Заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко зустрілась із заступником командувача Кіберкомандування Сил оборони Естонії Міхкелем Тікком та керівницею департаменту кіберполітики і координаторкою ІТ коаліції з боку Міністерства оборони Естонії Лаурою Оолуп у Києві. Сторони обговорили подальшу співпрацю щодо впровадження проєктів в межах коаліцій.
„Естонія – стратегічний партнер для України, і я дякую за її співлідерство в ІТ коаліції. Завдяки спільній роботі ми значно посилюємо можливості наших кіберфахівців. Цінуємо нашу взаємодію та продовжуємо активну співпрацю”, – подякувала Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони України.
У межах візиту естонська делегація провела низку зустрічей з кіберфахівцями Міністерства оборони України та Збройних сил України. Партнери окремо відзначили професійність українських фахівців та підтвердили готовність і надалі надавати експертну допомогу з питань кібербезпеки.
„Рівень технологічної експертизи України вражаюче високий, особливо завдяки набутому досвіду в ході повномасштабної війни проти росії. Окрім кінетичних загроз, російська агресія охоплює також і кіберпростір. Ми готові колективно підтримати Україну необхідними засобами для отримання переваги на полі бою та обміну досвідом в межах нашого стратегічного партнерства”, – заявила Лаура Оолуп, керівниця департаменту кіберполітики Міністерства оборони Естонії.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зауважив, що в наступному році Збройні сили Німеччини можуть недоотримати до 6 мільярдів євро. Німеччина ризикує не виконати квоту НАТО щодо військових витрат у 2% ВВП.
Про це повідомляє Bild.
Так, бюджетне планування міністра фінансів Крістіана Лінднера на 2025 передбачає 52 мільярди євро для Бундесверу. Проте, за даними експертів Міноборони, задля досягнення мети НАТО у 2% ВВП, оборонний бюджет Німеччини має збільшитися на 4,5-6 мільярдів євро.
Фінансові проблеми та кількість проєктів, на які не вистачає фінансування, постійно зростає. Так, у 100-мільярдному спеціальному фонді Бундесверу було виділено:
2 мільярди для нового армійського колісного танку, хоча ціна, за даними аналітиків, зросте на 700 мільйонів;
для закупівель броньованих машин та літаків Eurofighter взагалі не виділено коштів;
на реконструкцію аеродрому в Бюхелі під винищувачі F-35 не вистачає 700 мільойнів євро;
на розміщення бригади Бундесверу в Литві, що оцінюється щонайменше в п’ять мільярдів, не виділено коштів.
Міністр оборони Пісторіус вже повідомив Олафу Шольцу про фінансові труднощі. Наразі Міністерство оборони проводить переговори з Мінфіном стосовно додаткового фінансування, проте поки безуспішно. Згідно з повідомленням, у бюджеті на 2025 рік може утворитися „дірка” у 25 мільярдів євро, не враховуючи потреб Бундесверу.
У Мінфіні запропонували компенсувати потреби армії шляхом скорочення частини соціальних витрат, але Шольц заявив, що має намір досягти показника НАТО без жодних скорочень у соціальних виплатах.
У 2024 році Німеччина планує витратити на оборону 73 мільярди євро: це складає 2% прогнозованого ВВП. Раніше Шольц повідомляв, що країна буде щороку дотримуватися цього показника.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликав законодавців США схвалити додаткову військову допомогу Україні, попередивши, що відмова у такій підтримці може зашкодити економічним інтересам США.
Про це повідомляє Bloomberg.
За його словами, якщо не зупинити агресію Кремля, це може не лише зашкодити співробітництву у сфері безпеки та завдати шкоди американським оборонним підрядникам, але й послабити Європу в загалом, а також порушити торговельні відносини ЄС з найбільшою економікою світу.
„Одним з аспектів нашого трансатлантичного співробітництва є те, що ми підписали сотні контрактів на мільярди доларів та готуємо нові контракти. Очевидно, що альянс заради безпеки приносить багато переваг – для обох сторін”, – зазначив Пісторіус.
Він також попередив про наслідки поразки України не тільки для Європи, але й для США, заявивши, що вторгнення РФ є загрозою для „заснованого на правилах міжнародного порядку”.
„Географічно Європа знаходиться далеко від (штатів) Айови або Вісконсіна, але все ж вона дуже близька з точки зору політики безпеки. Менша безпека в Європі означає меншу безпеку для Сполучених Штатів”, – сказав Пісторіус.
Міністр оборони ФРН заликав не сприймати свободу як належне, адже, додав він, її потрібно захищати та боротися за неї, якщо це необхідно.
Він також наголосив, щоб європейські країни надавали більше зброї Україні та заявив, що бачить, як союзники дедалі більше допомагають Києву.
„Велика Британія робить дедалі більше, Франція збільшує свою підтримку. Я абсолютно впевнений, що ми зможемо досягти значної підтримки протягом наступних місяців і років. Але, звичайно, це нелегко. Гроші не безмежні”, – додав Пісторіус.
З 1 квітня продукти для ЗСУ закуповуватимуть за каталогом з 409 найменувань. Щодо цін орієнтуватимуться на дані Держстату. Послугу з доставки продуктів закуповуватимуть окремо.
Про це йшлося на засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань визначення нових підходів до закупівлі Міністерством оборони продуктів харчування, повідомляє Міністерство економіки.
Міжвідомча робоча група напрацювала рекомендації щодо нових правил, за якими Міноборони закуповуватиме продукти з квітня 2024 року.
„Вже наступного місяця ми плануємо подати на розгляд уряду проєкт рішення, яким запровадимо ще одну, нову систему закупівель – динамічну, яка стане в нагоді, в тому числі, й під час закупівель продуктів харчування для військових”, – розповіла заступниця міністра економіки Надія Бігун.
Гендиректор „Державного оператора тилу” Арсен Жумаділов розповів, які саме зміни в закупівлі продуктів для військових збираються запровадити з 1 квітня:
Закупівля продуктів харчування здійснюватиметься за каталогом з 409 найменувань, але товари в ньому на етапі підготовки тендерної документації агрегуватимуться у більш ніж 25 категорій (наприклад, „м’ясні вироби”). Це має відкрити широкі можливості для участі в закупівельних процедурах українських виробників.
Під час формування очікуваної вартості замовник орієнтуватиметься на дані щодо середньостатистичних цін з різних джерел, в тому числі Держстату.
Закупівля та логістика відокремлені. Виробник, який переміг у тендері, постачатиме продукцію на розподільчі центри. Послуги доставки з цих центрів до кінцевих споживачів закуповуватимуться державою окремо.
Буде використовуватися динамічна система закупівель. Вона передбачатиме кваліфікацію учасників до початку торгів, можливість бажаючим пройти кваліфікацію протягом періоду дії кваліфікаційної рамки, приховати з метою безпеки певні дані щодо учасників.
Людиноцентричність: стандартизовані меню будуть розроблені професійними технологами (в т. ч. тими, які нині захищають країну у лавах ЗСУ). Меню враховуватиме як потреби військових у різних видах раціонів, так і специфіку задоволення потреб в якісному харчуванні в умовах бойових дій.
„Стратегічні цілі, яких ми прагнемо досягти, впроваджуючи нові підходи, – це безперервність забезпечення потреб ЗСУ, довіра з боку суспільства, ринків, держави та наших міжнародних партнерів. Нарешті, ми прагнемо до інституційної стійкості. Щоб запропоновані нами підходи, прозорість та функціональність не залежали від перемінних факторів. В тому числі від того, хто очолює Агенцію”, – сказав Жумаділов.
Норвезький уряд оголосив про намір підвищити витрати на оборону країни на 15 мільярдів норвезьких крон (близько 1,7 мільярда доларів). Частину цих коштів спрямують на підтримку України
Про це інформує BNN Breaking з посиланням на прем’єр-міністра Йонаса Гар Стере.
Норвегія планує збільшити свій оборонний бюджет на 20% у 2024 році у порівнянні з поточним роком.
Запропонований бюджет становитиме 90,8 мільярда крон (близько 10,2 мільярда доларів) і буде спрямований на три основні цілі: покращення можливостей оборонних сил, допомога Україні та зміцнення обороноздатності країни.
Країна планує досягти мети НАТО щодо витрат на оборону у розмірі 2% ВВП до 2026 року. Зараз країна витрачає на оборону трохи більш як 1,4% свого ВВП, за даними уряду. Після холодної війни оборонні витрати країни відносно її економіки зменшилися, але останні події, зокрема воєнні дії в Україні, показали необхідність посилення збройних сил.
Трюгве Слагсволд Ведум, міністр фінансів, заявив про потребу підвищити витрати на оборону, безпеку і готовність, порівнюючи це з оплатою більшого страхового тарифу. Він наголосив на значущості цих витрат у зв’язку з географічним розташуванням Норвегії, яка межує з Росією в Арктичному регіоні, хоча ніколи не перебувала в стані війни зі своїм східним сусідом.
Планується, що велика частина бюджету, приблизно 7,5 мільярдів крон (684 млн доларів), буде використана на військову допомогу Україні.
З часу приходу до влади поточного уряду у 2021 році оборонний бюджет збільшився на 40%. Національний бюджет на 2024 рік буде представлений у п’ятницю.
Глава Міноборони Олексій Резніков прокоментував збільшення видатків на оборону України.
Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Міноборони щомісяця витрачає суму, яку у попередні роки витрачало за рік.
За його словами, сьогоднішнє рішення Верховної Ради щодо збільшення коштів на оборону дозволить у повному обсязі профінансувати усі пріоритетні напрямки до кінця року.
„Цей рік екстремальний з погляду потреб оборони. Міністерство оборони щомісяця витрачає суму, яку в попередні роки витрачало за рік. Своєчасне внесення змін до бюджету гарантує, що всі пріоритетні напрямки до кінця року будуть профінансовані у повному обсязі. Зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, контракти на постачання зброї та боєприпасів, інші потреби”, – зазначив міністр.
Кабінет міністрів України виділив Міністерству оборони понад 119 млрд гривень. Кошти підуть на зарплати, техніку та інші потреби.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
„Сьогодні на засіданні Уряду виділили понад 119 млрд гривень Міністерству оборони. Зарплати, техніка, пальне, їжа, захист, зброя. Намагаємося максимально забезпечити наших бійців”, – повідомив він.
