Експерти Міжнародного валютного фонду вважають, що Україна може стати однією з найбільш швидкозростаючих економік Європи в найближчі 5 років.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euronews.
У МВФ припускають, що середньорічне зростання економіки України становитиме 3,8%, а найкращим роком стане 2028-й, коли ВВП може зрости приблизно на 4,2%.
Однак такий оптимістичний прогноз ґрунтується на сценарії масштабної відбудови країни.
Він передбачає, як і базовий сценарій МВФ, що війна поступово згасатиме, а процес відновлення розпочнеться повною мірою.
Це, своєю чергою, спричинить значне зростання обсягів капітальних інвестицій на тлі відбудови, вартість якої, за останньою оцінкою Світового банку, наближається до 600 млрд доларів.
Однак без цього припущення картина виглядає значно гірше. За песимістичним сценарієм МВФ, який передбачає затягування бойових дій, економічне зростання України у 2027 році сягне лише 1%.
“Перспективи залишаються надзвичайно невизначеними, оскільки війна й надалі завдає значної шкоди населенню та економіці”, – пояснили у МВФ.
Україна та МВФ погодили перший перегляд програми розширеного фінансування. Після затвердження Радою фонду Київ отримає 690 млн доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресреліз МВФ.
Україна має реалізувати низку податкових, енергетичних та антикорупційних реформ у межах міжнародної програми співпраці та виконання структурних зобов’язань. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на мобілізацію доходів бюджету, підвищення ефективності державного управління та лібералізацію ключових секторів економіки.
У фіскальному блоці Україна повинна забезпечити стримування бюджетних витрат та одночасно нарощувати внутрішні доходи, зокрема через оптимізацію податкового адміністрування та пошук потенційних заощаджень.
Серед ключових кроків – скасування митного звільнення від ПДВ для міжнародних посилок, що має зменшити використання податкових лазівок і обмежити обсяги несуттєвого імпорту.
Також передбачено посилення боротьби з міжнародним податковим ухиленням, зокрема через трансфертне ціноутворення та схеми податкового арбітражу між компаніями.
Окрему увагу приділено реформі спрощеної системи оподаткування. Йдеться про запобігання зловживанням, зокрема штучному дробленню бізнесу та підміні трудових відносин співпрацею з фізичними особами-підприємцями.
Крім того, планується модернізація податкового адміністрування з акцентом на ризик-орієнтований підхід, що має зменшити навантаження на сумлінних платників і підвищити ефективність контролю.
Окремим напрямом визначено інституційні зміни в Бюро економічної безпеки та Державній митній службі для посилення боротьби з ухиленням від сплати податків.
У енергетичному секторі передбачається підготовка дорожньої карти поступового переходу до ринкових тарифів і відходу від чинної системи спеціальних обов’язків (PSO), яка наразі стримує прибутковість державних енергокомпаній.
Водночас реформа має супроводжуватися створенням механізмів адресної соціальної підтримки для вразливих домогосподарств, щоб мінімізувати можливі наслідки зростання тарифів.
Також планується посилення незалежності та інституційної спроможності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
У сфері антикорупційної політики передбачено подальше зміцнення системи електронного декларування активів із застосуванням ризик-орієнтованого підходу до перевірок.
Окремий блок стосується реформи корпоративного управління державних підприємств і державних банків. Йдеться про прискорення прозорих конкурсних відборів керівництва, посилення ролі незалежних наглядових рад та підвищення рівня підзвітності менеджменту.
У межах узгодженого графіка Україна має виконати додаткові політичні зобов’язання, а також надолужити реформи, які були заплановані на перший квартал, але не були реалізовані або виконані із затримкою.
Міжнародний валютний фонд та українська влада досягли угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду чотирирічної програми Розширеного фінансування (EFF).
Тепер це рішення має затвердити Виконавча рада МВФ. Після цього Україна отримає доступ до близько 690 мільйонів доларів, що збільшить загальну суму виплат за програмою до 2,2 мільярда доларів.
Україна виконала всі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі на кінець березня. Проте два структурні маяки за перший квартал влада виконала із запізненням, а один — пропустила. Щоб зберегти програму, сторони погодили оновлений графік реформ, заходи для виправлення недоліків та додаткові зобов’язання.
Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм проводила дискусії в межах перегляду програми та консультацій 2026 року. За оцінками фонду, через війну Росії в Україні та наслідки конфлікту на Близькому Сході зростання ВВП України у 2026 році сповільниться до 1,0–1,6%, а ризики залишаються винятково високими. Водночас завдяки політиці НБУ та масштабній підтримці партнерів Україна загалом зберегла макроекономічну стабільність.
Серед основних напрямків реформ та зобов’язання України:
податки та боротьба з тіньовою економікою: влада зобов’язалася скасувати звільнення від ПДВ для посилок із-за кордону, щоб закрити лазівку для ухилення від податків і зменшити некритичний імпорт. Також запланували заходи проти міжнародного трансфертного ціноутворення та зловживань спрощеною системою оподаткування (зокрема, проти дроблення бізнесу та прихованого працевлаштування). Крім того, передбачили реформу Бюро економічної безпеки та Державної митної служби;
бюджетна політика: влада має контролювати перевищення витрат, мобілізувати внутрішні доходи та нарощувати внутрішнє фінансування, оскільки видатки на оборону й відбудову залишатимуться високими;
енергетичний сектор: уряд готує дорожню карту для поступової лібералізації ринку енергії. Поточні тарифи для населення послабили фінансовий стан державних компаній. Після розробки механізмів соціального захисту бідних сімей тарифи на комунальні послуги для населення будуть поступово коригувати. Також влада має посилити незалежність НКРЕКП;
антикорупція та управління держпідприємствами: МВФ закликає активізувати реформи, покращити роботу наглядових рад державних підприємств і банків та прискорити призначення керівників на основі конкурсу;
банківський сектор: банки залишаються капіталізованими і ліквідними, а влада працюватиме над посиленням стійкості фінансового сектору та розвитком інфраструктури ринків капіталу.
Міжнародний валютний фонд погодився виділити Україні наступний транш кредиту майже на $700 мільйонів.
Про це повідомило Bloomberg із посиланням на проінформованих співрозмовників.
За словами джерел, МВФ та український уряд досягли угоди на рівні персоналу, що відкрило шлях для отримання Україною наступного траншу на майже $700 мільйонів.
Угода все ще потребуватиме схвалення ради директорів МВФ наступного місяця.
Зазначається, що досягти угоди стало можливим після тижнів переговорів під час нещодавньої місії МВФ до Києва.
Зауважується, що компроміс, який потребував узгодження, стосувався законопроєкту щодо оподаткування міжнародних посилок у спробі зменшити розмір тіньової економіки України. За словами співрозмовників, Міжнародний валютний фонд погодився дозволити Україні відкласти ухвалення законодавства до липня, що фактично дасть українським депутатам більше часу для виконання зобов’язання.
Наступний раунд перемовин між МВФ та Україною відбудеться не раніше вересня.
Це друга кредитна програма МВФ для України з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії понад чотири роки тому.
МВФ погодився перенести термін ухвалення закону про оподаткування посилок до кінця липня, знявши тим самим ризики для отримання Україною чергового кредитного траншу в розмірі 686 млн доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерела, знайомі з результатами роботи місії МВФ у Києві, яка завершиться на поточному тижні.
Головне:
Закон про оподаткування посилок перенесено на липень. МВФ пішов на поступки, розуміючи, що для збору голосів потрібен додатковий час
Перешкод для отримання другого траншу кредиту МВФ немає. Усі ризики знято після узгодження питання про перенесення терміну ухвалення закону про посилки.
Податок на прибуток банків будуть піднімати до 50%. МВФ знову виявив лояльність і вирішив не заперечувати, хоча продовжує вважати такий крок ризикованим для кредитування економіки.
Закон про цифрові платформи. Ухвалення закону про введення податку на доходи з цифрових платформ у Раді очікується наступного тижня.
Спочатку закон про оподаткування посилок треба було ухвалити до кінця березня. І ця умова була обов’язковою для продовження фінансування.
Ще минулого тижня джерела видання говорили, що МВФ категорично відмовляється йти на поступки. Без ухвалення цього закону виділення другого траншу було б неможливим.
Однак за останньою інформацією місія МВФ на останньому етапі роботи змінила свою позицію і погодилася перенести термін ухвалення документа на кінець липня. Це означає, що другий транш не залежатиме від результатів розгляду законопроєкту в Раді.
Як сказали співрозмовники РБК-Україна, експертів кредитора вдалося переконати, що для підтримки законопроекту в Раді необхідно провести додаткову роботу з депутатами.
Переговори були непростими, зазначив співрозмовник. МВФ дав зрозуміти, що поступок більше з цього питання не буде.
“Від МВФ був однозначний посил, що це зроблено востаннє”, – зазначило джерело, знайоме з процесом переговорів.
У Фонді, за словами учасників переговорів, врахували політико-економічні реалії навколо цієї ініціативи. Зокрема, відсутність перспективи швидкого ухвалення законопроєкту в Раді через слабку підтримку серед депутатів.
Наразі уряд і профільний податковий комітет, найімовірніше, намагатимуться вести активні консультації з депутатами та формувати підтримку для майбутнього голосування.
Наприкінці травня міністр фінансів Сергій Марченко і голова податкового комітету Данило Гетманцев говорили про необхідність посилити роботу для зниження негативного сприйняття оподаткування посилок як у суспільстві, так і серед депутатів.
Однак співрозмовники видання визнають, що поки консенсусу в Раді немає.
Наступний перегляд програми МВФ відбудеться наприкінці серпня. До цього терміну закон про оподаткування всіх посилок має бути ухвалений.
Фактично для цього в депутатів залишається близько півтора місяця. У другій половині липня вони беруть паузу в законодавчій роботі до вересня.
У рамках роботи місії обговорювали й питання про підвищення податку на прибуток банків із 25% до 50%. Такий податок діяв як тимчасовий захід у 2023-2024 роках і застосовується в поточному році.
Він істотно збільшує дохід бюджету. Лише за перший квартал 2026 року банківський сектор має перерахувати в казну близько 27 млрд гривень.
Збільшення податку ініціювали народні депутати. Проти виступають НБУ і комерційні банки.
За даними джерел, МВФ загалом не підтримує подібні ініціативи. Але якщо Рада ухвалить рішення про підвищення податку, то не заперечуватимуть з огляду на необхідність збільшення внутрішніх джерел поповнення скарбниці.
“Вони не будуть проти. Закон ухвалюватимемо”, – резюмував один зі співрозмовників, знайомий із перебігом переговорів.
Законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ планується ухвалити в Раді наступного тижня.
Документ пройшов обговорення і доопрацьований з урахуванням зауваження бізнесу та альтернативних пропозицій народних депутатів.
За підсумками роботи місії очікується підготовка так званого staff-level agreement (угоди на рівні персоналу). Цей документ фіксує попередні домовленості між українською стороною та місією фонду. Він містить і оцінку досягнутого прогресу щодо виконання умов програми.
Після публікації sla питання подальшого фінансування буде винесено на розгляд Ради директорів МВФ. Саме вона ухвалює остаточне рішення про виділення чергового кредитного траншу.
Під час підготовки нової програми МВФ уже не раз демонстрував певну гнучкість. Він пом’якшував умови щодо податкового блоку.
На початку року МВФ скасував обов’язкові умови для укладення програми. Потім погодився відкласти найболючіше питання про введення ПДВ для ФОПів до 2028 року.
Як повідомляло РБК-Україна, нова програма кредитування (EFF) для України на 8,1 млрд доларів США була затверджена наприкінці лютого поточного року. Перший транш кредиту в розмірі 1,5 млрд доларів Україна отримала в березні.
Програмою EFF передбачено 4 транші у 2026 році на загальну суму 3,83 млрд доларів. У червні та вересні по 686 млн доларів, у грудні – 960 млн.
У 2027 році – 2 транші. У червні та грудні по 880 млн доларів.
У 2028 році – 2 транші. У червні та грудні 440 і 470 млн жолларів відповідно.
До України прибули представники Міжнародного валютного фонду. Вони починають перший офіційний огляд багатомільярдної фінансової програми для країни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву постійної представниці МВФ в Україні Прішили Тофано.
Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочала зустрічі з українськими чиновниками та іншими партнерами. Це перший перегляд у рамках чотирирічної програми розширеного фінансування – EFF.
Загальна сума програми – 8,1 мільярда доларів.
На переговорах йтиметься про два напрямки:
макроекономічна політика – як Україна управляє фінансами, інфляцією, бюджетом;
ключові структурні реформи – зміни в економіці та держуправлінні, які вимагає МВФ як умову фінансування.
Паралельно місія проводить консультації за Статтею IV Угод МВФ – це щорічна стандартна процедура оцінки економічного стану країни.
EFF – це програма розширеного фінансування від МВФ. Простіше кажучи, фонд виділяє країні гроші частинами – але за умови, що вона виконує певні вимоги. Перш ніж перерахувати наступний транш, МВФ перевіряє, чи дотримується держава домовленостей.
Місія Міжнародного валютного фонду 27 травня прибула до Києва, щоб оцінити прогрес виконання реформ для програми розширеного фінансування (EFF) на 8,1 мільярда доларів для України.
Про це повідомила постійна представниця МВФ в Україні Прішилла Тофано.
За її словами, представники місії зустрінуться з українськими політиками й партнерами, а дискусії фокусуватимуться на макроекономічній політиці та ключових структурних реформах.
«Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочала сьогодні зустрічі з представниками влади України та іншими партнерами у контексті першого перегляду програми розширеного фінансування та консультацій 2026 року за Статтею IV Угод МВФ», — йдеться у повідомленні Тофано.
Про приїзд місії МВФ стало відомо ще 15 червня. Тоді речниця фонду Джулі Козак зазначила, що в межах програми також обговорюватимуть питання щодо податків, зокрема можливе впровадження ПДВ на дешеві посилки з-за кордону та податку для ФОПів. Однак речниця не сказала нічого про готовність МВФ пом’якшити будь-які умови надання кредиту.
Оподаткування посилок входило до так званого «великого» податкового пакета, який є частиною зобов’язань України перед МВФ та ЄС. Вчора, 26 травня, Верховна Рада провалила законопроєкт № 12360 щодо ПДВ на посилки з-за кордону, а також окремі його правки щодо оподаткування міжнародних посилок.
МВФ не вимагатиме запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП) у 2027 році. Сторони домовилися зосередитися на альтернативних заходах для наповнення бюджету.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко.
Під час Весняних зборів у Вашингтоні українська урядова делегація провела численні консультації з МВФ та європейськими партнерами.
За словами Свириденко, представники Фонду з розумінням поставилися до позиції України щодо недоцільності оподаткування ПДВ для малого бізнесу.
“МВФ з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів – як для суспільства, так і для парламенту. Ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і не конструктивна ідея”, – наголосила очільниця уряду.
Замість податкових змін для ФОПів, Кабінет міністрів разом із міжнародними партнерами опрацьовуватиме інші варіанти забезпечення дохідної частини бюджету на 2027 рік.
Свириденко додала, що президент України Володимир Зеленський також неодноразово підкреслював представникам МВФ неконструктивність цієї ініціативи.
“Будемо й надалі працювати разом над необхідними рішеннями та опрацьовувати інші альтернативні заходи для забезпечення дохідної частини бюджету”, – зазначила прем’єрка.
Команда Міністерства фінансів на чолі з міністром Сергієм Марченком розпочинає робочий візит до Вашингтона для участі у Весняних зборах Міжнародного валютного фонду та Світового банку.
Як передає Укрінформ, про це пресслужба Мінфіну повідомила у Фейсбуці.
Зазначається, що Весняні збори МВФ та Світового банку триватимуть із 13 по 18 квітня.
Програмою передбачено виступ на засіданні фінансової групи G7, круглому столі Світового банку, присвяченому Україні, а також серію двосторонніх зустрічей з міністрами фінансів країн G7, ЄС, керівництвом МВФ, Світового банку, ЄІБ, ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій.
Серед основних тем обговорення:
забезпечення бюджетних потреб України на 2026 – 2027 роки;
Міжнародний валютний фонд через війну на Близькому Сході погіршить свій прогноз щодо світового економічного зростання та інфляції – навіть якщо конфлікт буде швидко врегульований.
Війна на Близькому Сході призведе до зростання інфляції та уповільнення світової економіки. Таку оцінку директорка Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва дала в інтерв’ю агентству Reuters, опублікованому 6 квітня.
За її словами, конфлікт спричинив найгірші в історії перебої в поставках енергетичних носіїв через блокування Іраном Ормузької протоки. Зокрема, світові поставки нафти скоротилися на 13 відсотків.
Навіть якщо конфлікт буде швидко врегульований, МВФ має намір знизити свій прогноз економічного зростання та підвищити прогноз інфляції.
До війни на Близькому Сході прогноз зростання глобальної економіки становив 3,3 відсотка та 3,2 відсотка у 2026-2027 роках. “Натомість усі дороги зараз ведуть до вищих цін і повільнішого зростання”, – констатувала голова МВФ.
“Ми живемо у світі підвищеної невизначеності. Все це означає, що після того, як ми оговтаємося від цього потрясіння, нам потрібно бути готовими до наступного”, – додала вона.
МВФ: Найбільше, як завжди, постраждають бідні країни
Від нинішньої кризи найбільше постраждають бідні країни без енергетичних резервів. Деякі мають вкрай небагато або взагалі не мають фіскального простору, щоб допомогти своєму населенню пережити зростання цін. Це також збільшило перспективи соціальних заворушень.
За словами глави МВФ, деякі держави вже звернулися до організації за фінансовою допомогою, які самі – вона не уточнила.
“Навіть якщо війна припиниться сьогодні, вона матиме тривалий негативний вплив на решту світу”, – підсумувала Георгієва.
