Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заяви про нові домовленості президента Володимира Зеленського про внески до програми PURL.
Про це він сказав в ефірі телемарафону.
Сибіга заявив, що неформальний саміт ЄС на Кіпрі був переломним моментом.
„Україна, український народ, президент України витримали удар. Це була боротьба, залучення наших партнерів і всього дипломатичного інструментарію. Це було одне з найважчих завдань. Але його вдалося виконати”, – акцентував він.
Міністр розповів, що на Кіпрі були окремі домовленості президента Володимира Зеленського про нові внески до PURL та додаткові пакети допомоги для України.
📌 Moody's Ratings upgraded 🇨🇾Cyprus' ratings by two-notches!!
On 22/11/2024, @moodysratings proceeded with a #double#upgrade of the credit rating of the Republic of 🇨🇾Cyprus, classifying it for the first time since July 2011 in category A of the credit ratings, specifically in… pic.twitter.com/euSbRNzBwY
Відомство нині не має інформації про цей інцидент, але „перевірить ще раз” повідомлення ЗМІ, запевнив Георгій Тихий.
Міністерство зовнішніх справ України не має інформації про „паузу у виділенні енергетичної допомоги” Україні з боку Сполучених Штатів Америки. Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий, повідомляє Укрінформ.
„Ми перевіримо ще раз повідомлення в ЗМІ, про що саме йдеться, і я думаю, зможемо дати окрему відповідь, чи вони відповідають дійсності”, – запевнив спікер.
За його словами, Україна працює на всіх рівнях, щоб активізувати всі доступні формати, в межах яких може бути надана додаткова енергодопомога для відновлення інфраструктури, зруйнованої російськими ударами.
Рішення щодо активів РФ зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили, вважє Андрій Сибіга.
Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
За його словами, „настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін „вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
„Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
Сибіга вважає, що „це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
„Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
„По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви.
Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Європейський Союз перерахував росії за імпорт продуктів і енергоресурсів на 124 млрд євро більше, ніж надав підтримки Києву.
Такі дані озвучила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард на полях засідання Ради ЄС із закордонних справ 20 листопада, повідомляє ЄП.
За її словами, за майже чотири роки повномасштабного вторгнення європейські країни підтримали Україну на 187 млрд євро. Однак на імпорт з росії Євросоюз витратив ще більше коштів.
«Протягом того ж періоду ми імпортували російську нафту і газ на суму 201 мільярд євро. І якщо додати інші імпортні товари, то загальна сума становить 311 мільярдів євро. Це означає, що ми маємо негативну підтримку України у розмірі 124 мільярдів євро», – заявила шведська міністерка.
[type] => post [excerpt] => Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Європейський Союз перерахував росії за імпорт продуктів і енергоресурсів на 124 млрд євро більше, ніж надав підтримки Києву. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1763654880 [modified] => 1763654048 ) [title] => Імпорт ЄС з росії перевищив допомогу Україні на понад на 120 млрд євро – МЗС Швеції [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=65688&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 65688 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 65689 [image] => Array ( [id] => 65689 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [original_lng] => 1128940 [original_w] => 1140 [original_h] => 627 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-300x165.png [width] => 300 [height] => 165 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-768x422.png [width] => 768 [height] => 422 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189-1024x563.png [width] => 1024 [height] => 563 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [width] => 1140 [height] => 627 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [width] => 1140 [height] => 627 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-189.png [width] => 1140 [height] => 627 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1763646850:8 [_thumbnail_id] => 65689 [_edit_last] => 8 [views_count] => 824 [_algolia_sync] => 527276323002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 8522 [1] => 172 [2] => 221 [3] => 5138 ) [tags_name] => Array ( [0] => МЗС [1] => росія [2] => Україна [3] => Швеція ) ) [4] => Array ( [id] => 60227 [content] =>
Італія планує стати одним із лідерів у процесі економічної відбудови України, зокрема у виробничому секторі.
Про це заявив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні.
За його словами, під час зустрічі з віцепрем’єр-міністром з вiдновлення України Олексієм Кулебою італійська сторона підтвердила підтримку України та відданість уряду «досягненню справедливого й тривалого миру». Також сторони обговорили підготовку до Конференції з відновлення України, яка запланована на липень у Римі.
«Із Венето – одного з рушіїв економічного зростання Італії – за участі численних компаній ми хочемо стати активними учасниками економічного відновлення виробничої структури України», – зазначив Таяні.
Україна закликала міжнародне співтовариство, зокрема ООН та Туреччину, призупинити спроби Росії блокувати роботу „зернового коридору”.
Про це йдеться у спільній заяві міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та віце-прем’єр-міністра Олександра Кубракова, повідомляється на сайті МЗС у середу, 15 лютого.
„Україна глибоко стурбована деструктивними діями російської федерації, які призводять до затримки роботи зернового коридору Чорним морем і підривають Чорноморську зернову ініціативу в цілому, перешкоджають судноплавству в Чорному морі та вільному доступу продовольства на світові ринки”, – йдеться у заяві.
Українська сторона зазначає, що представники рф у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор в/з українських портів.
„Зокрема, російські інспектори уповільнюють терміни інспекцій, регулярно вимагають нерегламентовану документацію, відмовляються працювати в робочий час та шукають інші необґрунтовані підстави для зупинки інспектування. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини”, – сказано в тексті.
Наголошується, що така деструктивна політика росії призвела до системного зниження вантажообігу у рамках Чорноморської зернової ініціативи. Лише за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства.
„Закликаємо міжнародне співтовариство, зокрема ООН та Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, вимагати від рф негайного припинення штучних затримок у роботі зернового коридору Чорним морем, зупинення спроб рф використовувати продовольство як зброю та розблокування торговельного судноплавства в українські порти Чорного моря”, – зазначили Кулеба та Кубраков.
Так, у зв’язку із затягуванням інспекцій з боку росії в Босфорі зараз утворилася черга з понад 140 суден, переважна більшість яких чекає там понад місяць. Продовольча безпека країн, що залежать від експорту української сільськогосподарської продукції, опинилася під загрозою.
Водночас москва користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів. Обсяг перевезень через морські порти рф в Азово-Чорноморському басейні 2022 року становив понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року.
„При цьому інспекції цих суден у Босфорі не проходять. Це, зокрема, робить можливим використання росією торгових суден для отримання вантажів військового призначення для продовження війни проти України”, – йдеться у заяві.
Україна не брала жодних нових зобов’язань, які би виходили за рамки існуючої „зернової угоди”.
Про це речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко заявив у Facebook, коментуючи заяву президента РФ Володимира Путіна, що Росія вирішила розблокувати „зернову угоду” після надання Україною „гарантій” про невикористання зернового коридору в військових цілях.
За словами дипломата, по-перше, Україна не використовувала і не планувала використовувати зерновий коридор у військових цілях, а по-друге, українська сторона чітко дотримується положень „зернової угоди”.
„Нагадаю, що в рамках цієї угоди сторони зобов‘язалися гарантувати безпечне та надійне середовище функціонування зернового коридору. Україна ніколи не наражала зерновий маршрут на небезпеку”, – підкреслив Ніколенко.
По-третє, як наголосив дипломат, жодних нових зобов‘язань, які би виходили за межі вже існуючих в „зерновій угоді”, Україна не брала.
„Москва повернулася до „зернової угоди” завдяки активній дипломатії Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. У координації з Україною вони знайшли слова, які зрозумів Путін. Це була позиція сили, а не поступок”, – наголосив Ніколенко.
„Повернення Росії до виконання своїх зобов‘язань в рамках зернової ініціативи яскраво ілюструє дієву формулу: сильна позиція + рішучі дії = результат”, – додав речник.
У МЗС вдячні ООН та Туреччині за лідерство задля відновлення функціонування зернового коридору, який відіграє важливу роль в забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
8 держав, а також держави-анклави Ватикан і Суверенний Мальтійський Орден в тій чи іншій формі надавали Україні допомогу в протидії поширенню коронавірусної хвороби протягом 2020 року.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода.
«МЗС із залученням закордонних дипломатичних установ України веде пошук іноземних партнерів для отримання гуманітарної та консультативної допомоги, а також організації закупівель засобів первинного захисту, медичного обладнання та медикаментів», – йдеться у відповіді відомства.
Судячи з даних міністерства, найбільшим донором України за обсягами грошової допомоги є Сполучені Штати – спершу вони виділили 17,3 мільйона доларів екстреної медичної допомоги Україні. В жовтні цю суму збільшили до 19 мільйонів.
13,8 мільйона з цієї суми за програмою «Міжнародна екстрена допомога» Агентства з міжнародного розвитку USAID призначені для покращення можливостей місцевих медичних закладів. Ще 5,2 мільйона – це гуманітарна допомога Державного департаменту «для підтримки найбільш уразливих верств населення під час пандемії».
Трохи дивно те, що МЗС України не згадало Угорщину серед країн, які надавали значну безкоштовну підтримку Україні в боротьбі з Covid-19.Складається враження, що в Києві дехто забув або не хоче пам’ятати, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба особисто отримав „пожертвування” від угорською уряду у вигляді 50 апаратів штучної вентиляції легенів, під час особистої зустрічі з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто в Ужгороді, що є лише частиною тої медичної допомоги, яку Будапешт надав Україні цього року.
