Анонсована DOT-Chain Defense System дає бригадам можливість самостійно визначати, які дрони їм потрібні, відповідно до ситуації. Тоді як виробники отримають чітку картину попиту і зможуть ефективніше планувати виробництво.
Міноборони представило нові правила взаємодії з виробниками дронів. Військові отримають безпілотники швидше, а компанії зможуть планувати виробництво. Про це інформує глава оборонного відомства Рустем Умєров у четвер, 20 лютого.
Міністр повідомив про важливу зустріч із представниками понад 200 українських виробників дронів.
Він анонсував запуск нової моделі забезпечення безпілотниками. Агенція оборонних закупівель (АОЗ) представила виробникам нові правила взаємодії між державою, армією та бізнесом.
Зокрема, впроваджують систему DOT-Chain у закупівлі дронів, що має допомогти:
Швидше доставляти дрони на фронт – підрозділи самі обиратимуть потрібні їм БПЛА, а час постачання скоротиться з місяців до кількох тижнів.
Підтримати виробників – вони отримуватимуть прогнозовані замовлення і зможуть планувати масштабування виробництва.
Створити прозорі правила – зрозумілі механізми постачання стимулюватимуть конкуренцію та розвиток ринку.
За словами Умєрова, DOT-Chain Defense System дає бригадам можливість самостійно визначати, які дрони їм потрібні, відповідно до ситуації на полі бою. Водночас виробники отримають чітку картину попиту і зможуть ефективніше планувати виробництво.
„Разом із виробниками працюємо над тим, щоб жоден військовий не чекав на необхідне тижнями чи місяцями. Міноборони відкрите до діалогу та спільної роботи”, – додав міністр.
Фахівці підрозділів Міністерства оборони України обстежили 61 військовий об’єкт, який зазнав екологічної шкоди внаслідок ракетно-бомбових та артилерійських ударів рф, та зафіксували такі збитки:
засмічення ґрунтів відходами від руйнування – 40 млрд 260 млн 446 тис. 746 гривень;
забруднення ґрунтів нафтопродуктами – 1 млрд 564 млн 980 тис. 137 гривень;
неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 96 млн 850 тис. 34 гривні;
збитки, завдані лісовому фонду – 145 млн 293 тис. 946 гривень.
Міністерство оборони виділяє додаткові 1,1 млрд гривень на закупівлю безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram-каналі.
„Цього тижня Президент дав уряду доручення підвищити пряме фінансування бригад для додаткової закупівлі дронів. Сьогодні це доручення буде виконано. Міністерство оборони виділяє додаткові 1,1 млрд грн на закупівлю безпілотників. Це кошти, які підуть безпосередньо бригадам, аби вони могли швидко закрити найбільш важливі потреби”, – повідомив він.
Шмигаль зазначив, що загалом цього місяця Міноборони напряму перерахує військовим бригадам 4,3 млрд гривень, за 11 місяців таке пряме фінансування склало 27,2 млрд гривень, з цих коштів на 8,8 млрд було закуплено безпілотників, на 1,5 млрд – засобів радіоелектронної безпеки.
Він додав, що за 10 місяців цього року Уряд витратив 229 млрд гривень на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування для Сил безпеки та оборони.
Ще 226 млрд гривень за перші 10 місяців року було виділено на придбання товарів для забезпечення потреб Збройних Сил України.
Що стосується прямого фінансування бригад, то за словами Шмигаля, уряд ухвалив рішення, що наступного року воно буде не меншим, ніж цього, що особливо важливо для швидкої закупівлі дронів, яких цього року планують виготовити понад 1,5 мільйони.
Наступного року на закупівлю дронів у держбюджеті також виділено 100 млрд гривень.
У листопаді Президент Володимир Зеленський доручив міністру оборони Рустему Умєрову збільшити замовлення українських дронів для військових операцій.
На початку грудня міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що у 2025 році для Збройних сил України буде поставлено понад 30 тис. ударних далекобійних дронів, так званих DeepStrike.
Міністра оборони Канади Білл Блер зазначив, що гроші будуть використані на „боєприпаси, навчання й інші засоби, необхідні українцям для перемоги”.
Палата громад парламенту Канади підтримала виділення 764 млн канадських доларів (близько 587 млн доларів США) на військову допомогу Україні. Про це повідомляє Укрінформ.
Зазначається, що ці кошти включені у великий бюджетний документ, схвалення якого дозволить уряду додатково витрати 21 млрд канадських доларів на різні цілі, в тому числі національну оборону.
За словами міністра оборони Канади Білла Блера, гроші будуть використані на „боєприпаси, навчання й інші засоби, необхідні українцям для перемоги”.
У документ також включено 400 млн канадських доларів (близько 307 млн доларів США) на фінансову допомогу Україні, яка виділяється зі спеціального рахунку МВФ.
Крім того, парламент затвердив 45 млн канадських доларів (близько 35 млн доларів США) на „гуманітарне розмінування та зміцнення кібернетичної стійкості в Україні”.
Збільшення видатків було схвалене Палатою громад в останній дозволений законом день. Аби це рішення набуло чинності, за нього ще має проголосувати Сенат Канади.
23 листопада у Вільнюсі міністри оборони України та Литви підписали меморандум про створення механізму підтримки сил безпеки та оборони України. Зокрема передбачається, що Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів.
Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров.
Зазначається, що меморандум відкриває нові можливості для литовських інвестицій в український ОПК і сприятиме розширенню стратегічного партнерства між країнами.
„Це довгострокова угода, в рамках якої вже погоджено перший транш у розмірі 10 мільйонів євро. Литва спрямовує ці кошти на виробництво української далекобійної зброї, зокрема проєкту „Паляниця””, — зазначив Умєров.
Він додав, що литовська сторона вже працює над фіналізацією бюрократичних процедур, а перший транш на підтримку українських DeepStrike буде перераховано найближчим часом.
Окрім підписання меморандуму, очільники Міноборони країн обговорили ключові пріоритети на 2025 рік. Серед яких зокрема: підготовка та оснащення українських бригад, забезпечення боєприпасам, засобами ППО та розвиток співпраці у сфері оборонної промисловості.
За дев’ять місяців 2024 року в Україні погоджено для застосування українською армією більше ніж 900 моделей озброєння і військової техніки (ОВТ), дві третини з яких виготовлено в Україні. Про це повідомив перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк, інформує Міноборони 5 жовтня.
„Оборонне відомство кодифікувало й допустило до експлуатації в силах оборони понад 900 зразків озброєння і військової техніки, зокрема понад 600 – вітчизняного виробництва. Протягом усього 2023 року було кодифіковано 405 зразків ОВТ, зокрема 244 – вітчизняного виробництва. […] Із понад 600 вітчизняних зразків ОВТ, допущених до експлуатації цьогоріч, майже половина – упродовж третього кварталу”, – ідеться в повідомленні.
У Міноборони зазначили, що серед новинок найбільше автотранспорту, безпілотних авіаційних комплексів, боєприпасів, систем радіоелектронної боротьби, зв’язку, інженерних засобів, наземних роботизованих платформ.
„У 2024 році вітчизняні зброярі не лише збільшили обсяги виробництва ОВТ за широкою номенклатурою, а й створюють чимало нових зразків. Ідеться про виробництво високотехнологічної зброї, роль якої помітно зростає на полі бою. Наразі ми працюємо над низкою важливих проєктів, реалізація яких збільшить нашу вогневу потужність”, – цитує відомство Гаврилюка.
Він наголосив, що деталізувати інформацію не може, бо „це питання потребує тиші”.
„Нам важливо нарощувати військово-технічну співпрацю з партнерами. Чим більше ми залучимо фінансових і технологічних інвестицій, тим менше шансів буде у Кремля реалізувати свої агресивні плани”, – вважає Гаврилюк.
[type] => post [excerpt] => За дев'ять місяців 2024 року в Україні погоджено для застосування українською армією більше ніж 900 моделей озброєння і військової техніки (ОВТ), дві третини з яких виготовлено в Україні. Про це повідомив перший заступник міністра оборони України ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1728209640 [modified] => 1728164217 ) [title] => Міноборони: У 2024 році в Україні з'явилося більше ніж 600 зразків вітчизняного озброєння й техніки [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=53548&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 53578 [uk] => 53548 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 53549 [image] => Array ( [id] => 53549 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/63-main-v1728144147.jpg [original_lng] => 128857 [original_w] => 800 [original_h] => 600 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/63-main-v1728144147-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/63-main-v1728144147-300x225.jpg [width] => 300 [height] => 225 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/63-main-v1728144147-768x576.jpg [width] => 768 [height] => 576 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/63-main-v1728144147.jpg [width] => 800 [height] => 600 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/63-main-v1728144147.jpg [width] => 800 [height] => 600 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/63-main-v1728144147.jpg [width] => 800 [height] => 600 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/63-main-v1728144147.jpg [width] => 800 [height] => 600 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1728153417:2 [_thumbnail_id] => 53549 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1737 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 42250 [1] => 402467 ) [tags_name] => Array ( [0] => Міноборони [1] => озброєння ) ) [6] => Array ( [id] => 52231 [content] =>
Міноборони України кодифікувало та допустило до постачання у ЗСУ броньовану інженерну машину Buffalo MPV. Цей бронеавтомобіль, виготовлений за технологією MRAP, вважається одним з найбезпечніших у світі.
До експлуатації в Силах оборони допустили броньовану інженерну машину BuffaloMPV. Про це пише Міноборони України.
У Міністерстві оборони України кодифікували, допустили до постачання у ЗСУ броньовану інженерну машину BuffaloMPV. Цей бронеавтомобіль називають одним з найбезпечніших у світі
– йдеться в заяві міністерства.
У відомстві розповіли, що Buffalo MPV – інженерна машина Армії США, виготовлена за технологією MRAP (від англ. Mine Resistant Ambush Protected – захист проти мін і засідок).
Це клас військових автомобілів із підвищеним балістичним захистом. Машини мають V-подібну форму днища для розсіювання енергії вибуху та спеціальні амортизуючи крісла. Конструктивно бронеавтомобілі складаються з монолітної бронекапсули і зовнішніх вибухопоглинаючих агрегатів.
Наразі інженерні бронеавтомобілі цієї моделі перебувають на озброєнні армій Канади, Франції, Італії, Пакистану, Великої Британії. Buffalo MPV належить до машин ІІІ категорії захисту по стандарту STANAG 4569 і витримує підрив на міні з силою вибуху, еквівалентною 20 кг тротилу.
Вікна захищені 15-сантиметровим куленепробивним склом, а бронекапсула виготовлена з композитної броні, додатково захищеної кумулятивними решітками.
Також машина оснащена 9-метровим маніпулятором з вмонтованою камерою і сенсорами для знешкодження вибухових засобів.
Українські військовослужбовці мають змогу отримувати винагороду у розмірі 70 тисяч гривень за 30 днів виконання бойових завдань. Про це 20 червня повідомляє Міноборони України.
Як повідомляється, військовим виплачується одноразова винагорода за кожні 30 днів виконання бойових завдань:
під час ведення бойових дій на лінії зіткнення з противником на відстані виконання бойових завдань військовим підрозділом першого ешелону оборони або наступу до ротного опорного пункту включно;
на тимчасово окупованій території України;
на території між позиціями Сил оборони та позиціями військ рф у районах ведення бойових дій;
на території противника.
У документі уточнюють, що 1 день – це період протягом доби, коли військовий виконував бойові завдання. Це не залежить від кількості та тривалості таких бойових завдань.
Підтверджуючі документи:
бойовий наказ (розпорядження) ;
журнал бойових дій чи бойове донесення;
рапорт (донесення) командира підрозділу про виконання бойових завдань кожним військовослужбовцям у відповідних умовах.
Інформацію про кількість днів, коли військовий виконував бойові завдання, будуть передавати щомісяця до 5 числа в місце штатної служби.
У разі, якщо військового передислокують на нове місце служби з виключенням зі списку особового складу частини і він виконував бойові завдання менше 30 днів, то інформація про такі дні повинна зазначатися в указі командира військової частини.
Виплати нараховують указом командира військової частини, проект якого готує підрозділ, який відповідає за ведення обліку особового складу. Укази видають щомісяця до 5 числа (для виплати за попередній місяць) на підставі:
даних обліку днів, що підтверджують наявність 30 днів виконання завдань, за які виплата одноразової винагороди не відбувалася;
інформацію про кількість днів виконання бойових завдань, зазначену у виписці з наказу командира військової частини за попереднім місцем проходження служби;
інформації про кількість днів виконання бойових завдань, зазначеної в/ч, до якої для виконання завдань було відряджено військовослужбовця.
Заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко зустрілась із заступником командувача Кіберкомандування Сил оборони Естонії Міхкелем Тікком та керівницею департаменту кіберполітики і координаторкою ІТ коаліції з боку Міністерства оборони Естонії Лаурою Оолуп у Києві. Сторони обговорили подальшу співпрацю щодо впровадження проєктів в межах коаліцій.
„Естонія – стратегічний партнер для України, і я дякую за її співлідерство в ІТ коаліції. Завдяки спільній роботі ми значно посилюємо можливості наших кіберфахівців. Цінуємо нашу взаємодію та продовжуємо активну співпрацю”, – подякувала Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони України.
У межах візиту естонська делегація провела низку зустрічей з кіберфахівцями Міністерства оборони України та Збройних сил України. Партнери окремо відзначили професійність українських фахівців та підтвердили готовність і надалі надавати експертну допомогу з питань кібербезпеки.
„Рівень технологічної експертизи України вражаюче високий, особливо завдяки набутому досвіду в ході повномасштабної війни проти росії. Окрім кінетичних загроз, російська агресія охоплює також і кіберпростір. Ми готові колективно підтримати Україну необхідними засобами для отримання переваги на полі бою та обміну досвідом в межах нашого стратегічного партнерства”, – заявила Лаура Оолуп, керівниця департаменту кіберполітики Міністерства оборони Естонії.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зауважив, що в наступному році Збройні сили Німеччини можуть недоотримати до 6 мільярдів євро. Німеччина ризикує не виконати квоту НАТО щодо військових витрат у 2% ВВП.
Про це повідомляє Bild.
Так, бюджетне планування міністра фінансів Крістіана Лінднера на 2025 передбачає 52 мільярди євро для Бундесверу. Проте, за даними експертів Міноборони, задля досягнення мети НАТО у 2% ВВП, оборонний бюджет Німеччини має збільшитися на 4,5-6 мільярдів євро.
Фінансові проблеми та кількість проєктів, на які не вистачає фінансування, постійно зростає. Так, у 100-мільярдному спеціальному фонді Бундесверу було виділено:
2 мільярди для нового армійського колісного танку, хоча ціна, за даними аналітиків, зросте на 700 мільйонів;
для закупівель броньованих машин та літаків Eurofighter взагалі не виділено коштів;
на реконструкцію аеродрому в Бюхелі під винищувачі F-35 не вистачає 700 мільойнів євро;
на розміщення бригади Бундесверу в Литві, що оцінюється щонайменше в п’ять мільярдів, не виділено коштів.
Міністр оборони Пісторіус вже повідомив Олафу Шольцу про фінансові труднощі. Наразі Міністерство оборони проводить переговори з Мінфіном стосовно додаткового фінансування, проте поки безуспішно. Згідно з повідомленням, у бюджеті на 2025 рік може утворитися “дірка” у 25 мільярдів євро, не враховуючи потреб Бундесверу.
У Мінфіні запропонували компенсувати потреби армії шляхом скорочення частини соціальних витрат, але Шольц заявив, що має намір досягти показника НАТО без жодних скорочень у соціальних виплатах.
У 2024 році Німеччина планує витратити на оборону 73 мільярди євро: це складає 2% прогнозованого ВВП. Раніше Шольц повідомляв, що країна буде щороку дотримуватися цього показника.
