Розробку проєкту нового Митного кодексу України планується завершити до кінця квітня. А остаточне ухвалення документа Верховною Радою очікується у січні 2026 року. Такі терміни назвав заступник міністра фінансів Юрій Драганчук, повідомляє пресслужба Мінфіну.
Питання обговорювалося під час засідання Керівного комітету з розробки нового Митного кодексу України за участі представників DG TAXUD, Європейської комісії в Україні, Мінфіну та Держмитслужби.
Розробка нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС є ключовою рекомендацією для України у Звіті щодо розширення ЄС, оприлюдненому восени минулого року.
Прогрес, досягнутий до 1 вересня, увійде до звіту за 2025 рік і вплине на поточну оцінку готовності України до вступу в ЄС, зазначає Мінфін.
„Ми плануємо у квітні закінчити підготовку тексту, а у травні розпочати його переклад, який у червні буде передано для оцінки експертам DG TAXUD. До парламенту плануємо направити до 31 серпня. У жовтні будемо просити народних депутатів прийняти його за основу, після чого розпочнеться підготовка до другого читання, щоб у січні 2026-го новий Митний кодекс був готовий до ухвалення як закон”, – розповів директор департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко.
Поки Україна буде очікувати оцінку ЄС ухваленого закону, Мінфін працюватиме над підзаконними актами.
„Наша мета – щоб у 2027 році в Україні повністю запрацювало митне законодавство, відповідне законодавству ЄС”, – наголосив Москаленко.
У мережі шириться інформація про нібито підвищення податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Міністерство фінансів спростувало відповідні повідомлення.
„Анонімні Телеграм-канали поширили інформацію та клікбейтні заголовки, що Мінфін вже планує підвищення податків для ФОП. Така інформація не відповідає дійсності та має маніпулятивний характер”, – йдеться у дописі.
Зазначається, що законодавчі зміни щодо елементів спрощеної системи оподаткування почнуть опрацьовувати тільки після того, як буде виконано передумови для такої реформи.
У Міністерстві кажуть, що цей процес буде відбуватися публічно і потребуватиме обговорень з громадськістю, бізнесом і всіма гілками органів влади, а також із залученням міжнародних партнерів.
Тільки після публічних обговорень законодавчі зміни будуть розглядатись та ухвалюватись Верховною Радою України.
Що передувало
У звіті Мінфіну про стан виконання Національної стратегії доходів у 2024 році йдеться, що уряд планує суттєво змінити умови для ФОПів, які користуються спрощеною системою оподаткування, з підвищенням податкових ставок.
Зокрема, реформа передбачає підвищення податкових ставок – протягом трьох років ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи поступово зростатимуть до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%).
Своєю чергою заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від партії „Голос” Ярослав Железняк повідомив, що рішення підняти податки є „несерйозним”. Він запевнив, що податковий комітет не підтримає ці зміни.
Трамп доручив Маску, який очолює новостворений Департамент ефективності уряду, виявити випадки шахрайства і марнотратства в уряді.
Помічники мільярдера Ілона Маска отримали доступ до платіжної системи Міністерства фінансів США, через яку проходять трильйони доларів урядових виплат. Про це у суботу, 1 лютого, пише The Washington Post.
Вказується, що міністр фінансів США Скотт Бессент схвалив надання доступу до урядової платіжної системи команді під керівництвом Тома Крауса, виконавчого директора Кремнієвої долини, який співпрацює з Департаментом ефективності уряду (DOGE) – ініціативою Маска.
Раніше доступ до системи відмовлявся надати Девід А. Лебрік, який пропрацював у Мінфіні кілька десятиліть і тимчасово виконував обов’язки міністра до призначення Бессента. Проте він пішов у відставку.
Як пояснює видання, платіжна система, про яку йде мова, обробляє понад 6 трильйонів доларів на рік. Вона використовується для здійснення:
виплат Соціального забезпечення та Medicare,
виплат зарплат федеральним працівникам,
розрахунків із державними підрядниками,
видачі грантів та податкових відшкодувань.
Доступ до цих систем традиційно мають лише вузьке коло держслужбовців, а участь політично призначених осіб у їх роботі є безпрецедентною.
DOGE не є федеральним департаментом. Він є підрозділом, який створений за розпорядженням Трампа, і працює в Білому домі. Однак джерела видання стверджують, що члени команди Маска, які отримали доступ до платіжної системи, стали співробітниками казначейства, пройшли державну перевірку та отримали необхідні допуски.
Демократи різко розкритикували це рішення.
„Щоб висловитися прямо: ці платіжні системи не можуть допустити збоїв, а будь-яке політично мотивоване втручання в їхню роботу загрожує серйозною шкодою для країни та економіки Я не бачу жодної обґрунтованої причини, чому політичні діячі, які вже неодноразово демонстрували зневагу до закону, мають отримувати доступ до цих критично важливих систем”, – написав сенатор Рон Вайден у листі до міністра фінансів Бессента в п’ятницю.
Планів підвищення податку на додану вартість в Україні нині немає, хоча раніше таку ймовірність і обговорювали з міжнародними партнерами.
Про це сказав на пресконференції міністр фінансів Сергій Марченко, передає Укрінформ.
За словами урядовця, під час консультацій з міжнародними партнерами України, зокрема, з представниками МВФ, питання зміни розміру ПДВ обговорювали. Але завдяки ухваленню реалістичного бюджету на наступний рік зараз про такий сценарій не йдеться.
„Так, питання порушувалося. Так, були домовленості про те, за яких умов ми повернемося до ідеї підняття податку на додану вартість. Зокрема, передбачалося: якщо видатки на 2025 рік між першим і другим читанням бюджетного законопроєкту суттєво збільшаться, джерелом їх покриття буде підвищений ПДВ. При цьому ми були переконані, що підстав для значного підвищення податків немає. Тому й пішли на таку домовленість”, – розповів Марченко.
За його словами, таку умову не вносили до жодної із програм співпраці України з партнерами як структурний маяк чи критерій для оцінювання. І після ухвалення реалістичного бюджету на наступний рік необхідності ухвалення якихось рішень стосовно ПДВ немає.
Водночас урядовець визнав, що, з огляду на непрогнозованість ситуації, передовсім у зоні бойових дій, остаточно це питання з порядку денного не зникло.
„Воно (питання про підвищення ПДВ. – Ред.) постійно виникатиме. Від того, як ми виконуємо інші зобов’язання, наскільки зважену фіскальну політику втілюємо, залежатиме й актуалізація цього питання. Але якщо у нас буде все добре з доходами, якщо податки, які ми вже підвищили (підписані Президентом зміни до Податкового кодексу – ред.), продемонструють ефективність, якщо виконуватимемо всі зобов’язання, якщо не буде необхідності різко збільшувати видатки, думаю, ми не порушуватимемо питання про підвищення ПДВ. Принаймні, таких планів немає”, – запевнив глава Мінфіну.
11 листопада керівництво Міністерства фінансів України, Національного банку України та експерти Міжнародного валютного фонду розпочали обговорення щодо шостого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF).
Україну представляють на обговореннях міністр фінансів Сергій Марченко, його перший заступник Міністра фінансів Денис Улютін, заступники Юрій Драганчук, Ольга Зикова, Світлана Воробей та урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца.
За інформацією Мінфіну, місія МВФ триватиме протягом наступних днів у Києві.
До шостого перегляду Україна має виконати чотири структурні маяки:
здійснити огляд довоєнних політик та практик середньострокового бюджетного планування;
оцінити фінансові ризики для фінансової стабільності та підготувати план дій для різних сценаріїв;
оцінити фінансовий стан підприємств централізованого теплопостачання;
розробити політику управління державною власністю у державних підприємствах, політику дивідендів і стратегію приватизації.
Якщо перегляд буде успішним, Україна отримає від МВФ новий транш у розмірі $1,1 млрд.
Наразі до держскарбниці України вже надійшли шість траншів у межах програми МВФ EFF загальним обсягом близько 8,7 млрд доларів із 15,6 млрд доларів США, які передбачені програмою.
Партнери пообіцяли продовжити надання Україні фінансової допомоги до кінця 2024 року. Очікується, що вони передадуть 15 мільярдів доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства фінансів України.
Як зазначили у відомстві, команда Мінфіну на чолі з міністром фінансів Сергієм Марченком взяла участь у щорічних зборах МВФ і Світового банку. Зокрема, українські чиновники провели низку зустрічей з міжнародними фінансовими лідерами, у тому числі міністрами фінансів країн G7 та Євросоюзу.
Також було проведено круглий стіл міністрів на підтримку України, були обговорені питання надання кредиту на 50 млрд доларів від країн G7, який погасять за рахунок прибутку від заморожених російських активів, та реалізації проектів з підтримки України.
„До кінця поточного року Мінфін України очікує залучити ще понад 15 млрд доларів США зовнішнього фінансування. Партнери запевнили, що спрямують підтримку у повному обсязі”, – запевняють у відомстві.
Також там нагадали, що наступного року Україна очікує отримати від Євросоюзу 12,5 млрд євро фіндопомоги в рамках Ukraine Facility.
10 жовтня Верховна Рада України підтримала законопроєкт „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”, яким передбачають збільшити надходження до бюджетів цьогоріч на 21,2 млрд грн, а наступного року – на 141,1 млрд грн.
Про це інформує пресслужба Мінфіну у четвер, 10 жовтня.
Так, проєктом закону передбачено залучити кошти до державного бюджету коштом:
підвищення ставки військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%, окрім грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, для яких залишається ставка збору у розмірі 1,5%;
встановлення військового збору для ФОП 1,2 та 4 груп у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати;
встановлення військового збору у розмірі 1% для платників єдиного податку 3 групи;
підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній до 25% з 2025 року;
встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток та ПДФО для платників податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним (за кожну АЗС);
податок на прибуток від банків за 2024 рік у розмірі 50%;
Окрім цього, ухвалений документ передбачає зміну податкового періоду подання звітності з ПДФО з квартального на місячний.
Ресурс до зведеного бюджету від змін у 2024 році становить 21,6 млрд грн, а у 2025 році – 141,1 млрд грн.
Водночас, як зауважили у відомстві, додаткова потреба у фінансуванні Сил оборони становить майже 500 млрд. Додавши, що саме неподаткові ресурси є основним джерелом для покриття оборонних потреб.
Тоді як усі невійськові видатки, – соцвиплати, програми підтримки економіки, зарплати вчителів, – фінансуються виключно підтримкою міжнародних партнерів.
Керівництво Міністерства фінансів та Національний банк України разом із місією Міжнародного валютного фонду 4 вересня розпочали обговорення заходів економічної та фінансової політики у межах п’ятого перегляду програми EFF.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook Міністерства фінансів України.
Зазначається, що місія МВФ триватиме з 4 по 10 вересня.
Ключовими темами є виконання заходів, визначених за Програмою до наступного перегляду, зокрема впровадження фіскальних структурних реформ. Окрім того, учасники розглянуть питання відновлення боргової стійкості та пріоритети реформ Уряду України.
Як розповів міністр фінансів Сергій Марченко, від початку повномасштабного вторгнення Росії МВФ спрямував Україні 10,2 млрд доларів бюджетної допомоги. Це є третім за обсягом джерелом зовнішнього фінансування після ЄС та США.
„Ми продовжуємо системно працювати з міжнародними партнерами над забезпеченням макрофінансової стабільності в умовах війни. Допомога Фонду у цьому процесі є координуючою між донорами, що сприяє мобілізації ресурсів на пріоритетні потреби України”, – наголосив міністр.
У Мінфіні також зазначили, що Україна станом на початок вересня 2024 року, в межах дії програми, виконала 23 структурні маяки із 37, передбачених Меморандумом з МВФ. З них 14 маяків стосувалися фіскального сектору.
Власники українських єврооблігацій підтримали реструктуризацію боргу.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України в середу, 28 серпня.
Зазначається, що 97,38% власників єврооблігацій підтримали угоду про реструктуризацію. У Мінфіні заявили, що таке рішення є важливим для збереження макроекономічної стабільності України, забезпечення стійкості державного боргу та збереження ресурсів, які необхідні для фінансування оборони країни під час повномасштабного вторгнення.
У відомстві зазначили, що реструктуризація передбачає:
номінальне зниження вартості держборгу з першого дня дії угоди на 37%. Це скорочує обсяг українського держборгу більш ніж на 8,5 млрд доларів,
зменшення боргових платежів на 11,4 млрд доларів протягом періоду дії Програми МВФ (скорочення на більш ніж 90%) та на 22,75 млрд доларів до 2033 року (скорочення на понад 75%),
збільшення середнього терміну обігу єврооблігацій майже на чотири роки.
Як пояснили у Мінфіні, угода про реструктуризацію дозволяє списати державний борг розміром приблизно 60%.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що рішення про реструктуризацію дозволить зекономити 11,4 млрд доларів на обслуговуванні боргу в найближчі три роки. За його словами, це зміцнить бюджет України та дасть змогу краще фінансувати оборону.
27 серпня Кабінет міністрів постановив з 1 вересня 2024 року тимчасово зупинити здійснення платежів за облігаціями зовнішніх державних позик 2015 року у зв’язку зі здійсненням угоди з реструктуризації боргу.
Від 24 лютого 2022 року пряма бюджетна підтримка від країн-донорів та міжнародних фінансових організацій сягає близько 98,7 млрд доларів США.
Про це повідомляє пресслужба Мінфіну, передає Цензор.НЕТ.
„Усі надходження від партнерів Уряд направляє на соціальні, гуманітарні та інші пріоритетні невійськові видатки держбюджету. Зовнішня фінансова допомога не може бути використана на забезпечення видатків безпеки та оборони”, – наголосили у Мінфіні.
Залучені кошти спрямовуються на конкретні видатки, які було визначено з партнерами або на першочергові видатки держбюджету згідно з пріоритетною черговістю.
Залучені кошти в рамках проєктів Світового банку мають виключно цільове призначення, узгоджене партнерами та Урядом України.
Загалом, від лютого 2022 року через механізми Світового банку Україна отримала майже 40 млрд доларів США. Найбільші донори – США, Японія, Велика Британія.
З початку повномасштабної війни Світовий банк започаткував 7 проєктів для підтримки ключових галузей економіки України:
Проєкт „Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine). Відшкодування видатків на виплату пенсій, частини соціальних допомог, заробітної плати медикам, вчителям, державним службовцям (крім галузі безпеки і оборони) та співробітникам ДСНС. Через проєкт залучено до 30 млрд доларів США.
Проєкт „Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE). Соціальна допомога незахищеним верствам населення і збільшення ефективності програм соціальної підтримки (зокрема, ВПО). У межах проєкту надійшло близько 1,2 млрд доларів США.
„Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України” (ARISE). Відновлення та підтримка агросектору (зокрема, розширення доступу сільгоспвиробників до програми кредитування 5-7-9). Залучено 500 млн доларів США.
„Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (HEAL Ukraine). Покращення доступу до медичних послуг, задоволення нагальних потреб у послугах охорони здоров’я, забезпечення фінансового захисту в екстрених умовах. В рамках проєкту вже надійшло понад 124,5 млн доларів США.
„Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE). Дрібні та середні ремонти частково пошкоджених приватних та багатоквартирних житлових будинків. Вже залучено близько 150 млн доларів США.
Дві Позики на політику розвитку (DPL/DPO). Підтримка зусиль України у впровадженні порядку денного структурних реформ та надання критично важливого фінансування. Загальна вибірка — 3 млрд доларів США.
На пріоритетні видатки державного бюджету без привʼязки до конкретних напрямів спрямовуються кошти від ЄС (38 млрд євро), кошти від МВФ (10,2 млрд доларів США), а також бюджетна підтримка від Уряду Канади (понад 5 млрд доларів США).
До них відносяться соціальні та гуманітарні витрати, що не покриваються бюджетною підтримкою із цільовим призначенням. А також підтримка енергосектору, обслуговування державного боргу, економічне відновлення та інше.
