За п’ять перших місяців 2023 року ціни на свинину зросли на 12%, тушку птиці – на 8%, яловичину – на 6%, передає ait-magazine. Як зазначив фермер з Дніпропетровщини Максим Гавеля, декілька років тому він вирощував свиней у своєму домашньому господарстві, проте згодом це стало нерентабельно.
Дійшло до того, що вартість реалізації свині ледь покривала витрати на її вирощування. Тому займатись цією справою стало невигідно, – розповів він.
Нині ж, коли корми впали в ціні, а м’ясо навпаки здорожчало, фермерам варто задуматись про розвиток свинарства.
За словами радника директора гуртового ринку сільськогосподарської продукції “Шувар” Івана Стефанишина, м’ясо суттєво зростає у ціні передусім через нестачу поголів’я худоби.
За минулий рік відбувся ріст ціни на свинину на понад 30%. Найбільша причина тут – нестача ресурсу. Його не вистачає з 2021 року, коли заборонили ввезення генетичного потенціалу з Європи через африканську чуму. В той період вибуло близько 30% поголів’я.
З початком повномасштабної війни в окупованих областях та там, де ведуться активні бойові дії, було втрачено ще 15% поголів’я свиней.
Натомість ситуація із яловичиною – не краща.
Ринку яловичини у нас фактично нема. Її виробництво – це по суті 1-2% від ринку. Поголів’я великої рогатої худоби системно скорочується. По птиці – ще маємо запас, – додав Стефанишин.
Торік найвпливовіші світові інвестори величезними сумами коштів підтримали виробництво м’яса на основі клітин, створених у лабораторії. Виготовлення м’яса та клітинне сільське господарство, що лежать в основі нового сектору, ще не придатні для промислового виробництва, але 2021-го може статися прорив. Вирощене таким способом м’ясо, імовірно, отримає значний ринок збуту в найближчі роки, і навіть великі світові продовольчі гіганти очікують на швидке зростання.
Для більшості споживачів м’ясо, вирощене не на фермах, є сільськогосподарською інновацією, яка досі невідома або відхиляється з етичних причин. У той же час з новою концепцією варто подружитися. Дійсно, активність інвесторів та інтерес великих світових корпорацій свідчать про те, що за кілька років виробництво м’яса на основі клітин може забезпечити значну частину традиційного ринку, а етичне занепокоєння витіснять переваги для сталого розвитку.
Суть методу полягає в тому, що клітини, відібрані в живої тварини, розмножуються в лабораторному середовищі в спеціальних умовах за допомогою так званого біореактора. Тож характеристики м’яса, отриманого завдяки цьому процесу, такі самі, як і того, що з’явилося традиційним способом, от тільки тварину вбивати не доводиться.
Інтерес до штучного м’яса, вирощеного в лабораторіях, величезний і тому, що ця інновація може значно зменшити масштаби сільського господарства, у першу чергу відходи тваринництва та навантаження на ґрунт, але не слід забувати, що насамперед це величезний бізнес. Крім того, вирощування м’яса з тим самим смаком і текстурою, що й традиційне, рятує життя тварин.
Поширення штучного м’яса в глобальному масштабі ще не видно, але ми вже можемо бути впевнені, що це буде величезний ринок для інновацій. Минулий рік став важливим для галузі: перша лабораторія м’яса в Сінгапурі отримала необхідну ліцензію на збут, щоб населення мало доступ до вирощеної в лабораторії курятини. Очікується, що цьогоріч капітальні інвестиції в нову галузь збільшаться. Зокрема значний стимул може дати зростання інтересу урядів до світового ринку штучного м’яса.
Передбачається, що федеральний уряд США або Ізраїль долучаться до лабораторного м’ясного сектору зі значними обсягами державної підтримки для сприяння відкритому доступу для розвитку.
Перш ніж штучне м’ясо з’явиться в магазинах на рівні з традиційним, мине ще багато часу, однак, швидше за все, серед преміум-продуктів вищого сорту воно буде присутнє в дедалі більшій кількості.
Утім немає сумніву, що завдяки вкладеним сумам, очікуваному прибутку, конкуренції за частку ринку, а також можливостям для інновацій на світовому ринку, де наразі в галузі м’яса з пробірки присутні 80 виробників, кожен хоче отримати дозвіл на власну м’ясну продукцію якомога швидше та дешевше.
Торік приватний сектор інвестував близько 366 мільйонів доларів у наукові роботи з вирощування м’яса в лабораторіях, засвідчили дані міжнародної парасолітарної організації щодо альтернативних виробників на ринку м’яса Good Food Institute. Це більш ніж у чотири рази перевищило суму, вкладену 2019-го.
Сьогодні лабораторне виробництво м’яса – це вже не науковий прорив, а скорочення часу вирощування та велика економія виробничих витрат.
Значна частина підприємств не змогла б продовжувати працювати без стартапу, тобто вкладень приватного сектору. Інвестори очікують, що частка глобального ринку м’яса, вирощеного в лабораторії, до 2040 року сягатиме 35%. Аргументи на його користь включають міркування щодо добробуту тварин і майже нульові викиди, а також обіцяють набагато здоровіше м’ясо, ніж від живих тварин.
Серед контраргументів найбільше підкреслюються етичні аспекти, а саме те, що більшість людей досі з огидою сприймають ідею виробництва м’яса без тварин. З точки зору ринку, існує занепокоєння, що інноваційна м’ясна промисловість, порівняно з величезною кількістю тваринників, може контролюватися незначною кількістю «босів» і залежати від найбагатших у світі людей. А кампанія проти традиційного тваринництва може зруйнувати або спонукати багатьох фермерів відмовитися від своєї діяльності.
Завдяки розвитку клітинного вирощування, м’ясо майже всіх тварин можна отримувати з належним біологічним складом, а також усунути небажані частини та канцерогени.
Французький стартап Gourmey нещодавно оголосив, що до кінця 2022 року хоче вивести на ринок вирощену в лабораторії гусячу печінку. При цьому витрати на виробництво лабораторного курячого м’яса можуть удесятеро перевищити споживчі ціни. Таким чином, вирощена штучним способом гусяча печінка, імовірно, цілком окупиться, а також дозволить уникнути примусового годування гусей.
Це важлива віха, адже Nestlé, найбільша продовольча компанія у світі, кілька днів тому оголосила, що в майбутньому співпрацюватиме з провідними дослідниками, щоб якомога швидше забезпечити масштабне виробництво альтернативного м’яса. Отже, світові продовольчі компанії також змагаються за вихід на м’ясний ринок.
Очікується, що цього року інвестиції в галузь зростуть іще більше. Крім того, співпраця суб’єктів галузі, яка розвивається, і можлива роль держави та спільні наукові бази також прискорять проникнення на ринок вирощеного в лабораторних умовах м’яса.
У Європі, зокрема в Нідерландах, Німеччині та Швейцарії, існують лабораторні м’ясні компанії, де без забою живих тварин можна вирощувати яловичину, курятину, свинину, баранину, конину, м’ясо кенгуру, гусей, качок та різні види риб.
