Міністерство оборони за підсумками минулого року зробило виразний крок у бік українського оборонпрому. Як пише Константин Широкун на РБК-Україна з посиланням на пресслужбу відомства, частка зброї, техніки та боєприпасів, які Агенція оборонних закупівель законтрактувала у вітчизняних виробників, за рік зросла з 46% до 82%.
Одночасно впала частка імпорту: якщо раніше на іноземні поставки припадало 54% контрактів, то тепер лише 18%. У грошовому вимірі це означає майже 430 мільярдів гривень, які пішли саме українським підприємствам, уточнює видання з посиланням на дані Міноборони.
Директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов пояснює, що ставка на внутрішній ринок дає виробникам можливість масштабуватися і швидше впроваджувати нові рішення. Він також анонсує зміну логіки закупівель: під час відбору постачальників додатково братимуть до уваги рівень локалізації виробництва та диверсифікацію поставок, тобто наявність кількох альтернативних джерел критичної номенклатури.
«У 35 разів більше»: як нарощували виробництво від початку війни
Різка зміна структури закупівель стала можливою тому, що самі українські виробники зброї вийшли на зовсім інший масштаб. У липні 2025 року тодішній міністр оборони Денис Шмигаль у своєму зверненні, яке цитує журналістка Наталія Юрченко на РБК-Україна, заявив: з початку повномасштабної війни виробництво зброї в Україні зросло у 35 разів.
Шмигаль розповів, що після призначення на посаду провів зустріч із колишнім міністром з питань стратегічних галузей промисловості Германом Сметаніним і командою Мінстратегпрому. За його словами, вже на той момент країна не лише збільшила випуск озброєнь, а й мала потенціал рухатися далі. У фокусі – виробництво дронів, бронетехніки та боєприпасів, які фронт споживає в режимі постійної потреби.
Тоді ж міністр називав частку української зброї на фронті – близько 40% – і згадував ціль, яку поставив президент Володимир Зеленський: вийти щонайменше на 50%. У тому ж матеріалі РБК-Україна фіксує ще одну деталь: Шмигаль обговорював із першим віцепрем’єр-міністром, міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим виробництво дронів-перехоплювачів і дерегуляцію процедур передачі та списання безпілотників, щоб військові отримували техніку без зайвої бюрократії.
Майже 60% на фронті — уже українське
Восени 2025 року президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні, про яке писав Едуард Ткач на РБК-Україна, заявив, що Україна вийшла на новий рубіж: майже 60% забезпечення Збройних сил становить українська зброя.
Глава держави говорив не лише про обсяги, а й про якість: за його словами, йдеться про «сильну зброю» та цілу низку передових рішень, які вже добре проявили себе на полі бою. Він окремо згадав про запуск спільних виробництв із партнерами. Вперше в історії Україна почала будувати спільний завод із Данією на її території, де виготовлятимуть компоненти для українських ракет і дронів. Цю деталь також наводить РБК-Україна з посиланням на президентське звернення.
Зеленський тоді ж підкреслював, що завданням на перспективу залишається виробництво різних типів систем протиповітряної оборони в Україні або спільно з Україною. В кінці виступу він формулював це як виклик, до якого країна повинна прийти, і нагадував, що за час війни Україна вже довела: у виробництві зброї вона входить до числа найкращих у світі.
Спільні заводи та дрони як окрема лінія історії
У новині про 60% української зброї на фронті РБК-Україна нагадувала й про інші елементи цієї картини. У липні того ж року Зеленський анонсував домовленості з Данією про запуск спільної лінії виробництва далекобійних безпілотників, а посол Франції в Україні незабаром заявив, що Київ і Париж працюють над організацією виробництва дронів для ЗСУ, яке можуть розгорнути в обох країнах.
Україна не лише нарощує власні потужності, а й вплітає їх у спільні проєкти з партнерами. На боці технологічної частини – українські розробники, які створили, зокрема, морські дрони Magura. У матеріалі Наталії Юрченко згадується, що ці безпілотники використовують воїни Головного управління розвідки Міноборони, а нещодавно з їхньою допомогою в Чорному морі вперше були знищені два російські літаки Су-30.
Як бачимо, спочатку Денис Шмигаль говорить про 35-кратне зростання виробництва та 40% української зброї на фронті з ціллю вийти щонайменше на половину. Потім Володимир Зеленський озвучує, що майже 60% забезпечення ЗСУ вже дає власна зброя, і паралельно анонсує спільні виробництва з партнерами. І вже далі Міністерство оборони через Агенцію оборонних закупівель показує, що 82% законтрактованої номенклатури зброї, техніки й боєприпасів припадає на вітчизняні компанії, а обсяг цих закупівель сягає 430 мільярдів гривень.
Заступник міністра оборони Сергій Боєв розповів, що у 2026 році Україна планує виробити понад сім мільйонів безпілотників.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міноборони.
Боєв розкрив ключові оборонні пріоритети України на поточний рік під час виступу на конференції OFDEF, яка присвячена координації оборонної підтримки Києва з боку держав-партнерів.
„У сфері безпілотних систем Україна планує у 2026 році виробити більше 7 мільйонів дронів. Безпілотні технології стали основою асиметричної оборони та дозволили створити зону ураження глибиною до 20 кілометрів. Наступна мета – розширення цієї зони до 100 кілометрів”, – сказав він.
Заступник міністра назвав ключовими пріоритетами на поточний рік системи ППО і ПРО, а також ракети до них, дрони вітчизняного виробництва та артилерійські боєприпаси підвищеної дальності.
Після початку повномасштабної війни Україна значно наростила виробництво озброєння та впровадження новітніх технологій, які вже застосовуються на фронті.
За результатами минулого року, Міністерство оборони України суттєво збільшило закупівлі вітчизняної продукції для потреб ЗСУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Міноборони України.
Зазначається, що частка зброї, техніки і боєприпасів, законтрактованих Агенцією оборонних закупівель в українських виробників, порівняно з попереднім роком зросла з 46% до 82%.
Водночас частка імпортних товарів військового призначення за рік скоротилася з 54% до 18%, що створює передумови для сталого розвитку українського оборонно-промислового комплексу.
„Обсяг закупівель у вітчизняних виробників сягнув майже 430 млрд гривень, а частка українських виробників у летальній номенклатурі у 2025 році становила 82%. Орієнтація на внутрішній ринок дозволяє виробникам масштабуватися й швидше впроваджувати інновації”, – зазначив директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов.
За його словами, у цьому році Міноборони планує вдосконалити підхід до закупівель. Під час контрактування постачальників будуть враховувати додаткові критерії, зокрема локалізацію виробництва і диверсифікацію постачання.
Міністерство оборони України затвердило Критерії визначення підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу (ОПК), авіабудування та космічної діяльності як таких, що мають важливе значення для національної економіки.
Відтепер саме Міноборони, а не Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, здійснює функцію з розгляду заявок та надання відповідного статусу.
Хто має право на статус підприємства важливого значення
Підприємства, які претендують на цей статус, повинні відповідати одному з базових критеріїв:
виконання державного контракту або участь у ньому (у тому числі зовнішньоекономічних договорів), якщо понад 50% загального обсягу виробництва становить оборонна продукція;
отримання державної фінансової підтримки за постановою КМУ №262 від 8 березня 2024 року (гранти на розвиток інновацій та технологій для потреб оборони);
виконання функцій уповноваженого суб’єкта управління об’єктами державної власності у сфері ОПК.
Альтернативні критерії
Підприємства, що не відповідають цим базовим умовам, можуть бути визначені такими, що мають важливе значення, за наявності не менше трьох із таких ознак:
виконують державні оборонні контракти або залучені до них за договорами;
включені до електронного реєстру учасників відбору виконавців держконтрактів;
беруть участь у реалізації державних цільових програм з авіабудування чи космічної діяльності;
впроваджують нові технології або розширюють виробничі потужності;
виготовляють товари, виконують роботи чи надають послуги, що використовуються підприємствами ОПК.
Переваги статусу
Отримання статусу підприємства важливого значення для національної економіки дає можливість бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників.
Крім того, підприємства, що відповідають вимогам постанови КМУ №76 від 27 січня 2023 року, можуть бути визнані критично важливими для функціонування економіки та отримати право бронювати до 50% персоналу.
Для суб’єктів господарювання, які вже мають чинний статус підприємства важливого значення, додаткових дій або переоформлення документів не потрібно.
Цей крок Міноборони покликаний упорядкувати систему бронювання працівників у сфері оборонного виробництва та забезпечити стабільну роботу стратегічно важливих підприємств у воєнний час.
Подання документів відбувається виключно в електронному форматі — на адресу admou@post.mil.gov.ua.
[type] => post
[excerpt] => Міністерство оборони України затвердило Критерії визначення підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу (ОПК), авіабудування та космічної діяльності як таких, що мають важливе значення для національної економіки.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1762262340
[modified] => 1762260950
)
[title] => Міноборони затвердило нові критерії визначення підприємств, важливих для національної економіки
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=65107&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 65119
[uk] => 65107
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 65108
[image] => Array
(
[id] => 65108
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-57.png
[original_lng] => 441914
[original_w] => 1022
[original_h] => 530
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-57-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-57-300x156.png
[width] => 300
[height] => 156
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-57-768x398.png
[width] => 768
[height] => 398
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-57.png
[width] => 1022
[height] => 530
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-57.png
[width] => 1022
[height] => 530
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-57.png
[width] => 1022
[height] => 530
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-57.png
[width] => 1022
[height] => 530
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1762253751:8
[_thumbnail_id] => 65108
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 1193
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 536586521000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 42250
[1] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Міноборони
[1] => Україна
)
)
[4] => Array
(
[id] => 64929
[content] =>
До маркетплейсу долучаються ще 50 бригад Збройних Сил України – тепер через систему працюють уже 180 підрозділів.
Міністерство оборони виділило додаткові 1,9 млрд грн для закупівлі безпілотників та іншої техніки через DOT-ChainDefence. Про це 30 жовтня повідомив міністр оборони Денис Шмигаль.
За його словами, до маркетплейсу долучаються ще 50 бригад Збройних Сил України – тепер через систему працюють уже 180 підрозділів.
„За три місяці через DOT-Chain Defence до війська поставлено майже 100 000 дронів на суму 3,74 млрд грн. Середній термін постачання техніки „з наявності” – лише 10 днів.DOT-Chain Defence – це зручна та прозора система, де підрозділи самі обирають потрібні засоби, а Агенція оборонних закупівель бере на себе бюрократію. Кілька кліків – і дрони в дорозі до фронту”, – зазначив Шмигаль.
Україна стрімко нарощує закупівлі вітчизняних зразків озброєння, особливо приріст помітний у сфері безпілотних систем.
Про це повідомляє на пресслужба Міноборони України.
„З січня по липень 2025 року „Агенція оборонних закупівель” (АОЗ) Міноборони України уклала контракти зі взяттям бюджетних зобов’язань з українськими виробниками на 158 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року”, – йдеться у повідомленні Міноборони.
Зазначається, що завдяки цьому частка озброєння та техніки вітчизняного виробництва в загальному обсязі закупівель зросла до 71,4%. Для порівняння, у січні-липні 2024 року цей показник становив 44,1%.
„Системність дає результат. Коли є чіткі правила і зрозуміла логіка взаємодії, виробники масштабуються. Зростання контрактів з українськими підприємствами – результат перебудови закупівельної архітектури”, – підкреслив директор АОЗ Арсен Жумаділов.
За його словами, найкращу динаміку демонструє напрям безпілотних систем. Понад 95% коштів, виділених на закупівлю дронів, спрямовуються саме на українських виробників.
Міністерство оборони уклало контракти з 76 українськими виробниками дронів. Всього за півтора року виділено на закупівлі понад 100 млрд грн. Йдеться про FPV-дрони, коптери-бомбери, розвідувальні та ударні безпілотники.
Про це повідомив голова Міноборони Рустем Умєров у вівторок, 16 квітня.
«У 2024–2025 роках Міноборони вже спрямувало понад 104 млрд гривень українським виробникам безпілотників», – сказано в повідомленні.
Так, станом на сьогодні Агентство оборонних закупівель уклало контракти із 76 виробниками БПЛА, серед них, зокрема:
36 виробників FPV-дронів
14 – коптерів-бомберів
12 – розвідувальних дронів та «крил»
5 – deepstrike-дронів з радіусом 400+ км
5 – багаторазових ударних літаків
3 – літаків-камікадзе малого радіусу
1 – повітряних мішеней для потреб ППО
Зазначається, що ці контракти є частиною великої стратегії технологічного переозброєння Сил оборони та розвитку національного оборонного виробництва.
У грудні в Міноборони повідомляли, що у 2024 році безпілотники українського виробництва закрили 96,2% потреб ЗСУ. Лише FPV-дронів було виготовлено понад 1,5 млн.
Анонсована DOT-Chain Defense System дає бригадам можливість самостійно визначати, які дрони їм потрібні, відповідно до ситуації. Тоді як виробники отримають чітку картину попиту і зможуть ефективніше планувати виробництво.
Міноборони представило нові правила взаємодії з виробниками дронів. Військові отримають безпілотники швидше, а компанії зможуть планувати виробництво. Про це інформує глава оборонного відомства Рустем Умєров у четвер, 20 лютого.
Міністр повідомив про важливу зустріч із представниками понад 200 українських виробників дронів.
Він анонсував запуск нової моделі забезпечення безпілотниками. Агенція оборонних закупівель (АОЗ) представила виробникам нові правила взаємодії між державою, армією та бізнесом.
Зокрема, впроваджують систему DOT-Chain у закупівлі дронів, що має допомогти:
Швидше доставляти дрони на фронт – підрозділи самі обиратимуть потрібні їм БПЛА, а час постачання скоротиться з місяців до кількох тижнів.
Підтримати виробників – вони отримуватимуть прогнозовані замовлення і зможуть планувати масштабування виробництва.
Створити прозорі правила – зрозумілі механізми постачання стимулюватимуть конкуренцію та розвиток ринку.
За словами Умєрова, DOT-Chain Defense System дає бригадам можливість самостійно визначати, які дрони їм потрібні, відповідно до ситуації на полі бою. Водночас виробники отримають чітку картину попиту і зможуть ефективніше планувати виробництво.
„Разом із виробниками працюємо над тим, щоб жоден військовий не чекав на необхідне тижнями чи місяцями. Міноборони відкрите до діалогу та спільної роботи”, – додав міністр.
Фахівці підрозділів Міністерства оборони України обстежили 61 військовий об’єкт, який зазнав екологічної шкоди внаслідок ракетно-бомбових та артилерійських ударів рф, та зафіксували такі збитки:
засмічення ґрунтів відходами від руйнування – 40 млрд 260 млн 446 тис. 746 гривень;
забруднення ґрунтів нафтопродуктами – 1 млрд 564 млн 980 тис. 137 гривень;
неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 96 млн 850 тис. 34 гривні;
збитки, завдані лісовому фонду – 145 млн 293 тис. 946 гривень.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Міністерство оборони виділяє додаткові 1,1 млрд гривень на закупівлю безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram-каналі.
„Цього тижня Президент дав уряду доручення підвищити пряме фінансування бригад для додаткової закупівлі дронів. Сьогодні це доручення буде виконано. Міністерство оборони виділяє додаткові 1,1 млрд грн на закупівлю безпілотників. Це кошти, які підуть безпосередньо бригадам, аби вони могли швидко закрити найбільш важливі потреби”, – повідомив він.
Шмигаль зазначив, що загалом цього місяця Міноборони напряму перерахує військовим бригадам 4,3 млрд гривень, за 11 місяців таке пряме фінансування склало 27,2 млрд гривень, з цих коштів на 8,8 млрд було закуплено безпілотників, на 1,5 млрд – засобів радіоелектронної безпеки.
Він додав, що за 10 місяців цього року Уряд витратив 229 млрд гривень на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування для Сил безпеки та оборони.
Ще 226 млрд гривень за перші 10 місяців року було виділено на придбання товарів для забезпечення потреб Збройних Сил України.
Що стосується прямого фінансування бригад, то за словами Шмигаля, уряд ухвалив рішення, що наступного року воно буде не меншим, ніж цього, що особливо важливо для швидкої закупівлі дронів, яких цього року планують виготовити понад 1,5 мільйони.
Наступного року на закупівлю дронів у держбюджеті також виділено 100 млрд гривень.
У листопаді Президент Володимир Зеленський доручив міністру оборони Рустему Умєрову збільшити замовлення українських дронів для військових операцій.
На початку грудня міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що у 2025 році для Збройних сил України буде поставлено понад 30 тис. ударних далекобійних дронів, так званих DeepStrike.