації”, додав він.
Щонайменше кожен четвертий працівник сільського господарства в Європі є мігрантом. Очолювана мафією експлуатація нелегальних мігрантів поширена в Італії, де вона називається „капоралато”.
Кальдероне сказала Tgcom24, що завдяки „розвідданим і перехресним посиланням на дані ми зможемо скласти карту того, що відбувається на полях, і зможемо втрутитися”. Вона додала, що інтенсифікація „суцільних перевірок” буде спостерігатися з кожним днем.
Держдепартамент США прийняв рішення про введення візових обмежень проти компаній, які підтримують нелегальну імміграцію, та їхніх керівників.
Речник відомства Метью Міллер повідомив, що візові обмеження, встановлені федеральним імміграційним законодавством, можуть застосовуватися до власників і менеджерів авіаційних, наземних та морських туристичних компаній, які своїми послугами сприяють нелегальній імміграції до Сполучених Штатів.
За його словами, ті, хто приїжджає до США без законної підстави, часто сплачують значні суми й піддають ризику себе та свою родину.
Державний департамент Сполучених Штатів напередодні також заявив про виділення загалом 15 мільйонів доларів США за інформацію для розслідування справи щодо інтернет-злочинців. Ідеться про хакерів, пов’язаних з програмами-вимагачами LockBit, які здійснили понад дві тисячі атак не лише в Сполучених Штатах, але й усьому світі. Кіберзлочинці використовували зловмисне програмне забезпечення, щоб вимагати у своїх жертв викуп на загальну суму 144 мільйони доларів.
Цього тижня міністерство фінансів США запровадило економічні санкції проти двох росіян, членів російської групи LockBit.
Діяльність LockBit була вперше зафіксована у 2019 році. З нею пов’язують велику хакерську атаку на американську фінансову установу китайського банку ICBC 9 листопада минулого року, яка паралізувала її роботу, знищила електронні листи, повідомлення та спричинила збій в операціях з цінними паперами.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Минулого року Національний банк України очікував початок повернення українських мігрантів з-за кордону у 2024 році. Наразі цього не фіксується, навпаки, є певний відтік.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг, який транслювався на Youtube.
„Прогноз 2024 року досить обережно ставиться до повернення міграційного потоку в Україну. У першу чергу через безпекові ризики. Але суттєвішого впливу завдає на сьогоднішній день фактор асиміляції, пристосування наших громадян до того життя, яке вони починають вибудовувати за кордоном”, – сказав він.
Крім того, заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук повідомив, що ризики, пов’язані з війною, посилилися.
„На цей рік ми очікуємо незначне, але збільшення чисельності наших мігрантів. І вже наступного року по мірі реалізації зниження безпекових ризиків ми очікуємо повернення близько 400 тисяч осіб”, – сказав він.
Ніколайчук зазначив, що НБУ оцінює відплив валюти (за даними платіжного балансу за статтею подорожі) на українських мігрантів за кордоном у 2022 році на рівні 20 млрд доларів на рік, у 2023 році – 18 млрд доларів, у 2024 році – 13 млрд доларів. Зниження пов’язане з тим, що українці стають податковими резидентами країн ЄС.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій повідомив, що щоденні витрати українців за кордоном через картки українських банків з квітня минулого року перебувать на рівні 35 млн доларів.
У четвертому кварталі минулого року кількість вакансій у Німеччині зросла до рекордного рівня – 1,98 мільйона.
Порівняно з попереднім кварталом вільних робочих місць на ринку праці стало більше на 160 900, або на 8,8%, а в річному обчисленні на 295 500, або на 17,5%, повідомляє Федеральна служба зайнятості.
По всій країні 1,63 мільйона (82%) вакансій можуть бути зайняті негайно, а 352 500 (18%) – пізніше.
Дефіцит робочої сили досяг нового піку
Конкуренція на робочу силу доволі висока. Дефіцит працівників досяг нового піку.
У четвертому кварталі 2022 року на кожні сто працівників, яких потребували компанії, припадало 4,5 вакансії.
Незважаючи на загальні позитивні сигнали з ринку праці Німеччини, компанії досі потерпають від наслідків війни росії проти України. У четвертому кварталі минулого року 54% опитаних компаній заявили, що війна мала на них негативний вплив – це на 6% більше порівняно з попереднім кварталом.
Обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону за липень 2022 року склав 1,163 млрд доларів. Це на 1,2% менше, ніж роком раніше (1,177 млрд доларів).
Всього за даними НБУ за січень-липень 2022 року в Україну надійшло 7,606 млрд доларів, що на 5,7% менше, ніж роком раніше (8,069 млрд доларів).
Відзначити, трудові мігранти у 2021 році перевели в Україну рекордну суму 15,026 млрд доларів, що на 25,4% більше, ніж роком раніше (11,980 млрд доларів).
Національний банк України в липні погіршив прогноз обсягу приватних переказів в Україну в 2022 році з 16,2 млрд доларів до 12,6 млрд доларів. На 2023 рік прогноз знижено з 17,0 млрд доларів до 13,1 млрд доларів. У 2024 році очікується 13,6 млрд доларів.
[type] => post
[excerpt] => Обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону за липень 2022 року склав 1,163 млрд доларів. Це на 1,2% менше, ніж роком раніше (1,177 млрд доларів).
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1662039660
[modified] => 1662039116
)
[title] => В Україну поменшав обсяг переказів трудових мігрантів з-за кордону
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=28875&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 28875
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 28876
[image] => Array
(
[id] => 28876
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1.jpg
[original_lng] => 116139
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1662028317:8
[_thumbnail_id] => 28876
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 1665
[translation_required_done] => 1
[_oembed_53db595482756a96150ae6e67f43b454] =>
Europe is at the side of the people trapped at the border with Belarus.
The @EU_Commission is mobilising €700,000 to deliver food, blankets, hygiene and first aid kits.
We are ready to do more. But the Belarusian regime must stop luring people and putting their lives at risk. https://t.co/IiEdmFgWsT
Міністр внутрішніх справ країни Агне Білотайте потроїла розмір допомоги для мігрантів, які добровільно захочуть повернутися до країн походження, і вона досягне тисячі євро. Про це повідомляє Diglogs, пише УНН.
„Повернення мігрантів до країн походження – складний та тривалий процес. Утримання одного мігранта обходиться Литві в 11 тисяч євро на рік. Ми шукаємо способи стимулювати добровільне повернення та сподіваємося, що збільшення розміру допомоги збільшить кількість людей, які вирішили виїхати”, – заявила Білотайте.
За даними міністерства, більша частина цієї допомоги фінансуватиметься за рахунок підтримки Литви Європейською комісією у подоланні міграційної кризи.
За повідомленням відомства, рішення про видачу допомоги у розмірі однієї тисячі євро діятиме до 20 січня наступного року і стосуватиметься лише мігрантів, які перебувають у Литві.
На даний момент Державна прикордонна служба надала мігрантам, що повертаються, фінансову підтримку та проїзні квитки на суму 300 євро.
З Литви вже депортовано 400 нелегальних мігрантів, 345 із них – добровільно.
[type] => post
[excerpt] => Міністр внутрішніх справ країни Агне Білотайте потроїла розмір допомоги для мігрантів, які добровільно захочуть повернутися до країн походження, і вона досягне тисячі євро. Про це повідомляє Diglogs, пише УНН.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1639132800
[modified] => 1639128958
)
[title] => Литва буде платити по 1000 євро мігрантам, які готові повернутися на батьківщину
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=17586&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 17640
[uk] => 17586
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 17587
[image] => Array
(
[id] => 17587
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/mihranty-0812-1.jpg
[original_lng] => 52051
[original_w] => 1123
[original_h] => 570
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/mihranty-0812-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/mihranty-0812-1-300x152.jpg
[width] => 300
[height] => 152
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/mihranty-0812-1-768x390.jpg
[width] => 768
[height] => 390
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/mihranty-0812-1-1024x520.jpg
[width] => 1024
[height] => 520
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/mihranty-0812-1.jpg
[width] => 1123
[height] => 570
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/mihranty-0812-1.jpg
[width] => 1123
[height] => 570
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/mihranty-0812-1.jpg
[width] => 1123
[height] => 570
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1639121759:8
[_thumbnail_id] => 17587
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 2749
[_oembed_53db595482756a96150ae6e67f43b454] =>
Europe is at the side of the people trapped at the border with Belarus.
The @EU_Commission is mobilising €700,000 to deliver food, blankets, hygiene and first aid kits.
We are ready to do more. But the Belarusian regime must stop luring people and putting their lives at risk. https://t.co/IiEdmFgWsT
We are currently building 3 new military campuses in ??. They will provide excellent conditions for our troops and our allies. This will make a significant contribution to our national security. pic.twitter.com/mCEUWom3Hs
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Європейська комісія виділяє 700 тисяч євро початкового гуманітарного фінансування для допомоги мігрантам, які застрягли на кордоні Білорусі та Польщі.
Про це повідомила глава комісії Урсула фон дер Ляєн у Twitter.
„Європа на боці людей, які потрапили в пастку на кордоні з Білоруссю. Європейська комісія мобілізує 700 тисяч євро на доставку їжі, ковдр, засобів гігієни та аптечок”, – зазначила фон дер Ляєн.
Вона додала, що комісія готова робити більше, але „білоруський режим повинен припинити заманювати людей і ризикувати їхнім життям”.
Europe is at the side of the people trapped at the border with Belarus.
The @EU_Commission is mobilising €700,000 to deliver food, blankets, hygiene and first aid kits.
We are ready to do more. But the Belarusian regime must stop luring people and putting their lives at risk. https://t.co/IiEdmFgWsT
Цим фінансуванням комісія підтримає Міжнародну федерацію товариств Червоного Хреста та Білоруський Червоний Хрест, а також інших партнерів для надання необхідної допомоги.
Європейські країни звинувачують Мінськ у тому, що він привозить тисячі мігрантів, переважно з Близького Сходу, і підштовхує їх до незаконного перетину кордону, щоб покарати ЄС за санкції, запроваджені за придушення демократії.
Білорусь називає звинувачення абсурдними і каже, що ЄС має скасувати санкції, якщо хоче вирішити міграційну кризу.
З виділених 37 млн євро переведені 29,6 млн євро. За словами міністра внутрішніх справ Агне Білотайте, інша частина грошей надійде пізніше.
Литва отримала першу частину фінансової допомоги, виділеної Єврокомісією для покриття понесених витрат на управління нелегальною міграцією та забезпечення надання базових послуг мігрантам, які потрапили в країну. Про це повідомляє Delfi.
Зазначається, що з виділених 37 млн євро переведені 29,6 млн євро. За словами міністра внутрішніх справ Агне Білотайте, інша частина грошей надійде пізніше.
На надані кошти будуть покриті витрати Литви, пов’язані з поселенням мігрантів, забезпеченням безпеки цих місць, харчуванням, навчанням, а також з інфраструктурою для прийому і затримання мігрантів, процедурами розгляду прохань про притулок та ін. Також кошти підуть на доплати посадовим особам.
У 2021 році в Литву прибули понад 4100 нелегальних мігрантів, які перетнули кордон країни з Білоруссю.
We are currently building 3 new military campuses in ??. They will provide excellent conditions for our troops and our allies. This will make a significant contribution to our national security. pic.twitter.com/mCEUWom3Hs
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.