Британський необанк Revolut розіслав українським клієнтам повідомлення: за два місяці їхні рахунки будуть закриті. Йдеться про дату 22 лютого 2026 року – саме з цього дня сервіс припиняє обслуговувати мешканців України. Про це написав Валерій Ульяненко у новині на сайті РБК-Україна з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна».
У листах, які отримали користувачі, Revolut прямо посилається на «місцеві норми» і пояснює, що більше не може надавати послуги резидентам України. За інформацією, з якою ознайомилося РБК-Україна, протягом 60 днів українці ще зможуть користуватися своїми рахунками у звичайному режимі. Після 22 лютого 2026 року гроші з рахунку можна буде вивести лише через зовнішній банківський переказ.
Клієнтам окремо порадили завантажити виписки – банк попереджає, що ці документи можуть знадобитися у майбутньому. В самому повідомленні Revolut підкреслює, що «залишається відданим ідеї зробити послуги доступними в майбутньому» для мешканців України і обіцяє інформувати, якщо ситуація зміниться.
Офіційний «захід» Revolutв Україну і питання ліцензії
Revolut офіційно заявив про вихід на український ринок у лютому 2025 року – на основі банківської ліцензії Revolut Bank UAB, виданої Європейським центральним банком через Банк Литви. До того, у березні 2022 року, після початку повномасштабної війни, сервіс відкрив доступ до своїх послуг для українців, які вимушено виїхали за кордон. Саме Revolut став першим іноземним банком, що інтегрував шеринг документів через «Дію» для ідентифікації українських користувачів, нагадує РБК-Україна.
Попри це, у кінці лютого Національний банк України публічно повідомив, що Revolut не отримував жодних ліцензій або дозволів від НБУ, не подавав заявок і не проходив процедуру ліцензування в Україні. Регулятор тоді наголосив: єдиними допустимими формами ведення банківської діяльності на території країни є або отримання української банківської ліцензії, або створення філії іноземного банку.
На початку серпня голова НБУ Андрій Пишний говорив про «наглядовий діалог» з Revolut щодо можливого виходу банку на український ринок. Він підкреслював, що будь-які фінансові чи платіжні послуги, які потрапляють у зону відповідальності Нацбанку, мають пройти авторизацію і ліцензування.
Позиція НБУ: «правила єдині для всіх»
Після новини про закриття рахунків Національний банк оприлюднив свою позицію у Telegram, на яку посилається РБК-Україна. Регулятор заявив, що зацікавлений у приході в Україну великих іноземних фінансових установ – за умови, що вони працюють за українськими й європейськими правилами.
У заяві Нацбанку прозвучала формула: «правила єдині для всіх». Будь-яка компанія, яка має намір надавати фінансові послуги резидентам України, має пройти процедуру авторизації згідно з українським законодавством і дотримуватися вимог щодо захисту прав споживачів та реклами.
НБУ також підтвердив, що Revolut заздалегідь інформував регулятора про намір припинити обслуговування резидентів України. Водночас у заяві підкреслено, що Нацбанк «як і раніше відкритий до регуляторного діалогу» з компанією і вітає будь-яку належним чином авторизовану форму присутності Revolut на фінансовому ринку України. Майбутню модель цієї присутності, за словами регулятора, сама компанія визначатиме з урахуванням вимог законодавства та переліку послуг, які планує надавати.
Що це означає для власників рахунків
У повідомленнях, які цитує РБК-Україна, Revolut чітко окреслює для українських клієнтів часову рамку: 60 днів на звичне користування сервісом і далі – лише можливість вивести залишок через зовнішній переказ. Окремо банк звертає увагу на виписки, радячи завантажити їх заздалегідь.
З боку регулятора немає ані заборони на роботу Revolut в Україні, ані спеціального винятку для компанії. У матеріалі Валерія Ульяненка про коментар НБУ прямо згадується, що Нацбанк нагадує про загальні правила доступу на ринок і одночасно заявляє про готовність до подальших контактів із необанком, за умови, що він зайде за тими ж правилами, які діють для всіх інших гравців фінансового ринку.
Курсоутворюючою валютою наразі залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає.
Нацбанк наразі зберігає долар США як основну курсоутворюючу валюту, однак вивчає питання можливих змін у зв’язку з посиленням економічних і фінансових зв’язків з Європейським Союзом. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Якщо говорити про курсоутворюючу валюту, то в нас нею залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає, незважаючи на всі ці структурні зміни. Водночас ми вивчаємо це питання, і я думаю, що певні зміни мають відбутися, коли буде необхідність. Особливо у контексті нашої євроінтеграції і того, що рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро”, – зазначив він.
За словами Ніколайчука, історично в Україні фокус на курсі гривня-долар завжди був набагато сильніший, ніж на євро, водночас від початку повномасштабної війни торгівельні, економічні, фінансові зв’язки з Європейським Союзом суттєво посилилися: більша частина імпорту йде з ЄС та інших країн Європи, і міжнародна допомога, особливо протягом цього та минулого років, надходить насамперед в євро.
“Цей чинник зумовлює зміни і у структурі наших міжнародних резервів, оскільки кошти, які акумулює уряд на своїх рахунках в євро, теж включаються до них”, – зазначив представник НБУ.
Він додав, що протягом останніх років НБУ вже почав робити перші зміни – публікувати платіжний баланс та міжнародні резерви не тільки в доларах, але й у євро та гривні, показувати резерви у євро.
“Тобто питання ми активно вивчаємо, але сказати, що в нас є чіткий план, що завтра чи до кінця року ми плануємо змінити курсоутворюючу валюту, я поки не можу. Додам, що курсоутворююча валюта має бути одна, поки це долар”, – сказав заступник голови Нацбанку.
За словами Ніколайчука, послаблення долара на міжнародному ринку цього року частково підвищило конкурентоспроможність українських експортерів.Водночас істотного впливу на торговельний баланс від змін валютних курсів не очікується.
Національний банк погіршив свій попередній макроекономічний прогноз і попередив, що інфляція в Україні сповільнюватиметься довше. У червні 12-місячна інфляція скоротилась до 14,3% після 15,9% у травні. Однак за підсумком липня інфляція може знову підрости. Вже восени ціни вийдуть на траєкторію стійкого зниження, повідомляють в НБУ.
“Враховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції в бік повільнішого зниження”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний.
За оновленим прогнозом, інфляція уповільниться до 9,7% у 2025-му, до 6,6% у 2026-му і досягне 5% лише у 2027 році.
Ще у квітні НБУ прогнозував, що інфляція наприкінці 2025 року знизиться до 8,7%, а у 2026 році – до цілі 5%.
4 липня Національний банк України випустив обігову пам’ятну монету «Національна поліція України» номіналом 10 гривень. НБУ має залучити до обігу майже десять мільйонів таких монет.
Авторами дизайну стали Володимир Дем’яненко (аверс) та Аліса Іванова (реверс).
Монету виготовили зі сплаву на основі цинку з нікелевим покриттям. На аверсі розмістили номінал, рік карбування й Державний Герб України в обрамленні давньоруського орнаменту.
Реверс показує поліцейських різних підрозділів під восьмикутною зіркою з малим Гербом у центрі та написами «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» й «СЛУЖИТИ ТА ЗАХИЩАТИ».
«Це шана і повага поліцейським, які на фронті, в тилу щодня виконують свою роботу. Звісно, це шана всім загиблим нашим поліцейським. Для нас дуже важливо і символічно, що цю монету презентовано саме сьогодні — у День десятиріччя створення Національної поліції України», — зазначив голова Нацполіції Іван Вигівський.
Колишній міністр фінансів і нинішній голова Національного банку Словаччини Петро Кажимір визнаний винним у системному хабарництві. Спеціалізований кримінальний суд у Пезинку оштрафував його на 200 000 євро, а в разі несплати призначив замістний строк — один рік ув’язнення. Вирок ще не набрав законної сили, і обидві сторони мають право на апеляцію. Про це повідомляє Aktuality.
За версією обвинувачення, у 2017 році, будучи міністром фінансів, Петро Кажимір передав хабар у розмірі 48 000 євро тодішньому президенту Фінансової адміністрації Франтішеку Імречі. Метою було отримання конфіденційної інформації про податкові розслідування низки компаній, що дозволило б їм оформити надмірне повернення ПДВ на суму понад 3 мільйони євро. Серед цих фірм була Loject, частку в якій мав бізнесмен Ладіслав Рехак, у якого Кажимір згодом придбав віллу біля Славіна у Братиславі.
Прокурор вимагав максимально можливий штраф і умови тримання у медичному закладі після ув’язнення. Він переконував, що свідчення Імречі є достовірними й підтверджені експертними висновками.
Захист заперечував, називав обвинувачення «банально вигаданими» і наголошував, що версія Імречі не заслуговує на довіру. У листі до ЗМІ та знайомих сам Кажимір заявив про «повністю сфабрикований» процес, в якому немає жодних доказів хабаря і про намір апелювати.
Суддя Мілан Чисарік, посилаючись на покази Імречі та експертизи його особи, визнав свідчення чесними й переконливими. Він зазначив, що в цій справі не існує двох рівноцінних версій подій, як це було в аналогічній справі колишніх працівниць Фінансової адміністрації Черної та Жидової, яких Верховний суд виправдав. «Не має сенсу вигадувати такий банальний випадок», — підкреслив суддя, відхиливши доводи захисту.
Суд призначив єдиний штраф у розмірі 200 000 євро. Якщо він не буде сплачений, термін замінять на один рік ув’язнення. Рішення ухвалено 29 травня 2025 року, але ще не є остаточним.
Петро Кажимір уже заявив про намір оскаржити вирок в апеляції. Його повноваження на посаді голови Нацбанку спливають 1 червня 2025 року. Тим часом справа привернула увагу до питань прозорості та етики у вищих ешелонах влади, адже розслідування охопило час виконання ним ключових державних функцій.
У першому кварталі 2025 року економіка України зросла на 0,5% у річному вимірі. Про це свідчать дані Інфляційного звіту НБУ за квітень.
Зауважується, що вагомим чинником зростання економіки стало переважно стабільне постачання електроенергії. Так, у І кварталі дефіцит е/е був меншим, ніж очікувалося, завдяки теплій погоді та швидким ремонтам потужностей і інфраструктури.
Окрім того, вагомий внесок мала й подальша адаптація підприємств до перебоїв з енергопостачанням, зокрема розбудова розподіленої генерації та встановлення обладнання для енергоавтономності, а також імпорт е/е, про що свідчать результати опитувань підприємств.
Втім, у звіті додали, що зростання ВВП у 2025 році залишатиметься стриманим. Його гальмуватимуть наслідки війни, зокрема дефіцит на ринку праці, зокрема через збереження від’ємного сальдо міграції, посилення обстрілів і руйнування газової інфраструктури, що збільшуватиме залежність від імпорту, а також негативні ефекти торговельних протистоянь у світі. Два останніх чинники зумовили погіршення прогнозу зростання реального ВВП у 2025 році до 3,1% (порівняно з 3,6% в Інфляційному звіті за січень 2025 року).
Разом з тим, певну підтримку економіці забезпечить очікуване зростання врожаю, стабілізація в енергетиці та оборонні замовлення.
У 2026-2027 роках Нацбанк очікує пришвидшення темпів зростання до 3,7-3,9%, однак вказує, що період швидкого відновлення завершився.
Без масштабних інвестицій чи повернення мігрантів економічний прорив найближчим часом називають “малоймовірним”.
Зберігається позитивний ризик щодо відносно швидкого досягнення справедливого миру для України зусиллями міжнародної спільноти, що суттєво поліпшить перспективи відновлення економіки.
Про це йдеться в “Інфляційному звіті за квітень 2025 року” Нацбанку.
Нацбанк не дає прогнозів щодо тривалості війни, проте оцінює ризики для економіки. Ризики для прогнозу НБУ знову включають шанси швидкого завершення бойових дій. Порівняно з макропрогнозом за січень вони не змінилися – менш ніж 15%.
НБУ припускає поступову нормалізацію безпекових умов на прогнозному горизонті. Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком прогнозу.
Нацбанк зазначає, що основним припущенням цього макропрогнозу є поступова нормалізація економічної діяльності впродовж наступних років.
Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування передусім залежатиме від характеру й тривалості війни, а також результатів зусиль із забезпечення справедливого та тривалого миру в Україні.
Війна, що триває, генерує ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв, що обмежує можливості швидкого економічного зростання. Воєнні ризики для України також посилюються зростанням геополітичної напруженості у світі.
Водночас зберігається і позитивний ризик щодо відносно швидкого досягнення справедливого миру для України зусиллями міжнародної спільноти, що суттєво поліпшить перспективи відновлення економіки. Припускається суттєве зменшення дефіциту бюджету на прогнозному горизонті
– йдеться в документі НБУ.
В НБУ зауважують, що ризики збільшення потреб на підтримку обороноздатності залишаються значними НБУ зберіг прогноз дефіциту бюджету на 2025 рік на рівні 19% ВВП (без урахування грантів у доходах), що буде профінансовано насамперед за рахунок зовнішньої допомоги.
Видатки бюджету залишатимуться значними і в наступні роки, оскільки зберігатиметься необхідність підтримки обороноздатності та відбудови, а також дотримання соціальних зобов’язань держави. Водночас нормалізація роботи економіки, скорочення окремих статей видатків і відповідне зниження потреб у зовнішньому фінансуванні сприятимуть скороченню дефіциту бюджету до близько 7% ВВП у 2027 році
– інформує Нацбанк.
Однак, як вказують в НБУ залишається високим ризик виникнення додаткових фінансових потреб сектору оборони або пов’язаних із відновленням критичної інфраструктури. Їх фінансування з урахуванням номінального зростання економіки може частково бути профінансовано збільшеними доходами бюджету.
Однак цілком імовірним є сценарій, коли дефіцит бюджету відносно ВВП збережеться на рівні попереднього року. Значна частина додаткових видатків для забезпечення потреб сектору оборони, імовірно, спрямовуватиметься на імпортні товари, що розширюватиме торговельний дефіцит. НБУ компенсуватиме вищий імпорт валютними інтервенціями. У результаті міжнародні резерви будуть нижчими, проте залишатимуться достатніми для забезпечення стійкості валютного ринку
– зазначається в документі.
НБУ повідомляє, що з огляду на високу імовірність реалізації такого сценарію, рекордний обсяг міжнародних резервів, який закладено в прогноз за базовим сценарієм, не має вважатися надмірним та створювати підґрунтя для невиправданого оптимізму в ухваленні рішень з економічної політики.
В умовах спрямування більшої частини видатків на імпорт зростання дефіциту не дасть суттєвого поштовху економічному зростанню. Вплив на інфляцію також буде незначним.
Вищі бюджетні видатки можуть бути профінансовані за рахунок використання буфера міжнародної допомоги, створення якого очікується у 2025 році. Цей буфер може бути використаний як у разі збільшення потреб оборони у 2025 році, так і для фінансування додаткового дефіциту бюджету наступних років.
– вказується у документі.
“Збільшення бюджетного дефіциту у 2025 році зменшить перехідні залишки коштів уряду на наступний рік, які передбачені в базовому сценарії, що потребуватиме збільшення залучень у наступні роки. Очікується, що уряд здійснюватиме пошук додаткових джерел фінансування шляхом мобілізації внутрішніх ресурсів або ж зовнішньої допомоги без звернення до емісійного фінансування дефіциту бюджету”, – йдеться в документі.
Національний банк України перерахує до Державного бюджету 84,2 млрд грн частини прибутку до розподілу за 2024 рік.
Про це повідомляє пресслужба регулятора.
«Цього року Національний банк перерахує до Державного бюджету України понад 84 млрд грн. І хоча нашою метою не є отримання прибутку, а всі зусилля ми зосереджуємо на виконанні мандата Національного банку – забезпечення цінової та фінансової стабільності, я переконаний, що ці кошти стануть вагомим внеском в посилення обороноздатності України та спроможності нашої держави протистояти ворогу. Особливо враховуючи, що це найбільша сума, яку коли-небудь НБУ перераховував до бюджету», – заявив глава НБУ Андрій Пишний.
Зазначається, що 18 квітня Рада Національного банку затвердила Консолідовану фінансову звітність регулятора за 2024 рік. За підсумками року прибуток до розподілу НБУ становить 102,7 млрд грн.
Згідно з повідомленням, ця сума частково буде спрямована в загальні резерви Нацбанку до досягнення ними рівня 10% від середньорічного обсягу грошово-кредитних зобов’язань Національного банку (18,5 млрд грн), а решта 84,2 млрд грн (84 158 469 950,24 грн) – до Державного бюджету, після узгодження термінів з Міністерством фінансів України.
Правління Національного банку ухвалило рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5%. Це рішення сприятиме підтриманню стійкості валютного ринку, збереженню контролю над інфляційними очікуваннями та поступовому сповільненню інфляції до мети 5% на горизонті політики. Враховуючи значний рівень невизначеності, що в останні місяці лише посилився, НБУ гнучко реагуватиме на зміни в балансі ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань.
Про це йдеться на сайті регулятора.
«Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань і поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики Правління Національного банку України вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що попередні заходи НБУ з посилення процентної політики спочатку зупинили зниження дохідностей гривневих інструментів, а надалі забезпечили їхнє поступове зростання. Так, у березні – квітні спостерігалося збільшення процентних ставок як за державними облігаціями в національній валюті, так і за строковими депозитами у гривні на строк понад три місяці, у тому числі й у банків – лідерів роздрібного ринку.
За даними НБУ, зростання привабливості гривневих інструментів відобразилося в підвищенні попиту на них. Зокрема, окреслився помітний прогрес у прирості вкладів населення на строк понад три місяці в банках усіх груп.
Згідно з повідомленням, сукупний чистий попит на строкові депозити й ОВДП у березні був найбільшим за останні 10 місяців. Збільшення інтересу до гривневих заощаджень сприяло зниженню попиту населення на іноземну валюту та скороченню інтервенцій НБУ.
«Прогноз НБУ передбачає утримання облікової ставки на рівні 15,5% впродовж наступних місяців і повернення до циклу пом’якшення процентної політики після проходження піку цінового сплеску та зниження ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні. У разі посилення цього ризику НБУ утримуватиме облікову ставку на поточному рівні довше, ніж передбачається оновленим макропрогнозом, та буде готовий ужити додаткових заходів», – заявили в Нацбанку.
Національний банк України готує пілотний проєкт із запровадження цифрової гривні. Це буде третя, альтернативна, форма поруч із готівковою та безготівковою.
Про це заявив заступник голови Національного банку України Олексій Шабан в інтерв’ю ЦЕС.
«Почну з зауваження, що не електронні гроші, а цифрові гроші. Електронні гроші – це за природою дещо інше, та і мета, напевно», – сказав він.
Шабан зазначив, що НБУ поки не прийняв рішення про початок емісії цифрової гривні. В законі про платіжні послуги є стаття, яка впровадила такий вид національної валюти – е-гривні поряд з готівковою і безготівковою.
«Тепер гривня може бути і цифровою. Ми не говоримо про те, що це буде єдиний вид валюти, і громадянин може сам вирішувати, користуватись чи ні. Не хочеш – не користуйся. Третя форма гривні, альтернативна», – сказав він.
«По-друге, цифрові гроші можуть надавати можливість програмованості, наприклад, коли платіж відбувається автоматично, якщо виконуються певні умови», – сказав він.
Наприклад, програми підтримки від держави. Гроші з єВідновлення можна витратити на будівельні матеріали. А з єКнига, можна купити лише книгу. Зараз банки це вирішують відкриттям різних рахунків або емісій різних карток.
«Але якщо, припустимо, в адмінці в магазині певні товари будуть закодовані: це – будівельні матеріали, а це – книги, то набагато простіше, якщо у цих грошей є примітка, що ним можна сплатити тільки будівельні матеріали. Тоді снікерс з кока-колою цими грошима оплатити не можна», – розповів Шабан.
Після того, як торговець отримує цільові гривні, на його гаманці позначка цільових анулюється, і далі він ці кошти може використовувати як звичні готівкові і безготівкові кошти.
«Це симбіоз і чогось безготівкового, і аналогу готівки з прямою вимогою до центробанку», – додав він.
