Міністр фінансів США Скотт Бессент та міністр торгівлі Говард Лутнік переконали президента Дональда Трампа призупинити дію мит проти інших країн під час незапланованої зустрічі в Овальному кабінеті. У той час там не було радника Трампа з торгівлі Пітера Наварро — прихильника жорсткої тарифної політики.
Про це пише Wall Street Journal із посиланням на багатьох неназваних людей, знайомих із ситуацією.
За даними видання, після того, як внаслідок мит фінансові ринки зазнали падіння, Бессент і Лутнік прагнули, щоб Трамп поставив на паузу запроваджені мита.
Однак радник президента Пітер Наварро, який закликав не поступатися і не призупиняти мита, регулярно перебував в Овальному кабінеті й міг сперечатися. Тож міністри вирішили, що мають зустрітися з Трампом наодинці.
Для цього вони «кинулися» в Овальний кабінет тоді, коли в них не було запланованої зустрічі з Трампом. Там вони переконали президента, що варто призупинити тарифи, і залишалися там, аж поки Трамп не опублікував у Truth Social допис з оголошенням свого рішення, яке, за словами одного зі співрозмовників WSJ, здивувало Наварро.
Водночас у Бессента прокоментували твердження джерел видання про таку зустріч в Овальному кабінеті, зазначивши, що «ті, хто прагне розділити команду президента з питань торгівлі, намагаються підірвати мету нашої адміністрації».
Подібним чином відповіли й у міністра торгівлі: «Уявлення про те, що ми граємо в ігри “Пліткарки”, просто помилкове — ми повністю зосереджені на реалізації бачення президента Трампа». А Наварро заявив, що інформація WSJ — це «ще одна витівка від анонімних джерел, які намагаються розділити та підкорити торгівельну команду».
Як зазначається у заяві Міністерства торгівлі США, чинна торговельна угода з Мексикою щодо томатів не змогла захистити американських виробників. У відомстві запровадили антидемпінгове мито у розмірі 20,91% на більшість поставок цього товару, яке почне діяти з 14 липня.
Антидемпінгові мита, як правило, застосовуються після того, як урядове розслідування виявляє, що продукція надходить до США за несправедливими цінами, що робить ці мита дещо відмінними від широких тарифів, запроваджених президентом Дональдом Трампом.
Компанія Sony підвищує ціну на ігрову консоль PlayStation 5 на 25%, оскільки індустрія відеоігор потерпає від впливу тарифів, що були запроваджені президентом США Дональдом Трампом.
Компанія пояснила своє рішення підвищити роздрібну ціну на PS5 на деяких ринках Європи, Близького Сходу, Африки та Океанії „складною економічною ситуацією, зокрема високою інфляцією та коливанням валютних курсів”.
Починаючи з понеділка вартість цифрової версії консолі зросте до 429,99 фунтів стерлінгів у Великій Британії та 499,99 євро в Європі. На стандартну версію PS5, яка постачається з дисководом, ціна не зміниться.
В Австралії стандартна PS5 подорожчає до 829,95 австралійських доларів, а цифрова версія – до 749,95. У Новій Зеландії стандартна консоль коштуватиме 949,95 новозеландських доларів, а цифрова – 859,95.
Як зазначають у виданні, технологічна галузь в Японії бореться з потенційним впливом тарифів Трампа на її ланцюги поставок. Конкурент Sony – японська компанія Nintendo – представила свою нову портативну консоль Switch 2 за день до того, як Дональд Трамп запровадив мита. Через кілька днів компанія відклала попередні замовлення на пристрій у США, заявивши, що їй потрібно оцінити потенційний вплив тарифів.
Міністр торгівлі США Говард Лутнік попередив, що скасування тарифів на смартфони та іншу споживчу електроніку, імпортовану із Китаю, є тимчасовим. Раніше Трамп сказав, що ці товари звільняються від мит.
Лутнік сказав, що цю продукцію повторно перевірять в рамках урядового розслідування напівпровідників.
„Він (Трамп-ред.) каже, що вони звільнені від взаємних мит. Але вони включені в тарифи на напівпровідники, які, ймовірно, з’являться через місяць або два”, – сказав американський міністр.
Коли його попросили пояснити, чи можуть тарифи на iPhone повернутися, Лутнік відповів, що так.
За даними Reuters, Лутнік сказав, що Трамп запровадить „особливі мита” на смартфони, комп’ютери та іншу електроніку через місяць-два, поряд із секторальними тарифами, спрямованими на напівпровідники та фармацевтику. Нові мита будуть виходити за рамки так званих „взаємних” тарифів Трампа, згідно з якими податки на китайський імпорт цього тижня зросли до 125%.
Будь-яке пом’якшення тарифів на китайський імпорт було б „великою перемогою” для таких компаній, як Microsoft і Apple, які, за оцінками аналітиків, виробляють близько 80 відсотків своїх iPhone в Китаї.
У неділю Пекін закликав Білий дім повністю скасувати „взаємні” мита, стверджуючи, що в торговельній війні немає переможців і „немає виходу для протекціонізму”. Адміністрація Трампа стверджувала, що Apple може виробляти iPhone в США, щоб відновлювати американське виробництво, що, на думку експертів, було б нереалістичним, враховуючи глибокі зв’язки компанії з ланцюгом постачання в Китаї та Південно-Східній Азії.
Тому Apple повернулася до своєї другої виробничої бази iPhone в Індії, тарифи до товарів звідти наразі є нижчими.
Через рішення президента США Дональда Трампа запровадити мита на товари з усього світу, зокрема з Китаю, компанія Apple була на межі найбільшої кризи з часів пандемії COVID-19.
Однак рішення американського президента звільнити від накладення взаємних мит смартфони та комп’ютери допомогло цього уникнути.
Як пише Bloomberg, ще до офіційного запровадження мит, Apple готувала план «Б»: нарощування виробництва iPhone в Індії, аби обійти китайські мита.
Журналісти зазначають, що там уже виробляють понад 30 млн смартфонів на рік — цього було б достатньо для значної частки американського попиту. Зараз Apple продає від 220 до 230 мільйонів iPhone щорічно, причому приблизно третина з них іде в США.
Щоб випередити нові митні тарифи Дональда Трампа, у квітні компанія організувала перевезення близько 1,5 мільйона iPhone із заводів в Індії до США. Айфони доставили шістьма вантажними літаками, кожен з яких міг вмістити до 100 тонн продукції.
Попри це, компанія все ще залежить від Китаю. За оцінками Morgan Stanley, там виготовляють 87% iPhone, 80% iPad та 60% MacBook. Уся ця продукція приносить компанії до 75% річного доходу. Окрім того, 17% світового доходу компанії надходить саме з Китаю, де Apple має десятки магазинів.
Європейський Союз вирішив призупинити дзеркальні мита для США на 90 днів у відповідь на таке ж рішення Білого дому.
Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в соцмережі X.
«Ми взяли до відома заяву президента Трампа. Ми хочемо надати переговорам шанс. Поки завершується ухвалення контрзаходів ЄС, які отримали потужну підтримку з боку наших держав-членів, ми призупинимо їх на 90 днів. Якщо переговори не будуть задовільними, набудуть чинності наші контрзаходи», – написала голова ЄК.
Вона додала, що підготовча робота щодо подальших контрзаходів триває.
We took note of the announcement by President Trump.
We want to give negotiations a chance.
While finalising the adoption of the EU countermeasures that saw strong support from our Member States, we will put them on hold for 90 days.
Президент США Дональд Трамп підвищив мита для Китаю і тепер вони становитимуть 125%.
Про це Трамп написав у своїй соцмережі.
Лідер Штатів додав, що зміни набувають чинності «негайно».
Крім того, Трамп анонсував тримісячну паузу у тарифах щодо інших держав.
«На підставі того факту, що понад 75 країн викликали представників Сполучених Штатів … для переговорів щодо вирішення питань щодо торгівлі, торгових бар’єрів, тарифів, валютних маніпуляцій та негрошових тарифів, і що ці країни .. не вжили заходів у відповідь, я санкціонував 90-денну паузу і суттєво знижений взаємний тариф протягом цього періоду у розмірі 10%, який також набуває чинності негайно», – написав президент США.
Китай прийняв відповідні заходи щодо США після нових мит, введених президентом Дональдом Трампом. Пекін оголосив, що підвищить мита на американські товари до 84%, загостривши торгову війну.
Видання Bloomberg пише, що китайські контрзаходи набувають чинності 10 квітня, йдеться в заяві уряду в середу. Рішення Китаю було ухвалено після того, як набули чинності останні мита Трампа, внаслідок чого сукупний рівень мит, оголошених цього року, сягнув 104%.
Китайський експорт уже зіткнувся із загальними митами, запровадженими цьогоріч, і каральними податками, запровадженими під час першого терміну Трампа і наступної адміністрації Байдена.
Китай також додав шість компаній до списку ненадійних організацій, а 12 американських організацій – потрапили до списку осіб, які контролюють експорт.
Ф’ючерси на американські акції впали приблизно на 1,7% після того, як Китай оголосив про нові мита на американські товари. Акції в Європі впали більш ніж на 4%.
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий запровадити нові 50% мита для Китаю після мит Пекіна, оголошених минулого тижня у відповідь на дії Вашингтона.
Він сказав, що додаткові мита набудуть чинності в середині тижня, якщо Китай не скасує свій 34%-вий тариф у відповідь до вівторка.
«Якщо Китай не скасує своє підвищення на 34%, що перевищує вже існуючі довгострокові торгові зловживання, до завтра, 8 квітня 2025 року, Сполучені Штати запровадять додаткові тарифи на Китай у розмірі 50%, починаючи з 9 квітня», – написав він у соцмережі Truth Social.
Крім того, за його словами, всі переговори з Китаєм щодо їхніх запитів на зустрічі будуть припинені, а переговори з іншими країнами, які також просили про зустрічі, розпочнуться негайно.
ЄС готує митні контрзаходи проти США на $28 мільярдів через торгову ескалацію з боку адміністрації Дональда Трампа, пише Reuters.
Країни Європейського Союзу готуються до введення першого пакета заходів – йдеться про запровадження мит на американський імпорт на суму до $28 мільярдів: від бурбону до зубної нитки.
Рішення можуть ухвалити вже найближчими днями. Його мета — демонстрація єдності країн блоку на тлі ескалації торгового конфлікту, який, за побоюваннями аналітиків, може перерости у глобальну торгову війну з наслідками для економік усього світу.
Із 3 квітня США ввели 25% мита на імпорт сталі, алюмінію, автомобілів з ЄС, а також збільшують тарифи майже на всю іншу продукцію. Загалом нові мита охоплюють приблизно 70% експорту з Європи до США на загальну суму понад $580 мільярдів.
Єврокомісія вже склала перелік американських товарів, на які будуть накладені дзеркальні мита. До списку входять м’ясо, крупи, вино, деревина, одяг, а також жувальна гумка, пилососи, туалетний папір і навіть зубна нитка.
Особливу увагу викликала ідея запровадити 50% тариф на бурбон — що викликало відповідну погрозу Трампа про 200% мито на європейські алкогольні напої.
