Фактична споживча інфляція в серпні очікувано пришвидшилася до 7,5% у річному вимірі. Одним із основних чинників її зростання було пришвидшення продовольчої інфляції внаслідок скорочення пропозиції через посуху.
Про це свідчить Макроекономічний та монетарний огляд НБУ (жовтень 2024 року).
За оцінками НБУ, інфляція зросла також у вересні. Згідно з оприлюдненим графіком, річна інфляція прискорилася приблизно до 8,0%.
Як зазначають в НБУ, фундаментальний інфляційний тиск також посилився в серпні. Базова інфляція зросла до 6,5% р/р з 5,7% р/р у липні. Така динаміка випереджала траєкторію липневого прогнозу НБУ передусім унаслідок стрімкого зростання цін на оброблені продукти харчування через вторинні ефекти подорожчання сировини та зростання виробничих витрат, зокрема на енергозабезпечення та зарплати.
Проте інфляційні очікування загалом залишалися стійкими.
Ціни на продукти
У серпні продовольча інфляція стрімко пришвидшилася внаслідок відновлення зростання цін на сирі продукти на тлі скорочення пропозиції продовольчої продукції через несприятливі погодні умови. Швидше зростали ціни й на оброблені продукти харчування, як через подорожчання продовольчої сировини, так і подальше збільшення витрат підприємств на енергозабезпечення й оплату праці, йдеться в огляді НБУ.
Ціни на непродовольчі товари та послуги
За даними НБУ, стрімкіше дорожчали більшість непродовольчих товарів, передусім під впливом курсового чинника. Натомість ціни на одяг та взуття знижувалися швидше, вірогідно через зростання конкуренції між продукцією імпортного та українського виробництва. Темпи зростання цін на послуги дещо пришвидшилися під тиском виробничих витрат бізнесу.
Зростання цін на пальне в серпні сповільнилося з огляду на достатність запасів пального та нижчі, ніж очікувалося, ціни на нафту на світових ринках.
Адміністративно регульовані ціни
Ціни на алкогольні напої знижувалися дедалі повільніше. Подорожчання тютюнових виробів дещо сповільнилося, проте ціни на них зростали доволі високими темпами, в тому числі під впливом боротьби з тіньовою продукцією. Крім того, пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання, ймовірно, через курсовий чинник, йдеться в огляді.
Як і раніше, інфляцію стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення.
У вересні 2024 року чистий попит на іноземну валюту в Україні зріс, реагуючи на сезонні чинники. Водночас значна міжнародна допомога у серпні дозволила збільшити продаж валюти для компенсації дефіциту.
Про це йдеться у Макроекономічному та монетарному огляд НБУ (жовтень 2024 року).
„З метою підтримання стійкої ситуації на валютному ринку та запобігання надмірним курсовим коливанням НБУ збільшив чистий продаж іноземної валюти до 3,2 млрд доларів, а також вжив додаткових заходів із протидії непродуктивному відпливу капіталу”, – йдеться в огляді.
За даними НБУ, обмінний курс гривні коливався в обидва боки під впливом ринкових чинників, проте залишився практично на рівні серпня. Різниця між готівковим та офіційним курсами впродовж місяця не перевищувала 1,0%.
„Надходження значних обсягів міжнародної фінансової допомоги в серпні додатково сприяло посиленню здатності НБУ підтримувати стійку ситуацію на валютному ринку”, – зазначили в НБУ.
Національний банк України спростував інформацію про плани встановлення додаткових обмежень за рахунками банківських клієнтів.
Про це повідомляє пресслужба НБУ у Телеграмі, передає Укрінформ.
У Нацбанку наголосили, що банки, платіжні та фінансові установи продовжують діяти та здійснювати належну перевірку своїх клієнтів виключно в межах законодавства з питань фінансового моніторингу та вимог НБУ.
„Національний банк України наразі не планує встановлювати будь-які додаткові обмеження за рахунками банківських клієнтів. Ця інформація не відповідає дійсності!”, – зазначили в регуляторі.
Як повідомлялося, у соціальних мережах та деяких ЗМІ поширювалася недостовірна інформація про нібито плани НБУ щодо «встановлення лімітів, що дорівнюватимуть доходу клієнтів банків і якщо обороти будуть вищими від зазначеної суми доходу, то рахунки блокуватимуть».
Міжнародні резерви України протягом серпня 2024 року збільшилися на 13,7% (на 5,096 млрд доларів) до 42,331 млрд доларів. Резерви зросли завдяки допомозі ЄС та США.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані НБУ.
Резерви зросли після падіння протягом чотирьох місяців поспіль.
З початку року резерви збільшилися на 4,5% (на 1,823 млрд доларів).
Як зазначили в пресслужбі НБУ, збільшення резервів було зумовлено значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти НБУ та боргові виплати країни в іноземній валюті.
Зокрема, на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 8,465 млрд доларів. З цієї суми:
4,553 млрд доларів – від Європейського Союзу в межах інструменту Ukraine Facility;
3,899 млрд доларів – від Світового банку (грант від США).
За обслуговування та погашення державного боргу виплачено 724,1 млн доларів, з яких:
266,0 млн доларів – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
239,9 млн доларів – виплати, пов’язані із здійсненням правочинів (ОЗДП);
130,1 млн доларів – виплати за державними деривативами;
88,1 млн доларів – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 392,4 млн доларів.
НБУ в серпні продав на міжбанку 2,696 млрд доларів, що менше, ніж в липні на 18,4%.
Також у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 443,0 млн доларів.
Вказано, що посилення обмежень стосуватиметься оплати таких товарів та послуг за кордоном: купівлі годинників, ювелірних виробів, виробів зі срібла, коштовного каміння і монет.
НБУ встановлює щомісячний ліміт у розмірі 100 тис. гривень в еквіваленті на розрахунки за кордоном з використанням платіжних карток, відкритих українськими банками до рахунків в іноземній валюті, на операції з кодами торговця 5094 (коштовне каміння, метали та ювелірні вироби), 5944 (годинники, ювелірні вироби та вироби зі срібла) та 5972 (магазини монет та марок).
„Необхідність у цьому заході засвідчив проведений НБУ аналіз із залученням банків та платіжних систем. Він підтвердив наявність спроб уникнути обмеження на купівлю банківських металів за межами України, встановлене НБУ на період дії воєнного стану”, – йдеться в повідомленні.
Також вводяться обмеження операцій з агентами та менеджерами з нерухомістю за кордоном.
Встановлюється щомісячний ліміт у розмірі 500 тис. гривень в еквіваленті на операції з кодом торговця 6513 (агенти та менеджери з нерухомості). Операції з таким кодом використовуються для сплати комісії за управління, оплату за проживання та пов’язаних із цим комісій.
„Ліміт у 500 тис. грн враховує потреби українців, що перебувають за межами України або подорожують за кордоном, та задовольняє потреби 98% клієнтів банків, що здійснюють зазначені операції. Він дасть змогу запобігти спробам обходити встановлені НБУ обмеження на відповідні операції та уникнути відпливу капіталу з України у значних обсягах”, – зазначив регулятор.
Позитивна динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від країн Заходу, що перевищили чистий продаж валюти Нацбанком та боргові виплати України.
За підсумками серпня міжнародні резерви України збільшились на 13,7% і станом на 1 вересня становили 42,3 млрд доларів. Про це повідомив Національний банк.
„Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті”, – пояснив регулятор.
У НБУ нагадали, що у серпні на валютні рахунки уряду надійшло 8,5 млрд доларів. З цієї суми: понад 4,5 млрд доларів – від ЄС в межах інструменту Ukraine Facility, а також майже 3,9 млрд доларів – від Світового банку.
При цьому чистий продаж валюти на міжбанку склав майже 2,7 млрд доларів, зменшившись порівняно з липнем на 18,4%.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було виплачено 724,1 млн доларів, з яких:
266,0 млн доларів – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
239,9 млн доларів – виплати, пов’язані із здійсненням правочинів (ОЗДП);
130,1 млн доларів – виплати за державними деривативами;
88,1 млн доларів – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 392,4 млн доларів.
Також у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 443 млн доларів.
Національний банк поки не планує вводити в обіг банкноту номіналом 5 тисяч гривень. Зараз найвищий номінал – 1 тисяча гривень.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю виданню LIGA.net.
„Наразі ми не плануємо цього. Вважаємо, що на сьогодні наявні номінали цілком відповідають поточній ситуації.”, – сказав він.
Відповідаючи на питання щодо відмови від малого номіналу копійок, Пишний відповів: „Це окреме питання, яке ми постійно аналізуємо, беручи до уваги обіг монет, наразі такого рішення немає”.
Національний банк України ініціює зміну назви розмінних монет з „копійка” на „шаг”. Це потрібно для відновлення історичної справедливості, дерусифікації та відродження національних традицій.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу НБУ.
„Дослідивши історію грошового обігу України, ми дійшли беззаперечного висновку, що така назва для розмінної монети як „копійка” фактично є символом московської окупації”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний.
За його словами, саме час відновити справедливість і для грошової системи, очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським. „Ми маємо своє, питомо українське, слово для визначення дрібних монет – це слово „шаг””, – додав він.
Ідентичність монет
Як зазначили в прес-службі НБУ, назва „шаг” давнього українського походження, вона уже використовувалася як на території України, так і в українській грошовій лічбі (з XVI – XVII ст.). Це унікальне найменування монети, якого не знають інші лінгвокультури. Воно широко вживається в класичній українській літературі, зокрема часто згадується у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших письменників.
У часи Української революції 1917-1921 років у реальний грошовий обіг були введені грошові знаки з назвою „шаг”, що було закріплено на законодавчому рівні. Тому відродження такої практики обґрунтоване історичною та мовною традицією України.
„Назва „копійка” має московське, імперське походження. В умовах широкомасштабної російської агресії заміна копійок на шаги є важливим та необхідним кроком, адже сьогодні копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав”, – пояснили в прес-службі.
Що потрібно зробити для заміни
Національний банк розробив пропозиції щодо необхідних законодавчих змін. У разі ухвалення Верховною Радою відповідних законів, НБУ зможе перейти до практичного втілення ініціативи – карбування та введення в обіг українських розмінних монет, номінованих у шагах.
Зокрема, пропонується встановити, що:
співвідношення між „копійкою” та „шагом” дорівнюватиме 1:1;
НБУ розроблятиме дизайн та визначатиме порядок введення в обіг „шагів”, а також порядок і строки вилучення з обігу „копійок”.
Водночас НБУ не планує спеціально, через зміну назви, вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках, та обмінювати їх на шаги. Монети „копійка” та „шаг” перебуватимуть в обігу паралельно. Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги.
Із 1 вересня в Україні почали діяти нові правила видачі готівки на касах супермаркетів.
Про це йдеться в повідомленні Національного банку.
Тепер покупці можуть відмовитися від отримання банкнот та монет, якщо вони в поганому стані. А касирам заборонено видавати такі гроші у межах послуги «готівка на касі».
Гроші, які надаються покупцям, повинні бути придатними для обігу та не викликати сумнівів щодо їх справжності чи платіжності. Натомість пошкоджені банкноти мають вилучатися з обігу та передаватися банкам разом із іншою виручкою.
«Це означає, що відтепер кожен покупець має право вимагати готівку належної якості на касах супермаркетів. Якщо покупець отримає зношені банкноти, він може відмовитися від них, а касир зобов’язаний їх замінити», – пояснив Нацбанк.
Водночас касир не може відмовити в обміні грошей. Якщо ж працівник супермаркета порушує ці правила, то покупець може подати на нього скаргу.
Національний банк України вже цього тижня планує ввести обмеження на кількість та сумму переказів з картки на картку (p2p-переказів).
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю.
„Я думаю, що зараз ми фіналізуємо остаточне рішення, а наступний тиждень (з 12 по 18 серпня, – ред.) будемо розглядати його на правлінні”, – сказав він.
Як зазначив Пишний, після анонсу в травні обмежень „ми викликали просто шквал критики і нерозуміння у свій бік”.
За його словами, частину часу присвятили комунікації з волонтерським середовищем.
„Ми провели з волонтерами кілька зустрічей, зібрали зворотний зв’язок. Показали, як дизайн запланованого рішення дасть можливість банкам врахувати потреби волонтерів, та дали відповіді на запитання. Градус обговорення знизився. Це означає, що ми органічно підходимо до ухвалення того рішення, яке Національний банк комунікував”, – додав він.
Пишний повідомив, що для створення додаткових інструментів для більш ефективної боротьби зі схемами „дропів” потрібні також зміни до законодавства.
„Отже, нам потрібно йти у парламент. Там ми повинні бути готовими до відповідного рішення та дискусії. Те, що „дропи” є бідою для державного бюджету – це факт. Думаю, що це дуже матеріальні суми, які можна спрямувати до бюджету, якщо будемо наполегливими та успішними у цьому питанні”, – сказав Пишний.
