Кабмін усунув правову невизначеність для ввезення ліків як гуманітарної допомоги та дозволив власникам ліцензій самостійно декларувати ціни.
Кабмін прийняв низку рішень для забезпечення безперервного доступу до лікарських засобів, зокрема тих, що надходять в Україну як гуманітарна допомога. Про це інформує пресслужба МОЗ у п’ятницю, 5 вересня.
По-перше, усунено правову невизначеність щодо ліків, які ввозяться до країни як гуманітарна допомога.
Відтепер в нормативній базі чітко закріплено, що на них не поширюється дія порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, а відповідальність за якість і безпеку таких ліків несе отримувач гуманітарної допомоги.
„Це створює чіткі та прозорі правила для організацій, які доставляють такі препарати без мети подальшої реалізації, спрощує і пришвидшує доставку необхідних препаратів людям”, – пояснили у відомстві.
По-друге, врегульовано порядок декларування цін.
Власники реєстраційних посвідчень на препарати, що виробляються за контрактом на потужностях інших компаній, тепер можуть самостійно формувати оптово-відпускні ціни та вносити їх до Національного каталогу.
„Раніше така можливість була лише у безпосередніх виробників. Це рішення забезпечує єдині прозорі правила ціноутворення для всіх учасників ринку”, – додали у МОЗ.
Йдеться про фахівців, які закінчили інтернатуру в одному з 20 ВУЗів у сфері управління МОЗ або МОН та працюватимуть у сільській місцевості та на прифронтових територіях.
Молоді лікарі, які завершили інтернатуру та працюватимуть у сільській місцевості та на прифронтових територіях, отримають одноразову виплату від держави у 200 тис. грн. Про це повідомляє Міністерство охорони здоровʼя
Йдеться про фахівців, які, починаючи з 2025 року, закінчили інтернатуру в одному з 20 державних закладів вищої освіти у сфері управління МОЗ або МОН.
Така ініціатива Уряду діятиме до припинення воєнного стану із можливістю продовження. Вона дозволить підтримати лікарів, котрі розпочинають професійний шлях в медзакладах громад із критичною потребою у своєчасній та якісній медичній допомозі”, – зазначили в МОЗ.
Як повідомляється, щоб отримати одноразову виплату, лікар має знайти на Єдиному вебпорталі вакансій медичних працівників вакансію у державному або комунальному медзакладі у сільській місцевості або на території активних бойових дій (перелік затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України). Потрібно зв’язатися з обраним медзакладом і з’ясувати, чи не перевищує укомплектованість лікарських посад у ньому 75% і чи готовий медзаклад укласти щонайменше трирічний договір про роботу. Якщо обидві умови виконуються, лікар укладає договір із медзакладом мінімум на три роки, а медзаклад – видає лист, яким підтверджує свою відповідність вимогам Постанови щодо розташування й укомплектованості посад. Крім того, можна укласти такий договір із закладом, до якого лікар вже влаштувався після завершення інтернатури, якщо він відповідає наведеним вимогам.
Обрана лікарем вакансія на момент працевлаштування має розміщуватися на Єдиному вебпорталі вакансій.
До 10 жовтня лікар має подати до закладу вищої освіти, де він або вона проходила інтернатуру, такі документи:заяву на ім’я ректора (у довільній формі);лист-підтвердження від закладу охорони здоров’я про відповідність вимогам Постанови;копії документів про освіту – диплома та сертифіката про присвоєння професійної кваліфікації (подаються лише у разі, якщо цих даних немає в Єдиній електронній базі з питань освіти);документи, що підтверджують трудову діяльність – копію трудової книжки (якщо є) або витяг із Реєстру застрахованих осіб (через Пенсійний фонд); копію укладеного договору про роботу в закладі охорони здоров’я.
Подати документи можна особисто або листом на офіційну електронну пошту закладу освіти. Контакти закладів освіти можна знайти на сайті МОЗ.
Заклад вищої освіти розглядає документи й у разі погодження видає наказ про призначення виплати. Виплата допомоги здійснюється до кінця бюджетного року.
У разі дострокового звільнення лікаря – за власним бажанням, згодою сторін або за неналежне виконання обов’язків – суму допомоги доведеться повернути протягом 10 днів. Водночас повертати кошти не потрібно, якщо заклад припинив роботу за спеціальністю лікаря, у разі форс-мажорних обставин, встановлення інвалідності І або II групи лікарю або його близьким, а також у разі призову лікаря до війська.
До 20 державних закладів вищої освіти належать: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, ДНП Львівський національній медичний університет ім. Данила Галицького, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Івано-Франківський національний медичний університет, Буковинський державний медичний університет, Одеський національний медичний університет, Харківський національний медичний університет, Полтавський державний медичний університет, Дніпровський державний медичний університет, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, Ужгородський національний університет, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Сумський державний університет, Луганський державний медичний університет, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Донецький національний медичний університет, Херсонський державний університет.
В Україні видатки на охорону здоров’я у 2023 році становили 217,4 млрд грн, із них видатки держбюджету разом з трансфертами ‒ 181,8 млрд гривень.
Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.
Важливим напрямом залишається реалізація програми медичних гарантій, на яку у 2023 році було спрямовано 139,4 млрд грн: 11,2 млрд грн ‒ екстрена медична допомога, 23,7 млрд грн ‒ первинна медична допомога, 100,6 млрд грн ‒ спеціалізована медична допомога та 3,7 млрд грн ‒ реімбурсація (відшкодування вартості ліків) для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового та нецукрового діабету тощо.
У Мінфіні інформують, що лікарські засоби та медичні вироби з повним або частковим відшкодуванням їх вартості отримали 2,3 мільйона осіб.
Найбільший обсяг видатків за спеціалізованою медичною допомогою спрямовано для надання стаціонарної медичної допомоги ‒ 41,8 млрд грн, зокрема: 19 млрд грн – проведення хірургічних операцій для 1,4 млн пацієнтів, 22,8 млрд грн – без проведення хірургічних операцій для 2,7 млн пацієнтів.
«У 2023 році уряд забезпечив безперебійне фінансування сфери охорони здоров’я. Стабільне фінансування програми медичних гарантій дозволило своєчасно виплачувати заробітну плату понад 500 тис. медпрацівників. Так, минулого року середня заробітна плата лікарів становила 21,8 тис. грн та середнього медичного персоналу – 14,5 тис. гривень. Продовжуємо і надалі вживати всі можливі заходи для своєчасного доступу населення до необхідної медичної допомоги та забезпечення ефективного функціонування системи охорони здоров’я в Україні», ‒ прокоментував заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Під час візиту на Буковині Міністр охорони здоров’я Максим Степанов після розмови з медиками пообіцяв їм нові зарплати та нову медтехніку.
Україна закупить апарати штучної вентиляції легенів за кошти Європейського інвестиційного банку. Про це заявив глава МОЗ Максим Степанов під час візиту в Чернівецьку область у четвер, 21 травня.
Під час візиту міністр разом з головою Чернівецької ОДА Сергієм Осачуком і міністром Кабінету міністрів Олегом Немчіновим відвідав обласну клінічну лікарню, де поспілкувався з лікарями і поцікавився їхніми потребами. Зокрема обговорили дієві протоколи лікування COVID-19 і те, якого обладнання не вистачає медикам.
„Уже найближчим часом на кошти Європейського інвестиційного банку буде закуплено кілька сотень апаратів штучної вентиляції легенів експертного класу та мобільні рентген-установки”, – заявив Степанов на зустрічі з медиками.
Також він підняв питання про зарплати медпрацівників.
„Разом з прем’єр-міністром і президентом ми шукаємо можливості, яким чином вже в цьому році збільшити заробітну плату медикам в середньому на 50%. Вважаю також, що в наступному році на медицину слід направити 6% від ВВП, а не 3%, як зараз”, – сказав міністр.
Міністерство охорони здоров`я видало низку
нормативних актів, що дозволило розблокувати систему закупівель лікарських
засобів та медичних виробів, що була практично паралізована ще у березні.
Про це повідомляє прес-служба відомства у соціальні мережі Facebook у середу, 20 травня. «Станом на кінець березня 2020 року, система закупівель була майже паралізована. За півтора місяця МОЗ вдалося якісно змінити ситуацію. З квітня по травень розроблені і узгоджені сім важливих нормативно-правових актів», –сказано у повідомленні.
Міністерство охорони здоров’я
видало наказ, який
стверджує переліки лікарських засобів і медичних виробів, які будуть закуплені
на кошти 2020 року. Також внесено зміни у «Технічні регламенти щодо медичних
виробів»,
що спрощують процедури, для більше 600 стентів, ендопротезів та інших виробів
медичного призначення.
За інформацією міністерства, з
квітня по травень розроблено і узгоджено 7 важливих нормативно-правових актів,
а саме:
затверджено
переліки лікарських засобів та медичних виробів, що будуть закуплені за кошти
2020 року;
внесено зміни до Технічних регламентів
щодо медичних виробів, що спрощують процедури для більше ніж 600 стентів,
ендопротезів та інших медичних виробів;
на погодженні у ЦОВВ розроблений МОЗ
проект постанови, що розблокує закупівлі за кошти 2017 року та дозволить
завершити практично втрачений проект трансплантології і створення в Україні
першого центру, де можна буде визначати сумісність донорів для здійснення
пересадок;
на погодженні у ЦОВВ розроблений МОЗ
проект постанови щодо щорічного відбору спеціалізованих закупівельних
організацій;
проходить процедуру юстування затверджений
МОЗ наказ щодо подовження терміну дії свідоцтв про реєстрацію лікарських
засобів;
до міністерства фінансів України передано
паспорти бюджетних програм;
розроблений і чекає затвердження бюджетних паспортів
наказ МОЗ щодо порядку вибору спеціалізованих організацій, які здійснюють
закупівлю лікарських засобів та медичних виробів.
«Практично
всі регіони нарахували й виплатили доплати за березень 2020 року медичним
працівникам, що працювали з COVID-19. Загалом 10 094 працівники отримали
доплати, що наразі складає більше 100 000 000 грн», – повідомила на вчорашньому брифінзі
заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова.
До
відома, ще кілька днів тому міністр охорони здоров’я Максим Степанов з цього
приводу заявив наступне: «Документи для закупівлі лікарських засобів, які ми
почали оформлювати з квітня, потрібно було зробити ще у першому кварталі. Ми
відразу включилися в роботу: розробили нормативну базу і затвердили перелік
лікарських засобів на засіданні Кабінету Міністрів. Нам ще потрібно прийняти
ряд документів, які зараз закінчують своє проходження. І відразу почнемо
закупівлю за кошти 2020 року. Країна буде з лікарськими засобами, які потрібні
нашим пацієнтам».
Як
наголосив міністр, зараз поставки лікарських засобів в Україну відбуваються з
двох джерел: через міжнародні організації і ДП «Медичні закупівлі». У бюджеті 2020 року на це передбачено
близько 10 млрд грн.
При цьому лікарські
засоби, які постачаються в Україну в 2020 році – закуповуються за кошти,
перераховані у 2018-2019 роках. «Ми
на постійному зв’язку з нашими міжнародними партнерами, розуміємо що і в які
терміни треба поставляти…»,
– констатував Максим Степанов.
